Селепарина

Інструкція: інформація для пацієнта

Селепарина 2.850 О.О. антиХа/0,3 мл розчин для ін'єкцій, 3.800 О.О. антиХа/0,4 мл розчин для ін'єкцій, 5.700 О.О. антиХа/0,6 мл розчин для ін'єкцій, 7.600 О.О. антиХа/0,8 мл розчин для ін'єкцій, 9.500 О.О. антиХа/1 мл розчин для ін'єкцій

nadroparina calcica
Уважно прочитайте цей листок перед тим, як використовувати цей лікарський засіб, оскільки він містить важливу інформацію для вас.

• Зберігайте цей листок. Можливо, вам знадобиться прочитати його ще раз.
• Якщо у вас виникнуть будь-які сумніви, зверніться до лікаря або фармацевта.
• Цей лікарський засіб призначено виключно для вас. Не передавайте його іншим особам, навіть якщо симптоми їхнього захворювання такі самі, як ваші, оскільки це може бути небезпечним.
• Якщо виникнуть будь-які побічні ефекти, включаючи ті, що не вказані в цьому листку, зверніться до лікаря або фармацевта. Див. розділ 4.

Зміст цього листка:

1. Що таке Селепарина і для чого використовується
2. Що потрібно знати перед застосуванням Селепарини
3. Як застосовувати Селепарину
4. Можливі побічні ефекти
5. Як зберігати Селепарину
6. Вміст упаковки та інша інформація

1. Що таке Селепарина і для чого її застосовують

Селепарина містить активну речовину — надропарину кальцієву, антикоагулянт, який отримують з гепарину і використовують
для запобігання утворенню згортків у крові.
Селепарину застосовують:

• для профілактики глибокої венозної тромбози (ГВТ) у загальній хірургії та ортопедичній хірургії. Це означає, що препарат допомагає запобігти утворенню згортків у венах ніг у разі неможливості або обмеження рухів після серйозних хірургічних втручань.
• для лікування глибокої венозної тромбози.
• для профілактики утворення згортків під час гемодіалізу (процедури очищення крові) у пацієнтів із нирковою недостатністю.
• для лікування певних форм інфаркту міокарда (нестабільна стенокардія та інфаркт міокарда без зубця Q).
  Зверніться до лікаря, якщо не відчуваєте поліпшення або стан погіршується.

2. Що Ви повинні знати перед застосуванням Селепарини

Не застосовуйте Селепарину

• якщо Ви маєте алергію на активну речовину надропарину, гепарин або подібний препарат (наприклад, еноксапарин, беміпарин, далтепарин), або на будь-який інший компонент цього лікарського засобу (перелічені в розділі 6),
• якщо у Вас була тромбоцитопенія (знижена кількість тромбоцитів — клітин, відповідальних за згортання крові) (див. також «Застереження та обережність»),
• якщо Ви маєте підвищений ризик кровотеч, пов’язаний із порушеннями згортання крові, за винятком внутрішньосудинної дисемінованої коагуляції (тяжкий стан, що призводить до утворення тромбів у багатьох судинах), яка не викликана гепарином,
• якщо у Вас є пошкодження, що загрожують кровотечею (наприклад, активна пептична виразка, виразка верхніх відділів шлунка),
• якщо Ви страждаєте (або страждали) на ретинопатію (хвороби сітківки — мембрани, що вистилає внутрішню поверхню ока),
• якщо Ви страждаєте (або страждали) на геморагічний синдром,
• якщо Ви страждаєте (або страждали) на геморагічні інсульті (крововиливи в мозок),
• якщо Ви страждаєте (або страждали) на гостру інфекційну ендокардиту (гостру інфекцію, що уражає внутрішній шар серця),
• якщо Ви маєте тяжку ниркову недостатність і лікуєтесь від глибокої венозної тромбози, нестабільної стенокардії або не-Q-інфаркту міокарда,
• якщо Ви страждаєте на тяжкі захворювання нирок або підшлункової залози,
• якщо Ви маєте тяжку артеріальну гіпертензію (дуже високий тиск),
• якщо Ви нещодавно перенесли операцію на голові (хірургічне лікування черепно-мозкової травми),
• під час місцевої анестезії під час хірургічних процедур. Вона є протипоказаною, якщо Ви приймаєте гепарин низькомолекулярної маси для терапевтичного застосування.

Застереження та обережність
Зверніться до лікаря або фармацевта перед застосуванням Селепарини.
Може розвинутися індукована гепарином тромбоцитопенія (зниження кількості тромбоцитів), тому під час усього курсу лікування надропарином необхідно контролювати кількість тромбоцитів.
Рідко повідомлялося про випадки тромбоцитопенії, іноді тяжкі, які можуть супроводжуватися артеріальною або венозною тромбозом. Таку діагноз слід розглядати в таких випадках:

• тромбоцитопенія
• будь-яке значне зниження рівня тромбоцитів
• погіршення початкової тромбози під час лікування
• нова тромбоза під час лікування
• внутрішньосудинна дисемінована коагуляція.

У цих випадках лікування надропарином слід припинити.
У разі розвитку тромбоцитопенії, спричиненої лікуванням гепарином (як звичайним, так і низькомолекулярної маси), Ваш лікар може розглянути:

• за необхідності — продовження лікування надропарином
• заміну на антикоагулянт іншої групи
• якщо це неможливо, але все ж необхідно застосовувати гепарин — заміну на інший гепарин низькомолекулярної маси. У таких випадках Ваш лікар повинен контролювати кількість тромбоцитів щонайменше щодня, а при виникненні тромбоцитопенії лікування слід негайно припинити (див. «Не застосовуйте Селепарину»).

Надропарину слід застосовувати з обережністю в таких випадках, коли може збільшитися ризик кровотечі:

• печінкова недостатність

• дуже високий тиск (тяжка артеріальна гіпертензія)

• анамнез пептичної виразки (шлунка) або інших органічних уражень, що загрожують кровотечею

• судинні захворювання хоріоїдної оболонки (частини ока з великою кількістю кровоносних судин)

• післяопераційний період після нейрохірургічних операцій, операцій на спинному мозку (хірургія хребта) або на оці, а також при черепно-мозкових травмах.
  Звертайте особливу увагу:

• Якщо Ви маєте порушену функцію нирок: Ви маєте підвищений ризик кровотечі та повинні лікуватися з обережністю.

• Якщо Ви похилого віку: Ваш лікар повинен перевірити функцію нирок перед початком лікування (див. «Не застосовуйте Селепарину»).

• Якщо Ви маєте підвищений рівень калію в крові або перебуваєте під ризиком його підвищення, наприклад, при цукровому діабеті, хронічній нирковій недостатності, наявній метаболічній ацидозі (порушення концентрації газів і солей у крові) або при застосуванні ліків, що можуть підвищувати рівень калію в крові (наприклад, інгібітори АПФ, нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ)), гепарин може пригнічувати утворення альдостерону (гормону, що регулює концентрацію солей у крові), що призводить до підвищення рівня калію в крові. Здається, що цей ризик зростає з тривалістю терапії, але, як правило, він є оборотним.

• Якщо Ви піддаєтесь спінальній або епідуральній анестезії, застосування гепарину низькомолекулярної маси може рідко супроводжуватися утворенням гематом, що можуть призвести до тривалої або постійної паралічі. Тому Вам необхідно регулярно обстежуватися на наявність ознак і симптомів нейрологічних порушень, таких як біль у спині, чутливі та рухові порушення (оніміння та слабкість у нижніх кінцівках), порушення функції кишечника та/або сечового міхура. Ви повинні негайно повідомити лікаря або медичного працівника, якщо виникнуть будь-які з наведених симптомів. Ризик спінальних/епідуральних гематом зростає при наявності катетера в спинному мозку або при одночасному застосуванні інших ліків, що можуть впливати на згортання крові, таких як нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ), інгібітори агрегації тромбоцитів або інші антикоагулянти. Ризик також зростає при травмах або повторних епідуральних чи спінальних пункціях.

Шкірна некроза
Повідомте лікаря, якщо Ви помітили ознаки, такі як пурпура (темно-червоне забарвлення шкіри) або інфільтровані або болючі еритематозні плями, з або без загальних симптомів, оскільки вони можуть бути пов’язані з шкірною некрозою (тобто загибеллю тканин шкіри), про яку повідомлялося дуже рідко. У таких випадках лікар негайно припинить лікування.
Алергія на латекс
Ковпачок захисту голки попередньо наповненої шприца може містити гуму латексу. Він може викликати тяжкі алергічні реакції.
Діти та підлітки
Надропарину не рекомендовано застосовувати дітям та підліткам віком молодше 18 років.
Інші ліки та Селепарина
Повідомте лікареві або фармацевту, якщо Ви зараз приймаєте, нещодавно приймали або можете приймати будь-які інші ліки.
Надропарину слід застосовувати з обережністю, якщо Ви приймаєте:

• оральні антикоагулянти, оскільки їх одночасне застосування може посилювати антикоагулянтний ефект
• системні (глюко-)кортикостероїди (кортизон та подібні), оскільки їх одночасне застосування може підвищувати ризик кровотечі
• декстран (речовини, що використовуються для збільшення об’єму крові), оскільки їх одночасне застосування може підвищувати ризик кровотечі
• аскорбінову кислоту (вітамін С), антигістамінні, дигіталіс, пенициліни в/в, тетрацикліни або фенотіазини, оскільки може виникнути зниження активності лікарського засобу. Селепарина не рекомендована, якщо Ви приймаєте такі ліки, оскільки у цих випадках ризик кровотечі зростає:
• ацетилсаліцилову кислоту та інші саліцилати, нестероїдні протизапальні засоби — НПЗЗ (системного застосування). Використовуйте інші речовини для знеболення або зниження температури
• тиклопідин (оральні антикоагулянти)
• інші антиагреганти (клопідогрель, дипіридамол, сульфінпіразон тощо).

Вагітність, годування грудьми та фертильність
Якщо Ви вагітні, підозрюєте вагітність або плануєте вагітність, або годуєте грудьми, проконсультуйтесь із лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього лікарського засобу.
Вагітність
Застосування надропарину під час вагітності не рекомендовано, якщо тільки терапевтична вигода не переважує можливі ризики.
Годування грудьми
Інформація про виділення надропарину з грудковим молоком обмежена. Як заходи обережності, матерям, які годують грудьми та отримують надропарину, слід радити не годувати грудьми.
Фертильність
Досліджень щодо впливу надропарину на фертильність не проводилося.
Керування транспортними засобами та використання механізмів.
Досліджень щодо здатності керувати транспортними засобами та використовувати механізми не проводилося.

3. Як застосовувати Селепарину

Застосовуйте цей лікарський засіб суворо дотримуючись інструкцій лікаря або фармацевта. Якщо у вас виникли сумніви, зверніться до лікаря або фармацевта.
Не змішуйте надропарин кальциєву з іншими препаратами.
Звертайте особливу увагу на інструкції щодо дозування, які відрізняються для різних торгових марок гепаринів із низькою молекулярною масою, оскільки для кожного гепарину із низькою молекулярною масою використовують різні системи вимірювання доз (одиниці або мг).
Тому надропарин не можна замінювати іншими гепаринами із низькою молекулярною масою під час лікування.
Надропарин не можна вводити внутрішньом’язово.
Введення надропарину в період, близький до спинальної/епідуральної анестезії або спинномозкової пункції, має відбуватися згідно зі спеціальними рекомендаціями (див. «Попередження та застереження»).
Під час усього курсу лікування надропарином необхідно контролювати кількість тромбоцитів (див. «Попередження та застереження»).

Техніка підшкірного введення
Коли надропарин вводять підшкірно, ін’єкцію необхідно робити в передньо-бічну або задньо-бічну ділянку черевної стінки, чергуючи правий і лівий боки. Альтернативним місцем може бути стегно.
Щоб уникнути витоку розчину під час використання попередньо наповнених шприців, не витискайте бульбашку повітря зі шприца перед введенням.
Іглу необхідно вводити повністю перпендикулярно (тобто під кутом 90 градусів до живота), а не дотично, в товщу шкірної складки, утвореної між великим і вказівним пальцями оператора.
Шкірну складку необхідно утримувати протягом усього часу введення. Після ін’єкції не терти шкіру, а зробити легкий тиск на місце введення.
Якщо доза підбирається відповідно до вашої ваги, відрегулюйте об’єм для введення, перемістивши поршень до потрібної позначки, тримаючи шприц у вертикальному положенні.
Розчин надропарину для ін’єкцій необхідно візуально перевірити перед використанням на наявність частинок (тобто твердих частинок у рідкому розчині) або зміни кольору.
Якщо ви помітили будь-які візуальні зміни, розчин необхідно утилізувати.
Шприци призначені для одноразового використання, а будь-який не використаний вміст кожного шприца має бути утилізовано. Розчини не можна змішувати з іншими препаратами або повторно вводити.
Для шприців із системою захисту голки:

Профілактика глибоких венозних тромбозів
Підшкірне введення
При загальній хірургії:
Рекомендована доза — одна підшкірна ін’єкція за 2–4 години до операції. Подальше введення — щодобово протягом щонайменше 7 днів; у будь-якому разі профілактику слід продовжувати протягом усього періоду ризику та принаймні до відновлення ходьби.
При ортопедичній хірургії:
Рекомендована доза — одна передопераційна ін’єкція за 12 годин до операції, одна післяопераційна ін’єкція через 12 годин після завершення операції, потім щоденна ін’єкція.
Тривалість лікування — щонайменше 10 днів; у будь-якому разі профілактику слід продовжувати протягом усього періоду ризику та принаймні до відновлення ходьби.

Лікування глибоких венозних тромбозів
Підшкірне введення
Рекомендована доза — одна ін’єкція кожні 12 годин.
Якщо немає протипоказань, якнайшвидше починати оральну антикоагулянтну терапію.
Під час усього курсу лікування надропарином необхідно контролювати кількість тромбоцитів (див. «Попередження та застереження»).

Профілактика згортання під час гемодіалізу
Внутрішньосудинне введення
Якщо немає ризику кровотечі та сеанс триває менше або дорівнює 4 годинам, одну ін’єкцію одноразової дози вводять на початку сеансу в артеріальний доступ, доза визначається відповідно до вашої ваги.
Якщо існує підвищений ризик кровотечі, сеанси діалізу можуть проводитися з використанням зниженої вдвічі дози.
При сеансах тривалістю понад 4 години може бути введена додаткова знижена доза.
При наступних сеансах діалізу, за необхідності, дозу можна змінити відповідно до спостережуваного початкового ефекту.
Під час сеансу діалізу необхідно уважно спостерігати за можливими ознаками кровотечі або згортання в діалітичному контурі.

Лікування нестабільної стенокардії та нек-К-інфаркту міокарда
Підшкірне введення
Рекомендована доза надропарину, що вводиться підшкірно, — двічі на добу (кожні 12 годин). Тривалість лікування зазвичай становить 6 днів.

Застосування у дітей та підлітків
Надропарин не рекомендовано застосовувати у дітей та підлітків, оскільки відсутні достатні дані щодо безпеки та ефективності для встановлення дози у пацієнтів молодше 18 років.

Літні люди
Корекція дози не потрібна, якщо ви літня людина, якщо тільки не порушена функція нирок. Ваш лікар перевірить функцію ваших нирок перед початком лікування (див. нижче «Ниркова недостатність»).

Ниркова недостатність
Профілактика глибоких венозних тромбозів
Зниження дози не потрібно при легкій нирковій недостатності. При помірній або тяжкій нирковій недостатності існує підвищений ризик тромбоемболії та кровотечі. Якщо лікар вважає доцільним зменшити дозу з урахуванням індивідуальних факторів ризику кровотечі та тромбоемболії, при помірній або тяжкій нирковій недостатності дозу слід знизити в різному ступені (див. «Попередження та застереження»).
Селепарина протипоказана при тяжкій нирковій недостатності.
Лікування глибоких венозних тромбозів, нестабільної стенокардії та нек-К-інфаркту міокарда
Якщо у вас легка ниркова недостатність і ви приймаєте надропарин для лікування цих станів, корекція дози не потрібна.
При помірній або тяжкій нирковій недостатності існує підвищений ризик тромбоемболії та кровотечі.
Якщо лікар вважає доцільним зменшити дозу з урахуванням індивідуальних факторів ризику кровотечі та тромбоемболії, при помірній або тяжкій нирковій недостатності дозу слід знизити в різному ступені (див. «Попередження та застереження»).

Порушення функції печінки
Досліджень у пацієнтів із порушенням функції печінки не проводилося.

Якщо ви застосували Селепарину в більшій дозі, ніж слід
У разі випадкового застосування надлишкової дози Селепарини негайно повідомте лікаря або зверніться до найближчої лікарні.

Симптоми та ознаки
Найочевиднішим проявом передозування, як при підшкірному, так і при внутрішньовенному введенні, є кровотеча. У такому разі лікар повинен провести підрахунок тромбоцитів та виміряти інші показники згортання крові.
Невеликі кровотечі рідко потребують специфічного лікування, і зазвичай достатньо зменшити або відтермінувати наступні дози надропарину.
Якщо у вас виникли будь-які сумніви щодо застосування цього лікарського засобу, зверніться до лікаря або фармацевта.

4. Можливі побічні ефекти

Як і всі лікарські засоби, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча не всі люди їх відчувають.
Побічні ефекти перераховані нижче в порядку зменшення частоти їх появи:

Дуже часто (може впливати на більше ніж 1 із 10 осіб)

• Кровотечі в різних місцях (включаючи випадки спинальної гематоми), частіше у пацієнтів з іншими факторами ризику (див. «Не використовуйте Селепарину» та «Застереження та обережність»).
• Гематома в місці ін'єкції.
• У деяких випадках може виникнути утворення твердих вузлів. Зазвичай ці вузли зникають через кілька днів.

Часто (може впливати до 1 із 10 осіб)

• Підвищення трансаміназ (ферментів, утворених у печінці), зазвичай тимчасове.
• Реакція в місці ін'єкції.

Рідко (може впливати до 1 із 1 000 осіб)

• Тромбоцитопенія, тобто зниження кількості тромбоцитів у крові (включаючи викликану гепарином) (див. «Застереження та обережність»), тромбоцитоз (збільшення кількості тромбоцитів у крові).
• Дерматит, кропив’янка, еритема, свербіж.
• Кальциноз (відкладення солей кальцію) в місці ін'єкції. Кальциноз трапляється частіше у пацієнтів із підвищеною продукцією фосфату кальцію, наприклад, при деяких формах хронічної ниркової недостатності.

Дуже рідко (може впливати до 1 із 10 000 осіб)

• Еозинофілія, тобто підвищення кількості одного з видів білих кров’яних тілець у крові, що зникає після припинення лікування.
• Реакції гіперчутливості (включаючи ангіоневротичний набряк та шкірні реакції), анафілактоїдні реакції.
• Підвищення концентрації калію в крові, що піддається корекції, особливо у пацієнтів із ризиком (див. «Застереження та обережність»).
• Пріапізм (аномальні, тривалі та болісні ерекції).
• Шкірна некроза (загибель тканин шкіри), зазвичай у місці ін'єкції (див. «Застереження та обережність»).

Невідомо (частоту не можна визначити на основі наявних даних)

• Головний біль, мігрень

Повідомлення про побічні ефекти
Якщо у вас виникли будь-які побічні ефекти, включаючи ті, що не зазначені в цій інструкції, зверніться до лікаря, фармацевта або медсестри. Ви також можете повідомити про побічні ефекти безпосередньо через національну систему повідомлень за адресою: www.aifa.gov.it/content/segnalazioni-reazioni-avverse.
Повідомляючи про побічні ефекти, ви можете допомогти забезпечити більше інформації щодо безпеки цього лікарського засобу.

5. Як зберігати Селепарину

Зберігати цей лікарський засіб у недоступному для дітей місці.
Не застосовуйте цей лікарський засіб після закінчення терміну придатності, який вказано на упаковці після слова «Закінчення». Дата закінчення стосується останнього дня цього місяця. Вказаний термін придатності стосується продукту з непошкодженою упаковкою, який зберігався відповідно до рекомендацій.
Цей лікарський засіб не потребує особливих умов зберігання.
Не заморожувати. Не зберігати в холодильнику, оскільки холодні ін’єкції можуть бути болючими.
Не викидайте лікарські засоби у стічні води або побутові відходи. Запитайте у фармацевта, як позбутися лікарських засобів, які ви більше не використовуєте. Це допоможе захистити навколишнє середовище.

6. Вміст упаковки та інша інформація

Що містить Селепарина

• Діючою речовиною є надропарину кальцієву (ООД анти-Ха). 1 шприц-дозатор містить: або 0,3 мл Селепарини 2 850 ООД анти-Ха; або 0,4 мл Селепарини 3 800 ООД анти-Ха; або 0,6 мл Селепарини 5 700 ООД анти-Ха; або 0,8 мл Селепарини 7 600 ООД анти-Ха; або 1 мл Селепарини 9 500 ООД анти-Ха.
• Інші компоненти: кальцію гідроксид розчин або розведена хлористоводнева кислота — вода для ін’єкційних засобів.

Опис зовнішнього вигляду Селепарини та вміст упаковки

• 2 850 ООД анти-Ха/0,3 мл розчину для ін’єкцій: картонна пачка, що містить 6 шприців-дозаторів з безбарвного скла з або без системи безпеки, або 10 шприців-дозаторів з безбарвного скла з системою безпеки.
• 3 800 ООД анти-Ха/0,4 мл розчину для ін’єкцій: картонна пачка, що містить 6 шприців-дозаторів з безбарвного скла з або без системи безпеки, або 10 шприців-дозаторів з безбарвного скла з системою безпеки.
• 5 700 ООД анти-Ха/0,6 мл розчину для ін’єкцій: картонна пачка, що містить 2, 6 або 10 шприців-дозаторів з безбарвного скла з або без системи безпеки.
• 7 600 ООД анти-Ха/0,8 мл розчину для ін’єкцій: картонна пачка, що містить 2, 6 або 10 шприців-дозаторів з безбарвного скла з або без системи безпеки.
• 9 500 ООД анти-Ха/1 мл розчину для ін’єкцій: картонна пачка, що містить 2, 6 або 10 шприців-дозаторів з безбарвного скла з або без системи безпеки.

Можливо, що не всі упаковки є в продажу.
Власник дозволу на введення в обіг
Viatris Italia S.r.l. Via Vittor Pisani, 20, 20124 Мілано, Італія
Виробник
ASPEN - NOTRE DAME DE BONDEVILLE - 1, rue de l’Abbaye 76960 Notre Dame de Bondeville
(ФРАНЦІЯ)

Наступна інформація призначена виключно для медичних працівників

Не змішувати надропарину кальцієву з іншими препаратами.
Особливу увагу слід приділяти інструкціям щодо дозування, які є специфічними для різних торгових марок гепаринів із низькою молекулярною масою, оскільки для кожного гепарину з низькою молекулярною масою використовуються різні одиниці виміру доз (одиниці або мг).
Тому надропарину не можна застосовувати замість інших гепаринів із низькою молекулярною масою під час лікування.
Надропарину не слід вводити внутрішньом’язово.
Введення надропарини в період, близький до спінальної/епідуральної анестезії або пункції поперекової ділянки, має відповідати певним рекомендаціям (див. «Попередження та застереження»).
Під час усього курсу лікування надропариной слід контролювати кількість тромбоцитів (див. «Попередження та застереження»).
Профілактика глибоких венозних тромбозів
Підшкірне введення
При загальній хірургії:
Рекомендована доза — одне підшкірне введення за 2–4 години до операції. Подальше введення — щодня протягом щонайменше 7 днів; у будь-якому разі профілактику слід продовжувати протягом усього періоду ризику та щонайменше до відновлення здатності ходити.
При ортопедичній хірургії:
Рекомендована доза — одне передопераційне введення за 12 годин до операції, одне післяопераційне введення через 12 годин після завершення операції, потім — щоденне введення.
Тривалість лікування — щонайменше 10 днів; у будь-якому разі профілактику слід продовжувати протягом усього періоду ризику та щонайменше до відновлення здатності ходити.
Ортопедична хірургія

Лікування глибоких венозних тромбозів
Застосування підшкірно
Рекомендована доза — одна ін'єкція кожні 12 годин.
Якщо немає протипоказань, слід якнайшвидше розпочати пероральну антикоагулянтну терапію.
Під час лікування надропарином необхідно контролювати кількість тромбоцитів (див.
«Застереження та заходи обережності»).

Профілактика згортання під час гемодіалізу
Введення внутрішньосудинно
Пацієнтам, які не мають ризику кровотечі та для сеансу тривалістю менше або дорівнює 4 годинам,
одноразовий ін'єкційний ввід здійснюють на початку сеансу в артеріальний доступ, дозу визначають
відповідно до їхньої ваги.

У пацієнтів із підвищеним ризиком кровотеч сеанси діалізу можна проводити, використовуючи знижену вдвічі дозу.
При сеансах тривалістю понад 4 години може бути введена додаткова знижена доза.
При наступних сеансах діалізу, якщо це необхідно, дозу можна коригувати відповідно до спостережуваного спочатку ефекту.
Під час сеансу діалізу необхідно уважно спостерігати за можливим виникненням ознак кровотечі або згортання в діалізному контурі.
Лікування нестабільної стенокардії та нек-К-інфаркту міокарда
Підшкірне введення
Рекомендована доза надропарину, введена підшкірно, становить два рази на добу (кожні 12 годин). Тривалість лікування зазвичай становить 6 днів.

У разі пацієнтів, яким проводиться люмбальна пункція, спінальна анестезія або епідуральна анестезія, між ін'єкцією надропарину в профілактичних дозах та введенням або видаленням спінального/епідурального катетера чи голки має пройти 12 годин, а щонайменше 24 години — у разі ін'єкції надропарину в терапевтичних дозах, враховуючи характеристики препарату та стан пацієнта.
Для пацієнтів із нирковою недостатністю слід розглянути більші часові інтервали.
Наступну дозу не слід вводити раніше, ніж через 4 години. Повторне введення надропарину має бути відкладеним до завершення хірургічної процедури.
У разі підозри на ознаки чи симптоми спінальної гематоми необхідно терміново поставити діагноз та розпочати лікування, яке включає декомпресію спинного мозку.
Якщо під час встановлення катетера відбулося значне або очевидне кровотечіння, перед початком/поновленням терапії гепарином необхідно ретельно оцінити співвідношення користі та ризику.

Передозування

Лікування
Лише у випадках важкого передозування слід розглянути можливість застосування протаміну сульфату, який нейтралізує більшість антикоагулянтної дії надропарину, хоча частина анти-Ха активності залишається.
0,6 мл протаміну сульфату нейтралізують приблизно 950 ОД анти-Ха надропарину. Доза введення протаміну повинна враховувати час, що минув після ін'єкції гепарину, та за необхідності передбачати зменшення дози протаміну.