Інструкція: інформація для пацієнта

Лендормін 0,25 мг таблетки

Бротизолам
Уважно прочитайте цей листок перед тим, як приймати цей лікарський засіб, оскільки він містить важливу для вас інформацію.

Зберігайте цей листок. Можливо, вам знадобиться прочитати його ще раз.
Якщо у вас виникнуть будь-які запитання, зверніться до лікаря або фармацевта.
Цей лікарський засіб призначено саме вам. Не передавайте його іншим особам, навіть якщо симптоми їхніх захворювань схожі на ваші, оскільки це може бути небезпечним.
Якщо виникнуть будь-які побічні ефекти, включаючи ті, що не вказані в цьому листку, зверніться до лікаря або фармацевта. Див. розділ 4.

Зміст цього листка:

Що таке Лендормін і для чого він призначений
Що вам потрібно знати перед прийомом Лендорміну
Як приймати Лендормін
Можливі побічні ефекти
Як зберігати Лендормін
Вміст упаковки та інша інформація

1. Що таке Лендормін і для чого його застосовують

Лендормін містить діючу речовину бротізолам, яка належить до класу лікарських засобів, що називаються бензодіазепінами, і спричиняє седацію (фізичне та психічне розслаблення) та сон.
Лендормін застосовується для короткотривалого лікування безсоння (труднощі заснути та/або численні або тривалі пробудження під час ночі) у дорослих віком 18 років і старше.
Бензодіазепіни показані лише тоді, коли безсоння є тяжким, інвалідизуючим (тобто порушує здатність виконувати звичайні дії) і спричиняє сильний дискомфорт.
Зверніться до лікаря, якщо не відчуваєте поліпшення або стан погіршується.

2. Що Ви повинні знати перед прийомом Лендорміну

Не приймайте Лендормін

Якщо Ви маєте алергію на бротизолам або на будь-який інший компонент цього лікарського засобу (перелічені в розділі 6) або на інші бензодіазепіни
якщо страждаєте м’язовою слабкістю (важка міастенія)
якщо страждаєте тяжким дихальним недостатнім (важке захворювання дихання, що швидко і раптово розвивається і призводить до недостатнього надходження кисню і/або вуглекислого газу в крові)
якщо страждаєте синдромом нічної апнеї (коли під час нічного сну багаторазово виникає апноея — тимчасова зупинка дихання, що може призводити до значної та ненатуральної сонливості вдень)
якщо страждаєте тяжким захворюванням печінки (важка печінкова недостатність) (див. розділ «Попередження та застереження»)
якщо Вам менше 18 років, оскільки таблетки призначені лише для дорослих, а дослідження у дітей не проводилися
при рідкісних спадкових станах, які можуть бути несумісними з одним із компонентів цього лікарського засобу (див. також розділ «Лендормін містить лактозу»).

Попередження та застереження
Зверніться до лікаря або фармацевта перед прийомом Лендорміну.
Попередження для певних груп населення:

Якщо Ви літня особа або маєте знижену функцію печінки
Якщо Ви літня особа або маєте знижену функцію печінки, лікар може зменшити дозу цього лікарського засобу (див. розділ 3 «Як приймати Лендормін»). Бензодіазепіни не застосовують у пацієнтів із тяжкою печінковою недостатністю, оскільки ці ліки можуть спричинити енцефалопатію (захворювання мозку, що призводить до сплутаності свідомості, порушень свідомості, змін особистості, втрати пам’яті, тремору та коми, спричинених накопиченням токсичних речовин у крові через порушення роботи печінки) (див. розділ «Не приймайте Лендормін»).
Якщо страждаєте хронічними захворюваннями дихання (хронічна дихальна недостатність)
Якщо у Вас хронічна дихальна недостатність (захворювання дихання, що триває довгий час і призводить до недостатнього надходження кисню і/або вуглекислого газу в крові), супроводжувана підвищеним вмістом вуглекислого газу в крові (гіперкапнія), лікар може зменшити дозу цього лікарського засобу, оскільки це може збільшити ризик зниження дихальної активності (респіраторна депресія), особливо вночі.
Якщо страждаєте психічними розладами (психоз)
Лендормін не рекомендовано для лікування психозу, окрім випадків, коли він застосовується разом з іншими ліками.
Якщо страждаєте депресією або тривогою, пов’язаною з депресією
Застосування цієї групи ліків може спричинити прояв вже існуючої депресії. Лендормін не повинен застосовуватися для лікування депресії або тривоги, пов’язаної з депресією, окрім випадків поєднання з іншими ліками, оскільки це може погіршити поведінку, спрямовану проти себе, що може призвести до смерті. Завжди дотримуйтесь рекомендацій лікаря.
Якщо у Вас була історія зловживання наркотиками
Цей лікарський засіб не повинен застосовуватися, якщо у Вас була історія зловживання наркотиками.
Якщо у Вас була історія зловживання алкоголем
Цей лікарський засіб не повинен застосовуватися, якщо у Вас була історія зловживання алкоголем (див. розділ «Лендормін із алкоголем»).
Толерантність
Після повторного застосування протягом декількох тижнів може спостерігатися певна втрата ефекту бензодіазепінів.

Залежність

Застосування цієї групи ліків може призвести до розвитку фізичної та психічної залежності. Цей ризик зростає з дозою та тривалістю лікування і особливо високий, якщо Ви раніше зловживали алкоголем або наркотиками: у цьому випадку не повинні приймати Лендормін.
Після припинення лікування може виникнути тимчасовий синдром, що характеризується повторним виникненням у погіршенні симптомів, які спонукали до застосування цього лікарського засобу: це один із перших симптомів залежності і може супроводжуватися іншими реакціями, такими як зміни настрою, тривога, нервозність або порушення сну.
Якщо Ви розвинули фізичну залежність, проконсультуйтеся з лікарем перед припиненням лікування цим лікарським засобом, оскільки раптове припинення терапії може супроводжуватися симптомами абстиненції різного ступеня тяжкості — від легких розладів, таких як головний біль, м’язові болі, до тяжких психічних симптомів, таких як тривога, сильне напруження, нервозність, сплутаність свідомості та роздратливість. У важких випадках можуть виникнути такі симптоми: відчуття спотвореного сприйняття зовнішнього світу та реальності (дереалізація), відчуття відчуження від зовнішнього світу та від себе самого (деперсоналізація), порушення слуху, що призводить до підвищеної чутливості та непереносимості звуків (гіперакузія), оніміння та поколювання в руках і ногах, підвищена чутливість до світла, шуму або фізичного контакту, сприйняття неіснуючих у реальності об’єктів (галюцинації) або епілептичні напади. Див. розділи «Можливі побічні ефекти» та «Якщо Ви припинили лікування Лендорміном». Крім того, якщо Ви приймаєте високу дозу цього лікарського засобу, симптоми абстиненції можуть виникати між дозами.

Амнезія (порушення пам’яті)
Бензодіазепіни можуть спричиняти порушення пам’яті, що характеризується неможливістю запам’ятовувати нову інформацію (амнезія антероградна), яка може виникати навіть при рекомендованих дозах; ризик зростає при вищих дозах.
Ефекти, пов’язані з антероградною амнезією, можуть супроводжуватися порушеннями поведінки.
Цей стан найчастіше виникає через кілька годин після прийому лікарського засобу; тому, щоб зменшити цей ризик, перед прийомом цього засобу Ви повинні забезпечити достатній період неперервного сну, як правило, 7–8 годин (див. розділи 4 «Можливі побічні ефекти» та 3 «Як приймати Лендормін»).
Психіатричні та парадоксальні реакції (порушення поведінки)
Під час застосування бензодіазепінів можуть виникати нервозність, збудження, роздратливість, агресивність, стан психічної сплутаності (делірій), гнів, нічні кошмари, сприйняття неіснуючих у реальності об’єктів (галюцинації), психічні розлади (психоз), неправильна поведінка та інші небажані психічні ефекти. Якщо це відбувається, Ви повинні звернутися до лікаря для припинення застосування лікарського засобу (див. розділ 4 «Можливі побічні ефекти» та розділ «Якщо Ви припинили лікування Лендорміном»).
Діти та підлітки
Таблетки призначені лише для дорослих, дослідження у дітей не проводилися, тому Лендормін протипоказаний дітям та підліткам молодше 18 років.
Інші лікарські засоби та Лендормін
Повідомте лікареві або фармацевту, якщо Ви приймаєте, нещодавно приймали або можете приймати будь-які інші ліки.

Дія Лендорміну може посилюватися, якщо його призначають разом із іншими ліками, що знижують активність центральної нервової системи, посилюючи їх ефект. Сумісне застосування Лендорміну та опіоїдів (сильних знеболюючих, ліків для лікування залежності та деяких засобів від кашлю) збільшує ризик сонливості, утруднення дихання (респіраторна депресія), коми, що може загрожувати життю. Тому сумісне застосування слід розглядати лише тоді, коли інші варіанти лікування неможливі. Однак, якщо лікар призначив Вам Лендормін разом із опіоїдами, доза та тривалість сумісного лікування повинні бути обмежені лікарем. Повідомте лікареві про всі опіоїди, які Ви приймаєте, та дотримуйтесь його рекомендацій щодо дози. Може бути корисно попередити друзів або родичів про необхідність звертати увагу на перелічені вище ознаки та симптоми. Зверніться до лікаря, якщо у Вас виникнуть такі симптоми. Це може відбуватися при застосуванні різних ліків, зокрема:
антипсихотики (нейролептики, ліки від психічних розладів)
снодійні (ліки для сну)
транквілізатори (ліки від тривоги)
седативні засоби (ліки, що спричиняють фізичне та психічне розслаблення)
антидепресанти (ліки від депресії)
наркотичні знеболювальні (ліки, що зменшують біль, діючи на центральну нервову систему). У разі наркотичних знеболювальних збільшення ейфорії може призводити до зростання психічної залежності (відчуття сильного бажання приймати ліки)
протиепілептичні (ліки від епілепсії)
анестетики (ліки, що спричиняють тимчасову втрату чутливості, болю, а в деяких випадках — і свідомості, разом із м’язовим розслабленням)
седативні антигістамінні (ліки від алергії, що також спричиняють фізичне та психічне розслаблення на центральну нервову систему).
Дія Лендорміну може змінюватися під впливом ліків, що впливають на метаболізм печінки (тобто на те, як працює печінка):
коли Лендормін застосовується разом із ліками, що стимулюють метаболізм печінки, наприклад, рифампіцином (антибіотик), ефект Лендорміну може зменшуватися
коли Лендормін застосовується разом із ліками, що знижують метаболізм печінки, наприклад, кетоконазолом (ліки від грибкових інфекцій шкіри), ефект Лендорміну може збільшуватися та ставати шкідливим.

Лендормін із алкоголем
При одночасному застосуванні Лендорміну та алкоголю можуть посилюватися седація (фізичне та психічне розслаблення), втому та зниження концентрації, тому одночасний прийом із алкоголем не рекомендовано.
Крім того, посилення седативного ефекту при одночасному прийомі ліків із алкоголем може вплинути на здатність керувати транспортними засобами або працювати з механізмами (див. розділ «Керування транспортними засобами та використання механізмів»).
Прийом надмірної дози Лендорміну разом із алкоголем може загрожувати Вашому життю (див. розділ «Якщо Ви прийняли Лендормін у більшій кількості, ніж слід»).
Вагітність, годування грудьми та фертильність
Якщо Ви вагітні, підозрюєте вагітність або плануєте вагітність, або годуєте грудьми, проконсультуйтеся з лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього лікарського засобу.
Вагітність та годування грудьми
Недостатньо даних про Лендормін для оцінки безпеки цього лікарського засобу під час вагітності та годування грудьми. Тому застосування Лендорміну не рекомендовано під час вагітності та годування грудьми.
Якщо Ви плануєте вагітність або підозрюєте, що вагітні, і приймаєте цей лікарський засіб, Ви повинні звернутися до лікаря для припинення його застосування (див. розділ «Якщо Ви припинили лікування Лендорміном»).
Навіть якщо це не рекомендовано, якщо лікар призначив Вам цей лікарський засіб на пізньому терміні вагітності або під час пологів, у новонародженого можуть виникнути такі ефекти, як зниження температури тіла (гіпотермія), порушення м’язового тонусу, іноді пов’язане з м’язовою слабкістю (гіпотонія), а також помірне зниження дихальної активності (помірна респіраторна депресія), спричинені дією лікарського засобу.
Крім того, діти, народжені від матерів, які хронічно приймали бензодіазепіни (тобто ліки тієї ж групи, що й Лендормін) на пізніх термінах вагітності, можуть розвинути фізичну залежність і мати певний ризик розвитку симптомів абстиненції в післянароджувальному періоді (див. розділ 4 «Можливі побічні ефекти»).
Оскільки бензодіазепіни виділяються з материнським молоком, застосування цього лікарського засобу не рекомендовано для матерів, які годують грудьми.
Фертильність
Щодо фертильності немає даних про цей лікарський засіб. Дослідження з бротизоламом — діючою речовиною Лендорміну — не виявили негативного впливу на фертильність.
Керування транспортними засобами та використання механізмів
Досліджень щодо впливу лікарського засобу на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами не проводилося.
Однак під час лікування можуть виникати побічні ефекти, такі як седація (фізичне та психічне розслаблення), порушення пам’яті (амнезія), зниження психічних і фізичних здібностей (див. розділ «Можливі побічні ефекти»).
Порушення психічних і фізичних функцій може збільшити ризик падінь та дорожньо-транспортних пригод.
Одночасний прийом алкоголю та/або ліків, що знижують активність центральної нервової системи, може посилювати ці порушення.
При недостатній тривалості сну ймовірність зниження пильності зростає.
Тому рекомендується обережність під час керування транспортними засобами та роботи з механізмами.
Якщо Ви відчуваєте один із перелічених вище ефектів, Ви повинні уникати потенційно небезпечних видів діяльності, таких як керування транспортними засобами або робота з механізмами.
Лендормін містить лактозу та натрій
Якщо лікар діагностував у Вас непереносимість певних цукрів, проконсультуйтеся з ним перед прийомом цього лікарського засобу.
Цей лікарський засіб містить менше 1 ммоль (23 мг) натрію на дозу, тобто практично без натрію.

3. Як застосовувати Лендормін

Застосовуйте цей лікарський засіб строго дотримуючись інструкцій лікаря або фармацевта. Якщо у вас виникли сумніви, зверніться до лікаря або фармацевта.
Дорослі у віці 18 років і старше
Дозування
Рекомендовані такі дози:
Дорослі: рекомендована доза — 0,25 мг (1 таблетка) увечері перед сном
Літні люди: рекомендована доза — 0,125 мг (половина таблетки) – 0,25 мг (1 таблетка) увечері перед сном
Таблетки можна ділити на дві рівні частини.
Лікування слід починати з найменшої рекомендованої дози.
Дозу 0,25 мг (1 таблетка) не слід перевищувати через збільшений ризик небажаних ефектів з боку центральної нервової системи (див. розділ 4 «Можливі небажані ефекти»).
Якщо лікар призначив вам вищу дозу, між прийомами доз можуть виникнути симптоми абстиненції (див. розділ 4 «Можливі небажані ефекти»).
Оскільки ризик симптомів абстиненції або «рикошету» зростає при раптовому припиненні лікування, лікар поступово зменшить дозу перед остаточним припиненням (див. розділ «Якщо ви припиняєте лікування Лендорміном»).
Спосіб застосування
Лікарський засіб слід приймати з невеликою кількістю рідини безпосередньо перед сном.
Після прийому цього лікарського засобу слід передбачити період 6–7 годин для відпочинку або сну.
При зниженій функції печінки
Якщо у вас знижена функція печінки, дозу слід зменшити згідно з призначенням лікаря.
При хронічних респіраторних розладах (хронічна дихальна недостатність)
Якщо у вас хронічна дихальна недостатність (хронічне захворювання дихання, що призводить до неадекватного надходження кисню і/або вуглекислого газу в кров) разом із підвищенням у крові вмісту вуглекислого газу (гіперкапнія), лікар може зменшити дозу цього лікарського засобу, оскільки це може збільшити ризик зниження дихальної активності (респіраторна депресія), особливо вночі.
При зниженій функції нирок
Наявні дані свідчать, що корекція дози не потрібна при зниженій функції нирок. Приймайте цей лікарський засіб згідно з призначенням лікаря.
Тривалість лікування
Лікування має бути якомога коротшим. Тривалість лікування становить від кількох днів до максимум 2 тижнів. Лікар індивідуально підбере поступове зменшення дози.
Тому на початку лікування лікар повідомить вас, що воно буде обмежено за терміном, і пояснить, як саме слід поступово зменшувати дозу.
У певних випадках після загальної переоцінки вашого стану лікар може вирішити продовжити терапію за межами максимального терміну лікування (тобто понад 2 тижні).
Застосування у дітей та підлітків
Таблетки призначені лише для дорослих, дослідження у дітей не проводилися, тому Лендормін протипоказаний дітям та підліткам віком молодше 18 років.
Якщо ви прийняли більше Лендорміну, ніж потрібно
У разі випадкового прийому надлишкової дози Лендорміну негайно повідомте лікаря або зверніться до найближчої лікарні.
Симптоми
При випадковому прийомі надлишкової дози Лендорміну зазвичай спостерігається зниження активності центральної нервової системи різного ступеня. У легких випадках симптоми включають тимчасову втрату чуттєвих і інтелектуальних здібностей, пов’язану з почуттям дезорієнтації (онаянення), розгубленість, сплутаність свідомості та летаргію (стан глибокого сну зі зниженою реакцією на звичайні подразники); у важчих випадках симптоми можуть включати поступову втрату координації м’язів (атаксію), зниження м’язового тонусу, іноді пов’язане з м’язовою слабкістю (гіпотонія), низький кров’яний тиск (гіпотензія), зниження дихальної активності (респіраторна депресія), рідше — кому та дуже рідко — смерть.
Як і при передозуванні іншими бензодіазепінами, випадковий прийом надлишкової дози не повинен становити смертельу небезпеку, якщо одночасно не були прийняті інші речовини, що пригнічують центральну нервову систему, зокрема алкоголь (див. розділ «Лендормін та алкоголь»).
Лікування
У разі випадкового прийому надлишкової дози бензодіазепінів для перорального застосування, якщо ви свідомі, лікар може викликати блювоту (протягом 1 години після прийому надлишкової дози).
Якщо ви втратили свідомість, вам проведуть промивання шлунка (у лікарні спеціалізованим персоналом).
Якщо спорожнення шлунка (як через блювоту, так і промивання) не дає ефекту, лікар може ввести активоване вугілля — речовину, що зменшує всмоктування. У лікарні у відділенні інтенсивної терапії будуть уважно контролювати функції серця та дихання.
За необхідності лікар може застосувати як антидот флумазеніл — речовину, що блокує седативний ефект бензодіазепінів, тобто фізичне та психічне розслаблення в центральній нервовій системі.
Якщо ви забули прийняти Лендормін
Не приймайте подвійну дозу, щоб компенсувати пропущену дозу.
Якщо ви припиняєте лікування Лендорміном

Якщо у вас розвинулась фізична залежність від цього лікарського засобу (див. розділ «Попередження та застереження»), проконсультуйтеся з лікарем перед припиненням лікування, оскільки раптове припинення може спричинити:
симптоми абстиненції (наприклад, головний біль, м’язові болі, тривожність та сильне напруження, непокій, сплутаність свідомості або дратівливість)
симптоми «рикошету» (коли симптоми, наявні на початку лікування, проявляються у більш тяжкій формі та можуть спричинити інші реакції, зокрема зміни настрою, тривожність та непокій).
Тому, оскільки ризик симптомів абстиненції або «рикошету» зростає при раптовому припиненні лікування, лікар поступово зменшить дозу.
Під час застосування бензодіазепінів можуть виникати порушення поведінки: непокій, збудження, дратівливість, агресивність, сплутаність свідомості (делірій), гнів (злість), нічні кошмари, сприйняття неіснуючих у реальності речей (галюцинації), психічні розлади (психоз), неправильна поведінка та інші небажані ефекти з боку поведінки (див. розділ 4 «Можливі небажані ефекти»). У разі виникнення цих станів негайно зверніться до лікаря для припинення застосування лікарського засобу.
Якщо ви плануєте вагітність або підозрюєте, що вагітні, і приймаєте цей лікарський засіб, зверніться до лікаря для припинення його застосування (див. розділ «Вагітність, годування груддю та фертильність»).

Якщо у вас виникли будь-які сумніви щодо застосування цього лікарського засобу, зверніться до лікаря або фармацевта.

4. Можливі побічні ефекти

Як і всі лікарські засоби, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча не всі люди
їх відчувають.
Більшість побічних ефектів, що спостерігалися досі, пов’язані з механізмом дії
препарату. Ці ефекти найчастіше виникають на початку терапії та зазвичай зменшуються
під час лікування.
Ризик залежності зростає з тривалістю терапії цим препаратом, яка не повинна
перевищувати двох тижнів.
Симптоми залежності можуть включати:

ефект рикошету (стан, який може виникнути, якщо у вас розвинулась фізична залежність від препарату, і симптоми, що були на початку лікування, проявляються у більш тяжкій формі при різкому припиненні терапії)
зміни настрою
тривожність
нервозність

Поширені (можуть впливати до 1 пацієнта з 10)

сонливість
головний біль (цефалгія)
розлади шлунку та кишечнику (шлунково-кишкові розлади)

Непоширені (можуть впливати до 1 пацієнта з 100)

кошмари, залежність від ліків, депресія, зміни настрою, тривожність, розлади емоцій, порушення поведінки, збудження, порушення статевого бажання (розлад лібідо)
запаморочення, фізичне та розумове розслаблення (седація), поступове втрату координації м’язів (атаксія), розлад пам’яті, що характеризується неможливістю запам’ятовувати нову інформацію (антероградна амнезія)
деменція, розлади психіки, зниження розумових і фізичних здібностей; ці побічні ефекти характерні для бензодіазепінів
подвійне зору (диплопія), сухість у роті, розлади печінки, жовтяниця шкіри та білка очей (жовтяниця), шкірні реакції, м’язова слабкість
синдром відміни (стан, який може виникнути, якщо у вас розвинулась фізична залежність від препарату та ви різко припинили лікування). Симптоми можуть бути, наприклад: головний біль, м’язові болі, тривожність та сильне напруження, нервозність, сплутаність свідомості або дратівливість (див. розділ «Якщо ви припинили лікування Лендорміном»)
ефекти рикошету (стан, який може виникнути, якщо у вас розвинулась фізична залежність від препарату, і симптоми, що були на початку лікування, проявляються у більш тяжкій формі при різкому припиненні терапії). Такий стан може спричинити інші реакції, зокрема зміни настрою, тривожність та нервозність (див. розділ «Якщо ви припинили лікування Лендорміном»)
неочікувані психічні та поведінкові розлади (парадоксальні реакції), дратівливість, відчуття виснаження
відхилення в результатах аналізів, що оцінюють функцію печінки

Рідкісні (можуть впливати до 1 пацієнта з 1000)
Заплутаність свідомості, нервозність, зниження рівня свідомості
Інші можливі побічні ефекти, для яких невідома частота
Травми
Дорожньо-транспортні пригоди, падіння; ці побічні ефекти характерні для бензодіазепінів.
Залежність
Застосування (навіть у терапевтичних дозах) може призвести до розвитку фізичної залежності: припинення
терапії може спричинити синдром відміни або ефекти рикошету (див. розділи «Застереження та профілактичні заходи» та
«Якщо ви припинили лікування Лендорміном»). Може виникнути психічна залежність.
Повідомлялося про випадки зловживання бензодіазепінами.
Повідомлення про побічні ефекти
Якщо у вас виникли будь-які побічні ефекти, включаючи ті, що не зазначені в цій інструкції, зверніться до
лікаря або фармацевта. Ви також можете повідомити про побічні ефекти безпосередньо через
національну систему повідомлення за адресою https://www.aifa.gov.it/content/segnalazioni-reazioni-
avverse .
Повідомляючи про побічні ефекти, ви можете допомогти забезпечити більше інформації щодо
безпеки цього лікарського засобу.

5. Як зберігати Лендормін

Зберігайте цей лікарський засіб у недоступному для дітей місці.
Зберігайте при температурі нижчій за 25°C.
Не використовуйте цей лікарський засіб після дати, зазначеної на упаковці після СТР. Дата закінчення терміну придатності відноситься до останнього дня цього місяця.
Зазначена дата закінчення терміну придатності стосується продукту в непошкодженій упаковці, який зберігався відповідно до вказівок.
Не викидайте жодні лікарські засоби у стічні води або побутові відходи. Запитайте у фармацевта, як позбутися лікарських засобів, які ви більше не використовуєте. Це допоможе захистити навколишнє середовище.

6. Вміст упаковки та інша інформація

Що містить Лендормін

діюча речовина: бротизолам 0,25 мг.
інші компоненти: лактоза, кукурудзяний крохмаль, натрію крохмаль гліколят, мікрокристалічна целюлоза, магнію стеарат.

Опис зовнішнього вигляду Лендорміну та вміст упаковки
Лендормін 0,25 мг таблетки розфасовані в непрозорий блистер, у пачці по 30 таблеток.
Власник дозволу на введення в обіг
Boehringer Ingelheim Italia S.p.A.
Via Lorenzini, 8
20139 Мілано
Виробник
Delpharm Reims S.A.S.
10 Rue Colonel Charbonneaux
51100 Реймс (Франція)