Укладка, додана до упаковки: інформація для користувача

АДРІБЛАСТІНА PFS, 2 мг/мл, розчин для ін'єкцій
Doxorubicini hydrochloridum
Перед застосуванням лікуватися уважно ознайомтеся з вмістом укладки, оскільки вона містить
важливу інформацію для пацієнта.

Зберігайте цю укладку, щоб у разі потреби мати змогу знову її прочитати.
У разі будь-яких сумнівів звертайтеся до лікаря або фармацевта.
Цей лікарський засіб призначено строго певній особі. Не передавайте його іншим. Ліки можуть нашкодити іншій особі, навіть якщо симптоми її хвороби такі самі.
Якщо у пацієнта виникнуть будь-які небажані ефекти, у тому числі ті, що не зазначені в цій укладці, повідомте про це лікареві або фармацевту. Див. розділ 4.

Зміст укладки

Що таке лікарський засіб і для чого його застосовують
Важливі відомості перед застосуванням лікарського засобу А
Як застосовувати лікарський засіб А
Можливі небажані ефекти
Як зберігати лікарський засіб А
Вміст упаковки та інша інформація

1. Що таке лікарський засіб А і для чого його застосовують
Лікарський засіб А містить як активну речовину доксорубіцин, який є цитотоксичним
антибіотиком групи антрациклінів із протинеопластичною дією. Цей лікарський засіб може застосовуватися
у монотерапії (як єдиний лік) або в поєднанні з іншими цитотоксичними ліками.
Лікарський засіб А показаний у лікуванні таких типів пухлин:

гострий лімфобластний лейкоз
гострий мієлоїдний лейкоз
хронічні лейкози
лімфогранульоматоз
неходжкінські лімфоми
множинна мієлома
саркоми кісток і м’яких тканин
саркома Юнга
нейробластома
рабдоміосаркома
пухлина Вільмса
рак молочної залози
рак тіла матки
рак яєчників
несеміноматозний пухлинний захворювання яєчка
рак передміхурової залози
рак сечового міхура
рак легенів
рак шлунка
первинний гепатоцелюлярний рак
пухлини голови та шиї
рак щитоподібної залози.

2. Важливі відомості перед застосуванням лікарського засобу А

Коли не застосовувати лікарський засіб А

у пацієнтів з алергією на доксорубіцин або на будь-який інший компонент цього ліку (зазначених у розділі 6), інші антрацикліни або антраценодіони,
у пацієнтів із тривалим пригніченням функції кісткового мозку,
у пацієнтів із тяжким порушенням функції печінки,
у пацієнтів із тяжким серцево-судинною недостатністю,
у пацієнтів після недавнього інфаркту міокарда,
у пацієнтів із тяжкою аритмією,
у пацієнтів після лікування максимальними кумулятивними дозами доксорубіцину, даунорубіцину, епірубіцину, ідарубіцину та (або) іншими антрациклінами та антраценодіонами.

Попередження та заходи обережності
Застосування лікарського засобу А слід починати після зникнення гострих симптомів токсичної дії попереднього цитотоксичного лікування.
Перед початком застосування лікарського засобу А слід проконсультуватися з лікарем.

Лікар повинен оцінити функцію серця та контролювати її під час лікування, щоб зменшити ризик розвитку тяжкої серцевої недостатності. Лікар повинен негайно припинити лікування після появи перших симптомів порушення функції серця. Оцінку функції серця повинен проводити лікар, використовуючи одну й ту саму методику обстеження протягом усього періоду спостереження. Необхідно дотримуватися обережності при застосуванні лікарського засобу А у пацієнтів із захворюваннями серця; з попереднім або одночасним променевим лікуванням у ділянці середостіння та (або) ділянки перикарда; з попереднім лікуванням іншими антрациклінами або антраценодіонами та одночасним застосуванням ліків, які можуть погіршувати скоротливість серця або мати кардіотоксичну дію (наприклад, трастузумаб). Слід повідомити лікареві, якщо пацієнт приймає або нещодавно приймав трастузумаб (лік, що застосовується для лікування певних пухлин). Трастузумаб може залишатися в організмі до 7 місяців. Оскільки трастузумаб може впливати на серце, не слід застосовувати лікарський засіб А протягом 7 місяців після припинення прийому трастузумабу. Якщо лікарський засіб А застосовується раніше цього терміну, функцію серця слід уважно контролювати.

Діти та підлітки особливо схильні до підвищеного ризику кардіотоксичності. У жінок
цей ризик може бути вищим, ніж у чоловіків. Лікар повинен періодично призначати
контрольні обстеження серця для моніторингу цих ефектів.

Лікарський засіб А, як і інші цитотоксичні ліки, може призводити до пригнічення функції кісткового мозку. Перед кожним циклом лікування лікарським засобом А та під час кожного циклу лікар повинен проводити гематологічні дослідження, зокрема загальний аналіз крові з мазком. Основним гематологічним токсичним ефектом лікарського засобу А є дозозалежна, зворотна лейкопенія (зниження кількості лейкоцитів у периферичній крові) та (або) нейтропенія (зниження кількості нейтрофілів), при виникненні яких лікар повинен зменшити дозу ліку.
У пацієнтів, які лікувалися лікарським засобом А, описували вторинний лейкоз.
Лікарський засіб А може викликати блювоту. Зазвичай незабаром після введення ліку виникає запалення слизових оболонок та (або) стоматит, який у важких випадках через кілька днів може перейти в утворення виразок слизових оболонок. У більшості пацієнтів цей небажаний ефект зникає до третього тижня лікування. У пацієнтів із гострим нелімфатичним лейкозом, які отримують поліхіміотерапію, що складається з лікарського засобу А та цитарабіну, введеного протягом трьох послідовних днів, може виникнути виразковання та некроз ободової кишки. Це може призвести до загрозливих для життя кровотеч або інфекційних ускладнень.
Перед початком лікування лікарським засобом А та під час лікування лікар повинен перевірити концентрацію білірубіну в сироватці. У пацієнтів із підвищеною концентрацією білірубіну лік може повільніше виводитися з організму, що може супроводжуватися посиленням загальної токсичної дії. У таких пацієнтів лікар повинен застосовувати менші дози.
Внаслідок ін'єкції в невеликий судинний русло або повторних ін'єкцій у ту саму вену може виникнути склероз вени. Дотримання рекомендованих процедур введення ліку медичним персоналом дозволяє зменшити ризик виникнення флебіту або тромбофлебіту у місці ін'єкції.
Витік лікарського засобу А під час внутрішньовенного введення може призвести до місцевого болю, тяжких ушкоджень тканин (утворення пухирів, тяжке запалення підшкірної тканини) та некрозу. Якщо під час внутрішньовенного введення лікарського засобу А виникнуть симптоми витоку, лікар повинен припинити інфузію.
Лікарський засіб А може викликати гіперурикемію (підвищення концентрації сечової кислоти в крові) внаслідок посиленого розпаду пуринів (азотистих сполук, головним продуктом метаболізму яких є сечова кислота), що супроводжується швидким руйнуванням пухлинних клітин після введення цитостатика (синдром лізису пухлини). Після початку лікування лікар повинен оцінити концентрацію сечової кислоти, калію, фосфату, кальцію та креатиніну в крові.
Лікарський засіб А може посилювати токсичність іншого протинеопластичного лікування. Описували загострення викликаного циклофосфамідом геморагічного циститу та посилення гепатотоксичності (токсичної дії на печінку) 6-меркаптопурину. Також описували токсичні ефекти, викликані променевою терапією (щодо міокарда, слизових оболонок, шкіри та печінки).
Як жінки, так і чоловіки повинні застосовувати ефективні методи контрацепції під час лікування та протягом певного часу після завершення прийому лікарського засобу А (див. «Вагітність, годування грудьми та вплив на фертильність»). Пацієнти, які бажають мати дітей після завершення лікування доксорубіцином, повинні проконсультуватися з лікарем щодо можливостей збереження фертильності та отримати генетичну консультацію перед початком лікування.

Діти та підлітки
Лікар може розглянути можливість застосування менших початкових доз або подовження інтервалів
між циклами при застосуванні лікарського засобу А у дітей.
Пацієнти похилого віку
Немає необхідності коригувати дозу у осіб похилого віку (≥65 років). Однак лікар може
розглянути можливість застосування менших початкових доз або подовження інтервалів між циклами.
Пацієнти з порушенням функції печінки
Лікарський засіб А є протипоказаним у пацієнтів із тяжким порушенням функції печінки.
У пацієнтів із підвищеною концентрацією білірубіну лікар повинен розглянути можливість застосування
менших доз лікарського засобу А.
Пацієнти з порушенням функції нирок
Вплив лікарського засобу на функцію нирок не досліджувався.
Лікарський засіб А та інші ліки
Слід повідомити лікареві про всі ліки, які пацієнт приймає зараз або
недавно, а також про ліки, які пацієнт планує приймати.
Лікарський засіб А застосовується переважно в поєднанні з іншими цитотоксичними ліками.
Деякі ліки можуть впливати на концентрацію лікарського засобу А в організмі. Слід повідомити
лікареві, якщо пацієнт приймає такі ліки:

фенобарбітал — застосовується для лікування епілепсії та як снодійне,
фенітоїн — застосовується для лікування епілепсії,
звіробій звичайний — застосовується для лікування депресії та тривожних станів,
циклоспорин — застосовується для профілактики відторгнення трансплантата,
блокатори кальцієвих каналів (наприклад, верапаміл) — застосовуються для лікування захворювань серця та судин,
паклітаксел — застосовується для лікування пухлин,
сорафеніб — застосовується для лікування пухлин.

Вагітність, годування грудьми та вплив на фертильність
Вагітність
Якщо пацієнтка вагітна або годує грудьми, підозрює, що може бути вагітною, або планує
вагітність, вона повинна проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього ліку.
Не слід застосовувати лікарський засіб А під час вагітності. Встановлено, що цей лік має
токсичну дію на плід.
Контрацепція у жінок репродуктивного віку
Необхідно завжди застосовувати ефективну контрацепцію (засіб запобігання вагітності) під час прийому
лікарського засобу А та принаймні 6,5 місяця після прийому останньої дози. Слід
проконсультуватися з лікарем щодо методів контрацепції, що підходять для жінки та її партнера.
Контрацепція у чоловіків
Чоловіки повинні завжди застосовувати ефективну контрацепцію під час прийому лікарського засобу
А та принаймні 3,5 місяця після прийому останньої дози.
Годування грудьми
Не слід годувати грудьми під час застосування лікарського засобу А та принаймні 10 днів
після прийому останньої дози, оскільки лік проникає до грудного молока.
Фертильність
У жінок лікарський засіб А може викликати: безпліддя, відсутність менструації, передчасну
клімакс. Овуляція та менструація зазвичай повертаються після завершення лікування. У чоловіків лікарський
засіб А може пошкоджувати хромосоми в сперматозоїдах. Олігоспермія (занадто мала кількість
сперматозоїдів у спермі) та азооспермія (повна відсутність сперматозоїдів у спермі) можуть бути постійними.
Кількість сперматозоїдів у спермі може повернутися до нормального рівня протягом декількох років після
завершення лікування. Як чоловіки, так і жінки перед початком лікування повинні
проконсультуватися щодо збереження фертильності.
Керування транспортними засобами та робота з механізмами
Досліджень впливу лікарського засобу А на здатність керування
транспортними засобами та роботи з механізмами не проводилося.
Лікарський засіб містить натрій
Лікарський засіб, 10 мг/5 мл (2 мг/мл) розчин для ін'єкцій, містить 17,7 мг натрію
(головного компонента кухонної солі) в кожній ампулі 5 мл. Це відповідає 0,9% максимальної рекомендованої
добової дози натрію в раціоні дорослих.
Лікарський засіб, 50 мг/25 мл (2 мг/мл) розчин для ін'єкцій, містить 88,5 мг натрію
(головного компонента кухонної солі) в кожній ампулі 25 мл. Це відповідає 4,4% максимальної
рекомендованої добової дози натрію в раціоні дорослих.
Лікарський засіб, 200 мг/100 мл (2 мг/мл) розчин для ін'єкцій, містить 354 мг натрію
(головного компонента кухонної солі) в кожній ампулі 100 мл. Це відповідає 17,7% максимальної
рекомендованої добової дози натрію в раціоні дорослих.

3. Як застосовувати ліки А

Ліки А слід застосовувати виключно під наглядом лікаря,
який має досвід у застосуванні цитотоксичної терапії. Ліки А вводять у вигляді
внутрішньовенних інфузій.
Лікар визначить відповідну дозу для кожного пацієнта та тривалість лікування. Дозу
буде встановлено залежно від стану пацієнта, його ваги та зросту. На підставі ваги та зросту
пацієнта лікар розрахує площу поверхні тіла, яка буде використана для визначення дози.
Загальну дозу ліків А, що застосовується протягом одного циклу, може бути різною
залежно від показань та застосованої схеми лікування (наприклад, ліки можуть застосовуватися
у монотерапії або одночасно з іншими цитотоксичними ліками).
Застосування більшої, ніж рекомендована, дози ліків А
Оскільки ліки будуть застосовуватися під суворим медичним контролем, застосування більшої, ніж
рекомендована, дози є малоймовірним. Проте застосування більшої, ніж рекомендована, дози ліків
може призвести до тяжкого пригнічення функції кісткового мозку, порушень з боку шлунково-кишкового
тракту та серця (кардіотоксичність).
Пропуск застосування ліків А
Оскільки ліки будуть застосовуватися під суворим медичним контролем, пропуск дози є малоймовірним.
Проте у разі підозри на пропуск дози ліків слід негайно повідомити про це лікаря або медсестру.
Переривання застосування ліків А
Рішення про переривання лікування приймає лікар. Не слід переривати лікування без консультації з лікарем.
У разі будь-яких подальших сумнівів щодо застосування цих ліків слід звернутися до лікаря, фармацевта або медсестри.

4. Можливі побічні ефекти

Як і будь-який інший лікарський засіб, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча вони не виникають у кожного пацієнта.
Можливі побічні ефекти класифікуються як такі, що виникають:
Дуже часто (можуть виникати частіше, ніж у 1 із 10 осіб):

інфекція
лейкопенія (зниження кількості білих кров’яних клітин), нейтропенія (зниження кількості нейтрофілів), анемія, тромбоцитопенія (зниження кількості тромбоцитів)
зниження апетиту
запалення слизової оболонки або порожнини рота, діарея, блювота, нудота
еритродизестезія пальмово-підошовна (синдром «рука-нога»), випадіння волосся
гарячка, слабкість, озноб
зниження фракції викиду, порушення ЕКГ, підвищення активності амінотрансфераз, збільшення маси тіла

Часто (можуть виникати не частіше, ніж у 1 із 10 осіб):

сепсис
запалення кон’юнктиви
застійна серцева недостатність, синусова тахікардія (прискорення серцевого ритму)
запалення стравоходу, біль у животі
кропив’янка, висип, надмірна пігментація шкіри, надмірна пігментація нігтів
реакція у місці введення

Нечасто (можуть виникати не частіше, ніж у 1 із 100 осіб):

емболія

Частота невідома (не може бути визначена на підставі наявних даних):

гострий лімфобластний лейкоз, гострий мієлоїдний лейкоз
анафілактична реакція (гостра алергічна реакція)
дегідратація, підвищення рівня сечової кислоти в крові
кератит, підвищене сльозовиділення
атріовентрикулярна блокада, тахіаритмія, блокада гілки пучка Гіса
шок, кровотеча, тромбофлебіт, флебіт, припливи гарячого
кровотеча з травного тракту, ерозії слизової оболонки шлунка, коліт, депігментація слизової оболонки
світлочутливість, запальна реакція шкіри після застосування препарату в ділянці, що раніше піддавалася опроміненню, свербіж, порушення шкіри
зміна кольору сечі
відсутність менструації, зниження кількості сперматозоїдів, відсутність сперматозоїдів у спермі
погане самопочуття.

Повідомлення про побічні ефекти
Якщо виникнуть будь-які побічні ефекти, включаючи ті, що не зазначені в цій інструкції, необхідно повідомити лікаря, фармацевта або медсестру. Побічні ефекти можна повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу побічних ефектів лікарських засобів Управління реєстрації лікарських засобів, медичних виробів та біоцидів
Al. Jerozolimskie 181C
02-222 Warszawa
Тел.: + 48 22 49 21 301
Факс: + 48 22 49 21 309
Веб-сайт: https://smz.ezdrowie.gov.pl
Побічні ефекти також можна повідомляти суб’єкту-власнику або представнику суб’єкта-власника.
Завдяки повідомленням про побічні ефекти можна зібрати додаткову інформацію щодо безпеки застосування препарату.

5. Як зберігати ліки А

Ліки слід зберігати в недоступному для дітей місці.
Не застосовувати цей лікарський засіб після закінчення терміну придатності, зазначеного на етикетці та упаковці після: EXP.
Термін придатності вказує останній день зазначеного місяця.
Зберігати при температурі 2°C - 8°C. Берегти від світла.
Ліки не слід викидати у каналізацію чи побутові сміттєві контейнери. Слід запитати
фармацевта, як позбутися ліків, які вже не використовуються. Таке поводження допоможе зберегти
навколишнє середовище.

6. Вміст упаковки та інша інформація

Що містить лікарський засіб А
Діючою речовиною лікарського засобу є доксорубіцин гідрохлорид (Doxorubicini hydrochloridum).
1 мл розчину містить 2 мг доксорубіцину гідрохлориду.
Інші інгредієнти: натрію хлорид (див. пункт 2 «Лікарський засіб А містить натрій»), вода для ін'єкцій, хлоридна кислота для встановлення pH 3,0.
Як виглядає лікарський засіб А та що містить упаковка
Прозорий червоний розчин.
Упаковка:
1 поліпропіленова ампула місткістю 5 мл, 25 мл або 100 мл, закрита гумовим кришкою з алюмінієвим ковпачком та пластиковою накладкою, у картонному пакуванні.
1 ампула зі скла типу I місткістю 5 мл, 25 мл або 100 мл, закрита пробкою з гуми хлорбутілу з алюмінієвим замиканням та непрозорою кольоровою пластиковою накладкою типу «flip-off». Кожна ампула упакована в прозору пластикову оболонку, у картонному пакуванні.
Відповідальний суб'єкт
Pfizer Europe MA EEIG
Boulevard de la Plaine 17
1050 Bruxelles
Бельгія
Імпортер
Pfizer Service Company BV
Hoge Wei 10
1930 Zaventem
Бельгія
Для отримання докладнішої інформації щодо цього лікарського засобу, звертайтеся до
представника відповідального суб'єкта:
Pfizer Polska Sp. z o.o.
тел. 22 335 61 00
Докладну та актуальну інформацію щодо цього продукту можна отримати, відсканувавши код QR,
розташований на зовнішній упаковці, за допомогою мобільного пристрою. Цю саму інформацію
також можна отримати за адресою URL: https://www.pfizer.pl/ulotka-adriblastinapfs та на вебсайті Управління з реєстрації лікарських засобів, виробів медичного призначення та біоцидних продуктів http://www.urpl.gov.pl .

Інформація, призначена виключно для медичного фахового персоналу

Доксорубіцин застосовується у вигляді внутрішньовенних інфузій. Розчин доксорубіцину є неактивним при
пероральному застосуванні, його також не слід вводити внутрішньом'язово або внутрішньоканально.
Загальна доза доксорубіцину на цикл може варіюватися залежно від показань та
застосованої схеми лікування (наприклад, препарат може застосовуватися як монотерапія або у комбінації
з іншими цитотоксичними ліками).
Доксорубіцин слід вводити внутрішньовенно крапельно у 0,9% розчині натрію хлориду або 5%
розчині глюкози протягом не менше 3 хвилин і не більше 10 хвилин з метою зменшення
ризику тромбофлебіту або екстравазації. Не рекомендується вводити препарат у вигляді
швидких внутрішньовенних ін'єкцій (болюс) через ризик екстравазації, яка може виникнути
навіть при правильному введені в просвіт вени, підтвердженому аспірацією крові.

Схеми зі стандартною початковою дозою
При застосуванні доксорубіцину як монотерапії рекомендована стандартна початкова доза
в одному циклі у дорослих становить 60–90 мг/м² площі тіла. Загальну початкову дозу
в одному циклі можна вводити як одноразову дозу або розділити на 3 послідовних дні або в 1-й і 8-й дні циклу.
У разі правильного зникнення симптомів токсичної дії препарату (особливо пригнічення функції кісткового мозку
та запалення слизової оболонки порожнини рота) кожен цикл лікування слід повторювати кожні 3–4 тижні.
Доведено, що ефективним також є застосування доксорубіцину за схемою 10–20 мг/м²
один раз на тиждень. При застосуванні доксорубіцину одночасно з іншими цитотоксичними
препаратами з потенційно подібною токсичністю рекомендована доза в одному циклі становить від 30
до 60 мг/м² площі тіла.

Допоміжне лікування у пацієнток з раком молочної залози
У великому рандомізованому дослідженні, проведеному в рамках Національного хірургічного
ад'ювантного проекту з лікування раку молочної залози та шлунково-кишкового тракту (англ. National Surgical Adjuvant Breast and Bowel Project, NSABP) B-15, з участю пацієнток з ранніми стадіями раку молочної залози з метастазами до лімфатичних вузлів, застосовували комбіновану схему лікування AC (доксорубіцин 60 мг/м² та циклофосфамід 600 мг/м²), яку вводили внутрішньовенно в 1-й день кожного 21-денного циклу лікування. Застосовували чотири цикли.

Корекція дози
Порушення функції печінки
Рекомендується зменшити дозу у пацієнтів із наступними результатами біохімічних досліджень сироватки крові:

білірубін від 1,2 до 3 мг/дл: 50% рекомендованої початкової дози
білірубін >3 мг/дл: 25% рекомендованої початкової дози

Доксорубіцин не слід застосовувати пацієнтам із тяжким порушенням функції печінки.
Інші спеціальні популяції
Можна розглянути можливість застосування знижених початкових доз або подовжених інтервалів
між циклами у пацієнтів, які раніше отримували системну протиракову терапію або променеву терапію, у дітей, літніх пацієнтів, пацієнтів із ожирінням або пацієнтів із пухлинними інфільтратами в кістковому мозку.

Не слід змішувати лікарський засіб з іншими лікарськими засобами. Слід уникати контакту
з лужними розчинами, оскільки це може призвести до гідролізу доксорубіцину. Не слід
змішувати доксорубіцин з гепарином через хімічну несумісність, яка може призвести до
утворення осаду.
Не слід змішувати доксорубіцин з фторурацилом (наприклад, у тому самому флаконі для внутрішньовенної інфузії або
через Y-подібний з’єднувач інфузійної системи) через повідомлену про несумісність цих препаратів, яка
може призвести до утворення осаду. Якщо передбачається комбіноване застосування доксорубіцину
з фторурацилом, рекомендується промивання інфузійної системи між введенням цих препаратів.

Зберігання розчину для ін'єкцій у холодильнику може призвести до перетворення препарату на гель.
Гель повертається до стану легкого клейкого розчину, а потім повністю до розчину протягом двох до чотирьох годин при кімнатній температурі (15°C–25°C).

Усі невикористані залишки препарату або його відходи слід утилізувати відповідно до місцевих правил.

Рекомендується дотримуватися наступних правил безпеки, що стосуються всіх протиракових лікарських засобів:

Персонал повинен бути проінструктований щодо правильних методик приготування та введення препарату.
Вагітні жінки не повинні виконувати жодних робіт, пов’язаних з приготуванням або введенням препарату.
Працівники, що контактують з доксорубіцином, повинні використовувати засоби індивідуального захисту: окуляри, фартухи, одноразові рукавички та маски.
Приготування розчину для інфузії повинно проводитися в спеціально призначеному приміщенні (найкраще — у боксі з ламінарним потоком повітря). Робоча поверхня повинна бути захищена одноразовим вбирним папером із захисним пластиковим шаром.
Усі матеріали, використані для приготування, введення препарату та утилізації залишків, включаючи рукавички, повинні бути поміщені в спеціальні контейнери для зберігання засобів високого ризику та передані для знищення при дуже високій температурі.
У разі випадкового забруднення препаратом предмети слід промити розчином натрію гіпохлориту (1%), а потім промити великою кількістю води.
Усі використані гігієнічні матеріали повинні бути знищені зазначеним вище способом.
У разі випадкового контакту препарату зі шкірою слід ретельно промити шкіру великою кількістю води з милом або розчином натрію гідрогенкарбонату. Не слід чистити шкіру щіткою.
У разі випадкового контакту препарату з очима слід відкинути повіку та промивати очі великою кількістю води не менше 15 хвилин. Промити розчином натрію гідрогенкарбонату. Потім слід звернутися до лікаря.
Після зняття рукавичок слід завжди мити руки.

Адрібластіна PFS