Тріакорт 40 мг/1 мл суспензія для ін’єкцій
Тріакорт 80 мг/2 мл суспензія для ін’єкцій
(триамцинолону ацетонід)
ФАРМАКОТЕРАПЕВТИЧНА КАТЕГОРІЯ
Системний кортикостероїд
ТЕРАПЕВТИЧНІ ПОКАЗАННЯ
Ін’єкційне введення Тріакорт (суспензія для ін’єкцій триамцинолону ацетоніду) показане для системної кортикостероїдної терапії за таких станів, як алергічні синдроми (для контролю важких або виснажливих станів, які не піддаються традиційному лікуванню), дерматози, генералізований ревматоїдний артрит та інші захворювання сполучної тканини. Парентеральне введення особливо корисне при цих захворюваннях, коли неможливо застосування пероральних кортикостероїдів.
Тріакорт також може вводитися внутрішньосуглобово або внутрішньобурсально, а також безпосередньо в сухожильні вагіни та тендозні кісти.
Ці способи введення дозволяють ефективно проводити короткотермінову місцеву терапію болю, набряку та суглобової скованості, що виникають при травматичному або ревматоїдному артриті, остеоартриті, синовіті, бурситі та тенозиті.
При лікуванні генералізованих артритичних захворювань внутрішньосуглобове введення триамцинолону ацетоніду слід розглядати як допоміжний захід до інших традиційних терапевтичних методів.
Обмежені захворювання, такі як травматичний артрит або бурсит, можуть бути типовими показаннями для терапії, що проводиться виключно внутрішньосуглобово.
ПРОТИПОКАЗАННЯ
Гіперчутливість до діючої речовини (триамцинолону ацетоніду) або до будь-якого з допоміжних речовин. Кортикостероїди протипоказані у пацієнтів із системними інфекціями та у дітей віком до двох років. Ін’єкційне введення кортикостероїдів протипоказане при ідіопатичній тромбоцитопенічній пурпурі.
ОБЕРЕЖНІСТЬ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ
У разі лікування кортикостероїдами може розвинутися стан вторинної надниркової недостатності, яка може зберігатися протягом місяців після припинення терапії. Тому при будь-якому стані стресу (наприклад, травма, хірургічне втручання або важке захворювання), що виникає в цей період, терапію слід відновити. Оскільки секреція мінералокортикоїдів може бути порушена, одночасно слід призначати хлорид натрію та/або мінералокортикоїди.
У пацієнтів з гіпотиреозом або цирозом печінки відповідь на кортикостероїди може бути посиленою.
Рекомендується обережність у пацієнтів з герпетичним кератитом, оскільки можлива перфорація рогівки.
Під час кортикостероїдної терапії можуть виникати психічні порушення різного характеру: ейфорія, безсоння, зміни настрою та особистості, важка депресія або симптоми справжніх психозів. Існуюча емоційна нестабільність або схильність до психотичних станів можуть погіршуватися під впливом кортикостероїдів. Застосування антидепресантів не полегшує цих порушень і може посилити психічні розлади, спричинені кортикостероїдною терапією.
Кортикостероїди слід застосовувати з обережністю в таких випадках: неспецифічний коліт із загрозою перфорації, абсцеси та гнійні інфекції загалом, дивертикуліт, нещодавні кишкові анастомози, активна або латентна шлункова виразка, ниркова недостатність, гострий гломерулонефрит, хронічний нефрит, гіпертензія, застійна серцева недостатність, тромбофлебіт, тромбоемболічні ускладнення, остеопороз, ексантема, метастатичний рак, міастенія.
Хоча Тріакорт може поліпшити симптоми запалення, слід виявити їхню причину та лікувати її.
Внутрішньосуглобове введення кортикостероїду може спричиняти системні ефекти, а також місцеві. Навіть випадкове введення суспензії в навколосуглобові м’які тканини може спричинити системні ефекти і є найпоширенішою причиною невдачі місцевої терапії. Пацієнтам, які отримують внутрішньосуглобове лікування, не слід надмірно навантажувати суглоби, у яких спостерігається поліпшення симптоматики, оскільки це може призвести до прискорення дегенеративних змін у суглобі. Під час внутрішньосуглобового введення слід уникати надмірного розтягування суглобової капсули та витікання стероїду по ходу голки, оскільки це може призвести до підшкірної атрофії.
Уникайте введення препарату в нестабільні суглоби. У деяких випадках повторні внутрішньосуглобові ін’єкції можуть самі спричинити нестабільність суглоба. У певних випадках, особливо після повторних введень, рекомендується провести рентгенологічне дослідження.
Внутрішньосуглобове введення рідко спричиняє дискомфорт у суглобі. Збільшення болю, що супроводжується місцевим набряком, подальшим обмеженням рухливості суглоба, лихоманкою та загальним погіршенням стану, може свідчити про септичний процес у суглобі. У разі підтвердження діагнозу слід припинити введення кортикостероїду та негайно розпочати відповідну антибактеріальну терапію, яку продовжують ще 7–10 днів після зникнення ознак інфекції.
Уникайте внутрішньосуглобового введення в суглоби, в яких раніше були інфекційні процеси.
Повторні ін’єкції в запалені сухожилля супроводжувалися розривом сухожилля, тому цю практику слід уникати.
Може виникнути набряк при наявності ниркової дисфункції зі зниженим швидкістю клубочкової фільтрації.
Під час тривалої терапії важливо забезпечити добре споживання білків, щоб запобігти поступовій втраті ваги, яка іноді супроводжується негативним азотистим балансом, схудненням та слабкістю скелетних м’язів.
У жінок, які отримують кортикостероїди, можуть виникати порушення менструального циклу.
При шлунковій виразці рецидив може залишатися безсимптомним до моменту перфорації або кровотечі.
Тривала терапія кортикостероїдами може спричинити гіперацидність або шлункову виразку; тому рекомендується призначення антиацидного засобу.
Важливо контролювати стан пацієнтів навіть після припинення терапії триамцинолону ацетонідом, оскільки може раптово повернутися основна симптоматика захворювання, яке лікувалося.
Застосування у дітей
Надмірна експозиція бензилового спирту пов’язана з токсичністю (гіпотензія, метаболічний ацидоз), особливо у новонароджених, а також із підвищеним ризиком ядерної жовтяниці, особливо у недоношених дітей. Були рідкісні повідомлення про смерть, особливо у недоношених, пов’язані з надмірною експозицією бензилового спирту (див. також розділ «Особливі застереження»).
Тріакорт не рекомендовано застосовувати у дітей віком до 6 років.
Дітей, які отримують тривалу кортикостероїдну терапію, слід уважно спостерігати щодо росту та розвитку, оскільки кортикостероїди можуть пригнічувати ріст.
Слід дотримуватися обережності при контакті з вітряною віспою, корью або іншими інфекційними захворюваннями.
Дітей не слід вакцинувати або імунізувати під час терапії кортикостероїдами. Ці препарати можуть впливати на ендогенну продукцію стероїдів.
Застосування у літніх людей
Побічні ефекти, такі як остеопороз або гіпертензія, які часто виникають при системній терапії кортикостероїдами, можуть мати серйозні наслідки у літніх пацієнтів.
Тому рекомендується ретельне клінічне спостереження.
Можуть виникати порушення менструацій, а у жінок після менопаузи спостерігалося вагінальне кровотеча. Пацієнткам слід повідомити про цей ризик, але необхідно також рекомендувати відповідні обстеження.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші форми взаємодії
Ін’єкції амфотерицину B та засоби, що знижують рівень калію: пацієнтів, які приймають ці засоби, слід контролювати на можливу гіпокаліємію.
Антихолінестеразні засоби: можуть виникати антагоністичні реакції з цими засобами.
Пероральні антикоагулянти: кортикостероїди можуть як підвищувати, так і знижувати антикоагулянтну дію; тому необхідно ретельно контролювати пацієнтів, які приймають як антикоагулянти, так і кортикостероїди.
Гіпоглікемічні засоби: кортикостероїди можуть підвищувати рівень глюкози в крові; необхідно ретельно контролювати діабетиків, особливо на початку, при припиненні або зміні дози кортикостероїдної терапії.
Протитуберкульозні засоби: може знижуватися сироваткова концентрація ізоніазиду.
Циклоспорин: при одночасному застосуванні спостерігається підвищення активності як кортикостероїдів, так і циклоспорину.
Глікозиди наперстянки: може виникнути підвищення токсичності наперстянки при одночасному застосуванні з кортикостероїдами.
Естрогени, включаючи оральні контрацептиви: може збільшуватися як період напіввиведення, так і концентрація кортикостероїдів, тоді як може знижуватися кліренс.
Індуктори печінкових ферментів (наприклад, барбітурати, фенітоїн, карбамазепін, рифампіцин): відзначено підвищення метаболічного кліренсу триамцинолону ацетоніду; пацієнтів, які приймають ці засоби, слід ретельно контролювати, а за необхідності — змінити дозу кортикостероїдів.
Гормон росту (наприклад, соматрем): може пригнічуватися стимулюючий ріст ефект.
Кетоконазол: може виникнути зниження кліренсу кортикостероїдів із наступним підвищенням їхньої дії.
Недеполяризуючі м’язові релаксанти: кортикостероїди можуть зменшувати або посилювати нейром’язову блокаду.
Нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ): кортикостероїди можуть підвищувати частоту та/або тяжкість шлунково-кишкових кровотечей та виразок, спричинених НПЗЗ. Крім того, кортикостероїди можуть знижувати рівень саліцилатів у сироватці, що призводить до зниження ефективності. Навпаки, припинення прийому кортикостероїдів під час терапії високими дозами саліцилатів може спричинити токсичність саліцилатів.
У пацієнтів з гіпопротромбінемією комбінацію кортикостероїдів із аспірином слід застосовувати з обережністю.
Тиреоїдні засоби: метаболічний кліренс кортикостероїдів знижується при гіпотиреозі та підвищується при гіпертиреозі. Дозу кортикостероїдів слід коригувати при зміні стану щитоподібної залози.
Вакцини: пацієнти, які отримують кортикостероїди, можуть мати нейрологічні ускладнення та втрату антитілової відповіді після вакцинації. Повідомте лікаря або фармацевта, якщо ви нещодавно приймали будь-які інші ліки, навіть без рецепта.
ОСОБЛИВІ ЗАСТЕРЕЖЕННЯ
Цей препарат містить бензиловий спирт як консервант. Бензиловий спирт пов’язаний з тяжкими небажаними подіями та смерттю, особливо у дітей. «Синдром важкого дихання» (gasping syndrome) пов’язаний з бензиловим спиртом. Хоча звичайні терапевтичні дози цього препарату виділяють кількість бензилового спирту, яка значно нижча за ту, що пов’язана з «синдромом важкого дихання», мінімальна доза бензилового спирту, що може спричинити токсичність, невідома.
Недоношені діти та новонароджені з низькою масою тіла, а також пацієнти, які отримують високі дози, можуть легше розвинути токсичність.
Тому, через наявність бензилового спирту, препарат не повинен застосовуватися у дітей віком до двох років.
Не вводити внутрішньовенно, оскільки це суспензія.
Не проводилися дослідження, що підтверджують безпеку терапії Тріакорт, введеного через ніс (до турбінатів), субкон’юнктивально, субтендинозно, ретробульбарно або внутрішньоочно (інтравітрально).
Після інтравітрального введення повідомляли про ендофтальміт, запалення ока, підвищення внутрішньоочного тиску, порушення зору, включаючи втрату зору. Також були повідомлення про багато випадків сліпоти після ін’єкцій суспензій кортикостероїдів у носові турбінати та у випадках ураження голови. Застосування Тріакорт (суспензія для ін’єкцій триамцинолону ацетоніду) не рекомендовано і не показано жодним із цих шляхів введення.
Епідуральне або інтратекальне введення Тріакорт не повинно застосовуватися. Важкі небажані події пов’язані з епідуральним або інтратекальним введенням.
Повідомляли про випадки важких анафілактичних реакцій та анафілактичного шоку, включаючи смерть, у пацієнтів, яким вводили триамцинолону ацетонід, незалежно від шляху введення.
Тріакорт — препарат тривалої дії, який не рекомендовано застосовувати в гострих станах.
Щоб уникнути індукованої препаратом надниркової недостатності, слід застосовувати підтримуючу дозу в станах стресу (травми, хірургічні втручання або важкі захворювання) як під час лікування Тріакорт, так і протягом року після нього.
Тривале застосування кортикостероїдів може призводити до задньої субкапсулярної катаракти, глаукоми з можливим ураженням зорових нервів, а також підвищувати ризик вторинних інфекцій очей.
Середні та високі дози кортизону або гідрокортизону можуть спричинити підвищення артеріального тиску, затримку рідини та солей і підвищення виведення калію. Ці ефекти менш імовірні при застосуванні синтетичних похідних, принаймні якщо їх не використовувати високими дозами.
Може знадобитися дієта з низьким вмістом солі та одночасне призначення калію. Усі кортикостероїди підвищують виведення кальцію, що може спричинити або погіршити існуючу остеопорозу.
Кортикостероїди можуть маскувати деякі ознаки інфекції, і під час їхнього застосування можуть виникати супутні інфекції. Під час кортикостероїдної терапії захисні функції організму можуть знижуватися, і може бути важко виявити джерело інфекції. Крім того, пацієнти, які отримують імунодепресивну терапію, включаючи кортикостероїди, більш схильні до інфекцій, ніж ті, хто не приймає ці препарати.
Вітряна віспа та корь можуть мати більш тяжкий або навіть летальний перебіг у пацієнтів, які отримують кортикостероїди. У дітей або дорослих, які отримують кортикостероїди і не хворіли на ці захворювання, слід особливо уникати контакту з інфікованими. Якщо контакт відбувся, може бути показаною терапія специфічними імуноглобулінами проти вітряної віспи (VZIG) або внутрішньовенними імуноглобулінами (IVIG). Якщо розвинулася вітряна віспа або герпес зостер, можна розглянути терапію протибірними засобами.
Аналогічно, кортикостероїди слід застосовувати з особливою обережністю у пацієнтів із інвазією стронгілоїдами (гострицями), оскільки імунодепресія, спричинена кортикостероїдами, може призвести до суперінфекції стронгілоїдами з поширенням та масовою міграцією личинок, часто з супутнім важким ентероколітом і септицемією грамнегативних мікроорганізмів, що може бути летальним.
Пацієнтів, які отримують кортикостероїдну терапію, особливо високими дозами, не слід вакцинувати або імунізувати, оскільки вони схильні до клінічних ускладнень, особливо нейрологічних, через втрату антитілової відповіді.
Застосування триамцинолону ацетоніду при активному туберкульозі слід обмежити випадками важкого або поширеного захворювання, коли кортикостероїд використовується для лікування інфекції разом із адекватною протитуберкульозною терапією. Якщо кортикостероїди призначаються пацієнтам із латентним туберкульозом або з позитивною реакцією на туберкулін, необхідна хемопрофілактика.
Оскільки були рідкісні випадки анафілактичних реакцій у пацієнтів, які отримували парентеральні кортикостероїди, слід дотримуватися відповідних застережень перед введенням, особливо якщо в анамнезі є алергія на ліки.
Рекомендується, щоб внутрішньом’язову ін’єкцію робили глибоко, щоб уникнути місцевої атрофії. Місце введення в сідничній м’яз краще, ніж в дельтоподібний, оскільки в цій області частіше виникає місцева атрофія.
Вагітність та годування груддю
Багато кортикостероїдів, які застосовуються в низьких дозах, виявилися тератогенними у лабораторних тварин. Оскільки адекватних досліджень репродукції у людини не проводилося, застосування кортикостероїдів під час вагітності, годування груддю або у жінок репродуктивного віку слід оцінювати з урахуванням можливого корисного ефекту порівняно з потенційним ризиком для матері, ембріона, плода або годуючого новонародженого.
Новонароджених від матерів, які отримували значні дози кортикостероїдів під час вагітності, слід уважно обстежувати на ознаки гіпонаднаднирковості. Проконсультуйтеся з лікарем або фармацевтом, перш ніж приймати будь-які ліки.
Вплив на здатність керувати транспортними засобами та використовувати механізми
У зв’язку з можливою появою побічних ефектів з боку центральної нервової системи (наприклад, запаморочення), пацієнтам, які керують транспортними засобами або працюють із механізмами, слід враховувати цю можливість.
ДЛЯ ТИХ, ХТО ЗАЙМАЄТЬСЯ СПОРТОМ: ЗАСТОСУВАННЯ ПРЕПАРАТУ БЕЗ ТЕРАПЕВТИЧНОЇ ПОТРЕБИ Є ДОПІНГОМ І МОЖЕ ПРИЗВЕСТИ ДО ПОЗИТИВНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ У ТЕСТАХ НА ДОПІНГ.
ДОЗА, СПОСІБ І ТЕРМІН ЗАСТОСУВАННЯ
Загальні положення:
Початкова доза Тріакорт може варіювати від 2,5 до 60 мг/добу залежно від конкретного захворювання.
У менш тяжких випадках можуть бути достатніми нижчі дози, тоді як іншим пацієнтам можуть знадобитися вищі початкові дози. Зазвичай кількість препарату, введеного парентерально, становить від третини до половини дози, призначеної перорально кожні 12 годин. У випадках, що загрожують життю пацієнта, можуть бути виправдані більші дози. Початкову дозу слід підтримувати або коригувати до досягнення задовільної клінічної відповіді.
Якщо вона не досягається протягом розумного періоду часу, Тріакорт слід поступово припинити, а пацієнта перевести на іншу терапію.
СХЕМА ДОЗУВАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНА І ПОВИННА БУТИ УЗГОДЖЕНА ЗАЛЕЖНО ВІД ЗАХВОРЮВАННЯ ТА ВІДПОВІДІ ПАЦІЄНТА.
Рекомендується застосовувати найменшу ефективну дозу для конкретного захворювання.
Після досягнення позитивної відповіді на терапію слід визначити відповідну підтримуючу дозу, поступово знижуючи початкову дозу до мінімальної, яка забезпечує бажаний терапевтичний ефект. Якщо препарат потрібно припинити після тривалої терапії, рекомендується поступове, а не раптове припинення.
Дозування
Для системного застосування
Дорослі та діти старше 12 років
Рекомендована початкова доза — 60 мг. Ін’єкцію роблять глибоко в м’язи сідничної області.
Якщо ін’єкцію зроблено неправильно, може розвинутися атрофія підшкірної жирової тканини.
Доза зазвичай становить 40–80 мг залежно від відповіді пацієнта та тривалості ремісії. У деяких пацієнтів симптоми можуть добре контролюватися низькими дозами (20 мг або менше). Хворі на сінну лихоманку або поліноз, які не реагують на десенсибілізуючу терапію та інші традиційні методи, можуть досягти ремісії симптомів на весь сезон квітіння після однієї ін’єкції 40–100 мг.
Діти віком від 6 до 12 років: рекомендована початкова доза — 40 мг, хоча дозування більше залежить від тяжкості симптомів, ніж від віку або маси тіла.
Новонароджені або недоношені: цей препарат містить бензиловий спирт. Не застосовувати у новонароджених або недоношених (див. також розділи «Обережність при застосуванні», «Застосування у дітей» та «Особливі застереження»).
Для місцевого застосування
Внутрішньосуглобове або внутрішньобурсальне введення та ін’єкції в сухожильні вагіни: одна ін’єкція триамцинолону ацетоніду часто достатня, але може знадобитися кілька ін’єкцій для адекватного полегшення симптомів.
Початкова доза: 2,5–5 мг для малих суглобів, 5–15 мг — для більших, залежно від типу захворювання. У дорослих зазвичай достатньо дози до 10 мг для менших ділянок і до 40 мг — для більших. Без ускладнень застосовувалися дози до загального 80 мг у вигляді однієї ін’єкції.
Застосування
Загальні положення:
Необхідно вводити препарат у повних стерильних умовах. Перед використанням добре струсити флакон, щоб забезпечити однорідну суспензію, і переконатися, що не утворилися агломерати. Вплив низьких температур може спричинити утворення агломератів, і в цьому випадку препарат не слід використовувати. Після набору рідини в шприц ін’єкцію слід робити негайно, щоб уникнути осідання в шприці. Дотримуйтесь усіх заходів безпеки, щоб уникнути інфекції або попадання голки в судину.
Для системного застосування
Ін’єкцію роблять глибоко в м’язи сідничної області. Для дорослих рекомендується використовувати голку довжиною не менше 4 см; у пацієнтів із ожирінням може знадобитися довша голка. Місце ін’єкції слід змінювати після кожної наступної ін’єкції.
Місцеве застосування
При наявності значного внутрішньосуглобового випоту доцільно попередньо відсмоктати частину синовіальної рідини, не повністю спорожнюючи суглоб; це сприяє швидшому зникненню симптомів і уникненню надмірного розбавлення введеного стероїду. Потім проводять внутрішньосуглобове введення згідно з правилами техніки для ін’єкцій у суглобову порожнину.
При внутрішньосуглобовому або внутрішньобурсальному введенні та при ін’єкціях Тріакорт у сухожильні вагіни або тендозні кісти часто доцільно використовувати місцевий анестетик.
Слід проявити максимальну обережність при цих ін’єкціях, особливо в дельтоподібній області та сухожильних вагінах, щоб уникнути введення суспензії в навколишні тканини, оскільки це може призвести до тканинної атрофії. При неспецифічному гострому теносиновіті важливо, щоб ін’єкцію робили всередину вагіни, а не в сухожилля. При епікондиліті лікування може проводитися шляхом інфільтрації препарату в найм’якшій точці.
Не застосовувати Тріакорт для внутрішньовенного, інтрадермального, субтендинозного, ендонасального (турбінати), субкон’юнктивального, ретробульбарного або інтравітрального (внутрішньоочного), епідурального або інтратекального введення. Див. відповідний розділ «Особливі застереження».
Передозування
Хронічне передозування: симптоми передозування глюкокортикостероїдами можуть включати сплутаність свідомості, тривожність, депресію, спазми або шлунково-кишкові кровотечі, синяки, луноподібне обличчя та гіпертензію. Після тривалої терапії раптове припинення лікування може призвести до гострої надниркової недостатності. Остання може виникнути також у стані стресу. Після тривалої терапії високими дозами можуть виникати зміни типу синдрому Кушинга.
Гостре передозування: специфічного лікування гострого передозування кортикостероїдами не існує, тому слід проводити підтримуючу терапію; при шлунково-кишкових кровотечах — лікування, як при шлунковій виразці.
Якщо у вас виникли будь-які сумніви щодо застосування Тріакорт, зверніться до лікаря або фармацевта.
ПОБІЧНІ ЕФЕКТИ
Як і всі ліки, Тріакорт може спричиняти побічні ефекти, хоча не всі пацієнти їх відчувають.
Перелік побічних ефектів:
Часті (можуть виникати у до 1 із 10 осіб):

Інфекція
Головний біль
Катаракта
Реакції на місці ін’єкції
Нечасті (можуть виникати у до 1 із 100 осіб):
Стерильний абсцес на місці ін’єкції, маскована інфекція
Анафілактоїдна реакція, анафілактична реакція, анафілактичний шок
Синдром Кушинга, пригнічення функції надниркових залоз
Затримка натрію, затримка рідини, гіпокаліємічний алкалоз, гіперглікемія, цукровий діабет, неадекватний контроль цукрового діабету
Психіатричні симптоми, депресія, ейфоричний настрій, коливання настрою, психотичний розлад, зміна особистості, безсоння
Судоми, синкопе, доброзичливий підвищений внутрішньочерепний тиск, неврит, парестезія
Сліпота, глаукома, екзофтальм, перфорація рогівки
Запаморочення
Застійна серцева недостатність, аритмія
Гіпертензія, емболія, тромбофлебіт, некротизуючий васкуліт
Шлункова виразка, шлункова виразка з перфорацією, шлункова виразка з кровотечею, панкреатит, розтягнення живота, виразковий езофагіт
Кропив’янка, висип, гіперпігментація шкіри, гіпопігментація шкіри, атрофія шкіри, ламкість шкіри, петехії, синяки, еритема, гіпергідроз, пурпура, стрії шкіри, гірсутизм, акнеформний дерматит, шкірний червоний вовчак
Остеопороз, остеонекроз, патологічний перелом, уповільнене зростання перелому, дискомфорт у м’язах і кістках, слабкість м’язів, міопатія, атрофія м’язів, затримка росту, нейропатична артропатія
Глюкозурія
Нерегулярні менструації, аменорея, постменопаузальна кровотеча
Синовіт, біль, подразнення на місці ін’єкції, дискомфорт на місці ін’єкції, втому, неповне загоєння
Знижений рівень калію в крові, зміни на ЕКГ, знижена толерантність до вуглеводів, негативний азотистий баланс, підвищений внутрішньоочний тиск, втручання в лабораторні аналізи
Компресійний перелом хребта

Дотримання інструкцій у листівці зменшує ризик побічних ефектів.
Повідомлення про побічні ефекти
Якщо ви відчуваєте будь-які побічні ефекти, включаючи ті, що не вказані в цьому листівці, зверніться до лікаря. Ви також можете повідомити про побічні ефекти безпосередньо через національну систему повідомлень на сайті
http://www.agenziafarmaco.gov.it/it/responsabili.
Повідомляючи про побічні ефекти, ви допомагаєте забезпечити більш повну інформацію про безпеку цього лікувального засобу.
ЗБЕРІГАТИ ЛІКУВАЛЬНИЙ ЗАСІБ ПОЗА ДОСЯГАЄМІСТЮ ДІТЕЙ
ТЕРМІН ДІЇ ТА ЗБЕРІГАННЯ
Не зберігати при температурі вище 25°C
УВАГА: НЕ ЗАСТОСОВУВАТИ ЛІКУВАЛЬНИЙ ЗАСІБ ПІСЛЯ ДАТИ, ЗАЗНАЧЕНОЇ НА УПАКОВЦІ
УНИКАЙТЕ ЗАМОРОЖУВАННЯ
СКЛАД
Кожен флакон 40 мг/1 мл суспензії для ін’єкцій містить: ДІЮЧУ РЕЧОВИНУ:
триамцинолону ацетонід 40,0 мг; ДОПОМІЖНІ РЕЧОВИНИ: натрію кармелоза; натрію хлорид; полісорбат; бензиловий спирт; вода для ін’єкцій q.s. до 1,0 мл.
Кожен флакон 80 мг/2 мл суспензії для ін’єкцій містить: ДІЮЧУ РЕЧОВИНУ:
триамцинолону ацетонід 80,0 мг; ДОПОМІЖНІ РЕЧОВИНИ: натрію кармелоза; натрію хлорид; полісорбат; бензиловий спирт; вода для ін’єкцій q.s. до 2,0 мл.
ФАРМАЦЕВТИЧНА ФОРМА ТА ВМІСТ
Суспензія для ін’єкцій для внутрішньом’язового та внутрішньосуглобового застосування.
Упаковка 40 мг/1 мл: 3 флакони
Упаковка 80 мг/2 мл: 3 флакони
ВЛАСНИК РЕЄСТРАЦІЙНОГО ПОСВІДЧЕННЯ:
PHARMATEX ITALIA SRL
VIA APPIANI, 22
20121 МІЛАН (ІТАЛІЯ)
ВИРОБНИК:
LISAPHARMA SPA
VIA LICINIO 11
22036 ЕРБА (КОМО)
ВИРОБНИК ТА ОСТАТНІЙ КОНТРОЛЬ:
FISIOPHARMA SRL
ПРОМИСЛОВИЙ МАСИВ
84020 ПАЛОМОНТЕ (СА)
ІТАЛІЯ