Інструкція, що входить до упаковки: інформація для пацієнта

Доксорубіцин-Ебеве, 2 мг/мл, концентрат для приготування розчину для інфузій
Doxorubicini hydrochloridum
Необхідно уважно ознайомитися з вмістом інструкції перед застосуванням лікарського засобу, оскільки вона містить важливу інформацію для пацієнта.

Зберігайте цю інструкцію, щоб у разі потреби мати змогу знову її прочитати.
У разі будь-яких сумнівів слід звернутися до лікаря, фармацевта або медсестри.
Цей лікарський засіб призначено строго певній особі. Не передавайте його іншим. Лікарський засіб може нашкодити іншій особі, навіть якщо симптоми її хвороби такі самі.
Якщо у пацієнта виникнуть будь-які небажані реакції, у тому числі ті, що не зазначені в інструкції, необхідно повідомити про це лікареві, фармацевту або медсестрі. Див. розділ 4.

Зміст інструкції:

Що таке лікарський засіб Доксорубіцин-Ебеве і коли його застосовують
Важливі відомості, перш ніж застосовувати лікарський засіб Доксорубіцин-Ебеве
Як застосовувати лікарський засіб Доксорубіцин-Ебеве
Можливі небажані реакції
Як зберігати лікарський засіб Доксорубіцин-Ебеве
Вміст упаковки та інша інформація

1. Що таке лікарський засіб Доксорубіцин-Ебеве і коли його застосовують

Лікарський засіб містить речовину під назвою доксорубіцин. Доксорубіцин застосовується за таких показань: саркоми м’яких тканин і тканин кісток, лімфома Ходжкіна, неходжкінські лімфоми, гострий лімфобластний лейкоз, гострий мієлоїдний лейкоз, рак щитоподібної залози, рак молочної залози, рак яєчників, рак сечового міхура, дрібноклітинний рак легені, нейробластома.
У деяких джерелах вказується, що доксорубіцин може застосовуватися внутрішньосечовим міхуром.
Застосування лікарського засобу дає чіткі переваги у лікуванні: множинної мієломи, раку ендометрію, раку шийки матки, пухлини Вільмса (один із видів злоякісних пухлин нирок), пухлин голови та шиї, раку шлунка, раку підшлункової залози, раку передміхурової залози, раку яєчка та раку печінки.

2. Важливі відомості перед застосуванням ліки Доксорубіцин-Ебеве

Коли не застосовувати ліки Доксорубіцин-Ебеве

у осіб із встановленою гіперчутливістю до доксорубіцину, ліків із подібною хімічною будовою або до будь-якого з інших компонентів цього ліки (перелічених у розділі 6);
у осіб із вираженим пригніченням функції червоного кісткового мозку (зокрема у пацієнтів із підвищеною схильністю до кровотеч);
у осіб із наявною раніше або тяжкою хворобою серця (такою як нестабільна стенокардія, прогресуюча серцева недостатність, тяжкі порушення ритму серця та провідності, гострий запальний кардіт, кардіоміопатія) або після перенесеного (за останні 6 місяців) інфаркту міокарда;
у пацієнтів, які раніше отримали максимальну кумулятивну дозу іншого ліки з групи антрациклінів (наприклад, доксорубіцину або даунорубіцину);
при тяжкому захворюванні печінки;
у пацієнтів із гострим інфекційним захворюванням;
у осіб із запаленням слизової оболонки порожнини рота;
у жінок під час вагітності або годування грудьми.

Під час введення до сечового міхура

у пацієнтів із звуженням сечівника, при якому неможливо ввести катетер;
у пацієнтів із інвазивними пухлинами, що проростають стінку сечового міхура;
у пацієнтів із інфекцією сечових шляхів або запальними станами сечового міхура;
у пацієнтів, у яких спостерігається кров у сечі.

Попередження та заходи обережності
Перед застосуванням ліки Доксорубіцин-Ебеве слід обговорити це з лікарем.
Доксорубіцин можна застосовувати виключно під наглядом лікаря, який має досвід у застосуванні хіміотерапії. Пацієнт повинен перебувати у лікарні принаймні під час першої фази лікування, оскільки необхідне ретельне спостереження та контрольні лабораторні дослідження. Перед початком лікування доксорубіцином, а в деяких випадках під час введення ліки, лікар призначить аналізи крові для оцінки функції червоного кісткового мозку, а також дослідження для оцінки функції серця, печінки та сечовидільної системи.
Доксорубіцин має шкідливий вплив на серце. Ризик такого впливу зростає у осіб, які раніше піддавалися променевій терапії середостіння або перикарда, отримували інші ліки, подібні до доксорубіцину, або одночасно отримують ліки, що пригнічують скоротливість серцевого м’яза або мають шкідливий вплив на серце (наприклад, трастузумаб), у осіб із захворюваннями серця, у літніх осіб (>70 років) та у дітей та підлітків.
У осіб, які отримують антрацикліни після завершення лікування іншими речовинами зі шкідливим впливом на серце (наприклад, трастузумабом), також може спостерігатися підвищений ризик такого впливу.
Необхідно негайно звернутися до лікаря, якщо пацієнт:

відчуває біль у порожнині рота, має запалення або виразки слизової оболонки рота;
відчуває задишку, серцебиття, прискорення або уповільнення ритму серця, має набряки;
виділяє менше сечі;
помічає швидке утворення синяків або петехій;
відчуває біль, вколювання або печіння в місці введення ліки;
відчуває біль або печіння під час сечовипускання.

Як чоловіки, так і жінки повинні застосовувати ефективні методи контрацепції під час лікування та протягом певного часу після завершення прийому ліки (див. «Вагітність, годування грудьми та вплив на фертильність»).
Можливе виникнення червоного забарвлення сечі, особливо після першої порції після введення ліки. Це не вимагає спеціального лікування.
Доксорубіцин-Ебеве та інші ліки
Необхідно повідомити лікареві або медсестрі про всі ліки, які пацієнт приймає зараз або приймав нещодавно, а також про ліки, які пацієнт планує застосовувати.
Особливо важливо повідомити лікареві про променеву терапію та застосування таких ліків:

інші протиракові засоби;
ліки, що застосовуються при лікуванні артеріальної гіпертензії та захворювань серця;
метотрексат (ліки, що застосовується зокрема при лікуванні онкологічних захворювань, ревматоїдного артриту, псоріазу);
циметидин і ранітидин (ліки, що зменшують виділення соляної кислоти в шлунку);
рифампіцин (антибіотик);
барбітурати (ліки, що застосовуються зокрема при лікуванні безсоння);
циклоспорин (ліки, що застосовується для профілактики відторгнення трансплантованого органу);
протисудорожні засоби (такі як карбамазепін, фенітоїн, валпроат);
ліки, що застосовуються при лікуванні інфекції ВІЛ (наприклад, ритонавір);
антибактеріальні засоби (наприклад, хлорамфенікол, сульфаніламіди);
ліки, що застосовуються при лікуванні психічних захворювань (наприклад, клозапін);
дигоксин (ліки, що застосовується при лікуванні захворювань серця).

Під час лікування доксорубіцином не можна застосовувати живі вакцини через ризик розвитку генералізованого, що загрожує життю захворювання. Ризик вищий у пацієнтів із ослабленою функцією імунної системи. Пацієнти, які лікуються доксорубіцином, повинні уникати контакту під час терапії з особами, які нещодавно вакцинувалися проти поліомієліту.
Вагітність, годування грудьми та вплив на фертильність
Якщо пацієнтка вагітна або годує грудьми, підозрює, що може бути вагітною, або планує мати дитину, вона повинна проконсультуватися з лікарем перед застосуванням цього ліки.
Контрацепція у жінок репродуктивного віку та чоловіків
Жінки
Не можна виключити негативного впливу доксорубіцину на плід. У жінок репродуктивного віку слід завжди застосовувати ефективний метод контрацепції під час лікування та принаймні 6,5 місяця після прийому останньої дози ліки Доксорубіцин-Ебеве. Необхідно проконсультуватися з лікарем щодо відповідних методів контрацепції для жінки та її партнера.
Чоловіки
Під час терапії доксорубіцином може відбуватися пошкодження генетичного матеріалу (може шкідливо впливати на сперматозоїди). Слід завжди застосовувати ефективний метод контрацепції під час лікування та принаймні 3,5 місяця після прийому останньої дози ліки Доксорубіцин-Ебеве.
Вагітність
Застосування ліки Доксорубіцин-Ебеве під час вагітності є протипоказаним.
Годування грудьми
Застосування ліки Доксорубіцин-Ебеве під час годування грудьми є протипоказаним. Жінкам, які годують грудьми, слід припинити годування під час лікування доксорубіцином.
Фертильність
У жінок доксорубіцин може спричиняти безпліддя під час лікування. Також може спричинити відсутність місячних. Овуляція та менструація відновлюються після завершення лікування, але може настати передчасна менопауза.
Доксорубіцин може шкідливо впливати на сперматозоїди. Зменшення кількості або відсутність сперми можуть бути тимчасовими, але описані випадки, коли кількість сперматозоїдів поверталася до норми. Це може відбутися через кілька років після завершення лікування.
У зв’язку з ризиком незворотного безпліддя слід проконсультуватися щодо можливості консервації (заморожування) сперми перед початком лікування.
Керування транспортними засобами та обслуговування механізмів
Пацієнти, у яких виникають будь-які побічні ефекти ліки, що можуть негативно впливати на здатність керувати транспортними засобами (сонливість, нудота або блювота), не повинні керувати транспортними засобами чи обслуговувати механізми.
Ліки Доксорубіцин-Ебеве містить натрій
Ліки містить 3,54 мг натрію (головного компонента кухонної солі) в 1 мл концентрату.
Ліки містить 17,7 мг натрію в ампулі 5 мл. Це відповідає 0,88% максимальної рекомендованої добової дози натрію в дієті у дорослих.
Ліки містить 88,5 мг натрію в ампулі 25 мл. Це відповідає 4,42% максимальної рекомендованої добової дози натрію в дієті у дорослих.
Ліки містить 177 мг натрію в ампулі 50 мл. Це відповідає 8,85% максимальної рекомендованої добової дози натрію в дієті у дорослих.
Ліки містить 354 мг натрію в ампулі 100 мл. Це відповідає 17,7% максимальної рекомендованої добової дози натрію в дієті у дорослих.
Ліки може розчинятися в 0,9% розчині натрію хлориду. Вміст натрію, що походить з розчинника, слід брати до уваги при розрахунку загального вмісту натрію в приготованому розчині ліки.

3. Як застосовувати лікарський засіб Доксорубіцин-Ебеве

Лікарський засіб Доксорубіцин-Ебеве може застосовуватися лише під наглядом лікаря-спеціаліста в галузі клінічної онкології, який має досвід у застосуванні протипухлинної хіміотерапії.
Препарат вводять внутрішньовенно протягом 2–5 хвилин або інфузією внутрішньовенно з 0,9% розчином натрію хлориду, 5% розчином глюкози або розчином для внутрішньовенної інфузії, що містить натрію хлорид і глюкозу.
Дози препарату залежать від стану пацієнта, його маси тіла, функції кісткового мозку та паренхіматозних органів (печінка, серце), а також від схеми застосування (лише Доксорубіцин-Ебеве [монотерапія] або цей препарат у поєднанні з іншими цитотоксичними ліками).
Якщо препарат застосовується в монотерапії, найчастіше рекомендовано введення дози 50–75 мг/м² поверхні тіла (п.т.) внутрішньовенно інфузією кожні три тижні. Препарат можна застосовувати внутрішньовенно раз на три тижні в дозі 20 мг/м² п.т. протягом трьох послідовних днів.
Не слід перевищувати кумулятивну дозу протягом життя пацієнта, яка становить 550 мг/м² п.т. Ця доза становить 450 мг/м² п.т. у пацієнтів, які отримують променеву терапію середостіння, у пацієнтів із захворюванням серця або коли пацієнт приймає інші онкологічні препарати, що пошкоджують серце, які не належать до антрациклінів. Пацієнтам із ризиком порушень функції серця не слід вводити кумулятивні дози, що перевищують 450–550 мг/м² п.т., а у випадку попереднього захворювання серця або перенесеної променевої терапії серця чи середостіння — дози, що перевищують 400 мг/м² п.т.
При раку сечового міхура рекомендовано дозування 50 мг у 50 мл фізіологічного розчину, вводити всередину сечового міхура за допомогою стерильного катетера. Спочатку препарат вводять раз на тиждень, а потім — раз на місяць. Обмеження щодо максимальної кумулятивної дози не існує.
Дозу слід відповідно зменшити у таких пацієнтів: у яких одночасно застосовуються інші цитотоксичні препарати, що діють подібно до доксорубіцину; із порушеннями функції печінки; із підвищеним ризиком порушень функції серця; у дітей.
У разі виникнення відчуття, що дія препарату Доксорубіцин-Ебеве надто сильна або надто слабка, слід звернутися до лікаря або фармацевта.
Застосування більшої, ніж рекомендована, дози препарату Доксорубіцин-Ебеве
Ймовірно, симптоми передозування становили б загострену форму фармакологічної дії.
У разі застосування більшої, ніж рекомендована, дози препарату слід негайно звернутися до лікаря або фармацевта.
У разі будь-яких сумнівів щодо застосування цього препарату слід звернутися до лікаря, фармацевта або медсестри.

4. Можливі побічні ефекти

Як і кожен інший лікарський засіб, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча вони не виникають у кожного пацієнта.
Побічні ефекти доксорубіцину найчастіше є зворотними. Токсичними ефектами, що обмежують дозу, є: порушення функції кісткового мозку та токсична дія на серце.

Дуже часті побічні ефекти (можуть виникати частіше, ніж у 1 із 10 осіб)
Інфекції, пригнічення функції кісткового мозку (зниження кількості білих кров’яних клітин [лейкопенія], зниження кількості нейтрофільних гранулоцитів [нейтропенія], анемія та тромбоцитопенія), гіпоксія або некроз тканин, нейтропенія з гарячкою, тромбофлебіт, нудота, блювота, стоматит, запалення слизових оболонок, подразнююча (токсична) місцева дія, відшарування нігтів від ложа, кропив’янка, еритема, світлочутливість, алопеція, гарячка, слабкість, озноб, зміни на електрокардіограмі (ЕКГ), неправильна активність деяких печінкових ферментів (амінотрансфераз), збільшення маси тіла.

Часті побічні ефекти (можуть виникати рідше, ніж у 1 із 10 осіб)
Септицемія, кон’юнктивіт, токсична дія на серце, наприклад, кардіоміопатія, прискорення або уповільнення серцевої діяльності, порушення серцевого ритму, серцева недостатність, флебіт, кровотеча, езофагіт, біль у животі або почуття печіння, свербіж, гіперчутливість опроміненого ділянки («реакції нагадування»), надмірна пігментація шкіри та нігтів, кропив’янка, реакція у місці введення препарату.

Після введення препарату до сечового міхура може виникнути цистит із болісним сечовипусканням, часте сечовипускання, гематурія, поліурія, ніктурія, позиви на сечовипускання, некроз, спазми сечового міхура та сечівника.

Нечасті побічні ефекти (можуть виникати рідше, ніж у 1 із 100 осіб)
Септичний шок (гостра, загрожуюча життю реакція після септицемії), вторинний мієлоїдний лейкоз, порушення серцевого ритму, прискорене або нерегулярне серцебиття (серцебиття), серцева недостатність, що призводить до задишки та може спричинити набряки ніг, зупинка серця, тромбоз, кровотеча з травного тракту, коліт, ерозивний гастрит, некротичний коліт (іноді з тяжкою інфекцією).

Рідкісні побічні ефекти (можуть виникати рідше, ніж у 1 із 1000 осіб)
Ангіоневротичний набряк повік та язика із порушенням дихання, блакитне забарвлення шкіри та слизових оболонок через низький вміст кисню в крові, порушення дихання, набряк слизової оболонки носа, прискорення дихання, задишка, променевий пневмоніт.

Дуже рідкісні побічні ефекти (можуть виникати рідше, ніж у 1 із 10 000 осіб)
Тяжка алергічна реакція (анафілаксія), тяжкі порушення серцевої діяльності (передсердно-шлуночковий блок, блок гілки пучка Гіса), шок, ерозії слизової оболонки, обміління слизової оболонки порожнини рота, еритема кінцівок, узагальнене захворювання м’язів (міастенія), відсутність менструації, зниження або відсутність сперми, погане самопочуття та (або) слабкість, вторинні пухлини порожнини рота.

Побічні ефекти, частота яких невідома (частоту не можна визначити на підставі наявних даних)
Анафілактична реакція, кератит, сльозотеча, приливи гарячого, токсична дія на печінку, тимчасове підвищення активності печінкових ферментів, почервоніння та біль у долонях і ступнях, біль у суглобах, червоне забарвлення сечі (1–2 дні після введення препарату), гостра ниркова недостатність, склероз судин.

Повідомлення про побічні ефекти
Якщо виникнуть будь-які побічні ефекти, у тому числі ті, що не зазначені в інструкції, необхідно повідомити лікареві, фармацевту або медсестрі. Побічні ефекти можна повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу побічних ефектів лікарських засобів Урядового центру реєстрації лікарських засобів, медичних виробів та біоцидів: Al. Jerozolimskie 181C, 02-222 Warszawa
тел.: + 48 22 49 21 301/ факс: + 48 22 49 21 309/ вебсайт: https://smz.ezdrowie.gov.pl
Завдяки повідомленням про побічні ефекти можна зібрати більше інформації щодо безпеки застосування препарату.

5. Як зберігати лікарський засіб Доксорубіцин-Ебеве

Лікарський засіб потрібно зберігати в місці, недоступному для дітей, і в захищеному від світла місці.
Не застосовувати цей лікарський засіб після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці після EXP.
Термін придатності вказує на останній день зазначеного місяця.
Зберігати та перевозити в охолодженому стані (2°C–8°C).
Зберігати у зовнішній упаковці для захисту від світла.

6. Вміст упаковки та інша інформація

Що містить лікарський засіб Доксорубіцин-Ебеве
Діючою речовиною лікарського засобу є доксорубіцину гідрохлорид.
Один мл концентрату містить 2 мг доксорубіцину гідрохлориду.
Ампула 5 мл містить 10 мг доксорубіцину гідрохлориду.
Ампула 25 мл містить 50 мг доксорубіцину гідрохлориду.
Ампула 50 мл містить 100 мг доксорубіцину гідрохлориду.
Ампула 100 мл містить 200 мг доксорубіцину гідрохлориду.
Інші складові лікарського засобу: кислота хлористоводнева 10% (для встановлення pH), натрію хлорид, вода для ін'єкцій.
Як виглядає лікарський засіб Доксорубіцин-Ебеве та що містить упаковка
Лікарський засіб Доксорубіцин-Ебеве — це прозорий червоний концентрат у ампулі зі скла типу I, закритій гумовим корком з хлорбутадієну, покритим тефлоном, та алюмінієвим ковпачком, у картонному пакуванні. Ампули можуть бути розміщені в захисних упаковках з полімерного матеріалу (ONKO-Safe або Sleeving).
Розміри упаковок:
1 ампула по 5 мл;
1 ампула по 25 мл;
1 ампула по 50 мл;
1 ампула по 100 мл.
Відповідальний суб'єкт
EBEWE Pharma Ges.m.b.H. Nfg. KG
Mondseestraße 11
A-4866 Unterach, Австрія
Виробник
Fareva Unterach GmbH
Mondseestraße 11
4866 Unterach, Австрія
EBEWE Pharma Ges.m.b.H. Nfg. KG
Mondseestraße 11
A-4866 Unterach, Австрія

Для отримання докладнішої інформації звертайтеся до:
Sandoz Polska Sp. z o.o.
вул. Доманевська 50 C
02-672 Варшава
тел. 22 209 70 00

Інформація, призначена виключно для професійного медичного персоналу:

Зберігання лікарського засобу після першого відкриття та після розведення

Після відкриття
Концентрат слід використовувати безпосередньо після відкриття ампули. З мікробіологічної точки зору препарат слід використати негайно. У разі, якщо це неможливо, відповідальність за умови та термін зберігання залишку препарату в ампулі несе користувач. Залишок препарату в ампулі після першого відбору не слід зберігати довше 24 годин при температурі від 2°C до 8°C, якщо відбір не проводився в контрольованих, перевірених умовах із дотриманням асептики. У такому випадку розчин, зберіганий у холодильнику або при кімнатній температурі, з доступом світла та без нього, зберігає фізико-хімічну стабільність до 28 днів.
Після розведення
З мікробіологічної точки зору препарат слід використовувати негайно. У разі, якщо це неможливо, відповідальність за умови та термін зберігання приготованого розчину несе користувач. Приготовані розчини не слід зберігати довше 24 годин при температурі від 2°C до 8°C, якщо розведення не проводилося в контрольованих, перевірених умовах із дотриманням асептики. Встановлено фізичну та хімічну стабільність до 28 днів для розчину концентрацією 1 мг/мл, розведеного 0,9% розчином NaCl або 5% розчином глюкози, який зберігається у холодильнику або при кімнатній температурі, з доступом світла та без нього, а також до 28 днів для розчину концентрацією 0,1 мг/мл, розведеного 0,9% розчином NaCl або 5% розчином глюкози, який зберігається у холодильнику, і до 96 годин — при кімнатній температурі, з доступом світла та без нього.

Інструкція щодо приготування, застосування та утилізації залишків препарату

Доксорубіцин-Ебеве можна вводити внутрішньовенно болюсно протягом 2–5 хвилин або у формі внутрішньовенної інфузії з 0,9% розчином NaCl (маса/об’єм), 5% розчином глюкози (маса/об’єм) або розчином для внутрішньовенних інфузій, що містить хлорид натрію та глюкозу.
У зв’язку з різноманітними схемами дозування рекомендується застосовувати препарат виключно під керівництвом лікаря, який має досвід у цитотоксичній терапії.
Внутрішньовенне введення препарату болюсом призводить до виникнення більш високого пікового рівня концентрації в плазмі крові, що, ймовірно, має більш виражений кардіотоксичний ефект.
У зв’язку з токсичними властивостями речовини необхідно дотримуватися наступних правил безпеки:

приготування, введення та утилізація залишків препарату повинні виконуватися лише кваліфікованим персоналом, і, як і у разі всіх цитостатичних засобів, слід дотримуватися обережності, щоб уникнути контакту з препаратом у вагітних жінок;
особи, які готують доксорубіцин-Ебеве, повинні носити захисний одяг: захисні окуляри, фартухи, одноразові рукавички та маски;
весь інструмент та матеріали, використані для приготування препарату або очищення місця його підготовки, включаючи рукавички, слід помістити в пакети для небезпечних відходів і спалити при високій температурі (700°C).

У разі випадкового контакту з шкірою або очима їх слід промити великим об’ємом води або розчином води з милом або розчином натрію гідрогенкарбонату. Необхідно звернутися до лікаря.
У разі пролиття розчину його слід нейтралізувати розведеним натрію гіпохлоритом (1% розчин гіпохлориту), найкраще залишивши на ніч, а потім промити водою.
Усі матеріали, використані для прибирання, слід знищити зазначеним вище способом.

Дії у разі екстравазації

Екстравазація призводить до тяжкої та прогресуючої некротизації тканин. Симптомами екстравазації є біль і (або) почуття печіння в місці внутрішньовенного введення доксорубіцину-Ебеве. У разі екстравазації необхідно негайно припинити введення препарату та ввести його в іншу вену. У місці екстравазації слід застосувати холодні компреси. У разі екстравазації протягом не більше ніж 6 годин рекомендується внутрішньовенне введення декстраозану (дозування та додаткова інформація наведені в Характеристиці лікарського засобу декстраозану). Якщо існують протипоказання до його застосування, місцево слід застосовувати 99% розчин диметилсульфоксиду (DMSO) на поверхню, яка вдвічі перевищує уражену ділянку шкіри (4 краплі на 10 см² поверхні шкіри), повторюючи процедуру 3 рази на добу протягом 14 днів. У зв’язку з протилежним механізмом дії, уражену ділянку слід по черзі охолоджувати (холодні компреси для зменшення болю) та обробляти DMSO (згоряння versus розширення судин). Інші методи, зазначені в літературі, викликають сумніви та не мають підтвердженої ефективності. Необхідно проконсультуватися з фахівцем у галузі пластичної хірургії та розглянути можливість широкого видалення ураженої ділянки.

Несумісність

Слід уникати контакту лікарського засобу з розчинами лужної реакції, оскільки це може призвести до гідролізу препарату. Не слід змішувати доксорубіцин-Ебеве з гепарином та 5-фторурацилом, оскільки може утворитися осад. Не рекомендується змішувати доксорубіцин-Ебеве з іншими лікарськими засобами.