МІВАКРОН

ІНСТРУКЦІЯ: ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ ПАЦІЄНТА

Мівакрон 2 мг/мл розчин для ін’єкцій для внутрішньовенного застосування

мівакуріум
Уважно прочитайте цей листок перед тим, як Вам буде введено цей лікарський засіб,
оскільки він містить
важливу інформацію для Вас.

• Зберігайте цей листок. Можливо, Вам знадобиться прочитати його ще раз.
• Якщо у Вас виникнуть будь-які запитання, зверніться до лікаря, фармацевта або медичного працівника.
• Якщо виникнуть побічні ефекти, включаючи ті, що не зазначені в цьому листку, зверніться до лікаря, фармацевта або медичного працівника. Див. розділ 4.

Зміст цього листка:

1. Що таке Мівакрон і для чого він застосовується
2. Що Ви повинні знати, перш ніж Вам буде введено Мівакрон
3. Як застосовують Мівакрон
4. Можливі побічні ефекти
5. Як зберігати Мівакрон
6. Вміст упаковки та інша інформація

1. Що таке МІВАКРОН і для чого використовується

МІВАКРОН містить речовину, яка називається мівакуріум. Ця речовина належить до групи лікарських засобів, що називаються м’язові релаксанти.
МІВАКРОН використовується для:

• Розслаблення м’язів під час хірургічних втручань у дорослих та дітей віком старше 2 місяців, включаючи операції на серці.
• Полегшення введення трубки в трахею (трахеальну інтубацію), якщо пацієнтові потрібна допомога у диханні.

Якщо ви хочете отримати додаткову інформацію про цей лікарський засіб, зверніться до лікаря.

2. Що Вам потрібно знати перед тим, як Вам вводитимуть МІВАКРОН

Не використовуйте МІВАКРОН:

• якщо Ви маєте алергію на мівакурію, інші м’язові релаксанти або будь-які допоміжні речовини препарату МІВАКРОН (перелічені в розділі 6)
• якщо Ви або хтось із Ваших родичів раніше мали несприятливу реакцію на застосування анестетика. Якщо Ви вважаєте, що одна з цих умов стосується Вас, не застосовуйте МІВАКРОН. Якщо Ви не впевнені, обговоріть це з лікарем, медсестрою або фармацевтом.

Застереження та обережність
Перед тим, як Вам введуть МІВАКРОН, зверніться до лікаря, медсестри або
фармацевта, якщо:

• у Вас є м’язова слабкість, втому або труднощі з координацією рухів (миастенія)
• у Вас є нейром’язове захворювання, таке як захворювання, пов’язане з дегенерацією м’язів, параліч, захворювання рухових нейронів або церебральний параліч
• якщо у Вас є опікова хвороба, яка потребує медичного лікування
• якщо Ви раніше мали алергічну реакцію на будь-який м’язовий релаксант, який застосовувався під час хірургічного втручання

Зверніться до лікаря перед введенням цього лікарського засобу, якщо у Вас є або були колись такі стани:

• Тетанус
• Серйозне тривале інфекційне захворювання, наприклад туберкульоз (ТВ)
• Будь-яке тривале захворювання, що послабило Ваш організм
• Пухлина
• Анемія
• Недостатнє харчування
• Захворювання серця
• Шлункові виразки
• Опіки
• Захворювання печінки або нирок

Повідомте лікареві, якщо:

• Ви вагітні, нещодавно були вагітні або народили дитину менше ніж 6 місяців тому
• Вам поставили діагноз генетично аномальної холінестерази

Якщо Ви не впевнені, чи стосується до Вас одна з вищезазначених умов, запитайте у лікаря, медсестри або фармацевта перед введенням МІВАКРОНУ.

Інші лікарські засоби та МІВАКРОН
Повідомте лікареві, медсестрі або фармацевту, якщо Ви приймаєте, нещодавно приймали або можливо прийматимете інші ліки, включаючи ті, що продаються без рецепта, а також фітотерапевтичні засоби. Ці ліки можуть впливати на дію МІВАКРОНУ або спричиняти небажані ефекти.
Зокрема, проконсультуйтеся з лікарем, медсестрою або фармацевтом, якщо Ви приймаєте один із таких ліків:

• анестетики (використовуються для зменшення чутливості та болю під час хірургічних операцій)
• антибіотики (використовуються для лікування інфекцій)
• ліки від порушень серцевого ритму (антиаритміки)
• ліки від підвищеного тиску
• діуретики, такі як фуросемід
• ліки від запалень суглобів, наприклад хлорохінін або D-пеніциламін
• стероїди
• ліки від судом (епілепсія), такі як фенітоїн або карбамазепін
• ліки від психічних захворювань, такі як літій, інгібітори моноаміноксидази (ІМОА), або хлорпромазин (який також може використовуватися від нудоти)
• ліки, що містять магній
• ліки, що використовуються для лікування депресії та/або тривожності, СІОЗТ (селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну), включаючи флуоксетин, пароксетин, сертралін, флувоксамін, циталопрам, есциталопрам.

Вагітність та годування груддю
Якщо Ви вагітні, підозрюєте вагітність або плануєте вагітність, або якщо Ви годуєте дитину груддю, проконсультуйтеся з лікарем або фармацевтом перед введенням цього лікарського засобу.

Керування транспортними засобами та використання механізмів
Може бути небезпечно сідати за кермо або використовувати механізми одразу після хірургічного втручання. Лікар повідомить Вам, скільки часу слід зачекати, перш ніж Ви зможете керувати автомобілем або використовувати механізми.

3. Як застосовується МІВАКРОН

Як вводять ін'єкцію
Від вас ніколи не очікуватимуть, щоб ви самостійно застосовували цей лікарський засіб.
Його завжди буде вводити кваліфікована особа.
МІВАКРОН може застосовуватися:

• як одноразова внутрішньовенна ін'єкція (болюсна внутрішньовенна ін'єкція)
• як безперервна внутрішньовенна інфузія. У цьому випадку препарат повільно вводиться протягом тривалого періоду часу.

Лікар визначить спосіб застосування та необхідну дозу. Вона залежатиме від таких
чинників:

• маса тіла
• необхідна кількість та тривалість м’язового розслаблення
• очікувана реакція на лікарський засіб. Дітям віком молодше 2 місяців цей лікарський засіб застосовувати не слід.

Якщо ви отримали більше МІВАКРОНУ, ніж мали
МІВАКРОН завжди має застосовуватися під суворим контролем. Проте, якщо ви вважаєте, що вам ввели більше, ніж слід, негайно повідомте про це лікаря або медсестру.

4. Можливі побічні ефекти

Як і всі лікарські засоби, МІВАКРОН може викликати побічні ефекти, хоча не всі люди їх відчувають.
Дуже рідкісні побічні ефекти (можуть стосуватися до 1 із 10 000 осіб)
Алергічні реакції
Якщо у вас виникла алергічна реакція, негайно повідомте лікаря або медсестру. Ознаки алергії можуть включати:

• раптову задишку, біль або відчуття тиску в грудях
• набряк повік, обличчя, губ, рота або язика
• висип на шкірі або «крур’ю» в будь-якій частині тіла
• колапс

Дуже поширені побічні ефекти (можуть стосуватися до 1 із 10 осіб)

• почервоніння шкіри

Непоширені побічні ефекти (можуть стосуватися до 1 із 100 осіб)

• прискорення серцебиття
• зниження артеріального тиску
• утруднене дихання або кашель
• висип на шкірі

Повідомлення про побічні ефекти
Якщо у вас виникли будь-які побічні ефекти, включаючи ті, що не зазначені в цій інструкції, зверніться до лікаря, медсестри або фармацевта. Ви також можете повідомити про побічні ефекти безпосередньо через національну систему повідомлень за адресою http://www.aifa.gov.it/content/segnalazioni-reazioni-avverse. Повідомляючи про побічні ефекти, ви можете допомогти забезпечити більше інформації щодо безпеки цього лікарського засобу.

5. Як зберігати МІВАКРОН

• Зберігайте МІВАКРОН у недоступному для дітей місці.
• Не використовуйте МІВАКРОН після дати, зазначеної після надпису «ЗАКІНЧУЄТЬСЯ» на упаковці. Дата закінчення терміну придатності відноситься до останнього дня цього місяця.
• Зберігайте при температурі нижче 25 °C. Не заморожувати.
• Зберігайте в оригінальній упаковці, щоб захистити препарат від світла.
• Після відновлення розчину МІВАКРОН його слід використовувати негайно. Неиспользований розчин необхідно утилізувати. Не викидайте жодні ліки у стічні води. Зверніться до фармацевта або медсестри щодо правильного утилізування ліків, які ви більше не використовуєте. Це допоможе захистити навколишнє середовище.

6. Вміст упаковки та інша інформація

Що містить МІВАКРОН

• Діючою речовиною є mivacurium cloridrato
• Інші компоненти: кислота хлориста та вода для ін'єкційних засобів.

Опис зовнішнього вигляду МІВАКРОН та вміст упаковки

• МІВАКРОН розчин для ін'єкцій доступний у флаконах, які містять 5 мл або 10 мл продукту.

Власник дозволу на введення в обіг та виробник
Власник дозволу на введення в обіг:
Aspen Pharma Trading Limited, 3016 Lake Drive, Citywest Business Campus, Dublin 24,
Ірландія
Тел.: +39 0687 502 429
Виробник:

• GlaxoSmithKline Manufacturing S.p.A. - Strada Provinciale Asolana, n. 90 - S. Polo di Torrile, Parma (Італія)
• Aspen Pharma Ireland Limited - One George’s Quay Plaza, Dublin 2, Ірландія
• Aspen Bad Oldesloe GmbH, 32-36 Industriestrasse, 23843 Bad Oldesloe, Німеччина

Наступна інформація призначена виключно для медичних працівників:

Детальну інформацію щодо МІВАКРОНУ див. у Резюме характеристик
препарату
Дозування та спосіб застосування
Застосування у дорослих
Введення у вигляді ін’єкції
МІВАКРОН повинен застосовуватися внутрішньовенно (в/в). У пацієнтів, які отримують наркотичний знеболювальний засіб, середня доза, необхідна для зниження на 95% окремого скорочення м’язу-збіжника великого пальця після стимуляції ліктьового нерва (ЕД₉₅), становить 0,07 мг/кг маси тіла (діапазон 0,06–0,09 мг/кг).
Наступні дози рекомендуються для інтубації трахеї:

• доза МІВАКРОНУ 0,2 мг/кг, введена протягом більше ніж 30 секунд, зазвичай забезпечує відмінні умови для ендотрахеальної інтубації протягом 2–2,5 хвилин після введення;
• доза МІВАКРОНУ 0,25 мг/кг, введена у дві частини (0,15 мг/кг, а потім через 30 секунд — 0,1 мг/кг), забезпечує відмінні умови для ендотрахеальної інтубації протягом 1,5–2 хвилин після введення першої частини дози. У дорослих доза початкового болюсного введення варіює від 0,07 до 0,25 мг/кг. Тривалість нейром’язового блокади пов’язана з дозуванням; дози 0,07, 0,15, 0,20, 0,25 мг/кг зазвичай забезпечують клінічно ефективне розслаблення відповідно приблизно через 13, 16, 20, 23 хвилини. Дози до 0,15 мг/кг можна вводити протягом 5–15 секунд. Більш високі дози слід вводити протягом більше ніж 30 секунд, щоб мінімізувати можливість виникнення серцево-судинних побічних ефектів. Повну нейром’язову блокаду можна продовжувати за необхідності додатковими дозами МІВАКРОНУ. Підтримуючі дози по 0,1 мг/кг, введені під час наркотичного знеболення, зазвичай подовжують клінічно ефективну нейром’язову блокаду приблизно на 15 хвилин кожна. У межах рекомендованих доз глибина та тривалість нейром’язової блокади не зростають при послідовному введенні додаткових доз МІВАКРОНУ. Нейром’язова блокада, викликана МІВАКРОНОМ, посилюється при знеболеннях ізофлураном та енфлураном. Якщо було проведено стабільне знеболення ізофлураном або енфлураном, початкову дозу МІВАКРОНУ слід знизити до 25%. Галотан, схоже, має лише мінімальний посилювальний ефект на мівакурію, і, можливо, зниження дози МІВАКРОНУ не потрібне. Повне спонтанне відновлення нейром’язової функції відбувається приблизно за 15 хвилин і не залежить від дози введеного МІВАКРОНУ. Нейром’язову блокаду, викликану мівакурієм, можна усунути стандартними дозами антихолінестеразних засобів. Однак, оскільки спонтанне відновлення після введення мівакурію швидке, застосування таких засобів не завжди необхідне, оскільки вони скорочують період відновлення лише на 5–6 хвилин. Введення у вигляді інфузії МІВАКРОН можна застосовувати у вигляді безперервної інфузії для підтримання нейром’язової блокади. Після появи перших ознак спонтанного відновлення після початкової дози МІВАКРОНУ рекомендована швидкість інфузії становить від 8 до 10 мкг/кг/хв (від 0,5 до 0,6 мг/кг/год). Початкову швидкість інфузії слід коригувати відповідно до відповіді пацієнта на периферичну нервову стимуляцію та клінічних критеріїв. Зміни швидкості інфузії слід вносити шляхом збільшення дози препарату приблизно на 1 мкг/кг/хв (0,06 мг/кг/год). Зазвичай

певну дозу слід підтримувати принаймні 3 хвилини перед її
зміною. У середньому, у дорослих, які отримують наркотичне знеболення, швидкість інфузії
6–7 мкг/кг/хв підтримує нейром’язову блокаду на рівні 89–99% протягом тривалого часу.
Під час стабільного знеболення ізофлураном або енфлураном слід розглянути необхідність зниження швидкості інфузії до 40%. Одне дослідження показало, що швидкість інфузії мівакурію слід знизити до 50% при застосуванні севофлурану. При застосуванні галотану можуть знадобитися менші зниження швидкості інфузії.
Спонтанне відновлення після інфузії МІВАКРОНУ не залежить від тривалості інфузії та порівнянне з відновленням після одноразових доз.
Безперервна інфузія МІВАКРОНУ не пов’язана з розвитком тахіфілаксії або накопиченням нейром’язового блокатора.
МІВАКРОН у розчині 2 мг/мл можна застосовувати без розведення під час інфузії.
МІВАКРОН сумісний із наступними інфузійними розчинами:

• розчин хлориду натрію (0,9% мас/об)
• розчин глюкози (5% мас/об)
• розчин хлориду натрію (0,18% мас/об) та глюкози (4% мас/об)
• розчин Рінгера лактат, United States Pharmacopeia (USP).

Після розведення зазначеними вище розчинами у співвідношенні 1:3 (що відповідає 0,5 мг/мл) МІВАКРОН хімічно та фізично стабільний принаймні 48 годин при 30°C. Однак, оскільки препарат не містить бактерицидних консервантів, рекомендується розчиняти його безпосередньо перед застосуванням, розпочинати введення якомога швидше та викидати залишок розчину.
Застосування у дітей віком від 2 до 12 років
У дітей віком від 2 до 12 років порівняно з дорослими МІВАКРОН має вищу ЕД₉₅ (0,1 мг/кг), швидший початок нейром’язової блокади, коротший клінічний ефект і швидше спонтанне відновлення.
Рекомендована початкова болюсна доза — від 0,1 мг/кг до 0,2 мг/кг, введена протягом 5–15 секунд.
При введенні дози 0,2 мг/кг під час стабільного наркотичного знеболення або з галотаном досягається клінічно ефективна блокада тривалістю в середньому 9 хвилин. Для інтубації трахеї рекомендована доза — 0,20 мг/кг. Максимальна блокада досягається приблизно через 2 хвилини після введення цієї дози, і в цей час забезпечуються відмінні умови для інтубації.
Підтримуючі дози зазвичай потрібні частіше у дітей, ніж у дорослих. Наявні дані свідчать, що наступна доза 0,1 мг/кг забезпечує додаткові 6–9 хвилин клінічно ефективної блокади під час наркотичного знеболення або з галотаном.
Зазвичай дітям потрібна більша швидкість інфузії, ніж дорослим.
Для дітей віком від 2 до 12 років середня доза під час наркотичного знеболення або з галотаном становить 13–14 мкг/кг/хв (приблизно 0,8 мг/кг/год) [діапазон 5–31 мкг/кг/хв (приблизно 0,3–1,9 мг/кг/год)].
Нейром’язова блокада мівакурію посилюється інгаляційними агентами. Одне дослідження показало, що швидкість інфузії мівакурію слід знизити на 70% при застосуванні севофлурану у дітей віком від 2 до 12 років.
Після початку спонтанного відновлення воно завершується приблизно за 10 хвилин.
Застосування у дітей молодше 2 років
До отримання додаткової інформації не можна давати жодних рекомендацій щодо дозування для дітей молодше 2 років.
Новонароджені та немовлята віком до 2 місяців
Безпека та ефективність хлориду мівакурію у новонароджених та немовлят віком до 2 місяців не встановлені. Не можна давати жодних рекомендацій щодо дозування.
Літні пацієнти
У літніх пацієнтів, які отримують МІВАКРОН у вигляді одноразових болюсних доз, час появи, тривалість дії та фаза відновлення подовжуються на 20–30% порівняно з молодшими особами.
Таким пацієнтам може знадобитися зниження швидкості інфузії або менші та рідші підтримуючі болюси.
Застосування у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями
У пацієнтів із тяжкими серцево-судинними захворюваннями початкову дозу МІВАКРОНУ слід вводити протягом більше ніж 60 секунд.
МІВАКРОН застосовувався таким чином із мінімальними гемодинамічними ефектами у пацієнтів, які перенесли аортокоронарне шунтування або заміну клапана.
Застосування у пацієнтів із порушеннями функції нирок
У пацієнтів із тяжким нирковим недостатністю клінічно ефективна тривалість блокади після введення 0,15 мг/кг МІВАКРОНУ становить приблизно в 1,5 рази більше, ніж у осіб із нормальною функцією нирок. Тому дозу слід коригувати відповідно до клінічної відповіді окремого пацієнта.
У пацієнтів із гострим або хронічним нирковим недостатністю може також спостерігатися подовжена та більш інтенсивна нейром’язова блокада через зниження рівнів плазматичної холінестерази (див. розділ 4.4 Особливі застереження та заходи обережності під час застосування).
Застосування у пацієнтів із порушеннями функції печінки
У пацієнтів із тяжким печінковим недостатністю клінічно ефективна тривалість блокади після введення 0,15 мг/кг МІВАКРОНУ становить приблизно втричі більше, ніж у осіб із нормальною функцією печінки. Це подовження пов’язане зі значно зниженою активністю плазматичних холінестераз, що спостерігається у цих пацієнтів.
Тому дозу слід коригувати відповідно до клінічної відповіді окремого пацієнта.
Застосування у пацієнтів із зниженою активністю плазматичних холінестераз
МІВАКРОН метаболізується плазматичними холінестеразами. Активність цих ферментів у плазмі може знижуватися через генетичні аномалії (наприклад, гетерозиготи або гомозиготи за геном атипових плазматичних холінестераз), різні патологічні стани (див. 4.4 Особливі застереження та заходи обережності під час застосування) та прийом деяких лікарських засобів (див. 4.5 Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші форми взаємодії). Необхідно враховувати можливість подовження нейром’язової блокади після введення МІВАКРОНУ у пацієнтів із зниженою активністю плазматичних холінестераз.
Незначне зниження рівнів плазматичних холінестераз (тобто в межах 20% від нижньої межі нормальних значень) не пов’язане з клінічно значущими ефектами щодо тривалості блокади.
(Див. розділи 4.3 та 4.4 щодо інформації про гомозиготних та гетерозиготних пацієнтів).
Застосування у пацієнтів із ожирінням
У пацієнтів із ожирінням (з вагою, що перевищує ідеальну на 30%), початкову дозу МІВАКРОНУ слід розраховувати за ідеальною вагою, а не за реальною.
Застосування у пацієнтів із опіками
Пацієнти із опіками можуть розвинути стійкість до неполяризуючих нейром’язових блокаторів і потребувати більших доз препарату. Однак ці пацієнти також можуть мати знижену активність плазматичних холінестераз, що вимагає меншої дози.
Тому пацієнтам із опіками слід вводити пробну дозу 0,015–0,020 мг/кг МІВАКРОНУ, а потім відповідну дозу, визначену за допомогою моніторингу нейром’язової блокади за допомогою периферичного нервового стимулятора.
Моніторинг
Як і при застосуванні інших нейром’язових блокаторів, під час використання МІВАКРОНУ рекомендується моніторинг нейром’язової функції для оцінки необхідної дози для забезпечення адекватної нейром’язової блокади у кожного пацієнта.
При застосуванні МІВАКРОНУ не спостерігається значного послаблення відповіді "поїзда з чотирьох імпульсів" ("train-of-four") на початку клінічного ефекту. Часто можливо інтубувати трахею до повного зникнення відповіді "train-of-four" м’язу-збіжника великого пальця.
Передозування
Ознаки та симптоми
Основним ефектом передозування нейром’язових блокаторів є тривала м’язова параліч та її наслідки.
Однак ризик гемодинамічних побічних ефектів, особливо зниження артеріального тиску, може збільшуватися.
Лікування
У таких випадках необхідно забезпечити прохідність дихальних шляхів та проводити позитивну тискову вентиляцію легень до відновлення адекватного спонтанного дихання.
Може знадобитися повна седація, оскільки свідомість не порушується.
Відновлення можна прискорити за допомогою антихолінестеразних засобів, які вводяться разом з атропіном або глікопіролятом, як тільки стають помітними ознаки спонтанного відновлення.
Для підтримки серцево-судинної системи може допомогти правильне положення пацієнта, введення рідини або вазопресорних препаратів.
Особливі заходи щодо утилізації та маніпулювання
Доведено сумісність із деякими лікарськими засобами, які часто застосовуються в періопераційному періоді у вигляді кислих розчинів.
Якщо ці ліки вводяться через ту саму голку або канюлю, що й МІВАКРОН, і їх сумісність не доведена, після введення кожного лікувального засобу рекомендується промивати шлях фізіологічним розчином.
Оскільки упаковки МІВАКРОНУ не містять бактерицидних консервантів, рекомендується використовувати його в повністю асептичних умовах, а будь-яке розведення проводити безпосередньо перед застосуванням. Будь-який незавершений розчин у відкритих ампулах слід викинути.
МІВАКРОН сумісний із наступними інфузійними розчинами:

• розчин глюкози (5% мас/об)
• розчин хлориду натрію (0,9% мас/об)
• розчин хлориду натрію (0,18% мас/об) та глюкози (4% мас/об)
• розчин Рінгера лактат (USP)

Після розведення зазначеними вище розчинами у співвідношенні 1:3 (що відповідає 0,5 мг/мл) МІВАКРОН хімічно та фізично стабільний принаймні 48 годин при 30°C. Однак, оскільки препарат не містить бактерицидних консервантів, рекомендується розчиняти його безпосередньо перед застосуванням, розпочинати введення якомога швидше та викидати залишок розчину.