ЛОАРГІС

Інструкція: інформація для пацієнта

ЛОАРГІС 5 мг/мл розчин для ін’єкції/інфузії

Пегзіларгіназа
Лікарський засіб, що підлягає додатковому моніторингу. Це дозволить швидко виявити
нову інформацію щодо безпеки. Ви можете допомогти, повідомляючи про будь-які побічні
ефекти, які виникають під час застосування цього лікарського засобу. Див. кінець розділу 4,
щоб дізнатися, як повідомляти про побічні ефекти.
Уважно прочитайте цей листок перед тим, як вам буде введено цей лікарський засіб, оскільки
він містить важливу для вас інформацію.

• Зберігайте цей листок. Можливо, вам знадобиться прочитати його ще раз.
• Якщо у вас виникнуть будь-які сумніви, зверніться до лікаря або медсестри.
• Якщо виникне будь-який побічний ефект, включаючи ті, що не зазначені в цьому листку, зверніться до лікаря або медсестри. Див. розділ 4.

Зміст цього листка

1. Що таке ЛОАРГІС і для чого він призначений
2. Що ви повинні знати перед застосуванням ЛОАРГІС
3. Як застосовується ЛОАРГІС
4. Можливі побічні ефекти
5. Як зберігати ЛОАРГІС
6. Вміст упаковки та інша інформація
7. Інструкції щодо застосування

1. Що таке ЛОАРГІС і для чого призначений

ЛОАРГІС містить діючу речовину пегзиларгіназу, яка є модифікованим людським ферментом, отриманим за допомогою технології рекомбінантної ДНК. Цей лікарський засіб застосовується для лікування дефіциту аргінази 1 (ARG1-D), відомого також як гіпераргінінемія, у дорослих, підлітків та дітей віком від 2 років.
Пацієнти з ARG1-D мають низький рівень ферменту, що називається аргіназа. Цей фермент допомагає організму контролювати рівень аргініну — амінокислоти, необхідної організму для синтезу білків. Якщо рівень аргініну не контролюється, він може накопичуватися в організмі та викликати симптоми, такі як порушення м’язового контролю.
ЛОАРГІС застосовується у поєднанні з іншими методами лікування захворювання. Ці методи можуть включати:

• дієту з низьким вмістом білків;
• добавки з незамінними амінокислотами;
• лікарські засоби для контролю інших симптомів захворювання, наприклад препарати, що знижують рівень аміаку в організмі.

Як діє ЛОАРГІС
Пегзиларгіназа — діюча речовина ЛОАРГІС — діє подібно до природного ферменту аргінази, якого не вистачає або який неправильно функціонує у пацієнтів з ARG1-D. Це сприяє зниженню рівня аргініну в крові, що, у свою чергу, зменшує симптоми захворювання.

2. Що Ви повинні знати, перш ніж приймати ЛОАРГІС

Не приймайте ЛОАРГІС

• якщо у Вас була тяжка алергічна реакція на пегзиларгіназу або на будь-який інший компонент цього лікарського засобу (перелічені в розділі 6).

Застереження та обережність
ЛОАРГІС може спричиняти алергічні реакції. Найімовірніше це відбувається після перших доз, але може виникнути і пізніше під час лікування.
Якщо можливо, негайно припиніть введення та дотримуйтесь вказівок лікаря, негайно зверніться по медичну допомогу, якщо у Вас виникнуть будь-які з наступних симптомів тяжкої алергічної реакції: кропив’янка, загальний свербіж, відчуття тиску в грудях, утруднене дихання або низький тиск крові. Лікар може вирішити, що Вам потрібне додаткове лікування для профілактики або лікування алергічної реакції.
Під час лікування лікар буде проводити аналізи крові, щоб визначити правильну для Вас дозу ЛОАРГІС.
Діти та підлітки
Цей лікарський засіб не слід застосовувати дітям віком до 2 років, оскільки невідомо, чи є ЛОАРГІС безпечним і ефективним у цій віковій групі.
Інші лікарські засоби та ЛОАРГІС
Повідомте лікареві, якщо Ви приймаєте, нещодавно приймали або можете приймати інші лікарські засоби.
Вагітність, годування груддю та фертильність
Якщо Ви вагітні, підозрюєте вагітність або плануєте вагітність, або годуєте груддю, проконсультуйтесь з лікарем перед застосуванням цього лікарського засобу. Застосування ЛОАРГІС під час вагітності не рекомендовано.
Невідомо, чи проникає лікарський засіб у грудне молоко. Якщо Ви годуєте груддю, проконсультуйтесь з лікарем перед прийомом цього лікарського засобу. Лікар допоможе Вам вирішити, чи слід припинити годування груддю або лікування.
Керування транспортними засобами та використання механізмів
ЛОАРГІС не впливає або впливає незначно на здатність керувати транспортними засобами та використовувати механізми.
ЛОАРГІС містить натрій і калій
Цей лікарський засіб містить менше 1 ммоль натрію (23 мг) на дозу, тобто практично «без натрію». Цей лікарський засіб містить калій — менше 1 ммоль (39 мг) на дозу, тобто практично «без калію».

3. Як застосовується ЛОАРГІС

ЛОАРГІС буде введено вам кваліфікованим медичним працівником. Дозу ЛОАРГІС визначить лікар.
Рекомендована початкова доза ЛОАРГІС становить 0,1 мг на кілограм ваги тіла, застосовується один раз на тиждень. Лікар може збільшити або зменшити дозу для підтримання рівня аргініну в крові в межах норми. Лікар регулярно проводитиме аналізи крові для контролю рівня аргініну та, за необхідності, змінити дозу.
ЛОАРГІС вводиться у вигляді інфузії (крапельно) безпосередньо у вену або підшкірно, залежно від рішення лікаря.
Лікар може вирішити, що ЛОАРГІС можна застосовувати вам вдома у вигляді підшкірної ін’єкції. Після отримання інструкцій від лікаря або медсестри ви можете самостійно вводити ін’єкцію ЛОАРГІС (див. інструкції в розділі 7 нижче).
Завжди використовуйте цей лікарський засіб строго відповідно до вказівок цього листка-вкладення або рекомендацій лікаря, фармацевта чи медсестри. Якщо у вас виникли сумніви, зверніться до лікаря, фармацевта або медсестри.
Якщо ви застосували більше ЛОАРГІС, ніж потрібно
Лікар переконається, що ви отримали правильну кількість ЛОАРГІС. Якщо вам було введено надмірну кількість ЛОАРГІС, рівень аргініну в крові може стати надто низьким. Симптоми можуть включати нудоту, блювоту, діарею та втому. Якщо ви або ваш лікар підозрюєте, що вам введено більше ЛОАРГІС, ніж слід було, вас необхідно ретельно спостерігати та застосувати необхідне лікування.
Якщо ви забули застосувати ЛОАРГІС
Якщо ви забули прийняти дозу ЛОАРГІС, негайно зв’яжіться з лікарем, щоб запланувати наступну дозу якомога швидше. Не застосовуйте подвійну дозу, щоб компенсувати пропущену дозу, і між дозами має бути щонайменше 4 дні.
Якщо ви припинили лікування ЛОАРГІС
Лікар вирішить, чи слід припиняти застосування ЛОАРГІС. Якщо ви припините лікування ЛОАРГІС, рівень аргініну в крові, ймовірно, знову підвищиться.
Якщо у вас виникли будь-які сумніви щодо застосування цього лікарського засобу, зверніться до лікаря або медсестри.

4. Можливі побічні ефекти

Як і всі лікарські засоби, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча не всі люди їх відчувають.
Дуже поширено (може впливати на більше ніж 1 людину з 10):

• реакція у місці ін’єкції. Симптоми можуть включати біль, набряк, подразнення, почервоніння та висип навколо місця ін’єкції.
• алергічна реакція (гіперчутливість). Симптоми можуть включати набряк обличчя, висип, раптове почервоніння шкіри (гіперемія) та утруднення дихання (диспnea).

Повідомлення про побічні ефекти
Якщо у вас виникли будь-які побічні ефекти, включаючи ті, що не зазначені в цій інструкції, зверніться до лікаря або медсестри. Ви також можете повідомити про побічні ефекти безпосередньо через національну систему повідомлення, зазначену в додатку V. Повідомляючи про побічні ефекти, ви допомагаєте забезпечити більше інформації щодо безпеки цього лікарського засобу.

5. Як зберігати ЛОАРГІС

Зберігайте цей лікарський засіб у місці, недоступному для дітей.
Не використовуйте цей лікарський засіб після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці. Термін закінчення придатності відноситься до останнього дня цього місяця.
Зберігайте в холодильнику (2 °C - 8 °C). Не заморожуйте. Зберігайте в оригінальній упаковці, щоб захистити лікарський засіб від світла.
Після вилучення з холодильника ЛОАРГІС можна зберігати протягом 2 годин при кімнатній температурі до 25ºC.
Не викидайте жодні лікарські засоби у стічні води чи побутові відходи. Це допоможе захистити навколишнє середовище.

6. Вміст упаковки та інша інформація

Що містить ЛОАРГІС

• Діючою речовиною є пегзиларгіназа.
• Кожен флакон об’ємом 0,4 мл містить 2 мг пегзиларгінази.
• Кожен флакон об’ємом 1 мл містить 5 мг пегзиларгінази.
• Інші компоненти: натрію хлорид, калію дигідрогенфосфат, дикалію фосфат, гліцерол, хлоридна кислота, натрію гідроксид та вода для ін’єкційних засобів. ЛОАРГІС містить натрій і калій (див. розділ 2).

Опис зовнішнього вигляду ЛОАРГІС та вміст упаковки
ЛОАРГІС — це рідина від безбарвної до слабко жовтуватої або слабко рожевої, від прозорої до слабко
опалесцентної (перламутрової), у прозорому скляному флаконі.
Кожна упаковка містить 1 флакон з 0,4 мл або 1 мл розчину для ін’єкції/інфузії.
Можливо, що не всі упаковки доступні в продажу.
Тримач ліцензії на введення в обіг та виробник
Immedica Pharma AB
113 63 Стокгольм
Швеція
Виробник
Unimedic AB
Storjordenvägen 2
864 31 Matfors
Швеція
На цей лікарський засіб видано ліцензію за «виняткових обставин». Це означає, що
через рідкісність захворювання не було можливості отримати повну інформацію про цей лікарський засіб.
Європейське агентство з лікарських засобів щороку переглядатиме будь-яку нову інформацію щодо цього
лікарського засобу, а цей листок-вкладиш буде оновлюватися за необхідності.
Інші джерела інформації
Детальніша інформація про цей лікарський засіб доступна на вебсайті Європейського агентства
з лікарських засобів: https://www.ema.europa.eu. Крім того, наведені посилання на інші вебсайти про рідкісні
захворювання та відповідні терапевтичні методи лікування.
Цей листок-вкладиш доступний усіма мовами Європейського союзу/Європейської економічної зони на
вебсайті Європейського агентства з лікарських засобів.
Цей листок-вкладиш та навчальні матеріали, схвалені регуляторними органами, можна знайти,
відсканувавши QR-код нижче за допомогою смартфона або через вебсайт http://www.loargyspatient.eu

7. Інструкції щодо застосування

Нижче наведені етапи підготовки та введення ЛОАРГІСУ вдома шляхом підшкірного
ін’єкціювання. Якщо ви самостійно вводите цей лікарський засіб, ваш лікар або медсестра
навчать вас, як правильно підготувати та вводити ЛОАРГІС.
Не вводьте цей лікарський засіб самостійно, якщо ви не отримали інструкцій та не зрозуміли всі етапи.
Лікар призначить вам правильну дозу та повідомить об’єм (у мл), який потрібно ввести.
Може знадобитися більше ніж один флакон, щоб отримати правильну дозу, а також може бути
необхідним розділити загальну дозу на кілька ін’єкцій. Лікар або медсестра повідомлять вам, що саме
потрібно зробити у вашому випадку.
Кожен флакон призначений виключно для одноразового використання. Завжди використовуйте
один або кілька нових флаконів для кожної дози.
ЛОАРГІС не можна змішувати з іншими розчинами для ін’єкцій або інфузій.
Не струшувати.
Підготовка
Переконайтеся, що у вас є все необхідне для ін’єкції або ін’єкцій:

• флакони ЛОАРГІС;
• градуйована шприц;
• 1 великий голка (наприклад, калібр 18) на кожен флакон, щоб набрати дозу;
• 1 тонка голка (наприклад, калібр 26-27) для ін’єкції;
• серветки зі спиртом;
• вата;
• пластер, якщо потрібно;
• контейнер для гострих предметів.

1. Перевірте назву та дозу флакону(ів), щоб переконатися, що він(вони) містить(ять) правильний лікарський засіб, і переконайтеся, що у вас є правильна кількість флаконів. Перевірте термін придатності на упаковці. Не використовуйте, якщо термін придатності минув.
2. Вийміть не відкритий флакон або флакони ЛОАРГІС з холодильника за 15–30 хвилин до ін’єкції, щоб розчин міг досягти кімнатної температури. Не використовуйте зовнішнє джерело тепла.
3. Вимийте руки.
4. Розчин у флаконі має бути від безбарвного до слабко жовтого або слабко рожевого, від прозорого до слабко опалесцентного (перлинового). Не використовуйте, якщо розчин мутний або містить видимі частинки.
5. Поставте флакон на чисту рівну поверхню. Зніміть пластикову кришку-обгортку з флакона.
6. Протріть верхню частину флакона серветкою, змоченою спиртом, і залиште висихати на повітрі. Не торкайтеся верхньої частини флакона та не дозволяйте їй контактувати з іншими предметами після обробки.

Набирання розчину з флакона:

1. Приєднайте велику голку до градуйованого шприца. Зніміть колпачок з голки.
2. Повільно потягніть поршень назад, щоб набрати в шприц повітря в об’ємі, що відповідає

об’єму розчину, який потрібно набрати з флакона (у мл).

3. Тримаючи флакон на рівній поверхні, повільно введіть голку

крізь гумову пробку всередині флакона.
а) Для одного флакона або першого флакона: кінець голки
не повинен торкатися розчину, щоб уникнути утворення піни.
Продовжуйте до кроку 4.

б) Для наступних флаконів: переверніть флакон догори дном,
переконайтеся, що кінець голки знаходиться в повітряному просторі
над розчином, щоб уникнути утворення піни.

4. Повільно виштовхніть повітря зі шприца в флакон.
5. Не виймаючи голки з флакона, переверніть його догори дном. З голкою в

розчині, повільно потягніть поршень до позначки, що відповідає
потрібному об’єму.

6. Перед тим як вийняти голку з флакона, перевірте розчин у шприці на наявність бульбашок повітря. Якщо вони є, тримайте перевернутий флакон з голкою, спрямованою вгору. Акуратно постукайте пальцем по циліндру шприца; коли всі бульбашки зібратимуться зверху, обережно натисніть на поршень, щоб видалити повітря через голку.

7. Перевірте дозу (у мл) за шкалою на шприці, щоб переконатися, що ви набрали правильну кількість розчину.

8. Вийміть голку з флакона, надіньте колпачок на голку та викиньте його до контейнера для гострих предметів.

9. Може знадобитися кілька флаконів, щоб набрати весь потрібний об’єм (у мл). У цьому випадку повторіть кроки 1–8 для кожного необхідного флакона, щоб отримати загальну дозу (у мл) або як зазначено лікарем або медсестрою. Завжди дотримуйтесь інструкцій, наданих лікарем або медсестрою. Пам’ятайте, що для кожного нового флакона потрібно використовувати нову голку.

10. Надіньте тонку голку на наповнений шприц, не знімаючи колпачок з голки. Переконайтеся, що голка міцно закріплена.

Примітка: якщо розчин не використовується одразу, захистіть шприц від світла.
Після підготовки ЛОАРГІС можна зберігати при кімнатній температурі (до 25 °C) не більше 2 годин перед введенням. Після цього часу ЛОАРГІС більше не можна використовувати та повинен бути утилізований.
Введення дози

1. Зніміть колпачок з голки. Тримайте шприц голкою вгору та постукайте пальцем по циліндру, щоб видалити можливі бульбашки повітря.

Візуально переконайтеся, що об’єм у шприці правильний. Об’єм для ін’єкції не повинен перевищувати 1 мл. Якщо перевищує, потрібно зробити кілька ін’єкцій у різних місцях.

2. Виберіть місце ін’єкції (живіт, бік стегна або бік чи задня частина верхньої частини плеча). Змінюйте місця ін’єкції при кожному введенні.
   Не вводьте в рубцову тканину або в червоні, запалені чи набряклі ділянки. При ін’єкції в живіт уникайте зони безпосередньо навколо пупка.
   Якщо для однієї дози ЛОАРГІС потрібно кілька ін’єкцій, місця ін’єкції мають бути на відстані щонайменше 3 см одне від одного.

3. Протріть місце ін’єкції серветкою, змоченою спиртом, і дайте шкірі висохнути.

4. Легенько зіщепіть шкіру в обраному місці ін’єкції між великим і

вказівним пальцями.

5. Тримайте шприц як ручку або стрілу. Введіть голку в піднятій шкірі під кутом від 45º до 90º.

6. Продовжуючи зіщеплювати шкіру, повільно натискайте на поршень, щоб

ввести потрібний об’єм.
Нагадування: якщо потрібно ввести об’єм ЛОАРГІС більше 1 мл,
змініть місце ін’єкції, переконавшись, що нове місце знаходиться на
відстані більше 3 см від попереднього. Повільно натискайте на поршень,
щоб ввести потрібний об’єм. Повторюйте процедуру, доки не буде введено
повну дозу (у мл).
Завжди використовуйте нову тонку голку для кожної ін’єкції.

7. Вийміть шприц, витягнувши його прямо. Відпустіть зіщеплену шкіру та обережно притисніть вату до місця ін’єкції на кілька секунд. За потреби накладіть пластер.
8. Помістіть використані шприц, голки та колпачки в контейнер для гострих предметів. Використані флакони, навіть якщо вони не порожні, повинні бути утилізовані відповідно до місцевих інструкцій.

Запишіть дату ін’єкції та всі місця, куди вона була введена. Це допоможе вам використовувати інше місце для наступної ін’єкції.

Наступна інформація призначена виключно для медичних працівників:

ЛОАРГІС призначений для внутрішньовенного або підшкірного введення.
Для приготування та введення ЛОАРГІС використовувати асептичну техніку.
Не струшувати.
Інструкції щодо приготування

• Визначити загальний об’єм ЛОАРГІС, який потрібно ввести (та кількість флаконів), виходячи з маси тіла та рівня дози пацієнта.
• Вийняти флакон(и) з холодильника, щоб вони досягли кімнатної температури.
• Перед введенням візуально перевірити флакон на наявність частинок та зміну кольору.
  o ЛОАРГІС — це рідина від безбарвної до слабко жовтої або слабко рожевої, від прозорої до слабко опалесцентної, практично вільна від видимих сторонніх частинок.
  o Відкинути будь-який флакон, або флакони, які не відповідають цьому опису.
• Набрати передбачену дозу в шприц.
• Хімічна та фізична стабільність підготовленої дози підтверджена протягом 2 годин, якщо продукт зберігається при кімнатній температурі до 25 °C, або до 4 годин, якщо зберігається в охолодженому стані при температурі від 2 °C до 8 °C. Якщо продукт не використовується в цей час, його необхідно утилізувати. З точки зору мікробіології, препарат слід використовувати негайно після підготовки.

Для внутрішньовенного введення

• Розчинити розчином для інфузій натрію хлориду 9 мг/мл (0,9 %) до отримання бажаного об’єму інфузії (максимальна концентрація пегзиларгінази — 0,5 мг/мл).
• Вводити внутрішньовенну інфузію протягом щонайменше 30 хвилин.
• Не змішувати інші лікарські засоби з ЛОАРГІС та не вводити одночасно інші ліки через той самий внутрішньовенний доступ.

Для підшкірного введення

• Вводити нерозведений розчин у вигляді підшкірної ін’єкції в черевну ділянку, бічну частину стегна або бічну чи задню частину верхніх плечей. Змінювати місця ін’єкції при кожному введенні.
• Не вводити в рубцеву тканину або в ділянки, що мають почервоніння, запалення або набряк.
• При введенні в черевну ділянку уникати зони безпосередньо навколо пупка.
• Якщо для однієї дози ЛОАРГІС потрібно більше ніж одну ін’єкцію, місця ін’єкцій повинні бути на відстані щонайменше 3 см одне від одного.

Утилізувати не використану частину лікарського засобу.
Особливих вказівок щодо утилізації немає.
ДОДАТОК IV
НАУКОВІ ВИСНОВКИ ТА ОБҐРУНТУВАННЯ ЗМІНЕННЯ УМОВ
ПОЗВОЛЕНЬ НА ВИСТУП У ЦИВІЛЬНЕ ОБІГ
Наукові висновки
З огляду на оцінку Комітетом оцінки ризиків у фармаконагляді (Pharmacovigilance and Risk Assessment Committee, PRAC) періодичних звітів про безпеку (Periodic Safety Update Report, PSUR) для пегзиларгінази наукові висновки PRAC такі:
На підставі наявних даних щодо гіперчутливості, отриманих у рамках програми активного моніторингу, включаючи два випадки (один — тяжкий) гіперчутливості, які тісно пов’язані за часом з підшкірним введенням, а також з огляду на можливий механізм дії, PRAC вважає необхідним внести зміни до відповідних розділів інформації про продукт лікарських засобів, що містять пегзиларгіназу.
Після розгляду рекомендації PRAC Комітет лікарських засобів для людського застосування (Committee for Human Medicinal Products, CHMP) погоджується зі загальними висновками та обґрунтуваннями цієї рекомендації.
Обґрунтування зміни умов позволень на виступ у цивільне обіг
На підставі наукових висновків щодо пегзиларгінази CHMP вважає, що співвідношення користі та ризику лікарських засобів, що містять пегзиларгіназу, залишається незмінним за умови внесення запропонованих змін до інформації про продукт.
CHMP рекомендує змінити умови позволень на виступ у цивільне обіг.