Інструкція, що входить до упаковки: інформація для пацієнта

Ібупрофен ТЗФ, 600 мг, таблетки вкриті оболонкою
Ibuprofenum
Перед застосуванням лікувати засіб необхідно уважно ознайомитися з вмістом інструкції, оскільки вона містить
важливу інформацію для пацієнта.
Завжди слід застосовувати цей лікарський засіб точно так, як описано в цій інструкції для пацієнта, або згідно з рекомендаціями лікаря чи фармацевта.

Зберігайте цю інструкцію, щоб у разі потреби мати можливість знову її прочитати.
Якщо потрібна порада або додаткова інформація, зверніться до фармацевта.
Якщо у пацієнта виникнуть будь-які небажані ефекти, включаючи всі можливі небажані ефекти, не зазначені в цій інструкції, повідомте про це лікареві, фармацевту або медсестрі. Див. пункт 4.
Якщо протягом 3 днів стан не поліпшиться або стане гіршим, необхідно звернутися до лікаря.

Зміст інструкції

Що таке лікарський засіб Ібупрофен ТЗФ і для чого його застосовують
Важливі відомості перед застосуванням лікарського засобу Ібупрофен ТЗФ
Як застосовувати лікарський засіб Ібупрофен ТЗФ
Можливі небажані ефекти
Як зберігати лікарський засіб Ібупрофен ТЗФ
Вміст упаковки та інша інформація

1. Що таке лікарський засіб Ібупрофен ТЗФ і для чого його застосовують

Ібупрофен ТЗФ належить до групи лікарських засобів, які називаються НПЗП (нестероїдні протизапальні засоби)
із знеболювальним, протизапальним і жарознижувальним ефектом.
Показання до застосування:
Тимчасово, короткотривало у дорослих при гострих, помірних болях різного походження,
таких як:

головні болі (в тому числі мігрені),
зубні болі,
м’язові, суглобові та кісткові болі (в тому числі болі в спині),
невралгічні болі,
травматичні, післяопераційні болі, в тому числі пов’язані зі стоматологічними процедурами,
болісні менструації.

2. Важливі відомості перед застосуванням ліку Ібупрофен ТЗФ

Коли не застосовувати лік Ібупрофен ТЗФ
якщо пацієнт має алергію на діючу речовину, інші нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ) або будь-який з інших компонентів цього ліку (перелічених у розділі 6);
якщо у пацієнта коли-небудь у минулому виникали алергічні реакції у вигляді риніту, кропив’янки або бронхіальної астми після прийому ібупрофену, аспірину (ацетилсаліцилової кислоти) або інших нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ);
якщо у пацієнта коли-небудь у минулому виникало кровотеча з шлунково-кишкового тракту або перфорація шлунково-кишкового тракту під час попереднього застосування НПЗЗ;
якщо у пацієнта є активна або рецидивуюча виразкова хвороба шлунка та (або) дванадцятипалої кишки або кровотеча з шлунково-кишкового тракту (перенесені серйозні кровотечі, два або більше незалежних епізодів підтвердженого виразкового ураження або кровотечі);
у пацієнтів з геморагічною діатезою (схильністю до кровотеч);
якщо є тяжка недостатність печінки або тяжка недостатність нирок;
якщо є тяжка недостатність серця;
якщо є захворювання коронарних артерій;
у останніх трьох місяцях вагітності;

якщо є геморагічний інсульт або інша активна кровотеча;
якщо пацієнт значно обезводнений (через блювоту, діарею або недостатнє споживання рідини); у віці молодше 18 років.

Попередження та заходи обережності
Лік Ібупрофен ТЗФ у дорослих із супутніми хронічними захворюваннями слід застосовувати після консультації з лікарем.
Під час застосування ібупрофену спостерігалися симптоми алергічної реакції на цей лік, зокрема утруднення дихання, набряк обличчя та шиї (ангіоневротичний набряк), біль у грудній клітці.
У разі виникнення будь-якого з цих симптомів необхідно негайно припинити прийом ліку Ібупрофен ТЗФ та негайно звернутися до лікаря або медичної допомоги.
Ризик побічних ефектів можна звести до мінімуму, застосовуючи найменшу ефективну дозу на найкоротший термін, необхідний для контролю симптомів.
Пацієнта слід повідомити про необхідність звернення до фармацевта або лікаря, якщо у нього є інфекція — див. нижче, розділ «Інфекції».
Інфекції
Ібупрофен ТЗФ може приховувати симптоми інфекції, такі як лихоманка та біль. У зв’язку з цим Ібупрофен ТЗФ може затримати початок відповідного лікування інфекції, що може призвести до підвищеного ризику ускладнень. Таке спостерігалося при бактеріальному пневмонії та бактеріальних інфекціях шкіри, пов’язаних з вітряною віспою. Якщо пацієнт приймає цей лік під час інфекції, і симптоми інфекції тривають або загострюються, необхідно негайно проконсультуватися з лікарем.
Перед початком застосування ліку Ібупрофен ТЗФ слід обговорити лікування з лікарем або фармацевтом, якщо:
у пацієнта є захворювання серця, такі як серцева недостатність, ішемічна хвороба серця, стенокардія (біль у грудній клітці), пацієнт переніс інфаркт міокарда, операцію шунтування судин, у нього є захворювання периферичних артерій (погане кровопостачання ніг через звуження або блокування артерій) або якщо у пацієнта був інсульт (включаючи мініінсульт або транзиторну ішемічну атаку — ТІА);
пацієнт має артеріальну гіпертензію, цукровий діабет, підвищений рівень холестерину, у сім’ї пацієнта були захворювання серця або інсульт, або якщо пацієнт палить;
у пацієнтів із аутоімунними захворюваннями (системний червоний вовчак та змішане захворювання сполучної тканини) — підвищений ризик розвитку асептичного менінгоенцефаліту;
пацієнт приймає інші знеболювальні засоби з групи НПЗЗ або ацетилсаліцилову кислоту в дозі понад 75 мг на добу;
у пацієнта діагностовано спадкові порушення метаболізму порфірину (наприклад, гостру періодичну порфірію);
у пацієнта діагностовано затримку рідини та набряки, пов’язані з прийомом ліків групи НПЗЗ;
у пацієнта діагностовано порушення функції нирок або порушення функції печінки;
у пацієнтів, які приймають антикоагулянти, діуретики, засоби для серця або кортикостероїди;
у пацієнтів із порушеннями згортання крові (ібупрофен може тимчасово пригнічувати агрегацію тромбоцитів і подовжувати час кровотечі);
у дегідратованих пацієнтів (особливо у літніх людей) підвищений ризик порушення функції нирок;
пацієнт перебуває безпосередньо після великого хірургічного втручання;
є або була бронхіальна астма, алергічний риніт або алергічні реакції — після застосування ліку може виникнути бронхоспазм, кропив’янка або ангіоневротичний набряк;
у пацієнта є захворювання шлунково-кишкового тракту в анамнезі (виразковий коліт, хвороба Крона) — може виникнути загострення симптомів;
пацієнт є літньою людиною (див. розділ 3).
Слід уникати одночасного застосування ібупрофену з іншими НПЗЗ, включаючи так званих інгібіторів СОХ-2 (селективних інгібіторів циклооксигенази-2), через підвищений ризик кровотечі з шлунково-кишкового тракту.
Пацієнти з захворюваннями шлунково-кишкового тракту в анамнезі, особливо літні люди, повинні повідомляти лікареві про будь-які нетипові симптоми, пов’язані з шлунково-кишковим трактом (особливо кровотечі), особливо на початку лікування.
Пацієнти літнього віку більше схильні до побічних ефектів, особливо кровотечі та виразкового ураження шлунково-кишкового тракту. Пацієнти літнього віку повинні повідомляти про будь-які нетипові симптоми з боку живота (особливо кровотечі з шлунково-кишкового тракту), особливо на початку лікування.
Слід дотримуватися особливої обережності та проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед застосуванням ліку у пацієнтів з артеріальною гіпертензією або серцевою недостатністю з затримкою рідини, артеріальною гіпертензією та набряками, пов’язаними з попереднім застосуванням НПЗЗ.
Прийом протизапальних і знеболювальних засобів, таких як ібупрофен, може супроводжуватися незначним підвищенням ризику інфаркту міокарда або інсульту, особливо при застосуванні високих доз. Не слід перевищувати рекомендовану дозу та тривалість лікування.
Тривалий прийом ібупрофену, особливо в поєднанні з іншими знеболювальними, може призводити до постійного ураження нирок і ризику ниркової недостатності.
Пацієнти з найвищим ризиком таких реакцій — це пацієнти з порушеннями функції нирок, серцевою недостатністю, порушеннями функції печінки, які приймають діуретики та антигіпертензивні засоби (інгібітори АПФ), а також літні люди. Пацієнти, у яких припиняється лікування ліками групи НПЗЗ, загалом повертаються до стану, що був до початку лікування.
При тривалому лікуванні ібупрофеном необхідний періодичний контроль функції печінки та нирок, а також загальний аналіз крові з мазком, особливо у пацієнтів із високим ризиком.
Ібупрофен може спричиняти затримку натрію, калію та рідини в організмі пацієнтів, які раніше не хворіли на захворювання нирок. Це, у свою чергу, може призводити до набряків або навіть до серцевої недостатності або артеріальної гіпертензії у пацієнтів із схильністю до таких порушень.
Під час застосування ібупрофену спостерігалися тяжкі шкірні реакції, такі як ексфоліативний дерматит, еритема мультиформна, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, лікарська реакція з еозинофілією та системними симптомами (DRESS) та гостра загальна пустульозна ексантема (AGEP). Якщо у пацієнта виникає будь-який із симптомів, пов’язаних з цими тяжкими шкірними реакціями, описаними в розділі 4, необхідно негайно припинити прийом ліку Ібупрофен ТЗФ та звернутися за медичною допомогою.
Під час тривалого застосування знеболювальних засобів може виникнути головний біль, який не слід лікувати підвищенням дози ліку. Необхідно припинити прийом ліку та проконсультуватися з лікарем.
Під час вітряної віспи слід уникати застосування ліку Ібупрофен ТЗФ.
Слід уникати вживання алкоголю під час застосування ліку, оскільки це може призвести до посилення побічних ефектів, особливо тих, що стосуються шлунково-кишкового тракту та нервової системи.
У разі виникнення нових симптомів або посилення вищезазначених симптомів, необхідно звернутися до лікаря або фармацевта.
Лік Ібупрофен ТЗФ та інші ліки
Слід повідомити лікареві або фармацевту про всі ліки, які пацієнт приймає зараз або нещодавно, а також про ліки, які він планує приймати.
Лік Ібупрофен ТЗФ може впливати на дію інших ліків або інші ліки можуть впливати на дію ліку Ібупрофен ТЗФ.

інші ліки з групи НПЗЗ (включаючи інгібітори СОХ-2, такі як целекоксиб або еторікоксиб);
діуретики та калійзберігаючі засоби;
антиагреганти (наприклад, ацетилсаліцилова кислота) та селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (антидепресанти), оскільки вони підвищують ризик побічних ефектів з боку шлунково-кишкового тракту;
метотрексат (лік, що застосовується при лікуванні онкологічних або ревматичних захворювань), оскільки може збільшуватися дія метотрексату;
літій (лік, що застосовується при депресії), оскільки може збільшуватися дія літію;
серцеві глікозиди (наприклад, дигоксин), оскільки ібупрофен може підвищувати концентрацію цього ліку в плазмі;
фенітоїн (протисудорожний лік), оскільки ібупрофен може підвищувати концентрацію цього ліку в плазмі;
кортикостероїди (наприклад, преднізолон або дексаметазон), оскільки вони можуть підвищувати ризик виразкового ураження або кровотечі з шлунково-кишкового тракту;
такролімус (імунодепресант), оскільки підвищується ризик токсичного впливу на нирки;
циклоспорин (імунодепресант), оскільки є обмежені дані щодо підвищеного ризику токсичного впливу на нирки;
зідовудин (лік, що застосовується при лікуванні СНІДу), оскільки застосування ліку Ібупрофен ТЗФ може призводити до підвищення ризику кровотечі в суглоби або кровотечі, що призводить до набряків (у пацієнтів з гемофілією з позитивним результатом тесту на наявність антитіл до ВІЛ);
ритонавір (лік, що застосовується при терапії інфікування вірусом ВІЛ): ритонавір може підвищувати концентрацію ліків групи НПЗЗ в плазмі;
антибіотики (хінолони або аміноглікозиди);
похідні сульфонілсечовини (протидіабетичні ліки): можуть виникати клінічні взаємодії між цими ліками та ліками групи НПЗЗ; рекомендовано контролювати рівень глюкози в крові;
пробенецид та сульфінпіразон (ліки, що застосовуються при лікуванні подагри): можуть затримувати виведення ібупрофену;
холестирамін: може затримувати та зменшувати всмоктування ліків групи НПЗЗ;
вориконазол та флуконазол (протигрибкові ліки): можуть підвищувати чутливість до ліків групи НПЗЗ;
баклофен (м’язовий релаксант): токсична дія баклофену може виникнути після початку застосування ібупрофену;
аміноглікозиди (група антибіотиків): ліки групи НПЗЗ можуть зменшувати виведення аміноглікозидів;
міфепристон: не слід застосовувати НПЗЗ протягом 8–12 днів після прийому міфепристону, оскільки вони можуть послаблювати дію міфепристону;
блокатори кальцієвих каналів: зниження антигіпертензивної ефективності та підвищений ризик кровотечі з шлунково-кишкового тракту;
дезипрамін: підвищена токсичність дезипраміну, типова для трициклічних антидепресантів;
левофлоксацин та офлоксацин: підвищений ризик серйозних побічних ефектів з боку центральної нервової системи;
похідні тієнопіридину: підвищений ризик кровотеч через адитивну протиагрегантну та антикоагулянтну дію;
бісфосфонати: підвищений ризик побічних ефектів з боку шлунково-кишкового тракту;
ліки з антикоагулянтною дією (тобто, розріджують кров або запобігають утворенню тромбів, такі як аспірин — ацетилсаліцилова кислота, варфарин, тиклопідин);
ліки, що знижують тиск крові (інгібітори АПФ, такі як каптоприл, бета-блокатори, такі як ліки, що містять атенолол, блокатори рецепторів ангіотензину ІІ, такі як лозартан);
Застосування ібупрофену з рослинними продуктами, що містять гінкго білоба (Ginkgo biloba) або вязівку болотну (Filipendula ulmaria), може підвищувати ризик кровотеч через протиагрегантну дію. Одночасний прийом ібупрофену та продуктів, що містять ефедру китайську (Ephedra sinica), може призводити до підвищеного ризику ураження слизової оболонки шлунково-кишкового тракту.

Також деякі інші ліки можуть впливати або піддаватися впливу під час лікування ліком Ібупрофен ТЗФ.
Тому перед застосуванням ліку Ібупрофен ТЗФ разом з іншими ліками слід завжди проконсультуватися з лікарем або фармацевтом.
Ібупрофен ТЗФ з їжею, напоями та алкоголем
Лік можна приймати разом з їжею або напоями.
Пацієнтам із чутливим шлунком рекомендується приймати лік під час їжі, щоб уникнути шлунково-кишкових розладів.
Слід уникати одночасного застосування ібупрофену з алкоголем через можливість посилення побічних ефектів.
Вагітність, годування грудьми та вплив на фертильність
Якщо пацієнтка вагітна або годує грудьми, підозрює вагітність або планує завагітніти, їй слід проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього ліку.
Вагітність
Протягом останніх 3 місяців вагітності не можна застосовувати лік Ібупрофен ТЗФ, оскільки він може нашкодити ненародженій дитині або спричинити ускладнення під час пологів. Цей лік може спричиняти порушення функції нирок та серця у ненародженої дитини. Ібупрофен ТЗФ може підвищувати схильність до кровотечі у вагітної жінки та її дитини, а також може спричинити затримку або подовження пологів. Протягом перших 6 місяців вагітності не слід застосовувати лік Ібупрофен ТЗФ, якщо це не є абсолютно необхідно і лише за призначенням лікаря.
Якщо лік Ібупрофен ТЗФ має застосовуватися під час спроби завагітніти або в першому та (або) другому триместрі вагітності, слід застосовувати найменшу можливу ефективну дозу та найкоротший можливий термін застосування. Прийом ліку Ібупрофен ТЗФ більше ніж кілька днів після 20 тижня вагітності може призводити до порушень функції нирок у ненародженої дитини, що може призвести до зменшення кількості навколоплідних вод (олігогідрамніон), або звуження судини (артеріальний проток) у серці дитини. Якщо прийом ліку Ібупрофен ТЗФ триває більше ніж кілька днів, лікар може рекомендувати додаткове моніторування.
Годування грудьми
Ібупрофен у невеликих кількостях проникає до молока жінок, які годують грудьми. При короткотривалому прийомі ібупрофену в терапевтичних дозах шкідливий вплив на немовлят, ймовірно, малоймовірний. Однак, якщо необхідний тривалий прийом ібупрофену, слід розглянути можливість раннього припинення годування грудьми.
Фертильність
Ібупрофен може ускладнювати настання вагітності. Якщо пацієнтка планує завагітніти або має труднощі з зачаттям, їй слід повідомити про це лікареві.
Керування транспортними засобами та робота з механізмами
Лік Ібупрофен ТЗФ не має впливу або має незначний вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами, якщо застосовується короткотривало та відповідно до рекомендованої дози.
Однак пацієнти, у яких виникають побічні ефекти, такі як запаморочення, втому, порушення зору або інші небажані симптоми, не повинні керувати транспортними засобами та працювати з механізмами.
Лік Ібупрофен ТЗФ містить лактозу моногідратну та натрій
Лактоза моногідратна
Якщо раніше у пацієнта була діагностована непереносність певних цукрів, він повинен проконсультуватися з лікарем перед прийомом ліку.
Натрій
Лік Ібупрофен ТЗФ містить менше ніж 1 ммоль (23 мг) натрію на таблетку, тобто лік вважається «без натрію».

3. Як застосовувати ліки Ібупрофен ТЗФ

Ці ліки слід завжди застосовувати точно так, як описано в цій інструкції для пацієнта або за
рекомендаціями лікаря чи фармацевта. У разі виникнення сумнівів слід звернутися до лікаря або фармацевта.
Спосіб застосування
Ліки Ібупрофен ТЗФ застосовують внутрішньо.
Для уникнення шлунково-кишкових розладів рекомендується приймати ліки під час їжі або після їжі.
Таблетки Ібупрофен ТЗФ слід приймати, запиваючи склянкою води. Таблетки потрібно ковтати цілими, не розжовувати, не ламати, не кришити і не підсмоктувати, щоб уникнути відчуття дискомфорту в порожнині рота та подразнення горла.
Дозування
Слід застосовувати найменшу ефективну дозу протягом найкоротшого необхідного часу для полегшення симптомів. Якщо під час інфекції її симптоми (такі як гарячка та біль) тривають або посилюються, слід негайно проконсультуватися з лікарем (див. пункт 2).
Якщо необхідно застосовувати ліки довше, ніж 3 дні, або якщо симптоми посилюються, слід проконсультуватися з лікарем.
Максимальна добова доза не повинна перевищувати 1 200 мг.
Дорослі
Рекомендована доза — 600 мг ібупрофену (1 таблетка) одноразово.
У разі потреби одноразову дозу 600 мг (1 таблетка) можна повторити, дотримуючись інтервалу 6–8 годин. Максимальна добова доза без консультації з лікарем не повинна перевищувати 1200 мг (2 таблетки).
Ліки Ібупрофен ТЗФ слід застосовувати лише у тому випадку, якщо пацієнт не відчуває поліпшення після застосування ібупрофену в дозі 400 мг (максимально 1200 мг ібупрофену на добу). У такому разі дозу 600 мг ібупрофену можна застосувати, враховуючи інтервал 6–8 годин від прийому дози 400 мг.
Пацієнти похилого віку
Не застосовувати без попередньої консультації з лікарем. Нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ) слід застосовувати з обережністю, особливо у пацієнтів похилого віку, які більш схильні до розвитку небажаних явищ та піддаються ризику потенційно смертельних кровотеч з шлунково-кишкового тракту, виразок та перфорації.
Пацієнти з порушеннями функції печінки або нирок
Не застосовувати без попередньої консультації з лікарем. Не існує необхідності у зміні дози у пацієнтів з легким або помірним порушенням функції нирок або печінки. Однак у цих пацієнтів рекомендується застосовувати найменшу ефективну дозу протягом найкоротшого можливого часу, необхідного для контролю симптомів.
Застосування більшої, ніж рекомендована, дози ліків Ібупрофен ТЗФ
Якщо пацієнт застосував більшу, ніж рекомендована, дозу ліків Ібупрофен ТЗФ або якщо дитина випадково прийняла ліки, слід негайно звернутися до лікаря або звернутися до найближчої лікарні, щоб отримати оцінку можливого ризику для здоров’я та поради щодо дій, які слід вжити в такому випадку.
Симптоми передозування можуть включати нудоту, біль у шлунку, блювоту (можливі сліди крові), кровотечу з шлунково-кишкового тракту (див. також пункт 4 нижче), діарею, головний біль, дзвін у вухах, дезорієнтацію та ністагм. Також можуть виникнути збудження, сонливість або кома. Іноді у пацієнтів виникають судоми. Після прийому великої дози спостерігалася сонливість, біль у грудній клітці, серцебиття, втрата свідомості, судоми (переважно у дітей), слабкість і запаморочення, кров у сечі, низький рівень калію в крові, відчуття холоду та труднощі з диханням. Крім того, протромбіновий час/МНО може бути подовжений, ймовірно через втручання в дію циркулюючих факторів згортання крові. При тяжкому отруєнні може виникнути метаболічний ацидоз. Під час тяжких отруєнь можуть виникнути гостра ниркова недостатність та ураження печінки, артеріальна гіпотензія, дихальні затримки, уповільнення серцевих скорочень або ціаноз. У пацієнтів з астмою може виникнути загострення симптомів астми.
Лікування
Специфічного антидоту (протиотрути) не існує. Застосовується симптоматичне та підтримувальне лікування. Можна розглянути можливість перорального застосування активованого вугілля протягом 1 години після передозування.
У разі виникнення симптомів передозування слід негайно припинити прийом ліків та звернутися до лікаря або до відділення невідкладної допомоги.
Пропущений прийом ліків Ібупрофен ТЗФ
Не слід застосовувати подвійну дозу для відшкодування пропущеної дози.
У разі будь-яких подальших сумнівів щодо застосування цих ліків слід звернутися до лікаря або фармацевта.

4. Можливі побічні ефекти

Як і будь-який лікарський засіб, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча вони не виникають у кожного.
Найчастіше спостерігаються серйозні небажані реакції з боку травного тракту,
тобто виразки, перфорація (прободення) або кровотеча з травного тракту, іноді
зі смертельним наслідком (особливо у людей похилого віку). Вони не завжди передуються
попереджувальними симптомами або можуть виникати у пацієнтів, у яких такі попереджувальні симптоми
були. Ризик кровотечі з травного тракту особливо залежить від
дози та тривалості застосування ібупрофену.
Якщо у пацієнта виникнуть будь-які з наведених нижче симптомів, необхідно негайно припинити
застосування ібупрофену та звернутися по медичну допомогу:
Червона, лущення шкіри, висипка з бугорками під шкірою та пухирями, одночасно з підвищеною температурою.
Симптоми зазвичай з’являються на початку лікування (гостра генералізована ексудативна еритема).
До серйозних шкірних реакцій належать такі форми, як червоні, невипуклі, схожі на плями або круглі плями на тулубі, часто з пухирями в центрі, лущення шкіри, виразки в порожнині рота, горлі, носі, статевих органах та очах.
Ці серйозні шкірні висипання можуть передувати підвищена температура та грипоподібні симптоми (шелушення запалення шкіри, багатоморфна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз).
Можуть виникати серйозні шкірні реакції, відомі як синдром DRESS. До симптомів синдрому DRESS
належать: поширена шкірна висипка, висока температура, збільшення лімфатичних вузлів та підвищення
кількості еозинофілів (різновид білих кров’яних клітин).
До серйозних побічних ефектів належить також біль у грудній клітці, який може бути
симптомом потенційно серйозної алергічної реакції, відомої як синдром Куніса (частота невідома).
Прийом ібупрофену, особливо тривалий у великих дозах (2 400 мг на добу), може бути
пов’язаний з незначним підвищенням ризику артеріальних тромбозів (наприклад, інфаркт міокарда або інсульт).

Інші побічні ефекти
Часто (відбуваються у 1 до 10 із 100 лікованих пацієнтів):

підвищена кислотність шлунку, диспепсія, діарея, нудота, блювота, болі в животі, метеоризм, запори, кровотеча з травного тракту.

Нечасто (відбуваються у 1 до 10 із 1000 лікованих пацієнтів):

алергічні реакції, кропив’янка, свербіж, напади задухи (можливе виникнення
в поєднанні зі зниженням артеріального тиску); у таких випадках необхідно припинити прийом препарату та негайно звернутися до лікаря;
безсоння, сонливість;
головний біль, запаморочення;
збудження, подразливість або втому;
порушення зору;
виразки травного тракту, потенційно з кровотечею та перфорацією, виразки слизової оболонки порожнини рота, загострення виразкового коліту, хвороба Крона, запалення слизової оболонки шлунка, дьогтянисті калові маси, кров’яна блювота.

Рідко (відбуваються у 1 до 10 із 10 000 лікованих пацієнтів):

шум у вухах (дзвоніння в вухах);
ураження ниркової тканини (некроз сосочків нирок) та підвищення концентрації сечової кислоти в крові.

Дуже рідко (відбуваються у менше ніж 1 із 10 000 лікованих пацієнтів):

серйозні, генералізовані алергічні реакції. Вони можуть виникати, наприклад, у вигляді набряку обличчя, набряку язика, внутрішнього набряку голосової зв’язки з порушенням прохідності дихальних шляхів, дихальної недостатності, прискорення серцевої діяльності, зниження артеріального тиску, аж до загрози життю внаслідок анафілактичного шоку. Якщо виник один із наведених вище симптомів, що може статися навіть після першого застосування препарату, необхідна негайна медична допомога;
пухирчасті реакції, включаючи багатоморфну еритему, синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз, а також шелушення запалення шкіри; Найбільший ризик виникнення цих серйозних реакцій спостерігається на початку лікування,
у більшості випадків — протягом першого місяця застосування препарату;
порушення системи кровотворення (анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія, панцитопенія, агранулоцитоз). Першими симптомами можуть бути підвищена температура, біль у горлі, виразки в порожнині рота, грипоподібні симптоми, значне втому, носові кровотечі та підшкірні крововиливи. Під час тривалого прийому препарату необхідно регулярно контролювати показники загального аналізу крові;
утворення набряків, особливо при артеріальній гіпертензії або нирковій недостатності, нефротичний синдром, інтерстиціальний нефрит, який супроводжується гострою нирковою недостатністю. З цієї причини під час тривалого прийому препарату необхідно регулярно контролювати функцію нирок;
порушення функції печінки, ураження печінки (особливо при тривалому застосуванні), печінкова недостатність, гостре запалення печінки. З цієї причини під час тривалого прийому препарату необхідно регулярно контролювати функцію печінки;
серцебиття, серцева недостатність, інфаркт міокарда;
артеріальна гіпертензія;
запалення стравоходу, панкреатит, утворення стравоподібних звужень кишечника;
психотичні реакції, депресія;
інфекції, пов’язані зі станами, що є причиною застосування нестероїдних протизапальних засобів (наприклад, некротизуючий фасцит). Якщо під час застосування ібупрофену виникнуть або загостряться симптоми інфекції, пацієнт повинен негайно звернутися до лікаря. Лікар оцінить, чи є показання до застосування антибактеріальної терапії. Під час застосування ібупрофену спостерігалися симптоми асептичного менінгоенцефаліту зі скутістю шиї, головним болем, нудотою, блювотою, підвищеною температурою або порушенням свідомості. Особливій схильності, здається, піддаються пацієнти з аутоімунними захворюваннями (СКВ, змішане захворювання сполучної тканини);
у окремих випадках під час вітряної віспи можуть виникати серйозні інфекції шкіри та ускладнення ураження м’яких тканин.

Частота невідома (частота не може бути визначена на основі наявних даних):

шкіра стає чутливою до світла.

Повідомлення про побічні ефекти
Якщо виникнуть будь-які побічні ефекти, включаючи ті, що не зазначені
у цій інструкції, необхідно повідомити лікаря, фармацевта або медсестру. Побічні ефекти
можна повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу побічних ефектів лікарських засобів Управління реєстрації лікарських засобів, медичних виробів та біоцидних продуктів:
Al. Jerozolimskie 181C, 02-222 Варшава
Тел.: + 48 22 49 21 301, Факс: + 48 22 49 21 309, Вебсайт: https://smz.ezdrowie.gov.pl
Побічні ефекти також можна повідомляти суб’єкту, відповідальному за препарат.
Завдяки повідомленням про побічні ефекти можна зібрати більше інформації щодо
безпеки застосування препарату.

5. Як зберігати ліки Ібупрофен ТЗФ

Зберігати при температурі нижче 30 °C.
Ліки слід зберігати у недоступному для дітей місці, прихованому від їхнього погляду.
Не застосовувати цей лік після закінчення терміну придатності (EXP), зазначеного на блистрі та картонній упаковці.
Термін придатності (EXP) означає останній день зазначеного місяця.
Не застосовувати цей лік, якщо блистр пошкоджено.
Ліки не слід викидати у каналізацію чи побутові сміттєві контейнери. Слід запитати фармацевта, як утилізувати ліки, які більше не використовуються. Таке поводження допоможе захистити навколишнє середовище.

6. Вміст упаковки та інша інформація

Що містить лікарський засіб Ібупрофен ТЗФ

Діючою речовиною лікарського засобу є ібупрофен (Ibuprofenum). Кожна вкрита оболонкою таблетка містить 600 мг ібупрофену.
Інші складові (допоміжні речовини): крохмаль кукурудзяний, натрію лаурилосульфат, кремнію діоксид колоїдний безводний, натрію кроскармелоза, повідон К-30, целюлоза мікрокристалічна, тальк, стеаринова кислота, оболонка Opadry White 32K580000: гіпромелоза, лактоза моногідрат, титану діоксид (Е 171), триацетин.

Як виглядає лікарський засіб Ібупрофен ТЗФ та що містить упаковка
Вкриті оболонкою таблетки білого кольору, двосторонньо опуклі, гладкі з обох боків.
Блістер з ПВХ/ПВДК/Алюміній, що містить 10 вкритих оболонкою таблеток. Блістер розміщений у картонному пакуванні.
Відповідальна установа та імпортер
Тарчоминські фармацевтичні заводи «Польфа» Акціонерне товариство
вул. А. Флемінга 2
03-176 Варшава
Номер телефону: (22) 811-18-14
Для отримання докладнішої інформації щодо цього лікарського засобу слід звертатися до відповідальної установи.