Емоклот

Польща
Торгова назва Емоклот
Форма випуску розчин для ін'єкцій і інфузій, порошок і розчинник
Діюча речовина / Дозування
Тип рецепта Застосовується виключно в стаціонарних закладах
Код АТХ
Реєстраційний номер 100113190
Емоклот розчин для ін'єкцій і інфузій, порошок і розчинник

Інструкція, що додається до упаковки: інформація для пацієнта

ЕМОКЛОТ, 500 ОД, порошок і розчинник для приготування розчину
для ін'єкцій та інфузій
ЕМОКЛОТ, 1000 ОД, порошок і розчинник для приготування розчину
для ін'єкцій та інфузій
Людський фактор VIII згортання крові
Перед застосуванням лікарського засобу уважно прочитайте всю інструкцію, оскільки вона містить
важливу інформацію для пацієнта.

  • Зберігайте цю інструкцію, щоб у разі потреби мати змогу знову її прочитати.
  • У разі виникнення будь-яких сумнівів зверніться до лікаря.
  • Цей лікарський засіб призначено виключно певній особі. Не передавайте його іншим. Ліки можуть нашкодити іншій особі, навіть якщо симптоми її захворювання такі самі.
  • Якщо у пацієнта виникнуть будь-які побічні реакції, у тому числі ті, що не зазначені в цій інструкції, про це слід повідомити лікаря. Див. розділ 4.

Зміст інструкції:

  1. Що таке ЕМОКЛОТ і для чого його застосовують
  2. Важливі відомості перед застосуванням лікарського засобу ЕМОКЛОТ
  3. Як застосовувати ЕМОКЛОТ
  4. Можливі побічні ефекти
  5. Як зберігати ЕМОКЛОТ
  6. Вміст упаковки та інша інформація

1. Що таке ЕМОКЛОТ і для чого його застосовують

ЕМОКЛОТ — це високочистий концентрат фактору згортання VIII, отриманий
з людської плазми. Фактор VIII — це білок, що має гемостатичну дію.
ЕМОКЛОТ застосовують:

  • для лікування та профілактики кровотеч у пацієнтів із вродженим дефіцитом фактору VIII (гемофілія А);
  • для лікування кровотеч у пацієнтів із набутим дефіцитом фактору VIII;
  • для лікування пацієнтів із гемофілією, у яких є антитіла проти фактору VIII (інгібітори).

Цей лікарський засіб не містить фармакологічно ефективної кількості фактору фон Віллебранда, тому він не показаний для лікування хвороби фон Віллебранда.

2. Важливі відомості перед застосуванням препарату ЕМОКЛОТ

Коли не застосовувати препарат ЕМОКЛОТ
якщо пацієнт має алергію на людський фактор VIII або будь-який із інших компонентів цього
лікувального засобу (перелічених у розділі 6).
Попередження та заходи обережності
Перед початком застосування препарату ЕМОКЛОТ слід обговорити це з лікарем.
Підвищена чутливість
Можливим є виникнення алергічних реакцій гіперчутливості, пов’язаних із препаратом ЕМОКЛОТ.
ЕМОКЛОТ містить слідові кількості людських білків, відмінних від фактора VIII. Пацієнтів слід
інформувати про ранні симптоми реакцій гіперчутливості. Подання препарату слід негайно припинити,
якщо у пацієнта виникнуть такі симптоми, що можуть свідчити про алергічну реакцію: висип,
генералізована кропив’янка, тиск у грудній клітці, свистяче дихання, низький тиск крові та гостра
алергічна реакція.
У разі виникнення шоку слід негайно припинити введення та діяти відповідно до рекомендацій
щодо лікування шоку.
Антитіла
Утворення інгібіторів (антитіл) є відомим ускладненням, яке може виникати під час лікування всіма
препаратами, що містять фактор VIII. Ці інгібітори, особливо при високих концентраціях, можуть
перешкоджати ефективному лікуванню, тому пацієнта ретельно спостерігатимуть на предмет утворення
цих інгібіторів. Якщо кровотеча у пацієнта не контролюється належним чином після застосування
препарату Емоклот, слід негайно повідомити про це лікареві.
Серцево-судинні події
У пацієнтів із наявними факторами ризику серцево-судинних захворювань замісна терапія фактором
VIII може підвищувати ризик серцево-судинних порушень.
Ускладнення, пов’язані з введенням через катетер
У разі необхідності використання пристрою для введення в центральну вену слід враховувати ризик
ускладнень, пов’язаних із його застосуванням, зокрема місцевої інфекції, бактеріємії та тромбозу
у місці введення катетера.
Вірусна безпека
Для ліків, виготовлених із людської крові або плазми, застосовуються відповідні профілактичні заходи
для запобігання передачі інфекції пацієнтам. Вони включають:

  • ретельний відбір донорів крові та плазми з метою виключення осіб, які мають ризик переносіння інфекції;
  • дослідження кожного донорського зразка та партії плазми (сукупності донорських зразків) на наявність вірусів та інфекцій;
  • включення до процесу обробки крові або плазми процедур, які інактивують або видаляють віруси. Незважаючи на зазначені заходи обережності, не можна повністю виключити можливість передачі інфекційних агентів препаратом, виготовленим із людської крові або плазми. Це стосується також невідомих або недавно виявлених вірусів та інших патогенів. Вважається, що застосовувані профілактичні заходи ефективні щодо овальневих вірусів, таких як вірус набутого імунодефіциту (ВІЛ), вірус гепатиту В (HBV) та вірус гепатиту С (HCV), а також безовальневих вірусів, таких як вірус гепатиту А (HAV). Проте ці заходи можуть мати обмежену ефективність щодо безовальневих вірусів, таких як парвовірус B19. Інфекція парвовірусом B19 може бути шкідливою для вагітних жінок (інфікування плоду) та для пацієнтів із імунодефіцитом або певними формами анемії (наприклад, серпоподібно-клітинної або гемолітичної анемії).

Настійно рекомендується записувати назву та серійний номер продукту кожного разу, коли пацієнтові
вводиться ЕМОКЛОТ, щоб у майбутньому можна було встановити, яку серію продукту отримав пацієнт.
Пацієнтам, які регулярно або повторно отримують фактор VIII, отриманий із плазми, слід розглянути
можливість вакцинації (проти вірусного гепатиту А та В).
Діти та підлітки
Зазначені попередження та заходи обережності стосуються як дорослих, так і дітей.
Більше інформації наведено в кінці брошури в розділі, призначеному для медичних фахівців.
Препарат ЕМОКЛОТ та інші ліки
Слід повідомити лікареві або фармацевту про всі ліки, які пацієнт приймає зараз або приймав
недавно, а також про ліки, які пацієнт планує приймати.
Інтеракцій фактора VIII з іншими ліками не повідомлялося.
Спеціальних даних щодо застосування у дітей немає.
Вагітність та годування грудьми

  • Якщо пацієнтка вагітна або годує грудьми, підозрює, що може бути вагітною, або планує завагітніти, їй слід проконсультуватися з лікарем перед застосуванням цього препарату.
  • Досліджень впливу фактора VIII на репродукцію у тварин не проводилося. Внаслідок рідкісного випадку гемофілії А у жінок, досвід застосування фактора VIII у вагітних та жінок, які годують грудьми, відсутній. Тому фактор VIII може застосовуватися під час вагітності та лактації лише за строгих показань.

Керування транспортними засобами та робота з механізмами
ЕМОКЛОТ не впливає на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами.
ЕМОКЛОТ містить натрій
Препарат містить до 41 мг натрію (головного компонента кухонної солі) на флакон 10 мл. Це
відповідає 2,05% максимальної рекомендованої добової дози натрію в раціоні дорослих.
3. Як застосовувати ЕМОКЛОТ
Цей препарат слід завжди застосовувати відповідно до рекомендацій лікаря. Лікування має
починатися під контролем лікаря, який має досвід у лікуванні гемофілії.
Рекомендована доза
Дозування та тривалість замісної терапії залежать від ступеня дефіциту фактора VIII, місця та
поширення кровотечі та клінічного стану пацієнта.
Лікування за потреби
При визначенні необхідної кількості та частоти введення слід керуватися клінічною ефективністю
у конкретному випадку.
Профілактика
Під час тривалої профілактики кровотеч у пацієнтів із тяжкою формою гемофілії А зазвичай
застосовують дози від 20 до 40 МО фактора VIII на кг маси тіла, вводячи їх з інтервалами
кожні 2–3 дні.
У певних випадках, особливо у молодших пацієнтів, може бути необхідним введення препарату
з меншими інтервалами часу або у більших дозах.
Пацієнтів, які лікуються фактором VIII, слід ретельно спостерігати та регулярно обстежувати
на наявність утворення антитіл.
Під час лікування слід оцінювати відповідний рівень фактора VIII для коригування дозування
та частоти повторних інфузій. Особливо під час серйозних хірургічних втручань необхідне
точне моніторування замісної терапії за допомогою тестів згортання (активність фактора VIII
у плазмі).
Діти та підлітки
ЕМОКЛОТ не рекомендовано застосовувати дітям молодше 12 років через недостатню кількість
даних щодо безпеки та ефективності застосування.
Більше інформації щодо дозування та тривалості лікування наведено в кінці цієї інструкції в розділі,
призначеному для лікарів та медичних фахівців.
Спосіб введення
Препарат вводять внутрішньовенно у вигляді ін’єкції або повільної інфузії.
При внутрішньовенній ін’єкції рекомендується дотримуватися тривалості введення від 3 до 5 хвилин,
стежачи за частотою пульсу пацієнта та припиняючи або зменшуючи швидкість введення, якщо
частота пульсу зростає. Швидкість інфузії слід визначати для кожного пацієнта індивідуально.
Слід використовувати лише приєднані набори для ін’єкцій або інфузій, оскільки адсорбція
людського фактора VIII на внутрішніх поверхнях деяких наборів для ін’єкцій або інфузій може
призвести до неефективності терапії.
Несумісність: через відсутність даних щодо сумісності цього препарату його не можна змішувати
з іншими лікарськими засобами.
Реконституція порошку з розчинником:

  1. довести флакон з порошком і флакон з розчинником до кімнатної температури;
  2. підтримувати кімнатну температуру протягом усього процесу реконституції (максимум 10 хвилин);
  3. зніміть захисні кришки з флакона з порошком і флакона з розчинником;
  4. протріть поверхню корка на обох флаконах спиртом;
  5. відкрийте упаковку медичного пристрою для реконституції, обережно зніміть кришку, щоб не торкатися пристрою всередині упаковки (рис. А);
  6. не виймати пристрій з упаковки;
  7. переверніть упаковку з пристроєм дном догори та введіть пластикове вістря крізь корок у флакон з розчинником, щоб з’єднати синю частину пристрою з флаконом розчинника (рис. Б);
  8. тримаючи за край упаковки, зніміть її з пристрою, не торкаючись пристрою (рис. В);
  9. переконайтеся, що флакон з порошком стоїть на стабільній поверхні, переверніть з’єднаний пристрій із флаконом розчинника так, щоб флакон опинився згори; натисніть прозорий адаптер на корці флакона з порошком, щоб пластикове вістря пристрою пройшло крізь корок флакона; розчинник автоматично потече у флакон з порошком (рис. Г);
  10. після вливання розчинника відкрутіть синю частину пристрою для реконституції разом із приєднаним флаконом розчинника та видаліть їх (рис. Д);
  11. обережно перемішайте до повного розчинення порошку (рис. Е);
  12. не струшувати енергійно, уникайте пініння розчину.

рис. А рис. Б

Права рука тримає вертикально ампулу з блакитною рідиною, червона стрілка вказує напрямок руху вниз для її відкриття або використання Дві руки, які тримають та роз'єднують пластикову упаковку, що містить синій медичний елемент, з метою витягнення лікарського засобу

рис. В рис. Г

Рука тримає білу кришку, яку піднімають угору за допомогою червоної стрілки з посудини з блакитною рідиною, яку тримає інша рука Дві руки з'єднують два елементи медичного пристрою, червона стрілка вказує напрямок вставляння верхньої частини в нижню оболонку

рис. Д рис. Е

Дві руки працюють з ампулою з блакитною рідиною: одна тримає верхню частину, інша — основу, червоні стрілки вказують напрямки рухів Рука тримає невелику ампулу з блакитною рідиною, оточену двома червоними стрілками, що вказують обертальний рух ампули

Введення розчину
Після реконституції розчин може містити кілька дрібних пластинок або частинок.
Реконституований розчин перед введенням слід візуально перевірити на наявність твердих частинок
або зміни забарвлення.
Розчин має бути прозорим або слабо опалізуючим. Не слід застосовувати розчини, які є мутними
або містять осад.

  1. Наповніть шприц повітрям, витягнувши поршень шприца, з’єднайте шприц із пристроєм та, натискаючи на поршень, введіть повітря у флакон із розчиненим розчином (рис. Ж);
  2. тримаючи поршень шприца нерухомо, переверніть флакон і шприц так, щоб флакон із розчином після реконституції опинився згори, повільно витягуючи поршень, наберіть розчин у шприц (рис. З);
  3. від’єднайте шприц, повернувши його проти годинникової стрілки;
  4. перевірте розчин у шприці, який має бути прозорим або слабо опалізуючим, без частинок;
  5. з’єднайте бабку-іглу зі шприцем та вводьте інфузією або повільним внутрішньовенним введенням.

рис. Ж рис. З

Руки тримають шприц з блакитною рідиною, нижня рука тягне поршень униз, що показано червоною стрілкою, спрямованою вниз Руки тримають шприц та ампулу з блакитною рідиною, червоні стрілки вказують рух вниз та обертання голки всередині ампули

Застосування більшої, ніж рекомендована, дози препарату ЕМОКЛОТ
Симптоми передозування людського фактора згортання VIII не відомі.
У разі випадкового проковтування або передозування препарату ЕМОКЛОТ слід негайно звернутися
до найближчої лікарні.
У разі будь-яких подальших сумнівів щодо застосування цього препарату слід звернутися до лікаря.

4. Можливі побічні ефекти

Як і будь-який лікарський засіб, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча вони не виникають у кожного.
У разі появи будь-яких із зазначених негативних симптомів слід
негайно повідомити лікаря або звернутися до найближчої лікарні:

  • Серйозні алергічні реакції (гіперчутливість): швидко прогресуючий набряк шкіри та слизових оболонок навколо рота та обличчя (ангіоневротичний набряк). Ця реакція спостерігалася рідко, але в деяких випадках може посилюватися до розвитку гострої алергічної реакції, включаючи анафілактичний шок.
  • У пацієнтів з гемофілією А можуть утворюватися нейтралізуючі антитіла (інгібітори) проти фактора VIII, що проявляється слабкою клінічною відповіддю на лікування. У таких випадках рекомендується проконсультуватися зі спеціалізованим центром лікування гемофілії.

Інші можливі побічні ефекти:

  • Інші алергічні реакції (гіперчутливість) можуть включати:
  • печіння та біль у місці введення;
  • озноб, раптове почервоніння обличчя, загальну кропив’янку (висип на шкірі всього тіла), висип;
  • головний біль;
  • зниження артеріального тиску (гіпотензія), тривогу, прискорене серцебиття (тахікардія), тиск у грудній клітці, свистяче дихання;
  • сонливість (летаргія);
  • нудоту, блювоту;
  • відчуття поколювання. Зазначені побічні реакції спостерігалися рідко після введення препаратів, що містять фактор VIII, але в деяких випадках можуть посилюватися до розвитку гострих алергічних реакцій, включаючи шок.

Частота виникнення побічних ефектів після введення препарату Емоклот у клінічну практику є
невідомою, тобто не може бути визначена на основі наявних даних.
Також спостерігалася поява гарячки.
У дітей, які раніше не лікувалися препаратами, що містять фактор VIII, блокуючі антитіла
(див. пункт 2) можуть утворюватися дуже часто (у більш ніж 1 із 10 пацієнтів). Однак у
пацієнтів, які раніше отримували лікування фактором VIII (понад 150 днів лікування), ризик є
нечастим (менше 1 із 100 пацієнтів). Якщо це відбувається, препарати можуть перестати
ефективно діяти у пацієнта, і може виникнути тривале кровоточивість. У разі виникнення такого стану слід
негайно звернутися до лікаря.
Додаткові побічні ефекти у дітей
Хоча немає спеціальних даних щодо педіатричної популяції, кілька опублікованих даних
щодо досліджень ефективності та безпеки не виявили істотних відмінностей між дорослими
та дітьми, які страждають від того самого захворювання.
Повідомлення про побічні ефекти
Якщо виникають будь-які побічні ефекти, включаючи ті, що не зазначені в інструкції, слід повідомити про це лікареві або медсестрі. Побічні ефекти можна повідомляти
безпосередньо до Департаменту моніторингу побічних ефектів лікарських засобів
Урядового центру реєстрації лікарських засобів, медичних виробів та біоцидних продуктів:
Al. Jerozolimskie 181C,
02-222 Warszawa,
тел.: 22 4921301,
факс: 22 4921309,
Веб-сайт: https://smz.ezdrowie.gov.pl
Завдяки повідомленню про побічні ефекти можна буде зібрати додаткову інформацію щодо
безпеки застосування препарату.
Побічні ефекти також можна повідомляти суб’єкту-відповідальному.
Інформація щодо безпеки щодо передачі інфекційних агентів — див. пункт 2.

5. Як зберігати ЕМОКЛОТ

Ліки зберігати в недоступному для дітей місці. Не застосовувати ліки після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці після EXP. Термін придатності означає останній день зазначеного місяця.
Зберігати у холодильнику (2°C – 8°C). Не заморожувати. Зберігати у зовнішній упаковці для захисту від світла.
Перед використанням і протягом терміну придатності ліки, ампулу з порошком можна зберігати при кімнатній температурі, що не перевищує 25°C, не більше як 6 послідовних місяців. Після цього терміну ліки слід утилізувати. У жодному разі не можна знову поміщати ліки в холодильник, якщо вони зберігалися при кімнатній температурі.
На зовнішній упаковці (коробці) слід вказати початкову дату зберігання при кімнатній температурі.
Після відкриття ампул вміст слід використати одразу. Вміст ампули призначений для одного введення ліків.
Ліки не слід викидати в каналізацію чи побутові контейнери для сміття. Слід запитати у фармацевта, як утилізувати ліки, які більше не використовуються. Такий підхід допоможе захистити навколишнє середовище.

6. Вміст упаковки та інша інформація

Що містить Емоклот
Діючою речовиною лікарського засобу є людський фактор згортання крові VIII.

Емоклот 500 од.Емоклот 1000 од.
Людський фактор згортання крові VIII500 од./флакон1000 од./флакон
Людський фактор згортання крові VIII після реконституції у воді для ін'єкцій50 од./мл (500 од./10 мл)100 од./мл (1000 од./10 мл)
Розчинник (вода для ін'єкцій)10 мл10 мл

Потужність продукту (ОО) була визначена хромогенним методом згідно з Європейською фармакопеєю.
Специфічна активність лікувального засобу становить близько 80 ОО/мг білка.
Лікарський засіб отриманий з людської плазми донорів.
Лікарський засіб містить: людський фактор Віллебранда: активність кофактора ристоцетину (RCO) не менше ніж
10 ОО/мл для дози 500 ОО/10 мл та не менше ніж 20 ОО/мл для дози 1000 ОО/10 мл.
Інші складові лікарського засобу: натрію цитрат, натрію хлорид, гліцин, кальцію хлорид.
Розчинник: вода для ін'єкцій.
Як виглядає Емоклот і що містить упаковка
Порошок і розчинник для приготування розчину для ін'єкцій та інфузій.
Після реконституції розчин може містити кілька дрібних пластинок або частинок.
Розчинений лікарський засіб (розчин) необхідно перевірити візуально на наявність твердих частинок або зміни кольору.
Розчин має бути прозорим або трохи опалізуючим. Не слід застосовувати розчини, які є мутними
або містять осад.
Упаковка лікарського засобу Емоклот містить одну ампулу з порошком, одну ампулу з розчинником для
приготування розчину для введення та стерильний комплект для приготування розчину та введення,
що складається з пристрою для реконституції, одноразового шприца та метеликоподібної голки з
ПВХ-трубкою.
Емоклот, 500 ОО/10 мл
1 ампула з порошком + 1 ампула з розчинником + комплект для приготування розчину та введення.
Емоклот, 1000 ОО/10 мл,
1 ампула з порошком + 1 ампула з розчинником + комплект для приготування розчину та введення.
Відповідальна організація та виробник
Відповідальна організація
Kedrion S.p.A. - Loc. Ai Conti, 55051 Castelvecchio Pascoli, Barga (Lucca), Італія
Виробник
Kedrion S.p.A. - 55027 Bolognana, Gallicano (Lucca), Італія
Для отримання докладнішої інформації звертайтеся до представника відповідальної організації
MB&S, вул. Chełmska 30/34, Варшава
Тел./факс: 22 8515210

Інформація, призначена виключно для професійного медичного персоналу:

Моніторинг лікування
Під час лікування необхідно оцінити відповідний рівень фактора VIII з метою коригування дозування та
частоти повторення інфузій. Відповідь на фактор VIII може варіюватися у різних пацієнтів за періодом напіввиведення та рівнями відновлення. Доза, розрахована за масою тіла, може вимагати коригування у пацієнтів із недостатньою або надмірною масою тіла.
Особливо при більш серйозних хірургічних втручаннях необхідний точний моніторинг замісного лікування шляхом визначення коагуляційного фактора (активності фактора VIII у плазмі) для встановлення точного дозування та частоти інфузій.
При використанні одноступеневого in vitro тесту згортання, що ґрунтується на часі активованої часткової тромбопластини (АЧТЧ), для визначення активності фактора VIII у зразках крові пацієнтів, як тип реагенту АЧТЧ, так і стандартне зразкове розведення, що використовується в тесті, можуть суттєво впливати на результати визначення рівня активності фактора VIII у плазмі.
Також можуть спостерігатися значні відмінності між результатами одноступеневого тесту згортання, що ґрунтується на АЧТЧ, та результатами хромогенного тесту, виконаного згідно з Європейською фармакопеєю. Це особливо важливо при зміні лабораторії та (або) реагентів, що використовуються в тесті.

Дозування
Дозування та тривалість замісного лікування залежать від ступеня дефіциту фактора VIII, місця та поширеності кровотечі та клінічного стану пацієнта.
Кількість одиниць введеного фактора VIII виражається в міжнародних одиницях (МО), що відповідають поточним стандартам ВООЗ для продуктів фактора VIII. Активність фактора VIII у плазмі виражається або у відсотках (щодо нормальної людської плазми), або в міжнародних одиницях (щодо міжнародних стандартів фактора VIII у плазмі).
Одна міжнародна одиниця (МО) активності фактора VIII еквівалентна кількості фактора VIII, що міститься в 1 мл плазми здорових людей.

Лікування за потреби
Розрахунок необхідного дозування фактора VIII ґрунтується на емпіричних даних, що свідчать: 1 МО фактора VIII на кг маси тіла підвищує активність фактора VIII у плазмі на 1,5–2%.
Необхідну дозу визначають за такою формулою:
Потрібна кількість одиниць = маса тіла [кг] × бажане підвищення активності фактора VIII [%]
[МО/дл] × 0,4
При встановленні необхідної кількості та частоти введення завжди слід керуватися клінічною ефективністю в індивідуальному випадку.
У наступних випадках кровотечі активність фактора VIII у відповідний час не повинна знижуватися нижче вказаного рівня у плазмі (у % норми або МО/дл).
Наведена нижче таблиця може бути основою для дозування при епізодах кровотечі та хірургічних втручаннях:

| Інтенсивність кровотечі / Тип хірургічного втручання | Потрібний рівень фактора VIII (%) (МО/дл) | Частота дозування (години) / Час лікування (днів) | |--------------------------------------------------------|------------------------------------------|--------------------------------------------------| | Кровотечі: | | | | Ранній гемартроз, кровотеча в м’язи або порожнина рота | 20 – 40 | Повторювати інфузії кожні 12–24 години принаймні протягом 1 доби, до припинення кровотечі, що оцінюється за зникненням болю або загоєнням рани. | | Більш інтенсивний гемартроз, кровотеча в м’язи або гематома | 30 – 60 | Повторювати кожні 12–24 години протягом 3–4 днів або довше до зникнення болю або гострої непрацездатності. | | Життєво небезпечні кровотечі | 60 – 100 | Повторювати кожні 8–24 години до припинення загрози. | | Хірургічні втручання: | | | | Невеликі хірургічні втручання, включаючи видалення зуба | 30 – 60 | Повторювати інфузії кожні 24 години принаймні протягом 1 доби, до загоєння. | | Серйозні хірургічні втручання (до та після операції) | 80 – 100 | Повторювати кожні 8–24 години до загоєння рани, потім принаймні 7 днів для підтримання активності фактора VIII на рівні 30–60% (30 МО/дл – 60 МО/дл). |

Профілактика
При тривалій профілактиці кровотеч у пацієнтів із тяжкою формою гемофілії А зазвичай застосовують дози від 20 до 40 МО фактора VIII на кг маси тіла, вводячи кожні 2–3 дні.
У деяких випадках, особливо у молодших пацієнтів, може бути необхідно застосовувати препарат частіше або у більших дозах.

Діти та підлітки
Емоклот не рекомендовано застосовувати дітям віком до 12 років через недостатню кількість даних щодо безпеки та ефективності. Дозування для підлітків (12–18 років) при кожному показанні розраховується на основі маси тіла.

Спосіб введення
Вводити внутрішньовенно у вигляді ін’єкції або повільної інфузії.
При внутрішньовенній ін’єкції рекомендується дотримуватися тривалості введення 3–5 хвилин, контролюючи частоту пульсу пацієнта та припиняючи або уповільнюючи введення, якщо частота пульсу зростає.
Швидкість інфузії слід визначати для кожного пацієнта індивідуально.
Інструкція щодо реконституції лікарського засобу перед введенням — див. розділ 3. Як застосовувати Емоклот.

Інгібітори
Клінічне значення утвореного інгібітора залежатиме від титру інгібітора: інгібітори з низьким титром створюють менший ризик недостатньої клінічної відповіді, ніж інгібітори з високим титром.
Загалом, усіх пацієнтів, які лікуються продуктами фактора згортання VIII, необхідно ретельно моніторити щодо утворення інгібіторів шляхом спостереження за клінічним станом та оцінки лабораторних досліджень. Якщо, незважаючи на застосування відповідної дози, не вдається досягти очікуваного рівня активності фактора VIII у плазмі або не вдається припинити кровотечу, слід провести дослідження на наявність інгібіторів фактора VIII. У пацієнтів із високою активністю інгібітора лікування фактором VIII може бути неефективним, і слід розглянути інші варіанти терапії. Лікування таких пацієнтів слід проводити під керівництвом лікарів, досвідчених у лікуванні гемофілії та інгібіторів фактора VIII.