Інструкція: інформація для пацієнта

Вступ

Інструкція: інформація для пацієнта

Бендамустин Бакстер 2,5 мг/мл порошок для концентрату для розчину для інфузій EFG

Бендамустину гідрохлорид

Уважно прочитайте всю інструкцію перед початком застосування цього лікарського засобу, оскільки вона містить важливу для вас інформацію.

Зберігайте цю інструкцію, оскільки вам може знадобитися її повторно прочитати.
Якщо у вас виникнуть запитання, зверніться до лікаря або фармацевта.
Цей лікарський засіб призначено саме вам, і ви не повинні передавати його іншим особам, навіть якщо вони мають такі самі симптоми, що й ви, оскільки це може їм нашкодити.
- Якщо у вас виникнуть побічні ефекти, зверніться до лікаря або фармацевта, навіть якщо це стосується побічних ефектів, які не зазначені в цій інструкції. Див. розділ 4.

Зміст інструкції

Що таке Бендамустин Бакстер і для чого його застосовують
Що вам потрібно знати, перш ніж почати застосовувати Бендамустин Бакстер
Як застосовувати Бендамустин Бакстер
1. Можливі побічні ефекти
2. Зберігання Бендамустину Бакстер
3. Вміст упаковки та додаткова інформація

1. Що таке Бендамустин Бакстер і для чого його застосовують

Бендамустин Бакстер 2,5 мг/мл порошок для концентрату для розчину для інфузій EFG — це лікарський засіб, який застосовується для лікування певних типів раку (цитотоксичний засіб).

Бендамустин Бакстер застосовується окремо (монотерапія) або в комбінації з іншими лікарськими засобами для лікування таких типів раку:

хронічної лімфолейкемії, якщо комбінована хіміотерапія з флударабіном вам не підходить;
неходжкінських лімфом, які не відповідають на лікування або відповідають лише протягом короткого періоду часу після попереднього лікування ритуксімабом;
множинної мієломи, якщо лікування талідомідом або бортезомібом вам не підходить.

2. Що Вам потрібно знати перед початком застосування Бендамустину Бакстер

Не застосовуйте Бендамустин Бакстер

якщо Ви маєте алергію на гідрохлорид бендамустину або на будь-який інший компонент цього лікарського засобу (вказані в розділі 6);
під час годування грудьми; якщо Вам потрібне лікування Бендамустином Бакстер під час лактації, слід припинити годування грудьми (див. розділ «Попередження та застереження» щодо лактації);
якщо у Вас тяжка дисфункція печінки (пошкодження функціональних клітин печінки);
якщо у Вас жовтяниця (жовте забарвлення шкіри або білка очей), спричинена проблемами печінки або крові;
якщо у Вас тяжке порушення функції кісткового мозку (пригнічення кісткового мозку) та тяжкі зміни в кількості лейкоцитів та тромбоцитів у крові;
якщо Ви перенесли значну хірургічну операцію за 30 днів до початку лікування;
якщо у Вас були інфекції, особливо якщо вони супроводжувалися зниженням кількості лейкоцитів (лейкопенія);
у поєднанні з вакцинами проти жовтої лихоманки.

Попередження та застереження

У будь-який час під час або після лікування негайно повідомте лікареві, якщо Ви помітили або хтось інший помітив у Вас: втрату пам’яті, когнітивні труднощі, труднощі з ходьбою або втрату зору. Ці симптоми можуть бути пов’язані з дуже рідкісною, але серйозною інфекцією головного мозку, яка може бути смертельною (прогресуюча мультифокальна лейкоенцефалопатія або ПМЛ).

Зверніться до лікаря, якщо помітили підозрі зміни на шкірі, оскільки застосування цього лікарського засобу може підвищувати ризик розвитку певних форм раку шкіри (незалячний рак шкіри).

Проконсультуйтеся з лікарем, фармацевтом або медсестрою перед початком застосування Бендамустину Бакстер:

якщо знижена здатність Вашого кісткового мозку відновлювати клітини крові. Перед початком лікування бендамустином, перед кожним циклом лікування та між циклами Вам мають визначити кількість лейкоцитів та тромбоцитів у крові;
при наявності інфекцій. Якщо у Вас є ознаки інфекції, такі як лихоманка або симптоми ураження легень, негайно зверніться до лікаря;
якщо під час лікування бендамустином у Вас виникають шкірні реакції. Інтенсивність таких реакцій може зростати;
при наявності болючих червоних або пурпурних висипань, які поширюються, або при виникненні пухирів та інших уражень, що починаються на слизових оболонках (наприклад, у роті та на губах), особливо якщо раніше у Вас була підвищена чутливість до світла, інфекції дихальних шляхів (наприклад, бронхіт) і/або лихоманка;
якщо у Вас захворювання серця (наприклад, інфаркт міокарда, болі в грудях, тяжкі порушення серцевого ритму);
якщо Ви відчуваєте біль в одному боці або помічаєте кров у сечі або зменшення кількості сечі. Якщо Ваше захворювання дуже тяжке, організм може не встигати виводити продукти розпаду клітин раку, що вмирають. Це називається синдромом лізису пухлини, і може призводити до ниркової недостатності та проблем із серцем у перші 48 годин після введення першої дози бендамустину. Лікар переконається, що Ви достатньо зволожені, і призначить інші ліки, щоб запобігти цьому;
при алергічних реакціях або тяжких проявах гіперчутливості. Слід уважно стежити за реакціями на інфузію після першого циклу лікування.

Застосування Бендамустину Бакстер з іншими ліками

Повідомте лікареві або фармацевту, якщо Ви приймаєте, нещодавно приймали або могли б приймати будь-які інші ліки.

Якщо бендамустин застосовується разом із ліками, які пригнічують утворення крові в кістковому мозку, ефект на кістковий мозок може посилюватися.

Якщо бендамустин застосовується разом із ліками, що впливають на імунну відповідь, цей ефект може посилюватися.

Цитостатики можуть знижувати ефективність вакцин на основі живих вірусів. Крім того, цитостатики підвищують ризик інфекції після вакцинації живими вірусними вакцинами (наприклад, вірусної вакцинації).

Бендамустин не слід застосовувати разом із флуоксевіном, ципрофлоксацином, ацикловіром або циметидином через можливість взаємодії.

Вагітність, лактація та фертильність

Якщо Ви вагітні, годуєте грудьми, вважаєте, що можете бути вагітною, або плануєте завагітніти, проконсультуйтеся з лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього лікарського засобу.

Вагітність

Бендамустин може спричиняти генетичні пошкодження і викликав вроджені вади у дослідженнях на тваринах. Його не слід застосовувати під час вагітності, окрім випадків, коли лікар чітко вказав на це. Якщо Ви отримуєте лікування, слід проконсультуватися з лікарем щодо ризику можливих небажаних ефектів лікування для плоду. Рекомендується генетична консультація.

Жінкам репродуктивного віку слід використовувати ефективні методи контрацепції до початку та під час лікування бендамустином. Якщо Ви завагітнієте під час лікування бендамустином, негайно повідомте лікареві та пройдіть генетичну консультацію.

Лактація

Бендамустин Бакстер не слід застосовувати під час лактації. Якщо Вам потрібне лікування бендамустином під час годування грудьми, слід припинити лактацію.

Проконсультуйтеся з лікарем або фармацевтом перед застосуванням будь-яких ліків.

Фертильність

Чоловікам, які отримують лікування бендамустином, рекомендується не мати дітей під час лікування та протягом 6 місяців після його завершення. Перед початком лікування слід обговорити можливість зберігання сперми через ризик постійного безпліддя.

Керування транспортними засобами та робота з механізмами

Вплив бендамустину на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами є суттєвим. Не керуйте транспортними засобами та не працюйте з механізмами, якщо у Вас виникають небажані ефекти, такі як сонливість, відсутність координації або порушення периферичної нервової системи.

3. Як застосовувати Бендамустин Бакстер

Дотримуйтесь точно інструкцій щодо застосування цього лікарського засобу, які надав ваш лікар або фармацевт. Якщо виникли сумніви, зверніться знову до свого лікаря або фармацевта.

Бендамустин Бакстер вводять внутрішньовенно протягом 30–60 хвилин у різних дозах, окремо (монотерапія) або у поєднанні з іншими лікарськими засобами.

Лікування не слід починати, якщо кількість білих кров’яних тіл (лейкоцитів) і/або тромбоцитів знижується нижче певних рівнів.

Ваш лікар періодично визначатиме ці показники.

Хронічна лімфолейкемія

Бендамустин Бакстер 100 мг на квадратний метр площі тіла (яка розраховується за вагою та зростом) у 1-й та 2-й дні.

Цей цикл повторюється кожні 4 тижні та до 6 разів.

Негоджкінські лімфоми

Бендамустин Бакстер 120 мг на квадратний метр площі тіла (яка розраховується за вагою та зростом) у 1-й та 2-й дні.

Цей цикл повторюється кожні 3 тижні щонайменше 6 разів.

Множинна мієлома

Бендамустин Бакстер 120–150 мг на квадратний метр площі тіла (яка розраховується за вагою та зростом) у 1-й та 2-й дні.

Преднізон 60 мг на квадратний метр площі тіла (яка розраховується за вагою та зростом) у 1-й та 2-й дні внутрішньовенно або перорально з 1-го по 4-й день.

Цей цикл повторюється кожні 4 тижні щонайменше 3 рази.

Лікування слід припинити, якщо кількість білих кров’яних тіл (лейкоцитів) і/або тромбоцитів знижується нижче певних рівнів. Лікування можна відновити, коли кількість білих кров’яних тіл та тромбоцитів зросте.

Ниркова або печінкова недостатність

Залежно від ступеня печінкової недостатності може знадобитися корекція дози (на 30 % при помірній печінковій недостатності). Корекція дози не потрібна при нирковій недостатності. Ваш лікар вирішить, чи потрібно коригувати дозу.

Як застосовувати

Бендамустин Бакстер повинні застосовувати лише лікарі, які мають досвід у лікуванні пухлин. Ваш лікар введе вам точну дозу Бендамустину Бакстер та вжев необхідних заходів обережності.

Ваш лікар введе вам розчин для інфузії після його правильного приготування. Розчин вводять внутрішньовенно короткочасною інфузією протягом 30–60 хвилин.

Тривалість лікування

Тривалість лікування Бендамустином Бакстер не визначена. Вона залежить від захворювання та відповіді на лікування.

Якщо вас щось турбує або у вас виникли запитання щодо лікування Бендамустином Бакстер, поговоріть із своїм лікарем або медсестрою.

Застосування у дітей та підлітків

Безпека та ефективність гідрохлориду бендамустину у дітей ще не встановлені. Наявні дані недостатні для того, щоб дати рекомендації щодо дозування.

Якщо ви забули застосувати Бендамустин Бакстер

Якщо ви пропустили дозу Бендамустину Бакстер, зазвичай ваш лікар продовжить стандартну схему дозування.

Якщо ви припинили лікування Бендамустином Бакстер

Лікар, який вас лікує, вирішить, чи припиняти лікування або чи змінювати вам препарат.

Якщо у вас виникли інші запитання щодо застосування цього лікарського засобу, запитайте свого лікаря або фармацевта.

4. Можливі побічні ефекти

Як і всі лікарські засоби, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча не всі люди відчувають їх.

Деякі з наведених нижче проявів можуть виникнути після проведення лікарем відповідних обстежень.

У дуже рідкісних випадках спостерігалося ураження тканин (некроз) після виходу бендамустину за межі кровоносних судин (екстравазація) у навколишні тканини. Якщо препарат потрапив за межі судини, може виникнути відчуття печіння в місці введення голки. Наслідками цього можуть бути біль і ураження шкіри, які погано загоюються.

Дозообмежувальним побічним ефектом бендамустину є порушення функції кісткового мозку, яке зазвичай нормалізується після завершення лікування. Пригнічення функції кісткового мозку може призводити до зниження кількості кров’яних клітин, що, у свою чергу, може спричинити підвищений ризик інфекцій, анемію або кровотечі.

Дуже часто (можуть впливати на більше, ніж 1 із кожних 10 осіб):

Інфекції.
Зниження кількості білих кров’яних клітин (клітин крові, які борються з захворюваннями).
Зниження кількості тромбоцитів (безбарвних клітин крові, які допомагають у згортанні крові).
Нудота.
Блювота.
Запалення слизових оболонок.
Втому.
Лихоманку.
Зниження рівня червоного пігменту крові (гемоглобіну: білка еритроцитів, що переносить кисень по всьому організмі).
Підвищення рівня креатиніну (продукту хімічного розпаду, який утворюється у м’язах) у крові.
Підвищення рівня сечовини (продукту хімічного розпаду) у крові.
Головний біль.

Часто (можуть впливати до 1 із кожних 10 осіб):

Порушення обміну речовин, спричинене руйнуванням ракових клітин, які вивільняють свій вміст у кровотік (синдром лізису пухлини).
Кровотечі (геморагії).
Зниження кількості червоних кров’яних клітин, що може призводити до блідості шкіри, слабкості або труднощів із диханням (анемія).
Зниження кількості нейтрофілів (поширений тип білих кров’яних клітин, необхідних для боротьби з інфекціями).
Реакції гіперчутливості, такі як алергічне запалення шкіри (дерматит) або кропив’янка.
Безсоння.
Порушення функції серця (наприклад, стенокардія).
Порушення серцевого ритму (аритмія).
Низький або високий артеріальний тиск (гіпотензія або гіпертензія).
Порушення функції легень.
Діарею.
Запор.
Виразки у роті (стоматит).
Випадання волосся.
Зміни шкіри.
Відсутність менструацій (аменорея).
Біль.
Озноб.
Дегідратацію.
Запаморочення.
Сверблячу висипку (кропив’янку).
Втрату апетиту.
Підвищення рівня печінкових ферментів АСТ/АЛТ (може вказувати на запалення або ушкодження клітин печінки).
Підвищення рівня лужної фосфатази (ферменту, що виробляється переважно в печінці та кістках).
Підвищення рівня білірубіну (речовини, що утворюється під час нормального розпаду червоних кров’яних клітин).
Низький рівень калію (необхідного для функції нервових і м’язових клітин, у тому числі серця) у крові.

Рідко (можуть впливати до 1 із кожних 100 осіб):

Накопичення рідини в серцевій сумці (вилив рідини в перикардіальний простір).
Недостатнє утворення кров’яних клітин у кістковому мозку (губчаста тканина всередині кісток, де утворюються кров’яні клітини).
Гостру лейкемію.
Інфаркт міокарда, болі в грудях (інфаркт міокарда).
Серцеву недостатність.

Дуже рідко (можуть впливати до 1 із кожних 1000 осіб):

Інфекцію крові (сепсис).
Серйозні алергічні реакції та реакції гіперчутливості (анапілактичні реакції).
Реакції, подібні до анапілактичних (анапілактоїдні реакції).
Зниження функції кісткового мозку, що може призводити до погіршення самопочуття або виявлятися під час аналізів крові.
Сонливість.
Втрату голосу (афонію).
Гостру серцеву недостатність (недостатність кровообігу, переважно серцевого походження, з неспроможністю забезпечити постачання кисню та інших поживних речовин до тканин і виведення токсинів).
Покрасніння шкіри (еритему).
Запалення шкіри (дерматит).
Сверблячку (прурит).
Висипку (макулярний ексантем).
Підвищене потовиділення (гіпергідроз).

Дуже рідко (можуть впливати до 1 із кожних 10 000 осіб):

Первинне атипове запалення легень (пневмонія).
Розпад червоних кров’яних клітин.
Швидке зниження артеріального тиску, іноді з реакціями або висипкою на шкірі (анапілактичний шок).
Порушення смаку.
Порушення чутливості (парестезія).
Неприємні відчуття та біль у кінцівках (периферична нейропатія).
Серйозне захворювання, що призводить до блокування певних рецепторів у нервовій системі.
Порушення нервової системи.
Відсутність координації (атаксія).
Запалення мозку (енцефаліт).
Підвищення частоти серцевих скорочень (тахікардія).
Запалення вен (флебіт).
Утворення сполучної тканини в легенях (фіброз легень).
Геморагічне запалення горла (геморагічний езофагіт).
Шлункову або кишкову кровотечу.
Безпліддя.
Множинну органну недостатність.

Невідома частота (не може бути оцінена на основі наявних даних):

Печінкову недостатність.
Ниркову недостатність.
Нерегулярний і часто прискорений серцевий ритм (фібриляція передсердь).
Болючі червоні або пурпурні висипки, які поширюються, з пухирцями або іншими ураженнями, що починаються з ураження слизових оболонок (наприклад, рота та губ), особливо якщо раніше була світлочутливість, інфекції дихальних шляхів (наприклад, бронхіт) та/або лихоманка.
Лікарську висипку під час комбінованої терапії рітуксимабом.
Пневмоніт.
Кровотечу з легень.

Після лікування бендамустином описані випадки пухлин (мієлодиспластичні синдроми, гостра мієлоїдна лейкемія, бронхогенний карцинома). Однак чіткий зв’язок з бендамустином встановити не вдалося.

Зверніться до свого лікаря або негайно отримайте медичну допомогу, якщо виникнуть будь-які з наведених нижче побічних ефектів (частота невідома):

Серйозні шкірні реакції, включаючи синдром Стівенса-Джонсона та токсичну епідермальну некролізу. Вони можуть проявлятися у вигляді плям або круглих червоних плям, часто з центральними пухирцями на тулубі, шелушінням шкіри, виразками в роті, горлі, носі, статевих органах та очах, і можуть передувати їм лихоманка та симптоми, схожі на грип.

Поширена висипка, висока температура тіла, збільшені лімфатичні вузли та ураження інших органів (реакція на ліки з еозинофілією та системними симптомами, відома також як DRESS або синдром гіперчутливості до ліків).

Якщо ви вважаєте, що будь-який із побічних ефектів, які ви відчуваєте, є серйозним, або якщо помітили побічні ефекти, не зазначені в цій інструкції, повідомте про це свого лікаря.

Повідомлення про побічні ефекти

Якщо ви відчуваєте будь-які побічні ефекти, зверніться до свого лікаря, фармацевта або медсестри, навіть якщо це можливі побічні ефекти, які не зазначені в цій інструкції. Ви також можете повідомити про них безпосередньо через національну систему повідомлення — Систему іспанської фармаковігілянсі лікарських засобів для людського застосування: www.notificaRAM.es

Повідомляючи про побічні ефекти, ви допомагаєте забезпечити більше інформації щодо безпеки цього лікарського засобу.

5. Зберігання Бендамустину Бакстер 2,5 мг/мл порошок для концентрату для розчину для інфузій EFG

Зберігати цей лікарський засіб у недоступному для дітей місці.

Не застосовувати цей лікарський засіб після закінчення терміну придатності, зазначеного на етикетці та упаковці після НД. Термін придатності дійсний до останнього дня зазначеного місяця.

Особливих умов зберігання не вимагає.

Примітка щодо терміну придатності після відкриття або підготовки розчину

Розчини для інфузії, приготовлені згідно з вищезазначеними рекомендаціями, стабільні у пакетах Viaflo, виготовлених із поліпропілену, поліаміду та поліетилену, протягом 3,5 години при кімнатній температурі та протягом 2 днів, якщо зберігати в холодильнику. Бендамустин Бакстер 2,5 мг/мл порошок для концентрату для розчину для інфузій EFG не містить консервантів. З мікробіологічної точки зору, лікарський засіб слід використовувати негайно. У разі, коли це неможливо, час і умови зберігання до використання повинні визначатися користувачем, і зазвичай не повинні перевищувати 24 години при температурі від 2 до 8 °C, якщ�о відновлення/розведення (тощо) проводилося за умов строго асептичних, контрольованих і валідованих умов. Після закінчення цих термінів розчини використовувати не можна.

Користувач несе відповідальність за підтримання асептичних умов.

Лікарські засоби не повинні потрапляти до каналізації чи утворювати побутові відходи. Запитайте у свого аптекаря, як позбутися упаковок і лікарських засобів, від яких ви вже позбулися. Таким чином ви допоможете захистити навколишнє середовище.

6. Вміст упаковки та додаткова інформація

Склад Бендамустину Бакстер

Діючою речовиною є гідрохлорид бендамустину.

Кожен флакон містить 25 мг гідрохлориду бендамустину.

Кожен флакон містить 100 мг гідрохлориду бендамустину.

Після відновлення кожен мл концентрату містить 2,5 мг гідрохлориду бендамустину.

Іншим компонентом є манітол.

Зовнішній вигляд препарату та вміст упаковки

Флакони з коричневого скла з пробкою з бромбутілу сірого кольору та алюмінієвою кришкою.

Порошок має білий або білуватий колір, ліофілізований.

Бендамустин Бакстер 2,5 мг/мл порошок для концентрату для розчину для інфузій EFG реалізується в упаковках, що містять

1, 5, 10 та 20 флаконів по 20 мл з 25 мг гідрохлориду бендамустину та 1 та 5 флаконів по 50 мл з 100 мг гідрохлориду бендамустину.

Можуть бути доступні не всі розміри упаковок.

Власник дозволу на реалізацію та виробник

Власник дозволу на реалізацію

Baxter, S.L.

Pouet de Camilo, 2

46394 Ribarroja del Turia (Valencia)

Іспанія

Виробник

Baxter Oncology GmbH

Kantstrasse 2

33790 Halle/Westfalen

Німеччина

Препарат зареєстрований у країнах — учасницях Європейського економічного простору під такими назвами:

Німеччина Bendamustin Baxter 2,5 mg/ml Pulver für ein Konzentrat zur Herstellung einer Infusionslösung

Іспанія Bendamustina Baxter 2,5 mg/ml polvo para concentrado para solución para perfusión EFG

Франція Bendamustine Baxter 2.5 mg/ml poudre pour solution à diluer pour perfusion

Нідерланди Bendamustine Baxter 2,5 mg/ml poeder voor concentraat voor oplossing voor infusie

Великобританія Bendamustine hydrochloride 2,5 mg/ml Powder for concentrate for solution for infusion

Дата останнього перегляду цієї інструкції: Грудень 2020 р.

Ця інформація призначена виключно для медичних працівників:

Як і при роботі з усіма подібними цитостатиками, медичний персонал та лікарі повинні дотримуватися особливих заходів безпеки через потенційну генотоксичність та канцерогенність препарату. Уникайте вдихання (інгаляції) та контакту зі шкірою та слизовими оболонками під час роботи з Бендамустином Бакстер (слід використовувати рукавички, захисний одяг та, за можливості, маску). У разі забруднення будь-якої ділянки тіла тіло слід ретельно промити водою з милом, а очі — промити розчином натрію хлориду 9 мг/мл (0,9 %) (ізотонічним) для ін'єкцій. Бажано працювати на спеціальному боксі безпеки (ламінарному потоці) з використанням одноразового вбирального вологонепроникного килимка. Забруднені матеріали є цитостатичними відходами. Дотримуйтесь національних правил утилізації цитостатичних матеріалів. Вагітні жінки не повинні працювати з цитостатиками.

Розчин для внутрішньовенного введення готують шляхом розчинення вмісту флакона Бендамустину Бакстер виключно у воді для приготування ін'єкційних розчинів, як зазначено нижче:

Приготування концентрату
- Спочатку розчиняють вміст флакона Бендамустину Бакстер, що містить 25 мг гідрохлориду бендамустину, в 10 мл води, добре струшуючи.
- Спочатку розчиняють вміст флакона Бендамустину Бакстер, що містить 100 мг гідрохлориду бендамустину, в 40 мл води, добре струшуючи.
Приготування розчину для інфузії

Негайно після отримання прозорого розчину (зазвичай через 5–10 хвилин) рекомендовану дозу Бендамустину Бакстер слід розбавити розчином натрію хлориду 9 мг/мл (0,9 %) (ізотонічним) для ін'єкцій до кінцевого об’єму приблизно 500 мл. Бендамустин Бакстер 2,5 мг/мл порошок для концентрату для розчину для інфузій EFG не слід розбавляти іншими розчинами для інфузій або ін'єкцій. Бендамустин Бакстер не можна змішувати в одній інфузії з іншими речовами.

Застосування

Розчин вводять внутрішньовенно крапельно протягом 30–60 хвилин.

Флакони призначені для одноразового використання.

Утилізація не використаного препарату та всіх матеріалів, що контактували з ним, повинна проводитися відповідно до місцевих нормативів.

У разі нещасного випадку, коли препарат потрапляє в тканини навколо судин (екстравазальне введення), інфузію слід негайно припинити. Після короткого аспірування голку слід вилучити. Потім слід охолодити уражену ділянку тканини. Руку слід підняти вгору. Не встановлено, чи є корисним застосування додаткового лікування (наприклад, кортикостероїдів) (див. розділ 4).

Примітка щодо терміну придатності після відкриття або приготування розчину

Розчини для інфузії, приготовані згідно з наведеними вище рекомендаціями, стійкі у пакетах Viaflo, виготовлених із поліпропілену, поліаміду та поліетилену, протягом 3,5 годин при кімнатній температурі та відносній вологості 60 %, а також протягом 2 днів, якщо зберігати в холодильнику. Бендамустин Бакстер 2,5 мг/мл порошок для концентрату для розчину для інфузій EFG не містить консервантів. З точки зору мікробіології препарат слід використовувати негайно. У разі, якщо це неможливо, час і умови зберігання до використання повинні визначатися користувачем і зазвичай не повинні перевищувати 24 години при температурі від 2 до 8 °C, за винятком випадків, коли відновлення/розведення (тощо) проводилося в умовах контрольованої та валідованої асептики. Після закінчення цих термінів розчини використовувати не можна.