Есмокард 100 мг/10 мл

Укладка, додана до упаковки: інформація для пацієнта

Есмокард 100 мг/10 мл, розчин для ін'єкцій
Esmololi hydrochloridum
Перед застосуванням ліку слід ознайомитися з вкладенням, оскільки воно містить важливу інформацію для пацієнта.

• Зберігайте це вкладення, щоб у разі потреби мати змогу знову його прочитати.
• У разі будь-яких сумнівів слід звернутися до лікаря або медсестри.
• Цей лік призначено строго визначеній особі. Не передавайте його іншим. Лік може зашкодити іншій особі, навіть якщо симптоми її хвороби такі самі.
• Якщо у пацієнта виникнуть будь-які побічні ефекти, у тому числі ті, що не зазначені в цьому вкладенні, слід повідомити про це лікареві. Див. пункт 4.

Зміст вкладення.

1. Що таке лік Есмокард 100 мг/10 мл і для чого його застосовують?

2. Важливі відомості перед застосуванням ліку Есмокард 100 мг/10 мл

3. Як застосовувати лік Есмокард 100 мг/10 мл

4. Можливі побічні ефекти

5. Як зберігати лік Есмокард 100 мг/10 мл

6. Вміст упаковки та інша інформація

7. Що таке лік Есмокард 100 мг/10 мл, розчин для ін'єкцій, і для чого його застосовують

Есмокард 100 мг/10 мл належить до групи бета-адреноблокаторів. Ці ліки уповільнюють роботу серця та знижують артеріальний тиск.
Есмокард 100 мг/10 мл застосовують для короткотривалого лікування прискореного ритму серця.
Есмокард 100 мг/10 мл також застосовують під час або безпосередньо після хірургічного втручання, якщо у пацієнта надто високий артеріальний тиск і (або) прискорений ритм серця.

2. Важливі відомості перед застосуванням ліку Есмокард 100 мг/10 мл

Лікар не буде вводити пацієнтові лік Есмокард 100 мг/10 мл, якщо:

• пацієнт має алергію на есмололу гідрохлорид — симптоми алергічної реакції: задишка, свистяче дихання, висипання, свербіж або набряк обличчя та губ,
• пацієнт має дуже повільний ритм серця (менше 50 скорочень на хвилину),
• пацієнт має швидкий або почергово швидкий і повільний ритм серця,
• пацієнт має порушення, що називається повною блокадою серця — блокада серця — це порушення провідності електричних імпульсів, що регулюють роботу серця,
• пацієнт має низький артеріальний тиск,
• пацієнт має порушення, пов’язані з припливом крові до серця,
• пацієнт має тяжкі симптоми серцевої недостатності,
• пацієнт отримує або нещодавно отримував верапаміл — не можна вводити лік Есмокард 100 мг/10 мл протягом 48 годин після завершення прийому верапамілу,
• пацієнт має не ліковану хворобу надниркових залоз, що називається феохромоцитома (пухлина, що може спричинити раптове підвищення артеріального тиску, сильний біль у голові, надмірне потовиділення та прискорення ритму серця),
• пацієнт має підвищений тиск у легенях (легеневу гіпертензію),
• у пацієнта виникне раптове загострення симптомів астми,
• пацієнт має підвищену концентрацію кислот у крові (порушення, що називається метаболічним ацидозом).

Якщо один із вищезазначених станів стосується пацієнта, лікар не буде вводити лік Есмокард 100 мг/10 мл. У разі сумнівів перед отриманням ліку Есмокард 100 мг/10 мл слід проконсультуватися з лікарем або медсестрою.
Попередження та заходи обережності
Перед початком застосування ліку Есмокард 100 мг/10 мл слід обговорити це з лікарем або медсестрою.
Лікар діятиме з особливою обережністю під час застосування цього ліку:

• Якщо пацієнт лікується від деяких порушень ритму серця, що називаються надшлуночковими аритміями, а також:
• має інші захворювання серця,
• приймає інші ліки для серця. Застосування ліку Есмокард 100 мг/10 мл у таких випадках може призвести до тяжких реакцій, у тому числі летальних. До них належать:
• втрата свідомості,
• шок (стан, при якому серце не перекачує достатньої кількості крові),
• інфаркт міокарда (зупинка роботи серця).
• Якщо виникне гіпотензія (надмірне зниження артеріального тиску), симптомами якої можуть бути запаморочення або ослаблення, особливо під час підйому. Ці симптоми швидко зникають після зменшення дози або припинення прийому ліку. Зазвичай під час лікування ліком Есмокард 100 мг/10 мл контролюють артеріальний тиск і ЕКГ. Низький артеріальний тиск зазвичай нормалізується протягом 30 хвилин після завершення введення ліку Есмокард 100 мг/10 мл.
• Якщо перед введенням ліку у пацієнта повільне серцебиття.
• Якщо частота серцевих скорочень зменшиться нижче 50–55 ударів на хвилину — у такому випадку лікар може рекомендувати меншу дозу або припинити введення ліку Есмокард 100 мг/10 мл.
• Якщо пацієнт має серцеву недостатність.
• Якщо пацієнт має порушення провідності електричних імпульсів, що регулюють роботу серця (атриовентрикулярна блокада).
• Якщо пацієнт має хворобу надниркових залоз, що називається феохромоцитома, яка лікується ліками, що називаються альфа-адреноблокаторами.
• Якщо пацієнт лікується від високого артеріального тиску (гіпертензії), спричиненого низькою температурою тіла (гіпотермією).
• Якщо пацієнт має звуження дихальних шляхів або свистяче дихання, як у випадку астми.
• Якщо пацієнт має цукровий діабет або низький рівень цукру в крові (гіпоглікемія) — пацієнтові потрібен особливий нагляд, оскільки есмолол може приховувати симптоми низького рівня цукру в крові та посилювати дію цукрознижувальних засобів.
• Якщо у пацієнта виникнуть зміни шкіри у місці ін’єкції. Вони можуть бути спричинені розчином, що витікає навколо місця введення. У такому разі лікар введе ін’єкцію в іншу вену.
• Якщо пацієнт має особливий вид стенокардії (біль у грудній клітці), що називається стенокардією Принцметала.
• Якщо пацієнт має низький об’єм крові (з низьким артеріальним тиском), оскільки це може спричинити циркуляторну недостатність.
• Якщо пацієнт має порушення кровообігу, наприклад, побліднення пальців (хвороба Рейно) або біль, відчуття втоми та іноді печіння в ногах.
• Якщо пацієнт має порушення функції нирок. У разі захворювання нирок або необхідності діалізу може виникнути підвищений рівень калію в крові (гіперкаліемія). Це може спричинити тяжкі порушення роботи серця.
• Якщо пацієнт має алергію або належить до групи ризику виникнення анафілактичної реакції (тяжка алергічна реакція), оскільки лік Есмокард 100 мг/10 мл може спричинити загострення алергії та ускладнити її лікування.
• Якщо у пацієнта або у когось із родичів у анамнезі була псоріаз (хвороба, при якій на шкірі з’являються лущені плями).
• Якщо пацієнт має гіпертиреоз.

У разі порушень функції печінки зміна дози зазвичай не потрібна.
Якщо один із вищезазначених пунктів стосується пацієнта (або у разі сумнівів), перед введенням цього ліку слід проконсультуватися з лікарем або медсестрою. Лікар може ретельно обстежити пацієнта та змінити лікування.
Есмокард 100 мг/10 мл та інші ліки
Слід повідомити лікареві або медсестрі про всі ліки, які пацієнт приймає зараз або приймав нещодавно, а також про ліки, які пацієнт планує приймати, у тому числі ті, що відпускаються без рецепта, фітотерапевтичні засоби або натуральні продукти.
Лікар оцінить, чи не вплинуть приймані ліки на дію ліку Есмокард 100 мг/10 мл.
Зокрема, слід повідомити лікареві або медсестрі, якщо пацієнт приймає будь-який із наступних ліків:

• ліки, що знижують артеріальний тиск або уповільнюють роботу серця,
• ліки, що застосовуються для лікування порушень ритму серця або болю в грудній клітці (стенокардія), такі як верапаміл і дилтіазем — пацієнт не отримає лік Есмокард 100 мг/10 мл протягом 48 годин після завершення введення верапамілу,
• ніфедипін, що застосовується для лікування болю в грудній клітці (стенокардія), артеріальної гіпертензії та хвороби Рейно,
• ліки, що застосовуються для лікування порушень ритму серця (наприклад, хінідин, дізопірамід, аміодарон), а також серцевої недостатності (наприклад, дигоксин, дигітоксин, наперстянкові глікозиди),
• ліки, що застосовуються для лікування цукрового діабету, у тому числі інсулін та пероральні цукрознижувальні засоби,
• так звані гангліоблокатори (наприклад, тріметафан),
• знеболювальні засоби, такі як нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ),
• флоктафенін (знеболювальний засіб),
• амісулпірид, лік, що застосовується при психічних розладах,
• трициклічні антидепресанти (наприклад, іміпримін, амітріптилін) або інші ліки, що застосовуються при психічних розладах,
• барбітурати (наприклад, фенобарбітал, що застосовується для лікування епілепсії) або фенотіазини (наприклад, хлорпромазин, що застосовується для лікування психічних розладів),
• клозапін, що застосовується для лікування психічних розладів,
• епінефрин, що застосовується для лікування алергічних реакцій,
• ліки, що застосовуються для лікування астми,
• ліки, що застосовуються для лікування застуди або закладеності носа, що звужують слизову оболонку носа,
• резерпін, що застосовується для лікування гіпертензії,
• клонідин, що застосовується для лікування високого артеріального тиску та мігрені,
• моксонідин, що застосовується для лікування гіпертензії,
• похідні спорину, що застосовуються переважно для лікування хвороби Паркінсона,
• варфарин, що застосовується як антикоагулянт,
• морфін, що є потужним знеболювальним засобом,
• хлорид суксаметонію (також відомий як сукцинілхолін або сколін) або мівакуріум, що застосовуються для розслаблення м’язів, зазвичай під час операції — лікар діятиме з особливою обережністю, вводячи лік Есмокард 100 мл/10 г під час операції разом із засобами для знеболювання та іншими ліками.

У разі сумнівів, чи стосується один із вищезазначених пунктів пацієнта, слід проконсультуватися з лікарем або медсестрою перед отриманням ліку Есмокард 100 мг/10 мл.
Дослідження, які можуть проводитися під час застосування ліку Есмокард 100 мг/10 мл
Тривале застосування ліків, таких як Есмокард 100 мг/10 мл, може призвести до зниження сили скорочень серця. Оскільки Есмокард 100 мг/10 мл застосовують лише протягом обмеженого часу, виникнення такого ефекту малоймовірне.
Під час введення ліку лікар буде контролювати стан пацієнта та зменшить дозу або припинить введення ліку Есмокард 100 мг/10 мл, якщо виникне зниження сили скорочень серця.
Під час введення ліку Есмокард 100 мг/10 мл лікар також рекомендує вимірювати артеріальний тиск.
Вагітність та годування грудьми
Якщо пацієнтка вагітна або годує грудьми, підозрює, що може бути вагітною, або планує завагітніти, вона повинна проконсультуватися з лікарем перед застосуванням цього ліку.
Недостатньо даних щодо безпеки застосування есмололу у вагітних жінок. Однак немає доказів підвищеного ризику вроджених вад у людей.
Застосування ліку Есмокард 100 мг/10 мл під час вагітності не рекомендується через відсутність досвіду в цій галузі.
Слід повідомити лікареві про годування грудьми. Есмокард 100 мг/10 мл може проникати в грудне молоко, тому не можна вводити препарат Есмокард 100 мг/10 мл пацієнткам, які годують грудьми.
Перед застосуванням будь-якого ліку слід проконсультуватися з лікарем.
Есмокард 100 мг/10 мл містить натрій
Лік містить менше 1 ммоль (23 мг) натрію на ампулу, тобто лік вважається «безсодовим».

3. Як застосовувати ліки ЕСМОКАРД 100 мг/10 мл

Лікар індивідуально підбирає дозу для кожного пацієнта — призначає початкову дозу, а потім підтримуючу дозу. Визначає схему дозування та може змінити дозу у разі виникнення побічних ефектів.
Ліки ЕСМОКАРД 100 мг/10 мл вводяться внутрішньовенно лікарем або медсестрою.
Тривалість застосування залежить від терапевтичної дії та можливого виникнення побічних ефектів. Лікар визначає тривалість лікування.
Зміна дози ліків ЕСМОКАРД 100 мг/10 мл зазвичай не потрібна, якщо у пацієнта є порушення функції печінки.
Якщо у пацієнта є порушення функції нирок, лікар діятиме з особливою обережністю.
Особи похилого віку
Лікування розпочинається з меншої дози.
Застосування у дітей та підлітків
Безпека та ефективність ліків ЕСМОКАРД 100 мг/10 мл у дітей та підлітків не встановлені. Не слід застосовувати ліки ЕСМОКАРД 100 мг/10 мл дітям та підліткам віком до 18 років.
Застосування більшої, ніж рекомендована, дози ліків ЕСМОКАРД 100 мг/10 мл
Оскільки ліки ЕСМОКАРД 100 мг/10 мл вводить навчена та кваліфікована особа, застосування надмірної дози малоймовірне. Однак, якщо це сталось, лікар припинить введення препарату ЕСМОКАРД 100 мг/10 мл і, за потреби, розпочне додаткове лікування.
Пропуск застосування ліків ЕСМОКАРД 100 мг/10 мл
Оскільки ліки ЕСМОКАРД 100 мг/10 мл вводить навчена та кваліфікована особа, пропуск дози малоймовірний. Однак, якщо пацієнт сумнівається, чи не була пропущена доза, йому слід якнайшвидше проконсультуватися з лікарем або медсестрою.
Припинення застосування ліків ЕСМОКАРД 100 мг/10 мл
Раптове припинення застосування ліків ЕСМОКАРД 100 мг/10 мл може призвести до рецидиву симптомів, таких як прискорене серцебиття (тахікардія) або підвищений артеріальний тиск (гіпертензія).
Щоб уникнути цього, лікар поступово припинить введення препарату. У пацієнтів із захворюваннями коронарних артерій серця (наприклад, стенокардія або інфаркт міокарда в анамнезі) лікар діятиме з особливою обережністю під час припинення застосування ліків ЕСМОКАРД 100 мг/10 мл.
У разі будь-яких подальших сумнівів щодо застосування цього лікування слід звернутися до лікаря або медсестри.

4. Можливі побічні ефекти

Як і будь-який лікарський засіб, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча вони не виникають у кожного пацієнта.
Більшість побічних ефектів зникають протягом 30 хвилин після припинення застосування препарату Есмокард 100 мг/10 мл.
Під час застосування препарату Есмокард 100 мг/10 мл спостерігалися такі побічні ефекти:
Якщо виникнуть будь-які з наведених нижче небажаних симптомів (які можуть бути серйозними), необхідно негайно повідомити лікаря або медсестру. Може знадобитися припинення інфузії.
Дуже часто (може виникати у щонайменше 1 пацієнта з 10):

• зниження артеріального тиску (це можна швидко виправити, зменшивши дозу препарату Есмокард 100 мг/10 мл або припинивши введення) — лікар порадить регулярно вимірювати артеріальний тиск під час застосування препарату
• надмірне пітіння

Часто (може виникати у менше ніж 1 пацієнта з 10):

• втрата апетиту
• почуття тривоги або депресії
• запаморочення
• сонливість
• головний біль
• відчуття поколювання або оніміння
• порушення концентрації
• почуття дезорієнтації або збудження
• нудота або блювота
• відчуття слабкості
• відчуття втоми (знесилення)
• подразнення та ущільнення шкіри у місці введення

Не дуже часто (може виникати у менше ніж 1 пацієнта з 100):

• незвичайні думки
• раптове втрати свідомості
• відчуття запаморочення або втрати свідомості
• судоми (епілептичні напади)
• порушення мовлення
• порушення зору
• уповільнена робота серця
• порушення провідності електричних імпульсів, що регулюють роботу серця
• підвищення тиску в легеневих артеріях
• серцева недостатність (стан, при якому серце не перекачує достатньої кількості крові)
• порушення ритму серця, іноді відчутні як серцебиття (додаткові шлуночкові скорочення)
• порушення ритму серця (вузловий ритм)
• захворювання серця, спричинені поганим кровопостачанням м’яза серця (стенокардія)
• погане кровопостачання у верхніх або нижніх кінцівках
• блідість або раптове почервоніння (особливо обличчя та шиї)
• рідина в легенях
• задишка або тиск у грудній клітці, що утруднює дихання
• свистяче дихання
• закладеність носа
• хрипи/тріскіт під час дихання, чутні при медичному обстеженні
• порушення смаку
• нездужання шлунка
• запор
• сухість слизової оболонки ротової порожнини
• біль у надчерев’ї
• зміна кольору шкіри
• почервоніння шкіри
• біль у м’язах або сухожилках, зокрема навколо плечей, лопаток і ребер
• труднощі з сечовипусканням (затримка сечі)
• біль у грудній клітці
• відчуття холоду або підвищена температура (лихоманка)
• біль і набряк (відек) вени у місці введення
• відчуття печії у місці введення

Дуже рідко (може виникати у менше ніж 1 пацієнта з 10 000):

• значне зниження частоти серцевих скорочень (синусова брадикардія)
• відсутність електричної активності серця (асистолія)
• ламкість судин з ділянкою гарячої червоної шкіри (тромбофлебіт)
• некроз шкіри, спричинений витіканням розчину навколо місця введення

Невідомо (частота не може бути визначена на підставі наявних даних):

• підвищення рівня калію в крові (гіперкаліємія)
• підвищення рівня кислот у організмі (метаболічний ацидоз)
• підвищення частоти серцевих скорочень (прискорений шлуночковий ритм)
• спазм коронарних артерій
• відсутність кровообігу (зупинка кровообігу)
• псоріаз (лущення плям на шкірі)
• набряк шкіри обличчя, кінцівок, язика або горла (ангіоневротичний набряк)
• кропив’янка
• запалення вени або пухирці у місці інфузії

Повідомлення про побічні ефекти
Якщо виникнуть будь-які побічні ефекти, у тому числі ті, що не зазначені в цій інструкції, повідомте про це лікареві або медсестрі. Побічні ефекти можна повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу побічних ефектів лікарських засобів Урядового центру реєстрації лікарських засобів, медичних виробів та біологічних продуктів
Ал. Єрозолімське 181C, 02-222 Варшава
тел. + 48 22 49 21 301, факс: +48 22 49 21 309, веб-сайт: https://smz.ezdrowie.gov.pl
Побічні ефекти також можна повідомляти суб’єкту, відповідальному за реєстрацію.
Завдяки повідомленням про побічні ефекти можна зібрати додаткову інформацію щодо безпеки застосування препарату.

5. Як зберігати ліки Есмокард 100 мг/10 мл розчин для ін’єкцій

Зберігати при температурі нижче 25°C.
Зберігати в оригінальній зовнішній упаковці для захисту від світла.
Ліки слід зберігати в недоступному для дітей місці.
Не застосовувати цей лік після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці та етикетці після: EXP.
Термін придатності вказує на останній день зазначеного місяця.
Відкритий продукт стабільний протягом 24 годин при температурі від 2 до 8° C. Проте, продукт слід використати
негайно після відкриття. Якщо він не використовується негайно, за час і умови зберігання несе відповідальність
користувач. Як правило, цей час не повинен перевищувати 24 години при температурі від 2 до 8°C, якщо тільки
відкриття не проводилося за умов контролю та підтвердження стерильності.
Не застосовувати ліки ЕСМОКАРД 100 мг/10 мл, якщо видно частинки або зміну забарвлення розчину.
Ліки не слід викидати у каналізацію чи побутові сміттєві контейнери. Потрібно запитати лікаря, як утилізувати ліки, які вже не використовуються. Таке поводження допоможе захистити навколишнє середовище.

6. Вміст упаковки та інша інформація

Що містить лікарський засіб Есмокард 100 мг/10 мл

• Діючою речовиною є есмололу гідрохлорид.
• Кожна ампула з 10 мл розчину для інфузії містить 100 мг есмололу гідрохлориду. 1 мл водного розчину містить 10 мг есмололу гідрохлориду.
• Крім того, лікарський засіб містить: натрію ацетат триводний, оцтова кислота 99%, хлоридна кислота, вода для ін'єкцій.

Як виглядає лікарський засіб Есмокард 100 мг/10 мл і що містить упаковка
Кожна ампула об'ємом 10 мл розчину містить 100 мг есмололу гідрохлориду (10 мг/мл).
Ампула з безбарвного скла з пробкою з хлорбутадієнової гуми містить 10 мл розчину для ін'єкцій.
Ампули упаковані в картонні коробки.
Відповідальний суб'єкт і виробник
Відповідальний суб'єкт
Orpha-Devel Handels und Vertriebs GmbH
Wintergasse 85/1B
A-3002 Purkersdorf
Австрія
Виробник
AOP Orphan Pharmaceuticals GmbH
Leopold-Ungar-Platz 2
A-1190 Відень
Австрія
Цей лікарський засіб зареєстрований для обігу в країнах — учасницях Європейського економічного простору під такими назвами:
Чехія: ESMOCARD 10mg/ml injekčni roztok
Франція: ESMOCARD 100 mg/10 ml, solution injectable
Німеччина: ESMOCARD 100 mg/10 ml Injektionslösung
Угорщина: ESMOCARD 10 mg/ml oldatos injekció
Ірландія: ESMOCARD 100 mg/10 ml solution for injection
Італія: ESMOCARD 100 mg/ 10 ml soluzione iniettabile
Нідерланди: Esmolol HCl Orpha 100 mg/10 ml oplossing voor injective
Польща: Esmocard 100 mg/10 ml, roztwór do wstrzykiwań
Словаччина: Esmocard 100 mg/10 ml injekčný roztok
Словенія: Esmocard 10 mg/ml raztopina za injiciranje
Великобританія: Esmolol hydrochloride 10 mg/ml solution for injection
Дата затвердження оновлення вкладення: 09/2021

Наступна інформація призначена виключно для медичного фахівців:

У цьому розділі наведено практичну інформацію щодо застосування. Для отримання повної інформації щодо дозування та способу застосування, протипоказань, попереджень тощо, слід ознайомитися з Інструкцією з медичного застосування лікарського засобу.
Есмокард 100 мг/10 мл, розчин для ін'єкцій, уміщений у флаконі об’ємом 10 мл, є прозорим розчином, готовим до внутрішньовенного введення. Концентрація цього засобу становить 10 мг/мл гідрохлориду есмололу.

Надшлуночкова тахіаритмія
Дозу препарату Есмокард 100 мг/10 мл слід встановлювати індивідуально. Потрібно застосовувати початкову дозу, а потім — підтримуючу.
Ефективна доза препарату Есмокард 100 мг/10 мл становить від 50 до 200 мкг/кг маси тіла/хв, хоча застосовувалися також більші дози, наприклад, 300 мкг/кг маси тіла/хв. У деяких пацієнтів середньою ефективною дозою було 25 мкг/кг маси тіла/хв.

Схема початку та підтримання лікування
Насичувальна доза, інфузія
500 мкг/кг маси тіла/хв протягом 1 хв,
ПОТІМ 50 мкг/кг маси тіла/хв протягом 4 хв
Реакція
Підтримувати інфузію на рівні
50 мкг/кг маси тіла/хв

Недостатня відповідь протягом 5 хв
Повторити 500 мкг/кг маси тіла/хв протягом 1 хв
Збільшити підтримуючу інфузію до 100 мкг/кг маси тіла/хв протягом 4 хв
Реакція
Підтримувати інфузію на рівні
100 мкг/кг маси тіла/хв

Недостатня відповідь протягом 5 хв
Повторити 500 мкг/кг маси тіла/хв протягом 1 хв
Збільшити підтримуючу інфузію до 150 мкг/кг маси тіла/хв протягом 4 хв
Реакція
Підтримувати інфузію на рівні
150 мкг/кг маси тіла/хв

Недостатня відповідь
Повторити 500 мкг/кг маси тіла/хв протягом 1 хв
Збільшити підтримуючу інфузію до 200 мкг/кг маси тіла/хв і підтримувати
Якщо досягнуто бажаної частоти серцевих скорочень або кінцевої точки щодо безпеки (наприклад, зниження артеріального тиску), слід ПРОПУСТИТИ насичувальну інфузію та збільшувати дозу підтримуючої інфузії на 25 мкг/кг маси тіла/хв або менше замість 50 мкг/кг маси тіла/хв. За необхідності інтервал між підвищенням дози можна подовжити з 5 до 10 хв.
Увага: підтримуючі дози понад 200 мкг/кг маси тіла/хв не продемонстрували значного підвищення ефективності, а безпека доз понад 300 мкг/кг маси тіла/хв не досліджувалася.
У разі виникнення небажаних реакцій дозу препарату Есмокард 100 мг/10 мл можна зменшити або припинити застосування. Фармакологічні небажані реакції мають зникнути протягом 30 хв.
Якщо виникне реакція на місці інфузії, слід використовувати інше місце введення та дотримуватися обережності, щоб запобігти виникненню флегмони.
Досліджень щодо застосування інфузії Есмокард 100 мг/10 мл понад 24 години не проводилося. Інфузії тривалістю понад 24 години слід застосовувати з обережністю.

Після раптового припинення застосування препарату Есмокард 100 мг/10 мл у пацієнтів не спостерігали симптомів відміни, які можуть виникнути після раптового припинення застосування бета-адреноблокаторів, що тривало використовувалися у пацієнтів із ішемічною хворобою серця. Проте слід дотримуватися обережності під час раптового припинення інфузії препарату Есмокард 100 мг/10 мл у пацієнтів з ішемічною хворобою серця.
Періопераційна тахікардія та артеріальна гіпертензія
У разі тахікардії та артеріальної гіпертензії в періопераційному періоді схеми дозування можуть змінюватися наступним чином:
a) У разі лікування під час операції — під час анестезії, коли необхідний негайний контроль, вводять болюсну дозу 80 мг протягом 15–30 секунд, а потім проводять інфузію зі швидкістю 150 мкг/кг маси тіла/хв. Швидкість інфузії коригують за необхідності до 300 мкг/кг маси тіла/хв.
b) Після прокидання від наркозу слід проводити інфузію зі швидкістю 500 мкг/кг маси тіла/хв протягом максимум 4 хвилин, а потім інфузію зі швидкістю 300 мкг/кг маси тіла/хв.
c) У післяопераційному періоді, коли є час для корекції дозування, слід ввести 500 мкг/кг маси тіла/хв як навантажувальну дозу протягом однієї хвилини перед кожним підвищенням дози, щоб забезпечити швидкий початок дії. Дозу підвищують наступним чином: 50, 100, 150, 200, 250 і 300 мкг/кг маси тіла/хв протягом чотирьох хвилин, використовуючи дозу, яка забезпечує бажаний терапевтичний ефект.
Заміна терапії препаратом Есмокард 100 мг/10 мл на альтернативні ліки
Після досягнення у пацієнта адекватного контролю частоти серцевих скорочень та стабільного клінічного стану можна змінити лікування на застосування альтернативних ліків (наприклад, антиаритмічних засобів та блокаторів кальцієвих каналів).
Зниження дози:
При переході з лікування препаратом Есмокард 100 мг/10 мл на альтернативні ліки лікар повинен ознайомитися з Інструкцією з медичного застосування вибраного альтернативного препарату та зменшити дозу препарату Есмокард 100 мг/10 мл наступним чином:

1. Протягом першої години після введення першої дози альтернативного препарату слід зменшити швидкість інфузії препарату Есмокард 100 мг/10 мл на половину (50%).
2. Після введення другої дози альтернативного препарату слід спостерігати за реакцією пацієнта, і якщо задовільний контроль зберігається протягом першої години, слід припинити інфузію Есмокард 100 мг/10 мл.
   Додаткова інформація щодо дозування:
   Після досягнення бажаного терапевтичного ефекту або кінцевої точки щодо безпеки (наприклад, зниження артеріального тиску) слід пропустити навантажувальну дозу та підвищувати підтримуючу дозу інфузії лише на 12,5–25 мкг/кг маси тіла/хв. За необхідності інтервал між підвищенням дози можна подовжити з п’яти до десяти хвилин.
   Препарат Есмокард 100 мг/10 мл слід припинити, якщо частота серцевих скорочень і рівень артеріального тиску швидко наближаються до меж безпечного діапазону або перевищують його, а потім, після відновлення частоти серцевих скорочень та артеріального тиску до прийнятних значень, відновити введення у меншій дозі без навантажувальної інфузії.
   Особливі групи пацієнтів
   Літні люди
   Слід дотримуватися обережності у літніх людей та починати лікування з меншої дози. Спеціальні дослідження у літніх людей не проводилися. Однак аналіз даних 252 пацієнтів віком понад 65 років не виявив змін у фармакодинамічній дії порівняно з даними у пацієнтів молодше 65 років.
   Пацієнти з нирковою недостатністю
   У пацієнтів з нирковою недостатністю необхідно дотримуватися обережності під час введення препарату Есмокард 100 мг/10 мл у вигляді інфузії, оскільки кислий метаболіт препарату Есмокард 100 мг/10 мл виводиться нирками. Виведення кислого метаболіту значно знижене у пацієнтів із порушенням функції нирок, з приблизно десятиразовим подовженням періоду напіввиведення порівняно з нормальними умовами та значно підвищеною концентрацією в плазмі.
   Пацієнти з печінковою недостатністю
   У разі печінкової недостатності спеціальні заходи обережності не потрібні, оскільки естерази еритроцитів відіграють головну роль у метаболізмі препарату Есмокард 100 мг/10 мл.
   Діти та підлітки (віком до 18 років)
   Безпека та ефективність препарату Есмокард 100 мг/10 мл у дітей віком до 18 років не встановлені. Тому застосування препарату Есмокард 100 мг/10 мл у цій віковій групі не рекомендовано (див. розділ 4.1).