Інструкція, що входить до упаковки: інформація для користувача

Вівакор, 6,25 мг, таблетки
Вівакор, 12,5 мг, таблетки
Вівакор, 25 мг, таблетки
Carvedilolum
Перед застосуванням лікарського засобу уважно прочитайте всю інструкцію, оскільки вона містить
важливу інформацію для пацієнта.

Зберігайте цю інструкцію, щоб у разі потреби мати змогу звернутися до неї знову.
Якщо виникнуть будь-які сумніви, зверніться до лікаря або фармацевта.
Цей лікарський засіб призначено виключно для конкретної особи. Не передавайте його іншим особам. Лікарський засіб може їм нашкодити, навіть якщо симптоми їхнього захворювання такі самі.
Якщо у пацієнта виникнуть будь-які небажані явища, у тому числі ті, що не зазначені в цій інструкції, необхідно повідомити про це лікареві або фармацевту. Див. розділ 4.

Зміст інструкції

Що таке лікарський засіб Вівакор і для чого його застосовують
Важливі відомості перед застосуванням лікарського засобу Вівакор
Як застосовувати лікарський засіб Вівакор
Можливі небажані ефекти
Як зберігати лікарський засіб Вівакор
Вміст упаковки та інша інформація

1. Що таке лікарський засіб Вівакор і для чого його застосовують

Лікарський засіб Вівакор, 6,25 мг, 12,5 мг або 25 мг, таблетки містить як діючу речовину карведилол, який
розширює судини шляхом блокування α-1-адренергічних рецепторів і гальмує
систему ренін-ангіотензин-альдостерон шляхом блокування β-адренергічних рецепторів.
Вівакор застосовують для лікування:

симптоматичної хронічної недостатності серця (стабільної легкої, середньої або тяжкої хронічної недостатності серця) додатково до звичайно застосовуваних базових ліків,
артеріальної гіпертензії,
стабільної стенокардії,
пацієнтів після інфаркту міокарда з виявленими порушеннями функції лівого шлуночка (фракція викиду лівого шлуночка (LVEF) ≤ 40%).

2. Важливі відомості перед застосуванням лікарського засобу Вівакор

Коли не застосовувати лікарський засіб Вівакор

якщо пацієнт має алергію на карведилол або будь-який із інших компонентів цього лікарського засобу (перелічених у розділі 6.);
якщо пацієнт має нестабільну або некомпенсовану серцеву недостатність;
якщо пацієнт має явні клінічні порушення функції печінки;
якщо пацієнт має передсердно-шлуночкову блокаду II або III ступеня (окрім випадків, коли він має постійний кардіостимулятор);
якщо пацієнт має повільну серцеву діяльність (< 50 скорочень/хвилину);
якщо пацієнт має синдром хворого вузла (включаючи синусово-передсердну блокаду);
якщо пацієнт має тяжке гіпотензію (систолічний артеріальний тиск < 85 мм рт. ст.);
якщо пацієнт має тяжкі серцеві порушення (кардіогенний шок);
якщо пацієнт має захворювання дихальної системи, пов’язані з бронхоспазмом або астмою;
якщо у пацієнта спостерігається значне затримання рідини в організмі або перевантаження серця, що вимагає внутрішньовенного введення ліків, які підвищують скоротливість міокарда;
якщо пацієнт має метаболічний ацидоз;
якщо пацієнт має феохромоцитому (окрім випадків, коли її симптоми ефективно лікуються ліками, що блокують альфа-адренергічні рецептори).

Попередження та заходи обережності
Перед початком застосування лікарського засобу Вівакор слід проконсультуватися з лікарем або фармацевтом.
Коли слід дотримуватися особливої обережності при застосуванні лікарського засобу Вівакор

якщо пацієнт має хронічну серцеву недостатність, оскільки може виникнути загострення серцевої недостатності або затримка рідини;
якщо пацієнт має артеріальну гіпертензію та хронічну серцеву недостатність, яка лікується глікозидами наперстянки (ланатозиди), слід дотримуватися обережності при застосуванні Вівакору, оскільки як глікозиди наперстянки, так і Вівакор уповільнюють передсердно-шлуночкове проведення;
якщо пацієнт має хронічну серцеву недостатність і низький артеріальний тиск (систолічний артеріальний тиск < 100 мм рт. ст.), ішемічну хворобу серця, дифузні захворювання судин і (або) супутні порушення функції нирок. Під час підвищення дози лікарського засобу Вівакор лікар буде контролювати функцію нирок, і у разі виявлення погіршення функції нирок може рекомендувати припинення лікування або зменшення дози;
якщо пацієнт має порушення функції лівого шлуночка після гострого інфаркту міокарда. Перед початком лікування карведилолом стан пацієнта має бути стабільним, і він повинен приймати інгібітор АПФ щонайменше 48 годин, у дозі, яка не змінювалася протягом останніх 24 годин;
якщо пацієнт має хронічну обструктивну хворобу легень (ХОХЛ) або схильність до бронхоспазму, але не лікується з цього приводу пероральними або інгаляційними препаратами. Якщо під час застосування лікарського засобу Вівакор виникнуть будь-які ознаки або симптоми бронхоспазму, слід повідомити про це лікаря;
якщо пацієнт має цукровий діабет, оскільки Вівакор може погіршувати ефективність регуляції рівня глюкози в крові та може маскувати або послаблювати ранні симптоми та ознаки гіпоглікемії (низький рівень глюкози в крові). При початку застосування лікарського засобу Вівакор або підвищенні його дози рекомендується регулярний контроль рівня глюкози в крові та корекція дози гіпоглікемічних засобів, оскільки застосування Вівакору може призвести до погіршення ефективності регуляції рівня глюкози в крові;
якщо пацієнт має порушення периферичного кровообігу та синдром Рейно, оскільки застосування ліків, що блокують бета-адренергічні рецептори, може збільшувати ризик виникнення або загострення симптомів порушень функції артерій;
якщо пацієнт має гіпертиреоз, оскільки Вівакор може маскувати ознаки та симптоми гіпертиреозу;
якщо частота серцевих скорочень менше 55 уд/хв, слід проконсультуватися з лікарем, який може вирішити про зменшення дози;
якщо у пацієнта коли-небудь були тяжкі алергічні реакції або пацієнти, які проходять курс десенсибілізуючої терапії (як і інші препарати цієї групи, Вівакор може підвищувати чутливість до алергенів та посилювати анафілактичні реакції);
якщо у пацієнта виникають серйозні небажані шкірні реакції. Під час лікування карведилолом повідомляли про дуже рідкісні випадки тяжких шкірних реакцій, наприклад, еритему мультиформну, токсичну епідермальну некролізу або синдром Стівенса-Джонсона (див. розділ 4 Можливі небажані ефекти). Карведилол слід повністю скасувати, якщо у пацієнта виникнуть серйозні небажані шкірні реакції, які можуть бути пов’язані з карведилолом;
якщо пацієнт має псоріаз, пов’язаний з застосуванням бета-адренолітичних засобів. Лікар повинен оцінити потенційні ризики та переваги від застосування лікарського засобу Вівакор;
якщо пацієнт одночасно приймає інші ліки, наприклад, дигоксин, циклоспорин, рифампіцин, засоби загального знеболювання або антиаритмічні засоби;
якщо у пацієнта є феохромоцитома, слід суворо дотримуватися рекомендацій лікаря. Перед застосуванням Вівакору лікар рекомендує приймати альфа-адренолітичний засіб;
якщо у пацієнта підозрюється стенокардія Принцметала, оскільки застосування ліків, що блокують лише бета-адренергічні рецептори, може бути пов’язане з ризиком болю в грудній клітці. Однак додаткові властивості лікарського засобу Вівакор, що блокують альфа-1-адренергічні рецептори, можуть запобігати такій дії;
якщо пацієнт носить контактні лінзи, оскільки можливе зниження секреції слізної рідини.

Як і при застосуванні всіх бета-адренергічних засобів, карведилол не слід різко скасовувати.
Це особливо важливо для пацієнтів із захворюванням коронарних артерій. Дозу карведилолу слід
поступово зменшувати (протягом 2 тижнів).
Взаємодія лікарського засобу Вівакор з іншими ліками
Слід повідомити лікареві або фармацевту про всі ліки, які пацієнт приймає зараз або приймав нещодавно, а також про ліки, які він планує приймати.
Особливо важливо повідомити лікареві, якщо пацієнт приймає такі ліки:

засоби, що містять дигоксин (використовуються для лікування серцевої недостатності), оскільки лікар може рекомендувати корекцію дозування під час одночасного застосування з лікарським засобом Вівакор;
пероральний циклоспорин (ліки, що послаблюють імунну систему організму для запобігання відторгнення трансплантованого органу), оскільки Вівакор може посилювати дію циклоспорину;
рифампіцин (антибіотик, що використовується для лікування туберкульозу), оскільки він може послаблювати дію лікарського засобу Вівакор;
флуоксетин та пароксетин (ліки, що використовуються для лікування депресії);
інсулін та пероральні гіпоглікемічні засоби, оскільки Вівакор може посилювати дію цих ліків. Лікар може рекомендувати частіший контроль рівня глюкози в крові;
резерпін (ліки, що впливають на артеріальний тиск) та інгібітори моноаміноксидази (різновид антидепресантів), оскільки ці ліки можуть призводити до додаткового уповільнення серцевої діяльності та (або) зниження артеріального тиску;
препарати-антагоністи кальцію, що не є похідними дигідропіридину, аміодарон та інші ліки, що використовуються при порушеннях ритму серця. Лікар буде контролювати ЕКГ та артеріальний тиск;
клонідин (ліки, що використовуються для зниження артеріального тиску та лікування мігрені);
інші ліки, що знижують артеріальний тиск. Вівакор може посилювати дію одночасно застосовуваних засобів, що знижують тиск крові (наприклад, антагоністів альфа-адренергічних рецепторів), та ліків, побічним ефектом яких є зниження артеріального тиску (наприклад, барбітуратів, що використовуються для лікування епілепсії, похідних фенотіазину, що використовуються для лікування психозів, трициклічних антидепресантів, що використовуються для лікування депресії, вазодилататорів), а також алкоголю;
засоби загального знеболювання;
нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ), які можуть послаблювати дію лікарського засобу Вівакор;
бронходилататори.

Застосування лікарського засобу Вівакор разом з їжею та алкоголем
Лікарський засіб Вівакор можна приймати разом з їжею або незалежно від прийому їжі.
Лікарський засіб Вівакор може посилювати дію алкоголю.
Вагітність та годування груддю
Якщо пацієнтка вагітна або годує груддю, підозрює, що може бути вагітною, або планує завагітніти, вона повинна проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього лікарського засобу.
Дослідження на тваринах виявили шкідливий вплив на фертильність. Потенційний ризик для людей невідомий.
Не слід застосовувати лікарський засіб Вівакор під час вагітності, окрім випадків, коли очікувані переваги від лікування переважають можливий ризик.
Не слід застосовувати лікарський засіб Вівакор під час годування груддю, окрім випадків, коли очікувані переваги від лікування переважають можливий ризик.
Керування транспортними засобами та робота з механізмами
Як і при застосуванні багатьох інших ліків для лікування гіпертензії, слід пам’ятати, що при виникненні запаморочення або інших подібних небажаних симптомів не можна керувати транспортними засобами або працювати з механізмами. Це особливо важливо на початку лікування або під час зміни режиму лікування, а також при одночасному прийомі алкоголю.
Усі таблетки лікарського засобу Вівакор містять лактозу, а Вівакор у дозі 6,25 мг містить сахарозу.
Кожна таблетка лікарського засобу Вівакор 6,25 мг містить 50 мг лактози та 12,5 мг сахарози.
Кожна таблетка лікарського засобу Вівакор 12,5 мг містить 62,5 мг лактози.
Кожна таблетка лікарського засобу Вівакор 25 мг містить 125 мг лактози.
Якщо у пацієнта раніше було виявлено непереносимість певних цукрів, він повинен проконсультуватися з лікарем перед прийомом цього лікарського засобу.
Кожна таблетка лікарського засобу Вівакор 12,5 мг та Вівакор 25 мг містить натрій.
Лікарський засіб містить менше 1 ммоль (23 мг) натрію на таблетку, тобто лікарський засіб вважається «без натрію».

3. Як застосовувати ліки Вівакор

Ці ліки слід завжди застосовувати згідно з призначенням лікаря або фармацевта. У разі виникнення сумнівів
слід звернутися до лікаря або фармацевта. Якщо пацієнт відчуває, що дія ліків Вівакор є
занадто сильною або недостатньою, йому слід проконсультуватися з лікарем або фармацевтом. Таблетки слід ковтати,
запиваючи щонайменше половиною склянки води.
Таблетки Вівакор слід приймати з достатньою кількістю рідини. Пацієнти з хронічною
недостатністю серця повинні приймати таблетки під час їжі.
Таблетки ліків Вівакор доступні в таких дозуваннях:
6,25 мг, 12,5 мг і 25 мг
Симптоматична хронічна недостатність серця
Лікар підбирає дозу цих ліків індивідуально для кожного пацієнта.
Лікування ліками Вівакор починається під наглядом лікаря, який має досвід у лікуванні
недостатності серця, і перед цим проводиться оцінка клінічного стану пацієнта. Залежно від результатів оцінки
клінічного стану пацієнта ліки можуть призначатися амбулаторно або в умовах стаціонару.
Дорослі
Рекомендована початкова доза — 3,125 мг 2 рази на добу протягом 2 тижнів. Якщо ліки добре
переносяться, лікар поступово збільшуватиме дозу з інтервалами не менше ніж 2 тижні згідно з такою
схемою: до 6,25 мг 2 рази на добу, потім до 12,5 мг 2 рази на добу, аж до 25 мг 2 рази на
добу. Слід прагнути до максимальної дози, яку добре переносить пацієнт.
Максимальна рекомендована доза для всіх пацієнтів з тяжкою хронічною недостатністю серця, а також
для пацієнтів з легкою або помірною недостатністю серця, маса тіла яких менше 85 кг, становить 25 мг 2 рази на добу. У пацієнтів з легкою або помірною недостатністю серця, маса тіла яких
більше 85 кг, максимальна рекомендована доза становить 50 мг 2 рази на добу.
У пацієнтів із систолічним артеріальним тиском < 100 мм рт. ст. під час підвищення дози ліків
Вівакор може погіршитися функція нирок і (або) загоститися недостатність серця. Тому
перед кожним підвищенням дози лікар буде контролювати функцію нирок і оцінювати тяжкість
суб’єктивних і об’єктивних симптомів недостатності серця та розширення судин.
Якщо лікування ліками Вівакор було припинене на термін більше 2 тижнів, повторне введення
ліків слід починати з дози 3,125 мг 2 рази на добу і поступово збільшувати дозу згідно з
наведеними вище рекомендаціями щодо дозування.
Літні пацієнти
Дозування таке саме, як у дорослих.
Діти та підлітки
Безпека та ефективність ліків у дітей та підлітків (віком до 18 років) не встановлені.
Артеріальна гіпертензія
Рекомендовано дозування 1 раз на добу.
Дорослі
Рекомендована початкова доза — 12,5 мг 1 раз на добу протягом перших 2 днів. Потім рекомендовано
збільшити дозу до 25 мг 1 раз на добу. У більшості пацієнтів цієї дози достатньо, але
за необхідності лікар може збільшити дозу до максимальної дози 50 мг,
яка застосовується в одній дозі або розділена на кілька прийомів.
Збільшення дози слід проводити з інтервалами не менше 2 тижнів.
Літні пацієнти
Рекомендована початкова доза — 12,5 мг на добу. У багатьох випадках ця доза забезпечує
наявний контроль артеріального тиску. Якщо зниження артеріального тиску недостатнє,
лікар може поступово збільшувати дозу до максимальної рекомендованої дози 50 мг,
яка застосовується в одній дозі або розділена на кілька прийомів.
Діти та підлітки
Безпека та ефективність ліків у дітей та підлітків (віком до 18 років) не встановлені.
Стенокардія
Дорослі
Рекомендована початкова доза — 12,5 мг 2 рази на добу протягом перших 2 днів. Потім рекомендовано
збільшити дозу до 25 мг 2 рази на добу.
Літні пацієнти
Максимальна рекомендована добова доза — 50 мг у розділених дозах.
Діти та підлітки
Безпека та ефективність ліків у дітей та підлітків (віком до 18 років) не встановлені.
Дисфункція лівого шлуночка після гострого інфаркту міокарда
У пацієнтів із порушеннями функції лівого шлуночка після інфаркту міокарда рекомендована початкова доза — 6,25 мг 2 рази на добу. Пацієнта спостерігатимуть протягом 3 годин після прийому
першої дози. Лікар поступово збільшуватиме дозу кожні 3–10 днів до дози 12,5 мг 2 рази на добу, а
потім до 25 мг 2 рази на добу. У пацієнтів, які не переносять дозу 6,25 мг 2 рази на
добу, лікар зменшить дозу до 3,125 мг 2 рази на добу і продовжуватиме застосовувати цю дозу
протягом 3–10 днів. Якщо ця доза добре переноситься, її збільшують до 6,25 мг 2
рази на добу, а потім поступово до 25 мг 2 рази на добу. Слід прагнути до максимальної дози,
яку добре переносить пацієнт.
Пацієнти з супутньою хворобою печінки
Застосування ліків Вівакор протипоказане пацієнтам із супутніми порушеннями функції печінки.
Пацієнти з супутніми порушеннями функції нирок
У пацієнтів із систолічним артеріальним тиском > 100 мм рт. ст. немає необхідності зменшувати
дозу.
Застосування більшої, ніж рекомендована, дози ліків Вівакор
У разі прийому дози, що перевищує рекомендовану, слід негайно звернутися до лікаря
або звернутися до найближчої лікарні.
Значне передозування може призводити до артеріальної гіпотензії (занадто низький артеріальний тиск),
брадикардії (занадто повільна робота серця), недостатності серця, кардіогенного шоку (недостатнє постачання крові до тканин і органів через недостатність серця) і зупинки
кровообігу. Також спостерігалися порушення дихання, бронхоспазм, блювота, порушення
свідомості та генералізовані судоми.
Пропуск прийому ліків Вівакор
Не слід застосовувати подвійну дозу для відшкодування пропущеної дози. У разі
пропуску прийому дози (або кількох доз) не слід збільшувати наступну дозу ліків. Наступну
дозу слід прийняти в звичайний час. Лікування слід продовжувати згідно з рекомендаціями лікаря.
Припинення застосування ліків Вівакор
Застосування ліків Вівакор є тривалим лікуванням. Раптове припинення лікування може призвести
до появи болю в грудній клітці та підвищення артеріального тиску, особливо у пацієнтів з
нестабільною стенокардією. Ліки слід відміняти поступово, згідно з рекомендаціями лікаря.
У разі будь-яких подальших сумнівів щодо застосування цих ліків слід звернутися до
лікаря або фармацевта.

4. Можливі побічні ефекти

Як і будь-який лікарський засіб, цей препарат може спричиняти побічні ефекти, хоча вони виникають не у кожного.
Частота можливих побічних ефектів
Дуже часто (відбувається у більш ніж 1 із 10 пацієнтів):

запаморочення, головний біль, зазвичай незначні та виникають на початку лікування
серцева недостатність
надто низький артеріальний тиск
втомування (слабкість)

Часто (відбувається у 1 із 10 пацієнтів):

бронхіт, пневмонія, інфекція верхніх дихальних шляхів
інфекція сечових шляхів
анемія
збільшення маси тіла
гіперхолестеринемія (підвищення концентрації холестерину в крові)
у пацієнтів із цукровим діабетом — зниження ефективності регуляції концентрації глюкози, що може призводити до гіперглікемії (надто висока концентрація глюкози в крові) або гіпоглікемії (надто низька концентрація глюкози в крові)
депресія, погіршення настрою
передозовий стан, непритомність
порушення зору
зниження виділення сліз (синдром сухого ока), подразнення очей
брадикардія (повільна робота серця)
гіперволемія (збільшення об’єму циркулюючої крові) та перевантаження рідиною
набряки (в тому числі загальні, периферичні, ортостатичні та локалізовані в області статевих органів та нижніх кінцівках)
ортостатична гіпотензія (раптове зниження тиску під час зміни положення тіла)
порушення кровообігу в кінцівках (холодні кінцівки, захворювання периферичних судин, загострення перемежаючого кульгавості — біль у литкових м’язах під час ходьби, синдром Рейно — побліднення та посиніння пальців рук і ніг, носа або вух, спричинене судомою судин)
гіпертензія
задишка, набряк легень, астма у схильних пацієнтів
порушення шлунково-кишкового тракту (нудота, діарея, блювота, диспепсія, біль у животі)
біль у кінцівках
ниркова недостатність та погіршення функції нирок у пацієнтів із загальною судинною хворобою та (або) попередніми порушеннями функції нирок
біль

Нечасто (відбувається у 1 із 100 пацієнтів):

порушення сну
парестезія (поколювання та оніміння кінцівок)
передсердно-шлуночковий блок (порушення провідності імпульсів у серцевому м’язі)
стенокардія (біль у грудній клітці)
запор
шкірні реакції (наприклад, алергічна висипка, дерматит, кропив’янка, свербіж шкіри, шкірні зміни типу псоріазу та плоского лишаю)
алопеція
порушення ерекції, імпотенція

Рідко (відбувається у 1 із 1000 пацієнтів):

низька кількість тромбоцитів (тромбоцитопенія)
гіперемія слизової оболонки носа (набряк слизової оболонки носа)
сухість слизової оболонки порожнини рота
порушення сечовипускання

Дуже рідко (відбувається у 1 із 10 000 пацієнтів):

низька кількість білих кров’яних тілець (лейкопенія)
гіперчутливість (алергічна реакція)
неправильні результати досліджень функції печінки (підвищення активності аланінамінотрансферази (AlAT), аспартатамінотрансферази (AspAT) та гама-глутамілтрансферази)
недержання сечі у жінок
тяжкі шкірні реакції (наприклад, еритема ексудативна поліморфна, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз)

У пацієнтів із застійною серцевою недостатністю під час збільшення дози карведилолу може виникнути загострення серцевої недостатності та затримка рідини.
У пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю та низьким артеріальним тиском, ішемічною хворобою серця, загальною судинною хворобоою та (або) супутніми порушеннями функції нирок під час лікування карведилолом спостерігалося оборотне погіршення функції нирок.
Частота виникнення побічних ефектів не залежить від дози, за винятком запаморочення, порушень зору та брадикардії.
Профіль побічних ефектів у пацієнтів із гіпертензією та стенокардією, які лікуються препаратом Вівакор, відповідає профілю, що спостерігається у пацієнтів із серцевою недостатністю, хоча частота цих ефектів є меншою.
Оскільки Вівакор має бета-адренолітичну дію, під час лікування може виявитися прихований цукровий діабет, погіршитися контроль концентрації глюкози та пригальмуватися регуляція концентрації глюкози.
Повідомлялося про окремі випадки недержання сечі у жінок, які зникають після припинення лікування.
У деяких пацієнтів, які лікуються препаратом Вівакор, можуть виникати інші побічні ефекти.
Повідомлення про побічні ефекти
Якщо виникнуть будь-які побічні ефекти, включаючи ті, що не зазначені в інструкції, необхідно повідомити лікаря або фармацевта. Побічні ефекти можна повідомляти безпосередньо до:
Департаменту моніторингу побічних ефектів лікарських засобів Управління реєстрації лікарських засобів, медичних виробів та біоцидних продуктів,
ал. Єрозолимське 181C
02-222 Варшава
тел.: + 48 22 49 21 301
факс: + 48 22 49 21 309
Вебсайт: https://smz.ezdrowie.gov.pl .
Побічні ефекти можна також повідомляти суб’єкту відповідальності.
Завдяки повідомленням про побічні ефекти можна буде зібрати більше інформації щодо безпеки застосування лікарського засобу.

5. Як зберігати ліки Вівакор

Зберігати при температурі нижче 25 °C.
Вівакор, 6,25 мг, таблетки: зберігати в оригінальній упаковці для захисту від світла та вологи.
Вівакор, 12,5 мг, 25 мг, таблетки: зберігати в оригінальній упаковці для захисту від світла.
Зберігати у недоступному для дітей місці.
Не застосовувати ліки після закінчення терміну придатності (EXP), зазначеного на упаковці. Термін придатності вказує на останній день місяця.
Ліки не слід викидати у каналізацію чи побутові сміттєві контейнери. Слід запитати фармацевта, як позбутися ліків, які більше не використовуються. Такий підхід допоможе захистити навколишнє середовище.

6. Вміст упаковки та інша інформація

Що містить лікарський засіб Вівакор
Діючою речовиною препарату є карведилол.
Одна таблетка містить 6,25 мг, 12,5 мг або 25 мг карведилолу.
Інші компоненти лікарського засобу:
Вівакор, 6,25 мг, таблетки — лактоза моногідрат, кросповідон, сахароза, діоксид кремнію колоїдний
безводний, повідон К-25, стеарат магнію, хіноліновий жовтий Ariavit (Е-104).
Вівакор, 12,5 мг, таблетки — крохмаль картопляний, лактоза моногідрат, натрію лаурилсульфат,
стеарат магнію, натрію кроскармелоза, діоксид кремнію колоїдний безводний.
Вівакор, 25 мг, таблетки — крохмаль картопляний, лактоза моногідрат, натрію лаурилсульфат, стеарат магнію,
натрію кроскармелоза, діоксид кремнію колоїдний безводний.
Як виглядає лікарський засіб Вівакор і що містить упаковка
Вівакор, 6,25 мг, таблетки
Світло-жовті, подовжені таблетки з маркуванням «Е 341» з одного боку та подільною рисками з іншого боку.
Вівакор, 12,5 мг, таблетки
Білі або майже білі, подовжені, двоопуклі таблетки з подільною рисками з одного боку.
Вівакор, 25 мг, таблетки
Білі або майже білі, круглі, двоопуклі таблетки з подільною рисками з одного боку.
Таблетки можна розділити на рівні дози.
Таблетки Вівакор 6,25 мг доступні в упаковках по 30 або 60 таблеток у блистерах з плівки OPA/Al/PVC/Al, упакованих у картонні коробки.
Таблетки Вівакор 12,5 мг та 25 мг доступні в упаковках по 30 або 60 таблеток у блистерах з плівки PVC/алюміній, упакованих у картонні коробки.
Відповідальний суб’єкт
PROTERAPIA Spółka z o.o.
вул. Комітету Оброни Робітніків 45 D
02-146 Варшава
Виробник
EGIS Pharmaceuticals PLC
1165 Будапешт, Бекеньфельді ґат 118-120.
Угорщина
Для отримання детальнішої інформації звертайтеся до представника відповідального суб’єкта:
PROTERAPIA Spółka z o.o.
вул. Комітету Оброни Робітніків 45 D
02-146 Варшава
тел. (22) 417 92 00