Інструкція, що входить до упаковки: інформація для користувача

ЦИТОСАР, 500 мг, порошок і розчинник для приготування розчину для ін'єкцій
Cytarabinum
Перед застосуванням лікарського засобу уважно прочитайте цю інструкцію, оскільки вона містить
важливу інформацію для пацієнта.

Зберігайте цю інструкцію, щоб мати змогу звернутися до неї у разі потреби.
При виникненні будь-яких сумнівів зверніться до лікаря або фармацевта.
Цей лікарський засіб призначено виключно певній особі. Не передавайте його іншим особам. Лікарський засіб може нашкодити іншій особі, навіть якщо симптоми її захворювання такі самі.
Якщо у пацієнта виникнуть будь-які небажані ефекти, у тому числі ті, що не вказані в цій інструкції, необхідно повідомити про це лікаря або фармацевта. Див. розділ 4.

Зміст інструкції

Що таке лікарський засіб і для чого його застосовують
Важливі відомості перед застосуванням лікарського засобу
Як застосовувати лікарський засіб
Можливі небажані ефекти
Як зберігати лікарський засіб
Вміст упаковки та інша інформація

1. Що таке лікарський засіб і для чого його застосовують

Лікарський засіб належить до групи протинеопластичних засобів. Застосовувати його можуть лише лікарі, які мають досвід у галузі хіміотерапії онкологічних захворювань, і тільки у разі, коли користь від лікування цитарабіном перевищує можливі ризики.
Засіб застосовують для лікування гострого мієлоїдного лейкозу у дорослих і дітей. Також показаний для лікування гострого лімфобластного лейкозу та хронічного мієлоїдного лейкозу. Може застосовуватися у монотерапії (як єдиний засіб) або одночасно з іншими протинеопластичними засобами. Найкращі результати досягаються при застосуванні комбінованої терапії.
Засіб у високих дозах, що вводиться внутрішньовенно крапельно одночасно з іншими протинеопластичними засобами або у монотерапії, ефективний для лікування лейкозу з несприятливим прогнозом, лейкозу, стійкого до лікування, та загострень (рецидивів) гострого лейкозу.
Рідко ефективний для лікування пацієнтів із твердими пухлинами.

2. Важливі відомості перед застосуванням лікарського засобу

Коли не застосовувати лікарський засіб

якщо пацієнт має алергію на цитарабін або будь-який інший компонент цього лікарського засобу (перераховані в пункті 6).

У разі терапії великими дозами, вводними внутрішньовенно, для приготування розчину не можна
використовувати розчинники, що містять бензиловий спирт.
Попередження та заходи обережності

У пацієнтів із попередньо виявленим лікарським пригніченням функції кісткового мозку. Лікарський засіб сильно пригнічує діяльність кісткового мозку, викликає лейкопенію (зниження кількості білих кров’яних тілець у периферичній крові), тромбоцитопенію (зниження кількості тромбоцитів) та анемію. Існує ризик потенційно смертельних інфекцій, пов’язаних з гранулоцитопенією (зниження кількості нейтрофільних гранулоцитів — виду білих кров’яних тілець), ризик зниження захисних функцій організму та кровотеч через тромбоцитопенію. Лікар може розглянути питання про припинення застосування лікарського засобу або корекцію дози,
якщо у периферичній крові пацієнта виявлено менше ніж 50 000 тромбоцитів/мм³ або
1000 гранулоцитів/мм³. Повторне введення лікарського засобу можливе після відновлення функції кісткового мозку
та збільшення кількості тромбоцитів та гранулоцитів.
У пацієнтів, які отримують великі дози лікарського засобу (2–3 г/м² тіла), через можливі тяжкі та іноді смертельні ураження центральної нервової системи (зокрема, судоми), шлунково-кишкового тракту, легень (синдром гострої дихальної недостатності дорослих, набряк легень) та симптоми кардіомегалії (збільшення серця).
У пацієнтів, яким застосовують великі дози лікарського засобу, оскільки спостерігалося тяжке ураження очей, а також ризик розвитку нейропатії. Можуть знадобитися зміни схеми лікування, щоб уникнути незворотних нейрологічних порушень.
У пацієнтів, яким застосовують великі дози цитарабіну в поєднанні з циклофосфамідом, оскільки відзначалися випадки кардіомегалії, що призводила до смерті.
У пацієнтів із гострим нелімфобластним лейкозом, яким одночасно застосовують великі дози цитарабіну, даунорубіцин та аспарагіназу, оскільки спостерігалися периферичні рухові та чутливі нейропатії (ураження периферичних нервів).
Під час застосування швидких внутрішньовенних ін’єкцій великих доз лікарського засобу, оскільки часто виникають нудота та блювота, які можуть тривати кілька годин. Ці симптоми, як правило, менш виражені, коли лікарський засіб вводиться крапельно.
У пацієнтів, яким застосовують стандартні дози лікарського засобу одночасно з іншими ліками через можливість розвитку симптомів перитоніту, коліту, що супроводжується нейтропенією та тромбоцитопенією.
У дітей із гострим мієлобластним лейкозом після внутрішньошлуночкового та внутрішньовенного введення стандартних доз лікарського засобу одночасно з іншими ліками спостерігався розвиток затриманого, прогресуючого, висхідного паралічу, що закінчився смертю.
У пацієнтів із порушеннями функції печінки або нирок, у яких лікарський засіб слід застосовувати, якщо можливо, у зменшених дозах.
Під час застосування лікарського засобу з іншими ліками через можливість розвитку гострого панкреатиту.
У пацієнтів, яким застосовують лікарський засіб як внутрішньошлуночково, так і внутрішньовенно з інтервалом у кілька днів, оскільки існує підвищений ризик ураження спинного мозку. У важких станах, коли життю пацієнта загрожує небезпека, рішення про одночасне внутрішньошлуночкове та внутрішньовенне введення лікарського засобу має залежати виключно від оцінки лікаря.
У пацієнтів, яким застосовують лікарський засіб внутрішньовенно одночасно з метотрексатом, введеним внутрішньошлуночково, повідомлялися випадки тяжких нейрологічних побічних реакцій, зокрема головний біль, параліч, кома та епізоди, подібні до інсульту.

Лікарський засіб може викликати гіперурикемію (підвищення рівня сечової кислоти в крові),
що є наслідком швидкого лізису (розпаду) пухлинних клітин. Лікар повинен
контролювати рівень сечової кислоти в крові пацієнта та, якщо необхідно, застосувати
відповідні фармакологічні засоби.
Пацієнтам, які отримують лікарський засіб, слід регулярно проводити контроль функції кісткового мозку, печінки та нирок.
Пацієнтам, які приймають лікарський засіб, не слід робити щеплення живими вакцинами. Вони
можуть отримувати інактивовані або мертві вакцини, проте їхня ефективність може бути зниженою.
Введення живих або живих ослаблених вакцин пацієнтам із ослабленим імунітетом через застосування хіміотерапії (зокрема цього лікарського засобу) може призвести до тяжких інфекцій,
а навіть до смерті.
Інші лікарські засоби
Перед застосуванням нового лікарського засобу разом із цим лікарським засобом слід повідомити про це лікаря.
Слід розповісти лікарю про всі ліки, які пацієнт приймає зараз або приймав нещодавно, а також про ліки, які пацієнт планує приймати.
Лікарський засіб може впливати на концентрацію дигоксину в плазмі.
Спостерігалося відсутність швидкого поліпшення стану пацієнтів, інфікованих Klebsiella pneumoniae,
які отримували цитарабін і одночасно лікувалися гентаміцином. Рекомендовано змінити антибактеріальну терапію.
Лікарський засіб може знижувати ефективність флуконазолу.
Лікарський засіб, введений внутрішньовенно одночасно з метотрексатом, введеним внутрішньошлуночково, може
збільшувати ризик розвитку тяжких нейрологічних побічних реакцій.
Вагітність та годування груддю
Вагітність
Якщо пацієнтка вагітна або годує груддю, підозрює, що може бути вагітною, або планує завагітніти,
їй слід проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього лікарського засобу.
У разі настання вагітності слід звернутися до лікаря.
Жінкам у вагітному стані або жінкам репродуктивного віку можна застосовувати лікарський засіб лише після ретельного зважування співвідношення потенційної користі та ризику для матері та плода.
Застосування лікарського засобу в першому триместрі вагітності може призводити до розвитку вад розвитку плода. Ризик ураження плода значно менший, якщо лікування розпочинається
у другому або третьому триместрі вагітності.
Лікарський засіб 500 мг порошок і розчинник для приготування розчину для ін’єкцій містить
бензиловий спирт — консервант, який може проникати через плаценту (див. пункт 2 «Лікарський засіб містить бензиловий спирт і натрій»).
Контрацепція у жінок репродуктивного віку
Жінки повинні завжди використовувати ефективний метод контролю за вагітністю (контрацепцію), щоб
запобігти вагітності під час лікування та протягом 6 місяців після прийому останньої дози. Слід обговорити
з лікарем методи контрацепції, які є відповідними для пацієнтки та її партнера.
Контрацепція у чоловіків
Чоловіки, які мають партнерок репродуктивного віку, повинні завжди використовувати високо ефективні
методи контрацепції під час лікування та протягом 3 місяців після введення останньої дози.
Годування груддю
Недостатньо даних щодо проникнення лікарського засобу до грудного молока.
У зв’язку з ризиком серйозних побічних реакцій, які можуть виникнути у немовлят,
які годуються молоком матерів, що отримують цей лікарський засіб, лікар розгляне питання про припинення
годування груддю на період лікування цим лікарським засобом та щонайменше тиждень після введення останньої
дози або про припинення застосування лікарського засобу, враховуючи користь від лікування для матері.
Керування транспортними засобами та обслуговування механізмів
Вплив лікарського засобу на здатність керувати транспортними засобами та обслуговувати механізми не досліджувався.
Може впливати на здатність керувати транспортними засобами та обслуговувати механізми через можливі побічні реакції (наприклад, порушення функції мозку, запаморочення).
Лікарський засіб містить бензиловий спирт і натрій
Лікарський засіб 500 мг порошок і розчинник для приготування розчину для ін’єкцій містить
9 мг бензилового спирту в кожному 1 мл розчинника, що відповідає 9 мг/мл бензилового спирту. Бензиловий спирт може викликати алергічні реакції. Його застосування маленьким дітям пов’язане з ризиком тяжких побічних реакцій, зокрема порушень дихання (англ. gasping syndrome).
Не застосовувати новонародженим (до 4 тижнів життя) без призначення лікаря.
Не застосовувати маленьким дітям (віком до 3 років) довше ніж на тиждень без призначення лікаря
або фармацевта.
Пацієнти з захворюваннями печінки або нирок, а також жінки вагітні або годуючі груддю повинні
звернутися до лікаря або фармацевта перед застосуванням лікарського засобу, оскільки велика кількість бензилового спирту може накопичуватися в їхньому організмі та викликати побічні реакції (так звану
метаболічну ацидозу).
Якщо лікарський засіб застосовується великими дозами, не можна використовувати розчинники,
що містять бензиловий спирт. Для розчинення лікарського засобу слід використовувати розчинник без консервантів — 0,9% розчин натрію хлориду.
Лікарський засіб містить менше ніж 1 ммоль (23 мг) натрію в кожній ампулі, тобто лікарський засіб вважається «вільним від натрію».

3. Як застосовувати ліки

Лікар визначить дозу ліків, яка буде найбільш відповідною для конкретного пацієнта. Схема та спосіб застосування залежать від призначеного режиму лікування. Ліки можуть вводитися крапельно внутрішньовенно, внутрішньовенно у вигляді ін'єкції або підшкірно.
Застосування більшої, ніж рекомендована, дози ліків
Ліки застосовуватимуться в умовах лікарні лікарями, які мають досвід у галузі хіміотерапії онкологічних захворювань, тому застосування більшої, ніж рекомендована, дози є малоймовірним.
Припинення застосування ліків
Рішення про припинення лікування приймає лікар. У разі будь-яких подальших сумнівів, пов’язаних із застосуванням цих ліків, слід звернутися до лікаря або фармацевта.

4. Можливі побічні ефекти

Як і будь-який лікарський засіб, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча вони не виникають у кожного пацієнта.
Дуже часто (можуть траплятися частіше, ніж у 1 із 10 осіб):

Сепсис (поширена інфекція організму), пневмонія, інфекція.
Пригнічення функції кісткового мозку, тромбоцитопенія (зниження кількості тромбоцитів), анемія, мегалобластна анемія (синдром симптомів, що виникає внаслідок зниження рівня гемоглобіну та зменшення кількості, але збільшення розмірів червоних кров'яних клітин), лейкопенія (зниження кількості білих кров'яних клітин), зниження кількості ретикулоцитів (недозрілих форм червоних кров'яних клітин).
Запалення слизової оболонки рота, виразки слизової оболонки рота, виразки слизової оболонки прямої кишки, запалення слизової оболонки прямої кишки, діарея, блювота, нудота, біль у животі.
Порушення функції печінки.
Випадіння волосся, висип.
Синдром цитарабіну (лихоманка, біль у м'язах, біль у кістках, іноді біль у грудній клітці, макулярно-папульозний висип, кон'юнктивіт та погане самопочуття, які найчастіше виникають через 6–12 годин після введення препарату).
Лихоманка.
Неправильний результат біопсії кісткового мозку та мазку крові.
Порушення функції мозку та мозочку*, сонливість*.
Ураження рогівки*.
Синдром гострої дихальної недостатності (хвороба легень)*, набряк легень*.

Часто (можуть траплятися не частіше, ніж у 1 із 10 осіб):

Виразки шкіри.
Некротичний ентерит*.
Заболоння шкіри*.

Невідома частота (не може бути визначена на підставі наявних даних):

Запалення підшкірної тканини у місці ін'єкції.
Анафілактична реакція (гостра алергічна реакція), алергічний набряк.
Зниження апетиту.
Токсичне ураження нервів, запалення нервів, запаморочення, головний біль.
Кон'юнктивіт.
Перикардит, брадикардія (знижена частота серцевих скорочень) синусового типу.
Тромбофлебіт.
Задишка, біль у горлі.
Панкреатит, виразка стравоходу, запалення стравоходу.
Жовтяниця.
Болюче почервоніння та утворення пухирів на руках і підошвах стоп (синдром еритродизестезії долонно-підошовної), кропив'янка, свербіж, плями.
Порушення функції нирок, затримка сечі.
Біль у грудній клітці, біль і запалення у місці підшкірного введення.
Абсцес печінки*.
Зміна особистості*.
Кома*, судоми*, периферична моторна нейропатія*, периферична чутлива нейропатія*.
Кардіоміопатія* (хвороба серця).
Некроз шлунка або кишечника*, виразка шлунка або кишечника*, пневматоз кишечника*, перитоніт*.
Ураження печінки*, гіпербілірубінемія* (підвищений рівень білірубіну в крові).

*побічні ефекти, що виникають після лікування великими дозами препарату, інші, ніж після застосування стандартних доз.
Повідомлення про побічні ефекти
Якщо виникли будь-які небажані симптоми, включаючи будь-які побічні ефекти, не вказані в цій інструкції, необхідно повідомити лікареві або фармацевту. Побічні ефекти можна повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу небажаних подій лікарських засобів Управління реєстрації лікарських засобів, медичних виробів та біоцидних продуктів
Al. Jerozolimskie 181C
02-222 Варшава
Тел.: + 48 22 49 21 301
Факс: + 48 22 49 21 309
Веб-сайт: https://smz.ezdrowie.gov.pl
Побічні ефекти також можна повідомляти суб'єкту-відповідальності або представнику суб'єкта-відповідальності.
Завдяки повідомленням про побічні ефекти можна буде зібрати додаткову інформацію щодо безпеки застосування препарату.

5. Як зберігати ліки

Ліки слід зберігати в недоступному для дітей місці.
Не застосовувати цей лік після закінчення терміну придатності, зазначеного на етикетці та (або) упаковці після:
EXP. Термін придатності означає останній день зазначеного місяця.
Зберігати при температурі нижче 25°C.
Приготований розчин (із використанням розчинника, що входить до комплекту) можна зберігати
до 4 днів у холодильнику (2°C - 8°C) або до 24 годин при температурі нижче 30°C.
Ліки не слід викидати в каналізацію чи побутові сміттєві контейнери. Необхідно запитати
фармацевта, як позбутися ліків, які вже не використовуються. Така дія допоможе захистити
навколишнє середовище.

6. Вміст упаковки та інша інформація

Що містить лікарський засіб

Діючою речовиною лікарського засобу є цитарабін. Кожен флакон містить 500 мг цитарабіну.
Інші складові: кислота хлористоводнева (для регулювання рН), натрію гідроксид (для регулювання рН).
Розчинник: вода для ін'єкцій, бензиловий спирт (див. розділ 2 «Лікарський засіб містить бензиловий спирт та натрій»).

Як виглядає лікарський засіб і що містить упаковка
Білий кристалічний порошок та безбарвний розчинник.
Упаковка містить 1 флакон із безбарвного скла, закритий бромобутиловим кришкою
та алюмінієвою кришкою, і 1 ампулу із безбарвного скла з розчинником у картонній
коробці.
Відповідальний суб'єкт
Pfizer Europe MA EEIG
Boulevard de la Plaine 17
1050 Bruxelles
Бельгія
Виробник
Actavis Italy S.p.A.
Viale Pasteur 10
20014 Nerviano (Мілан)
Італія
Для отримання докладнішої інформації звертайтеся до представника
відповідального суб'єкта:
Pfizer Polska Sp. z o.o.
тел.: 22 335 61 00

Інформація, призначена виключно для медичного персоналу

Повна інформація про лікарський засіб міститься в Інструкції з медичного застосування.
Дозування та спосіб застосування
Препарат неактивний при пероральному застосуванні. Препарат можна вводити внутрішньовенно крапельно,
внутрішньовенно струмово або підшкірно.
Великі дози препарату краще переносяться пацієнтами, якщо їх вводити швидким внутрішньовенным
введенням, ніж повільним внутрішньовеним крапельним введенням.
Внутрішньовенне введення
Стандартні дози
На початку лікування (індукція ремісії) гострого нелімфоцитарного лейкозу доза препарату,
який застосовується одночасно з іншими протипухлинними засобами, зазвичай становить 100 мг/м²
на добу при безперервному внутрішньовенному крапельному введенні (дні з 1 по 7) або 100 мг/м²
внутрішньовенно кожні 12 годин (дні з 1 по 7).

Великі дози
Від 2 г/м² до 3 г/м², вводять внутрішньовенно крапельно протягом 1–3 годин, кожні 12 годин
протягом 2–6 днів у поєднанні з іншими протипухлинними препаратами або у монотерапії. При терапії
великими дозами не слід застосовувати розчинники, що містять бензиловий спирт.
Підшкірне введення
Зазвичай застосовують 20–100 мг/м² залежно від показань і схеми лікування.
Дозування препарату при гострому лімфобластному лейкозі та неходжкінському лімфомі у дітей
має бути у відповідності з поточними рекомендаціями.
Діти та підлітки
Дозування препарату подібне до рекомендованого для дорослих. Поточні рекомендації щодо дозування
у дітей та підлітків слід перевіряти в останніх стандартах ведення пацієнтів.
Для відновлення препарату слід використовувати стерильний розчин натрію хлориду 0,9% для ін'єкцій
без консервантів. Препарат слід вводити негайно після приготування.
Несумісність лікарських засобів
Препарат фізично несумісний з гепарином, інсуліном, 5-фторурацилом, натрієвою сіллю бурштинової
кислоти метилпреднізолону, пеніцилінами, такими як: оксацилін, пеніцилін G.
Сумісність лікарських засобів
Цитарабін є фармацевтично сумісним із наступними препаратами в певних концентраціях у 5% водному
розчині глюкози протягом 8 годин: цитарабін 0,8 мг/мл та цефалотин (натрієва сіль) 1,0 мг/мл;
цитарабін 0,4 мг/мл та преднізолон (натрієвий фосфат) 0,2 мг/мл; цитарабін 16 мг/мл та вінкрістин
(сульфат) 4 мкг/мл. Цитарабін також фізично сумісний з метотрексатом.
Особливі заходи обережності під час зберігання
Стабільність та сумісність після відновлення
Дослідження хімічної та фізичної стабільності препарату показали, що цитарабін залишається стабільним
протягом 7 днів при температурі нижче 25 °C у скляних флаконах та пластикових пакетах для внутрішньовенних
інфузій у розчині з концентрацією 0,5 мг/мл після змішування з наступними розчинниками:

вода для ін'єкцій,
5% розчин глюкози для ін'єкцій,
0,9% розчин натрію хлориду для ін'єкцій.

Цитарабін також залишається стабільним протягом 7 днів при температурі нижче 25 °C, при температурі 20 °C та 4 °C
у скляних флаконах та пластикових пакетах для інфузій у розчині з концентрацією 8–32 мг/мл після змішування
з наступними розчинниками:
5% розчин глюкози для ін'єкцій,

5% глюкоза у 0,2% розчині натрію хлориду для ін'єкцій,
0,9% розчин натрію хлориду для ін'єкцій.

Цитарабін залишається стабільним до 8 днів при температурі нижче 25 °C у концентрації 2 мг/мл у присутності
KCl з концентрацією 50 мЕкв/500 мл після змішування з наступними розчинниками:

5% розчин глюкози для ін'єкцій,
0,9% розчин натрію хлориду для ін'єкцій.

Цитарабін також залишається стабільним при температурі нижче 25 °C або при температурі від 8 °C у
концентраціях 0,2–1,0 мг/мл у присутності натрію бікарбонату 50 мЕкв/л у 5% розчині глюкози
або 5% глюкозі у 0,2% розчині натрію хлориду протягом 7 днів у скляних флаконах або пакетах для
внутрішньовенних інфузій.
Ін'єкції цитарабіну та приготовані розчини для інфузій не містять консервантів. Тому рекомендується
готувати подальші розведення безпосередньо перед використанням, а інфузію починати якомога швидше
після приготування розчину. Введення інфузії слід завершити протягом 24 годин після приготування
розчину, а залишок розчину утилізувати.

Цитосар