Інструкція, що входить до упаковки: інформація для пацієнта

Увага! Потрібно зберігати інструкцію. Інформація на первинній упаковці іноземною мовою.
ЛісіГЕКСАЛ 20 (Lisinopril Sandoz 20 mg)
20 мг, таблетки
Lisinoprilum
ЛісіГЕКСАЛ 20 і Lisinopril Sandoz 20 mg — це різні комерційні назви одного й того самого ліку.
Потрібно уважно ознайомитися з вмістом інструкції перед застосуванням ліку, оскільки вона містить
важливу інформацію для пацієнта.

Потрібно зберігати цю інструкцію, щоб у разі потреби можна було її знову прочитати.
У разі будь-яких сумнівів слід звернутися до лікаря або фармацевта.
Цей лік призначено строго певній особі. Не можна передавати його іншим. Лік може нашкодити іншій особі, навіть якщо симптоми її хвороби такі самі.
Якщо у пацієнта виникнуть будь-які побічні ефекти, у тому числі ті, що не зазначені в цій інструкції, слід повідомити про це лікареві, фармацевту або медсестрі. Див. пункт 4.

Зміст інструкції:

Що таке лік ЛісіГЕКСАЛ 20 і для чого його застосовують
Важливі відомості перед застосуванням ліку ЛісіГЕКСАЛ 20
Як застосовувати лік ЛісіГЕКСАЛ 20
Можливі побічні ефекти
Як зберігати лік ЛісіГЕКСАЛ 20
Вміст упаковки та інша інформація

1. Що таке лік ЛісіГЕКСАЛ 20 і для чого його застосовують

Лік ЛісіГЕКСАЛ 20 містить як діючу речовину лізиноприл — лік із групи так званих інгібіторів конвертази ангіотензину (ІКАЕ), що знижує артеріальний тиск крові.
Показаннями до застосування ліку ЛісіГЕКСАЛ 20 є:

первинне та судинно-ниркове артеріальне тиснення незалежно від ступеня тяжкості;
серцева недостатність із застоєм;
гострий інфаркт міокарда у пацієнтів із гемодинамічною стабільністю, без кардіогенного шоку, з артеріальним тиском крові понад 100 мм рт. ст.;
мікроальбумінурія при цукровому діабеті.

2. Важливі відомості перед застосуванням лікарського засобу ЛісіГЕКСАЛ 20

Коли не застосовувати лікарський засіб ЛісіГЕКСАЛ 20

якщо пацієнт має алергію на лізиноприл, на інший інгібітор ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) або на будь-який інший інгредієнт цього лікарського засобу (перелічені в розділі 6);
якщо у пацієнта діагностовано ангіоневротичний набряк: спадковий або ідіопатичний ангіоневротичний набряк, а також, якщо ангіоневротичний набряк виникав у минулому під час лікування інгібіторами АПФ;
якщо пацієнтка вагітна;
якщо пацієнт має цукровий діабет або порушення функції нирок і приймає лікарський засіб, що знижує артеріальний тиск, який містить аліскірен;
якщо пацієнт приймав або зараз приймає комбінований лікарський засіб, що містить сакубітріл і валсартан (використовується для лікування хронічної серцевої недостатності у дорослих), оскільки

Сторінка 1 з 9
збільшується ризик ангіоневротичного набряку (швидкого набряку підшкірної тканини в
таких областях, як горло).
У разі будь-яких сумнівів щодо того, чи стосується якась із зазначених ситуацій пацієнта, слід проконсультуватися з
лікарем або фармацевтом.
Попередження та заходи обережності
Перед початком застосування лікарського засобу ЛісіГЕКСАЛ 20 слід обговорити це з лікарем.
Слід повідомити лікареві, якщо пацієнт приймає будь-який із таких ліків, оскільки
ризик ангіоневротичного набряку може збільшитися:

ракекадотрил — лікарський засіб, що використовується для лікування діареї;
лікарські засоби, що використовуються для профілактики відторгнення трансплантованого органу та лікування раку (наприклад, темсиролімус, силорімус, еверолімус);
вілдагліптин — лікарський засіб, що використовується для лікування цукрового діабету.

Слід повідомити лікареві, якщо пацієнт приймає будь-який із наступних ліків,
що використовуються для лікування високого артеріального тиску:

антагоніст рецепторів ангіотензину ІІ (АРАІІ), так званий сартан — наприклад, валсартан, телмісартан, ірбесартан, особливо якщо пацієнт має порушення функції нирок, пов’язані з цукровим діабетом,
аліскірен.

Лікар може рекомендувати регулярний контроль функції нирок, артеріального тиску та концентрації
електролітів (наприклад, калію) у крові.
Див. також підрозділ «Коли не застосовувати лікарський засіб ЛісіГЕКСАЛ 20».
Ангіоневротичний набряк
Необхідно негайно повідомити лікаря, якщо у пацієнта виникли:

набряк шкіри та (або) слизових оболонок; набряк обличчя, губ, горла, язика або голосової заслінки; труднощі з диханням або ковтанням; свербіж або висип.

Набряк язика, горла або голосової заслінки може призвести до закриття дихальних шляхів. У такому
випадку необхідне негайне лікування.
У пацієнтів, у яких у минулому вже виникали описані симптоми, ризик їх повторного
виникнення є вищим.
У пацієнтів чорної раси частота виникнення ангіоневротичного набряку після застосування ліків
групи інгібіторів АПФ є вищою, ніж у пацієнтів інших рас.
Ризик ангіоневротичного набряку також збільшується у пацієнтів, які одночасно приймають
лікарські засоби групи так званих інгібіторів кінази mTOR, такі як силорімус, еверолімус, темсиролімус
(використовуються для профілактики відторгнення трансплантованого органу або лікування пухлин) або
тканий активатор плазміногену, див. також розділ «Лікарський засіб ЛісіГЕКСАЛ 20 та інші ліки».
Гіпотензія
Надмірне зниження артеріального тиску може виникнути у таких пацієнтів:

які дотримуються дієти з обмеженням солі;
які проходять діаліз;
з діареєю або блювотою;
які приймають діуретики;
з серцевою недостатністю та нирковою недостатністю (або без неї).

Слід повідомити лікареві, якщо:

у пацієнта діагностовано ішемічну хворобу серця або захворювання судин мозку;
пацієнт має пройти хірургічне втручання під загальним наркозом.

У разі значного зниження артеріального тиску пацієнта слід укласти на спину та
повідомити про цю подію лікаря.
Сторінка 2 з 9
Захворювання серця
Слід повідомити лікареві про:

серцеву недостатність;
діагностоване звуження клапанів серця в області лівого шлуночка або інше звуження відтоку крові з лівого шлуночка серця.

Порушення функції нирок
Перед початком лікування та під час його тривання лікар рекомендує контроль функції нирок.
Слід повідомити лікареві, якщо:

у пацієнта діагностовано ниркову недостатність;
у пацієнта діагностовано двостороннє звуження ниркових артерій або звуження ниркової артерії єдиної нирки;
пацієнт проходить гемодіаліз;
пацієнт приймає діуретики;
пацієнт має порушення функції нирок і отримує антигіпертензивний засіб, що містить аліскірен.

Порушення функції печінки
Якщо під час застосування лікарського засобу ЛісіГЕКСАЛ 20 у пацієнта виникне жовтяниця або збільшиться
активність печінкових ферментів, слід припинити застосування лікарського засобу та проконсультуватися з лікарем.
Цукровий діабет
Протягом першого місяця застосування лікарського засобу ЛісіГЕКСАЛ 20 лікар рекомендує частіше контролювати концентрацію
глюкози в крові та, за необхідності, підібрати дози цукрознижувальних засобів.
Тяжкі реакції гіперчутливості (так звані псевдоанапілактичні реакції)
З огляду на ризик виникнення реакцій гіперчутливості слід повідомити лікареві, якщо:

пацієнт проходить десенсибілізацію проти отрути бджіл або ос;
пацієнт отримує лікування, спрямоване на видалення холестерину з крові (так звана афереза ЛПНЩ). Лікар може рекомендувати припинити застосування лікарського засобу ЛісіГЕКСАЛ 20 у відповідний час.

Зміни в показниках крові
Під час лікування може виникнути нейтропенія (зниження кількості нейтрофілів)
або агранулоцитоз (зниження кількості або відсутність певного типу білих кров’яних тілець), тромбоцитопенія та
анемія. Лікар може рекомендувати проведення відповідних досліджень крові. Якщо під час застосування
лікарського засобу ЛісіГЕКСАЛ 20 виникнуть будь-які симптоми інфекції, слід негайно звернутися до
лікаря.
Кашель
Під час застосування лікарського засобу ЛісіГЕКСАЛ 20 може виникнути сухий, наполегливий кашель, який зникає після
припинення лікування. Про виникнення кашлю слід повідомити лікареві.
Підвищення концентрації калію в крові
З огляду на можливість підвищення концентрації калію в крові слід повідомити лікареві, якщо:

у пацієнта діагностовано порушення функції нирок;
пацієнт має цукровий діабет;
пацієнт приймає калійзберігаючі діуретики або ліки, що підвищують концентрацію калію в крові;
пацієнт приймає калієві препарати або замінники кухонної солі, що містять калій.

Лікар рекомендує частіше проводити дослідження крові.
Слід повідомити лікареві, якщо:

у пацієнта діагностовано колагеноз;

Сторінка 3 з 9

пацієнт отримує імунодепресанти (ліки, що пригнічують імунну відповідь організму), алопуринол (лікарський засіб, що використовується для лікування подагри) або прокаїнамід (лікарський засіб, що використовується при порушеннях ритму серця).

Слід проконсультуватися з лікарем, навіть якщо вищезазначені попередження стосуються ситуацій, що виникали
у минулому.
Лікарський засіб ЛісіГЕКСАЛ 20 та інші ліки
Слід повідомити лікареві про всі ліки, які пацієнт приймає зараз або приймав нещодавно, а також про ліки, які пацієнт планує застосовувати.
Лікарський засіб ЛісіГЕКСАЛ 20 та інші одночасно застосовувані ліки можуть впливати один на одного та сприяти виникненню побічних ефектів. Це стосується особливо таких ліків, як:
діуретики;
індометацин та інші нестероїдні протизапальні засоби (ліки з протизапальною, знеболювальною та жарознижувальною дією, так звані НПЗП);
кислота ацетилсаліцилова в дозах понад 3 г/добу;
літій (лікарський засіб, що використовується для лікування депресії);
препарати золота (використовуються для лікування, зокрема, ревматичних захворювань або псоріазу);
ліки, що використовуються при психічних розладах (нейролептики);
деякі антидепресанти;
засоби для знеболення, що застосовуються під час наркозу;
цукрознижувальні засоби (інсулін та пероральні цукрознижувальні засоби);
симпатоміметики (наприклад, у складі засобів від застуди та риніту);
інші ліки, що знижують артеріальний тиск і (або) використовуються при захворюваннях серця (наприклад, бета-адреноблокатори, нітрати, інші засоби, що розширюють кровоносні судини);
алопуринол (лікарський засіб, що використовується для лікування подагри);
деякі ліки, що використовуються при порушеннях ритму серця (наприклад, прокаїнамід);
ліки групи тканих активаторів плазміногену (засоби, що використовуються при ризику утворення тромбів, які можуть призвести, наприклад, до інсульту або інфаркту міокарда).
Особливо слід проконсультуватися з лікарем або фармацевтом, якщо пацієнт зараз приймає,
нещодавно приймав або може приймати будь-який із таких ліків:
калієві добавки (у тому числі замінники кухонної солі), калійзберігаючі діуретики та
інші ліки, що підвищують концентрацію калію в крові (наприклад, триметоприм та ко-тримоксазол, що є
комбінацією триметоприму та сульфаметоксазолу, які використовуються при інфекціях, викликаних бактеріями; циклоспорин — імунодепресант, що використовується для профілактики відторгнення трансплантованого органу, та гепарин — лікарський засіб, що використовується для розрідження крові з метою профілактики тромбів).
Надмірне споживання кухонної солі може послабити антигіпертензивну дію лікарського засобу
ЛісіГЕКСАЛ 20.
Лікар може рекомендувати змінити дозу та (або) застосувати інші заходи обережності:

якщо пацієнт приймає антагоніст рецепторів ангіотензину ІІ (АРАІІ) або аліскірен (див. також підрозділи «Коли не застосовувати лікарський засіб ЛісіГЕКСАЛ 20» та «Попередження та заходи обережності»).

У разі будь-яких сумнівів щодо того, чи пацієнт приймає зазначені ліки, слід проконсультуватися з лікарем.
Лікарський засіб ЛісіГЕКСАЛ 20 та їжа і напої
Лікарський засіб можна приймати незалежно від прийому їжі, щодня о тій самій годині. Таблетки слід
проковтнути, запиваючи достатньою кількістю рідини.
Вагітність та годування груддю
Якщо пацієнтка вагітна або годує груддю, підозрює, що може бути вагітною, або планує завагітніти,
їй слід проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього лікарського засобу.
Сторінка 4 з 9
Лікарський засіб ЛісіГЕКСАЛ 20 не можна застосовувати під час вагітності.
Якщо під час лікування пацієнтка завагітніє, вона повинна припинити застосування лікарського засобу та негайно звернутися
до лікаря. Жінкам, які планують вагітність, слід обговорити з лікарем інший метод лікування.
Невідомо, чи активна речовина лікарського засобу (лізиноприл) проникає до грудного молока, тому лікарський засіб
ЛісіГЕКСАЛ 20 не слід застосовувати під час годування груддю.
Керування транспортними засобами та обслуговування механізмів
Під час застосування лікарського засобу ЛісіГЕКСАЛ 20 можуть виникати запаморочення або втому, що порушують
здатність керувати транспортними засобами, обслуговувати механізми або працювати в небезпечних умовах. Це особливо важливо на початку лікування, після збільшення дози, зміни лікарського засобу та одночасного
вживання алкоголю.
Лікарський засіб ЛісіГЕКСАЛ 20 містить натрій
Лікарський засіб містить менше 1 ммоль (23 мг) натрію в таблетці, тобто лікарський засіб вважається «вільним від натрію».

3. Як застосовувати ліки ЛісіГЕКСАЛ 20

Ці ліки слід застосовувати згідно з рекомендаціями лікаря. У разі будь-яких сумнівів слід звернутися до
лікаря.
У продажі доступні: ліки ЛісіГЕКСАЛ 5 (5 мг), ліки ЛісіГЕКСАЛ 10 (10 мг), ліки ЛісіГЕКСАЛ 20
(20 мг).
Артеріальна гіпертензія
Дозування для пацієнтів, які не приймають діуретики
Початкова доза становить 2,5 мг один раз на добу. Якщо через 2–4 тижні не досягнуто бажаного
терапевтичного ефекту, лікар може збільшити дозу препарату. Ефективна добова доза зазвичай
становить від 10 до 20 мг. Максимальна доза — 40 мг на добу.
Дозування для пацієнтів, які отримують діуретики
Якщо це можливо, за 2–3 дні до початку застосування ліків ЛісіГЕКСАЛ 20 слід припинити прийом
діуретика або зменшити його дозу.
У пацієнтів з артеріальною гіпертензією, у яких перед початком лікування лізиноприлом неможливо
відмовитися від діуретика, лікар може призначити меншу початкову дозу лізиноприлу (2,5 мг або
5 мг один раз на добу) і уважно спостерігатиме за станом пацієнта.
Дозування для дітей та підлітків у віці від 6 до 16 років
Рекомендована початкова доза:

2,5 мг один раз на добу для пацієнтів із масою тіла від 20 до <50 кг
5 мг один раз на добу для пацієнтів із масою тіла ≥50 кг.

Лікар індивідуально встановлює дозу та може збільшити її до максимальної добової дози, яка
становить:

20 мг для пацієнтів із масою тіла від 20 до <50 кг
40 мг для пацієнтів із масою тіла ≥50 кг.

У дітей із порушеннями функції нирок лікар може призначити меншу початкову дозу або
подовжити інтервали між дозами.
Застосування лізиноприлу не рекомендовано дітям із тяжкими порушеннями функції нирок.
Серцева недостатність
Початкове дозування
Рекомендована початкова доза становить 2,5 мг на добу, і за необхідності лікар може збільшити
дозу. У деяких пацієнтів лікар може рекомендувати почати застосування ліків ЛісіГЕКСАЛ 20
Сторінка 5 з 9
у шпитальних умовах. Перед початком лікування та під час його проведення лікар рекомендує
контролювати артеріальний тиск і функцію нирок.
Підтримувальна доза
Початкову дозу лікар може поступово збільшувати залежно від реакції пацієнта на лікування до
досягнення найчастіше використовуваної підтримувальної дози (від 5 до 20 мг).
Не слід збільшувати наступні дози ліків ЛісіГЕКСАЛ більше ніж на 10 мг.
Гострий інфаркт міокарда
Лікар може рекомендувати прийом ліків ЛісіГЕКСАЛ у перші 24 години після появи симптомів
інфаркту. Спочатку призначають 5 мг, через 24 години — ще 5 мг, через 48 годин — 10 мг, а
потім — 10 мг один раз на добу. Пацієнтам із систолічним тиском 120 мм рт. ст. або нижчим
призначають меншу дозу лізиноприлу — 2,5 мг. Якщо у пацієнта виникає артеріальна гіпотензія
(систолічний тиск <90 мм рт. ст.), яка триває більше 1 години, ліки слід припинити.
Лікування триває 6 тижнів. Подовжене лікування може бути необхідним для пацієнтів із
загостренням симптомів серцевої недостатності.
Мікроальбумінурія при цукровому діабеті
Початкова доза становить 2,5 мг лізиноприлу на добу.
У пацієнтів із нормальним артеріальним тиском та інсулінозалежним діабетом зазвичай
застосовують 10 мг на добу. Лікар може збільшити добову дозу до 20 мг (для досягнення
діастолічного тиску <75 мм рт. ст.).
У пацієнтів із артеріальною гіпертензією та інсулінонезалежним діабетом зазвичай застосовують
10 мг на добу. За необхідності лікар може збільшити добову дозу до 20 мг (для досягнення
діастолічного тиску <90 мм рт. ст.).
Застосування у пацієнтів із нирковою недостатністю
Пацієнти, які проходять діаліз, можуть отримувати звичайну дозу ліків ЛісіГЕКСАЛ 20 у дні
проведення діалізу. У дні без діалізу лікар встановлює дозування залежно від артеріального тиску
пацієнта.
Застосування у дітей та підлітків
Застосування лізиноприлу у дітей не рекомендовано при інших показаннях, крім артеріальної
гіпертензії.
Застосування лізиноприлу не рекомендовано дітям віком до 6 років або дітям із тяжкими
порушеннями функції нирок.
У разі відчуття, що дія ліків ЛісіГЕКСАЛ 20 надто сильна або надто слабка, слід звернутися до
лікаря.
Прийом більшої дози ліків ЛісіГЕКСАЛ 20, ніж рекомендовано
У разі прийому дози, що перевищує рекомендовану, слід негайно звернутися до лікаря,
фармацевта або безпосередньо до лікарні.
Симптомами передозування можуть бути: тяжка артеріальна гіпотензія, електролітні порушення та
ниркова недостатність. У разі передозування пацієнт повинен перебувати під ретельним
спостереженням. Лікувальні заходи залежать від виду та тяжкості симптомів.
Пропущений прийом ліків ЛісіГЕКСАЛ 20
Не слід застосовувати подвійну дозу для відновлення пропущеної.
Припинення застосування ліків ЛісіГЕКСАЛ 20
Лікар надасть інформацію щодо тривалості прийому ліків ЛісіГЕКСАЛ 20. У жодному разі не
слід припиняти лікування занадто рано, оскільки симптоми можуть повернутися.
У разі будь-яких подальших сумнівів щодо застосування цих ліків слід звернутися до лікаря або
фармацевта.
Сторінка 6 з 9

4. Можливі побічні ефекти

Як і будь-який інший лікарський засіб, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча вони не виникають у кожного.
Побічні ефекти, пов’язані з застосуванням лізиноприлу, можуть виникати з такою
частотою:
Часто (можуть виникати рідше, ніж у 1 з 10 осіб):
запаморочення, головний біль, ортостатична гіпотензія (зниження артеріального тиску при підйомі), кашель, діарея, блювота, порушення функції нирок.
Нечасто (можуть виникати рідше, ніж у 1 з 100 осіб):
зміни настрою, відчуття поколювання, запаморочення, порушення смаку, порушення сну, інфаркт міокарда або інсульт, серцебиття, прискорене серцебиття, явище Рейно (охолодження та побліднення пальців рук і ніг унаслідок спазму артерій кінцівок), запалення слизової оболонки носа, нудота, болі в животі, погане травлення, висипання, свербіж, імпотенція, відчуття втоми, слабкість, підвищення концентрації сечовини в крові, підвищення концентрації креатиніну в сироватці, підвищення активності печінкових ферментів, підвищення концентрації калію в крові, галюцинації.
Рідко (можуть виникати рідше, ніж у 1 з 1000 осіб):
зниження концентрації гемоглобіну, зниження гематокриту, відчуття дезорієнтації, сухість у роті, гіперчутливість/ангіоневротичний набряк (ангіоневротичний набряк обличчя, кінцівок, губ, язика, голосової зв’язки та (або) гортані), кропив’янка, алопеція, псоріаз, уремія, гостра ниркова недостатність, гінекомастія (збільшення молочних залоз у чоловіків), підвищення концентрації білірубіну в сироватці, зниження концентрації натрію в крові, синдром неправильного виділення антидіуретичного гормону, порушення нюху.
Дуже рідко (можуть виникати рідше, ніж у 1 з 10 000 осіб):
пригнічення функції кісткового мозку, анемія, зниження кількості тромбоцитів, зниження кількості білих кров’яних тілець, зниження кількості нейтрофілів, агранулоцитоз (повна або майже повна відсутність гранулоцитів), гемолітична анемія (анемія внаслідок руйнування червоних кров’яних тілець), лімфаденопатія (захворювання лімфатичних вузлів), аутоімунні захворювання, зниження концентрації глюкози в крові (гіпоглікемія), бронхоспазм, синусит, алергійний/еозинофільний пневмоніт, панкреатит, ангіоневротичний набряк кишечника, гепатит (паренхіматозний або холестатичний), жовтяниця та печінкова недостатність, пітливість, бульозний висип, тяжкі шкірні реакції (токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона, еритема мультиформна), лімфома шкіри, зниження або відсутність виділення сечі.
Частота невідома (не може бути визначена на основі наявних даних):
анапілактичні або псевдоанапілактичні реакції, симптоми депресії, втрати свідомості.
Описано хворобливий синдром, який може включати всі або лише деякі з наведених симптомів: лихоманку, запалення серозних оболонок, васкуліт, болі в м’язах і (або) міозит, болі в суглобах і (або) артрит, наявність антинуклеарних антитіл (ANA), прискорення швидкості оседання еритроцитів (ШОЕ), підвищення кількості еозинофілів та лейкоцитоз (збільшення кількості білих кров’яних тілець). Може виникнути висипання, світлочутливість або інші шкірні симптоми.
Повідомлення про побічні ефекти
Якщо виникли будь-які побічні ефекти, у тому числі ті, що не зазначені в інструкції, необхідно повідомити лікаря, фармацевта або медсестру. Побічні ефекти можна повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу побічних ефектів лікарських засобів Управління реєстрації лікарських засобів,
медичних виробів та біоцидних продуктів
Al. Jerozolimskie 181C
Сторінка 7 з 9
02-222 Варшава
тел.: + 48 (22) 49 21 301
факс: + 48 (22) 49 21 309
веб-сайт: https://smz.ezdrowie.gov.pl
Завдяки повідомленням про побічні ефекти можна буде зібрати більше інформації щодо безпеки застосування ліків.

5. Як зберігати лікарський засіб ЛісіГЕКСАЛ 20

Лікарський засіб потрібно зберігати в недоступному для дітей та непомітному місці.
Зберігати при температурі нижчій за 25 °C.
Не застосовувати цей лікарський засіб після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці. Термін придатності вказує на останній день зазначеного місяця.
Не викидати лікарські засоби у каналізацію чи побутові сміттєві контейнери. Запитайте у фармацевта, як утилізувати лікарські засоби, які ви більше не використовуєте. Така дія допоможе захистити навколишнє середовище.

6. Вміст упаковки та інша інформація

Що містить ліки ЛісіГЕКСАЛ 20
Діючою речовиною є лізиноприл. Одна таблетка містить 20 мг лізиноприлу у формі лізиноприлу
двохводного.
Інші складові: дигідрофосфат кальцію двоводний, манітол, крохмаль кукурудзяний,
натрію кроскармелоза, магнію стеарат, червоний оксид заліза (E 172).
Інформація для хворих на цукровий діабет
1 таблетка містить менше ніж 0,01 ХО (обмінник вуглеводів).
Як виглядають ліки ЛісіГЕКСАЛ 20 і що містить упаковка
Таблетки ліків ЛісіГЕКСАЛ 20 — світлочервоні, крапчасті, круглі, з обох боків опуклі, з подільним жолобком
з одного боку.
Ліки доступні в упаковках по 30 таблеток.
Для отримання більш детальної інформації слід звертатися до суб’єкта-власника або паралельного імпортера.
Суб’єкт-власник у Нідерландах, країні експорту:
Sandoz B.V.
Veluwezoom 22
1327 AH Almere, Нідерланди
Виробник:
Salutas Pharma GmbH
Otto-von-Guericke Allee 1
39179 Barleben, Німеччина
Rowa Pharmaceuticals d.d.
Newtown, Bantry, Co. Cork, Ірландія
Lek Pharmaceuticals d.d.
Verovškova 57
1526 Lublana, Словенія
Сторінка 8 з 9
Паралельний імпортер:
Delfarma Sp. z o.o.
вул. Św. Teresy od Dzieciątka Jezus 111
91-222 Лодзь
Перепаковано в:
Delfarma Sp. z o.o.
вул. Św. Teresy od Dzieciątka Jezus 111
91-222 Лодзь
Номер дозволу в Нідерландах, країні експорту: RVG 28426
Номер дозволу на паралельний імпорт: 415/17
Сторінка 9 з 9