ФУНГІЗОН

Італія
Торгова назва ФУНГІЗОН
Форма випуску порошок для розчину для інфузії внутрішньовенної
Діюча речовина / Дозування
Тип рецепта Обмежений рецепт, застосовується виключно в умовах стаціонару або прирівняного до нього закладу
Код АТХ
Реєстраційний номер 015050
ФУНГІЗОН порошок для розчину для інфузії внутрішньовенної

ФУНГІЗОН 50 мг порошок для розчину для інфузії
амфотерцин В
Фармакотерапевтична категорія
Протигрибкові засоби для системного застосування. Антибіотики.
Показання до застосування
ФУНГІЗОН (амфотерцин В) застосовується для лікування поширених, потенційно тяжких і прогресуючих грибкових інфекцій (не слід застосовувати при неінвазивних мікозах), зокрема кокцидіоїдомікозу, криптококозу (торулозу), поширеної моніліозу, гістоплазмозу, південноамериканського лейшманіозу (як засіб другого вибору) та північно- та південноамериканського бластомікозу.
Протипоказання
Препарат протипоказаний у разі підвищеної чутливості до діючої речовини або будь-якого з допоміжних речовин, за винятком випадків, коли, на думку лікаря, захворювання загрожує життю пацієнта і може бути вилікуване лише за допомогою амфотерцину В.
Обережність при застосуванні
Це може бути єдиним доступним методом лікування деяких потенційно летальних грибкових інфекцій; однак потенційну користь слід оцінювати на тлі ризику розвитку побічних реакцій, деякі з яких можуть бути небезпечними для пацієнта. Амфотерцин В слід вводити внутрішньовенно лише у госпіталізованих пацієнтів або під суворим клінічним контролем, обмежуючи його застосування випадками, коли діагноз інвазивної та потенційно тяжкої грибкової інфекції, що піддається лікуванню цим антибіотиком, був підтверджений, бажано шляхом позитивного посіву або гістологічного дослідження.
Швидка внутрішньовенна інфузія (менше 1 години), особливо у пацієнтів із нирковою недостатністю, може призводити до гіперкаліємії та аритмії, тому її слід уникати.
Повідомлялося про розвиток лейкоенцефалопатії після застосування амфотерцину В у пацієнтів, які отримували повну тілесну іррадіацію.
Під час лікування необхідно регулярно контролювати функцію нирок. Рекомендується також регулярний моніторинг функції печінки, рівнів електролітів (особливо магнію та калію) та загального аналізу крові. Результати цих досліджень повинні використовуватися для корекції дози.
Повідомлялося про нейрологічні ускладнення, такі як арахноїдит, мієлопатія, парези та параліч, пов’язані з внутрішньочерепним введенням препарату (див. розділ «Доза, спосіб і термін введення»).
Якщо застосування препарату було припинено на термін понад 7 днів, лікування слід відновити, починаючи з мінімальної дози — 0,25 мг/кг маси тіла — і поступово збільшуючи її до оптимальної, як описано в розділі «Доза, спосіб і термін введення».
Уникайте ненавмисного передозування ФУНГІЗОНУ, яке може призвести до потенційно смертельного
серцевого або серцево-легеневого зупинки. Важливо перевірити перед введенням, чи правильно вказані
назва та доза препарату (див. розділи «Доза, спосіб і термін введення» та «Передозування»).
Взаємодії
Повідомте лікареві або фармацевту, якщо Ви недавно застосовували будь-які інші ліки, включаючи безрецептурні.
Наступні препарати можуть викликати взаємодії при одночасному застосуванні з амфотерцином В:

  • Інші нефротоксичні препарати: наприклад, цисплатин, пентамідин, аміноглікозиди та циклоспорини — можуть підвищувати ниркову токсичність. Тому їх слід застосовувати разом з ФУНГІЗОНОМ з особливою обережністю.

  • Кортикостероїди та кортикотропін (ACTH) можуть посилювати гіпокаліємію, спричинену амфотерцином В.

  • Препарати, ефект або токсичність яких підвищується при гіпокаліємії: наприклад, серцеві глікозиди, м’язові релаксанти та антиаритміки.

  • Флуцитозин: спільне застосування з амфотерцином В може підвищувати токсичність флуцитозину, ймовірно, за рахунок підвищення його клітинного захоплення та/або порушення ниркового виведення.

  • Переливання лейкоцитів: хоча це не спостерігалося у всіх дослідженнях, повідомлялося про гострі легеневі реакції у пацієнтів, яким вводили амфотерцин В під час або безпосередньо після переливання лейкоцитів. Тому рекомендується максимально розділяти ці інфузії та контролювати функцію легень.
    Особливі застереження
    Вагітність та годування груддю
    Дослідження репродуктивної токсичності на тваринах не виявили ризику для плоду від ін’єкційного амфотерцину В. Системні грибкові інфекції успішно лікувалися у вагітних жінок без помітного впливу на плід, але кількість таких випадків невелика. Оскільки дослідження на тваринах не завжди передбачають реакцію у людей, а також через відсутність адекватних і добре контрольованих досліджень у вагітних жінок, застосування ФУНГІЗОНУ під час вагітності слід обмежити випадками абсолютної необхідності, і лише тоді, коли потенційна користь для матері переважає потенційний ризик для плоду.
    Невідомо, чи виділяється амфотерцин В з материнським молоком. Враховуючи потенційну токсичність амфотерцину В, рекомендується порадити пацієнтці припинити годування груддю.
    ФУНГІЗОН містить натрій
    Цей лікарський засіб містить менше 1 ммоль (23 мг) натрію на флакон, тобто фактично «без натрію».
    Доза, спосіб і термін введення
    ФУНГІЗОН (амфотерцин В) слід вводити повільною інфузією протягом приблизно 2–6 годин (залежно від дози), з усіма звичайними заходами безпеки при внутрішньовенному введенні. Рекомендована концентрація для інфузії — 0,1 мг/мл (1 мг/10 мл).
    Оскільки індивідуальна переносимість амфотерцину В варіюється, дозу слід встановлювати з урахуванням потреб кожного пацієнта (локалізація інфекції, етіологічний чинник тощо). Лікування слід починати з добової дози 0,25 мг/кг маси тіла (вводити протягом 2–6 годин), потім поступово збільшувати до досягнення оптимальної дози. Хоча це не є надійним методом виявлення непереносимості, рекомендується спочатку вводити тестову дозу (1 мл у 20 мл 5% розчину декстрози) внутрішньовенно протягом 20–30 хвилин. Температуру, пульс, дихання та артеріальний тиск слід контролювати кожні 30 хвилин протягом 2–4 годин. Пацієнти зі стабільним станом серцево-легеневої системи та важкою швидко прогресуючою грибковою інфекцією, які добре перенесли тестову дозу, можуть отримувати 0,3 мг/кг амфотерцину В внутрішньовенно протягом 2–6 годин. Другу, меншу дозу (наприклад, 5–10 мг) рекомендується вводити пацієнтам із порушенням функції серцево-легеневої системи або при наявності серйозної реакції на тестову дозу.
    Дозу можна поступово збільшувати на 5–10 мг на добу до досягнення кінцевої дози 0,5–1 мг/кг. Загальна добова доза зазвичай становить 1 мг/кг маси тіла (або 1,5 мг/кг через день) при тяжких інфекціях, спричинених менш чутливими патогенами.
    Застереження: існують різні парентеральні форми амфотерцину В. Переконайтеся, що назва та доза препарату відповідають ФУНГІЗОНУ. ФУНГІЗОН містить не-ліпосомальний амфотерцин В. Дотримуйтесь рекомендацій щодо дозування, наведених вище. Ні в якому разі не слід перевищувати загальну добову дозу 1,5 мг/кг маси тіла. Передозування амфотерцином В може призвести до потенційно смертельної серцевої або серцево-легеневої зупинки (див. розділи «Обережність при застосуванні» та «Передозування»).
    Тривалість лікування глибоких мікозів може становити від 6 до 12 тижнів або більше.
    Моніліоз
    При поширених або глибоких інфекціях звичайні дози становлять 0,4–0,6 мг/кг/добу протягом 4 тижнів або більше. Залежно від тяжкості інфекції можуть знадобитися дози до 1 мг/кг/добу. Лікування продовжується до клінічного поліпшення; може знадобитися введення загальної дози 2–4 г у дорослих. Нижчі дози (0,3 мг/кг/добу) можуть застосовуватися в особливих випадках, наприклад, при кандидозному езофагіті, що не піддається місцевому лікуванню, або при одночасному застосуванні з іншими протигрибковими засобами.
    Криптококоз
    Лікування криптококозу за допомогою ФУНГІЗОНУ у пацієнтів без імунодефіциту зазвичай вимагає доз 0,3 мг/кг/добу протягом 4–6 тижнів або до отримання негативних посівів протягом місяця. У імунодепресивних пацієнтів і/або при менінгіті амфотерцин В може застосовуватися в комбінації з іншими протигрибковими препаратами протягом 6 тижнів, а дози можуть бути збільшені у важкохворих пацієнтів або тих, хто отримує препарат окремо.
    У пацієнтів з криптококовим менінгітом і СНІДом можуть знадобитися вищі дози (0,7–0,8 мг/кг/добу) і довший термін лікування — до 12 тижнів. У пацієнтів з СНІДом із негативними посівами після курсу лікування може розглядатися пожиттєва супресивна терапія, наприклад, 1 мг/кг на тиждень.
    Кокцидіоїдомікоз
    При первинному кокцидіоїдомікозі, що потребує лікування, ФУНГІЗОН застосовується у дозах 1 мг/кг/добу з максимальною дозою до 1,5 мг/кг/добу, загальна кумулятивна доза — від 0,5 до 2,5 г у дорослих, залежно від тяжкості інфекції. При кокцидіоїдному менінгіті може знадобитися системне або внутрішньочерепне введення, як описано в стандартних джерелах.
    Бластомікоз
    При тяжких формах бластомікозу ФУНГІЗОН рекомендовано у дозах від 0,3 до 1 мг/кг/добу до загальної дози 1,5–2,5 г у дорослих.
    Гістоплазмоз
    При хронічному легеневому або поширеному гістоплазмозі рекомендовані дози — від 0,5 до 1 мг/кг/добу до загальної дози 2–2,5 г у дорослих.
    Застосування у дітей
    Безпека та ефективність у дітей не були встановлені адекватними та добре контрольованими дослідженнями. Системні грибкові інфекції лікувалися у дітей без повідомлень про особливі побічні ефекти.
    Тривалість лікування
    За призначенням лікаря.
    Інструкції щодо використання та приготування
    ФУНГІЗОН (амфотерцин В) слід вводити повільною інфузією протягом приблизно 2–6 годин (залежно від дози), з усіма звичайними заходами безпеки при внутрішньовенному введенні. Рекомендована концентрація для інфузії — 0,1 мг/мл (1 мг/10 мл).
    Приготування розчинів
    Приготуйте початковий розчин із концентрацією 5 мг амфотерцину В на мл, додавши до порошку у флаконі 10 мл стерильної пірогенівної дистильованої води без бактеріостатичних речовин і струшуючи флакон до отримання прозорого колоїдного розчину.
    Для отримання розчину для інфузії з концентрацією 0,1 мг амфотерцину В на мл розведіть початковий розчин 5% розчином декстрози з рН понад 4,2. Перед використанням слід перевірити рН кожного контейнера з розчином декстрози. Комерційні розчини декстрози зазвичай мають рН понад 4,2; якщо рН нижчий, до розчину декстрози слід додати 1–2 мл буферу перед розведенням концентрованого розчину амфотерцину В. Рекомендований буфер має такий склад: натрію фосфат двоосновний (безводний) 1,59 г, натрію фосфат однозаміщений (безводний) 0,96 г, стерильна пірогенівна дистильована вода до 100 мл. Перед додаванням до розчину декстрози буфер слід стерилізувати шляхом фільтрації через мембрану, що затримує мікроорганізми, або автоклавуванням при 121 °C протягом 30 хвилин.
    Застереження: оскільки в антибіотику або матеріалах для його приготування відсутні консерванти або бактеріостатичні речовини, всі маніпуляції з приготування розчину для інфузії слід виконувати в строгих асептичних умовах. Використовуйте стерильну голку для відбору та введення розчинників у флакон. Не розчиняйте порошок у розчинах, що містять сіль. Використання інших розчинників, ніж рекомендовані, або наявність бактеріостатичної речовини (наприклад, бензилового спирту) у розчиннику може призвести до осадження антибіотику. Не використовуйте початковий розчин або розчин для інфузії, якщо вони містять осад або сторонні включення.
    Для внутрішньовенної інфузії амфотерцину В можна використовувати мембранний фільтр у лінії інфузії; однак середній діаметр пор не повинен бути меншим за 1,0 мкм, щоб забезпечити прохід колоїдного розчину.
    Передозування
    Надмірні дози ін’єкційного амфотерцину В можуть призвести до потенційно смертельної серцевої або серцево-судинної зупинки.
    У разі передозування (навіть підозрюваного) слід припинити терапію, контролювати стан пацієнта (наприклад, функцію серцево-легеневої, ниркової та печінкової систем, гематологічний профіль, електролітний баланс) та застосувати відповідні заходи підтримки. Амфотерцин В не піддається гемодіалізу. Перш ніж відновлювати терапію ін’єкційним амфотерцином В, стан пацієнта повинен бути стабілізований (включаючи корекцію електролітних порушень тощо).
    У разі випадкового прийому надмірної дози ФУНГІЗОНУ негайно повідомте лікаря або зверніться до найближчої лікарні.
    ЯКЩО У ВАС Є БУДЬ-ЯКІ ПІДОЗРИ ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ ФУНГІЗОНУ, ЗВЕРНІТЬСЯ ДО ЛІКАРЯ АБО ФАРМАЦЕВТА.
    Побічні ефекти
    Як і всі лікарські засоби, ФУНГІЗОН може викликати побічні ефекти, хоча не у всіх людей вони виникають.
    Хоча деякі пацієнти можуть добре переносити повну внутрішньовенну дозу амфотерцину В, у більшості випадків спостерігаються прояви непереносимості, особливо на початку терапії.
    Гострі реакції, такі як озноб, гарячка, анорексія, нудота, блювота, головний біль, міалгія, артралгія та гіпотензія, часто спостерігаються після внутрішньовенного введення амфотерцину В.
    Переносимість можна покращити за допомогою ацетилсаліцилової кислоти, жарознижувальних засобів (наприклад, парацетамолу), антигістамінних або протиблювотних препаратів.
    Під час лікування амфотерцином В у деяких пацієнтів використовували меперидин (25–50 мг внутрішньовенно) для зменшення тривалості або інтенсивності ознобу та гарячки після введення амфотерцину В.
    Внутрішньовенне введення малих доз кортикостероїдів перед або під час інфузії амфотерцину В може допомогти контролювати гарячкові реакції. Дозу та тривалість застосування цих кортикостероїдів слід зводити до мінімуму (див. розділ «Взаємодії»).
    Введення гепарину (1000 одиниць на інфузію), зміна місця ін’єкції, використання дитячих голок для вен голови та терапія через день можуть зменшити частоту тромбофлебітів. Екстравазація може спричинити хімічне подразнення.
    Дуже поширені побічні ефекти (можуть виникати у більше ніж 1 із 10 осіб):

  • гіпокаліємія

  • озноб, підвищення температури

  • підвищений рівень креатиніну в крові

Поширені побічні ефекти (можуть виникати у до 1 із 10 осіб):

  • анемія
  • гіпомагніємія, знижений апетит
  • головний біль
  • гіпотензія
  • задишка
  • нудота, блювота, діарея
  • порушення функції печінки
  • гостра ниркова недостатність, азотемія
  • біль у місці введення (з або без флебіту чи тромбофлебіту)

Непоширені побічні ефекти (можуть виникати у до 1 із 100 осіб):

  • агранулоцитоз, лейкопенія, тромбоцитопенія
  • периферична нейропатія
  • аритмія (включаючи шлуночкову фібриляцію)
  • бронхоспазм
  • біль у верхній частині живота
  • жовтяниця
  • висипання
  • міалгія
  • ураження нирок

Рідкісні побічні ефекти (можуть виникати у до 1 із 1000 осіб):

  • коагулопатія, еозинофілія, лейкоцитоз
  • анафілактоїдна/анафілактична реакція
  • гіперкаліємія
  • енцефалопатія, судоми
  • розмите зору, диплопія
  • втрата слуху, шум у вухах, запаморочення
  • зупинка серця, серцева недостатність
  • гіпертензія, шок
  • алергічний альвеоліт, некардіогенний набряк легень
  • геморагічний гастроентерит, мелена, диспепсія
  • гостра печінкова недостатність
  • токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона, макулопапульозне висипання, шкірне шелушіння, свербіж
  • артралгія
  • анурія, олігурія, нефрогенний діабет інсіпідус, ниркова тубулярна ацидоз, нефрокальциноз, гіпостенурія
  • почервоніння, погане самопочуття, біль
  • зниження маси тіла
    Ці небажані реакції зазвичай поліпшуються після припинення терапії, однак часто розвиваються постійні порушення, особливо у пацієнтів, які отримали загальну дозу амфотерцину В понад 5 г. Супутня діуретична терапія може сприяти розвитку ураження нирок, тоді як поповнення або додавання натрію може зменшити частоту нефротоксичності. Зазвичай вони виникають протягом 15–20 хвилин після початку введення. Див. розділ «Обережність при застосуванні». Ці побічні реакції повідомлялися під час фармаконагляду після виходу на ринок.

Дотримання інструкцій у цьому вкладиші зменшує ризик побічних ефектів.
Повідомлення про побічні ефекти
Якщо у Вас виникли побічні ефекти, включаючи ті, що не зазначені в цьому вкладиші, повідомте лікареві або фармацевту. Побічні ефекти також можна повідомляти безпосередньо через національну систему повідомлень за адресою https://www.aifa.gov.it/content/segnalazioni-reazioni-avverse . Повідомлення про побічні ефекти допомагає надати більше інформації щодо безпеки цього лікарського засобу.
Термін придатності та зберігання
Термін придатності: див. дату, зазначену на упаковці.
Дата, зазначена на упаковці, стосується препарату, запакованого та правильно збереженого.
Увага: не використовувати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.
Зберігати препарат у недоступному для дітей місці.
Особливі заходи щодо зберігання препарату
Флакони ФУНГІЗОНУ у вигляді сухого порошку слід зберігати при температурі від 2 °C до 8 °C, захищаючи від світла. Концентрований розчин (5 мг амфотерцину В на мл) після розчинення 10 мл стерильної дистильованої води для ін’єкцій можна зберігати, захищаючи від світла, при температурі не вище 25 °C протягом 24 годин або при охолодженні — до тижня з мінімальним втратами потужності та прозорості; після цього часу розчин слід викинути, якщо не використано. Розчини для інфузії (0,1 мг або менше амфотерцину В на мл) слід використовувати одразу після приготування та зберігати в захищеному від світла місці під час введення.
Лікарські засоби не повинні потрапляти у стічні води або побутові відходи. Запитайте у фармацевта, як утилізувати ліки, які Ви більше не використовуєте. Це допоможе захистити навколишнє середовище.
Склад
Один флакон містить:
Діюча речовина: амфотерцин В 50 мг.
Допоміжні речовини: натрію дезоксихолат, натрію фосфат дванадцятиводний, натрію дигідрофосфат двоводний.
Лікарська форма та вміст
Порошок для розчину для інфузії.
ФУНГІЗОН 50 мг порошок для розчину для інфузії — 1 флакон 10 мл
Власник дозволу на введення в обіг
CHEPLAPHARM Arzneimittel GmbH
Ziegelhof 24, 17489 Greifswald
Німеччина
Виробник
DELPHARM SAINT REMY, Usine de Saint Remy – rue de l’Isle, Saint-Remy-Sur-Avre - Франція