ЗЕГЛЮКСЕН

Інструкція, що входить до упаковки: інформація для користувача

ЗЕГЛЮКСЕН, 6 мг/мл, розчин для ін’єкцій у шприці
Liraglutidum
Перед застосуванням лікування уважно прочитайте всю інструкцію, оскільки вона містить важливу інформацію для пацієнта.

• Зберігайте цю інструкцію, щоб мати змогу звернутися до неї в разі потреби.
• Якщо виникнуть будь-які запитання, зверніться до лікаря, фармацевта або медсестри.
• Цей лікарський засіб призначено виключно для конкретної особи. Не передавайте його іншим людям. Цей лікарський засіб може їм нашкодити, навіть якщо симптоми їхніх захворювань такі самі.
• Якщо у пацієнта виникнуть будь-які небажані ефекти, у тому числі ті, що не зазначені в цій інструкції, повідомте про це лікареві, фармацевту або медсестрі. Див. розділ 4.

Зміст інструкції

1. Що таке лікарський засіб ЗЕГЛЮКСЕН і для чого його застосовують
2. Важлива інформація перед застосуванням лікарського засобу ЗЕГЛЮКСЕН
3. Як застосовувати лікарський засіб ЗЕГЛЮКСЕН
4. Можливі небажані ефекти
5. Як зберігати лікарський засіб ЗЕГЛЮКСЕН
6. Вміст упаковки та інша інформація

1. Що таке лікарський засіб ЗЕГЛЮКСЕН і для чого його застосовують

Лікарський засіб ЗЕГЛЮКСЕН містить діючу речовину ліраглутід. Він допомагає знизити рівень цукру в крові лише тоді, коли він надто високий. Також сповільнює проходження їжі через шлунок.
Лікарський засіб ЗЕГЛЮКСЕН застосовують як окремий цукрознижувальний засіб у випадках, коли дотримання лише дієти та фізичних навантажень недостатньо для контролю рівня цукру в крові у пацієнтів, які не можуть приймати метформін (інший цукрознижувальний засіб).
Лікарський засіб ЗЕГЛЮКСЕН застосовують у поєднанні з іншими цукрознижувальними засобами у випадках, коли ці засоби недостатні для контролю рівня цукру в крові. До них належать:

• пероральні цукрознижувальні засоби (такі як метформін, піоглітазон, похідні сульфонілсечовини, інгібітори симпортера натрію-глюкози 2-го типу (SGLT2)) та (або) інсулін.

2. Важливі відомості перед застосуванням препарату ЗЕГЛЮКСЕН

Коли не застосовувати препарат ЗЕГЛЮКСЕН

• якщо пацієнт має алергію на ліраглутід або будь-який інший компонент цього препарату (перелічені в розділі 6).

Попередження та заходи обережності
Потрібно проконсультуватися з лікарем, фармацевтом або медсестрою:

• перед початком застосування препарату ЗЕГЛЮКСЕН,
• у разі діагнозу або наявності в анамнезі захворювання підшлункової залози.

Якщо пацієнту потрібно провести хірургічне втручання під наркозом (загальним знеболенням),
він повинен повідомити лікареві про прийом цього препарату.
Цей препарат не слід застосовувати при цукровому діабеті 1 типу (тобто коли організм зовсім не виробляє
інсулін) або при діабетичному кетоацидозі (ускладнення цукрового діабету, пов’язане з високим рівнем цукру
в крові та збільшенням частоти дихання). Препарат не є інсуліном і, відповідно, не може
використовуватися як його замінник.
Застосування препарату ЗЕГЛЮКСЕН не рекомендується у пацієнтів, які перебувають на діалізі.
Застосування препарату ЗЕГЛЮКСЕН не рекомендується у пацієнтів із тяжким захворюванням печінки.
Застосування препарату ЗЕГЛЮКСЕН не рекомендується у пацієнтів із тяжкою серцевою недостатністю.
Не рекомендується застосовувати цей препарат у пацієнтів із тяжкими порушеннями функції шлунка або кишечника,
що призводять до уповільнення спорожнення шлунка (так звана гастропарезія) або неспецифічному запаленні кишечника.
У разі появи симптомів гострого запалення підшлункової залози, таких як тривалий сильний біль
у животі, необхідно негайно звернутися до лікаря (див. розділ 4).
У разі захворювання щитоподібної залози, зокрема вузлів щитоподібної залози або її збільшення, слід звернутися до
лікаря.
На початку застосування препарату ЗЕГЛЮКСЕН у деяких випадках може виникнути втрата рідини (дегідратація), наприклад, при блювоті, нудоті та діареї. Рекомендується споживати багато рідини, щоб уникнути дегідратації. У разі будь-яких запитань або сумнівів слід звернутися до лікаря.
Діти та підлітки
Препарат ЗЕГЛЮКСЕН може застосовуватися у підлітків та дітей віком 10 років і старше. Відсутні дані
щодо застосування цього препарату у дітей молодше 10 років.
Препарат ЗЕГЛЮКСЕН та інші ліки
Потрібно повідомити лікареві, фармацевту або медсестрі про всі ліки, які пацієнт приймає зараз або приймав нещодавно, а також про ліки, які він планує приймати.
Зокрема, слід повідомити лікареві, фармацевту або медсестрі, якщо пацієнт приймає ліки,
що містять будь-яку з наступних активних речовин:

• Похідні сульфонілсечовини (наприклад, глімепірид або глібенкламід) або інсулін. Можливе виникнення гіпоглікемії (низький рівень цукру в крові) при застосуванні препарату ЗЕГЛЮКСЕН разом із похідними сульфонілсечовини або інсуліном, оскільки похідні сульфонілсечовини та інсулін підвищують ризик гіпоглікемії. У разі початку одночасного застосування цих препаратів вперше, лікар може рекомендувати зменшити дозу похідного сульфонілсечовини або інсуліну. Симптоми, що передують низькому рівню цукру в крові — див. розділ 4. Якщо пацієнт також приймає похідне сульфонілсечовини (наприклад, глімепірид або глібенкламід) або інсулін, лікар може рекомендувати перевірку рівня цукру в крові. Це допоможе лікарю вирішити, чи потрібно змінити дозу похідного сульфонілсечовини або інсуліну.
• Якщо пацієнт приймає інсулін, лікар повідомить, як зменшити дозу інсуліну, і порадить частіше контролювати рівень цукру в крові, щоб уникнути гіперглікемії (високий рівень глюкози в крові) та діабетичного кетоацидозу (ускладнення цукрового діабету, що виникає, коли організм не може розщеплювати глюкозу через недостатню кількість інсуліну).
• Варфарин або інші пероральні антикоагулянти — може знадобитися частіше проводити аналізи, що оцінюють згортання крові.

Вагітність та годування груддю
Якщо пацієнтка вагітна, підозрює, що може бути вагітною, або планує завагітніти, вона повинна
повідомити лікареві. Цей препарат не слід застосовувати під час вагітності, оскільки невідомо, чи може він
шкодити ненародженій дитині.
Невідомо, чи проникає ліраглутід у грудне молоко, тому не слід застосовувати цей препарат
під час годування груддю.
Керування транспортними засобами та робота з механізмами
Низький рівень цукру в крові (гіпоглікемія) може знижувати здатність до концентрації. Слід уникати
керування транспортними засобами та роботи з механізмами, коли з’являються ознаки гіпоглікемії. Див. розділ 4 —
Симптоми, що передують низькому рівню цукру в крові. Для отримання додаткової інформації слід
проконсультуватися з лікарем.
Препарат ЗЕГЛЮКСЕН містить натрій
Цей препарат містить менше 1 ммоль (23 мг) натрію на дозу, тобто вважається «без натрію».

3. Як застосовувати ліки ЗЕГЛЮКСЕН

Ці ліки слід завжди застосовувати відповідно до рекомендацій лікаря. У разі будь-яких сумнівів слід звернутися
до лікаря, фармацевта або медсестри.

• Початкова доза становить 0,6 мг один раз на добу принаймні протягом одного тижня.
• Лікар повідомить, коли слід збільшити дозу до 1,2 мг один раз на добу.
• Пізніше лікар може рекомендувати збільшити дозу до 1,8 мг один раз на добу, якщо після застосування дози 1,2 мг не досягнуто належного контролю рівня цукру в крові. Не слід змінювати дозу без рекомендації лікаря.

Ліки ЗЕГЛЮКСЕН вводяться підшкірно за допомогою ін’єкції. Не можна вводити препарат у
вену чи м’яз. Найкращими місцями для самостійного введення ін’єкції є передня частина стегна,
передня частина талії (живіт) або верхня частина плеча. Кожного дня слід змінювати місце
ін’єкції, щоб зменшити ризик утворення вузликів.
Ін’єкцію можна робити в будь-який час доби, незалежно від прийому їжі. Після вибору найзручнішого часу доби рекомендується вводити ліки ЗЕГЛЮКСЕН приблизно в той самий час кожного дня.
Перед першим використанням шприц-ручки лікар або медсестра покажуть, як нею користуватися.
Докладна інструкція з експлуатації наведена на зворотному боці цієї інструкції.
Шприц-ручка не містить голок. Її можна використовувати з одноразовими голками BD Ultra-Fine або
одноразовими голками NovoFine товщиною 32 G і довжиною до 8 мм.
Застосування більшої, ніж рекомендована, дози ліків ЗЕГЛЮКСЕН
У разі застосування більшої, ніж рекомендована, дози ліків ЗЕГЛЮКСЕН, слід негайно звернутися
до лікаря. Пацієнтові може знадобитися лікування. Можливі нудота, блювота, діарея
або низький рівень цукру в крові (гіпоглікемія). Симптоми, що передують низькому рівню цукру в крові —
див. пункт 4.
Пропуск застосування ліків ЗЕГЛЮКСЕН
У разі пропуску дози ліки ЗЕГЛЮКСЕН слід застосувати негайно, як тільки згадаєте про це.
Якщо минуло більше 12 годин з моменту, коли мали застосувати ліки ЗЕГЛЮКСЕН, пропущену дозу слід пропустити. Наступного дня слід застосувати чергову дозу, як зазвичай.
Наступного дня не слід застосовувати додаткову дозу або збільшувати дозу, щоб компенсувати пропущену дозу.
Припинення застосування ліків ЗЕГЛЮКСЕН
Не слід припиняти застосування ліків ЗЕГЛЮКСЕН без консультації з лікарем. У разі припинення
застосування препарату рівень цукру в крові може підвищитися.
У разі будь-яких подальших сумнівів щодо застосування цих ліків слід звернутися до
лікаря, фармацевта або медсестри.

4. Можливі побічні ефекти

Як і кожен лікарський засіб, цей препарат може спричиняти побічні ефекти, хоча вони не виникають у кожного.
Тяжкі побічні ефекти
Часто: можуть виникати рідше, ніж у 1 із 10 пацієнтів

• Гіпоглікемія (низький рівень цукру в крові). Симптоми низького рівня цукру в крові можуть з’явитися раптово і можуть включати: холодний піт, холодну бліду шкіру, головний біль, серцебиття, нудоту, сильне відчуття голоду, порушення зору, сонливість, відчуття слабкості, нервозність, тривожність, стан сплутаності свідомості, труднощі з концентрацією уваги, тремтіння. Лікар надасть інформацію про те, як лікувати симптоми, пов’язані з низьким рівнем цукру в крові, і як діяти у разі виникнення ознак цього стану. Ймовірність виникнення зазначених симптомів зростає, якщо одночасно застосовуються похідні сульфонілсечовини або інсулін. Лікар може зменшити дозу цих препаратів перед застосуванням препарату ЗЕГЛЮКСЕН.

Рідко: можуть виникати рідше, ніж у 1 із 1 000 пацієнтів

• Тяжка алергічна реакція (анафілактична реакція), включаючи додаткові симптоми, такі як труднощі з диханням, набряк горла та обличчя, прискорене серцебиття тощо. Якщо виникнуть будь-які з цих симптомів, необхідно негайно звернутися по медичну допомогу та негайно зв’язатися з лікарем.
• Непрохідність кишечника. Тяжка форма запору, якій супроводжуються такі симптоми, як біль у животі, метеоризм, блювота тощо.

Дуже рідко: можуть виникати рідше, ніж у 1 із 10 000 пацієнтів

• Запальні захворювання підшлункової залози (панкреатит). Панкреатит може мати тяжкий перебіг і потенційно загрожувати життю. Необхідно припинити застосування препарату ЗЕГЛЮКСЕН і негайно зв’язатися з лікарем у разі виникнення будь-яких із нижче зазначених тяжких побічних ефектів: сильний і тривалий біль у животі (у ділянці шлунка), який може віддавати в спину, а також нудота та блювота, оскільки це можуть бути симптоми панкреатиту.

Інші побічні ефекти
Дуже часто: можуть виникати частіше, ніж у 1 із 10 пацієнтів

• Нудота. Зазвичай тимчасова.
• Діарея. Зазвичай тимчасова.

Часто: можуть виникати рідше, ніж у 1 із 10 пацієнтів

• Блювота.

На початковому етапі застосування препарату ЗЕГЛЮКСЕН іноді може виникати втрата рідини (дегідратація),
наприклад, при блювоті, нудоті та діареї. Рекомендується споживати багато рідини, щоб уникнути дегідратації.

• Головний біль
• Диспепсія
• Запалення шлунка (гастрит). До симптомів належать: біль у животі, нудота та блювота.
• Гастроезофагеальне рефлюксне захворювання. До симптомів належить кисла відрижка.
• Біль у животі або метеоризм
• Відчуття дискомфорту в черевній порожнині
• Запор
• Метеоризм із виділенням газів
• Зниження апетиту
• Запалення бронхів
• Простуда
• Головокружіння
• Прискорення пульсу
• Втому
• Біль у зубі
• Реакції в місці ін’єкції (такі як синці, біль, подразнення, свербіж та висипання)
• Підвищена активність ферментів підшлункової залози (таких як ліпаза та амілаза).

Нечасто: можуть виникати рідше, ніж у 1 із 100 пацієнтів

• Алергічні реакції, такі як свербіж та кропив’янка (різновид шкірного висипання)
• Дегідратація, іноді з порушенням функції нирок
• Погане самопочуття
• Жовчні камені
• Запалення жовчного міхура
• Зміна смаку
• Уповільнення спорожнення шлунка.

Частота невідома: частоту не можна визначити на підставі наявних даних

• Підшкірні вузли можуть бути спричинені накопиченням білка під назвою амілоїд (шкірний амілоїдоз; частота виникнення не встановлена).

Повідомлення про побічні ефекти
Якщо виникнуть будь-які побічні ефекти, включаючи ті, що не зазначені в цій інструкції, необхідно повідомити лікаря або фармацевта. Побічні ефекти можна повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу побічних ефектів лікарських засобів Урядового центру реєстрації лікарських засобів, медичних виробів та біоцидів,
ал. Єроздольські 181C, 02-222 Варшава,
тел.: + 48 22 49 21 301, факс: + 48 22 49 21 309, веб-сайт: https://smz.ezdrowie.gov.pl
Побічні ефекти також можна повідомляти суб’єкту відповідальності. Завдяки повідомленням про побічні ефекти можна буде зібрати додаткову інформацію щодо безпеки застосування лікарського засобу.

5. Як зберігати ліки ЗЕГЛЮКСЕН

Ліки потрібно зберігати в недоступному для дітей місці.
Не застосовувати ці ліки після закінчення терміну придатності, зазначеного на етикетці шприца та
картонній упаковці після «EXP». Термін придатності вказує на останній день зазначеного місяця.
Перед використанням:
Зберігати у холодильнику (2 °C – 8 °C). Не заморожувати.
Під час застосування:
Шприц можна зберігати до одного місяця при температурі нижчій за 30 °C або у холодильнику
(2 °C – 8 °C). Не заморожувати.
Якщо шприц не використовується, для захисту від світла слід надягати ковпачок на шприц.
Не застосовувати ці ліки, якщо розчин не є прозорим і безбарвним або майже безбарвним.
Ліки не слід викидати у каналізацію чи побутові контейнери для сміття. Потрібно запитати
фармацевта, як утилізувати ліки, які більше не використовуються. Таке поводження допоможе зберегти навколишнє середовище.

6. Вміст упаковки та інша інформація

Що містить лікарський засіб ЗЕГЛЮКСЕН

• Діючою речовиною препарату є ліраглутід. 1 мл розчину для ін'єкцій містить 6 мг ліраглутіду. Один автоматичний шприц-ручка, заповнений, містить 18 мг ліраглутіду.
• Інші компоненти препарату: натрію цитрат двоводний, пропіленгліколь, фенол та вода для ін'єкцій. Додатково можуть додаватися хлоридна кислота та (або) натрію гідроксид для коригування рН.

Як виглядає лікарський засіб ЗЕГЛЮКСЕН та що містить упаковка
Лікарський засіб ЗЕГЛЮКСЕН постачається у вигляді прозорого безбарвного або майже безбарвного розчину для ін'єкцій у шприці-ручці. Кожен шприц-ручка містить 3 мл розчину, достатнього для 30 доз по 0,6 мг, 15 доз по 1,2 мг або 10 доз по 1,8 мг.
Лікарський засіб ЗЕГЛЮКСЕН доступний в упаковках, що містять 1, 2, 3, 5 шприців-ручок або групову упаковку, що містить 2 упаковки по 5 автоматичних шприців-ручок (10 автоматичних шприців-ручок). Упаковка не містить голок.
Не всі розміри упаковок можуть бути в обігу.

Відповідальна особа та імпортер

Відповідальна особа
Zentiva, k.s.
U kabelovny 130
Dolní Měcholupy
102 37 Прага 10
Чеська Республіка

Імпортер
Pharmadox Healthcare Ltd.
KW20A Kordin Industrial Park
Paola, PLA 3000
Мальта

Цей лікарський засіб зареєстрований для обігу в країнах Європейського економічного простору під такими назвами:
Австрія: Zegluxen 6 mg/ml Injektionslösung in einem Fertigpen
Болгарія: ЗЕГЛУКСЕН
Хорватія: Zegluxen 6 mg/ml otopina za injekciju u napunjenoj brizgalici
Польща, Чеська Республіка: ZEGLUXEN
Румунія: ZEGLUXEN 6mg/ml solutie injectabila in stilou preumplut

Для отримання докладнішої інформації щодо цього лікарського засобу звертайтеся до місцевого представника відповідальної особи:
Zentiva Polska Sp. z.o.o.,
вул. Bonifraterska 17
00-203 Варшава, Польща
тел.: +48 22 375 92 00

ІНСТРУКЦІЯ З ЕКСПЛУАТАЦІЇ ШПРИЦЯ-РУЧКИ ДЛЯ ЛІКАРСЬКОГО ЗАСОБУ ЗЕГЛЮКСЕН
Перед використанням шприця-ручки уважно ознайомтеся з наведеною нижче інструкцією.

Шприц-ручка містить 18 мг ліраглутіду. Можна вибрати дози

0,6 мг, 1,2 мг та 1,8 мг.

Шприц-ручка призначена для застосування з одноразовими голками. Голки не входять до комплекту.
Рекомендується використовувати разом із цим шприцем-ручкою одноразові голки BD Ultra fine або NovoFine.

Підготовка шприця-ручки

Перевірте назву та кольорову етикетку шприця-ручки,
щоб переконатися, що він містить ліраглутід.
Застосування неправильного препарату може завдати серйозної шкоди.
Зніміть колпачок шприця-ручки.

Зніміть паперову наклейку з нової одноразової голки. Міцно та рівно наверніть голку на шприц-ручку.

Зніміть зовнішній захисний ковпачок голки та зберігайте його для подальшого використання.	\
Зніміть внутрішній захисний ковпачок голки та викиньте його.
Кожного разу для ін’єкції слід використовувати нову голку. Це зменшує ризик забруднення, інфекції, витікання ліраглутіду, закупорки голки та неточного дозування. Будьте обережні, щоб не зігнути або не пошкодити голку. Ніколи не накладайте знову внутрішній захисний ковпачок на голку — можна уколотися.
Догляд за шприцем-ручкою Не намагайтеся ремонтувати або розбирати шприц-ручку. Зберігайте шприц-ручку в недоступному для пилу, бруду та будь-яких рідин місці. Очищуйте шприц-ручку вологим рушником із додаванням м’якого миючого засобу. Не намагайтеся мити, занурювати або змащувати шприц-ручку, оскільки це може призвести до її пошкодження.
Важливі відомості Не передавайте шприц-ручку або голки іншим особам. Зберігайте шприц-ручку в недоступному для інших осіб, особливо для дітей, місці. Щодня змінюйте місце ін’єкції, щоб зменшити ризик утворення вузликів.
Перевірка потоку для кожного нового шприца-ручки Для кожного нового шприца-ручки перед першою ін’єкцією необхідно перевірити потік. Якщо шприц-ручка вже використовується, перейдіть до пункту H «Набір дози». Обертайте регулятор дози, доки символ перевірки потоку не встановиться на одній лінії з вказівником.
Тримаючи шприц-ручку голкою вгору, легенько постукайте пальцем кілька разів по картриджу. Це сприяє збиранню всіх повітряних бульбашок у верхній частині картриджа.
Тримаючи шприц-ручку голкою вгору, натисніть кнопку подачі дози, доки позначка 0 мг не встановиться на одній лінії з вказівником. На кінці голки має з’явитися крапля ліраглутіду. Якщо крапля ліраглутіду не з’являється, повторіть кроки від Е до G до чотирьох разів. Якщо крапля ліраглутіду все ще не з’являється, замініть голку та повторіть кроки від Е до G ще раз. Не використовуйте шприц-ручку, якщо крапля ліраглутіду не з’являється. Це означає, що шприц-ручка несправна, і слід використовувати нову.
Якщо шприц-ручку випалили на тверду поверхню або є підозри, що він не працює належним чином, завжди накладайте нову одноразову голку та перевіряйте потік перед ін’єкцією.

Налаштування дози

Завжди переконайтеся, що вказівник знаходиться на одній лінії з позначкою 0 мг.
Поверніть регулятор дози, поки позначка потрібної дози (0,6 мг, 1,2 мг або 1,8 мг) не встановиться на одній лінії з вказівником.
Якщо випадково вибрано неправильну дозу, поверніть регулятор дози назад або вперед, поки позначка потрібної дози не встановиться на одній лінії з вказівником.
Під час обертання регулятора дози назад будьте обережні, щоб не натиснути кнопку введення дози, оскільки це може призвести до витікання ліраглутіду.

Якщо регулятор дози зупинився раніше, ніж потрібна доза встановилася на одній лінії з вказівником, це означає, що
Вибрано 0,6 мг
об’єму ліраглутіду недостатньо для введення повної дози. У такому разі можна:

Розділити дозу на два ін’єкції:
Поверніть регулятор дози в будь-якому напрямку, поки позначка 0,6 мг або 1,2 мг не встановиться на одній лінії з вказівником. Введіть дозу. Потім підготуйте новий шприц-ручку та введіть решту міліграмів,
Вибрано 1,2 мг
необхідних для повної дози.

Вибрано 1,8 мг
Дозу можна розділити між поточною та новою шприц-ручкою лише в тому випадку, якщо попередньо було пройдено навчання від медичного працівника. Використовуйте калькулятор для планування дози. Якщо дозу неправильно розділити, може бути введено забагато або замало ліраглутіду.
Ввести повну дозу новою шприц-ручкою:
Якщо регулятор дози зупинився раніше, ніж позначка 0,6 мг встановилася на одній лінії з вказівником, підготуйте нову шприц-ручку та введіть нею повну дозу.
Не намагайтеся встановлювати дози, відмінні від 0,6 мг, 1,2 мг або 1,8 мг. Цифри у віконці мають точно збігатися з вказівником, щоб забезпечити правильну дозу.
Під час обертання регулятора дози чути клацання. Не використовуйте їх для встановлення дози.
Не користуйтеся шкалою наповнення для вимірювання кількості ліраглутіду, необхідної для ін’єкції, оскільки вона недостатньо точна.
Виконання ін’єкції

Введіть голку в шкіру, дотримуючись рекомендацій лікаря або медсестри. Потім дійте відповідно до наведених нижче інструкцій:
Щоб виконати ін’єкцію, натисніть кнопку введення дози, поки позначка 0 мг не встановиться на одній лінії з вказівником.
Будьте обережні, щоб під час ін’єкції не торкатися віконця пальцями і не натискати збоку на регулятор дози. Це може заблокувати ін’єкцію.
Тримайте кнопку введення дози натиснутою та залиште голку в шкірі принаймні на 6 секунд. Це забезпечує введення повної дози.
Вийміть голку.

На кінці голки може з’явитися крапля ліраглутіду.
Це нормально і не впливає на дозу.
Надіньте кінчик голки на зовнішній захисний ковпачок, не торкаючись голки або зовнішнього захисного ковпачка.

Коли голка буде прихована, обережно докрутіть зовнішній захисний ковпачок

до упору. Потім відкрутіть голку. Обережно зніміть голку та знову надіньте ковпачок на шприц-ручку.
Якщо шприц-ручка порожня, обережно зніміть її без приєднаної голки. Утилізуйте шприц-ручку та голку відповідно до місцевих правил.
Після кожної ін’єкції знімайте голку та зберігайте шприц-ручку без голки.
Це зменшує ризик забруднення, інфекції або витікання ліраглутіду, закупорки голки та неточного дозування.
Особи, які доглядають за пацієнтом, повинні дуже обережно поводитися з використаними голками, щоб уникнути уколу та передачі інфекції.