Інструкція, що входить до упаковки: інформація для пацієнта

Дексавен, 4 мг/мл, розчин для ін’єкцій
Dexamethasoni phosphas
Перед застосуванням лікарського засобу уважно прочитайте цю інструкцію, оскільки вона містить
важливу інформацію для пацієнта.

Зберігайте цю інструкцію, щоб у разі потреби мати змогу знову її прочитати.
Якщо у вас виникнуть будь-які запитання, зверніться до лікаря, провізора або медсестри.
Цей лікарський засіб призначено виключно певній особі. Не передавайте його іншим особам. Цей лікарський засіб може їм нашкодити, навіть якщо симптоми їхньої хвороби такі самі.
Якщо у вас виникнуть будь-які побічні реакції, у тому числі ті, що не зазначені в цій інструкції, повідомте про це лікареві, провізору або медсестрі. Див. розділ 4.

Зміст інструкції

Що таке лікарський засіб Дексавен і для чого його застосовують
Важлива інформація перед застосуванням лікарського засобу Дексавен
Як застосовувати лікарський засіб Дексавен
Можливі побічні реакції
Як зберігати лікарський засіб Дексавен
Вміст упаковки та інша інформація

1. Що таке лікарський засіб Дексавен і для чого його застосовують

Розчин для ін’єкцій Дексавен містить фосфат дексаметазону у вигляді добре розчинної у воді та біологічних рідинах солі — натрію фосфату дексаметазону.
Дексаметазон є синтетичним глюкокортикостероїдом (різновидом гормону кори надниркових залоз). Має дуже сильну та тривалу протизапальну, протиалергічну та імунодепресивну дію, але не має мінералокортикоїдної дії (гормонального впливу на мінеральний склад організму).
Дексавен може застосовуватися у дорослих та дітей віком від одного місяця у таких випадках:

Лікування гострих станів, що загрожують життю, які потребують застосування глюкокортикостероїдів (зокрема, шок різної етіології, набряк мозку, набряк голосової щілини та голосових зв’язків, гострі алергічні реакції, тяжкі спастичні стани бронхів, тобто стан астматичного ускладнення, бронхіальна астма при інфекції, хронічний бронхіт, надниркова недостатність при хворобі Аддісона).
Клінічні стани, що потребують застосування глюкокортикостероїдів для лікування та (або) полегшення симптомів основного захворювання або його ускладнень.
Профілактика нудоти та блювоти, спричинених хіміо- або променевою терапією, а також інших побічних реакцій і ускладнень, пов’язаних із протипухлинною терапією, які можна запобігти або полегшити за допомогою глюкокортикостероїдів.
Профілактика та лікування ускладнень після хірургічних втручань, зокрема нудоти та блювоти, які можна запобігти або полегшити за допомогою глюкокортикостероїдів.

Крім того, Дексавен застосовується для лікування COVID-19 у дорослих пацієнтів та підлітків (віком 12 років і старших, з масою тіла не менше 40 кг), яким необхідна киснева терапія.

2. Важливі відомості перед застосуванням ліку Дексавен

Коли не застосовувати лік Дексавен

якщо пацієнт має алергію на дексаметазон або інші кортикостероїди або будь-який із інших компонентів цього ліку (перелічених у розділі 6);
якщо пацієнт має системні інфекції, якщо не застосовується протиінфекційне лікування;
внутрішньом’язово, якщо пацієнт має ідіопатичну тромбоцитопенічну пурпуру;
внутрішньосуглобово, у випадках, коли у пацієнта виникає:
- інфекція в області або безпосередньо поблизу суглоба, що потребує лікування,
- бактеріальний артрит,
- нестабільність суглобів, що потребує лікування,
- геморагічна діатеза (ідіопатична або спричинена антикоагулянтами),
- параартричне кальциноз,
- асептична некроз кістки,
- розрив сухожилка,
- суглоб Шарко.
внутрішньошкірно без додаткового етіотропного лікування у разі наявності інфекції в місці введення.

У гострих, небезпечних для життя станах немає жодних протипоказань до застосування ліку
Дексавен, особливо якщо передбачається його короткотривале застосування (24–36 годин).
Попередження та заходи обережності
Не слід припиняти прийом будь-яких інших ліків із групи стероїдів, якщо цього не рекомендував
лікар.
Дексаметазон не слід застосовувати при хворобі COVID-19 у пацієнтів, яким не потрібне
подавання кисню або механічна вентиляція, через відсутність терапевтичної користі та ризик
погіршення стану здоров’я в цій групі пацієнтів.
Перед початком застосування ліку Дексавен слід обговорити це з лікарем, фармацевтом або
медсестрою.
Загальні заходи обережності щодо застосування ліків із групи стероїдів при певних захворюваннях,
маскуванні інфекцій, одночасно застосовуваних ліків тощо відповідно до поточних рекомендацій.
Лік може застосовуватися лише таким чином і в дозах, які визначив лікар.
Під час застосування ліку Дексавен можуть виникнути психічні розлади — від ейфорії, безсоння,
зміни настрою та особистості до тяжкої депресії або психотичних симптомів. Слід
повідомити лікареві про наявність у минулому або у членів найближчої родини: емоційної
нестабільності, психотичних нахилів або перенесених захворювань, таких як депресія або
маніакально-депресивний синдром. Симптоми, що супроводжують ці стани, можуть посилитися
під впливом ліку Дексавен.
Глюкокортикостероїди можуть маскувати певні симптоми запалення, і під час їх застосування може виникнути
розвиток нових інфекцій. Під час застосування глюкокортикостероїдів може виникнути
зниження імунітету організму та ускладнення локалізації інфекції.
У період прийому ліку не слід вакцинуватися, оскільки імунологічні реакції послаблені,
і може порушитися утворення антитіл.
Слід повідомити лікареві про перенесені інфекційні захворювання, такі як вітряна віспа, корь,
отримані щеплення, а також у разі контакту з будь-яким із цих захворювань.
Під час застосування дексаметазону слід уникати контакту з вірусними захворюваннями (вітряна віспа,
корь), особливо якщо ці захворювання не переносилися раніше.
У період прийому ліку слід проводити часту клінічну перевірку стану здоров’я
пацієнтів у таких випадках:

гнійна інфекція;
активний або прихований шлунковий виразок;
остеопороз (особливо у жінок у постменопаузі);
артеріальна гіпертензія;
застійна серцева недостатність;
цукровий діабет;
тривале або перенесене важке маніакально-депресивне захворювання (особливо перенесена постстероїдна психоза);
перенесений туберкульоз;
глаукома (також якщо захворювання є в родині);
ураження або цироз печінки;
ниркова недостатність;
епілепсія;
виразкове ураження слизової оболонки шлунково-кишкового тракту;
свіжа кишкова анастомоза;
схильність до тромбофлебіту;
виразковий коліт;
дивертикульоз кишечника;
міастенія (швидке втомлення та слабкість скелетних м’язів);
герпетичний кератит із загрозою перфорації рогівки;
гіпотиреоз.

Після введення ліку Дексавен можуть виникнути тяжкі алергічні реакції, такі як набряк голосової
щілини, кропив’янка, бронхоспазм, особливо у пацієнтів, у яких алергічні реакції виникали
у минулому.
Внутрішньосуглобове введення ліку Дексавен збільшує ризик інфекції суглобів. Тривале та багаторазове
застосування глюкокортикостероїдів у межах навантажених суглобів може призводити до
погіршення дегенеративних змін у суглобах. Однією з можливих причин є перевантаження ураженого
захворюванням суглоба після зникнення болю або інших симптомів.
Якщо у пацієнта виникає нечітке зору або інші порушення зору, слід звернутися
до лікаря.
Слід звернутися до лікаря, якщо у пацієнта виникають симптоми синдрому лізису пухлини, такі як
судоми м’язів, слабкість м’язів, сплутаність свідомості, порушення зору або втрата зору, а також поверхневе
дихання, якщо пацієнт має злоякісне новоутворення кровотворної системи.
Слід дотримуватися обережності під час застосування ліку Дексавен у дітей.
Слід уважно спостерігати за ростом і розвитком дітей під час тривалого застосування
глюкокортикостероїдів.
Наявні дані свідчать про виникнення тривалих побічних ефектів, що впливають на
нейрологічний розвиток недоношених дітей із хронічним захворюванням легень після початку раннього лікування
(< 96 годин) у початковій дозі 0,25 мг/кг маси тіла двічі на добу.
Якщо дексаметазон застосовується недоношеному новонародженому, необхідно
контролювати функцію та структуру серця.
Побічні ефекти після застосування глюкокортикостероїдів можуть мати більш тяжкий
перебіг у осіб похилого віку, особливо це стосується остеопорозу, артеріальної гіпертензії,
гіпокаліємії, цукрового діабету, схильності до інфекцій та потоншення шкіри.
Лік Дексавен та інші ліки
Слід повідомити лікареві або фармацевту про всі ліки, які пацієнт зараз приймає або
недавно приймав, а також про ліки, які пацієнт планує застосовувати, включаючи ті, що
відпускаються без рецепта.
Деякі ліки можуть посилювати дію Дексавену, і лікар може захотіти уважно спостерігати за станом
пацієнта, який приймає такі ліки (зокрема деякі ліки від ВІЛ: ритонавір, кобіцистат).
У разі необхідності застосування дексаметазону у вигляді ін’єкцій у гострих, небезпечних для життя станах, особливо якщо передбачається короткотривале застосування, взаємодії з іншими
ліками не беруться до уваги.
Якщо дексаметазон застосовується тривало, дія одночасно прийманих інших ліків може
послаблюватися або посилюватися.
Прискорення метаболізму дексаметазону та одночасне зменшення його терапевтичної дії
може виникнути при одночасному застосуванні:

фенобарбіталу (снодійне);
рифампіцину (протитуберкульозний лік);
рифабутину (бактерицидний лік);
карбамазепіну (лік, що застосовується при лікуванні епілепсії);
фенілбутазону (лік із протизапальною та знеболювальною дією);
фенітоїну (протисудомний і протиаритмічний лік);
примідону (лік, що застосовується при лікуванні епілепсії);
аміноглутетіміду (лік, що застосовується при протираковій терапії);
ефедрину (компонент засобів від застуди).

Сила дії дексаметазону може посилюватися при одночасному застосуванні:

естрогенів (статевих жіночих гормонів);
оральних контрацептивів;
лікарських засобів, що містять речовини, які інгібують CYP3A4, такі як кетоконазол і ітраконазол (ліки, що застосовуються при лікуванні грибкових інфекцій).

Дексаметазон посилює:

втрату калію при одночасному застосуванні з ацетазоламідом (лік, що застосовується, зокрема, при лікуванні глаукоми, епілепсії), карбеноксолоном (лік, що застосовується при лікуванні виразкової хвороби), діуретиками та проносними засобами;
токсичність одночасно застосовуваних серцевих глікозидів;
ризик виникнення набряків при одночасному застосуванні анаболічних стероїдів;
побічну дію нестероїдних протизапальних засобів, особливо їх вплив на шлунково-кишковий тракт;
кліренс саліцилатів.

Дексаметазон зменшує:

концентрацію нестероїдних протизапальних засобів у сироватці, тим самим зменшуючи їх ефективність;
реакції організму на вакцини та анатоксини через пригнічення функції імунної системи;
концентрацію празиквантелу (ліку, що застосовується при лікуванні паразитарних інфекцій) у плазмі на половину. Дексаметазон зменшує (рідше посилює) дію кумаринових похідних (оральні антикоагулянти), що вимагає відповідної зміни їх дозування та контролю параметрів крові. Після застосування кортикостероїдів з протиреліном збільшення рівня ТТГ після введення протиреліну може бути зниженим.

Фторхінолони (одна з груп антибіотиків) можуть збільшувати ризик ураження сухожилків.
Вагітність, годування грудьми та вплив на фертильність
Якщо пацієнтка вагітна або годує грудьми, підозрює, що може бути вагітною, або планує мати
дитину, вона повинна проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього ліку.
Вагітність
Лік може застосовуватися під час вагітності лише у випадках, коли, на думку лікаря, користь для матері
переважає можливу небезпеку для плоду. Новонароджені, народжені жінками, які під час
вагітності отримували значні дози дексаметазону, повинні перебувати під спостереженням через ризик виникнення недостатності кори надниркових залоз.
У новонароджених матерів, яким вводили лік Дексавен наприкінці вагітності, може після народження спостерігатися низький рівень цукру в крові.
Годування грудьми
Глюкокортикостероїди проникають у материнське молоко і можуть порушувати ріст, ендогенне утворення
глюкокортикостероїдів та викликати інші побічні ефекти у новонароджених та немовлят. Рекомендується
припинити годування грудьми під час прийому ліку.
Фертильність
Відсутні дані щодо впливу дексаметазону на фертильність у людей.
Керування транспортними засобами та робота з механізмами
Дексавен не має впливу або має незначний вплив на здатність керувати транспортними засобами
та працювати з механізмами.
Лік Дексавен містить 0,1 мг бензалконію хлориду в кожному 1 мл, що відповідає
0,1 мг/1 мл у ліку Дексавен 4 мг/мл та 0,2 мг/2 мл у ліку Дексавен 8 мг/2 мл.
Лік Дексавен містить менше ніж 1 ммоль (23 мг) натрію на ампулу (1 мл і 2 мл), тобто лік вважається
«без натрію».

3. Як застосовувати ліки Дексавен

Цей ліки слід завжди застосовувати згідно з рекомендаціями лікаря. Лікар визначає, як довго потрібно приймати дексаметазон. У разі сумнівів слід звернутися до лікаря.
Ліки вводяться у вигляді внутрішньовенного, внутрішньом’язового або інфузійного внутрішньовенного введення.
Внутрішньом’язове введення має бути глибоким, у велику м’язову масу. Ліки також можуть вводитися інфільтративно або перифокально. Ін’єкцію слід виконувати повільно.
Безпосередньо перед введенням у інфузію вміст ампули розчиняють ізотонічним розчином натрію хлориду (0,9%) або розчином глюкози 5%.
Необхідно враховувати додатковий вміст натрію, що входить до складу розчинника.
Тривалість лікування залежить від показань і визначається лікарем.
Лікар, залежно від тяжкості захворювання, реакції пацієнта на лікування та особливих ситуацій (наприклад, стрес у пацієнта), встановлює для кожного пацієнта індивідуальну схему лікування, дотримання якої є обов’язковим.
Зазвичай початкові дози є більшими. Після досягнення бажаного терапевтичного ефекту дозу зменшують до найменшої, що забезпечує підтримання сприятливого терапевтичного ефекту, або до повного відміни ліків.
Дорослі
Якщо не призначено інакше, рекомендована доза становить від 4 до 16 мг на добу; украй рідко — до 32 мг на добу. Зазвичай одноразова доза становить 4–8 мг.
За потреби дозу можна повторювати через відповідні інтервали кілька разів на добу.
Однак у гострих станах, що загрожують життю (наприклад, анафілактичний шок, гострий напад астми), можуть знадобитися значно більші дози.
Лікування набряку мозку: слід застосовувати дозу 10 мг внутрішньовенно, потім 4 мг внутрішньом’язово кожні 6 годин до зникнення симптомів. Відповідь зазвичай досягається протягом 12–24 годин.
Потім, через 2–4 дні, дозування можна зменшити, а через 5–7 днів — поступово припинити.
Для застосування при лікуванні Covid-19
При лікуванні хвороби COVID-19 слід застосовувати дозу 6 мг внутрішньовенно протягом 10 днів.
У підлітків (віком 12 років або старших) рекомендовано внутрішньовенне введення 6 мг один раз на добу протягом до 10 днів.
Лікування, що полягає у місцевому інфільтративному введенні та ін’єкції, зазвичай вимагає дози від 4 до 8 мг. Доза 2 мг є достатньою при ін’єкції в невеликі суглоби.
Для профілактики нудоти та блювання, спричинених хіміо- або променевою терапією, а також інших побічних ефектів і ускладнень, пов’язаних з протираковою терапією, оптимальна доза дексаметазону не встановлена. Зазвичай застосовують від 8 до 20 мг внутрішньовенно перед введенням хіміотерапії. У деяких випадках додаткову внутрішньовенну або пероральну дозу дексаметазону вводили через 24–72 год. Ліки слід застосовувати згідно з дозуванням, встановленим у протоколах хіміотерапії.
Для профілактики та лікування ускладнень після хірургічних втручань, зокрема нудоти та блювання, рекомендована доза становить від 4 до 5 мг дексаметазону, введеного внутрішньовенно. Дозування встановлює лікар залежно від стану пацієнта.
Застосування у дітей та підлітків
Вимоги до дозування змінні й можуть коригуватися залежно від індивідуальних потреб пацієнта. Зазвичай — від 0,2 до 0,4 мг/кг маси тіла на добу.
Після тривалого застосування ліки слід відміняти поступово.
Застосування ліків у осіб похилого віку
Побічні ефекти після застосування глюкокортикостероїдів можуть мати більш тяжкий перебіг у осіб похилого віку, особливо у пацієнтів із остеопорозом, артеріальною гіпертензією, гіпокаліємією, цукровим діабетом, схильністю до інфекцій та потоншенням шкіри.
Щоб уникнути реакцій, що загрожують життю, таких пацієнтів слід уважно спостерігати.
Застосування більшої, ніж рекомендована, дози ліків Дексавен
У разі застосування більшої, ніж рекомендована, дози ліків слід негайно звернутися до лікаря.
Пропуск застосування ліків Дексавен
Не слід застосовувати подвійну дозу для компенсації пропущеної дози.
Припинення застосування ліків Дексавен
Ліки слід завжди застосовувати згідно зі схемою, призначеною лікарем. Не можна припиняти застосування ліків Дексавен без консультації з лікарем, оскільки раптове припинення лікування може загрожувати життю.
Не слід припиняти введення системних кортикостероїдів пацієнтам, які вже отримують системні (пероральні) кортикостероїди з інших причин (наприклад, пацієнти з хронічною обструктивною хворобою легень (ХОХЛ)), але не потребують оксигенотерапії.
У разі будь-яких подальших сумнівів щодо застосування цих ліків слід звернутися до лікаря, фармацевта або медсестри.

4. Можливі побічні ефекти

Як і будь-який лікарський засіб, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча вони не виникають у кожного.
Препарат, застосований короткочасно, добре переноситься, і малоймовірно, що виникнуть побічні ефекти,
які спостерігалися під час тривалого лікування.
Однак завжди слід мати на увазі можливість виникнення побічних ефектів,
спричинених застосуванням глюкокортикостероїдів.
Побічні ефекти з невідомою частотою виникнення (частоту не можна визначити на
основі наявних даних):
Порушення м’язово-скелетної системи та сполучної тканини: асептична некроза голівки стегнової та плечової кістки,
ослаблення м’язів, стероїдна міопатія, втрата маси м’язів, остеопороз, спонтанні переломи,
включаючи компресійні переломи хребта та патологічні переломи довгих кісток.
Порушення шлунку та кишечника: нудота, блювота, втрата апетиту, що може призвести до зменшення
маси тіла, підвищений апетит, який може призвести до збільшення маси тіла, діарея або
запори, метеоризм, подразнення шлунка та езофагіт з виразками, виразка шлунка з можливістю перфорації та кровотечі, перфорація тонкої та товстої кишки, особливо при запальних захворюваннях кишечника, панкреатит.
Порушення шкіри та підшкірної тканини: порушення загоєння рани, потоншення шкіри, яка стає
чутливою та схильною до пошкоджень, петехії та геморагії, еритема обличчя, стрії,
гірсутизм (надмірне оволосіння чоловічого типу у жінок), висипання, схожі на вугри,
зниження реактивності при шкірних пробах, реакції гіперчутливості, такі як: алергічний дерматит,
круроподібний висип, ангіоневротичний набряк.
Лікування глюкокортикостероїдами, введеними поза кишечником, може призвести до гіпо- або гіперпігментації
(зменшення або підвищення забарвлення шкіри), утворення рубців, ущільнення шкіри,
зниження чутливості до болю, атрофію шкіри або підшкірної тканини та стерильні абсцеси у місці введення.
Порушення нервової системи: напади судом, запалення нервів, парестезії, після припинення
глюкокортикостероїдів може виникнути підвищення внутрішньочерепного тиску з застоєм у диску зорового нерва
(істинний пухир мозку).
Ендокринологічні порушення: порушення менструального циклу, симптоми синдрому Кушинга, пригнічення
зростання у дітей, вторинне пригнічення функції гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової осі, зниження
толерантності до вуглеводів, виявлення прихованого цукрового діабету та підвищення потреби в інсуліні або
пероральних цукрознижувальних засобах у хворих на цукровий діабет.
Порушення ока: підвищений внутрішньоочний тиск, вторинна глаукома, випучення очей, ураження зорового нерва, катаракта задньої субкапсулярної ділянки кришталика, порушення зору, втрата зору, нечітке бачення, загострення вірусних та грибкових захворювань ока.
Порушення метаболізму та харчування: негативний азотистий баланс, спричинений посиленням
катаболізму білків, затримка натрію, затримка рідини, втрата калію, гіпокаліємічна алкалоза,
гіпокальціємія, гіперглікемія.
Психічні порушення: запаморочення та головний біль, галюцинації, психози, ейфорія, зміни настрою, симптоми істинного пухлиру мозку, спричинені підвищеним внутрішньочерепним тиском та виникненням застою у диску зорового нерва.
Судинні порушення: тромби з емболіями, жирові емболії, гіперхолестеринемія, прискорене
атеросклеротичне ураження судин, некротизуючий васкуліт, тромбофлебіт.
Порушення серця: аритмії або зміни на ЕКГ, пов’язані з дефіцитом калію, втрати свідомості, загострення
артеріальної гіпертензії, розрив серця як наслідок недавно перенесеного інфаркту міокарда, раптове
зупинення кровообігу, застійна серцева недостатність, артеріальна гіпертензія, потовщення серцевого м’яза
(гіпертрофічна кардіоміопатія) у недоношених немовлят, що зазвичай повертається до норми після припинення лікування.
Порушення крові та лімфатичної системи: лейкоцитоз, тромбоцитопенія, лімфопенія.
Загальні порушення та стани в місці введення: загострення або маскування симптомів інфекції,
безсоння, анафілактичні реакції, печіння та поколювання, які можуть виникнути після внутрішньовенного введення
глюкокортикостероїдів.
Синдром відміни
Виникає після раптової відміни дексаметазону після тривалого застосування. Спричинений
гострою недостатністю наднирників і може загрожувати життю. При синдромі відміни можуть
також виникати: м’язові болі, болі в суглобах, гарячка, риніт, кон’юнктивіт, болючі вузлики на шкірі та втрата маси тіла.
Повідомлення про побічні ефекти
Якщо виникнуть будь-які небажані симптоми, включаючи будь-які побічні ефекти,
не зазначені в цій інструкції, необхідно повідомити лікаря, фармацевта або медсестру.
Побічні ефекти можна повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу побічних ефектів лікарських засобів Управління реєстрації лікарських засобів, медичних виробів та біоцидних продуктів:
Al. Jerozolimskie 181C, 02-222 Warszawa, тел.: 22 49-21-301, факс: 22 49-21-309,
Вебсайт: https://smz.ezdrowie.gov.pl
Побічні ефекти можна також повідомляти суб’єкту, відповідальному за лікарський засіб. Завдяки повідомленням
про побічні ефекти можна зібрати більше інформації щодо безпеки застосування препарату.

5. Як зберігати ліки Дексавен

Зберігати при температурі нижче 25 °C. Зберігати в оригінальній упаковці, щоб захистити від світла.
Ліки слід зберігати в недоступному для дітей місці.
Не застосовувати цей лік після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці після: Термін придатності. Термін придатності означає останній день зазначеного місяця.
Ліки не слід викидати в каналізацію чи побутові сміттєві контейнери. Слід запитати у фармацевта, як позбутися ліків, які вже не використовуються. Такий підхід допоможе захистити навколишнє середовище.
Після розведення в інфузійних розчинах (див. розділ 6.6 характеристики) хімічна та фізична стабільність підтверджена протягом 24 годин при температурі 25 °C. З мікробіологічних причин продукт слід використати негайно, якщо тільки метод відкривання/розведення не запобігає можливості мікробного забруднення. Якщо продукт не використовується негайно, користувач несе відповідальність за умови та термін зберігання.

6. Вміст упаковки та інша інформація

Що містить лікарський засіб Дексавен

Діючою речовиною лікарського засобу є фосфат дексаметазону (у формі натрію фосфату дексаметазону). 1 мл розчину містить 4 мг фосфату дексаметазону.
Інші складові: бензалконію хлорид, натрію едетат дводводний, динатрію фосфат дванадцятиводний, натрію дигідрофосфат двоводний, вода для ін'єкцій, азот.

Як виглядає лікарський засіб Дексавен і що містить упаковка
Дексавен — це безбарвний або світло-жовтий прозорий розчин.
Упаковка лікарського засобу: ампули з оранжевого скла в картонному пакуванні.
5 ампул по 1 мл
10 ампул по 1 мл
10 ампул по 2 мл

Суб'єкт, відповідальний за випуск лікарського засобу, та виробник
Суб'єкт, відповідальний за випуск лікарського засобу
Bausch Health Ireland Limited
3013 Lake Drive
Citywest Business Campus
Dublin 24, D24PPT3
Ірландія
Тел.: +48 17 865 51 00

Виробник
Przedsiębiorstwo Farmaceutyczne Jelfa S.A.
58-500 Jelenia Góra, ul. Wincentego Pola 21