Інструкція, вкладена до упаковки: інформація для пацієнта

Демезон, 4 мг/мл, розчин для ін'єкцій
Dexamethasoni phosphas
Перед застосуванням лікарського засобу необхідно уважно ознайомитися з інструкцією, оскільки вона містить
важливу інформацію для пацієнта.

Зберігайте цю інструкцію, щоб у разі потреби мати змогу знову її прочитати.
Звертайтеся до лікаря або фармацевта у разі будь-яких сумнівів.
Цей лікарський засіб призначено виключно певній особі. Не передавайте його іншим. Лікарський засіб може нашкодити іншій особі, навіть якщо симптоми її захворювання такі самі.
Якщо у пацієнта виникнуть будь-які небажані ефекти, у тому числі ті, що не зазначені в цій інструкції, повідомте про це лікареві або фармацевту. Див. розділ 4.

Зміст інструкції

Що таке Демезон і для чого його застосовують
Важливі відомості перед застосуванням лікарського засобу Демезон
Як застосовувати Демезон
Можливі небажані ефекти
Як зберігати Демезон
Вміст упаковки та інша інформація

1. Що таке Демезон і для чого його застосовують

Лікарський засіб Демезон у вигляді розчину для ін'єкцій містить фосфат дексаметазону. Дексаметазон
є синтетичним глюкокортикостероїдом (різновидом гормону кори надниркових залоз). Має дуже сильну і
тривалу протизапальну, протиалергічну та імунодепресивну дію.
Демезон застосовують для лікування гострих станів, що загрожують життю і потребують введення
глюкокортикостероїдів, а також у клінічних ситуаціях, коли необхідне застосування
глюкокортикостероїдів з метою лікування та (або) полегшення симптомів основного захворювання.

2. Важливі відомості перед застосуванням ліку Демезон

Коли не застосовувати лік Демезон:

якщо пацієнт має алергію на дексаметазон, інші кортикостероїди або будь-який із інших компонентів цього ліку (перелічених у пункті 6);
якщо у пацієнта виникла системна інфекція, якщо не було застосовано відповідне етіологічне лікування;
внутрішньом’язово, якщо у пацієнта є спонтанна тромбоцитопенічна пурпура;
внутрішньосуглобово, у випадках, коли у пацієнта спостерігається: інфекція в межах або безпосередньо поблизу суглоба, що вимагає лікування, бактеріальний артрит, нестабільність суглобів, що потребує лікування, геморагічна діатеза, параартрикулярне кальцинування, асептична некроз кістки, розрив сухожилка, суглоб Шарко;
місцево без додаткового етіологічного лікування, у разі наявності інфекцій у місці введення. У гострих, небезпечних для життя станах немає жодних протипоказань до застосування ліку, особливо якщо передбачається його короткотривале застосування (24–36 годин). Попередження та заходи обережності

Під час застосування ліку Демезон можуть виникнути психічні розлади — від ейфорії, безсоння,
змін настрою та особистості, тяжкої депресії до психотичних симптомів. Необхідно повідомити
лікаря про наявність у минулому або у членів найближчої родини: емоційної нестійкості,
схильності до психозів або перенесені хвороби, такі як депресія або маніакально-депресивний синдром. Симптоми, що супроводжують ці стани, можуть посилюватися під впливом ліку
Демезон.
Глюкокортикостероїди можуть приховувати певні симптоми запалення, і під час їх застосування може виникнути розвиток нових інфекцій. Під час застосування глюкокортикостероїдів може виникнути зниження імунітету організму та ускладнення локалізації інфекції.
У період застосування ліку Демезон не слід піддаватися вакцинації живими вірусними вакцинами (наприклад, вітрянка, корь) через ризик виникнення неврологічних порушень та неефективності імунізації.
Необхідно повідомити лікаря про перенесені інфекційні захворювання, такі як вітрянка, корь, та отримані вакцинації, а також у разі контакту з кимось із перелічених захворювань. Під час застосування дексаметазону слід уникати контакту з вірусними захворюваннями (вітрянка, корь), особливо якщо ці захворювання не переносилися в минулому.
Необхідно дотримуватися особливої обережності під час застосування ліку Демезон у разі наступних захворювань (слід повідомити про них лікаря перед початком застосування ліку Демезон, навіть якщо перелічені захворювання були в минулому):

остеопороз (особливо ризик у жінок у менопаузі),
артеріальна гіпертензія або серцева недостатність застійного типу,
тяжкі психічні захворювання (особливо якщо вони виникали після попереднього застосування ліків групи стероїдів) — наявні зараз або в минулому,
цукровий діабет (або наявність цукрового діабету в родині),
туберкульоз у минулому, оскільки глюкокортикостероїди можуть спричинити рецидив захворювання,
глаукома (або наявність глаукоми в родині),
м’язова слабкість, викликана глюкокортикостероїдами в минулому,
печінкова недостатність,
ниркова недостатність,
епілепсія,
виразка шлунка та кишечника,
мігрень,
деякі паразитарні захворювання, особливо амебіаз,
затримка росту,
синдром Кушинга,
симптоми синдрому лізису пухлини, такі як судоми, м’язова слабкість, сплутаність свідомості, порушення зору або втрата зору, а також поверхневе дихання, якщо пацієнт має злоякісне новоутворення кровотворної системи.

Під час застосування великих доз ліку пульс може бути нижчим, ніж зазвичай.
Після введення ліку Демезон можуть виникнути тяжкі алергічні реакції, такі як набряк голосової щілини,
крурп, бронхоспазм, особливо у пацієнтів, у яких алергічні реакції виникали в минулому.
Під час місцевого застосування ліку Демезон слід враховувати можливість виникнення побічних ефектів та взаємодій, як і при системному застосуванні.
Внутрішньосуглобове введення ліку Демезон збільшує ризик інфекцій суглобів. Тривале та повторюване застосування глюкокортикостероїдів у межах навантажених суглобів може призводити до погіршення дегенеративних змін суглобів. Однією з можливих причин є перевантаження ураженого хворобою суглоба після зникнення болю або інших симптомів.
Застосування цього ліку може спричинити виникнення кризи при феохромоцитомі (Pheochromocytoma crisis), що може призвести до смерті. Феохромоцитома — це рідкісна пухлина надниркових залоз. Криза при феохромоцитомі може проявлятися головним болем, надмірним потовиділенням, серцебиттям та підвищеним артеріальним тиском. У разі виникнення вищезазначених симптомів пацієнт повинен негайно звернутися до лікаря.
Перед початком застосування ліку Демезон слід обговорити це з лікарем, якщо існує підозра або пацієнт має діагностовану феохромоцитому надниркових залоз (пухлину надниркових залоз).
Якщо у пацієнта виникло нечітке бачення або інші порушення зору, слід звернутися до лікаря.
Якщо дексаметазон застосовується недоношеному новонародженому, необхідно контролювати функцію та структуру серця.
Діти та підлітки
Необхідно дотримуватися обережності під час застосування ліку Демезон у дітей.
Необхідно уважно спостерігати за ростом і розвитком дітей під час тривалого застосування
глюкокортикостероїдів.
Недоношені діти
Наявні дані свідчать про виникнення тривалих побічних ефектів, що впливають на нейрологічний розвиток недоношених дітей із хронічним захворюванням легень після початку раннього лікування (<96 годин) у початковій дозі 0,25 мг/кг маси тіла двічі на добу.
Новонароджені
Попередження щодо застосування ліку Демезон у новонароджених описані в розділі «Демезон містить натрій та пропіленгліколь», що знаходиться в кінці цього пункту.
Пацієнти похилого віку
Побічні ефекти можуть мати більш тяжкий перебіг у осіб похилого віку, особливо це стосується
остеопорозу, гіпертензії, гіпокаліємії (зниження концентрації калію в крові), цукрового діабету, підвищеної чутливості до інфекцій та потоншення шкіри.
Дія ліку при неправильному застосуванні як допінгового засобу
Прийом ліку Демезон може призвести до виявлення позитивних результатів при тестуванні на допінг.
Демезон та інші ліки
Слід повідомити лікареві про всі ліки, які пацієнт приймає зараз або приймав нещодавно, включаючи ті, що відпускаються без рецепта.
Деякі ліки можуть посилювати дію ліку Демезон, і лікар може захотіти уважно спостерігати за станом пацієнта, який приймає такі ліки (зокрема деякі ліки від ВІЛ: ритонавір, кобіцистат).
Зокрема, слід повідомити лікареві про прийом будь-якого з нижче перелічених ліків через їх можливий вплив на дію ліку Демезон або модифікацію дії зазначених ліків під дією ліку Демезон:

фенітоїн, карбамазепін, примідон, фенобарбітал (ліки, що застосовуються при лікуванні епілепсії),
рифампіцин, рифабутин (антибіотики, що застосовуються при лікуванні туберкульозу),
кетоконазол, ітраконазол (ліки, що застосовуються при лікуванні грибкових інфекцій),
ліки, що застосовуються при лікуванні цукрового діабету, включаючи інсулін,
антигіпертензивні та діуретичні засоби,
серцеві глікозиди (ліки, що застосовуються при лікуванні серцевої недостатності),
антикоагулянти кумаринового ряду (варфарин, аценокумарол),
пероральні контрацептиви, що містять естроген та прогестаген,
нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ), такі як ацетилсаліцилова кислота (аспірин), ібупрофен, індометацинова кислота,
проносні засоби,
ліки, що застосовуються при лікуванні міастенії,
ліки, що застосовуються для розслаблення м’язів (недеполяризуючі м’язові релаксанти), наприклад, панкуроній,
атропін та антихолінергічні засоби (ліки, що застосовуються для підвищення внутрьоочного тиску),
фторхінолони (одна з груп антибіотиків),
циклоспорин (лік, що пригнічує імунну систему організму),
протирелін (гормон, що виробляється гіпоталамусом у мозку),
хлорохін, гідрохлорохін, мефлохін (ліки, що застосовуються при лікуванні малярії та ревматичних захворюваннях),
празиквантел (лік, що застосовується при лікуванні паразитарних інфекцій),
аміноглютетімід (лік, що застосовується при протираковій терапії),
ацетазоламід (лік, що застосовується зокрема при лікуванні глаукоми, епілепсії),
карбеноксолон (лік, що застосовується при лікуванні виразкової хвороби),
ефедрин (лік, що застосовується зокрема місцево для звуження судин при запальних станах слизових оболонок носа).

Лік Демезон може пригнічувати шкірні реакції у алергічних пробах.
Вагітність та годування груддю
Якщо пацієнтка вагітна або годує груддю, підозрює, що може бути вагітною, або планує завагітніти, вона повинна проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього ліку.
Лік може застосовуватися лише у разі, коли, на думку лікаря, користь для матері перевищує потенційну небезпеку для плоду. Новонароджених, народжених матерями, які під час вагітності отримували великі дози глюкокортикостероїдів, слід спостерігати щодо ризику виникнення недостатності надниркових залоз.
Глюкокортикостероїди проникають у материнське молоко та можуть уповільнювати ріст, пригнічувати ендогенну продукцію глюкокортикостероїдів і спричиняти інші побічні ефекти у новонароджених та немовлят. Матерям, які годують груддю, рекомендується припинити годування груддю на період прийому ліку.
У новонароджених матерів, яким вводили лік Демезон під кінець вагітності, після народження може спостерігатися низький рівень цукру в крові.
Керування транспортними засобами та робота з механізмами
На даний момент немає даних, що вказують на вплив ліку на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами.
Демезон містить натрій та пропіленгліколь.
Лік містить менше ніж 1 ммоль (23 мг) натрію на ампулу, тобто лік вважається «вільним від натрію».
Лік Демезон містить 20 мг пропіленгліколю в ампулі 1 мл та 40 мг пропіленгліколю в ампулі 2 мл, що відповідає 20 мг/мл.
Перед введенням ліку дитині віком до 4 тижнів слід проконсультуватися з лікарем або фармацевтом, особливо якщо дитина приймає інші ліки, що містять пропіленгліколь або алкоголі.
Через вміст пропіленгліколю лік може спричиняти подразнення шкіри.

3. Як застосовувати Демезон

Цей лікарський засіб слід завжди застосовувати згідно з рекомендаціями лікаря. У разі будь-яких сумнівів слід звернутися
до лікаря або фармацевта.
Лікар, залежно від тяжкості захворювання, реакції пацієнта на лікування та особливих ситуацій (наприклад,
стрес у пацієнта), встановить для кожного пацієнта індивідуальну схему лікування, якої слід суворо
дотримуватися.
Дорослі
Якщо не призначено інакше, рекомендована доза становить від 4 до 16 мг на добу, а в окремих випадках — до 32 мг
на добу. Зазвичай разова доза становить від 4 до 8 мг. За потреби цю дозу можна повторювати з відповідними інтервалами кілька разів на добу.
Однак у гострих станах, що загрожують життю (наприклад, анафілактичний шок, гострий напад астми),
можуть знадобитися значно більші дози.
Зазвичай початкові дози є більшими, а після досягнення бажаного терапевтичного ефекту їх
зменшують до встановлення найменшої дози, яка дозволяє підтримувати сприятливий терапевтичний ефект,
або до повного відміни лікування.
Лікування, що полягає у місцевому навколосуглобовому введенні або ін’єкції, зазвичай вимагає
застосування дози від 4 до 8 мг. Доза 2 мг є достатньою при введенні в малі суглоби.
Застосування у дітей
Вимоги до дозування різноманітні та можуть змінюватися залежно від індивідуальних потреб пацієнта. Зазвичай — від 0,2 до 0,4 мг/кг маси тіла на добу.
Застосування у осіб похилого віку
Застосування лікарського засобу у осіб похилого віку не вимагає спеціального дозування,
однак при підборі дози лікар враховує збільшену схильність осіб похилого віку до виникнення побічних ефектів.
При гіпотиреозі або цирозі печінки відносно малі дози можуть виявитися достатніми або може знадобитися зменшення дози.
Раптове припинення лікування може призвести до розвитку гострої недостатності кори надниркових залоз.
З цієї причини, якщо передбачається відміна препарату, дозу слід зменшувати поступово.
Спосіб і тривалість застосування
Препарат вводять у вигляді ін’єкції або інфузії внутрішньовенно. У разі неможливості введення внутрішньовенно, препарат може вводитися внутрішньом’язово. Внутрішньом’язове введення
повинно бути глибоким, у велику м’язову масу.
Препарат також може вводитися навколосуглобово або внутрішньосуглобово.
Тривалість лікування залежить від показань і визначається лікарем.
Застосування більшої, ніж рекомендована, дози Демезону
Демезон, як правило, добре переноситься навіть при застосуванні великих доз протягом короткого часу.
Спеціальні заходи обережності не потрібні. Якщо пацієнт помітить появу сильних або нетипових побічних ефектів,
йому слід звернутися до лікаря.
Пропуск застосування Демезону
Пропущену дозу слід ввести пізніше того ж дня, а наступного дня продовжити застосування дози, призначеної лікарем. Якщо було пропущено кілька доз,
може відбутися рецидив лікуваного захворювання або погіршення його симптомів. У таких випадках слід
проконсультуватися з лікарем, який проаналізує схему лікування та за необхідності відповідно її
скоригує.
Не слід застосовувати подвійну дозу для відшкодування пропущеної дози.
Припинення застосування Демезону
Препарат слід завжди застосовувати згідно зі схемою, рекомендованою лікарем. Не можна припиняти
застосування Демезону без консультації з лікарем, оскільки раптове припинення лікування може загрожувати життю.
У разі будь-яких подальших сумнівів щодо застосування цього лікарського засобу слід звернутися
до лікаря або фармацевта.

4. Можливі побічні ефекти

Як і будь-який лікарський засіб, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча вони не виникають у кожного.
При короткотривалому лікуванні дексаметазоном ризик виникнення побічних ефектів є
невеликим. Однак короткотривале лікування великими дозами вимагає контролю електролітних змін,
виникнення набряків, можливого підвищення артеріального тиску, серцевої недостатності, порушень ритму
роботи серця (аритмії) або судом, а також слід очікувати клінічних симптомів інфекції. Також необхідне моніторування зниження толерантності до глюкози, а також виникнення шлункових та кишкових виразок (часто пов’язаних із стресом), які під час лікування кортикостероїдами можуть проявлятися меншою мірою. У дуже рідких випадках Демезон може викликати алергічні реакції, а навіть анафілактичний шок.
Однак при довготривалому застосуванні, особливо великими дозами, слід очікувати побічних ефектів різного ступеня тяжкості.
Інфекції та паразитарні ураження
Маскування інфекцій, виникнення або загострення вірусних, грибкових та бактеріальних інфекцій,
а також паразитарних інфекцій та інфекцій, спричинених умовно-патогенними мікроорганізмами,
активація інфекції аскаридами кишкового черв’я.
Порушення крові та лімфатичної системи
Зміни морфології крові (збільшення кількості білих кров’яних клітин або всіх клітин крові,
зменшення кількості певного типу білих кров’яних клітин).
Порушення імунної системи
Реакції гіперчутливості (наприклад, лікарська висипка), тяжкі анафілактичні реакції, такі як порушення ритму серця, бронхоспазм (судоми гладеньких м’язів бронхів), надмірно високий або низький артеріальний тиск, колапс, зупинка серця, ослаблення імунної системи.
Ендокринні порушення
Розвиток так званого синдрому Кушінга (типові симптоми — місяцеподібне обличчя, ожиріння тулуба та почервоніння обличчя), зниження функції або зменшення кори надниркових залоз.
Порушення метаболізму та харчування
Збільшення маси тіла, підвищення концентрації глюкози в крові, цукровий діабет, підвищення рівня жирів у крові (холестерин і тригліцериди), підвищення концентрації натрію з набряками тканин, дефіцит калію через збільшене виведення калію (може призводити до порушень серцевого ритму), підвищений апетит.
Психічні порушення
Депресія, подразливість, ейфорія, підвищена психомоторна активність, психоз, манія, галюцинації, зміни настрою, відчуття тривоги (страх), порушення сну, самогубні думки (ризик самогубства).
Порушення нервової системи
Підвищений тиск (тиск) у мозку, виникнення симптомів раніше не діагностованої епілепсії,
збільшення частоти судом у пацієнтів із діагностованою епілепсією.
Порушення очей
Підвищення внутрішньоочного тиску (глаукома), катаракта, погіршення виразок рогівки,
виникнення або загострення вірусних, грибкових та бактеріальних запалень очей, погіршення бактеріального кератиту, опущення повіки, розширення зіниці, набряк кон’юнктиви, перфорація склери (біла стінка ока), порушення зору, втрата зору; у рідких випадках — зворотнє випинання очного яблука (ексофталм), перфорація рогівки при наявному раніше кератиті, нечітке бачення.
Порушення серця
Загрубіння серцевого м’язу (гіпертрофічна кардіоміопатія) у недоношених немовлят, що зазвичай повертається до норми після припинення лікування (частота невідома).
Судинні порушення
Артеріальна гіпертензія, підвищений ризик атеросклерозу та тромбозу, запалення судин (також як синдром відміни після довготривалого лікування), підвищена крихкість капілярів.
Порушення дихальної системи, грудної клітки та середостіння
Ікота
Порушення шлунка та кишечника
Виразки шлунка та кишечника, кровотеча з травного каналу, запалення підшлункової залози, дискомфорт у надчерев’ї.
Порушення шкіри та підшкірної клітинної тканини
Розтягнення, потоншення шкіри («пергаментна шкіра»), розширення кровоносних судин, схильність до синців, дуже малі або поверхневі крововиливи, надмірне оволосіння, вугри, запальні зміни шкіри обличчя, особливо навколо рота, носа та очей, зміни пігментації шкіри.
М’язово-скелетні та сполучнотканинні порушення
Порушення м’язів, слабкість м’язів, атрофія м’язів та остеопороз — виникають залежно від дози і можливі навіть при короткотривалому застосуванні; інші форми дегенерації кісток (некроз кісток), порушення сухожиль, тендиніт, розрив сухожилка, накопичення жиру в хребті (жирова інфільтрація надхребтових ділянок), затримка росту у дітей.
Увага:
Порушення, такі як синдром відміни, що проявляється, зокрема, болями в м’язах і суглобах, можуть виникнути, якщо дозу зменшують надто швидко після довготривалого лікування.
Порушення репродуктивної системи та молочних залоз
Порушення секреції статевих гормонів, що призводить до нерегулярних менструацій або їх відсутності, виникнення візерунку оволосіння за чоловічим типом у жінок (гірсутизм), імпотенція.
Загальні порушення та стани в місці введення
Уповільнення загоєння ран.
Місцеве введення:
Можуть виникати місцеві подразнення та симптоми непереносимості (відчуття жару, тривалий біль).
Не можна виключити можливість виникнення атрофії шкіри та підшкірної тканини в місці ін’єкції, якщо кортикостероїди не вводяться точно в суглобову порожнину.
Дії
Якщо виникнуть будь-які побічні ефекти, зазначені або не зазначені в цій інструкції, слід звернутися до лікаря або фармацевта. Не можна припиняти лікування без консультації з лікарем.
Якщо виникнуть порушення шлунка та кишечника, біль у спині, плечах або області тазостегнового суглоба, психічні порушення, помітні зміни концентрації глюкози в крові (у пацієнтів із цукровим діабетом) або будь-які інші порушення, необхідно негайно звернутися до лікаря.
Повідомлення про побічні ефекти
Якщо виникнуть будь-які побічні ефекти, включаючи ті, що не зазначені в цій інструкції, повідомте про це лікаря або фармацевта. Побічні ефекти можна повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу побічних дій лікарських засобів Управління реєстрації лікарських засобів, медичних виробів та біоцидних продуктів
Al. Jerozolimskie 181C
02-222 Варшава
Тел.: + 48 22 49 21 301
Факс: + 48 22 49 21 309
Веб-сайт: https://smz.ezdrowie.gov.pl
Побічні ефекти також можна повідомляти суб’єкту, відповідальному за препарат.
Завдяки повідомленням про побічні ефекти можна зібрати більше інформації щодо безпеки застосування препарату.

5. Як зберігати Демезон

Ліки потрібно зберігати в недоступному для дітей місці.
Не зберігати при температурі вище 25  C.
Не зберігати в холодильнику та не заморожувати.
Зберігати у зовнішній упаковці для захисту від світла.
Не застосовувати цей лікарський засіб після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці. Термін придатності вказує на останній день зазначеного місяця.
Ліки не слід викидати в каналізацію чи побутові сміттєві контейнери. Слід запитати у фармацевта, як утилізувати ліки, якими більше не користуються. Така дія допоможе захистити навколишнє середовище.

6. Вміст упаковки та інша інформація

Що містить лікарський засіб Демезон

Діючою речовиною лікарського засобу є дексаметазону фосфат (у формі натрію фосфату дексаметазону). 1 мл розчину містить 4 мг дексаметазону фосфату.
Інші складові: натрію едетат, пропіленгліколь, натрію хлорид, натрію гідроксид, вода для ін'єкцій.

Як виглядає лікарський засіб Демезон і що містить упаковка
Демезон доступний у безбарвних ампулах, що містять 1 мл або 2 мл прозорого,
безбарвного або майже безбарвного розчину для ін'єкцій, у картонному пакуванні.
Розміри упаковок:
10 або 20 ампул по 1 мл розчину.
10 або 20 ампул по 2 мл розчину.
Не всі розміри упаковок можуть бути в обігу.
Суб'єкт, відповідальний за випуск, та виробник
Суб'єкт, відповідальний за випуск
SUN-FARM Sp. z o.o.
вул. Дольна 21
05-092 Лом'янки
тел. +48 22 350 66 69
Виробник
mibe GmbH Arzneimittel
Мюнхенер Штрассе 15
06796 Бреґна
Німеччина
SUN-FARM Sp. z o.o.
вул. Дольна 21
05-092 Лом'янки

Інформація, призначена виключно для медичного фахового персоналу:

Спосіб застосування:
Лікарський засіб застосовується у вигляді ін'єкції або інфузії внутрішньовенно. У разі неможливості
проведення внутрішньовенного введення, препарат може застосовуватися внутрішньом'язово.
Внутрішньом'язове введення має бути глибоким, у велику м'язову масу.
Внутрішньовенне введення великих доз глюкокортикостероїдів має проводитися повільно протягом
кількох хвилин, оскільки іноді може спричинити стан, що загрожує життю.
Препарат також може застосовуватися перифокально або внутрішньосуглобово.
Внутрішньосуглобові ін'єкції вважаються процедурами з відкритим суглобом і можуть
проводитися виключно в асептичних умовах. Як правило, однієї внутрішньосуглобової ін'єкції
достатньо для ефективного полегшення симптомів. Якщо наступна ін'єкція виявиться необхідною,
її не слід вводити раніше, ніж через 3–4 тижні. Кількість ін'єкцій у один суглоб слід обмежити до
3–4 разів. Рекомендовано лікарське обстеження суглобів, особливо після повторних ін'єкцій.
Препарат Демезон застосовується перифокально в ділянках, уражених найбільш інтенсивним
болем або місцях прикріплення сухожиль. Увага: не вводити в сухожилок. Слід уникати ін'єкцій
у короткі часові інтервали. Необхідно суворо дотримуватися асептичних умов.

Рекомендації щодо придатності розчину:
Може застосовуватися лише прозорий розчин. Вміст ампули призначений тільки для одноразового
використання. Будь-яку залишкову кількість розчину для ін'єкцій слід утилізувати.
Безпосередньо перед внутрішньовенною інфузією вміст ампули розбавляють ізотонічним
розчином натрію хлориду або 5% розчином глюкози.

Умови зберігання:
Див. розділ 5 «Як зберігати Демезон».
Після відкриття: використати негайно.
Після розведення в інфузійних розчинах підтверджено хімічну та фізичну стабільність протягом
24 годин при температурі 25°C. Не зберігати в холодильнику. З мікробіологічних міркувань препарат
слід використовувати негайно, якщо тільки метод відкриття/розведення не запобігає можливості
мікробіологічного забруднення. Якщо препарат не використовується негайно, користувач несе
відповідальність за час і умови зберігання.