Брінавесс

Інструкція: інформація для користувача

BRINAVESS 20 мг/мл концентрат для розчину для інфузії

вернакалант гідрохлорид
Уважно прочитайте цю інструкцію, перш ніж розпочати застосування цього лікарського засобу, оскільки вона містить важливу інформацію для вас.

• Зберігайте цю інструкцію. Можливо, знадобиться ще раз її прочитати.
• Якщо у вас виникнуть будь-які запитання, зверніться до лікаря.
• Якщо виникнуть будь-які побічні ефекти, включаючи ті, що не вказані в цій інструкції, повідомте лікареві. Див. розділ 4.

Зміст цієї інструкції:

1. Що таке Брінавесс і для чого призначений
2. Що Ви повинні знати, перш ніж застосовувати Брінавесс
3. Як застосовувати Брінавесс
4. Можливі побічні ефекти
5. Як зберігати Брінавесс
6. Вміст упаковки та інша інформація

1. Що таке Брінавесс і для чого його застосовують

Брінавесс містить діючу речовину вернакаланту гідрохлорид. Брінавесс діє, відновлюючи нормальний серцевий ритм при нерегулярному або прискореному серцебитті.
У дорослих його застосовують у разі прискореного нерегулярного серцебиття, відомого як фібриляція передсердь, яка виникла нещодавно — не більше ніж 7 днів тому для пацієнтів, які не перенесли операцію, і не більше ніж 3 дні тому для пацієнтів після кардіохірургічних втручань.

2. Що Вам потрібно знати перед застосуванням препарату Брінавесс

Не застосовуйте Брінавесс:

• якщо Ви маєте алергію на вернакалант гідрохлорид або будь-який інший компонент цього лікарського засобу (перелічені в розділі 6)
• якщо у Вас був новий напад болю в грудях або погіршення болю в грудях (стенокардія), діагностований лікарем як гострий коронарний синдром останні 30 днів, або якщо у Вас був інфаркт міокарда останні 30 днів
• якщо у Вас дуже сильне звуження серцевого клапана, систолічний тиск крові нижче 100 мм рт. ст. або тяжка серцева недостатність із симптомами, що виникають навіть при мінімальному навантаженні або в стані спокою
• якщо у Вас надто повільне серцебиття або нерегулярні серцеві скорочення, і Ви не маєте кардіостимулятора, або якщо у Вас є порушення провідності, яке називається подовженням інтервалу QT — це може виявити лікар за допомогою електрокардіограми (ЕКГ)
• якщо Ви приймали певні інші ліки внутрішньовенно (антиаритмічні засоби класу I та III), які використовуються для нормалізації нерегулярного серцевого ритму, протягом 4 годин до застосування Брінавессу

Препарат Брінавесс не повинен застосовуватися, якщо у Вас є будь-яка з вищезазначених проблем. Якщо Ви не впевнені,
проконсультуйтеся з лікарем перед застосуванням цього лікарського засобу.
Застереження та обережність
Зверніться до лікаря перед застосуванням Брінавессу, якщо у Вас:

• серцева недостатність
• певні захворювання серця, що включають серце, оболонку, яка оточує серце, та тяжке звуження серцевих клапанів
• захворювання серцевих клапанів
• захворювання печінки
• Ви приймаєте інші ліки для контролю серцевого ритму

Якщо під час лікування цим лікарським засобом у Вас різко знизиться артеріальний тиск або виникне повільне серцебиття, або якщо на ЕКГ виявляться певні зміни, лікар припинить лікування.
Лікар визначить, чи потрібні Вам додаткові ліки для контролю серцевого ритму через 4 години після застосування Брінавессу.
Брінавесс може бути неефективним при лікуванні деяких інших типів порушень серцевого ритму,
але лікар добре знайомий з такими проблемами.
Повідомте лікареві, якщо у Вас є кардіостимулятор.
Якщо у Вас є будь-яка з вищезазначених проблем (або якщо Ви не впевнені), проконсультуйтеся з лікарем. Детальну інформацію про застереження та обережність, пов’язані з можливими побічними ефектами, наведено в розділі 4.
Дослідження крові
Перш ніж вводити цей лікарський засіб, лікар вирішить, чи потрібно Вам здавати кров для перевірки згортання та рівня калію.
Діти та підлітки
Не застосовуйте цей лікарський засіб дітям та підліткам віком до 18 років, оскільки досвід його застосування в цій популяції відсутній.
Інші ліки та Брінавесс
Повідомте лікареві, якщо Ви приймаєте, нещодавно приймали або можете приймати будь-які інші ліки.
Брінавесс не повинен застосовуватися, якщо Ви приймаєте певні інші ліки внутрішньовенно (антиаритмічні засоби класу I та III), які використовуються для нормалізації нерегулярного серцевого ритму, протягом 4 годин до застосування Брінавессу.
Вагітність та годування грудьми
Якщо Ви вагітні, підозрюєте вагітність або плануєте вагітність, або якщо Ви годуєте грудьми, проконсультуйтеся з лікарем перед застосуванням цього лікарського засобу.
Бажано уникати застосування Брінавессу під час вагітності.
Невідомо, чи проникає Брінавесс у грудне молоко.
Керування транспортними засобами та використання механізмів
Слід враховувати, що деякі люди можуть відчувати запаморочення після прийому Брінавессу, зазвичай у перші 2 години після введення (див. розділ «Можливі побічні ефекти»). Якщо у Вас виникло запаморочення після прийому Брінавессу, Ви повинні уникати керування транспортними засобами та роботи з механізмами.
Брінавесс містить натрій
Цей лікарський засіб містить 32 мг натрію (основний компонент кухонної солі) у кожному флаконі по 200 мг. Це становить 1,6% від максимальної добової норми споживання натрію з їжею для дорослої людини.
Цей лікарський засіб містить 80 мг натрію (основний компонент кухонної солі) у кожному флаконі по 500 мг. Це становить 4% від максимальної добової норми споживання натрію з їжею для дорослої людини.

3. Як застосовувати Брінавесс

Кількість препарату Брінавесс, яку вам введуть, залежатиме від вашої ваги тіла. Рекомендована початкова доза становить 3 мг/кг, з максимальною дозою, розрахованою виходячи з ваги 113 кг. Якщо ваша вага перевищує 113 кг, вам введуть фіксовану дозу 339 мг. Під час введення Брінавессу вашому стану будуть уважно стежити — контролюватимуть дихання, серцевий ритм, артеріальний тиск та електричну активність серця.

Якщо серцевий ритм не повернеться до норми протягом 15 хвилин після закінчення введення першої дози, може бути введена друга доза. Ця доза трохи нижча — 2 мг/кг, з максимальною дозою, розрахованою виходячи з ваги 113 кг. Якщо ваша вага перевищує 113 кг, вам введуть фіксовану дозу 226 мг. Протягом 24 годин загальна доза не повинна перевищувати 5 мг/кг.

Препарат Брінавесс повинен вводити медичний працівник. Перед введенням Брінавесс буде розведений. Інформація щодо приготування розчину наведена в кінці цього листка-вкладення.

Лікарський засіб вводять внутрішньовенно протягом 10 хвилин.

Якщо ви застосували більше Брінавессу, ніж потрібно

Якщо ви вважаєте, що вам ввели надто велику дозу Брінавессу, негайно повідомте лікареві.

Якщо у вас виникли будь-які сумніви щодо застосування цього лікарського засобу, зверніться до лікаря.

4. Можливі побічні ефекти

Як і всі лікарські засоби, цей лікарський засіб може спричиняти побічні ефекти, хоча не всі люди їх відчувають.
Лікар може вирішити припинити інфузію, якщо виявить будь-які аномальні зміни, пов’язані з:

• серцевим ритмом (наприклад, дуже прискорене серцебиття (нечасто) або дуже повільне (часто), пропущене серцебиття (нечасто) або коротка пауза в нормальній роботі серця (нечасто))
• артеріальним тиском (наприклад, дуже низький артеріальний тиск, що призводить до серйозного захворювання серця) (нечасто)
• електричною активністю серця (нечасто)

Інші побічні ефекти:
Дуже часто (можуть виникати у більше ніж 1 з 10 людей)

• зміни смакових відчуттів
• чхання

Часто (можуть виникати у до 1 з 10 людей)

• прискорене серцебиття
• біль або оніміння у місці інфузії, оніміння, знижена чутливість шкіри або відчуття поколювання
• нудота та блювота
• відчуття тепла
• низький артеріальний тиск, повільне серцебиття, запаморочення
• кашель, біль у носі
• підвищена пітливість, свербіж
• оніміння або поколювання у слизовій або тканинах порожнини рота

Нечасто (можуть виникати у до 1 з 100 людей)

• деякі види порушень серцевого ритму (наприклад, відчуття серцебиття (палітації) або додаткове серцебиття)
• знижена чутливість
• подразнення очей, надмірне сльозовиділення або зміни зору
• порушення нюху
• біль у пальцях рук і ніг, відчуття печіння
• холодний піт, приливи тепла
• непереборне бажання випорожнитися, діарея
• задишка або тиск у грудях
• відчуття задухи
• біль у роті або горлі
• подразнення, свербіж у місці інфузії
• підвищений артеріальний тиск
• відчуття легкості у голові або втрати свідомості, загальне погане самопочуття, відчуття оніміння або сонливості
• закладений ніс, біль у горлі
• закладений ніс
• сухість у роті
• блідість шкіри
• загальний свербіж
• втому
• зниження чутливості рота

Ці ефекти, які спостерігалися протягом 24 годин після застосування Брінавесс, повинні швидко пройти; однак, якщо цього не відбувається, зверніться до лікаря.
Повідомлення про побічні ефекти
Якщо у вас виникли будь-які побічні ефекти, включаючи ті, що не вказані в цій інструкції, зверніться до лікаря. Ви також можете повідомити про побічні ефекти безпосередньо через національну систему повідомлення, зазначену в Додатку V. Повідомляючи про побічні ефекти, ви допомагаєте забезпечити більше інформації щодо безпеки цього лікарського засобу.

5. Як зберігати Брінавесс

Зберігайте цей лікарський засіб у місці, недоступному для дітей.
Не використовуйте цей лікарський засіб після дати, зазначеної на упаковці та етикетці
флакона після слова «Закінчується». Дата закінчення терміну придатності відноситься до останнього дня цього місяця.
Для зберігання цього лікарського засобу не потрібні особливі умови.
Брінавесс повинен бути розведений перед застосуванням. Стерильний розчинений концентрат хімічно та
фізично стабільний протягом 12 годин при температурі не вище 25°C.
З мікробіологічної точки зору, лікарський засіб слід використовувати одразу. Якщо він не використовується
одразу, час і умови зберігання під час використання лежать у відповідальності користувача і, як правило, не повинні
перевищувати 24 години при температурі від 2°C до 8°C, за винятком випадку, коли розведення проводилося
за контролюваних асептичних і валідованих умов.
Не використовуйте цей лікарський засіб, якщо помітите наявність частинок або зміну кольору.
Не викидайте лікарські засоби у стічні води чи побутові відходи. Запитайте у фармацевта, як утилізувати
лікарські засоби, які ви більше не використовуєте. Це допоможе захистити навколишнє середовище.

6. Вміст упаковки та інша інформація

Що містить Брінавесс

• Діючою речовиною є вернакаланту гідрохлорид. Кожен мл концентрату містить 20 мг вернакаланту гідрохлориду, що еквівалентно 18,1 мг вернакаланту. Кожен флакон із 200 мг вернакаланту гідрохлориду еквівалентний 181 мг вернакаланту. Кожен флакон із 500 мг вернакаланту гідрохлориду еквівалентний 452,5 мг вернакаланту.
• Інші компоненти: лимонна кислота, натрію хлорид, натрію гідроксид (E524) та вода для ін'єкційних засобів (див. розділ 2 «Брінавесс містить натрій»).

Опис зовнішнього вигляду Брінавессу та вмісту упаковки
Брінавесс — це концентрат для розчину для інфузії (стерильний концентрат), який є прозорим і безбарвним або слабко жовтуватим.
Брінавесс доступний у упаковках по 1 флакону, що містить 200 мг або 500 мг вернакаланту гідрохлориду.

Власник дозволу на введення в обіг:
Advanz Pharma Limited
Unit 17, Northwood House
Northwood Crescent
Dublín 9, D09 V504
Ірландія

Виробник:
Geodis CL Netherlands B.V.
Columbusweg 16
5928 LC Venlo
Нідерланди

Для отримання додаткової інформації про цей лікарський засіб звертайтеся до місцевого представника власника дозволу на введення в обіг.

Бельгія/Бельгія/Бельгія
Advanz Pharma Limited
Тел.: +32 (0)800 78 941
[email protected]

Болгарія
Advanz Pharma Limited
Тел.: +32 28088620
[email protected]

Чеська Республіка
Advanz Pharma Limited
Тел.: +32 28088620
[email protected]

Данія
Abcur AB
Швеція
Тел.: +45 80 82 60 22
[email protected]

Німеччина
Advanz Pharma Limited
Тел.: +49 (0)800 180 20 91
[email protected]

Естонія
Advanz Pharma Limited
Тел.: +32 28088620
[email protected]

Греція
Advanz Pharma Limited
Тел.: +32 28088620
[email protected]

Іспанія
Advanz Pharma Spain S.L.U
Тел.: +34 900 834 889
[email protected]

Франція
Advanz Pharma Limited
Тел.: +44 (0) 208 588 9131
[email protected]

Хорватія
Advanz Pharma Limited
Тел.: +32 28088620
[email protected]

Ірландія
Advanz Pharma Limited
Тел.: +353 1800 851 119
[email protected]

Ісландія
Abcur AB
Швеція
Тел.: +46 20 088 02 36
[email protected]

Італія
Advanz Pharma Limited
Тел.: +39 800 909 792
[email protected]

Кіпр
Advanz Pharma Limited
Тел.: +32 28088620
[email protected]

Латвія
Advanz Pharma Limited
Тел.: +32 28088620
[email protected]

Литва
Advanz Pharma Limited
Тел.: +32 941 28088620
[email protected]

Люксембург/Люксембург
Advanz Pharma Limited
Тел.: +32 28088620
[email protected]

Угорщина
Advanz Pharma Limited
Тел.: +32 28088620
[email protected]

Мальта
Advanz Pharma Limited
Тел.: +32 28088620
[email protected]

Нідерланди
Advanz Pharma Limited
Тел.: +31 (0)800 022 93 82
[email protected]

Норвегія
Abcur AB
Швеція
Тел.: +47 800 16 689
[email protected]

Австрія
Advanz Pharma Limited
Тел.: +43 (0)800 298 022
[email protected]

Польща
Advanz Pharma Limited
Тел.: +32 28088620
[email protected]

Португалія
Advanz Pharma Limited
Тел.: +351 800 819 926
[email protected]

Румунія
Advanz Pharma Limited
Тел.: +32 28088620
[email protected]

Словенія
Advanz Pharma Limited
Тел.: +32 28088620
[email protected]

Словацька Республіка
Advanz Pharma Limited
Тел.: +32 28088620
[email protected]

Фінляндія/Фінляндія
Abcur AB
Швеція
Тел.: +358 800 416231
[email protected]

Швеція
Abcur AB
Швеція
Тел.: +46 (0)20 088 02 36
[email protected]

Інші джерела інформації
Докладніша інформація про цей лікарський засіб доступна на вебсайті Європейського агентства з лікарських засобів: http://www.ema.europa.eu.

Наступна інформація призначена виключно для медичних працівників:

Перед застосуванням Брінавесс зверніться до Довідкового опису характеристик препарату та навчальних матеріалів для отримання додаткової інформації.
КЛІНІЧНА ІНФОРМАЦІЯ
Терапевтичні показання
Брінавесс показаний дорослим для швидкого перетворення недавньої фібриляції передсердь у синусовий ритм:

• Для пацієнтів, що не перенесли хірургічне втручання: фібриляція передсердь тривалістю ≤ 7 днів
• Для пацієнтів після кардіохірургічних операцій: фібриляція передсердь тривалістю ≤ 3 днів

Дозування та спосіб введення
Вернакалант повинен застосовуватися в умовах відповідного клінічного контролю, призначеного для кардіоверсії. Препарат повинен вводити виключно кваліфікований медичний працівник.
Дозування
Доза вернакаланту розраховується виходячи з маси тіла пацієнта, з максимальною дозою, розрахованою за масою 113 кг. Рекомендована початкова інфузія — 3 мг/кг, яку вводять протягом 10 хвилин, з максимальною початковою дозою 339 мг (84,7 мл розчину з концентрацією 4 мг/мл). Якщо протягом 15 хвилин після завершення початкової інфузії не відбулося перетворення у синусовий ритм, може бути введена друга інфузія 2 мг/кг протягом 10 хвилин (максимальна доза другої інфузії — 226 мг (56,5 мл розчину з концентрацією 4 мг/мл)). Протягом 24 годин не повинно бути введено кумулятивну дозу, що перевищує 5 мг/кг.
Початкова інфузія вводиться у дозі 3 мг/кг протягом 10 хвилин. Під час цього періоду пацієнта необхідно уважно спостерігати за наявністю будь-яких ознак або симптомів раптового зниження артеріального тиску або частоти серцевих скорочень. Якщо такі ознаки виникають, незалежно від наявності симптоматичної гіпотензії або брадикардії, інфузію необхідно негайно припинити.
Якщо перетворення у синусовий ритм не відбулося, необхідно спостерігати за показниками життєвих функцій та серцевим ритмом пацієнта ще 15 хвилин.
Якщо після початкової інфузії або протягом 15 хвилин спостереження перетворення у синусовий ритм не відбулося, повинна бути введена друга інфузія 2 мг/кг протягом 10 хвилин.
Якщо перетворення у синусовий ритм відбувається під час початкової або другої інфузії, ця інфузія повинна бути продовжена до завершення. Якщо після початкової інфузії спостерігається гемодинамічно стабільний передсердний флатер, може бути введена друга інфузія, оскільки пацієнти можуть перейти у синусовий ритм (див. «Особливі застереження та заходи обережності при застосуванні» та «Побічні ефекти»).
Пацієнти з масою тіла >113 кг
Для пацієнтів з масою тіла понад 113 кг вернакалант застосовується у фіксованій дозі. Початкова доза — 339 мг (84,7 мл розчину з концентрацією 4 мг/мл). Якщо протягом 15 хвилин після завершення початкової інфузії не відбулося перетворення у синусовий ритм, може бути введена друга інфузія 226 мг (56,5 мл розчину з концентрацією 4 мг/мл) протягом 10 хвилин. Кумулятивні дози понад 565 мг не досліджувалися.
Після кардіохірургічної операції
Корекція дози не потрібна.
Порушення функції нирок
Корекція дози не потрібна (див. «Фармакокінетичні властивості»).
Порушення функції печінки
Корекція дози не потрібна (див. «Особливі застереження та заходи обережності при застосуванні» та «Фармакокінетичні властивості»).
Літні люди (вік ≥ 65 років)
Корекція дози не потрібна.
Педіатрична популяція
Не існує показань для застосування вернакаланту при швидкому перетворенні недавньої фібриляції передсердь у синусовий ритм у дітей та підлітків віком < 18 років, тому препарат не повинен застосовуватися в цій популяції.
Спосіб введення
Для внутрішньовенного застосування.
Вернакалант не повинен вводитися як внутрішньовенне болюсне введення («пуш»).
Флакони призначені виключно для одноразового використання та повинні бути розведенні перед застосуванням.
Інструкції щодо розведення препарату перед введенням наведені в розділі «Особливі заходи обережності щодо утилізації та маніпулювання».
Протипоказання

• Гіперчутливість до діючої речовини або будь-якого з допоміжних речовин, перелічених у розділі «Список допоміжних речовин».
• Пацієнти з важким аортальним стенозом, артеріальним тиском систолічного < 100 мм рт. ст., або з серцевою недостатністю III та IV класу за NYHA.
• Пацієнти з базальним подовженим інтервалом QT (некоригований > 440 мс), важкою брадикардією, дисфункцією синусового вузла або атріовентрикулярною блокадою II або III ступеня у відсутності кардіостимулятора.
• Застосування внутрішньовенних антиаритмічних засобів для контролю ритму (клас I та III) протягом 4 годин до або протягом перших 4 годин після введення вернакаланту.
• Гострий коронарний синдром (включаючи інфаркт міокарда) за останні 30 днів.

Особливі застереження та заходи обережності при застосуванні
Спостереження за пацієнтами
Повідомлялося про випадки тяжкої гіпотензії під час та негайно після інфузії вернакаланту. Пацієнтів необхідно уважно спостерігати протягом усього періоду інфузії та щонайменше 15 хвилин після її завершення, з оцінкою показників життєвих функцій та постійним моніторингом серцевого ритму.
Якщо виникають будь-які з наступних ознак або симптомів, введення вернакаланту повинно бути припинене, а пацієнтам повинна бути надана відповідна медична допомога:

• Раптове зниження артеріального тиску або частоти серцевих скорочень, незалежно від наявності симптоматичної гіпотензії або брадикардії
• Гіпотензія
• Брадикардія
• Зміни на електрокардіограмі (наприклад, клінічно значуща синусова пауза, повна атріовентрикулярна блокада, нова блокада гілки, значне подовження інтервалу QRS або QT, зміни, що відповідають ішемії або інфаркту, або шлуночкова аритмія)

Якщо такі події виникають під час першої інфузії вернакаланту, пацієнтам не повинна бути введена друга доза.
Пацієнта необхідно додатково спостерігати протягом 2 годин після початку інфузії або до стабілізації клінічних та електрокардіографічних параметрів.
Заходи обережності перед інфузією
Перед спробою фармакологічної кардіоверсії пацієнтів необхідно адекватно гідратувати та забезпечити гемодинамічну стабільність. За необхідності, пацієнтів слід лікувати антикоагулянтною терапією відповідно до рекомендацій. У пацієнтів з некоригованою гіпокаліємією (сироватковий калій < 3,5 ммоль/л) рівень калію повинен бути відновлений перед застосуванням вернакаланту.
Перед введенням препарату надається контрольний список. Лікар, що призначає препарат, повинен визначити відповідність пацієнта за допомогою наданого контрольного списку. Контрольний список повинен бути прикріплений до контейнера з інфузією для прочитання медичним працівником, що вводить препарат.
Гіпотензія
У невеликої кількості пацієнтів може виникнути гіпотензія (вернакалант 5,7 %, плацебо 5,5 % протягом перших двох годин після введення дози). Зазвичай гіпотензія виникає рано, під час або негайно після завершення інфузії, і зазвичай може бути виправлена стандартними заходами підтримки. Нерідко спостерігалися випадки тяжкої гіпотензії. Пацієнти з серцевою недостатністю (CHF) визначені як група з підвищеним ризиком гіпотензії (див. «Побічні ефекти»).
Необхідно спостерігати за пацієнтом на наявність ознак та симптомів раптового зниження артеріального тиску або частоти серцевих скорочень протягом усього періоду інфузії та щонайменше 15 хвилин після її завершення.
Серцева недостатність
У пацієнтів з CHF спостерігалася загальна вища частота гіпотензивних подій протягом перших 2 годин після введення дози при лікуванні вернакалантом порівняно з плацебо (відповідно 13,4 % проти 4,7 %). Гіпотензія, зареєстрована як серйозна небажана подія або що призвела до припинення введення препарату, виникала у пацієнтів з CHF після застосування вернакаланту у 1,8 % випадків порівняно з 0,3 % у групі плацебо.
Пацієнти з анамнезом CHF мали вищу частоту шлуночкової аритмії протягом перших двох годин після введення дози (6,4 % для вернакаланту проти 1,6 % для плацебо). Ці аритмії зазвичай були безсимптомними, мономорфними, нестійкими шлуночковими тахікардіями (середній показник 3–4 поштовху). Вернакалант слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з гемодинамічною стабільністю та CHF I–II функціонального класу за NYHA через вищу частоту побічних реакцій у вигляді гіпотензії та шлуночкової аритмії. Досвід застосування вернакаланту у пацієнтів з раніше задокументованою фракцією викиду лівого шлуночка (ФВЛШ) ≤ 35 % обмежений. Його застосування у цих пацієнтів не рекомендується. Заборонено застосовувати у пацієнтів з CHF III або IV класу за NYHA (див. «Протипоказання»).
Клапанні захворювання
У пацієнтів з клапанними захворюваннями спостерігалася вища частота шлуночкових аритмій під час лікування вернакалантом протягом 24 годин після введення дози. Протягом перших 2 годин шлуночкова аритмія виникла у 6,4 % пацієнтів, що отримували вернакалант, порівняно з відсутністю подій у групі плацебо. Цих пацієнтів необхідно уважно спостерігати.
Передсердний флатер
Не виявлено, що вернакалант ефективний у перетворенні первинного типового передсердного флатеру у синусовий ритм. Пацієнти, що отримують вернакалант, мають вищу частоту перетворення у передсердний флатер протягом перших 2 годин після дози. Цей ризик вищий у пацієнтів, що приймають антиаритмічні засоби класу I (див. «Побічні ефекти»). Якщо флатер виникає після лікування, слід оцінити можливість продовження інфузії (див. «Дозування та спосіб введення»). Під час постмаркетингового досвіду спостерігалися рідкісні випадки передсердного флатеру з атріовентрикулярною провідністю 1:1.
Інші захворювання та стан, що не досліджувалися
Вернакалант застосовувався пацієнтам з некоригованим QT < 440 мс без підвищення ризику «torsades de pointes».
Крім того, препарат не досліджувався у пацієнтів з клінічно значущим клапанним стенозом, обструктивною гіпертрофічною кардіоміопатією, рестриктивною кардіоміопатією або констриктивним перикардитом, і його застосування у таких випадках не може бути рекомендовано. Досвід застосування вернакаланту у пацієнтів з кардіостимуляторами обмежений.
Оскільки досвід клінічних досліджень у пацієнтів з тяжким порушенням функції печінки обмежений, застосування вернакаланту у цих пацієнтів не рекомендується.
Немає клінічних даних щодо повторних доз після початкової та другої інфузії.
Електрична кардіоверсія
У пацієнтів, що не реагують на терапію, може бути розглянута кардіоверсія постійним струмом. Немає клінічного досвіду з кардіоверсією постійним струмом протягом двох годин після введення дози.
Застосування антиаритмічних препаратів до або після вернакаланту
Вернакалант не може бути рекомендований пацієнтам, яким попередньо вводили внутрішньовенно антиаритмічний препарат (клас I та III) 4–24 години до введення вернакаланту через відсутність даних. Не повинен застосовуватися пацієнтам, які отримали внутрішньовенно антиаритмічні препарати (клас I та III) протягом 4 годин до введення вернакаланту (див. «Протипоказання»).
Вернакалант слід застосовувати з обережністю у пацієнтів, що отримують пероральні антиаритмічні препарати (клас I та III), через обмежений досвід. Ризик передсердного флатеру може бути підвищений у пацієнтів, що отримують антиаритмічні препарати класу I (див. вище).
Досвід застосування внутрішньовенних антиаритмічних препаратів для контролю ритму (клас I та III) протягом перших 4 годин після введення вернакаланту обмежений, тому ці засоби не повинні застосовуватися протягом цього періоду (див. «Протипоказання»).
Повторне застосування або початок пероральної підтримувальної антиаритмічної терапії можуть бути розглянуті не раніше ніж через 2 години після введення вернакаланту.
Вміст натрію
Цей препарат містить 32 мг натрію в кожному флаконі 200 мг, що еквівалентно 1,6 % максимальної добової норми споживання, рекомендованої ВООЗ (2 г натрію для дорослого).
Цей препарат містить 80 мг натрію в кожному флаконі 500 мг, що еквівалентно 4 % максимальної добової норми споживання, рекомендованої ВООЗ (2 г натрію для дорослого).
Взаємодії з іншими лікарськими засобами та інші форми взаємодії
Досліджень взаємодії не проводилося.
Вернакалант не повинен застосовуватися пацієнтам, які отримали внутрішньовенно антиаритмічні препарати (клас I та III) протягом 4 годин до введення вернакаланту (див. «Протипоказання»).
У межах програми клінічного розвитку пероральну підтримувальну антиаритмічну терапію припиняли мінімум на 2 години після введення вернакаланту. Повторне застосування або початок пероральної підтримувальної антиаритмічної терапії можуть бути розглянуті після цього періоду (див. «Протипоказання» та «Особливі застереження та заходи обережності при застосуванні»).
Хоча вернакалант є субстратом CYP2D6, дослідження популяційної фармакокінетики показали, що не спостерігалося істотних відмінностей у експозиції до вернакаланту (C_max та AUC) при застосуванні слабких або потужних інгібіторів CYP2D6 напередодні інфузії порівняно з пацієнтами, що не отримували інгібітори CYP2D6. Крім того, гостра експозиція вернакаланту у слабких метаболізаторів CYP2D6 відрізняється лише незначно від такої у сильних метаболізаторів. Корекція дози вернакаланту не потрібна залежно від статусу метаболізатора CYP2D6 або при застосуванні разом з інгібіторами CYP2D6.
Вернакалант є помірним конкурентним інгібітором CYP2D6. Однак через короткий період напіввиведення вернакаланту та тимчасовий характер інгібування CYP2D6, не очікується, що гостре внутрішньовенне введення вернакаланту суттєво вплине на фармакокінетику субстратів CYP2D6, що застосовуються хронічно. Не очікується, що введення вернакаланту у вигляді інфузії призведе до значущих фармакологічних взаємодій через швидку дистрибуцію та тимчасову експозицію, низький ступінь зв'язування з білками, відсутність інгібування інших протестованих ізоферментів CYP P450 (CYP3A4, 1A2, 2C9, 2C19 або 2E1) та відсутність інгібування Р-глікопротеїну у тесті транспорту дигоксину.
Особливі заходи обережності щодо утилізації та маніпулювання
Перед введенням прочитайте всі етапи.
Найкращим пристроєм для введення є інфузійна помпа. Однак допустимо використання шприцевої помпи за умови, що розрахований об’єм може бути точно введений протягом вказаного часу інфузії.
Підготовка Брінавессу для інфузії
Етап 1:
Перед введенням флакони Брінавессу необхідно візуально оглянути на наявність частинок та змін кольору. Не використовувати флакони, що містять частинки або мають зміни кольору. Примітка: концентрат Брінавессу для інфузійного розчину варіює від безбарвного до світло-жовтого. Незначні зміни кольору в цьому діапазоні не впливають на потужність препарату.
Етап 2: Розведення концентрату
Для забезпечення правильного введення на початку терапії необхідно підготувати кількість Брінавессу 20 мг/мл, достатню для введення як початкової, так і другої інфузії.
Приготуйте розчин з концентрацією 4 мг/мл, дотримуючись наступних рекомендацій щодо розведення:
Пацієнти ≤ 100 кг: 25 мл Брінавессу 20 мг/мл додають до 100 мл розчинника.
Пацієнти > 100 кг: 30 мл Брінавессу 20 мг/мл додають до 120 мл розчинника.
Рекомендовані розчинники: розчин натрію хлориду 9 мг/мл (0,9 %) для ін’єкцій, розчин Рінгер-лактату для ін’єкцій або розчин глюкози 5 % для ін’єкцій.
Етап 3: Перевірка розчину
Розведений стерильний розчин повинен бути прозорим, від безбарвного до світло-жовтого. Перед введенням необхідно ще раз візуально перевірити розчин на наявність частинок та змін кольору.
Не використаний препарат та відходи, що утворилися після застосування, повинні бути утилізовані відповідно до місцевих правил.