Лузопрес

Лузопрес ®
Нітрендіпін
C08CA08
СКЛАД
Кожна таблетка містить:
Діюча речовина: нітрендіпін 20 мг.
Допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, целюлоза мікрокристалічна, полівінілпіролідон, натрію лаурилсульфат, магнію стеарат.
ФАРМАЦЕВТИЧНА ФОРМА ТА УПАКОВКА
28 ділені таблетки для перорального застосування у картонному пакуванні з літографованим блоком.
ФАРМАКОТЕРАПЕВТИЧНА КАТЕГОРІЯ
Селективний блокатор кальцієвих каналів із переважним судинним ефектом.
НАЗВА ТА АДРЕСА ВЛАСНИКА ПОВНОВАЖЕННЯ НА ВИПУСК У ОБІГ ТА ВИРОБНИК
ЛУЗОФАРМАКО
Інституто Лусо Фармако д’Італія С.п.А.
Міланофіорі – Вулиця 6 – Будівля L – Роздзано (МІ)
Виробник і контроль якості:
Berlin Chemie - Glenicker Weg, 125 - Берлін (Німеччина)
ПОКАЗАННЯ ДО ЗАСТОСУВАННЯ
Артеріальна гіпертензія.
ПРОТИПОКАЗАННЯ
Лузопрес протипоказаний:

• пацієнтам із відомою гіперчутливістю до нітрендіпіну або будь-якої допоміжної речовини (див. розділи «Необхідні заходи обережності» та «Склад»)
• пацієнтам із нестабільною стенокардією та після гострого інфаркту міокарда протягом перших 4 тижнів
• під час вагітності та годування грудьми (див. розділ «Особливі попередження»).

На підставі досвіду з кальцієвим антагоністом структурно подібним ніфедипіном, слід очікувати, що рифампіцин прискорює метаболізм нітрендіпіну через індукцію ферментів, і можуть не досягатися ефективні плазмові рівні нітрендіпіну. Тому одночасне застосування рифампіцину є протипоказаним (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
НЕОБХІДНІ ЗАХОДИ ОБЕРЕЖНОСТІ
Препарат слід застосовувати з обережністю та під медичним контролем у пацієнтів із захворюваннями печінки та нирок, а також із глаукомою.
Іноді спостерігалося підвищення рівня лужної фосфатази. Тому доцільно проводити періодичні перевірки функції печінки, при необхідності припиняючи лікування.
У разі появи симптомів гіперчутливості, таких як висип на шкірі та дифузна свербіж, рекомендується припинити прийом препарату.
Нестабільна серцева недостатність
Пацієнтів із нестабільною серцевою недостатністю слід лікувати з обережністю.
Порушення функції печінки
У пацієнтів із тяжкими порушеннями функції печінки ефекти нітрендіпіну можуть бути посилені та подовжені. У цих випадках пацієнта слід уважно спостерігати, регулярно контролюючи артеріальний тиск під час лікування (див. розділ «Дозування, спосіб і час застосування»).
Стенокардія
Як і при застосуванні інших вазоактивних речовин, дуже рідко при застосуванні нітрендіпіну з миттєвим вивільненням (дані з добровільних повідомлень) може виникнути стенокардія, особливо на початку лікування. Клінічні дослідження підтверджують, що розвиток нападів стенокардії не є поширеним (див. розділ «Побічні ефекти»).
Система цитохрому CYP 3A4
Нітрендіпін метаболізується за допомогою системи цитохрому CYP 3A4. Тому ліки, які відомі як інгібітори або індуктори цієї ферментативної системи, можуть змінювати ефект першого проходження або кліренс нітрендіпіну (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
До ліків-інгібіторів системи CYP 3A4, які можуть призводити до підвищення плазмових концентрацій нітрендіпіну, належать:
макролідні антибіотики (наприклад, еритроміцин),
інгібітори протеаз проти ВІЛ (наприклад, ритонавір),
азолові протигрибкові засоби (наприклад, кетоконазол),
антидепресанти нефазодон і флуоксетин,
квінупристин/далфопрістин,
валпроєва кислота,
циметидин і ранітидин.
При одночасному застосуванні цих препаратів слід контролювати артеріальний тиск і, за необхідності, розглянути можливість зниження дози нітрендіпіну (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Реакції на препарат, які можуть варіювати за інтенсивністю від людини до людини, можуть впливати на здатність керувати транспортними засобами або працювати з механізмами. Це особливо важливо на початку лікування, під час зміни дози препарату та при одночасному вживанні алкоголю.
ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ ТА ІНШІ ВИДИ ВЗАЄМОДІЙ
Ліки, що впливають на нітрендіпін
Нітрендіпін метаболізується за допомогою системи CYP 3A4, яка присутня як у слизовій оболонці кишечника, так і в печінці. Тому ліки, що відомі як інгібітори або індуктори цієї ферментативної системи, можуть змінювати ефект першого проходження або кліренс нітрендіпіну.
При одночасному застосуванні нітрендіпіну з наступними препаратами слід враховувати ступінь і тривалість взаємодії:
Рифампіцин
На підставі досвіду з ніфедипіном, структурно подібним кальцієвим антагоністом, слід очікувати, що рифампіцин прискорює метаболізм нітрендіпіну через механізм індукції ферментів. Тому ефективність нітрендіпіну може бути знижена при одночасному застосуванні з рифампіцином. Одночасне застосування нітрендіпіну з рифампіцином є протипоказаним (див. розділ «Протипоказання»).
При одночасному застосуванні наступних інгібіторів системи CYP 3A4 слід контролювати артеріальний тиск і, за необхідності, розглянути можливість зниження дози нітрендіпіну (див. розділ «Дозування»).
Макролідні антибіотики (наприклад, еритроміцин)
Досліджень взаємодії нітрендіпіну з макролідними антибіотиками не проводилося. Відомо, що препарати цієї групи інгібують метаболізм інших ліків, опосередкований CYP 3A4. Тому не можна виключити потенційне підвищення плазмових концентрацій нітрендіпіну при одночасному застосуванні з цими макролідними антибіотиками (див. розділ «Необхідні заходи обережності»).
Азитроміцин, хоча і структурно пов’язаний з макролідними антибіотиками, не інгібує CYP 3A4.
Інгібітори протеаз проти ВІЛ (наприклад, ритонавір)
Формальних досліджень щодо потенційної взаємодії між нітрендіпіном та деякими інгібіторами протеаз проти ВІЛ не проводилося. Повідомлялося, що препарати цієї групи є потужними інгібіторами системи CYP 3A4. Тому не можна виключити потенційне підвищення плазмових концентрацій нітрендіпіну при одночасному застосуванні з цими інгібіторами протеаз (див. розділ «Необхідні заходи обережності»).
Азолові протигрибкові засоби (наприклад, кетоконазол)
Формальних досліджень щодо потенційної фармакологічної взаємодії між нітрендіпіном та деякими азоловими протигрибковими засобами не проводилося. Відомо, що препарати цієї групи інгібують систему CYP 3A4, і повідомлялося про різні взаємодії з іншими дигідропіридиновими кальцієвими антагоністами. Тому при пероральному застосуванні разом із нітрендіпіном не можна виключити значне підвищення системної біодоступності нітрендіпіну через зниження метаболізму першого проходження (див. розділ «Необхідні заходи обережності»).
Нефазодон
Формальних досліджень щодо потенційної взаємодії між нітрендіпіном та нефазодоном не проводилося. Повідомлялося, що цей антидепресант є потужним інгібітором системи CYP 3A4. Тому не можна виключити потенційне підвищення плазмових концентрацій нітрендіпіну при одночасному застосуванні з нефазодоном (див. розділ «Необхідні заходи обережності»).
Флуоксетин
На підставі досвіду з німодипіном, структурно подібним дигідропіридиновим кальцієвим антагоністом, одночасне застосування з антидепресантом флуоксетином призводило до підвищення плазмових концентрацій німодипіну приблизно на 50%.
Експозиція флуоксетину значно знижувалася, тоді як на активний метаболіт норфлуоксетин вплив не виявлявся. Тому при одночасному застосуванні флуоксетину не можна виключити клінічно значуще підвищення плазмових концентрацій нітрендіпіну (див. розділ «Необхідні заходи обережності»).
Квінупристин/далфопрістин
На підставі досвіду з ніфедипіном, структурно подібним кальцієвим антагоністом, одночасне застосування квінупристину/далфопрістину може призводити до підвищення плазмових концентрацій нітрендіпіну (див. розділ «Необхідні заходи обережності»).
Валпроєва кислота
Формальних досліджень щодо потенційної взаємодії між нітрендіпіном та валпроєвою кислотою не проводилося. Оскільки встановлено, що валпроєва кислота підвищує плазмові концентрації німодипіну, структурно подібного блокатора кальцієвих каналів, через ферментну інгібіцію, не можна виключити підвищення плазмових концентрацій нітрендіпіну та, відповідно, збільшення ефективності (див. розділ «Необхідні заходи обережності»).
Циметидин, ранітидин
Циметидин і, у меншій мірі, ранітидин можуть призводити до підвищення плазмового рівня нітрендіпіну, посилюючи відповідно його ефект (див. розділ «Необхідні заходи обережності»).
Додаткові дослідження
Протисудомні засоби-індуктори системи CYP 3A4, такі як фенітоїн, фенобарбітал, карбамазепін
Формальних досліджень щодо потенційної фармакологічної взаємодії між нітрендіпіном та цими протисудомними засобами не проводилося. Однак відомо, що фенітоїн, фенобарбітал і карбамазепін є потужними індукторами системи CYP 3A4. Одночасне застосування цих протисудомних засобів може призводити до клінічно значущого зниження біодоступності нітрендіпіну, і, відповідно, можна очікувати зниження його ефективності. Якщо дозу нітрендіпіну було підвищено під час одночасного застосування з фенітоїном, фенобарбіталом або карбамазепіном, слід розглянути можливість зниження дози нітрендіпіну після припинення лікування протисудомними засобами.
Вплив нітрендіпіну на інші ліки
Антигіпертензивні засоби
Нітрендіпін може посилювати гіпотензивний ефект інших антигіпертензивних засобів, що застосовуються одночасно, зокрема:
діуретиків,
бета-блокаторів,
інгібіторів АПФ,
антагоністів рецепторів ангіотензину II (AT1),
інших кальцієвих антагоністів,
альфа-адреноблокаторів,
інгібіторів ФДЕ5,
альфа-метилдопи.
Дигоксин
При одночасному застосуванні нітрендіпіну та дигоксину слід очікувати підвищення плазмових рівнів дигоксину. Тому пацієнтів слід уважно спостерігати на предмет можливих симптомів передозування дигоксину, при необхідності визначаючи його плазмові рівні та, за потреби, знижуючи дозу глікозиду.
М’язові релаксанти
Тривалість і інтенсивність дії м’язових релаксантів, таких як панкуроній, можуть збільшуватися під час терапії нітрендіпіном.
Взаємодія ліків із харчуванням
Сік грейпфрута
Сік грейпфрута інгібує систему CYP 3A4. Прийом дигідропіридинових кальцієвих антагоністів разом із соком грейпфрута призводить до підвищення плазмових концентрацій через зниження метаболізму першого проходження або зниження кліренсу.
Відповідно, гіпотензивний ефект може посилюватися. На підставі досвіду з нізолдипіном, структурно подібним кальцієвим антагоністом, цей ефект може тривати принаймні 3 дні після останнього прийому соку грейпфрута.
Тому слід уникати вживання грейпфрута/соку грейпфрута під час лікування нітрендіпіном.
ОСОБЛИВІ ПОПЕРЕДЖЕННЯ
Таблетки, вийняті з блистерної упаковки, слід захищати від світла.
Препарат не є протипоказаним для осіб із целиакією.
Вагітність
Дані щодо застосування нітрендіпіну у вагітних жінок обмежені або відсутні.
Дослідження на тваринах показали репродуктивну токсичність. Дослідження на тваринах із застосуванням явно токсичних для матері доз нітрендіпіну виявили ознаки вроджених вад.
Нітрендіпін є протипоказаним під час вагітності (див. розділ «Протипоказання»).
Годування грудьми
Нітрендіпін виділяється з молоком людини.
Вплив нітрендіпіну на новонароджених/годуючих дітей невідомий.
Нітрендіпін є протипоказаним під час періоду грудного вигодовування (див. розділ «Протипоказання»).
Фертильність
У окремих випадках екстракорпорального запліднення кальцієві антагоністи пов’язували з оборотними біохімічними змінами в апікальній частині сперматозоїдів, що може призводити до порушення функції сперми.
У чоловіків, які багаторазово не досягають вагітності під час екстракорпорального запліднення, і коли не можна знайти іншого пояснення, слід розглядати кальцієві антагоністи як можливу причину.
Якщо планується вагітність і очікуються негативні наслідки для фертильності, можна розглянути альтернативне лікування.
ДОЗУВАННЯ, СПОСІБ І ЧАС ЗАСТОСУВАННЯ
Лікування нітрендіпіном слід проводити з урахуванням індивідуальних потреб та ступеня тяжкості гіпертонічного захворювання, і в будь-якому разі під медичним контролем.
Якщо лікар не призначив інакше, рекомендована доза для дорослих така:
1 таблетка 1 раз на добу вранці або ½ таблетки 2 рази на добу — вранці та ввечері (всього 20 мг нітрендіпіну на добу).
Якщо потрібні вищі дози, можна поступово збільшувати добову дозу до 1 таблетки 2 рази на добу — вранці та ввечері (всього 40 мг нітрендіпіну на добу).
Якщо потрібно знизити дозу, застосовують ½ таблетки (10 мг нітрендіпіну) вранці.
У пацієнтів із хронічними захворюваннями печінки або нирковою недостатністю спостерігається уповільнення відповідно метаболізму та виведення препарату; тому необхідно індивідуально коригувати дозу залежно від тяжкості супутніх захворювань. У зазначених випадках лікування слід починати з ¼ таблетки (5 мг) вранці.
Додаткова інформація для спеціальних груп
Безпека та ефективність нітрендіпіну не встановлені у дітей віком молодше 18 років.
У пацієнтів із тяжкими порушеннями функції печінки лікування слід починати з найменшої доступної дози (10 мг нітрендіпіну = ½ таблетки), і пацієнта слід уважно спостерігати під час терапії.
ПЕРЕДОЗУВАННЯ
Симптоми
У разі передозування/інтоксикації в гострій фазі слід очікувати посилення явищ почервоніння, головного болю, зниження артеріального тиску (з супровідним циркуляторним колапсом) та порушення частоти серцевих скорочень (тахікардія або брадикардія).
Лікування передозування у людини
Першим терапевтичним заходом є промивання шлунка з подальшим прийомом активованого вугілля. Життєві функції слід уважно контролювати. При тяжкому зниженні тиску рекомендується застосування допаміну або норадреналіну. Слід уважно стежити за можливими побічними ефектами катехоламінів (зокрема, порушеннями серцевого ритму).
У разі розвитку брадикардії, як і при передозуванні іншими кальцієвими антагоністами, показане введення атропіну або орципреналіну.
На підставі досвіду інтоксикації іншими кальцієвими антагоністами, повторне введення 10 мл розчину глюконату кальцію або 10% розчину хлориду кальцію, за яким слідує крапельне введення (з урахуванням гіперкальціємії), зазвичай призводить до швидкого поліпшення стану. Іноді катехоламіни виявлялися ефективними лише при застосуванні високих доз. Подальше лікування має ґрунтуватися на найбільш виражених симптомах.
ПОБІЧНІ ЕФЕКТИ
Короткий огляд профілю безпеки
Дані безпеки, отримані з клінічних досліджень, післяреєстраційного моніторингу або з будь-яких інших джерел, аналізуються та наводяться в розділі ADR нітрендіпіну. Частоти проявів розраховуються на підставі аналізу клінічних досліджень або оцінюються на підставі післяреєстраційного моніторингу.
Найпоширеніші побічні ефекти (частота: ≥1/100, <1/10) — головний біль, серцебиття, вазодилятація, набряки, метеоризм, почуття нездужання та тривожні реакції. За наявним досвідом, жоден із цих побічних ефектів не вважається тяжким. За винятком «почуття нездужання» та «тревожних реакцій», побічні ефекти можна пояснити механізмом дії нітрендіпіну.
Найтяжчі побічні ефекти — гіпотензія, стенокардія (болі в грудях) та алергічні реакції, включаючи ангіоневротичний набряк (всі — нечасто: ≥1/1000, <1/100). Ці побічні ефекти, залежно від перебігу, можуть вимагати негайного медичного втручання.
Побічні ефекти, перераховані як «часті», спостерігалися з частотою менше 3%, за винятком набряків (6,2%), головного болю (4,7%) та вазодилятації (3,0%).
Частота побічних реакцій на ліки (ADR) ґрунтується на плацебо-контрольованих дослідженнях з нітрендіпіном, класифікованих за категоріями частоти CIOMS III (база даних експериментальних клінічних досліджень: нітрендіпін n = 824; плацебо n = 563).
Гіперплазія ясен повідомлялася на підставі добровільних повідомлень про випадки. Тому застосовувалася «правило 3/X» для оцінки частоти <1/400.
Частота побічних ефектів, повідомлених при застосуванні нітрендіпіну, наведена в таблиці нижче.
У межах кожної групи частоти побічні ефекти наведені в порядку зменшення тяжкості. Частоти визначаються так:
Дуже часто (≥1/10),
Часто (≥1/100, <1/10),
Нечасто (≥1/1000, <1/100),
Рідко (≥1/10000, <1/1000),
Дуже рідко (<1/10000)
Таблиця 01:

Зберігати ліки в недоступному для дітей місці.
Термін придатності вказано на упаковці.
Увага: не використовувати ліки після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.