Тарівід 200

Інструкція, що додається до упаковки: інформація для пацієнта

Тарівід 200
200 мг, таблетки відшаровувані
Ofloxacinum
Перед застосуванням лікарського засобу уважно прочитайте цю інструкцію, оскільки вона містить
важливу інформацію для пацієнта.

• Зберігайте цю інструкцію, щоб у разі потреби мати змогу її перечитати.
• При виникненні будь-яких сумнівів зверніться до лікаря або фармацевта.
• Цей лікарський засіб призначено виключно певній особі. Не передавайте його іншим. Лікарський засіб може нашкодити іншій особі, навіть якщо симптоми її хвороби такі самі.
• Якщо у пацієнта виникнуть будь-які небажані ефекти, у тому числі ті, що не зазначені в цій інструкції, необхідно повідомити про це лікаря або фармацевта. Див. розділ 4.

Зміст інструкції

1. Що таке Тарівід 200 і коли його застосовують
2. Важлива інформація, яку необхідно знати перед застосуванням Тарівід 200
3. Як застосовувати Тарівід 200
4. Можливі побічні ефекти
5. Як зберігати Тарівід 200
6. Зміст упаковки та інша інформація

1. Що таке Тарівід 200 і коли його застосовують

Тарівід 200 містить як діючу речовину офлоксин — препарат із групи фторхінолонів,
що діє бактерицидно на бактерії, які викликають інфекції.
Тарівід 200 застосовують у дорослих для лікування таких бактеріальних інфекцій:

• гострий пієлонефрит і ускладнені інфекції сечовидільної системи,
• бактеріальний простатит, орхіт і епідидиміт,
• запалення органів малого тазу — у комбінації з іншими антибактеріальними засобами.

Для нижчезазначених показань лікарський засіб Тарівід 200 слід застосовувати лише тоді, коли
вважається недоцільним застосування інших антибактеріальних засобів, які зазвичай
рекомендують для лікування цих інфекцій:

• неускладнені цистити,
• уретрит,
• ускладнені інфекції шкіри та м’яких тканин,
• гострий бактеріальний синусит,
• гостре загострення хронічної обструктивної хвороби легень, у тому числі бронхіту,
• позашпитальна пневмонія.

2. Важливі відомості перед застосуванням ліку Тарівід 200

Коли не приймати лік Тарівід 200 і звернутися до лікаря

• Якщо пацієнт має алергію на офлоксацин або будь-який інший компонент таблеток цього ліку (перераховані в пункті 6). Симптоми алергічної реакції включають: висип, труднощі з ковтанням або диханням, набряк губ, обличчя, горла або язика.
• Якщо у пацієнта коли-небудь у минулому був набряк сухожиль (так зване тендиніт), наприклад, зап'ястя або ахіллового сухожилля.
• Якщо пацієнт має епілепсію або підвищену схильність до нападів судом, наприклад, після черепно-мозкової травми, інсульту або запального процесу в межах центральної нервової системи (підвищений ризик виникнення судом).
• Якщо пацієнтка вагітна або годує грудьми (див. розділ «Вагітність і годування грудьми» нижче).
• Якщо пацієнту менше 18 років або він ще росте.

Попередження та заходи обережності
Перед застосуванням ліку Тарівід 200
Перед початком прийому ліку Тарівід 200 слід проконсультуватися з лікарем або
фармацевтом, якщо пацієнт:

• має схильність до нападів судом,
• отримав трансплантацію,
• коли-небудь у минулому мав порушення сухожиль, пов’язані з прийомом фторхінолонів,
• має захворювання печінки або нирок,
• має захворювання серця або порушення серцевого ритму,
• хворіє на міастенію,
• хворіє на цукровий діабет і приймає цукрознижувальні засоби,
• має захворювання, пов’язане з червоними кров’яними тільцями, відоме як «недостатність глюкозо-6-фосфатдегідрогенази»,
• приймає ліки, що знижують згортання крові,
• має зараз або коли-небудь у минулому мав проблеми з психічним здоров’ям,
• якщо у пацієнта виявлено розширення великого судини (аневризма аорти або великої периферичної артерії),
• якщо у пацієнта коли-небудь у минулому було розшарування аорти (розрив стінки аорти),
• якщо у пацієнта виявлено недостатність клапанів серця,
• якщо в родині були випадки аневризми аорти або розшарування аорти, або вродженого захворювання клапанів серця, або інші фактори ризику чи стани, що сприяють (наприклад, захворювання сполучної тканини, такі як синдром Марфана або синдром Елерса-Данлоса, синдром Тернера, синдром Шегрена [запальне захворювання аутоімунного ґенезу] або захворювання судин, такі як артеріїт Такаясу, гігантоклітинний артеріїт, хвороба Бехчета, артеріальна гіпертензія або підтверджена атеросклероз, ревматоїдний артрит [захворювання суглобів] або ендокардит [інфекція серця]).

Не слід приймати антибактеріальні засоби, що містять фторхінолони або хінолони,
зокрема лік Тарівід 200, якщо у пацієнта коли-небудь у минулому були будь-які серйозні побічні
ефекти під час прийому хінолону або фторхінолону. У такому разі необхідно якнайшвидше
повідомити лікареві.
У разі раптового сильного болю в животі, спині або грудній клітці необхідно негайно
звернутися до відділення невідкладної допомоги.
Порушення, пов’язані з серцем
Під час застосування цих ліків слід бути обережним, якщо:

• у пацієнта виявлено вроджене або сімейне подовження інтервалу QT (виявляється на ЕКГ — дослідженні електричної активності серця),
• у пацієнта виявлено порушення електролітного балансу в крові (особливо низький рівень калію та магнію в крові),
• пацієнт має дуже повільний серцевий ритм (так звана брадикардія),
• пацієнт має слабку роботу серця (серцева недостатність),
• пацієнт переніс інфаркт міокарда,
• пацієнт — жінка або особа похилого віку (можуть бути чутливішими до подовження інтервалу QT),
• пацієнт приймає інші ліки, що можуть викликати зміни на ЕКГ (див. розділ «Тарівід 200 та інші ліки»).

Якщо пацієнт не впевнений, чи стосується якийсь із вищезазначених пунктів його випадку, перед
початком прийому ліку Тарівід 200 слід проконсультуватися з лікарем або фармацевтом.
Слід звернутися до лікаря, якщо під час прийому ліку Тарівід 200 у пацієнта
виникнуть такі симптоми:

• висип, кропив’янка, свербіж, ангіоневротичний набряк (набряк шкіри та слизових оболонок, що може включати дихальні шляхи і тоді загрожувати життю) та зниження артеріального тиску,
• діарея, особливо тяжкого перебігу, водяниста, з домішкою крові або слизу, болем у животі та (або) підвищеною температурою — це можуть бути симптоми псевдомембранозного коліту, небезпечного ускладнення, пов’язаного з прийомом антибіотика,
• пухирі, що з’являються на слизових оболонках, переважно в порожнині рота та статевих органах — це можуть бути симптоми тяжкої шкірної алергічної реакції, відомої як синдром Стівенса-Джонсона,
• масове відшарування верхнього шару шкіри, що може бути ознакою тяжкої шкірної алергічної реакції, відомої як токсичний епідермальний некроліз,
• напади судом,
• психотичні реакції, що викликають поведінку, небезпечну для безпеки та життя пацієнта,
• відсутність апетиту, жовтяниця, темне забарвлення сечі, свербіж або болючий живіт — це можуть бути симптоми гепатиту,
• набряк і біль у ділянці сухожиль, біль у м’язах, що можуть бути ознаками тендиніту або розриву сухожилля,
• слабкість м’язів, труднощі з диханням,
• шкірні реакції після впливу сонячного світла або штучного УФ-випромінювання (солярій, кварцові лампи) — це можуть бути симптоми світлочутливості, що може зберігатися до 48 годин після завершення лікування,
• порушення серцевого ритму,
• симптоми інфекції, спричиненої стійкими бактеріями або грибками,
• порушення рівня цукру в крові,
• слабкість, відчуття поколювання або оніміння,
• тремтіння та посилене або знижене м’язове напруження, уповільнення початку рухів, зменшення рухів та інші порушення координації м’язів,
• порушення зору,
• схильність до синців або кровотеч у пацієнтів, які лікуються антагоністами вітаміну К.

У разі раптового сильного болю в животі, спині або грудній клітці, що може
бути симптомом аневризми та розшарування аорти, необхідно негайно
звернутися до відділення невідкладної допомоги. Ризик виникнення цих станів може бути вищим при лікуванні
системними кортикостероїдами.
У разі раптової задишки, особливо після лягання в ліжко, або
набряку щиколоток, стоп або живота або виникнення серцебиття (відчуття
прискореного або нерегулярного серцебиття) необхідно негайно звернутися до лікаря.
Особливо при тяжких інфекціях або відсутності відповіді на лікування, у зв’язку з ризиком
виникнення стійкості, лікар порадить провести мікробіологічне дослідження виділеного
штаму бактерій та визначити його чутливість.
У пацієнтів, які приймають фторхінолони, зокрема офлоксацин, описано випадки
занадто високого або низького рівня глюкози в крові. У пацієнтів із цукровим діабетом, які
одночасно приймають пероральні цукрознижувальні засоби (наприклад, глібенкламід) або інсулін,
спостерігалися випадки гіпоглікемічної коми. У пацієнтів із цукровим діабетом лікар порадить
ретельно контролювати рівень глюкози в крові.
Рідко може виникати біль і набряк суглобів, а також запальний стан або розрив сухожиль. Ризик
збільшується у осіб похилого віку (понад 60 років), після трансплантації органів, при наявності
проблем із нирками або під час лікування кортикостероїдами. Запальний стан і розрив сухожиль
можуть виникнути в перші 48 годин лікування, а навіть до кількох місяців після припинення
лікування ліком Тарівід 200. Після появи перших симптомів болю або запалення сухожилля
(наприклад, у гомілковостопному суглобі, зап’ясті, лікті, плечі або коліні) слід припинити
прийом ліку Тарівід 200, звернутися до лікаря та розвантажити уражену ділянку. Слід уникати
надмірних фізичних навантажень, оскільки це може збільшити ризик розриву сухожилля.
У пацієнта можуть рідко виникати симптоми ураження нервів (нейропатії), такі як біль, жар,
поколювання, оніміння та (або) слабкість, особливо ніг і стоп, а також рук і долонь. У такому разі
слід припинити прийом ліку Тарівід 200 та негайно повідомити лікареві, щоб запобігти розвитку
потенційно незворотного захворювання.
Тривалі, інвалідизуючі та потенційно незворотні серйозні побічні ефекти
Антибактеріальні засоби, що містять фторхінолони та (або) хінолони, зокрема лік Тарівід 200,
були пов’язані з дуже рідкісними, але серйозними побічними ефектами. Деякі з них були
тривалими (зберігалися місяцями або роками), інвалідизуючими або потенційно незворотними.
До них належать: біль у сухожиллях, м’язах і суглобах кінцівок, труднощі з ходьбою,
порушення відчуттів, такі як колючі відчуття, поколювання, щипання, оніміння або жар (парестезії),
втому, порушення пам’яті та концентрації, наслідки для психічного здоров’я (можуть включати
порушення сну, тривогу, напади паніки, депресію та самогубчі думки) та порушення чуттєвих
функцій, зокрема зору, смаку, нюху та слуху.
Якщо після прийому ліку Тарівід 200 виникли будь-які з цих побічних ефектів, слід
негайно звернутися до лікаря перед продовженням лікування. Пацієнт і лікар вирішать, чи
продовжувати лікування, враховуючи також антибіотики з інших груп.
Вплив на результати лабораторних досліджень
Якщо пацієнт має пройти аналіз сечі, він повинен повідомити лікареві, що приймає лік
Тарівід 200. Тарівід 200 може впливати на результати деяких аналізів сечі (наприклад, хибно
позитивний результат визначення опіоїдів та порфірину).
Якщо пацієнт має пройти тести на туберкульоз, він повинен повідомити лікареві, що приймає лік
Тарівід 200. Тарівід 200 може пригнічувати ріст туберкульозних паличок (Mycobacterium tuberculosis)
і тому результат бактеріологічного тесту на туберкульоз може бути хибно негативним.
Тарівід 200 та інші ліки
Слід повідомити лікареві або фармацевту про всі ліки, які пацієнт приймає зараз або нещодавно,
а також про ліки, які пацієнт планує приймати. Тарівід 200 та деякі інші ліки можуть
взаємно впливати на свою дію.
Якщо пацієнт приймає інші ліки, що можуть впливати на серцевий ритм, ліки з групи антиаритміків (наприклад, хінідин, гідрохінідин, дізопірамід, аміодарон, соталол, дофетилід, ібутілід), трициклічні антидепресанти, деякі антибактеріальні засоби (з групи макролідів) або деякі анти психотичні засоби, обов’язково слід повідомити про це лікареві.
Наступні ліки можуть змінювати дію ліку Тарівід 200 або Тарівід 200 може
змінювати дію деяких із наведених нижче ліків:

• метотрексат, що застосовується при ревматичних або онкологічних захворюваннях,
• ліки, що знижують згортання крові,
• ліки, що містять залізо (використовуються при анемії) або цинк,
• ліки, що застосовуються для лікування психічних розладів,
• ліки, що підвищують виведення води з організму (діуретики), такі як фуросемід,
• ліки, що нейтралізують кислоту шлунка, що містять магній або алюміній (використовуються при розладах травлення),
• глібенкламід (використовується при цукровому діабеті),
• пробенецид (використовується при підагрі),
• циметидин (використовується при виразці шлунка або розладах травлення),
• сукральфат (використовується при виразці шлунка).

Наступні ліки, що приймаються одночасно з ліком Тарівід 200, можуть збільшувати ризик
побічних ефектів:

• інші антибіотики (такі як: еритроміцин, азитроміцин або кларитроміцин),
• ліки, що застосовуються при депресії (такі як: амітриптилін, кломіпрамін або іміпримін),
• теофілін (використовується при порушеннях дихання),
• ліки, що використовуються для регулювання серцевого ритму (такі як: аміодарон, хінідин, прокаїнамід або дізопірамід),
• ліки, що застосовуються для лікування психічних розладів,
• фенбуфен або нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ), що використовуються для зменшення болю та запалення (такі як: ібупрофен, диклофенак або індометацин).

Застосування ліку Тарівід 200 разом із їжею та напоями
Таблетки можна приймати натщесерце або після їжі. Між прийомом ліку Тарівід 200 та
ліками, що нейтралізують кислоту, слід дотримуватися приблизно 2-годинної перерви.
Вагітність і годування грудьми
Якщо пацієнтка вагітна або годує грудьми, підозрює, що може бути вагітною, або планує мати
дитину, їй слід проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього ліку.
Пацієнтка не повинна приймати лік Тарівід 200, якщо:

• вона вагітна, планує завагітніти або підозрює, що вагітна,
• годує грудьми або планує годувати грудьми.

Керування транспортними засобами та робота з механізмами
Під час прийому ліку Тарівід 200 пацієнт може відчувати сонливість, порушення рівноваги або
запаморочення або мати порушення зору. Якщо у пацієнта виникнуть такі симптоми, він не
повинен керувати автомобілем, працювати з інструментами чи механізмами.
Тарівід 200 містить лактозу
Якщо раніше у пацієнта встановлювали непереносимість певних цукрів, він повинен
проконсультуватися з лікарем перед прийомом ліку Тарівід 200.

3. Як приймати Тарівід 200

Цей препарат слід завжди приймати відповідно до призначень лікаря. У разі виникнення сумнівів слід
звернутися до лікаря або фармацевта.
Як і коли слід приймати препарат Тарівід 200

• Препарат слід приймати перорально.
• Таблетки потрібно ковтати цілими, запиваючи водою.
• Під час застосування таблеток Тарівід 200 слід уникати сильного сонячного випромінювання та не користуватися лампами для загару або солярієм.
• Препарати, що містять залізо (від анемії), нейтралізують кислоту шлунка (від поганого засвоєння їжі або печії) або сукральфат (який застосовується при виразці шлунка), не слід приймати протягом 2 годин до і після прийому препарату Тарівід 200.
• Якщо пацієнт відчуває, що дія препарату надто сильна або надто слабка, він повинен звернутися до лікаря. Не можна самостійно змінювати дозування препарату.
• Тривалість лікування залежить від тяжкості інфекції.
• При важких інфекціях зазвичай достатньо 7–10 днів. Лікування не повинно тривати довше, ніж 2 місяці.
• Добові дози зазвичай розділяють на дві рівні дози (ранкову та вечірню). Потрібно дотримуватися рівних інтервалів (12 годин) між дозами, які приймаються протягом доби.
• Дози до 400 мг можна приймати як одну дозу вранці. Більші дози слід приймати у вигляді двох окремих доз — вранці та ввечері, приблизно через 12 годин.

Яку дозу препарату слід приймати

• Лікар визначить, скільки таблеток препарату Тарівід 200 та як часто пацієнт повинен їх приймати, а також як довго має тривати лікування.
• Доза препарату залежить від типу інфекції та її тяжкості.

Зазвичай застосовувана доза у дорослих, включаючи людей похилого віку, становить від 200 мг до 400 мг
щодня. Доза залежить від місця та типу інфекції.

У деяких випадках лікар може призначити застосування більшої добової дози препарату (600 мг або навіть 800 мг).
Хворі літнього віку
У хворих літнього віку необхідно особливу увагу приділяти функції нирок. Лікар відповідно скоригує дозування. Див. також пункт 2 «Порушення з боку серця».
Порушення функції нирок
Якщо у пацієнта є будь-які проблеми з нирками, лікар може призначити застосування меншої дози препарату Тарівід 200.
Порушення функції печінки
У хворих із тяжкими порушеннями функції печінки (наприклад, цироз печінки із асцитом) може спостерігатися зниження виведення, тому не рекомендується застосовувати більшу добову дозу, ніж 400 мг.
Застосування у дітей та підлітків
Препарат Тарівід 200 не слід застосовувати дітям та підліткам.
Прийом більшої, ніж призначена, дози препарату Тарівід 200
У разі прийому більшої, ніж призначена, дози препарату Тарівід 200, необхідно негайно звернутися до лікаря або звернутися до найближчої лікарні, оскільки може знадобитися спеціалізована медична допомога. Слід взяти з собою упаковку препарату, щоб лікар знав, який препарат було прийнято. Можуть виникнути такі симптоми, як: почуття дезорієнтації, запаморочення, втрата свідомості, напади судом, нудота або кров у калі. Після введення препарату в обіг спостерігалися з боку нервової системи такі симптоми: почуття дезорієнтації, напади судом, зорові, тактильні або чуттєві галюцинації (галюцинації), а також тремор.
Пропуск прийому препарату Тарівід 200
Якщо пацієнт забув прийняти дозу препарату Тарівід 200, він повинен прийняти її якомога швидше після того, як згадає про це. Якщо ж наближається час прийому наступної дози, пропущену дозу слід пропустити. Не слід застосовувати подвійну дозу для відшкодування пропущеної.
Переривання прийому препарату Тарівід 200
Тарівід 200 слід приймати так довго, як це призначив лікар. Не слід припиняти прийом препарату Тарівід 200, навіть якщо пацієнт почувається краще. Якщо пацієнт припинить прийом препарату, може відбутися рецидив інфекції.
У разі будь-яких подальших сумнівів щодо застосування цього препарату слід звернутися до лікаря або фармацевта.

4. Можливі побічні ефекти

Як і будь-який лікарський засіб, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча вони не виникають у кожного.
Якщо виникнуть будь-які з наведених нижче небажаних симптомів, слід негайно припинити застосування
препарату Тарівід 200 і негайно звернутися до лікаря або до найближчого
відділення невідкладної допомоги в лікарні (див. також «Попередження та заходи обережності» у розділі 2)

• Серйозна алергічна реакція, що проявляється висипом, утрудненим диханням, набряком губ, обличчя, горла або язика (ангіоневротичний набряк).
• Дуже серйозна алергічна реакція, відома як «анафілактичний шок», що проявляється слабкістю, втратою свідомості, утрудненим диханням або набряком обличчя.
• Серйозна шкірна реакція з утворенням пухирів на шкірі, відшаруванням шкіри навколо губ, очей, рота, носа та статевих органів (синдром Стівенса-Джонсона), масове відшарування епідермісу (токсичний епідермальний некроліз), болюче почервоніння шкіри з утворенням вузлів та пухирів (множинна еритема).
• Порушення серцевого ритму (неправильне серцебиття), які можуть загрожувати життю (шлуночкова аритмія).
• Розпад поперечно-смугастих м’язів (рабдоміоліз): розсіяні м’язові болі, болючість м’язів при дотику, які можуть супроводжуватися лихоманкою, втому та погіршенням функції нирок.
• Запалення печінки: жовтяниця шкіри та склер, темне забарвлення сечі, свербіж шкіри, біль або болючість у животі.
• Діарея, особливо важка, водяниста, з домішками крові або слизу, болем у животі та (або) лихоманкою (псевдомембранозний коліт).
• Раптовий сильний біль у животі, спині або в грудній клітці.
• Кома, спричинена низьким рівнем цукру в крові (гіпоглікемічна кома). Це важливо для пацієнтів із цукровим діабетом.
• Зниження концентрації цукру в крові (гіпоглікемія) у пацієнтів із цукровим діабетом, які приймають цукрознижувальні засоби; симптомами можуть бути: слабкість, роздратування, пітливість та (або) тремтіння.

У пацієнтів, які отримують фторхінолони, повідомлялися випадки розширення та ослаблення стінки
артерії або розриву стінки артерії (аневризма та дисекція), які можуть призвести до розриву та смерті, а також випадки недостатності клапанів серця. Див. також
розділ 2.
Прийом хінолонових та фторхінолонових антибіотиків у деяких випадках, незалежно від наявних раніше чинників ризику, дуже рідко призводив до тривалих
(які тривали місяці або роки) або постійних побічних ефектів, таких як запалення сухожиль, розрив сухожилля, біль у суглобах, біль у кінцівках, труднощі з ходьбою, порушення відчуттів, такі як колючість, поколювання, подразнення, печіння, оніміння або біль (нейропатія), депресія, втому, порушення сну, порушення пам’яті, а також порушення слуху, зору, смаку та нюху (див. «Попередження та заходи обережності» у розділі 2).
Слід звернутися до лікаря, якщо будь-які з наведених нижче побічних ефектів
посилюються або тривають довше, ніж кілька днів:
Не дуже часто (виникають не частіше, ніж у 1 із 100 пацієнтів)

• Грибкові інфекції, вторинні інфекції мікроорганізмами, стійкими до препарату
• Збудження, порушення сну, проблеми зі сном
• Головокружіння, головний біль
• Подразнення ока
• Порушення рівноваги
• Кашель, запалення всередині носа та горла
• Біль у животі, діарея, нудота, блювота
• Свербіж, висип

Рідко (виникають рідше, ніж у 1 із 1000 пацієнтів)

• Анафілактична реакція — дуже серйозна алергічна реакція, що проявляється слабкістю, втратою свідомості, утрудненим диханням або набряком обличчя
• Анафілактоїдна реакція — негайна реакція, що охоплює весь організм і нагадує анафілаксію
• Ангіоневротичний набряк — серйозна алергічна реакція, що проявляється висипом, утрудненим диханням, спричиненим набряком губ, обличчя, горла або язика
• Втрата апетиту
• Почуття розгубленості або тривоги, нічні кошмари, психотичні розлади, наприклад, бачення, відчуття або чуття речей, яких немає (галюцинації), депресія
• Сонливість
• Оніміння або поколювання долонь і стоп
• Зміна або втрата відчуття смаку та нюху
• Порушення зору
• Прискорене серцебиття (тахікардія)
• Втрата свідомості, розсіяність або головокружіння, спричинені низьким тиском крові
• Задишка, бронхоспазм
• Запалення кишечника [симптоми: водяниста діарея з домішками крові або слизу, біль у животі та (або) лихоманка]
• Підвищення активності печінкових ферментів і (або) концентрації білірубіну, виявлене при аналізі крові
• Кропив’янка, приливи гарячого, надмірна пітливість, пуперсневий висип
• Набряк і біль у ділянці сухожиль, спричинені запаленням
• Підвищення концентрації креатиніну в крові
• Порушення пам’яті
• Гострий стан сплутаності (делірій)
• Бачення або чуття речей, яких немає (галюцинації, параноя), зміни поглядів і думок (психотичні реакції) з ризиком виникнення самогубних думок або спроб самогубства.

Дуже рідко (виникають рідше, ніж у 1 із 10 000 пацієнтів)

• Почуття втоми, втрата свідомості, головокружіння та блідість шкіри; можуть бути симптомами анемії (нестачі червоних кров’яних клітин)
• Порушення крові, тобто зниження кількості білих кров’яних клітин (лейкопенія) або тромбоцитів (тромбоцитопенія); може призводити до слабкості, легкого виникнення синяків або схильності до інфекцій
• Підвищення кількості певного типу білих кров’яних клітин, відомих як еозинофіли (еозинофілія)
• Анафілактичний шок — швидко розвиваючася та загрожуюча життю алергічна реакція надчутливості організму
• Анафілактоїдний шок — швидко розвиваючася та загрожуюча життю реакція надчутливості організму неалергічного характеру
• Порушення нервової системи (слабкість, почуття поколювання або оніміння)
• Тремтіння та посилене або ослаблене м’язове напруження, уповільнення початку рухів, зменшення рухів та інші порушення координації м’язів
• Припадки
• Шум у вухах, втрата слуху
• Діарея, особливо важка, водяниста, з домішками крові або слизу, болем у животі та (або) лихоманкою (псевдомембранозний коліт)
• Жовтяниця шкіри та склер (жовтяниця)
• Болюче почервоніння шкіри з утворенням вузлів та пухирів (множинна еритема)
• Масове відшарування епідермісу (токсичний епідермальний некроліз)
• Шкірні алергічні реакції на світло (фотоалергічні реакції), висипи на шкірі
• Запалення судин, часто з червоними або фіолетовими виступаючими плямами на шкірі, що може призвести до загибелі (некрозу) шкіри
• Біль у суглобах і м’язах
• Розрив сухожилля, наприклад, ахіллового сухожилля, який, як і в інших фторхінолонів, може виникнути протягом 48 годин після початку лікування і може бути двобічним
• Гостра ниркова недостатність, що може призвести до зупинки роботи нирок; симптоми можуть включати висип, високу температуру та загальні болі

Частота невідома (частоту не можна визначити на підставі наявних даних)

• Повний або майже повний зникнення гранулоцитів у крові (агранулоцитоз), що може призводити до підвищеної схильності до інфекцій
• Почуття слабкості, легке виникнення синяків і підвищена схильність до інфекцій; може бути спричинене зниженням кількості всіх клітин крові, пригніченням функції (кровотворної) кісткового мозку
• Синдром, пов’язаний з неправильним виведенням води та низьким рівнем натрію в крові (СІАДГ)
• Підвищення концентрації цукру в крові (гіперглікемія)
• Серйозні депресії або психотичні розлади; у деяких пацієнтів із депресією можуть виникати думки про самопошкодження або самогубство
• Нервозність
• Панічна атака
• Тремтіння, некоординовані та незалежні від волі рухи кінцівок або всього тіла (дискінезія)
• Втрата відчуття смаку, втрата свідомості
• Пекучий біль у нервах (невралгія)
• Запалення ока (увеїт)
• Порушення слуху
• Порушення серця
  • дуже швидке серцебиття,
  • загрожуюче життю неправильне серцебиття,
  • порушення серцевого ритму (так зване «подовження інтервалу QT», видиме на ЕКГ — дослідженні електричної активності серця)
• Сильна задишка, алергічне запалення легень, що призводить до задишки, кашлю та лихоманки
• Нестравність, метеоризм, запори
• Запалення підшлункової залози
• Запалення печінки, іноді важке
• Втрата апетиту, жовтяниця шкіри та склер, темне забарвлення сечі, свербіж, подразнення шлунка (біль у животі). Можуть бути симптомами порушень функції печінки, що можуть призвести до печінкової недостатності, яка закінчується смертю
• Серйозна шкірна реакція з утворенням пухирів на шкірі, відшаруванням шкіри навколо губ, очей, рота, носа та статевих органів (синдром Стівенса-Джонсона)
• Червоний лущений висип з підшкірними вузлами та пухирями, лікарський висип
• Запалення порожнини рота
• Почекровнення шкіри, пов’язане з інтенсивним лущенням (ексфоліативний дерматит)
• Темніші ділянки шкіри (гіперпігментація)
• Розсіяні м’язові болі, болючість м’язів при дотику, які можуть супроводжуватися лихоманкою, втому та погіршенням функції нирок — розпад поперечно-смугастих м’язів (рабдоміоліз)
• Біль або ослаблення м’язової сили, що може бути особливо важливим для пацієнтів із міастенією (див. Попередження та заходи обережності)
• Надривання або розрив м’яза
• Розрив зв’язки
• Запалення суглобів
• Гострий інтерстиціальний нефрит, що може призводити до набряку щиколоток або високого кров’яного тиску
• Приступи порфірії (рідке захворювання, пов’язане з обміном речовин) у пацієнтів із порфірією
• Слабкість, лихоманка, біль (у тому числі біль у спині, грудній клітці та кінцівках)
• Тривалий головний біль із нечітким зором (добрецентровий внутрішньочерепний тиск).

Повідомлення про побічні ефекти
Якщо виникнуть будь-які побічні ефекти, у тому числі ті, що не вказані
в цій інструкції, слід повідомити лікареві або фармацевту. Побічні ефекти можна
повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу побічних ефектів лікарських засобів Управління з реєстрації лікарських засобів, медичних виробів та біоцидних продуктів
Ал. Єрозолимське 181C
02-222 Варшава
Тел.: + 48 22 49 21 301
Факс: + 48 22 49 21 309
Вебсайт: https://smz.ezdrowie.gov.pl
Побічні ефекти можна повідомляти також відповідальній особі або представнику відповідальної особи в Польщі.
Завдяки повідомленням про побічні ефекти можна буде зібрати більше інформації щодо
безпеки застосування препарату.

5. Як зберігати Тарівід 200

Зберігати при температурі нижчій за 25 °C.
Ліки слід зберігати в недоступному для дітей місці, у прихованому від світла місці.
Не застосовувати цей лікарський засіб після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці. Термін придатності означає останній день зазначеного місяця.
Ліки не слід викидати у каналізацію або побутові сміттєві контейнери. Необхідно запитати у фармацевта, як позбутися ліків, якими ви більше не користуєтесь. Таке поводження допоможе захистити навколишнє середовище.

6. Вміст упаковки та інша інформація

Що містить лікарський засіб Тарівід 200

• Кожна таблетка містить як діючу речовину 200 мг офлоксацину.
• Інші складові таблеток: крохмаль кукурудзяний, лактоза моногідрат, гідроксипропілцелюлоза, кармелоза, стеарат магнію, метилгідроксипропілцелюлоза, поліетиленгліколь 8000, тальк, діоксид титану (E 171).

Як виглядає лікарський засіб Тарівід 200 і що містить упаковка
Тарівід 200 — це білі з жовтуватим відтінком, подвійно опуклі, видовжені вкриті плівковою оболонкою таблетки з рискою поділу з обох боків і тисненим позначенням «MXI» та логотипом Hoechst з обох сторін.
Фасують у блистери з фольги PVC/алюміній. Кожна упаковка містить 10 таблеток (1 блистер по 10 таблеток) або 20 таблеток (2 блистери по 10 таблеток) у картонному пакеті.

Відповідальна організація та виробник
Відповідальна організація
Sanofi-Aventis Deutschland GmbH
Brüningstrasse 50
D-65 926 Франкфурт-на-Майні, Німеччина

Виробник
Opella Healthcare International SAS
56, Route de Choisy
60200 Компьєнь, Франція

Для отримання докладнішої інформації щодо цього лікарського засобу звертайтеся до місцевого представника відповідальної організації в Польщі:
Sanofi Sp. z o.o.
вул. Марціна Кшсжака 6
01-211 Варшава
Тел. +48 22 280 00 00