Інструкція, що входить до упаковки: інформація для пацієнта

Ретровір, 50 мг/5 мл, розчин для прийому внутрішньо
Zidovudinum
Уважно прочитайте зміст інструкції перед застосуванням лікарського засобу, оскільки вона містить
важливу інформацію для пацієнта.

Зберігайте цю інструкцію, щоб у разі потреби мати змогу знову її прочитати.
У разі будь-яких сумнівів зверніться до лікаря або фармацевта.
Лікарський засіб призначено виключно певній особі. Не передавайте його іншим особам. Ліки можуть їм нашкодити, навіть якщо симптоми їхніх захворювань такі самі.
Якщо у пацієнта виникнуть будь-які небажані ефекти, у тому числі ті, що не зазначені в цій інструкції, повідомте про це лікареві або фармацевту. Див. розділ 4.

Зміст інструкції

Що таке лікарський засіб Ретровір і для чого його застосовують
Важливі відомості перед застосуванням лікарського засобу Ретровір
Як застосовувати лікарський засіб Ретровір
Можливі небажані ефекти
Як зберігати лікарський засіб Ретровір
Вміст упаковки та інша інформація

1. Що таке лікарський засіб Ретровір і для чого його застосовують

Лікарський засіб Ретровір містить як діючу речовину зідовудин. Зідовудин належить до групи противірусних засобів, відомих як нуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази (NRTI).
Ретровір, розчин для прийому внутрішньо, застосовують у дорослих та дітей у поєднанні з іншими протиретровірусними ліками для лікування інфікування вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ).
Ретровір також застосовують у вагітних жінок (після 14-го тижня вагітності), у яких виявлено ВІЛ, а також у новонароджених, що народилися від цих жінок, з метою зменшення ризику передачі ВІЛ-інфекції від матері до плоду.

2. Важливі відомості перед застосуванням лікарського засобу Ретровір

Коли не застосовувати лікарський засіб Ретровір

якщо пацієнт має алергію на зідовудин або будь-який інший компонент цього лікарського засобу (перелічені в розділі 6);
у пацієнтів, у яких у крові виявлено дуже низьку кількість нейтрофільних гранулоцитів (різновид білих кров’яних тіл) або дуже низький рівень гемоглобіну;
у новонароджених із гіпербілірубінемією, у яких необхідне застосування лікування, відмінного від фототерапії, або з підвищеною активністю амінотрансфераз, що перевищує верхню межу норми у 5 разів.

У разі будь-яких сумнівів слід проконсультуватися з лікарем.
Попередження та заходи обережності
Перед початком застосування лікарського засобу Ретровір слід обговорити це з лікарем, фармацевтом або
медсестрою.
Лікарський засіб не виліковує інфекцію ВІЛ, він лише пригнічує її розвиток і дозволяє утримувати
перебіг хвороби під контролем. Через інфекцію ВІЛ можуть розвинутися інші інфекції
або захворювання, пов’язані з ВІЛ.
Лікарський засіб Ретровір повинен застосовуватися під контролем лікаря, досвідченого у лікуванні пацієнтів
із інфекцією ВІЛ або СНІДом.
Ретровір слід приймати щодня.
Необхідно регулярно підтримувати контакт з лікарем, який проводить лікування. Не слід припиняти
прийом лікарського засобу без попередньої консультації з лікарем.
Передача ВІЛ від матері до дитини у вагітних жінок може відбутися навіть при застосуванні лікарського засобу з метою
запобігання такій передачі.
Анемія та нейтропенія
Зідовудин може впливати на утворення червоних кров’яних тіл, що призводить до анемії.
Головні симптоми такого стану — відчуття втоми та прискорене дихання. Рідше у
пацієнтів відбувається зниження утворення певного виду білих кров’яних тіл, що може спричинити
підвищену схильність до інфекцій. Лікар, який проводить лікування, може рекомендувати проведення періодичних
аналізів крові для контролю кількості певних кров’яних тіл. Ці зміни зазвичай є тимчасовими.
Застосування лікарського засобу Ретровір разом з рибавірином може спричинити або погіршити наявну анемію.
Якщо у пацієнта виникнуть симптоми анемії (наприклад, втому та прискорене дихання), слід
зв’язатися з лікарем, який вирішить, чи необхідно припинити застосування лікарського засобу Ретровір.
Лактацидоз
Група лікарських засобів, до якої належить Ретровір (НІТРІ), може спричинити стан, що називається лактацидозом.
Лактацидоз, якщо він виникає, зазвичай розвивається через кілька місяців після початку лікування. Глибоке,
швидке дихання, сонливість та інші неспецифічні симптоми, такі як нудота, блювання, біль у животі,
можуть свідчити про розвиток лактацидозу. Це рідке, але серйозне небажане явище
зустрічається частіше у жінок, особливо з надлишковою вагою. Захворювання печінки, зокрема збільшення
печінки, гепатит та стеатоз печінки, також можуть підвищувати ризик виникнення цього
стану. Під час застосування лікарського засобу Ретровір лікар, який проводить лікування, буде уважно контролювати стан пацієнта,
щоб виявити будь-які симптоми, які можуть свідчити про розвиток лактацидозу.
Перерозподіл жирової тканини
Лікування лікарським засобом Ретровір або іншими лікарськими засобами, що містять зідовудин, може призводити до втрати
жирової тканини в ногах, руках та обличчі ( ліпоатрофія ). Лікар повинен спостерігати за
пацієнтом з метою виявлення ліпоатрофії. Якщо виявлено будь-яку втрату жирової тканини
в ногах, руках або обличчі, слід повідомити про це лікареві. Якщо виникнуть такі симптоми,
лікар оцінить, чи необхідно припинити застосування лікарського засобу Ретровір і призначити інше лікування інфекції ВІЛ. Після
припинення застосування лікарського засобу Ретровір відновлення втраченої жирової тканини може бути помітним через
кілька місяців, але втрачена жирова тканина може не відновитися повністю.
Рівні ліпідів та глюкози в крові
Під час лікування інфекції ВІЛ можуть підвищуватися рівні ліпідів та глюкози в крові. Це
частково пов’язано з поліпшенням стану здоров’я та способом життя, а іноді, у разі
рівнів ліпідів у крові, — з дією лікарських засобів проти ВІЛ. Лікар рекомендує аналізи для виявлення
цих змін.
Захворювання печінки (гепатит)
Якщо у пацієнта в минулому були захворювання печінки, слід проконсультуватися з лікарем.
У пацієнтів із хронічним вірусним гепатитом типу В або С, які лікуються протиретровірусними лікарськими засобами, може виникнути підвищений ризик серйозних та потенційно небезпечних для життя небажаних явищ з боку печінки, і може бути необхідним проведення аналізів крові для контролю функції печінки.
Синдром імунної реактивації
У деяких пацієнтів із запущеною інфекцією ВІЛ (СНІД), у яких у минулому були опортуністичні інфекції, симптоми запалення, спричиненого попередньою інфекцією, можуть виникнути невдовзі після початку проти-ВІЛ-терапії. Вважається, що ці симптоми виникають через покращення здатності організму до імунної відповіді, що дозволяє боротися з інфекціями, які могли бути присутніми без явних симптомів. У разі виявлення будь-яких симптомів запалення слід негайно зв’язатися з лікарем.
Також повідомлялося про виникнення аутоімунних захворювань (наприклад, хвороби Ґрейвса-Базедова, поліміозиту та синдрому Ґійєна-Барре) у ситуації покращення імунного статусу пацієнта (імунної реактивації). Однак період їх появи є більш варіабельним, і ці захворювання, які часто мають неспецифічні симптоми, можуть виникнути через багато місяців після початку лікування.
Застосування у пацієнтів похилого віку та у пацієнтів із порушеннями функції нирок
та печінки
Слід зв’язатися з лікарем, який може вирішити про корекцію дози (див. розділ:
«Як застосовувати лікарський засіб Ретровір»).
Некроз кістки
У деяких пацієнтів повідомлялося про захворювання, що називається некрозом кістки, яке може бути спричинене
багатьма чинниками (зокрема, застосуванням кортикостероїдів, вживанням алкоголю, тяжкою
імунодепресією, підвищеним індексом маси тіла). Якщо у пацієнта виникнуть болі в кінцівках,
заклякнення кінцівки або труднощі з рухом, він повинен зв’язатися з лікарем.
Пацієнти з супутньою інфекцією вірусом гепатиту типу С
Під час застосування зідовудину як частини схеми лікування ВІЛ повідомлялися випадки загострення
анемії, пов’язаної з застосуванням рибавірину, однак точний механізм цього явища ще не пояснено. Через підвищений ризик анемії не рекомендується одночасне застосування рибавірину та зідовудину. Лікар розгляне можливість заміни
іншим лікарським засобом зідовудину, що застосовується в схемі протиретровірусної терапії, якщо вона була встановлена раніше. Це особливо важливо для пацієнтів, у яких у минулому виникла
анемія, пов’язана з застосуванням зідовудину.
Лікарський засіб Ретровір та інші лікарські засоби
Слід повідомити лікареві про всі лікарські засоби, які пацієнт приймає зараз або
недавно, а також про лікарські засоби, які пацієнт планує приймати. Це стосується також лікарських засобів, що відпускаються без рецепта, включаючи рослинні лікарські засоби.
Наступні лікарські засоби не слід застосовувати разом із лікарським засобом Ретровір:

рифампіцин (антибіотик),
ставудин (застосовується в лікуванні інфекцій ВІЛ).

Ретровір може впливати на деякі лікарські засоби, що може посилювати небажані ефекти. Якщо пацієнт
приймає будь-який із наступних лікарських засобів, він повинен повідомити про це лікареві, який проводить лікування (у разі сумнівів слід зв’язатися з лікарем):

фенітоїн, валпроїнова кислота (застосовуються в лікуванні епілепсії ),
оксазепам, лоразепам (застосовуються при тремтінні ),
ацетилсаліцилова кислота (аспірин), кетопрофен, напроксен (застосовуються як протизапальні, жарознижувальні та знеболювальні засоби),
кодеїн (засіб проти кашлю),
морфін (застосовується в лікуванні болю),
метадон (застосовується як замінник героїну в лікуванні залежності (наркоманії) ),
індометацин (застосовується в лікуванні ревматоїдного артриту ),
циметидин (застосовується в лікуванні виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки ),
клофібрат (застосовується в лікуванні порушень ліпідів ),
ізопринозин (противірусний засіб, що впливає на імунну систему),
пробенецид (застосовується в лікуванні подагри та подібних захворювань і застосовується одночасно з деякими антибіотиками з метою підвищення їх ефективності),
пентамідин, атоваквон (застосовуються в лікуванні паразитарних інфекцій, таких як пневмоцистоз ),
амфотеріцин, ко-тримоксазол (застосовуються в лікуванні бактеріальних і грибкових інфекцій ),
піриметамін (застосовується в лікуванні малярії та інших паразитарних інфекцій),
дапсон (застосовується для профілактики пневмоцистозного запалення легень та в лікуванні інфекцій шкіри),
флуконазол або флцитозин (застосовуються в лікуванні грибкових інфекцій , таких як кандидоз ),
ганцикловір, інтерферон (застосовуються в лікуванні вірусних інфекцій ),
кларитроміцин (антибіотик),
ламівудин (застосовується в лікуванні інфекцій ВІЛ та вірусного гепатиту типу В ),
вінкристин, вінбластин або доксорубіцин (застосовуються в лікуванні пухлин ).

Вагітність, годування груддю та вплив на фертильність
Якщо пацієнтка вагітна або годує груддю, підозрює, що може бути вагітною, або планує завагітніти, вона повинна проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього лікарського засобу.
Лікарський засіб Ретровір слід застосовувати під час вагітності лише тоді, коли користь перевищує можливий ризик для дитини.
Застосування лікарського засобу Ретровір у вагітних жінок (після 14-го тижня вагітності), інфікованих ВІЛ, та новонароджених, народжених цими жінками, значно зменшує можливість передачі інфекції ВІЛ від матері до дитини. Якщо пацієнтка вагітна або планує завагітніти, вона повинна обов’язково
зв’язатися з лікарем, який проводить лікування, щоб обговорити можливі небажані ефекти та
користь і ризик, пов’язані з протиретровірусною терапією для неї та її дитини.
Якщо пацієнтка приймала лікарський засіб Ретровір під час вагітності, лікар може рекомендувати регулярні візити для
спостереження за розвитком дитини. Під час таких візитів можуть проводитися аналізи крові та інші
діагностичні дослідження.
Зідовудин, діюча речовина лікарського засобу Ретровір, проникає до молока жінок, які годують груддю. Якщо
пацієнтка приймає лікарський засіб Ретровір, вона не повинна годувати груддю.
Не рекомендується годування груддю жінкам, інфікованим вірусом ВІЛ, оскільки вірус ВІЛ може передаватися дитині з материнським молоком.
Якщо пацієнтка годує груддю або розглядає можливість годування груддю, вона повинна якнайшвидше проконсультуватися
з лікарем.
Керування транспортними засобами та робота з механізмами
Дослідження щодо впливу лікарського засобу Ретровір на здатність керувати транспортними засобами
та працювати з механізмами не проводилися. Приймаючи рішення про керування транспортним засобом або роботу з механізмами, пацієнт
повинен враховувати стан здоров’я та можливі небажані ефекти лікарського засобу Ретровір.
Лікарський засіб Ретровір містить мальтитол рідкий, сорбіт (Е 420), пропіленгліколь (Е 1520), натрію
бензоат (Е 211) та натрій
Лікарський засіб містить 640 мг рідкого мальтитолу в одному мілілітрі. Якщо раніше у пацієнта виявлено
непереносимість певних цукрів, пацієнт повинен зв’язатися з лікарем перед прийомом
лікарського засобу. Лікарський засіб може мати легкий проносний ефект. Калорійність — 2,3 ккал/г мальтитолу.
Лікарський засіб містить 51,2 мг сорбіту (Е 420) в одному мілілітрі (компонент рідкого мальтитолу). Сорбіт є джерелом фруктози. Якщо раніше у пацієнта (або його дитини) виявлено
непереносимість певних цукрів або раніше у пацієнта виявлено спадкову непереносимість фруктози, рідке генетичне захворювання, при якому організм пацієнта не розщеплює фруктозу, пацієнт повинен зв’язатися з
лікарем перед прийомом лікарського засобу або його введенням дитині.
Лікарський засіб містить 9,6 мг пропіленгліколю (Е 1520) в одному мілілітрі (компонент ароматичної композиції полуниці та ароматичної композиції «білий цукор»). Перед введенням лікарського засобу дитині віком до 4 тижнів слід зв’язатися з лікарем або
фармацевтом, особливо якщо дитина приймає інші лікарські засоби, що містять пропіленгліколь або спирт.
Лікарський засіб містить 2 мг натрію бензоату (Е 211) в одному мілілітрі. Лікарський засіб містить натрію бензоат, який
може підвищувати ризик жовтяниці (пожовтіння шкіри та склери очей) у новонароджених (до 4-го тижня життя).
Цей лікарський засіб містить менше 1 ммоль натрію (23 мг) в максимально рекомендованій добовій дозі 600 мг (60 мл), тобто лікарський засіб вважається «вільним від натрію».

3. Як застосовувати лікарський засіб Ретровір

Ретровір слід застосовувати відповідно до рекомендацій лікаря. У разі будь-яких сумнівів щодо
дозування лікарського засобу слід проконсультуватися з лікарем або фармацевтом.
Дози, призначені окремим пацієнтам, можуть відрізнятися і залежать від багатьох
чинників, зокрема від ступеня прогресування захворювання.
Дорослі та підлітки з масою тіла не менше 30 кг
Зазвичай доза лікарського засобу становить 250 мг (25 мл) або 300 мг (30 мл) двічі на добу у поєднанні
з іншими протиретровірусними засобами.
Діти з масою тіла не менше 9 кг і менше 30 кг
Рекомендована доза лікарського засобу Ретровір становить 0,9 мл/кг маси тіла (9 мг/кг маси тіла) двічі на добу у поєднанні з
іншими протиретровірусними засобами (наприклад, доза для дитини з масою тіла 15 кг становить 13,5 мл
рідкого розчину для перорального застосування двічі на добу), до максимальної дози 300 мг (30 мл) двічі на добу.
Діти з масою тіла не менше 4 кг і менше 9 кг
Рекомендована доза лікарського засобу Ретровір становить 1,2 мл/кг маси тіла (12 мг/кг маси тіла) двічі на добу у поєднанні з
іншими протиретровірусними засобами (наприклад, доза для дитини з масою тіла 5 кг становить
6 мл рідкого розчину для перорального застосування двічі на добу).
Діти з масою тіла менше 4 кг
Недостатньо даних для рекомендації конкретного дозування у дітей з масою тіла
менше 4 кг.
Дозування для профілактики передачі ВІЛ-інфекції від вагітної жінки плоду
та новонародженому
Вагітним жінкам після 14-го тижня вагітності застосовують лікарський засіб Ретровір перорально у дозі 500 мг на добу
(тобто 100 мг п’ять разів на добу) до початку пологів. Під час пологів лікарський засіб Ретровір застосовують
спочатку у вигляді одногодинної внутрішньовенної інфузії у дозі 2 мг/кг маси тіла, а потім у вигляді безперервної
внутрішньовенної інфузії у дозі 1 мг/кг маси тіла на годину до моменту перекладання пуповини. Новонародженому застосовують лікарський засіб перорально у дозі
0,2 мл/кг маси тіла (2 мг/кг маси тіла) кожні 6 годин,
починаючи до закінчення 12 годин після пологів, і продовжують до досягнення новонародженим 6 тижнів життя. Для забезпечення точності дозування лікарського засобу у новонароджених слід використовувати шприци відповідного розміру з десятковим поділом (0,1 мл). Наприклад, новонародженим з масою тіла 2,0 кг і 5,0 кг застосовують відповідно 0,4 мл (4 мг зідовудину) і 1,0 мл (10 мг
зідовудину) рідкого розчину для перорального застосування 4 рази на добу.
Якщо пероральне застосування лікарського засобу новонародженому неможливе, лікарський засіб Ретровір слід застосовувати внутрішньовенно кожні
6 годин у дозі 1,5 мг/кг маси тіла у вигляді тридцятихвилинної внутрішньовенної інфузії.
Якщо планується кесарів розтин, за 4 години до операції розпочинають внутрішньовенну інфузію
лікарського засобу Ретровір. Якщо операцію скасовують, інфузію припиняють і розпочинають пероральне застосування.
Зміни дозування у пацієнтів з гематологічними побічними явищами
Якщо рівень гемоглобіну знижується до 7,5–9,0 г/100 мл (4,65–5,59 ммоль/л) або кількість
нейтрофільних гранулоцитів знижується до значень 0,75–1,0 × 10⁹/л, лікар може вирішити
про зменшення дози або припинення застосування лікарського засобу Ретровір (див. розділ: «Важливі відомості перед застосуванням лікарського засобу Ретровір»).
Дозування у пацієнтів літнього віку
Лікар може рекомендувати пацієнтам цієї вікової групи проведення відповідних контрольних досліджень до початку та під час застосування лікарського засобу Ретровір.
Дозування у пацієнтів із порушеннями функції нирок
Пацієнтам із тяжким порушенням функції нирок (кліренс креатиніну ≤ 10 мл/хв) та пацієнтам із кінцевою стадією ниркової недостатності, які піддаються гемодіалізу або діалізу брюшної порожнини, рекомендовано дозу 100 мг кожні 6–8 годин (300–400 мг на добу).
Дозування у пацієнтів із порушеннями функції печінки
У пацієнтів із цирозом печінки може виникнути кумуляція лікарського засобу в організмі. Лікар може вирішити про зміну дозування або подовження інтервалу між дозами, особливо якщо виникнуть симптоми поганої переносимості лікарського засобу.
Застосування більшої, ніж рекомендована доза лікарського засобу Ретровір
Якщо пацієнт прийняв більшу, ніж рекомендована доза лікарського засобу, слід повідомити про це лікаря
або фармацевта або звернутися до найближчого чергового відділення лікарні для
отримання поради.
Пропуск прийому лікарського засобу Ретровір
Дуже важливо приймати рекомендовану дозу лікарського засобу Ретровір щодня, оскільки це забезпечить
найвищу ефективність терапії. Якщо доза була пропущена, її слід прийняти якомога швидше.
Потім продовжити лікування відповідно до рекомендацій. Не слід застосовувати подвійну дозу для відшкодування пропущеної дози.

4. Можливі побічні ефекти

Як і будь-який лікарський засіб, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча вони не виникають у кожного пацієнта.
Під час лікування інфекції ВІЛ не завжди можливо визначити, чи був той чи інший небажаний симптом спричинений препаратом Ретровір, іншими одночасно прийманими ліками чи самою інфекцією ВІЛ.
Тому дуже важливо повідомляти лікаря про всі зміни у стані здоров’я.
Пацієнт не повинен надмірно хвилюватися після прочитання нижче наведеного переліку побічних ефектів, оскільки вони можуть і не виникнути. Профіль побічних ефектів у дорослих і дітей є подібним.

Дуже часті побічні ефекти (відбуваються у більш ніж 10 з 100 пацієнтів)

головний біль, нудота.

Часті побічні ефекти (відбуваються у 1–10 з 100 пацієнтів)

анемія (знижена кількість червоних кров’яних клітин) та нейтропенія або лейкопенія (знижена кількість білих кров’яних клітин). Якщо зменшується кількість червоних кров’яних клітин, у пацієнта можуть виникнути симптоми втоми та задишки,
підвищення активності печінкових ферментів, концентрації білірубіну та молочної кислоти,
запаморочення,
болі в м’язах, поганий самопочуття,
блювота, біль у животі, діарея.

Нечасті побічні ефекти (відбуваються у 1–10 з 1 000 пацієнтів)

зниження кількості тромбоцитів (клітин, що відіграють важливу роль у процесі згортання крові). У людей із зниженою кількістю тромбоцитів може спостерігатися підвищена схильність до кровотеч та виникнення синяків,
зниження кількості кров’яних клітин (панцитопенія) з гіпоплазією кісткового мозку (бідноклітинний кістковий мозок),
слабкість, гарячка, загальні болі,
порушення функції м’язів,
задишка,
метеоризм,
свербіж, висип.

Рідкісні побічні ефекти (відбуваються у менш ніж 1 з 1 000 пацієнтів)

тривога, депресія, безсоння, сонливість, судоми, деменція, порушення чутливості,
порушення смаку, відсутність апетиту, зміни в порожнині рота з неоднорідним забарвленням, диспепсія, панкреатит, порушення функції печінки, такі як збільшення печінки, жирова інфільтрація печінки,
зміна розподілу або накопичення жирової тканини в організмі,
часте сечовипускання, збільшення грудей у чоловіків,
захворювання серцевого м’яза, що називається кардіоміопатією,
вибіркове зникнення (аплазія) системи утворення червоних кров’яних клітин,
зміна забарвлення нігтів і шкіри, підвищена пітливість, кропив’янка, симптоми, подібні до грипу, кашель, озноб, болі в грудній клітці,
лактоацидоз без зниження вмісту кисню в крові.

Дуже рідкісні побічні ефекти (відбуваються у менш ніж 1 з 10 000 пацієнтів)

апластична анемія (анемія через недостатність кісткового мозку).

У деяких пацієнтів, які приймають НІТІ, спостерігався стан, що називається лактоацидозом, який виникає внаслідок підвищеного утворення молочної кислоти в організмі (див. пункт 2 «Важливі відомості перед застосуванням препарату Ретровір»).
Під час лікування інфекції ВІЛ можуть підвищуватися рівні ліпідів і глюкози в крові (див. пункт 2 «Важливі відомості перед застосуванням препарату Ретровір»).
Застосування препарату Ретровір може призводити до втрати жирової тканини в ногах, руках і обличчі ( ліпоатрофія , див. пункт 2 «Важливі відомості перед застосуванням препарату Ретровір»).

Повідомлення про побічні ефекти
Якщо виникнуть будь-які небажані ефекти, включаючи можливі побічні ефекти, не зазначені в цій інструкції, необхідно повідомити лікареві, фармацевту або медсестрі.
Побічні ефекти можна повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу побічних ефектів лікарських засобів Управління з реєстрації лікарських засобів, медичних виробів та біоцидних продуктів, Al. Jerozolimskie 181C, 02-222 Варшава, тел.: +48 22 49 21 301, факс: +48 22 49 21 309, вебсайт: https://smz.ezdrowie.gov.pl .
Побічні ефекти також можна повідомляти суб’єкту, відповідальному за реєстрацію.
Завдяки повідомленням про побічні ефекти можна зібрати більше інформації щодо безпеки застосування препарату.

5. Як зберігати ліки Ретровір

Ліки слід зберігати в недоступному для дітей місці.
Не застосовувати цей лік після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці після: EXP.
Термін придатності означає останній день зазначеного місяця.
Номер серії ліку зазначено на упаковці після: Lot.
Не зберігати при температурі вище 30 °C.
Ліки не слід викидати в каналізацію чи побутові сміттєві контейнери. Слід запитати у
фармацевта, як позбутися ліків, якими вже не користуються. Така практика допоможе захистити
навколишнє середовище.

6. Вміст упаковки та інша інформація

Що містить лікарський засіб Ретровір

Діючою речовиною лікарського засобу є зідовудин. 5 мл розчину для прийому всередину містять 50 мг зідовудину.
Інші складові лікарського засобу: мальтітол рідкий, гліцерол (Е 422), кислота лимонна безводна, натрію бензоат (Е 211), сахарин натрію, ароматична композиція полунична, ароматична композиція «білий цукор», вода очищена.

Як виглядає лікарський засіб Ретровір та що містить упаковка
Упаковка містить 200 мл розчину для прийому всередину у флаконі з помаранчевого скла з пластмасовим ковпачком
та поліпропіленовою шприцем-дозатором для прийому всередину місткістю 1 мл або 10 мл, з поршнем з поліетилену
(ВDPE), упаковану в прозору поліпропіленову плівку, в картонному коробці.
Розчин для прийому всередину — це рідина світло-жовтого кольору з ароматом полуниці.
Відповідальний суб’єкт та імпортер
Відповідальний суб’єкт Імпортер
ViiV Healthcare BV ViiV Healthcare Trading Services UK Limited
Van Asch van Wijckstraat 55H 12 Riverwalk,
3811 LP Амерсфорт Citywest Business Campus
Нідерланди Дублін 24,
Ірландія
Для отримання додаткової інформації звертайтеся до представника відповідального суб’єкта:
GSK Services Sp. z o.o.
вул. Ржимовського 53
02-697 Варшава
тел. 22-576-90-00