Елігард 7,5 мг

Інструкція, що входить до упаковки: інформація для користувача

Елігард 7,5 мг,
порошок та розчинник для приготування розчину для ін'єкцій
Ацетат лейпрореліну
Перед застосуванням лікувального засобу необхідно уважно ознайомитися з інструкцією, оскільки вона містить
важливу інформацію для пацієнта.

• Зберігайте цю інструкцію, щоб у разі потреби мати можливість знову її прочитати.
• У разі будь-яких запитань звертайтеся до лікаря, фармацевта або медсестри.
• Цей лікарський засіб призначено виключно певній особі. Не передавайте його іншим особам. Ліки можуть їм нашкодити, навіть якщо симптоми їхніх захворювань такі самі.
• Якщо у пацієнта виникнуть будь-які побічні ефекти, у тому числі ті, що не вказані в цій інструкції, необхідно повідомити про це лікареві, фармацевту або медсестрі. Див. розділ 4.

Зміст інструкції

1. Що таке лікарський засіб Елігард і для чого його застосовують
2. Важливі відомості, перш ніж застосовувати Елігард
3. Як застосовувати лікарський засіб Елігард
4. Можливі побічні ефекти
5. Як зберігати лікарський засіб Елігард
6. Вміст упаковки та інша інформація

1. Що таке лікарський засіб Елігард і для чого його застосовують

Діючою речовиною лікарського засобу Елігард є речовина з групи препаратів, відомих як гонадоліберини. Ці ліки застосовуються для пригнічення утворення певних статевих гормонів (тестостерону).
Елігард застосовується у дорослих чоловіків для лікування раку передміхурової залози з метастазами, чутливого до гормональної терапії, а також у поєднанні з променевою терапією — для лікування раку передміхурової залози високого ризику без метастазів, чутливого до гормональної терапії.

2. Важливі відомості перед застосуванням ліки Елігард

Коли не застосовувати ліки Елігард

• У жінок і дітей.
• Якщо пацієнт має алергію на активну речовину — ацетат лейпрореліну, на будь-яку сполуку, що діє подібно до природного гормону — гонадотропіну, або на будь-який інший компонент ліків Елігард (перелічені в розділі 6).
• Після хірургічного видалення яєчок, оскільки Елігард не призводить до подальшого зниження концентрації тестостерону в сироватці.
• Як єдине лікування, якщо у пацієнта є симптоми, пов’язані з утиском на спинний мозок або метастазами у хребті. У такому випадку ліки Елігард можна застосовувати лише у поєднанні з іншими препаратами, що використовуються для лікування раку передміхурової залози.

Попередження та заходи обережності
Перед початком застосування ліків Елігард слід обговорити це з лікарем, фармацевтом або
медсестрою:

• Якщо має місце будь-який із наступних випадків: будь-які захворювання серця

або судин, у тому числі порушення серцевого ритму (аритмія), або якщо пацієнт приймає
ліки від цих захворювань. Ризик порушень серцевого ритму може збільшитися під час застосування
ліків Елігард.

• Якщо є утруднення при сечовипусканні. У такому випадку стан пацієнта слід контролювати протягом перших тижнів лікування.
• Якщо утиск на спинний мозок або утруднення при сечовипусканні загострюються. При одночасному застосуванні препаратів із подібною дією, як у Елігард, спостерігалися тяжкі випадки утиску на спинний мозок та звуження сечоводів, що може призвести до симптомів, подібних до паралічу. У такому випадку необхідно застосовувати стандартне лікування.
• Якщо у пацієнта виникне раптовий біль у голові, блювота, зміна психічного стану або циркуляторний колапс протягом двох тижнів після введення ліків Елігард. У такому випадку необхідно негайно повідомити лікаря або медичний персонал. Ці симптоми характерні для рідкісного стану, що називається інфарктом гіпофізу, який спостерігався при застосуванні ІНШИХ ЛІКІВ із подібною дією, як у Елігард.
• Якщо у пацієнта є цукровий діабет (підвищена концентрація цукру в крові). У такому випадку стан пацієнта слід контролювати під час лікування.
• Лікування препаратом Елігард може збільшити ризик переломів, спричинених остеопорозом (зниження щільності кісток).
• Є повідомлення про виникнення депресії у пацієнтів, які приймають Елігард. Якщо під час застосування ліків Елігард виникнуть депресивні настрої, про це слід повідомити лікареві.
• Є повідомлення про виникнення захворювань серцево-судинної системи у пацієнтів, які приймають ліки, подібні до Елігард. Невідомо, чи пов’язане їх виникнення з застосуванням цих препаратів. Якщо під час застосування ліків Елігард з’являться симптоми серцево-судинних захворювань, про це слід повідомити лікареві.
• Є повідомлення про виникнення судом у пацієнтів, яким вводили ліки Елігард. Якщо під час застосування ліків Елігард виникнуть судоми, про це слід повідомити лікареві.
• Якщо у пацієнта виникають сильні або повторювані болі в голові, утруднення зі зором, дзвонення або шум у вухах, слід негайно звернутися до лікаря.
• Якщо пацієнт має жирову дистрофію печінки

При застосуванні лейпрореліну повідомляли про тяжкі висипання на шкірі, у тому числі синдром Стівенса–Джонсона та токсичну епідермальну некролізу (SJS/TEN). У разі виявлення будь-яких симптомів, пов’язаних із тяжкими шкірними реакціями, описаними в розділі 4, застосування лейпрореліну слід припинити та негайно звернутися до лікаря.
Ускладнення, що виникають на початку застосування ліків Елігард
Протягом першого тижня застосування спостерігається короткочасне підвищення концентрації
тестостерону в крові, що може призвести до тимчасового загострення симптомів хвороби або
виникнення нових, що раніше не спостерігалися. Ці симптоми зокрема включають: біль у кістках, порушення сечовипускання, утиск на спинний мозок, поява крові в сечі.
Ці симптоми зазвичай зникають під час подальшого лікування. Якщо симптоми не зникають, слід
звернутися до лікаря.
Відсутність ефекту від ліків Елігард
У деяких пацієнтів виявляють пухлини, які нечутливі до зниження концентрації тестостерону в сироватці. Якщо здається, що ліки Елігард не дають достатнього ефекту, про це слід повідомити лікареві.
Ліки Елігард та інші ліки
Ліки Елігард можуть впливати на дію деяких препаратів, що застосовуються для лікування порушень серцевого ритму (наприклад, хінідин, прокаїнамід, аміодарон і соталол), або збільшувати ризик виникнення порушень серцевого ритму, коли застосовуються разом з іншими ліками (наприклад, метадон (використовується для полегшення болю та детоксикації у наркоманів), моксифлоксацин (антибіотик), протипсихотичні засоби, що використовуються для лікування тяжких психічних захворювань).
Слід повідомити лікареві або фармацевту про всі ліки, які пацієнт приймає зараз або приймав нещодавно, включаючи ті, що відпускаються без рецепта.
Вагітність та годування груддю
Елігард є протипоказаним для застосування у жінок.
Керування транспортними засобами та робота з механізмами
Втому, запаморочення та порушення зору можуть бути побічними ефектами ліків Елігард або бути пов’язаними з основним захворюванням. Якщо виникають побічні ефекти, зазначені вище, слід бути обережним під час керування транспортними засобами та роботи з механізмами.

3. Як застосовувати ліки Елігард

Дозування
Цей лік слід завжди застосовувати відповідно до рекомендацій лікаря або фармацевта. У разі
будь-яких сумнівів слід звернутися до лікаря або фармацевта.
Якщо лікар не призначив інакше, Елігард 7,5 мг застосовується раз на місяць.
Введений розчин утворює резервуар діючої речовини, з якого відбувається постійне вивільнення
діючої речовини — ацетату лейпрореліну — протягом одного місяця.
Додаткові дослідження
Реакцію на лікування препаратом Елігард повинен контролювати лікар на підставі клінічних
ознак та рівня специфічного антигену простати (англ. Prostate Specific Antigen, PSA) у крові.
Спосіб застосування
Елігард повинен вводитися виключно лікарем або медсестрою, які також займаються
підготовкою препарату.
Після підготовки Елігард застосовується у вигляді підшкірного введення (введення в тканину
під шкірою). Категорично забороняється внутрішньартеріальне (у артерію) або внутрішньовенне
(у вену) введення. Як і у разі інших діючих речовин, що застосовуються у підшкірних
ін'єкціях, місця введення слід періодично змінювати.
Застосування більшої, ніж рекомендована доза ліків Елігард
Препарат, як правило, вводиться лікарем або відповідно навченим медичним персоналом, тому
малоймовірно, що буде застосована надмірна доза ліків.
Однак, якщо була введена більша, ніж рекомендована доза, лікар призначить спостереження за
пацієнтом та відповідне лікування, якщо це буде необхідно.
Пропуск застосування ліків Елігард
Якщо виникло підозра, що пропущено місячну дозу ліків, слід повідомити про це лікаря.
Переривання застосування ліків Елігард
Лікування поширеної форми раку простати вимагає тривалого застосування препарату Елігард.
Тому не слід переривати лікування, навіть якщо стан пацієнта покращиться або симптоми
захворювання зникнуть.
У разі передчасного припинення лікування симптоми захворювання можуть посилитися.
Не слід передчасно припиняти лікування без попередньої консультації з лікарем.
У разі будь-яких подальших сумнівів щодо застосування цього ліків слід звернутися до
лікаря, фармацевта або медсестри.

4. Можливі побічні ефекти

Як і будь-який лікарський засіб, Елігард 7,5 мг може викликати побічні ефекти, хоча вони не виникають у кожного пацієнта.
Побічні ефекти, що спостерігалися під час застосування Елігарду, виникають переважно через специфічну дію ацетату лейпрореліну, який підвищує або знижує концентрацію певних гормонів. Найчастіші побічні ефекти — приливи гарячого поту (у приблизно 58 % пацієнтів), нудота, погане самопочуття та втому, а також тимчасові подразнення у місці ін’єкції.

Побічні ефекти на початку лікування
У перші тижні лікування препаратом Елігард може виникнути загострення симптомів захворювання через початкове, короткотривале підвищення рівня чоловічого статевого гормону — тестостерону в крові. Тому лікар може рекомендувати прийом відповідного антиандрогену (речовини, що зменшує дію тестостерону) на початковому етапі лікування з метою зменшення цього ефекту (див. також пункт 2. Важливі відомості перед застосуванням препарату Елігард; Ускладнення, що виникають на початку застосування препарату Елігард).

Місцеві побічні ефекти
Місцеві побічні ефекти після введення препарату Елігард відповідають тим, що часто спостерігаються після підшкірних ін’єкцій (введення під шкіру) аналогічних ліків. Легке печіння безпосередньо після ін’єкції виникає дуже часто. Відчуття пощипування та болю після ін’єкції, а також синяки в місці введення виникають часто. Покрасніння в місці введення повідомлялося часто. Затвердіння тканин і виразки в місці введення виникають нечасто.
Зазначені вище місцеві побічні ефекти після підшкірного введення є незначними і описуються як короткотривалі. Вони не повторюються між наступними ін’єкціями.

Побічні ефекти, що виникають дуже часто (можуть виникати у більше ніж 1 із 10 осіб)

• Приливи гарячого поту
• Спонтанні кровотечі зі шкіри та слизових оболонок, покрасніння шкіри
• Втому, побічні ефекти в місці ін’єкції (див. вище: Місцеві побічні ефекти)

Побічні ефекти, що виникають часто (можуть виникати рідше, ніж у 1 із 10 осіб)

• Запалення носоглотки (симптоми застуди)
• Нудота, погане самопочуття, діарея, запалення шлунка та кишківника (шлунка та кишечника/ободової кишки)
• Свербіж, нічні пітіння
• Біль у суглобах
• Нерегулярні відвідування туалету для сечовипускання (також вночі), труднощі з сечовипусканням, болісне сечовипускання, зменшення кількості виділеної сечі
• Підвищена чутливість молочних залоз, набряк молочних залоз, атрофія яєчок, біль у яєчках, безпліддя, порушення ерекції, зменшення розміру статевого члена
• Озноб (епізоди посиленого тремтіння з високою температурою), слабкість
• Подовження часу кровотечі, зміни в показниках крові, зниження кількості червоних кров’яних тілець/мала кількість червоних кров’яних тілець

Побічні ефекти, що виникають нечасто (можуть виникати рідше, ніж у 1 із 100 осіб)

• Інфекції сечових шляхів, місцеві інфекції шкіри
• Загострення симптомів цукрового діабету
• Незвичайні сни, депресія, зниження статевого потягу
• Запаморочення, головний біль, порушення шкірної чутливості, безсоння, порушення смаку, порушення нюху
• Гіпертензія (підвищений артеріальний тиск), гіпотензія (знижений артеріальний тиск)
• Затримка дихання
• Запори, сухість у роті, диспепсія (порушення травлення з відчуттям переповнення шлунка, біль у шлунку, відрижка, нудота, блювота, печіння в шлунку), блювота
• Підвищення вологості шкіри, надмірне пітіння
• Біль у спині, судоми м’язів
• Гематурія (наявність крові в сечі)
• Спазм сечового міхура, частіше, ніж зазвичай, відвідування туалету для сечовипускання, неможливість сечовипускання
• Збільшення молочних залоз у чоловіків, імпотенція
• Летаргія (сонливість), біль, гарячка
• Збільшення маси тіла
• Втрата рівноваги, відчуття порожнечі в голові
• Атрофія м’язів/втрата м’язової тканини при тривалому застосуванні

Побічні ефекти, що виникають рідко (можуть виникати рідше, ніж у 1 із 1000 осіб)

• Непроизвольні рухи
• Раптова втрата свідомості, запаморочення
• Підвищена газотворність із виділенням газів, відрижка
• Випадіння волосся, висип на шкірі (вугрові висипання на шкірі)
• Біль у молочних залозах
• Виразка в місці ін’єкції

Побічні ефекти, що виникають дуже рідко (можуть виникати рідше, ніж у 1 із 10 000 осіб)

• Некроз у місці введення

Частота невідома (не може бути визначена на основі наявних даних)

• Зміни на електрокардіограмі (подовження інтервалу QT)
• Запалення легень, захворювання легень
• Ідіопатична внутрішньочерепна гіпертензія (підвищений внутрішньочерепний тиск навколо мозку, що характеризується головним болем, подвоєнням у зорі та іншими симптомами з боку зору, а також дзвоном або шумом в одному або обох вухах)
• Червонуваті, невипуклі, круглі або дископодібні плями на тулубі, часто з пухирями в центрі, шелушіння шкіри, виразки в порожнині рота, горла, носа, статевих органів і очей. Ці тяжкі висипання на шкірі можуть передувати гарячці та симптомам, схожим на грип (синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз)
• Покрасніння шкіри та сверблячий висип (токсичні висипання на шкірі)
• Шкірна реакція, що призводить до появи червоних крапок або плям на шкірі, які можуть нагадувати мішень із темно-червоним центром, оточеним світлішими червоними кільцями (множинна еритема)

Інші побічні ефекти
Інші побічні ефекти, описані в літературі як пов’язані з лікуванням лейпрореліном — діючою речовиною, що входить до складу препарату Елігард, — це: периферичний набряк (накопичення рідини в тканинах, що проявляється набряком долонь і стоп), тромбоемболія легеневої артерії (проявляється задишжям, труднощами з диханням та білем у грудній клітці), серцебиття (відчутне серцебиття), зниження м’язової сили, озноб, висипання, порушення пам’яті та порушення зору. При тривалому лікуванні препаратом Елігард можна очікувати збільшення частоти симптомів, пов’язаних із зниженням щільності кісток (остеопорозу). У зв’язку з остеопорозом зростає ризик переломів.
Після застосування препаратів, що належать до тієї ж групи, що й Елігард, рідко повідомлялося про тяжкі алергічні реакції, що призводять до труднощів із диханням або запаморочення.
Після застосування препаратів, що належать до тієї ж групи, що й Елігард, повідомлялося про виникнення судом.

Повідомлення про побічні ефекти
Якщо виникнуть будь-які побічні ефекти, у тому числі ті, що не зазначені в цій інструкції, необхідно повідомити про це лікареві, фармацевту або медсестрі.
Побічні ефекти можна повідомляти безпосередньо Департаменту моніторингу побічних ефектів лікарських засобів Управління реєстрації лікарських засобів, медичних виробів та біоцидних продуктів
Al. Jerozolimskie 181C, 02-222 Warszawa
Тел.: + 48 22 49 21 301
Факс: + 48 22 49 21 309
Вебсайт: https://smz.ezdrowie.gov.pl
Побічні ефекти також можна повідомляти суб’єкту, відповідальному за продукт.
Завдяки повідомленням про побічні ефекти можна зібрати більше інформації щодо безпеки застосування препарату.

5. Як зберігати ліки Елігард

Ліки потрібно зберігати в недоступному для дітей місці, у темному місці.
Не застосовувати цей лікарський засіб після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці після: EXP.
Термін придатності означає останній день зазначеного місяця.
Інструкції щодо зберігання
Зберігати в холодильнику (2°C до 8°C).
Зберігати в оригінальній упаковці для захисту від вологи.
Перед ін’єкцією лікарський засіб повинен мати кімнатну температуру. Його потрібно вийняти з
холодильника приблизно за 30 хвилин до підготовки. Після виймання лікарського засобу з холодильника його
можна зберігати в оригінальній упаковці при кімнатній температурі (нижче 25°C) до 4
тижнів.
Після першого відкриття пластикової тарілки, запечатаної фольгою, необхідно негайно приготувати розчин і
якомога швидше ввести його пацієнтові. Продукт призначений для одноразового використання.
Інструкції щодо поводження з невикористаними або простроченими ліками Елігард
Ліки не слід викидати у каналізацію або побутові сміттєві контейнери. Потрібно запитати
фармацевта, як утилізувати ліки, які більше не використовуються. Таке поводження допоможе захистити
навколишнє середовище.

6. Вміст упаковки та інша інформація

Що містить ліки Елігард
Діючою речовиною ліків Елігард є ацетат лейпрореліну.
Одна ампулка-шприц (Шприц B) містить 7,5 мг ацетату лейпрореліну.
Інші компоненти ліків: полі(DL-молочний-ко-гліколевий) кислота (50:50) та N-метилпіролідон,
що містяться в ампулці-шприці з розчинником для приготування розчину для ін'єкцій
(Шприц A).
Як виглядають ліки Елігард і що містить упаковка
Елігард — це порошок і розчинник для приготування розчину для ін'єкцій.
Елігард 7,5 мг доступний у таких упаковках:

• Комплект, що складається з термоформованої відсіки, запечатаної фольгою, та стерильної голки діаметром 20G, у картонному пакуванні. Відсіка містить пакетик з вологопоглиначем та систему з'єднаних шприців, що складається з: ампулки-шприца A, що містить розчинник, ампулки-шприца B, що містить порошок, та з'єднувача з затискачем для шприців A та B.
• Упаковка збірна, що містить 3 комплекти, кожен з яких містить одну систему з'єднаних шприців.

Не всі розміри упаковок можуть бути в обігу.
Відповідальна організація та виробник
Recordati Industria Chimica e Farmaceutica S.p.A.
Via Matteo Civitali 1
20148 Мілан
Італія
Для отримання додаткової інформації звертайтеся до місцевого
представника відповідальної організації:
Recordati Polska sp. z o.o.
Al. Armii Ludowej 26
00-609 Варшава
тел.: + 48 22 206 84 50
Ці ліки зареєстровані в країнах — членах Європейського економічного простору під такими назвами:
Австрія: Eligard Depot 7,5 mg
Бельгія: Depo-Eligard 7,5 mg
Кіпр: Eligard
Чехія: Eligard
Данія: Eligard
Естонія: Eligard
Фінляндія: Eligard
Франція: Eligard 7,5 mg
Німеччина: Eligard 7,5 mg
Угорщина: Eligard 7,5 mg
Ісландія: Eligard
Ірландія: Eligard 7,5 mg
Італія: Eligard
Латвія: Eligard 7,5 mg
Литва: Eligard 7,5 mg
Люксембург: Depo-Eligard 7,5 mg
Нідерланди: Eligard 7,5 mg
Норвегія: Eligard
Польща: Eligard 7,5 mg
Португалія: Eligard 7,5 mg
Словаччина: Eligard 7,5 mg
Словенія: Eligard 7,5 mg
Швеція: Eligard

Інформація, призначена виключно для медичного персоналу:

Перед відкриттям необхідно довести лікарський засіб до кімнатної температури, вийнявши його з холодильника приблизно за 30 хвилин до використання.
Спочатку підготуйте пацієнта до введення засобу, а потім підготуйте розчин згідно з наведеною нижче інструкцією. Якщо розчин не було підготовлено з дотриманням відповідної техніки, його не слід вводити пацієнтові, оскільки неправильна реконституція лікарського засобу може призвести до відсутності клінічної ефективності.
Крок 1
На чистій поверхні відкрийте лоток, відірвавши фольгу з кутів, щоб вийняти вміст. Вилучіть пакет із вологопоглинальним засобом. Вийміть систему з’єднаних шприців (Рис. 1.1) з лотка. Відкрийте упаковку з голкою із захисною оболонкою (Рис. 1.2), відірвавши паперову частину упаковки.
Увага: Шприц А та Шприц Б ще не повинні бути вирівняні по одній лінії.
Рис. 1.1 Рис. 1.2
Вміст лотка: система з’єднаних шприців Під лотком: Голка із захисною оболонкою та наконечник

Крок 2
Пальцем і великим пальцем візьміться за фіксуючий гачок на з’єднувачі та натисніть (Рис. 2), доки не почуєте клацання. Два шприци вирівняються по одній лінії. Активація з’єднувача не вимагає спеціального положення системи з’єднаних шприців. Не вигинайте систему з’єднаних шприців (зверніть увагу, що це може призвести до витоку, оскільки шприци можуть частково відкрутитися).

Крок 3
Тримаючи шприци в горизонтальному положенні, перемістіть рідкий вміст Шприца А до порошку ацетату лейпрореліну в Шприці Б. Ретельно перемішайте засіб протягом 60 циклів, обережно переміщуючи вміст між двома шприцами (один цикл означає одне натискання поршня Шприца А та одне натискання поршня Шприца Б), розташованих горизонтально, доки не утвориться однорідний липкий розчин (Рис. 3). Не вигинайте систему з’єднаних шприців (зверніть увагу, що це може призвести до витоку, оскільки шприци можуть частково відкрутитися).

Повторити 60 разів
Після ретельного перемішування липкий розчин має безбарвний до білого або світло-коричневого колір (відтінки від білого до світло-жовтого).
Важливо: Після перемішування необхідно негайно перейти до наступного кроку, оскільки з часом збільшується в’язкість засобу. Не заморожуйте приготований розчин.
Увага: Засіб необхідно перемішувати згідно з інструкцією; струшування НЕ забезпечить належного перемішування.
Крок 4
Після перемішування тримайте шприци у вертикальному положенні так, щоб Шприц Б був унизу. Шприци повинні залишатися правильно з’єднаними. Перемістіть весь приготований розчин до Шприца Б (короткий, широкий шприц), натискаючи поршень Шприца А та трохи витягуючи поршень шприца (Рис. 4)
Рис. 4

Крок 5
Переконавшись, що поршень Шприца А повністю втиснутий, тримаючи за з’єднувач, відкрутіть його від Шприца Б. Шприц А залишиться приєднаним до з’єднувача (Рис. 5). Переконайтеся, що засіб не витікає, оскільки в іншому разі голка після надягання не забезпечить правильного фіксування шприца.
Увага: У суміші може залишитися один великий або кілька дрібних бульбашок повітря — це нормальне явище.
На цьому етапі не видаляйте бульбашки повітря з Шприца Б, оскільки це може призвести до втрати засобу!
Рис. 5

Крок 6

• Тримайте Шприц Б вертикально та затримайте білий поршень, щоб запобігти втраті засобу.
• Надіньте голку із захисною оболонкою на Шприц Б, тримаючи шприц, та обережно поверніть голку приблизно на три чверті оберту за годинниковою стрілкою, доки вона не зафіксується (Рис. 6). Не перекручуйте занадто міцно, оскільки це може призвести до тріщини наконечника голки та, як наслідок, до витоку засобу під час ін’єкції. Якщо голку закручувати занадто сильно, може пошкодитися також захисна оболонка.

Якщо наконечник голки потріскався або виглядає пошкодженим, або спостерігається витік, не вводьте лікарський засіб. Пошкоджену голку не слід замінювати іншою, а засіб не слід вводити. Усі не використані компоненти необхідно утилізувати безпечним чином.
У разі пошкодження наконечника голки слід використати новий лікарський засіб.

Крок 7
Відкиньте захисну оболонку від голки та зніміть колпачок, що закриває кінчик голки, безпосередньо перед введенням лікарського засобу (Рис. 7).
Важливо: Перед введенням лікарського засобу не маніпулюйте механізмом захисної оболонки голки. Якщо наконечник голки виглядає пошкодженим або спостерігається витік, НЕ використовуйте засіб. Пошкоджену голку НЕ слід замінювати іншою, а засіб НЕ слід вводити. У разі пошкодження наконечника голки слід використати новий комплект лікарського засобу Елігард.
Рис. 7

Крок 8
Перед введенням лікарського засобу необхідно видалити всі великі бульбашки повітря з Шприца Б. Введіть цей засіб підшкірно, щоб захисна оболонка залишалася відкинутою від голки.
Процедура введення: Рис. 8

• Виберіть місце ін’єкції, яке не використовувалося нещодавно, на животі, у верхній частині сідниці або в іншій

ділянці з достатньою кількістю підшкірної тканини та без пігментації, вузликів, уражень або волосся.

• Обробіть ділянку місця ін’єкції тампоном, змоченим спиртом (не додається).
• Великим і вказівним пальцями захопіть і стисніть шкіру навколо місця ін’єкції.
• Основною рукою швидко введіть голку під кутом 90° до

поверхні шкіри. Глибина проникнення залежатиме від кількості та щільності підшкірної тканини та довжини голки. Після введення голки відпустіть шкіру.

• Повільно та рівномірно введіть засіб, натискаючи поршень, доки шприц не спорожніє. Перед видаленням голки переконайтеся, що весь зміст Шприца Б було введено.
• Зберігаючи тиск на поршень, швидко вийміть голку під тим самим кутом 90°, під яким вона була введена.

Крок 9
Після введення лікарського засобу необхідно закрити захисну оболонку голки, використовуючи один із наведених нижче методів.

1. Закривання на рівній поверхні

Прикласти захисний кожух, орієнтований важелем униз, до рівної поверхні (Рис. 9a),
щоб приховати голку та захопити захисний кожух.
Кожух вважається зачиненим, якщо почутий і відчутний клацання. У закритому стані кінчик голки
буде повністю прихований.

2. Закриття великим пальцем

Помістити великий палець на захисний ковпачок (Рис. 9b), закрити кінчик голки та зачинити захисний ковпачок.
Захисний ковпачок вважається зачиненим, якщо почутий і відчутий клік. У закритому положенні кінчик голки буде повністю закритий.
Рис. 9а Рис. 9b
Закриття на рівній поверхні Закриття великим пальцем

Після закриття захисного ковпачка негайно викинути голку та шприц у контейнер, призначений для гострих предметів.