Ванкоміцин Кабі

Інструкція, що входить до упаковки: інформація для користувача

Ванкоміцин Кабі, 500 мг, порошок для приготування концентрату розчину для інфузій
Ванкоміцин Кабі, 1000 мг, порошок для приготування концентрату розчину для інфузій
Vancomycinum hydrochloridum
Перед застосуванням лікувального засобу уважно прочитайте усю інструкцію, оскільки вона містить
важливу інформацію для пацієнта.

• Зберігайте цю інструкцію, щоб у разі потреби мати можливість знову її прочитати.
• У разі виникнення будь-яких запитань звертайтеся до лікаря або фармацевта.
• Якщо у пацієнта виникнуть будь-які небажані реакції, у тому числі ті, що не зазначені в цій інструкції, повідомте про це лікаря або фармацевта. Див. розділ 4.

Зміст інструкції

1. Що таке Ванкоміцин Кабі і для чого його застосовують
2. Важливі відомості перед застосуванням лікувального засобу Ванкоміцин Кабі
3. Як застосовувати Ванкоміцин Кабі
4. Можливі небажані ефекти
5. Як зберігати Ванкоміцин Кабі
6. Вміст упаковки та інша інформація

1. Що таке Ванкоміцин Кабі і для чого його застосовують

Ванкоміцин Кабі — це лікарський засіб, який належить до класу глікопептидних антибіотиків. Дія лікувального засобу
Ванкоміцин Кабі полягає у знищенні певних бактерій, що спричиняють інфекції (запалення).
Ванкоміцин у вигляді порошку призначений для приготування розчину для інфузій або орального розчину.
Ванкоміцин застосовують у формі інфузії (крапельниці) у пацієнтів усіх вікових груп для лікування таких тяжких інфекцій:

• інфекції шкіри та підшкірної клітковини;
• інфекції кісток і суглобів;
• інфекції легень, відомі як пневмонія;
• інфекції внутрішньої оболонки серця (ендокардит) та профілактика ендокардиту у пацієнтів із підвищеним ризиком, які піддаються серйозним хірургічним втручанням.

Ванкоміцин може застосовуватися перорально у пацієнтів усіх вікових груп для лікування інфекції слизової оболонки тонкої та товстої кишки, пов’язаної з ураженням слизової оболонки (ураженням у вигляді псевдомембранозного коліту), спричиненої бактеріями Clostridioides
difficile.

2. Важливі відомості перед застосуванням лікарського засобу Ванкоміцин Кабі

Коли не застосовувати лікарський засіб Ванкоміцин Кабі

• Якщо пацієнт має алергію (підвищену чутливість) до ванкоміцину.
• При внутрішньом’язовому введенні через ризик ушкодження тканин у місці введення.

Попередження та заходи обережності
Після введення ванкоміцину в око виникали тяжкі побічні ефекти, що можуть призвести до втрати зору.
Перед початком застосування лікарського засобу Ванкоміцин Кабі слід проконсультуватися з лікарем,
госпітальним фармацевтом або медсестрою, якщо:

• у пацієнта раніше виникла алергійна реакція на тейкопланін, оскільки це може означати, що пацієнт також має алергію на ванкоміцин;
• у пацієнта є порушення слуху, особливо якщо він літнього віку (може знадобитися обстеження слуху під час лікування);
• у пацієнта є порушення функції нирок (під час лікування може знадобитися проведення аналізів крові та обстеження функції печінки та нирок);
• пацієнтові ванкоміцин вводять інфузійно, а не перорально, з метою лікування діареї, пов’язаної з інфекцією Clostridioides difficile;
• у пацієнта коли-небудь після введення ванкоміцину виникала тяжка шкірна висипка, відшарування шкіри, пухирі та (або) виразки порожнини рота.

Під час лікування лікарським засобом Ванкоміцин Кабі слід проконсультуватися з лікарем, госпітальним фармацевтом або медсестрою, якщо:

• пацієнта лікують ванкоміцином протягом тривалого часу (може знадобитися проведення аналізів крові та обстеження функції печінки та нирок під час лікування);
• у пацієнта під час лікування виникає будь-яка шкірна реакція;
• у пацієнта виникає тяжка або тривала діарея під час або після завершення лікування ванкоміцином — у такій ситуації необхідно негайно проконсультуватися з лікарем. Це може бути симптомом запалення кишечника (набуте псевдомембранозне коліт), яке може виникати під час лікування антибіотиками.

Під час лікування ванкоміцином виникали випадки тяжких шкірних реакцій, у тому числі синдрому Стівенса-Джонсона, токсичного епідермального некролізу, лікарської реакції з еозинофілією та загальними симптомами (DRESS, англ. drug reaction with eosinophilia and systemic symptoms) та гострої загальної ексудативної пустульози (AGEP, англ. acute generalized exanthematous pustulosis). Якщо пацієнт помітить будь-який із симптомів, описаних у розділі 4, слід припинити застосування ванкоміцину та негайно звернутися до лікаря.
Діти
Ванкоміцин застосовуватимуть із особливою обережністю у недоношених дітей та маленьких немовлят, оскільки їхні нирки не повністю розвинені, що може призвести до накопичення ванкоміцину в крові. У цій віковій групі може знадобитися проведення аналізів крові для контролю рівня ванкоміцину в крові.
Одночасне застосування ванкоміцину та засобів знеболення у дітей пов’язане з виникненням почервоніння шкіри (рум’янця) та алергійних реакцій. Крім того, одночасне застосування з іншими ліками, такими як аміноглікозидні антибіотики, нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ, наприклад, ібупрофен) або амфотерцин В (ліки від грибкових інфекцій), може підвищувати ризик ушкодження нирок, у зв’язку з чим може знадобитися частіше проведення аналізів крові та обстеження функції нирок.
Ванкоміцин Кабі та інші ліки
Слід повідомити лікареві про всі ліки, які зараз застосовуються, застосовувалися нещодавно або які планується застосовувати.
Наступні ліки можуть взаємодіяти з лікарським засобом Ванкоміцин Кабі:

• засоби знеболення під час операцій (засоби знеболення);
• засоби, що зменшують м’язовий тонус;
• ліки, що застосовуються при бактеріальних інфекціях (наприклад, поліміксин В, піперацилін з тазобактамом, колістин, бацистрацин, аміноглікозиди);
• ліки від грибкових інфекцій (амфотерцин В);
• протитуберкульозний засіб (віоміцин);
• протиновотворовий засіб (цисплатин);
• потужні сечогінні засоби (потужні засоби, що стимулюють утворення сечі), такі як фуроземід.

Вагітність, годування грудьми та вплив на фертильність
Якщо пацієнтка вагітна або годує грудьми, підозрює, що може бути вагітною, або планує мати дитину, їй слід проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього лікарського засобу.
Ванкоміцин слід застосовувати під час вагітності та годування грудьми лише у разі абсолютної необхідності. Лікар може порадити припинити годування грудьми.
Керування транспортними засобами та робота з механізмами
Ванкоміцин не впливає або має дуже незначний вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами.

3. Як застосовувати Ванкоміцин Кабі

Ванкоміцин Кабі буде вводитися пацієнту медичним персоналом під час перебування у лікарні.
Лікар визначить, яку дозу препарату повинен отримувати пацієнт щодня, та як довго має тривати лікування.
Дозування
Доза, що застосовується, залежить від:

• віку пацієнта;
• маси тіла пацієнта;
• типу інфекції;
• стану функції нирок пацієнта;
• стану слуху пацієнта;
• інших ліків, які приймає пацієнт.

Внутрішньовенне введення
Дорослі та підлітки (віком 12 років і старші)
Дозування встановлюється залежно від маси тіла пацієнта. Зазвичай застосовувана доза при інфузії становить 15–20 мг на кожен кг маси тіла. Цю дозу зазвичай вводять кожні 8–12 годин. У деяких випадках лікар може вирішити застосувати початкову дозу 30 мг на кожен кг маси тіла. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 2 г.
Діти віком від одного місяця та діти молодше 12 років
Доза розраховується залежно від маси тіла пацієнта. Зазвичай застосовувана доза при інфузії становить 10–15 мг на кожен кг маси тіла. Цю дозу зазвичай вводять кожні 6 годин.
Недоношені новонароджені та новонароджені, що народилися вчасно (віком від 0 до 27 днів)
Доза розраховується на основі постконцепційного віку [час, що минув від першого дня останньої менструації матері до пологів (вік вагітності) плюс час, що минув після народження дитини (постнатальний вік)].
Пацієнтам похилого віку, вагітним жінкам та пацієнтам із порушеннями функції нирок може знадобитися інша доза.
Пероральне застосування
Дорослі та підлітки (віком від 12 до 18 років)
Рекомендована доза становить 125 мг кожні 6 годин. У деяких випадках лікар може вирішити застосувати більшу добову дозу, максимум — 500 мг кожні 6 годин. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 2 г.
Якщо раніше у пацієнта були інші порушення (інфекція слизової оболонки), може знадобитися інша доза та тривалість лікування.
Новонароджені, немовлята та діти молодше 12 років
Рекомендована доза — 10 мг на кожен кг маси тіла. Цю дозу зазвичай вводять кожні 6 годин. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 2 г.
Спосіб введення
Інфузія у вену (крапельне введення) означає, що препарат надходить із флакона або пакета для інфузій через трубку до однієї з вен тіла пацієнта. Лікар або медсестра завжди вводитимуть ванкоміцин у кров, а не в м’яз.
Ванкоміцин вводять у вену протягом принаймні 60 хвилин.
При лікуванні захворювань шлунково-кишкового тракту (так званого псевдомембранозного коліту) препарат має вводитися у вигляді розчину для перорального застосування (пацієнт прийматиме препарат перорально).
Тривалість лікування
Тривалість лікування залежить від типу інфекції, яка є у пацієнта, і може тривати кілька тижнів.
Тривалість лікування може відрізнятися залежно від реакції конкретного пацієнта на лікування.
Під час лікування у пацієнта можуть проводитися аналізи крові та сечі, а також перевірятися слух з метою виявлення можливих побічних ефектів.
Застосування більшої, ніж рекомендована, дози Ванкоміцину Кабі
Оскільки препарат вводиться пацієнту в лікарні, малоймовірно, що він отримає надто велику або надто малу дозу. Однак, якщо у пацієнта виникнуть сумніви, він повинен повідомити про це лікареві або медсестрі.
Якщо залишаються будь-які сумніви щодо застосування цього препарату, слід звернутися до лікаря або медсестри.

4. Можливі побічні ефекти

Як і будь-який лікарський засіб, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча вони виникають не у всіх пацієнтів.
Якщо у пацієнта з’являться будь-які з наведених нижче симптомів, необхідно припинити застосування
Ванкоміцину Кабі та негайно звернутися до лікаря:

• червоні, плоскі, схожі на мішень або круглі плями на тулубі, часто з пухирями посередині, шелушіння шкіри, виразки в порожнині рота, горла, носа, статевих органів та очей. Виникненню таких тяжких висипань на шкірі може передувати лихоманка та грипозні симптоми (синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз).
• поширена висипка, висока температура тіла та збільшені лімфатичні вузли (синдром DRESS або синдром гіперчутливості до ліків).
• червона, шелушаща висипка з підшкірними вузликами та пухирями, що супроводжується лихоманкою на початку лікування (гостра загальна ексудативна мультиформна еритема). Ванкоміцин Кабі може викликати алергічні реакції, хоча тяжкі алергічні реакції (анафілактичний шок) виникають рідко. Необхідно негайно повідомити лікаря, якщо у пацієнта виникли раптове свистяче дихання, утруднення дихання, почервоніння верхніх частин тіла, висипка або свербіж.

Всмоктування ванкоміцину з травного тракту є незначним. Однак, якщо у пацієнта є запальний стан травного тракту, особливо при наявності порушень функції нирок, можуть виникати побічні ефекти, подібні до тих, що спостерігаються після внутрішньовенного введення ванкоміцину (крапельного вливання).
Повідомлялося про такі побічні ефекти:
Часті побічні ефекти (можуть виникати у максимум 1 з 10 пацієнтів):

• зниження артеріального тиску;
• задиха, шумне дихання (високий звук, спричинений перешкодою на шляху проходження повітря у верхніх дихальних шляхах);
• висипка та запалення слизової оболонки рота, свербіж, свербляча висипка, кропив’янка;
• проблеми з нирками, які можна виявити за допомогою аналізу крові;
• почервоніння верхніх частин тіла та обличчя, запалення вени.

Нечасті побічні ефекти (можуть виникати у максимум 1 з 100
пацієнтів):

• тимчасова або постійна втрата слуху.

Рідкісні побічні ефекти (можуть виникати у максимум 1 з 1000
пацієнтів):

• зниження кількості білих кров’яних клітин, червоних кров’яних клітин та тромбоцитів (клітин крові, відповідальних за згортання крові);
• підвищення кількості певних білих кров’яних клітин у крові;
• порушення рівноваги, дзвін у вухах, запаморочення;
• васкуліт (запалення кровоносних судин);
• нудота;
• запалення нирок та ниркова недостатність;
• біль у грудній клітці та біль у м’язах спини;
• лихоманка, озноб.

Дуже рідкісні побічні ефекти (можуть виникати у максимум 1 з 10 000
пацієнтів):

• тяжка алергічна шкірна реакція, наприклад, шкіра з лущенням або пухирями, що може супроводжуватися високою температурою та болями в суглобах;
• інфаркт міокарда (раптове зупинення серця);
• запалення кишечника, що призводить до болю в животі та діареї, можливо з домішками крові.

Частота невідома (не може бути визначена на основі наявних даних):

• блювота, діарея;
• сплутаність свідомості, сонливість, відсутність енергії, набряки, затримка рідини, зниження утворення сечі;
• висипка з набряком та болем у ділянці за вухами, шиї, пахових складках, під підборіддям та під пахами (набряк лімфатичних вузлів), ненормальні результати аналізів крові та функції печінки;
• висипка з пухирями та лихоманкою.

Повідомлення про побічні ефекти
Якщо виникають будь-які побічні ефекти, у тому числі ті, що не зазначені в цій інструкції, необхідно повідомити лікаря, лікаря-фармацевта або медсестру. Побічні ефекти можна повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу побічних ефектів лікарських засобів Управління реєстрації лікарських засобів, медичних виробів та біоцидних продуктів
Al. Jerozolimskie 181C
02-222 Варшава
тел.: +48 22 49 21 301
факс: +48 22 49 21 309
веб-сайт: https://smz.ezdrowie.gov.pl
Побічні ефекти також можна повідомляти суб’єкту, відповідальному за лікарський засіб.
Завдяки повідомленням про побічні ефекти можна зібрати більше інформації про безпеку застосування препарату.

5. Як зберігати Ванкоміцин Кабі

Кваліфікований медичний персонал відповідатиме за зберігання препарату.
Препарат потрібно зберігати у місці, недоступному для дітей, і щоб воно було непомітне для них.
Не застосовувати цей препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на картонній упаковці та флаконі після «EXP». Термін придатності вказує останній день зазначеного місяця.
Порошок у первинній упаковці
Зберігати при температурі нижче 25  C.
Зберігати флакон у зовнішній упаковці для захисту від світла.
Термін стабільності пригототованого концентрату та розчину, отриманого після його розведення, наведено нижче у додатковій інформації для медичного персоналу.
Препарати не слід викидати у каналізацію чи побутові контейнери для сміття. Необхідно запитати у фармацевта, як утилізувати препарати, які більше не використовуються. Такий підхід допоможе захистити навколишнє середовище.

6. Вміст упаковки та інша інформація

Що містить Ванкоміцин Кабі

• Діючою речовиною лікарського засобу є ванкоміцин.

Ванкоміцин Кабі, 500 мг, порошок для приготування концентрату розчину для інфузії
Кожна ампула містить 500 мг гідрохлориду ванкоміцину, що відповідає 500 000 ОД
ванкоміцину.
Ванкоміцин Кабі, 1000 мг, порошок для приготування концентрату розчину для інфузії
Кожна ампула містить 1000 мг гідрохлориду ванкоміцину, що відповідає 1 000 000 ОД
ванкоміцину.
Як виглядає Ванкоміцин Кабі та що містить упаковка
Ванкоміцин Кабі, 500 мг, порошок для приготування концентрату розчину для інфузії

• Білий до кремового порошок в ампулі з безбарвного скла (тип I), з пробкою з хлорбутадієнової гуми (тип I), покритою силіконом, та сірим ковпачком типу flip-off з алюмінію/ПП.
• Розміри упаковки: 1 ампула, 10 ампул.

Ванкоміцин Кабі, 1000 мг, порошок для приготування концентрату розчину для інфузії

• Білий до кремового порошок в ампулі з безбарвного скла (тип I), з пробкою з хлорбутадієнової гуми (тип I), покритою силіконом, та зеленим ковпачком типу flip-off з алюмінію/ПП.
• Розміри упаковки: 1 ампула, 10 ампул.

Лікарський засіб має форму порошку, який необхідно розчинити та розбавити перед введенням пацієнтові.
Суб’єкт, відповідальний за випуск, та виробник
Суб’єкт, відповідальний за випуск
Fresenius Kabi Polska Sp. z o.o.
Al. Jerozolimskie 134
02-305 Варшава
Виробник
Xellia Pharmaceuticals ApS
Dalslandsgade 11
2300 Копенгаген S
Данія
Для отримання докладнішої інформації звертайтеся до суб’єкта, відповідального за випуск:
Fresenius Kabi Polska Sp. z o.o.
Al. Jerozolimskie 134
02-305 Варшава
тел. +48 22 345 67 89
Цей лікарський засіб зареєстрований у країнах — учасницях Європейського економічного
простору під такими назвами:
Бельгія Vancomycine Fresenius Kabi 500 mg poeder voor concentraat voor oplossing voor
infusie
Vancomycine Fresenius Kabi 1000 mg poeder voor concentraat voor oplossing
voor infusie
Болгарія Ванкомицин Каби 500 mg прах за концентрат за инфузионен разтвор
Ванкомицин Каби 1000 mg прах за концентрат за инфузионен разтвор
Чехія Vancomycin Kabi
Данія Vancomycin Fresenius Kabi
Естонія Vancomycin Kabi 500 mg
Vancomycin Kabi 1000 mg
Греція Vancomycin/Kabi 500 mg κόνις για πυκνό σκεύασμα για παρασκευή διαλύματος
προς έγχυση
Vancomycin/Kabi 1000 mg κόνις για πυκνό σκεύασμα για παρασκευή διαλύματος
προς έγχυση
Нідерланди Vancomycine Fresenius Kabi 500 mg poeder voor concentraat voor oplossing voor
infusie
Vancomycine Fresenius Kabi 1000 mg poeder voor concentraat voor oplossing
voor infusie
Ірландія Vancomycin 500 mg powder for concentrate for solution for infusion
Vancomycin 1000 mg powder for concentrate for solution for infusion
Ісландія Vancomycin Fresenius Kabi
Литва Vancomycin Kabi 500 mg milteliai infuzinio tirpalo koncentratui
Vancomycin Kabi 1000 mg milteliai infuzinio tirpalo koncentratui
Люксембург Vancomycin Kabi 500 mg Pulver für ein Konzentrat zur Herstellung einer
Infusionslösung oder einer Lösung zum Einnehmen
Vancomycin Kabi 1000 mg Pulver für ein Konzentrat zur Herstellung einer
Infusionslösung oder einer Lösung zum Einnehmen
Латвія Vancomycin Kabi 500 mg pulveris infūziju šķīduma koncentrāta pagatavošanai
Vancomycin Kabi 1000 mg pulveris infūziju šķīduma koncentrāta pagatavošanai
Німеччина Vancomycin Kabi 500 mg Pulver für ein Konzentrat zur Herstellung einer
Infusionslösung oder einer Lösung zum Einnehmen
Vancomycin Kabi 1000 mg Pulver für ein Konzentrat zur Herstellung einer
Infusionslösung oder einer Lösung zum Einnehmen
Норвегія Vancomycin Fresenius Kabi 500 mg pulver til konsentrat til infusjonsvæske,
oppløsning
Vancomycin Fresenius Kabi 1000 mg pulver til konsentrat til infusjonsvæske,
oppløsning
Польща Vancomycin Kabi
Португалія Vancomicina Kabi
Румунія Vancomicina Kabi 500 mg pulbere pentru concentrat pentru soluție perfuzabilă
Vancomicina Kabi 1000 mg pulbere pentru concentrat pentru soluție perfuzabilă
Словенія Vankomicin Kabi 500 mg prašek za koncentrat za raztopino za infundiranje
Vankomicin Kabi 1000 mg prašek za koncentrat za raztopino za infundiranje
Словаччина Vancomycin Kabi 500 mg
Vancomycin Kabi 1000 mg
Угорщина Vancomycin Kabi 500 mg por oldatos infúzióhoz való koncentrátumhoz
Vancomycin Kabi 1000 mg por oldatos infúzióhoz való koncentrátumhoz
Великобританія Vancomycin 500 mg powder for concentrate for solution for infusion
Vancomycin 1000 mg powder for concentrate for solution for infusion
Інші джерела інформації
Рада/медична освіта
Антибіотики застосовують для лікування бактеріальних інфекцій. Вони неефективні при вірусних інфекціях.
Якщо лікар призначив пацієнтові антибіотики, це необхідно для лікування певної, наявної захворювання.
Незважаючи на застосування антибіотиків, деякі бактерії можуть вижити або продовжувати розмножуватися. Це явище називається резистентністю, і воно призводить до того, що лікування антибіотиками іноді стає неефективним. Неправильне застосування антибіотиків сприяє виникненню резистентності. Пацієнт також може сприяти виникненню резистентності та тим самим затримати одужання або зменшити ефективність антибіотикотерапії, якщо не дотримуватиметься правильних:

• дозування;
• графіка лікування;
• тривалості лікування.

Тому, щоб зберегти ефективність цього лікарського засобу, необхідно:
1 — застосовувати антибіотики лише за призначенням лікаря.
2 — суворо дотримуватися призначеного способу застосування.
3 — не застосовувати повторно антибіотик без призначення лікаря, навіть для лікування схожого захворювання.

Інформація, призначена виключно для медичного фахового персоналу:

Приготування
Концентрат
500 мг
Розчинити вміст флакону в 10 мл стерильної води для ін'єкцій.
1000 мг
Розчинити вміст флакону в 20 мл стерильної води для ін'єкцій.
Розчин для інфузії
500 мг
Розбавити приготований концентрат (50 мг/мл) принаймні в 100 мл розчину натрію хлориду
9 мг/мл (0,9%) для ін'єкцій, розчину глюкози 50 мг/мл (5%) для ін'єкцій, розчину натрію хлориду
9 мг/мл (0,9%) у розчині глюкози 50 мг/мл (5%) для ін'єкцій або розчину Рінгера з ацетатом
для ін'єкцій.
1000 мг
Розбавити приготований концентрат (50 мг/мл) принаймні в 200 мл розчину натрію хлориду
9 мг/мл (0,9%) для ін'єкцій, розчину глюкози 50 мг/мл (5%) для ін'єкцій, розчину натрію хлориду
9 мг/мл (0,9%) у розчині глюкози 50 мг/мл (5%) для ін'єкцій або розчину Рінгера з ацетатом
для ін'єкцій.
Концентрація у приготованому розчині для інфузії не повинна перевищувати 0,5% (мас./об., 5 мг/мл).
У пацієнтів із обмеженим введенням рідини можна застосовувати розчин із концентрацією до 10 мг/мл;
використання таких високих концентрацій може збільшувати ризик виникнення побічних ефектів,
пов'язаних з введенням препарату у формі інфузії.
Розчини, отримані після розчинення та розведення, слід перевірити перед введенням на наявність
видимих твердих частинок та зміни кольору. Використовувати слід лише прозорий розчин, який не
містить видимих твердих частинок.
Розчин для інфузії не слід змішувати з іншими лікарськими засобами.
Інфузія
Відповідну дозу слід вводити повільно внутрішньовенно крапельно протягом принаймні години або
зі швидкістю не більше 10 мг/хв (що триваліше), що відповідає 2 мл/хв у разі інфузії розчину
із концентрацією 5 мг/мл.
Розчин для перорального застосування
Об'єм 2,5 мл приготованого концентрату містить 125 мг гідрохлориду ванкоміцину,
його слід розбавити 5 мл води, тобто 1 об'єм приготованого концентрату розбавляють
2 об'ємами води. Розведений розчин слід дати пацієнту для прийому внутрішньо або ввести
через назогастральний зонд.
До приготованого розчину можна додати перед застосуванням засіб для покращення смаку,
наприклад, звичайні смакові сиропи.
Дозування
Внутрішньовенне введення
Початкову дозу підбирають індивідуально залежно від загальної маси тіла. Зазвичай застосовують:
Пацієнти віком 12 років і старші
15–20 мг/кг маси тіла кожні 8–12 годин (не слід застосовувати більше 2 г на одну дозу).
Новонароджені віком від першого місяця життя та діти віком до 12 років
10–15 мг/кг маси тіла кожні 6 годин.
Новонароджені доношеної вагітності (від народження до 27 днів постнатального віку) та недоношені діти (від народження до очікуваної дати пологів плюс 27 днів)
Для визначення схеми дозування ванкоміцину для новонароджених слід звернутися за порадою до лікаря, який має досвід у лікуванні новонароджених. Один із можливих режимів дозування ванкоміцину для новонароджених наведено в таблиці нижче:

PMA: постконцепційний вік [час, що минув з першого дня останнього місячного кровотечівня до пологів (вік вагітності) плюс час, що минув з моменту народження (післяпологовий вік)].
Пероральне застосування
Пацієнти віком 12 років і старше
Лікування інфекцій Clostridioides difficile (CDI):
Рекомендована доза ванкоміцину — 125 мг кожні 6 годин протягом 10 днів при першому епізоді неважкої інфекції Clostridioides difficile. Дозу можна збільшити до 500 мг кожні 6 годин протягом 10 днів при важких або ускладнених інфекціях. Не слід перевищувати максимальну добову дозу 2 г.
Новонароджені, немовлята та діти віком до 12 років
Рекомендована доза ванкоміцину — 10 мг/кг маси тіла кожні 6 годин протягом 10 днів при пероральному застосуванні. Не слід перевищувати максимальну добову дозу 2 г.
Зберігання
Ванкоміцин Кабі, порошок для приготування концентрату розчину для інфузії, слід зберігати при температурі нижче 25 °C. Зберігати флакон у зовнішній упаковці для захисту від світла.
Препарат Ванкоміцин Кабі, порошок для приготування концентрату розчину для інфузії, не слід застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на картонній коробці.
Приготований концентрат
Внутрішньовенне застосування: приготований концентрат слід розбавити одразу після приготування.
Пероральне застосування: хімічну та фізичну стабільність концентрату підтверджено протягом 96 годин при температурі 2–8 °C.
Розведений препарат
З мікробіологічної та фізико-хімічної точок зору, препарат слід використовувати одразу після розведення.