Клувот 250 МО

Польща
Торгова назва Клувот 250 МО
Форма випуску розчин для ін'єкцій і інфузій, порошок і розчинник
Діюча речовина / Дозування
Фактор XIII · 250 МО (200 - 320 МО)
Тип рецепта Відпускається за рецептом
Код АТХ
Реєстраційний номер 100322841
Клувот 250 МО розчин для ін'єкцій і інфузій, порошок і розчинник

Інструкція, що входить до упаковки: інформація для пацієнта

Клувот 250 МО
порошок і розчинник для приготування розчину для ін’єкцій / інфузій
Чинник XIII людської крові
Необхідно уважно ознайомитися з вмістом інструкції перед застосуванням препарату, оскільки вона містить
важливу інформацію для пацієнта.

  • Зберігайте цю інструкцію, щоб у разі потреби мати можливість знову її прочитати.
  • У разі будь-яких сумнівів слід звернутися до лікаря або фармацевта.
  • Цей препарат призначено виключно певній особі. Не передавайте його іншим. Препарат може нашкодити іншій особі, навіть якщо симптоми її захворювання такі самі.
  • Якщо у пацієнта виникнуть будь-які небажані ефекти, у тому числі ті, що не зазначені в цій інструкції, необхідно повідомити про це лікаря або фармацевта. Див. розділ 4.

Зміст інструкції

  1. Що таке Клувот і для чого його застосовують
  2. Важливі відомості перед застосуванням Клувот
  3. Як застосовувати Клувот
  4. Можливі небажані ефекти
  5. Як зберігати Клувот
  6. Вміст упаковки та інша інформація

1. Що таке Клувот і для чого його застосовують

Що таке Клувот
Клувот — це лікарський засіб, доступний у вигляді білого порошку та розчинника. Приготований розчин повинен
вводитися внутрішньовенно.
Клувот є людським фактором XIII згортання крові (F XIII), отриманим з людської плазми (рідкої частини крові) і відіграє важливу роль у процесі гемостазу (зупинці кровотечі).
Для чого застосовують Клувот
Клувот застосовують дорослим, дітям та підліткам.

  • для профілактичного лікування вродженого дефіциту фактора XIII, а також
  • в періопераційному періоді для лікування кровотеч під час хірургічних втручань у пацієнтів із вродженим дефіцитом фактора XIII.

2. Важливі відомості перед застосуванням Клувот

Цей розділ вкладення містить відомості, які слід врахувати, перш ніж розпочинати застосування лікарського засобу
Клувот.
Коли не застосовувати Клувот:

  • якщо пацієнт має алергію на діючу речовину або будь-який із інших компонентів цього лікарського засобу (перелічених у розділі 6). Потрібно повідомити лікаря, якщо існує гіперчутливість до будь-якого лікарського засобу або харчового продукту.

Попередження та заходи обережності:

  • якщо в анамнезі пацієнта після введення фактора XIII згортання крові спостерігалися алергічні реакції. Профілактично слід застосувати антигістамінні засоби та кортикостероїди, якщо це вирішить лікар.
  • при виникненні алергічних симптомів або реакцій типу анафілактичних (серйозні алергічні симптоми можуть спричинити значне утруднення дихання або запаморочення). Введення Клувот має бути негайно припинене (тобто припинення ін’єкції або інфузії). У разі анафілактичного шоку слід застосувати лікування згідно з чинними медичними стандартами.
  • якщо була недавня тромбоза (згортання крові). Пацієнта слід уважно спостерігати через стабілізуючу фібрин дію FXIII.
  • відомо, що утворення інгібіторів (нейтралізуючих антитіл) є ускладненням лікування і означає, що лікування перестає діяти. Якщо кровотеча не зупиняється за допомогою лікарського засобу Клувот, про це слід негайно повідомити лікаря. Пацієнта слід ретельно спостерігати на предмет розвитку (появи) інгібіторів.

Лікар завжди повинен оцінювати користь від лікування порівняно з ризиком ускладнень.
Вірусна безпека
Коли лікарські засоби виготовляються з людської крові або плазми, застосовуються різні заходи з метою захисту пацієнта від передачі інфекційних чинників. До таких методів належать:

  • належний відбір донорів крові та плазми з метою виключення ризику передачі інфекційних чинників
  • обстеження кожної донорської одиниці та партій плазми на наявність маркерів вірусів/інфекцій.
  • включення до процесу виробництва продуктів з крові або плазми етапів, які можуть призводити до інактивації або видалення вірусів.

Незважаючи на застосування зазначених вище методів, неможливо повністю виключити можливість передачі інфекційних чинників після введення лікарського засобу, отриманого з людської крові або плазми. Цей ризик стосується також невідомих або недавно виявлених вірусів та інших інфекційних чинників.
Застосовані захисні заходи ефективні щодо вірусів з оболонкою, таких як людський вірус імунодефіциту (HIV, вірус, що викликає СНІД), вірус гепатиту В (HBV, що викликає гепатит В), вірус гепатиту С (HCV, що викликає гепатит С), а також вірусів без оболонки, таких як: вірус гепатиту А (HAV, що викликає гепатит А) та парвовірус В19.
Пацієнтам, які багаторазово отримують продукти, отримані з людської плазми, слід розглянути можливість щеплення проти вірусного гепатиту А та В.
Рекомендується щоразу, коли застосовується Клувот, фіксувати дату введення, номер серії та введений об’єм у веденій документації.
Клувот та інші лікарські засоби

  • Потрібно повідомити лікаря або фармацевта про застосування інших лікарських засобів, включаючи ті, що доступні без рецепта.
  • Не відомо про виникнення взаємодії концентрату фактора згортання крові FXIII з іншими лікарськими засобами.
  • Клувот не можна змішувати з іншими лікарськими засобами, розчинниками та розріджувачами, за винятком тих, що зазначені в розділі 6, і повинен вводитися окремими інфузійними системами.

Вагітність та годування груддю

  • Якщо пацієнтка вагітна або годує грудьми, підозрює, що може бути вагітною, або планує завагітніти, вона повинна проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього лікарського засобу.
  • Обмежені дані щодо клінічного застосування Клувот під час вагітності не виявили жодних негативних наслідків, пов’язаних з вагітністю та ембріональним і постнатальним розвитком. У разі необхідності може розглядатися застосування Клувот під час вагітності.
  • Невідомий ступінь проникнення Клувот до людського молока, однак, враховуючи його високу молекулярну масу, ймовірність виділення з материнським молоком є дуже низькою, а також малоймовірна абсорбція незмінених частинок новонародженим через білкову природу препарату. Тому Клувот можна застосовувати під час годування груддю.
  • Відсутні дані щодо впливу Клувот на фертильність.

Керування транспортними засобами та робота з механізмами
Досліджень щодо впливу на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами не проводили.
Важливі відомості про окремі складові Клувот
Клувот містить натрій.
Потрібно враховувати, що Клувот містить натрій. Це важливо для пацієнтів, які дотримуються контролюваної дієти з низьким вмістом натрію. Клувот містить від 124,4 до 195,4 мг (5,41 до 8,50 ммоль) натрію на дозу (40 ОД/масу тіла — при середній масі тіла 70 кг), якщо введено рекомендовану дозу (2800 ОД = 44,8 мл)

3. Як застосовувати Клувот

  • Клувот зазвичай застосовується лікарем.
  • Клувот призначений виключно для внутрішньовенного введення.

Дозування
Лікар повинен визначити відповідну дозу та вирішити, як часто слід застосовувати Клувот пацієнтові, враховуючи прогрес у лікуванні.
Більш докладні рекомендації див. у розділі: „Інформація, призначена виключно для медичного персоналу або працівників охорони здоров’я”.
Передозування
Випадків передозування не відзначалося, і їх не слід очікувати при застосуванні цього лікувального засобу медичним персоналом.

4. Можливі побічні ефекти

Як і будь-який інший лікарський засіб, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча вони не виникають у кожного пацієнта.
Нижче наведені побічні ефекти, які спостерігалися рідко (відзначалися у більше ніж 1 із 10 000 пацієнтів
і менше ніж у 1 із 1 000):

  • Алергічні реакції, такі як генералізована кропив’янка (сверблячий набряк на шкірі), висипання, зниження артеріального тиску (що може призводити до почуття непритомності або запаморочення), труднощі з диханням.
  • Підвищення температури тіла.

Нижче наведені побічні ефекти, які спостерігалися дуже рідко (відзначалися у менше ніж 1 із 10 000
пацієнтів):

  • Утворення інгібіторів FXIII.

Якщо виникнуть алергічні реакції, застосування препарату Клувот слід негайно припинити
і розпочати відповідне лікування. Слід застосувати існуючі медичні стандарти лікування шоку.
Побічні ефекти у дітей та підлітків
Очікується, що побічні ефекти у дітей такі самі, як і у дорослих.
Повідомлення про побічні ефекти
Якщо виникнуть будь-які побічні ефекти, у тому числі ті, що не зазначені в інструкції, слід повідомити про це лікареві або фармацевту. Побічні ефекти можна повідомляти
безпосередньо до Департаменту моніторингу побічних ефектів лікарських засобів Уряду реєстрації лікарських засобів, медичних виробів та біоцидних продуктів
Al. Jerozolimskie 181C,
02-222 Варшава
Тел.: + 48 22 49 21 301
Факс: + 48 22 49 21 309
Веб-сайт: https://smz.ezdrowie.gov.pl
Побічні ефекти можна повідомляти також суб’єкту, відповідальному за препарат.
Завдяки повідомленню про побічні ефекти можна буде зібрати більше інформації щодо безпеки застосування препарату.

5. Як зберігати Клувот

  • Зберігати в холодильнику (2 ⁰ C - 8 ⁰ C).
  • Не заморожувати.
  • Зберігати у зовнішньому пакуванні для захисту від світла.
  • Клувот не містить консервантів. Препарат слід використати одразу після реконституції. Якщо його не використали одразу, зберігання при кімнатній температурі не повинно перевищувати 4 години. Не зберігати в холодильнику і не заморожувати розчин після реконституції.
  • Препарат треба зберігати в недоступному для дітей місці.
  • Не застосовувати Клувот після закінчення терміну придатності, зазначеного на етикетці та зовнішньому пакуванні після скорочення EXP.
  • Номер серії лікарського засобу вказано на зовнішньому пакуванні та етикетці після скорочення: Lot.

6. Вміст упаковки та інша інформація

Що містить Клувот
Діюча речовина:
Концентрат XIII фактора згортання плазми людини (FXIII), що містить 250 МО на ампулу.
Допоміжні речовини:
Альбумін людини, глюкоза моногідрат, натрію хлорид, натрію гідроксид (у невеликих кількостях для встановлення
рН).
Розчинник: Вода для ін'єкцій
Як виглядає Клувот і що містить упаковка
Клувот випускається у вигляді білого порошку та приєднаного розчинника — води для ін'єкцій.
Приготований розчин має бути безбарвним, прозорим до слабкого опалесценції. Утримуваний під світлом, не
повинен бути мутним або містити залишки (грудочки/частинки).
Розміри упаковок
Одна упаковка 250 МО містить:
1 ампулу з порошком
1 ампулу з 4 мл води для ін'єкцій
1 систему для перенесення 20/20 з фільтром (Mix2Vial)
Комплект для введення (внутрішній пакувальний матеріал):
1 шприц одноразового використання місткістю 5 мл
1 комплект для проколу
2 ватних тампони, змочених спиртом
1 нестерильний пластир
Суб'єкт, відповідальний за випуск, та Виробник
CSL Behring GmbH
Emil-von-Behring-Strasse 76
35041 Marburg
Німеччина


Інформація, призначена виключно для медичного фахового персоналу:

Дозування
1 мл відповідає приблизно 62,5 МО, а 100 МО еквівалентні відповідно 1,6 мл.
Важливо:
Кількість, необхідна для введення, та частота введення завжди повинні підбиратися відповідно до клінічної ефективності у окремих пацієнтів.
Дозування
Дозування має бути індивідуально підібраним залежно від маси тіла, результатів лабораторних досліджень та клінічного стану пацієнта.
Типовий режим дозування для профілактики
Початкова доза

  • 40 міжнародних одиниць (МО) на кілограм маси тіла.
  • Швидкість інфузії не повинна перевищувати 4 мл на хвилину

Наступні дози

  • Дозування має визначатися на основі поточного рівня активності FXIII; дози слід вводити з інтервалами 28 днів (4 тижні) з метою підтримання мінімального рівня активності F XIII на рівні приблизно 5–20%.
  • Рекомендоване коригування дози на ±5 МО на кг маси тіла слід розраховувати з урахуванням мінімального рівня активності F XIII, як показано в таблиці №1, та клінічного стану пацієнта.
  • Коригування дози має проводитися на основі специфічного чутливого тесту, що використовується для визначення рівня F XIII. Приклади коригування дози за допомогою стандартного тесту активності Berichrom наведені в таблиці №1 нижче.

Таблиця 1: Коригування дози за допомогою тесту активності Berichrom

Мінімальний рівень активності фактора XIII (%)Зміна дозування
Один мінімальний рівень < 5%Збільшення на 5 одиниць на кг.
Мінімальний рівень 5% до 20%Без змін
Два мінімальні рівні > 20%Зменшення на 5 одиниць на кг.
Один мінімальний рівень > 25%Зменшення на 5 одиниць на кг.

Активність, виражена в одиницях, визначається за допомогою тесту активності Berichrom, який відноситься
до поточного Міжнародного стандарту для плазматичного фактора XIII згортання крові. У зв’язку з цим
одиниця відповідає Міжнародній одиниці.
Профілактика перед операцією.
Після останньої дози, застосованої в рамках звичайної профілактики, у разі планованої хірургічної операції:

  • Між 21 і 28 днем після останньої дози — пацієнту слід ввести повну дозу безпосередньо перед хірургічним втручанням, а наступну профілактичну дозу слід ввести через 28 днів.
  • Між 8 і 21 днем після останньої дози — додаткову дозу (повну або часткову) можна ввести перед хірургічним втручанням. Доза повинна визначатися на основі рівня активності FXIII пацієнта, його клінічного стану та підбиратися з урахуванням періоду напіввиведення лікарського засобу Клувот.
  • Протягом 7 днів після останньої дози — додаткове введення може бути не потрібним.

Дозування може відрізнятися від рекомендованого та має підбиратися індивідуально з урахуванням рівня активності F XIII та клінічного стану пацієнта. Усіх пацієнтів слід ретельно спостерігати під час та після хірургічного втручання.
У зв’язку з цим рекомендується моніторинг підвищення рівня активності F XIII на основі тесту
фактора XIII. У разі серйозних хірургічних втручань та масивних кровотеч метою має бути досягнення значень, близьких до нормальних (здорові люди: 70%–140%).
Діти та підлітки
Дозування та спосіб введення у дітей та підлітків ґрунтуються на масі тіла і, відповідно, загалом не відрізняються від рекомендацій для дорослих. Дозування та/або частоту введення для кожного пацієнта слід завжди підбирати на основі клінічної ефективності та рівня активності FXIII.
Пацієнти похилого віку
Дозування та спосіб введення у пацієнтів похилого віку (> 65 років) не були задокументовані в клінічних дослідженнях.
Спосіб введення
Загальні вказівки
Розчин має бути прозорим або трохи опалізуючим. Після фільтрації/відбору вмісту ампули (див. нижче) продукт після реконституції перед введенням слід піддати візуальному контролю; необхідно перевірити, чи немає забруднень та чи не відбулася зміна забарвлення.
Не застосовувати мутні розчини та розчини, які містять хлоп’я, або частинки.
Реконституцію та відбір з ампули необхідно проводити в асептичних умовах.
Реконституція
Довести розчинник до кімнатної температури. Зняти пластикові кришки з ампул, що містять порошок та розчинник, і протерти пробки асептичним розчином. Після висихання відкрити систему, що містить з’єднувач Mix2Vial.

1
Схематичне зображення чорного циліндричного корпусу з круглим отвором зверху, поділеним на три рівні частини внутрішніми перегородками
  1. 1. Відкрити упаковку, що містить Mix2Vial, шляхом зняття кришки. Не виймати Mix2Vial з блистеру.
2
Схематичне зображення вертикального циліндра з чорною стрілкою, спрямованою вниз, розташованого над скляною ампулою з кришкою
  1. 2. Помістити ампулу з розчинником на рівну, чисту поверхню та міцно притримувати. Не виймаючи систему Mix2Vial з блистеру, надіти її синій кінець з голкою на пробку ампули з розчинником і, натискаючи вертикально вниз, проткнути пробку ампули з розчинником.
3
Схематичне зображення знімання білої циліндричної кришки з верхньої частини посудини з металевою пробкою та запобіжним кільцем
  1. 3. Тримаючи край системи Mix2Vial, обережно зняти блистр, потягнувши його вертикально вгору. Слід звернути увагу, щоб зняти лише блистр, а не всю систему Mix2Vial.
4
Схематичне зображення накручування верхньої частини пристрою на горловину скляної ампули зі стрілкою, що вказує напрямок руху вниз
  1. 4. Помістити ампулу з порошком на рівну та тверду поверхню. Перевернути ампулу з розчинником і приєднаною до неї системою Mix2Vial догори дном і вставити прозорий кінець у пробку ампули з порошком, рухом вертикально вниз. Розчинник самостійно перейде в ампулу з порошком.
5
Схематична інструкція, що показує процес повороту верхньої частини посудини на нижній основі за допомогою викривленої стрілки, яка вказує обертальний рух
  1. 5. Однією рукою тримати частину системи Mix2Vial в ампулі, що містить розчин, іншою рукою притримувати з'єднувальну частину з боку ампули з розчинником і обережно, обертаючи, відокремити обидві частини з'єднувача. Вилучити ампулу з розчинником із приєднаним до неї синім кінцем системи Mix2Vial.
6
Схематичне зображення циліндричного упакування з кришкою та стрілкою, що вказує обертальний рух навколо основи предмета
  1. 6. Ампулу з приєднаним прозорим кінцем системи Mix2Vial, що містить розчин, обережно перемішувати круговими рухами до повного розчинення ліку. Не струшувати.
7
Схематичне зображення шприца з поршнем, який рухається вниз до отвору ампули з ліків, вказує напрямок руху
  1. 7. Набрати повітря в порожню стерильну шприц. Тримаючи ампулу з лікарським засобом вертикально пробкою вгору, приєднати шприц до з'єднання Luer Lock системи Mix2Vial. Ввести повітря в ампулу з продуктом.

Збирання та спосіб застосування

8
Схематичне технічне зображення вертикального медичного пристрою з широким верхнім отвором, кришкою, довгим циліндром та нижньою частиною з голкою
  1. 8. Тримаючи поршень шприца, перевернути ампулу разом зі шприцом догори дном і повільно відтягуючи поршень набрати розчин до шприца.
9
Схематичне зображення накручування верхньої частини дозатора на довгий циліндричний шприц із позначеною стрілкою обертального руху
  1. 9. Після наповнення шприца розчином міцно тримати циліндр шприца (утримуючи шприц поршнем донизу) і від'єднати від нього прозорий кінець системи Mix2Vial.

Потрібно дотримуватися обережності, щоб кров не потрапила до шприца, заповненого лікарським засобом, оскільки існує ризик утворення згустків крові в шприці, і фібринові згустки можуть бути введені пацієнтові.
Розчин після реконституції слід вводити окремими комплектами для ін’єкцій/інфузій (що надаються разом із препаратом) шляхом повільного внутрішньовенного введення зі швидкістю не більше 4 мл на хвилину.
Усі не використані лікарські засоби та їхні залишки повинні бути утилізовані відповідно до місцевих вимог.