Інструкція: інформація для пацієнта

Вступ

Інструкція: інформація для пацієнта

Фоскавір 24 мг/мл розчин для інфузій

Фоскарнету натрію гексагідрат

Уважно прочитайте всю цю інструкцію, перш ніж розпочати застосування цього лікарського засобу, оскільки вона містить важливу для вас інформацію.

Зберігайте цю інструкцію, оскільки можливо, знадобиться знову її прочитати.
Якщо у вас виникнуть запитання, зверніться до лікаря чи медсестри.
Цей лікарський засіб призначено саме вам, і не можна віддавати його іншим людям, навіть якщо вони мають такі самі симптоми, що і ви, оскільки це може їм нашкодити.
Якщо у вас виникнуть побічні ефекти, зверніться до лікаря чи медсестри, навіть якщо це побічні ефекти, які не зазначені в цій інструкції. Див. розділ 4.

Зміст інструкції

Що таке Фоскавір 24 мг/мл розчин для інфузій і для чого його застосовують
Що вам потрібно знати, перш ніж почати застосовувати Фоскавір 24 мг/мл розчин для інфузій
Як застосовувати Фоскавір 24 мг/мл розчин для інфузій
Можливі побічні ефекти
Зберігання Фоскавір 24 мг/мл розчин для інфузій
Зміст упаковки та додаткова інформація

1. Що таке Фоскавір 24 мг/мл розчин для інфузій і для чого його застосовують

Діюча речовина фоскарнет — це противірусний засіб, що діє шляхом пригнічення розмноження певних вірусів.

Фоскавір застосовують для лікування таких інфекцій, спричинених вірусами:

Ураження очей (ретиніт) або шлунково-кишкового тракту, викликані вірусом цитомегалії (ЦМВ), у пацієнтів із інфекцією ВІЛ.

Фоскавір показаний для лікування індукції та підтримки, хоча не може виправити вже наявні пошкодження.

Ураження шкіри або слизових оболонок, спричинені вірусом простого герпесу (ВПГ), які не піддаються лікуванню ацикловіром, у пацієнтів з імунодефіцитом (імунна система функціонує неналежним чином).
Вірусна інфекція, спричинена цитомегаловірусом (ЦМВ), після трансплантації кісткового мозку, коли інші методи лікування були недостатньо ефективними.

2. Що вам потрібно знати перед початком застосування Фоскавір 24 мг/мл розчин для інфузій

Не застосовуйте Фоскавір 24 мг/мл розчин для інфузій

Якщо ви маєте алергію на фоскарнет або на будь-який інший компонент цього лікарського засобу, зазначений у розділі 6.

Попередження та застереження

Проконсультуйтесь із лікарем або медсестрою перед початком застосування Фоскавір 24 мг/мл розчин для інфузій

Якщо у вас є ниркова недостатність, оскільки під час лікування необхідно проводити лабораторні дослідження. Усім пацієнтам слід забезпечити належне зволоження організму.
Якщо у вас є захворювання серця.

Фоскавір виводиться з організму у високих концентраціях з сечею і може спричинити значний подразнення статевих органів і/або виразки. Щоб уникнути подразнення та виразок, рекомендується дотримуватися підвищеної особистої гігієни та ретельно очищати статеві органи після сечовипускання.

Фоскавір накопичується у зубах, кістках і хрящах. Дані досліджень на тваринах показують, що накопичення більше у молодих тварин. Безпека Фоскавіру та його вплив на розвиток скелета у дітей не досліджувалися.

Застосування препарату може бути пов’язане з раптовим зниженням рівня кальцію. Тому рівень кальцію та магнію слід контролювати до початку та під час лікування Фоскавіром, щоб при необхідності скоригувати дефіцит. Також періодично слід контролювати концентрацію електролітів і мінералів у крові, особливо кальцію та магнію.

Діти та підлітки

Безпека та ефективність Фоскавіру у дітей не встановлені.

Інші лікарські засоби та Фоскавір

Повідомте своєму лікарю або фармацевту, якщо ви зараз приймаєте, нещодавно приймали або можете приймати інші ліки, навіть ті, що придбані без рецепта. Особливо важливо повідомити, якщо ви приймаєте: аміноглікозиди (група антибіотиків); амфотерцин В (при грибкових інфекціях); циклоспорин А, метотрексат, такролімус (імунодепресанти); ацикловір (противірусний засіб); пентамідин (ін’єкції); хінідин, аміодарон, соталол або інші ліки, які можуть впливати на частоту та ритм серця; транквілізатори (нейролептики); а також деякі інгібітори протеази, такі як ритонавір і саквінавір.

Вагітність та годування груддю

Якщо ви вагітні або годуєте груддю, вважаєте, що можете бути вагітні, або плануєте завагітніти, проконсультуйтесь із лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього лікарського засобу.

Застосування Фоскавіру під час вагітності не рекомендовано.
Не рекомендовано намагатися завагітніти під час лікування Фоскавіром, тому слід використовувати ефективні методи контрацепції.
Чоловікам, які проходять лікування Фоскавіром, не слід батькувати під час терапії та протягом 6 місяців після її завершення.
Не застосовуйте Фоскавір під час годування груддю.

Керування транспортними засобами та робота з механізмами

Фоскавір може впливати на вашу здатність керувати транспортними засобами або працювати з механізмами. Проконсультуйтесь із лікарем перед виконанням цих видів діяльності.

Фоскавір містить натрій

Рекомендована максимальна добова доза цього лікарського засобу містить 2,75 г натрію (який міститься у кухонній солі). Це еквівалентно 138% максимальної добової норми споживання натрію, рекомендованої для дорослих.

Проконсультуйтесь із лікарем або фармацевтом, якщо вам потрібно застосовувати Фоскавір щодня протягом тривалого часу, особливо якщо вам рекомендовано дотримуватися дієти з низьким вмістом солі (натрію).

3. Як застосовувати Фоскавір 24 мг/мл розчин для інфузій

Фоскавір повинен вводитися внутрішньовенно лише медичним працівником.

Лікар визначить правильну дозу Фоскавіру для вас, виходячи з вашої маси тіла та результатів аналізів крові.

Лікар керуватиметься наведеними нижче рекомендаціями залежно від типу інфекції та тривалості лікування, яку він вважатиме доцільною.

Якщо ви лікуєтеся від цитомегаловірусної ретиніту, лікування проводиться у два етапи: індукція, а потім — підтримання. На етапі індукції вам вводитимуть інфузії тривалістю більше однієї години з інтервалами 8 або 12 годин на добу протягом двох або трьох тижнів. Залежно від реакції на вірус, може бути розпочато етап підтримання, під час якого інфузії вводитимуться один раз на добу. Якщо на будь-якому етапі вірусна інфекція загостриться, може бути відновлено лікування за схемою індукції. Лікар у будь-який момент повідомить вам про необхідні зміни в термінах інфузій, коригуючи дозу за необхідності, щоб посилити противірусну дію або зменшити ризик ураження нирок.

Якщо ви лікуєтеся від цитомегаловірусної інфекції шлунково-кишкового тракту (ЦМВ), лікування проводиться в один етап. Інфузії вводитимуться з інтервалами 12 годин протягом 2–4 тижнів.

Якщо ви лікуєтеся від інфекцій шкіри або слизових оболонок, спричинених вірусом простого герпесу (ВПГ), лікування також проводиться в один етап. Інфузії вводитимуться з інтервалами 8 годин протягом 2–3 тижнів або до одужання.

Якщо ви лікуєтеся після трансплантації кісткового мозку від цитомегаловірусної інфекції (ЦМВ), лікування проводиться у два етапи: індукція, а потім — підтримання. На етапі індукції вам вводитимуть інфузії тривалістю більше однієї години з інтервалами 12 годин на добу протягом двох тижнів. Залежно від реакції на вірус, може бути розпочато етап підтримання, під час якого інфузії вводитимуться 5 днів на тиждень протягом двох тижнів. Якщо на будь-якому етапі вірусна інфекція загостриться, може бути відновлено лікування за схемою індукції. Лікар у будь-який момент повідомить вам про необхідні зміни в термінах інфузій, коригуючи дозу за необхідності, щоб посилити противірусну дію або зменшити ризик ураження нирок.

Гідратація

Ниркова токсичність цього лікарського засобу може бути зменшена за рахунок адекватної гідратації. Лікар дотримуватиметься найбільш відповідних для вас рекомендацій.

Пацієнти з порушенням функції нирок

Лікар враховуватиме ступінь ниркової недостатності для корекції дози відповідно до наведеної вище таблиці. Застосування цього лікарського засобу не рекомендовано пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі.

Пацієнти з порушенням функції печінки

Корекція дози для пацієнтів із печінковою недостатністю не потрібна.

Пацієнти літнього віку

Корекція дози не потрібна.

Якщо вам ввели більше Фоскавіру, ніж слід

У деяких пацієнтів із проблемами нирок спостерігалися відносні передозування через неправильну корекцію дози; однак слід зазначити, що в деяких випадках після такого передозування клінічних наслідків не виникало.

У разі передозування або випадкового прийому негайно зверніться до лікаря або фармацевта або зателефонуйте до Токсикологічного інформаційного центру за телефоном: 91 562 04 20, повідомивши назву лікарського засобу та кількість прийнятого.

Інформація для медичного працівника

Гемодіаліз підвищує виведення лікарського засобу і може бути корисним у деяких випадках.

4. Можливі побічні ефекти

Як і всі лікарські засоби, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча не всі люди їх відчувають.

Побічні ефекти, що спостерігалися при застосуванні Фоскавіру, такі:

Дуже часто: можуть впливати на більше ніж 1 з кожних 10 осіб	Порушення крові та лімфатичної системи: Зниження певних клітин крові, що називаються гранулоцитами (гранулоцитопенія) та анемія.
Порушення обміну речовин та харчування: Втрата апетиту (анорексія), зниження певних електролітів у крові (калій, магній та кальцій).
Порушення нервової системи: Запаморочення, головний біль, відчуття поколювання.
Шлунково-кишкові порушення: Діарея, нудота, блювота.
Порушення шкіри та підшкірної тканини: Висип на шкірі.
Загальні порушення та зміни на місці введення: Відчуття слабкості, озноб, втома, лихоманка (пірексія).
Додаткові аналізи: Підвищення сироваткового креатиніну, зниження концентрації гемоглобіну.
Часто: можуть впливати до 1 з кожних 10 осіб	Порушення крові та лімфатичної системи: Зниження певних клітин крові (лейкоцити, включаючи нейтрофіли та тромбоцити).
Порушення імунної системи: Загальна інфекція (сепсис).
Порушення обміну речовин та харчування: Підвищення або зниження фосфатів у крові, зниження натрію у крові, підвищення певних ферментів у крові (лужна фосфатаза та ЛДГ), підвищення кальцію у крові, дегідратація.
Психіатричні порушення: Зміни настрою. До них належать агресивні реакції, збудження, тривожність, сплутаність свідомості, депресія, нервозність.
Порушення нервової системи: Порушення координації рухів, судоми, зниження чутливості дотику, непроизвольні скорочення м'язів, порушення периферичної нервової системи, тремор.
Порушення серця: Прискорене серцебиття (серцебиття або тахікардія).
Порушення судин: Підвищення або зниження артеріального тиску, запалення вен.
Шлунково-кишкові порушення: Біль у животі, запор, відчуття важкості в шлунку (диспепсія), запалення підшлункової залози, шлунково-кишкові кровотечі.
Порушення печінки та жовчовивідних шляхів: Порушення функції печінки. Порушення шкіри та підшкірної тканини: Свербіж. М’язово-скелетні порушення: Біль у м’язах.
Порушення репродуктивної системи та молочних залоз: Неприємні відчуття та утворення виразок у генітальній ділянці.
Порушення нирок та сечовидільної системи: Ниркова недостатність, втрата здатності нирок працювати (гостра ниркова недостатність), відчуття печіння під час сечовипускання, надмірне сечовипускання. Можуть виникати зміни, що виявляються при аналізі сечі (протеїнурія).
Загальні порушення та зміни на місці введення: Загальне нездужання, набряк через накопичення рідини, біль у грудях, набряк та біль у місці введення ін'єкції.
Додаткові аналізи: Зниження кліренсу креатиніну, ненормальний електрокардіограма, підвищення певних печінкових ферментів у крові (гамма-ГТ, АЛТ та АСТ) або ферменту ліпази.
Рідко: можуть впливати до 1 з кожних 100 осіб	Порушення шкіри та підшкірної тканини: Висип зі сверблячкою (крурка), набряк шкіри (ангіоневротичний набряк). Порушення нирок та сечовидільної системи: Порушення ниркових канальців, гломерулонефрит, нефротичний синдром. Порушення обміну речовин та харчування: Порушення рівня рН крові (ацидоз). Додаткові аналізи: Підвищення ферменту креатину, фосфокінази та амілази у крові.
Невідома частота (не може бути оцінена на основі наявних даних)	Порушення крові та лімфатичної системи: Зниження певних клітин крові (еритроцити, лейкоцити (включаючи нейтрофіли) та тромбоцити). Порушення імунної системи: Серйозні алергічні реакції, включаючи різке зниження артеріального тиску та шок. Вони відомі як реакції гіперчутливості, анафілактичні або анафілактоїдні. Якщо у вас виникли будь-які з перелічених вище симптомів, негайно повідомте лікаря або зверніться до найближчого відділення невідкладної допомоги. Ендокринні порушення: Порушення, що характеризується постійною необхідністю пити та надмірним сечовипусканням (цукровий діабет). Порушення обміну речовин та харчування: Підвищення натрію у крові. Психіатричні порушення: Зміни психічного стану. Порушення нервової системи: Енцефалопатія. Порушення серця: Ненормальний електрокардіограма, порушення серцевого ритму у шлуночках, torsade de pointes. Шлунково-кишкові порушення: Виразка в стравоході (канал, через який їжа проходить від горла до шлунка). Це може бути болісним. Порушення шкіри та підшкірної тканини: Серйозні шкірні реакції. Такі реакції можуть супроводжуватися почервонінням, набряком та виразками на шкірі, у роті, горлі, очах та інших внутрішніх частинах тіла, і іноді можуть призводити до смерті. Вони називаються еритема мультиформна, синдром Стівенса-Джонсона та токсична епідермальна некроліз. Якщо у вас виникли будь-які з перелічених вище симптомів, негайно повідомте лікаря або зверніться до найближчого відділення невідкладної допомоги. М’язово-скелетні порушення: Слабкість м’язів, втрата та слабкість м’язової маси, запалення м’язів, руйнування м’язових клітин (рабдоміоліз). Порушення нирок та сечовидільної системи: Біль у нирках та/або інші проблеми з нирками (тубулярний ацидоз, тубулярна некротизація, гостра тубулярна некротизація, нефропатія кристалів), кров у сечі. Загальні порушення та зміни на місці введення: Набряк, біль та почервоніння у вені або в місці введення ін'єкції.

Примітка: У цих клінічних дослідженнях систематично не проводилося гідратації або корекції електролітного балансу, тому частота деяких побічних реакцій може бути нижчою за умови дотримання сучасних рекомендацій (див. розділ 3).

Повідомлення про побічні ефекти

Якщо у вас виникнуть будь-які побічні ефекти, зверніться до лікаря або медичного працівника, навіть якщо це можливі побічні ефекти, які не зазначені в цій інструкції. Ви також можете повідомити про них безпосередньо через Систему фармаконагляду за лікарськими засобами для людського застосування в Іспанії: https://www.notificaram.es. Повідомляючи про побічні ефекти, ви допомагаєте забезпечити більш повну інформацію щодо безпеки цього лікарського засобу.

5. Зберігання Фоскавіру 24 мг/мл розчину для інфузій

Зберігайте цей лікарський засіб у недоступному для дітей місці.

До відкриття: зберігати при температурі нижчій за 25 °C. Не зберігати в холодильнику.

Якщо лікарський засіб зберігався в холодильнику або піддавався впливу температур, нижчих за точку замерзання, може випадати в осад. Цей осад можна знову розчинити, якщо залишити флакон при кімнатній температурі та багаторазово струшувати.

До відкриття: не застосовувати цей лікарський засіб після дати, зазначеної на флаконі як дата закінчення терміну придатності. Дата закінчення терміну придатності відповідає останньому дню зазначеного місяця.

Після першого відкриття: розчин слід використовувати протягом 24 годин (не містить консервантів).

З точки зору мікробіологічної безпеки, продукт слід використовувати негайно. Якщо негайне використання неможливе, умови та тривалість зберігання до використання лежать на відповідальності фахівця і не повинні перевищувати 24 години при зберіганні між 2 і 8 °C, за винятком випадків, коли розчинення проводилося за контрольованих асептичних умов, що підтверджені валідацією.

Лікарські засоби не повинні викидатися через каналізацію або разом із побутовими відходами. Запитайте у свого провізора, як позбутися упаковок і ліків, які не потрібні. Це допоможе захистити навколишнє середовище.

6. Вміст упаковки та додаткова інформація

Склад Фоскавіру 24 мг/мл розчину для інфузій

Діючою речовиною є фоскарнету натрію гексагідрат. 1 мл розчину містить 24 мг фоскарнету натрію гексагідрату. Див. розділ 2 «Фоскавір містить натрій».
Інші складові: кислота хлористоводнева (Е507) та вода для ін’єкційних засобів.

Зовнішній вигляд препарату та вміст упаковки

Цей лікарський засіб є розчином для інфузій, який постачається у флаконі об’ємом 250 мл.

Власник дозволу на виготовлення та відповідальний за виробництво

Власник дозволу

Clinigen Healthcare B.V.

Schiphol Boulevard 359

WTC Schiphol Airport, D Tower 11th floor

1118BJ Schiphol

Нідерланди

Відповідальний за виробництво

Fresenius Kabi Austria GmbH
Hafnerstraße 36
A-8055 Graz
Австрія

Дата останнього перегляду цієї інструкції: Травень 2023 р.

Детальна інформація про цей лікарський засіб доступна на веб-сайті Іспанського агентства з лікарських засобів та медичних виробів (AEMPS) (http://www.aemps.gob.es/)

Ця інформація призначена виключно для фахівців охорони здоров’я:

ІНСТРУКЦІЇ ЩОДО ПРАВИЛЬНОГО ЗАСТОСУВАННЯ

Фоскавір не містить консервантів, і після відкриття стерильного пломби розчин слід використовувати протягом 24 годин.

З мікробіологічної точки зору, препарат слід застосовувати негайно. Якщо препарат не використовується негайно, умови зберігання та час до використання повинні бути під контролем медичного персоналу і не повинні перевищувати 24 години при зберіганні між 2 і 8 °C, якщо розчинення не проводилося за контрольованих асептичних і валідованих умов. Окремі дози Фоскавіру можуть бути асептично перенесені в інфузійні мішки службами шпитальної аптеки. Фізико-хімічна стабільність Фоскавіру та його розчинів у рівних частинах з натрію хлоридом 9 % (9 мг/мл) або глюкозою 50 мг/мл у мішках із ПВХ становить 7 днів.

Дозування

Дорослі

ЦМВ-ретиніт у пацієнтів з ВІЛ

Індукційна терапія: Фоскавір застосовується протягом 2–3 тижнів залежно від клінічної відповіді у вигляді періодичних інфузій кожні 8 годин у дозі 60 мг/кг або кожні 12 годин у дозі 90 мг/кг у пацієнтів із нормальною функцією нирок. Дозу слід коригувати індивідуально залежно від функції нирок (див. таблицю дозування нижче). Тривалість кожної інфузії не повинна бути меншою за 2 години при дозі 90 мг/кг або 1 годину при дозі 60 мг/кг.

Підтримувальна терапія: Після завершення індукційної терапії ЦМВ-ретиніту, Фоскавір застосовується 7 днів на тиждень протягом періоду, який вважається доцільним. У пацієнтів із нормальною функцією нирок доза становить від 90 до 120 мг/кг у вигляді однієї щоденної інфузії тривалістю 2 години. Дозування слід індивідуалізувати залежно від функції нирок пацієнта (див. таблицю дозування нижче). Рекомендується починати лікування з дози 90 мг/кг. Дозу можна поступово підвищувати до 120 мг/кг у пацієнтів, які добре переносять попередню дозу.

Пацієнти, у яких відбувається прогресування ретиніту під час підтримувальної терапії, можуть повернутися до індукційної терапії або до комбінованого лікування Фоскавіром та ганцикловіром. Після стабілізації стану слід встановити підтримувальну терапію Фоскавіром або комбінацією Фоскавіру та ганцикловіру.

З огляду на фізичну несумісність, НЕ слід змішувати Фоскавір і ганцикловір.

Інфекції, спричинені ЦМВ, у верхніх і нижніх відділах шлунково-кишкового тракту у пацієнтів з ВІЛ

Лікування Фоскавіром проводиться у вигляді періодичних інфузій кожні 12 годин у дозі 90 мг/кг у пацієнтів із нормальною функцією нирок. Більшість пацієнтів відчувають полегшення симптомів через 2–4 тижні. Дозу слід індивідуалізувати залежно від функції нирок пацієнта (див. таблицю дозування нижче). Тривалість інфузії не повинна бути меншою за 2 години.

Мукокутанні інфекції, спричинені ВПГ, що не піддаються дії ацикловіру

Для індукційної терапії Фоскавір застосовується у вигляді періодичних інфузій тривалістю 1 годину у дозі 40 мг/кг кожні 8 годин у пацієнтів із нормальною функцією нирок. Дозу слід коригувати індивідуально залежно від функції нирок (див. таблицю дозування нижче). Тривалість кожної інфузії не повинна бути меншою за 1 годину.

Час до одужання залежить від початкового розміру ураження, і лікування Фоскавіром слід продовжувати до повної реепітелізації, зазвичай 2–3 тижні. Клінічна відповідь на Фоскавір зазвичай стає очевидною після одного тижня лікування; слід переглянути терапію у пацієнтів, які не відповідають на неї впродовж цього періоду.

Ефективність підтримувальної терапії Фоскавіром після індукційного лікування інфекцій, спричинених ВПГ, що не піддаються дії ацикловіру, не встановлена. У разі рецидиву слід підтвердити відсутність відповіді на ацикловір.

Профілактичне лікування пацієнтів із високим ризиком та лікування інфекції, спричиненої ЦМВ, у пацієнтів після ТГСК

Індукційна терапія: у пацієнтів із нормальною функцією нирок застосовується доза 60 мг/кг протягом 14 днів у вигляді періодичних інфузій кожні 12 годин.

Дозу слід коригувати індивідуально залежно від функції нирок (див. таблицю дозування нижче).

Тривалість кожної інфузії не повинна бути меншою за 1 годину.

Підтримувальна терапія: після завершення індукційної терапії захворювання, спричиненого ЦМВ, застосовується доза 90 мг/кг, 5 днів на тиждень протягом 14 днів у пацієнтів із нормальною функцією нирок, у вигляді однієї щоденної інфузії тривалістю 2 години.

Дозування слід індивідуалізувати залежно від функції нирок пацієнта (див. таблицю дозування нижче).

Пацієнти, у яких відбувається прогресування інфекції під час підтримувальної терапії, можуть повернутися до індукційної терапії.

Таблиця 1. Таблиця дозування Фоскавіру

Індукційна терапія

Очищення креатиніну (мл/хв/кг)	Профілактичне лікування та лікування ХМВ (ТСМХ)	Ураження сітківки ХМВ (ВІЛ) та ХМВ у шлунково-кишковому тракті (ВІЛ)	Інфекція ВГС
	60 мг/кг протягом 1 години	60 мг/кг протягом 1 години	90 мг/кг не менше ніж протягом 2 годин	40 мг/кг протягом 1 години
	(мг/кг)		(мг/кг)		(мг/кг)		(мг/кг)
		>1,4	60	Кожні 12 год	60	Кожні 8 год	90	Кожні 12 год	40	Кожні 8 год
1,4>	-	>1	45	Кожні 12 год	45	Кожні 8 год	70	Кожні 12 год	30	Кожні 8 год
1>	-	>0,8	35	Кожні 12 год	35	Кожні 8 год	50	Кожні 12 год	20	Кожні 8 год
0,8>	-	>0,6	25	Кожні 12 год	40	Кожні 12 год	80	Кожні 24 год	25	Кожні 12 год
0,6>	-	>0,5	20	Кожні 12 год	30	Кожні 12 год	60	Кожні 24 год	20	Кожні 12 год
0,5>	-	>0,4	15	Кожні 12 год	25	Кожні 12 год	50	Кожні 24 год	15	Кожні 12 год
<0,4			Лікування не рекомендовано

Лікування підтримувального режиму

Кліренс креатиніну (мл/хв/кг)	90 мг/кг протягом щонайменше 2 годин	120 мг/кг протягом щонайменше 2 годин
(мг/кг)		(мг/кг)
		>1,4	90	Кожні 24 год	120	Кожні 24 год
1,4>	-	>1	70	Кожні 24 год	90	Кожні 24 год
1>	-	>0,8	50	Кожні 24 год	65	Кожні 24 год
0,8>	-	>0,6	80	Кожні 48 год	105	Кожні 48 год
0,6>	-	>0,5	60	Кожні 48 год	80	Кожні 48 год
0,5>	-	>0,4	50	Кожні 48 год	65	Кожні 48 год
<0,4	Лікування не рекомендоване

Гідратація

Пацієнтів із клінічними ознаками дегідратації слід гідратувати до початку лікування Фоскавіром.

Ниркову токсичність Фоскавіру можна зменшити шляхом адекватної гідратації пацієнта. Для цього рекомендується забезпечити діурез шляхом введення 0,5–1,0 літра фізіологічного розчину перед першою інфузією Фоскавіру та додаванням подальших 0,5–1,0 літра фізіологічного розчину до кожної інфузії. У співпрацюючих пацієнтів може застосовуватися подібний режим гідратації, але перорально.

Пацієнти з порушенням функції нирок

Дозу слід знижувати для пацієнтів із нирковою недостатністю відповідно до показників кліренсу креатиніну, зазначених у верхній таблиці. Застосування Фоскавіру у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі, не рекомендовано, оскільки режими дозування не встановлені.

Пацієнти з порушенням функції печінки

Зниження дози для пацієнтів із печінковою недостатністю не потрібно.

Пацієнти похилого віку

Корекція дози не потрібна.

Дитяча популяція

Безпека та ефективність фоскарнету у дітей не встановлені.

Спосіб застосування

Фоскавір слід застосовувати виключно внутрішньовенно, або за допомогою центрального венозного катетера, або в периферичну вену.

НЕ застосовувати цей лікарський засіб шляхом швидкого внутрішньовенного введення.

Для введення в периферичну вену розчин слід розбавити безпосередньо перед застосуванням у 5% розчині глюкози або фізіологічному розчині до кінцевої концентрації 12 мг/мл.

Розчин Фоскавіру може вводитися без розведення внутрішньовенно центрально.

Випадковий контакт розчину Фоскавіру зі шкірою або очима може спричинити місцеве подразнення та відчуття печіння. У разі випадкового контакту слід ретельно промити уражену ділянку водою.