Амікацин Б. Браун 5 мг/мл розчин для внутрішньовенної інфузії

Інструкція: інформація для пацієнта

Вступ

Інструкція: інформація для пацієнта

Амікацин Б. Браун 5 мг/мл розчин для внутрішньовенної інфузії

Уважно прочитайте всю цю інструкцію, перш ніж розпочати застосування цього лікарського засобу, оскільки вона містить важливу інформацію для вас.

• Зберігайте цю інструкцію, оскільки можливо, знадобиться знову її прочитати.
• Якщо у вас виникнуть запитання, зверніться до свого лікаря або провізора.
• Цей лікарський засіб призначено саме вам, і не слід передавати його іншим особам, навіть якщо вони мають такі самі симптоми, що і ви, оскільки це може їм нашкодити.
• Якщо у вас виникнуть побічні ефекти, зверніться до свого лікаря або провізора, навіть якщо це стосується побічних ефектів, які не зазначені в цій інструкції. Див. розділ 4.

Зміст інструкції

1. Що таке Амікацин Б. Браун 5 мг/мл і для чого його застосовують
2. Що вам потрібно знати, перш ніж починати застосовувати Амікацин Б. Браун 5 мг/мл
3. Як застосовувати Амікацин Б. Браун 5 мг/мл
4. Можливі побічні ефекти
5. Зберігання Амікацин Б. Браун 5 мг/мл
6. Вміст упаковки та додаткова інформація

1. Що таке Амікацин Б. Браун 5 мг/мл і для чого його застосовують

Цей лікарський засіб містить антибіотик із групи аміноглікозидів — амікацин

Використовується для короткотривалого лікування тяжких інфекцій, спричинених мікроорганізмами, чутливими до препарату. Застосовується переважно в таких випадках:

• інфекція крові, відома як сепсис,
• тяжкі інфекції дихальних шляхів, включаючи пацієнтів із муковісцидозом,
• тяжкі інфекції центральної нервової системи (включаючи менінгіт і вентрикуліт),
• інфекції шлунково-кишкового тракту, включаючи перитоніт,
• ускладнені та рецидивуючі інфекції сечових шляхів,
• інфекції шкіри та м'яких тканин (включаючи опіки),
• кісткові інфекції, включаючи суглоби,
• інфекції після хірургічного втручання.

2. Що Вам потрібно знати перед початком застосування Амікацин Б. Браун 5 мг/мл.

Не застосовуйте Амікацин Б. Браун 5 мг/мл:

• Якщо Ви маєте алергію (гіперчутливість) до амікацину або до будь-якої з інших складових цього лікарського засобу (зазначених у розділі 6).
• Якщо Ви маєте алергію на інші подібні речовини (інші аміноглікозиди).

Не слід застосовувати одночасно з іншими ліками, які є токсичними для вуха або нирок, а також з потужними діуретиками (ліками, що використовуються для підвищення виведення сечі).

Попередження та застереження

Проконсультуйтеся з лікарем або фармацевтом перед початком застосування Амікацин Б. Браун 5 мг/мл.

Повідомте свого лікаря, якщо у Вас:

• є алергія на амікацин або інші аміноглікозидні антибіотики,
• нирки працюють погано, оскільки це може збільшити ризик токсичності,
• є проблеми зі слухом,
• є м’язові розлади, такі як міастенія гравіс або хвороба Паркінсона, оскільки може погіршитися м’язова слабкість,
• Ви приймаєте діуретики, які можуть бути токсичними для вуха,
• Ви або члени Вашої сім’ї маєте захворювання, пов’язані з мітохондріальними мутаціями (генетичне захворювання) або втрату слуху, спричинену антибіотиками, — Вам слід повідомити лікареві або фармацевту перед прийомом аміноглікозиду; певні мітохондріальні мутації можуть збільшити ризик втрати слуху під час застосування цього лікарського засобу. Лікар може порадити Вам пройти генетичне обстеження перед застосуванням Амікацин Б. Браун 5 мг/мл розчину для інфузії,
• амікацин може викликати зміни в показниках аналізів певних речовин, таких як: сечовина, трансамінази, лужна фосфатаза, білірубін, креатинін, лактатдегідрогеназа, натрій, калій, магній та кальцій,
• Ви вже отримували лікування іншим антибіотиком, подібним до амікацину.

Лікар вжитиме необхідних заходів обережності, якщо Ви перебуваєте в одній із вищезазначених ситуацій.

Якщо у Вас є один із наступних станів, Ви можете мати підвищений ризик розвитку шкідливих ефектів на вухо або нерви:

• порушення функції нирок,
• похилий вік (≥60 років),
• дегідратація,
• прийом високих доз цього лікарського засобу,
• тривале лікування протягом 5–7 днів, навіть у здорових пацієнтів.

Перші ознаки шкідливих ефектів на вухо або нерви після застосування цього лікарського засобу можуть бути:

• проблеми зі слухом високих тонів (втрата слуху на високих частотах),
• запаморочення,
• оніміння, поколювання шкіри, м’язові спазми, судоми.

Після застосування цього лікарського засобу Ваше дихання (респіраторна параліч) та функції, пов’язані з м’язами та нервами, можуть бути заблоковані (нейром’язовий блокада). У такому разі лікар вжитиме відповідних заходів.

Застосування у дітей

Цей лікарський засіб слід застосовувати з обережністю, і лише у разі відсутності альтернатив, у недоношених дітей та новонароджених через незавершений розвиток нирок у цих пацієнтів.

Застосування у пацієнтів похилого віку

Цей лікарський засіб слід застосовувати з обережністю у таких пацієнтів, оскільки, ймовірно, у них спостерігається зниження функції нирок і, як наслідок, підвищений ризик розвитку загальної (системної) токсичності.

Під час лікування цим лікарським засобом лікар буде уважно спостерігати за Вами, особливо приділяючи увагу Вашому слуху та функції нирок.

Контроль включає:

• функцію нирок, особливо якщо у Вас є ниркова недостатність або з’являються ознаки такої недостатності під час лікування,
• слуховий контроль,
• рівні амікацину в крові, якщо це необхідно.

Щоденні дози будуть зменшені і/або інтервал між дозами буде збільшений, якщо з’являться ознаки проблем із нирками або якщо стан нирок погіршиться. Якщо стан нирок погіршується, лікування Амікацином буде припинено.

Лікування амікацином також слід припинити, якщо з’являється шум у вухах або втрата слуху.

Якщо Ви піддаєтеся процедурі промивання розчинами, що містять амікацин або подібний антибіотик, це буде враховано при визначенні Вашої дози амікацину.

Застосування Амікацин Б. Браун 5 мг/мл разом з іншими лікарськими засобами

Повідомте свого лікаря або фармацевта, якщо Ви зараз приймаєте, нещодавно приймали або можливо зможете приймати будь-які інші ліки.

Шкідливий вплив амікацину на нирки та слуховий нерв може посилюватися при застосуванні таких ліків:

• інші антибіотики того ж типу, що й амікацин — аміноглікозиди (гентаміцин, тобраміцин…) або капреоміцин,
• амфотерцин (ліки для лікування грибкових інфекцій), ванкоміцин (антибіотик), імунодепресанти, цитотоксичні агенти (токсичні для клітин, такі як циклоспорин або цисплатин), цефалоспорини (цефалотин) або потужні діуретики (для підвищення виведення сечі),
• анестетики галогенованого типу, які вводяться інгаляційно, масивні переливання цитратної крові та нейром’язові блокатори,
• антигістамінні засоби (ліки від алергії),
• буклізин, циклізин, меклозин або триметобензамід (ліки для контролю нудоти та блювоти),
• локсапін (при шизофренії),
• фенотіазини, тіоксеніві препарати (ліки, що використовуються в психіатрії),
• антиеміастенічні засоби (ліки для лікування міастенії гравіс — слабкості м’язів),
• індометацин (протизапальний засіб),
• малатіон (пестицид),
• антибіотики поліпептидного типу (колістин, поліміксин),
• опіоїдні анальгетики (похідні опію, що використовуються для лікування болю),
• антибіотики β-лактамного типу (пеніцилін).

Якщо амікацин має застосовуватися одночасно з цими речовинами, слухову та ниркову функції буде уважно та постійно контролювати. У випадках, коли амікацин застосовується разом з препаратами, що швидко підвищують діурез, буде проводитися моніторинг водно-сольового балансу.

Сумісне лікування амікацином та міорелаксантами, іншими речовинами з ефектами, пов’язаними з м’язами та нервами.

Лікар особливо уважно стежитиме за Вами, якщо Ви отримуєте амікацин разом з міорелаксантами (наприклад, сукцилхоліном, декаметонієм, атракурієм, рокуронієм, венкуронієм), великою кількістю крові, обробленої для запобігання згортанню (цитратна кров) або анестетиками: можливе блокування дихання (респіраторний параліч).

Якщо передбачається хірургічне втручання, анестезіолога необхідно попередити про те, що Ви отримуєте лікування амікацином, оскільки існує ризик значного посилення нейром’язової блокади. Якщо аміноглікозид спричинить нейром’язову блокаду, її можна усунути за допомогою солей кальцію.

Вагітність та годування груддю

Якщо Ви вагітні або годуєте груддю, вважаєте, що можете бути вагітні, або плануєте завагітніти, проконсультуйтеся з лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього лікарського засобу.

Вагітність

Лікування під час вагітності не рекомендоване, хоча лікар оцінить доцільність його застосування. Якщо лікарський засіб використовується під час вагітності або якщо пацієнтка завагітніє під час лікування, їй слід повідомити про можливі ризики.

Годування груддю

Хоча дуже малоймовірно, що амікацин буде всмоктуватися через кишечник немовлят, яких годують груддю, лікар вирішить, чи слід припинити годування груддю або лікування амікацином.

Керування транспортними засобами та використання машин

Немає даних про вплив на здатність керувати транспортними засобами або працювати з машинами. Проте ця здатність може порушуватися, якщо виникнуть побічні реакції, такі як запаморочення, головокружіння тощо.

Амікацин Б. Браун 5 мг/мл містить натрій

Цей лікарський засіб містить 354 мг натрію (головний компонент кухонної солі) у кожній пляшці об’ємом 100 мл. Це становить 17,7% від максимальної добової норми споживання натрію, рекомендованої для дорослої людини.

3. Як застосовувати Амікацин Б. Браун 5 мг/мл.

Амікацин Б. Браун 5 мг/мл вводять крапельно безпосередньо у вену (внутрішньовенна інфузія). Тривалість інфузії може становити від 30 до 60 хвилин.

Тривалість лікування

Зазвичай лікування амікацином триває від 7 до 10 днів, і лише у випадках важких та ускладнених інфекцій тривалість може бути продовжена. Як правило, ефект від лікування настає протягом 24–48 годин; якщо цього не відбувається, може знадобитися зміна препарату. У такому разі ваш лікар оцінить ваш стан і перегляне схему лікування.

Ваш лікар визначить найбільш відповідну дозу для вас, яка залежатиме від вашого віку, ваги, загального стану, тяжкості інфекції та функції нирок.

Пацієнти з нормальною функцією нирок

Загалом, звичайна доза для дорослих із нормальною функцією нирок становить 15 мг/кг/добу, яку можна вводити як одну добову дозу або розділити на 2 рівні дози, тобто 7,5 мг/кг маси тіла кожні 12 годин.

Пацієнти з нирковою недостатністю

Якщо у вас ниркова недостатність, рівень амікацину в крові та функція нирок будуть ретельно та регулярно контролюватися для правильного дозування амікацину. Ваш лікар знає, як розрахувати дозу, яку ви повинні отримувати.

Пацієнти, які проходять гемодіаліз або перитонеальний діаліз

Отримуватимуть половину звичайної дози наприкінці процедури діалізу.

Пацієнти похилого віку

Якщо ви пацієнт похилого віку, вам можуть знадобитися менші дози амікацину, ніж молодшим пацієнтам, для досягнення терапевтичних плазмових концентрацій. За можливості буде оцінюватися функція ваших нирок, і доза буде скоригована за необхідності.

Пацієнти з тяжким ожирінням

У цих пацієнтів дозу розраховують відповідно до ідеальної маси тіла плюс 40 відсотків надлишкової ваги. Пізніше дозу можуть скоригувати відповідно до рівнів амікацину в крові. Максимальна доза становить 1,5 г на добу.

Пацієнти з асцитом

Потрібно вводити вищі дози, щоб досягти відповідних рівнів у крові.

Пацієнти з опіками та пацієнти з важкими інфекціями

Можуть потребувати більшої кратності введення або інтервалів у 4–6 годин, оскільки в цих випадках період напіввиведення препарату скорочується.

Якщо ви застосували більше Амікацину Б. Браун 5 мг/мл, ніж потрібно

У разі передозування або випадкового прийому негайно зверніться до лікаря або фармацевта, або зателефонуйте до Токсикологічної інформаційної служби за номером: 91 562 04 20, повідомивши назву лікарського засобу та кількість, яку було прийнято.

Якщо виникне токсична реакція через застосування надмірної дози або накопичення препарату, діаліз або гемодіаліз можуть сприяти виведенню антибіотика. Це слід особливо враховувати у пацієнтів із тяжким ураженням нирок.

У разі виникнення реакції гіперчутливості застосування препарату слід припинити та провести специфічне лікування, відповідне характеру та тяжкості реакції (антигістамінні засоби, кортикостероїди, адреналін тощо).

Якщо у вас виникли інші запитання щодо застосування цього препарату, зверніться до свого лікаря або фармацевта.

4. Можливі побічні ефекти

Як і всі лікарські засоби, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча вони не виникають у всіх людей.

Амікацин і всі інші подібні речовини можуть мати токсичний вплив на слуховий нерв, нирки, м'язи та нервову провідність. Ці ефекти найчастіше спостерігаються у пацієнтів:

• з нирковою недостатністю,
• які отримують інші ліки, що також шкідливо впливають на слуховий нерв і нирки,
• яким призначено надто високу дозу або тривале лікування.

Наступні побічні реакції можуть бути серйозними і вимагати негайного лікування:

Дуже рідко (можуть впливати до 1 із 10 000 осіб):

• параліч дихання

Невідомої частоти (не може бути оцінено на основі наявних даних)

• алергічні реакції аж до шоку
• глухота (незворотна)
• гостра ниркова недостатність, ураження нирок

Інші побічні ефекти:

Нечасто (можуть впливати до 1 із 100 осіб)

• вторинна інфекція або стан, спричинений стійкими мікроорганізмами
• запаморочення, головокруження
• відчуття нездужання
• ураження певних ділянок нирок (ниркові канальці)
• висип на шкірі

Рідко (можуть впливати до 1 із 1 000 осіб)

• анемія, підвищення кількості певного типу білих кров'яних тілок (еозинофілів)
• свербіж, кропив'янка
• низький рівень магнію в крові
• головний біль, оніміння, тремтіння, порушення рівноваги
• зниження артеріального тиску
• біль у суглобах, неконтрольовані м'язові рухи
• зниження діурезу, наявність альбуміну, білих і/або червоних кров'яних тілок у сечі
• підвищення рівня креатиніну і/або азотистих сполук у крові (олігурія, азотемія)
• лихоманка, пов'язана з прийомом препарату
• шум у вухах (аутофонія), легка глухота (гіпоакузія)

Невідомої частоти (не може бути оцінено на основі наявних даних)

• наявність клітин у сечі
• зупинка дихання, дихальні спазми (бронхоспазм)

Повідомлення про побічні ефекти

Якщо у вас виникли будь-які побічні ефекти, зверніться до лікаря або фармацевта, навіть якщо це можливі побічні ефекти, які не зазначені в цій інструкції. Ви також можете повідомити про них безпосередньо через Систему фармаконагляду за лікарськими засобами для людського застосування в Іспанії: www.notificaRAM.es.

Повідомляючи про побічні ефекти, ви допомагаєте забезпечити більше інформації щодо безпеки цього лікарського засобу.

5. Зберігання Амікацин Б. Браун 5 мг/мл.

Зберігати цей лікарський засіб у недоступному для дітей місці.

Особливі умови зберігання не потрібні. Зберігати у первинній упаковці.

Не застосовуйте цей лікарський засіб після дати закінчення терміну придатності, зазначеної на упаковці після надпису «CAD». Дата закінчення терміну придатності відповідає останньому дню зазначеного місяця.

Вміст має бути використаний одразу після відкриття. Після відкриття упаковки залишки не використаного розчину слід утилізувати.

Лікарські засоби не слід викидати через каналізацію або разом з побутовими відходами. Запитайте у свого фармацевта, як позбутися упаковок і лікарських засобів, які більше не потрібні. Це допоможе захистити навколишнє середовище.

6. Вміст упаковки та додаткова інформація

Склад Амікацину Б. Браун 5 мг/мл

• Діюча речовина — амікацин (у вигляді сульфату). Кожні 5 мл розчину містять 25 мг амікацину (у вигляді сульфату). Кожен мл розчину містить 5 мг амікацину (у вигляді сульфату). Кожна пляшка об’ємом 100 мл містить 500 мг амікацину (у вигляді сульфату).
• Інші компоненти (допоміжні речовини): натрію хлорид, натрію гідроксид (для коригування рН) та вода для ін’єкційних засобів.

Зовнішній вигляд препарату та вміст упаковки

Препарат постачається в упаковках, що містять 1 та 20 пластикових пляшок об’ємом 100 мл, у картонній коробці.

Власник ліцензії на реалізацію та виробник

• Braun Medical, S.A.

Ctra. de Terrassa, 121

08191 Rubí (Barcelona)

Іспанія

Дата останнього перегляду цього листка-вкладки: Серпень 2025

Детальна інформація про цей лікарський засіб доступна на вебсайті Іспанського агентства з лікарських засобів та медичних виробів (AEMPS) (http://www.aemps.gob.es/).

---

Ця інформація призначена виключно для лікарів або інших фахівців у сфері охорони здоров’я:

Необхідно ретельно контролювати функції нирок та слухового нерву у пацієнтів із нирковою недостатністю під час тривалого застосування або при використанні доз, що перевищують рекомендовані, оскільки повідомлялося про порушення функції VIII пари черепних нервів та нирок. Виникнення ознак нефротоксичності або ототоксичності вимагає корекції дозування або припинення лікування залежно від конкретного випадку.

Загалом, звичайна доза для дорослих із нормальною функцією нирок становить 15 мг/кг/добу, яку застосовують у вигляді щоденної одноразової дози або розділяють на дві або три рівні дози, що вводяться через рівні інтервали, тобто 7,5 мг/кг кожні 12 годин або 5 мг/кг кожні 8 годин.

Рекомендується визначати рівні амікацину в плазмі та коригувати дозування, щоб уникнути тривалого підвищення концентрації понад 35 мкг/мл. Слід досліджувати сечу на наявність підвищеної екскреції білка, клітин або циліндрів, а також зниження густини.

Ототоксичність у дітей недостатньо вивчена.

У разі виникнення суперінфекцій, спричинених мікроорганізмами, стійкими до препарату, слід припинити лікування та застосувати відповідну терапію.

Пацієнти повинні бути добре гідратовані під час лікування.

Амікацин Б. Браун 5 мг/мл — це готовий до застосування розчин, тому його не слід розбавляти перед введенням. Проте препарат можна вводити одночасно з 0,9% розчином натрію хлориду або 5% розчином глюкози в одній внутрішньовенній лінії.

Спосіб застосування та дозування

Перед початком лікування амікацином рекомендується провести антибіограму. Якщо тяжкість стану пацієнта вимагає негайного втручання та клінічна картина дозволяє підозрювати інфекцію, спричинену мікроорганізмами, чутливими до амікацину, лікування може бути розпочато до отримання результатів антибіограми (див. розділ 4.4 Фармацевтичної характеристики).

Доза та режим введення встановлюються залежно від тяжкості інфекції, чутливості збудника, віку, маси тіла та загального стану пацієнта. У пацієнтів із важкими інфекціями та при нирковій недостатності рекомендується моніторинг рівнів амікацину в плазмі.

Необхідно визначити стан функції нирок шляхом вимірювання концентрації креатиніну в сироватці або швидкості кліренсу креатиніну. Визначення рівня азоту сечовини в крові у цьому випадку менш надійне. Під час лікування слід проводити моніторинг функції нирок.

Коли це можливо, слід визначати концентрацію амікацину в сироватці крові, щоб забезпечити адекватні, але не надмірні рівні. Рекомендується періодично вимірювати мінімальні та максимальні рівні сироваткової концентрації під час лікування. Слід уникати максимальних концентрацій (через 30–90 хвилин після ін’єкції), що перевищують 35 мг/мл, та мінімальних концентрацій (безпосередньо перед наступною дозою), що перевищують 10 мг/мл. Дозу коригують відповідно до вказівок.

Дозування

Пацієнти з нормальною функцією нирок (кліренс креатиніну ≥ 60 мл/хв)

Пацієнтам із нормальною функцією нирок може застосовуватися одноразова щоденна доза, за умови, що максимальна концентрація не перевищує 35 мг/мл.

Дорослі та підлітки старше 12 років

Рекомендована внутрішньовенна доза для дорослих та підлітків становить 15 мг/кг/добу,

яку можна вводити як одноразову щоденну дозу або розділити на дві рівні дози, тобто 7,5 мг/кг маси тіла кожні 12 годин.

Лікування пацієнтів із великою масою тіла не повинно перевищувати 1,5 г/добу.

При ендокардитах рекомендується застосовувати препарат принаймні двічі на добу, оскільки недостатньо даних для підтвердження ефективності одноразового щоденного дозування.

Педіатрична популяція

Новонароджені (від 0 до 27 днів)

Початкова доза становить 10 мг/кг, потім — 7,5 мг/кг кожні 12 годин.

Доношені новонароджені (від 4 тижнів до 11 років)

Рекомендована внутрішньовенна доза — 15–20 мг/кг маси тіла/добу, яку можна вводити як 15–20 мг/кг маси тіла один раз на добу або як 7,5 мг/кг маси тіла кожні 12 годин. У пацієнтів із ендокардитом дозу слід застосовувати двічі на добу, оскільки недостатньо даних, щоб підтримувати одноразове щоденне дозування.

Попередньо народжені діти

Рекомендована внутрішньовенна доза — 7,5 мг/кг кожні 12 годин.

Об’єми інфузії для пацієнтів із нормальною функцією нирок:

Одноразова денна доза

Введення у вигляді одноразової щоденної дози (15 мг/кг/добу) внутрішньовенно протягом 60 хвилин є альтернативною схемою дозування для дорослих пацієнтів без нейтропенії та імунокомпетентних пацієнтів з нормальною функцією нирок.

У пацієнтів з нормальною функцією нирок, що відображається швидкістю кліренсу креатиніну ≥ 60 мл/хв, можна застосовувати одноразову щоденну внутрішньовенну дозу 15 мг/кг/добу для дорослих або 20 мг/кг/добу для дітей (віком 4 тижні або старших) з метою лікування бактеріємії, сепсису, інфекцій дихальних шляхів, ускладнених інфекцій сечовивідних шляхів, інтраабдомінальних інфекцій та фебрильної нейтропенії. Недостатньо даних щодо застосування одноразової щоденної дози у пацієнтів із ураженням інших органів або систем.

Коли амікацин показаний для лікування неускладнених інфекцій сечовивідних шляхів, можна застосовувати загальну щоденну дозу 500 мг у вигляді одноразової дози або розділену на дві дози (250 мг двічі на добу).

Тривалість лікування становить 7–10 днів. Загальна щоденна доза не повинна перевищувати 15 мг/кг/добу. При важких та ускладнених інфекціях, що вимагають лікування понад 10 днів, слід переглянути необхідність застосування цього лікарського засобу. У разі продовження лікування рекомендується контролювати функції нирок, слуху та вестибулярну функцію, а також рівні амікацину в сироватці крові.

Неускладнені інфекції, спричинені мікроорганізмами, чутливими до амікацину, повинні відповідати на лікування протягом 24–48 годин. Якщо клінічна відповідь не досягнута протягом 3–5 днів, лікування слід припинити та перевірити чутливість мікроорганізму до антибіотика. Невдача лікування може бути пов’язана з резистентністю мікроорганізму або наявністю септичного вогнища, що вимагає хірургічного дренування.

Пацієнти з порушеною функцією нирок (кліренс креатиніну < 60 мл/хв)

У пацієнтів з нирковою недостатністю, що відображається кліренсом креатиніну < 60 мл/хв, застосування амікацину у вигляді одноразової щоденної дози не рекомендовано, оскільки у цих пацієнтів спостерігається тривала експозиція на високі рівні мінімальної концентрації. (Див. корекцію дози при нирковій недостатності).

Пацієнтам із нирковою недостатністю, які отримують звичайні щоденні дози, розділені на дві або три дози, завжди, коли це можливо, слід контролювати рівні амікацину в сироватці крові за допомогою відповідних аналітичних методів. Дози можна коригувати у пацієнтів із нирковою недостатністю шляхом застосування звичайних доз з подовженими інтервалами або шляхом застосування зменшених доз з фіксованими інтервалами.

Обидва варіанти ґрунтуються на кліренсі креатиніну пацієнта або рівнях креатиніну в сироватці, оскільки у пацієнтів із зниженою функцією нирок спостерігається кореляція між цими показниками та періодом напіввиведення аміноглікозидів. Ці схеми дозування можуть застосовуватися разом із ретельним клінічним та лабораторним спостереженням за пацієнтом і повинні коригуватися за необхідності, навіть якщо планується діаліз.

Звичайна доза з подовженими інтервалами дозування

Якщо кліренс креатиніну недоступний і стан пацієнта стабільний, інтервал дозування в годинах для одноразової дози (тобто, що застосовується пацієнтам із нормальною функцією нирок за схемою двічі на добу, 7,5 мг/кг) можна розрахувати, помноживши рівень креатиніну на 9. Наприклад, якщо рівень сироваткового креатиніну становить 2 мг/100 мл, одноразову дозу 7,5 мг/кг слід вводити кожні 18 годин.

Зменшена доза з фіксованими інтервалами дозування

Коли функція нирок порушена і доцільно застосовувати цей лікарський засіб з фіксованими інтервалами, дозу слід зменшити. У цих пацієнтів слід визначати рівні амікацину в сироватці крові, щоб забезпечити точне дозування та уникнути надмірних концентрацій. Якщо визначення рівнів сироватки неможливе, а стан пацієнта стабільний, рівні сироваткового креатиніну та кліренс креатиніну є найбільш доступними показниками ступеня ниркового ураження для використання як орієнтирів дозування.

Для пацієнтів із хронічною нирковою недостатністю та відомим кліренсом креатиніну доза амікацину становить 7,5 мг/кг маси тіла.

Для визначення підтримувальної дози кожні 12 годин, базову дозу слід зменшити пропорційно зниженню кліренсу креатиніну:

Підтримувальна доза (кожні 12 годин):

1. Кліренс креатиніну пацієнта (мл/хв)
2. -------------------------------- × навантажувальна доза (мг)
3. Нормальний кліренс креатиніну (мл/хв)

Кл. креат. = кліренс креатиніну

Альтернативний приблизний орієнтир для визначення зменшеної дози з інтервалами 12 годин (для пацієнтів із відомими стабільними рівнями сироваткового креатиніну) — поділити звичайну рекомендовану дозу на рівень сироваткового креатиніну пацієнта.

Ці схеми дозування не мають бути строгим орієнтиром, а лише служити керівництвом для дозування, коли неможливо визначити рівні амікацину в сироватці крові.

Якщо відомий рівень сироваткового креатиніну пацієнта, спосіб визначення дози — поділити нормальну дозу (7,5 мг/кг) на рівень креатиніну. Такі дозування не є обов’язковими, але рекомендуються, коли неможливо визначити рівні амікацину в сироватці крові.

Інші групи ризику

Пацієнти похилого віку

Можуть потребувати менших підтримувальних доз порівняно з молодшими пацієнтами для досягнення терапевтичних плазмових концентрацій.

Пацієнти з ожирінням

Початкову дозу слід розраховувати виходячи з ідеальної маси тіла плюс 40% надлишкової маси тіла.

Пацієнти з опіками та пацієнти з тяжкими інфекціями

Можуть потребувати більшої дози або скорочення інтервалів до 4–6 годин, оскільки в цих випадках період напіввиведення препарату скорочується.

Спосіб застосування

Внутрішньовенно. Введення внутрішньовенної інфузії протягом 30–60 хвилин. Новонародженим слід вводити інфузію протягом 1–2 годин.