Тазоцин

Інструкція для користувача, що входить до упаковки

Тазоцин
2 г + 0,25 г, порошок для приготування розчину для інфузій
Тазоцин
4 г + 0,5 г, порошок для приготування розчину для інфузій
Piperacillinum + Tazobactamum
Перед застосуванням лікарського засобу уважно прочитайте цю інструкцію, оскільки вона містить
важливу інформацію для пацієнта.

• Зберігайте цю інструкцію, щоб мати змогу перечитати її в разі потреби.
• При виникненні будь-яких запитань звертайтеся до лікаря, фармацевта чи медсестри.
• Цей лікарський засіб призначено виключно конкретній особі. Не передавайте його іншим особам. Лікарський засіб може їм нашкодити, навіть якщо симптоми їхнього захворювання такі самі.
• Якщо у пацієнта виникнуть будь-які небажані реакції, у тому числі ті, що не зазначені в цій інструкції, повідомте про це лікареві, фармацевту або медсестрі. Див. розділ 4.

Зміст інструкції

1. Що таке лікарський засіб Тазоцин і для чого його застосовують
2. Важлива інформація перед застосуванням лікарського засобу Тазоцин
3. Як застосовувати лікарський засіб Тазоцин
4. Можливі небажані реакції
5. Як зберігати лікарський засіб Тазоцин
6. Вміст упаковки та інша інформація

1. Що таке лікарський засіб Тазоцин і для чого його застосовують

Піперацилін належить до групи лікарських засобів, що називаються «пеніцилінами з широким спектром дії». Це
антибіотик, який знищує багато видів бактерій. Тазобактам може запобігти виживанню
деяких бактерій, які нечутливі до дії піперациліну. Це означає, що при одночасному
застосуванні піперациліну та тазобактаму гине більше штамів бактерій.
Тазоцин застосовують у дорослих та підлітків для лікування бактеріальних інфекцій нижніх дихальних шляхів (легені), сечовидільної системи (нирки та сечовий міхур), інфекцій черевної порожнини, шкіри
та крові. Тазоцин можна застосовувати для лікування бактеріальних інфекцій у пацієнтів із низьким рівнем білих кров’яних тілець (знижений імунітет до інфекцій).
Тазоцин застосовують у дітей віком від 2 до 12 років для лікування інфекцій черевної порожнини, зокрема запалення апендикса, перитоніту (інфекція рідини та оболонки всередині органів черевної порожнини), холециститу (запалення жовчного міхура). Тазоцин можна застосовувати
для лікування бактеріальних інфекцій у пацієнтів із низьким рівнем білих кров’яних тілець (знижений імунітет до інфекцій).
У разі деяких тяжких інфекцій лікар може розглянути можливість застосування Тазоцину разом з іншими антибіотиками.

2. Важливі відомості перед застосуванням лікарського засобу Тазоцин

Коли не застосовувати лікарський засіб Тазоцин

• Якщо пацієнт має алергію на піперацилін, тазобактам або будь-який інший компонент цього лікарського засобу (перелічені в розділі 6).
• Якщо пацієнт має алергію на антибіотики, що називаються пеніцилінами, цефалоспоринами або на інші інгібітори бета-лактамаз, оскільки може бути алергічною на Тазоцин.

Попередження та заходи обережності
Перед початком застосування лікарського засобу Тазоцин слід обговорити це з лікарем,
фармацевтом або медсестрою:

• Якщо у пацієнта є алергії. Якщо пацієнт має кілька алергій, він повинен переконатися, що повідомив про них лікареві або працівнику медичної служби перед прийомом ліків.
• Якщо у пацієнта виникла діарея до початку лікування або вона виникла під час або після закінчення лікування. Необхідно негайно повідомити про це лікареві або працівнику медичної служби. Не слід приймати жодних ліків від діареї без консультації з лікарем.
• Якщо у пацієнта низький рівень калію в крові. Можливо, що перед введенням ліків лікар перевірить стан нирок і під час лікування буде регулярно проводити аналізи крові.
• Якщо у пацієнта хворі нирки або печінка або він перебуває на гемодіалізі. Можливо, що перед введенням ліків лікар перевірить стан нирок і під час терапії буде регулярно проводити аналізи крові.
• Якщо пацієнт одночасно приймає антибіотик ванкоміцин разом із Тазоцином, ризик ураження нирок може збільшитися (див. також Тазоцин та інші ліки у цій інструкції).
• Якщо пацієнт приймає ліки, що запобігають надмірному згортанню крові, які називаються антикоагулянтами (див. також Тазоцин та інші ліки у цій інструкції), або якщо під час лікування виникло несподіване кровотечіння. У такому випадку необхідно негайно повідомити лікареві або працівнику медичної служби.
• Якщо у пацієнта виникнуть судоми під час лікування. У такому випадку необхідно негайно повідомити лікареві або працівнику медичної служби.
• Якщо пацієнт вважає, що у нього виникла нова інфекція або погіршилася існуюча інфекція. У такому випадку слід повідомити лікареві або працівнику медичної служби.

Лімфогістіоцитоз гемофагоцитарний
Повідомлялися випадки розвитку захворювання, при якому імунна система виробляє надмірно багато зазвичай нормальних білих кров’яних тілець, що називаються гістіоцитами та лімфоцитами, що призводить до запального стану (лімфогістіоцитоз гемофагоцитарний). Це захворювання може загрожувати життю, якщо його не діагностувати та не розпочати лікування вчасно. У разі появи кількох симптомів, таких як гарячка, збільшення лімфатичних вузлів, відчуття слабкості, запаморочення, задишка, ціаноз або висип на шкірі, необхідно негайно звернутися до лікаря.

Діти
Застосування піперациліну з тазобактамом не рекомендовано дітям віком до 2 років через відсутність достатніх даних щодо безпеки та ефективності застосування.

Тазоцин та інші ліки
Необхідно повідомити лікареві або фахівцю охорони здоров’я про всі ліки, які пацієнт приймає зараз або приймав нещодавно, включаючи ті, що відпускаються без рецепта.
Деякі ліки можуть взаємодіяти з піперациліном та тазобактамом.
До них, зокрема, належать такі ліки:

• ліки, що застосовуються при подагрі (пробенецид); він може подовжувати час виведення піперациліну та тазобактаму з організму;
• ліки, що зменшують згортання крові або застосовуються при лікуванні тромбозів (наприклад, гепарин, варфарин, ацетилсаліцилова кислота);
• ліки, що застосовуються для розслаблення м’язів під час операцій; якщо пацієнтові передбачається загальне знеболення, він повинен повідомити лікареві про застосування лікарського засобу Тазоцин;
• метотрексат (ліки, що застосовуються при лікуванні злоякісних новоутворень, артриту або псоріазу). Піперацилін та тазобактам можуть подовжувати час виведення метотрексату з організму;
• ліки, що знижують рівень калію в крові (наприклад, діуретики або деякі ліки, що застосовуються при лікуванні злоякісних новоутворень);
• ліки, що містять інші антибіотики: тобраміцин, гентаміцин або ванкоміцин; якщо у пацієнта хворі нирки, він повинен повідомити про це лікареві.

Одночасне застосування лікарського засобу Тазоцин та ванкоміцину може збільшувати ризик ураження нирок, навіть якщо проблеми з нирками відсутні.

Вплив на результати лабораторних досліджень
Якщо пацієнт здає пробу крові або сечі, він повинен повідомити лікареві або персоналу лабораторії про прийом лікарського засобу Тазоцин.

Вагітність та годування груддю
Якщо пацієнтка вагітна або годує груддю, підозрює, що може бути вагітною, або планує завагітніти, вона повинна проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього лікарського засобу.
Лікар визначить, чи є Тазоцин відповідним лікарським засобом для неї.
Піперацилін та тазобактам можуть проникати в організм дитини, що перебуває всередині матки, або через грудне молоко. Якщо пацієнтка годує груддю, лікар визначить, чи є Тазоцин відповідним лікарським засобом для неї.

Керування транспортними засобами та робота з механізмами
Застосування лікарського засобу Тазоцин, ймовірно, не впливає на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами.

Тазоцин містить натрій

Тазоцин, 2 г + 0,25 г
Лікарський засіб містить 130 мг натрію (головного компонента кухонної солі) в кожній ампулі. Це відповідає 6,5% максимальної рекомендованої добової дози натрію в дієті для дорослих.

Тазоцин, 4 г + 0,5 г
Лікарський засіб містить 261 мг натрію (головного компонента кухонної солі) в кожній ампулі. Це відповідає 13% максимальної рекомендованої добової дози натрію в дієті для дорослих.

Це слід враховувати у пацієнтів, які контролюють вміст натрію в своїй дієті.

3. Як застосовувати лікарський засіб Тазоцин

Лікарський засіб вводять лікар або медсестра у вигляді внутрішньовенної інфузії (що триває понад 30 хвилин).
Дозування
Доза лікарського засобу, яку призначають пацієнтові, залежить від захворювання, віку пацієнта та можливих порушень функції нирок.
Дорослі та підлітки віком старше 12 років
Зазвичай застосовують 4 г піперациліну та 0,5 г тазобактаму внутрішньовенно (безпосередньо в кров), кожні 6–8 годин.
Діти віком від 2 до 12 років
У дітей із інфекціями черевної порожнини зазвичай застосовують 100 мг піперациліну та 12,5 мг тазобактаму на кг маси тіла внутрішньовенно (безпосередньо в кров), кожні 8 годин. Зазвичай застосовують дозу 80 мг піперациліну та 10 мг тазобактаму на кг маси тіла внутрішньовенно (безпосередньо в кров), кожні 6 годин у дітей із низьким рівнем білих кров’яних клітин.
Лікар розрахує дозу лікарського засобу на основі маси тіла дитини, проте кожна окрема доза лікарського засобу Тазоцин не перевищуватиме 4 г + 0,5 г.
Лікар застосовуватиме лікарський засіб Тазоцин до повного зникнення симптомів інфекції (від 5 до 14 днів).
Пацієнти з захворюваннями нирок
Лікар може рекомендувати зменшити дозу лікарського засобу Тазоцин або частоту його застосування. Можливо, лікар проводитиме аналізи крові, щоб переконатися у правильності дози лікарського засобу, особливо якщо пацієнт отримує ліки протягом тривалого часу.
Застосування більшої, ніж рекомендована, дози лікарського засобу Тазоцин
Лікарський засіб Тазоцин вводитиме лікар або медсестра, тому застосування неправильної дози малоймовірне. Проте, якщо у пацієнта виникнуть побічні ефекти (наприклад, судоми) або якщо пацієнт вважає, що отримав надмірну дозу лікарського засобу, він повинен негайно повідомити про це лікареві.
Пропуск застосування лікарського засобу Тазоцин
Якщо пацієнт вважає, що пропущено дозу лікарського засобу Тазоцин, він повинен негайно повідомити про це лікареві або медичному працівникові.
У разі будь-яких подальших сумнівів щодо застосування цього лікарського засобу слід звернутися до лікаря або медсестри.

4. Можливі побічні ефекти

Як і кожен лікарський засіб, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча вони не виникають у кожного.
Якщо виникне будь-який із нижче зазначених тяжких побічних ефектів, необхідно
негайно звернутися до лікаря.
Тяжкі побічні ефекти препарату Тазоцин (з частотою, вказаною в дужках):

• тяжкі шкірні реакції [синдром Стівенса-Джонсона, бульозний дерматит (частота невідома), ексфоліативний дерматит (частота невідома), токсична епідермальна некроліза (синдром Лайєлла) (рідко)], спочатку виглядають як червоні плями, схожі на мішень, або круглі плями, часто з пухирцями в центрі; крім того, може виникнути виразковий процес у роті, горлі, носі, кінцівках, статевих органах, а також кон’юнктивіт (покрасніння та набряк очей); висип може перетворитися на великі пухирі або відшарування шкіри і може загрожувати життю
• тяжка, потенційно життєзагрожуюча алергічна реакція (лікарська еозинофільна ексфоліативна еритема з системними симптомами), яка може вражати шкіру та, що важливіше, інші органи під шкірою, зокрема нирки та печінку
• захворювання шкіри (гостра генералізована ексфоліативна еритема) з супутньою лихоманкою. Це захворювання характеризується численними дрібними пухирцями, наповненими рідиною, розташованими на набряклій і червоній великій ділянці шкіри
• набряк обличчя, губ, язика або інших частин тіла (частота невідома)
• задишка, свистяче дихання або труднощі з диханням (частота невідома)
• тяжкий висип або кропив’янка (не дуже часто), свербіж або висип на шкірі (часто)
• жовте забарвлення склери очей або шкіри (частота невідома)
• ураження кров’яних клітин [симптоми включають: несподівану задиху, червоне або коричневе забарвлення сечі (частота невідома), носові кровотечі (рідко), незначні синяки (частота невідома), значне зниження кількості лейкоцитів (рідко)]
• тяжка або тривала діарея з лихоманкою або слабкістю (рідко)

Якщо будь-який із побічних ефектів посилюється або виникають побічні ефекти,
не зазначені в цій інструкції, необхідно повідомити лікаря або медичного працівника.
Дуже часті побічні ефекти (можуть виникати частіше, ніж у 1 із 10 осіб):

• діарея

Часті побічні ефекти (можуть виникати не частіше, ніж у 1 із 10 осіб):

• грибкові інфекції
• зниження кількості тромбоцитів, зниження кількості червоних кров’яних клітин або гемоглобіну, ненормальні результати лабораторних досліджень (позитивна реакція прямої проби Кумбса), подовження часу згортання крові (подовжений активований час часткової тромбопластини)
• зниження кількості білка в крові
• головний біль, безсоння
• біль у животі, блювота, нудота, запор, шлункові розлади
• підвищення активності печінкових ферментів у крові
• висип на шкірі, свербіж
• ненормальні результати крові, що вказують на порушення функції нирок
• лихоманка, реакція у місці ін’єкції

Не дуже часті побічні ефекти (можуть виникати не частіше, ніж у 1 із 100 осіб):

• зниження кількості лейкоцитів (лейкопенія), подовження часу згортання крові (подовжений протромбіновий час)
• зниження концентрації калію у крові, зниження концентрації цукру в крові
• напади судом, що спостерігаються у пацієнтів, які приймають високі дози препарату або мають проблеми з нирками
• низький кров’яний тиск, флебіт (підвищена чутливість при дотику або почервоніння ділянки, ураженої запальним процесом), почервоніння шкіри
• підвищення концентрації білірубіну (продукту розпаду гемоглобіну)
• шкірні реакції, що включають почервоніння, висип, кропив’янку
• біль у суглобах та м’язах
• озноб

Рідкісні побічні ефекти (можуть виникати не частіше, ніж у 1 із 1 000 осіб):

• значне зниження кількості лейкоцитів (агранулоцитоз), носові кровотечі
• тяжкий коліт, стоматит
• відшарування зовнішнього шару шкіри по всьому тілу [токсична епідермальна некроліза (синдром Лайєлла)]

Частота невідома (не може бути визначена на підставі наявних даних):

• значне зниження кількості червоних кров’яних клітин, лейкоцитів і тромбоцитів (панцитопенія), зниження кількості лейкоцитів (нейтропенія), зниження кількості червоних кров’яних клітин через передчасне ушкодження або деградацію, незначні синці, подовження часу кровотечі, підвищення кількості тромбоцитів, підвищення кількості певного типу лейкоцитів (еозинофілія)
• алергічна реакція та тяжка алергічна реакція
• гепатит, жовте забарвлення шкіри або склери очей
• тяжка алергічна реакція, що охоплює все тіло, з висипом на шкірі та слизових оболонках, пухирцями та іншими шкірними висипаннями (синдром Стівенса-Джонсона), тяжка алергічна реакція, що вражає шкіру та інші органи, зокрема нирки та печінку (лікарська еозинофільна ексфоліативна еритема з системними симптомами), численні дрібні пухирі, наповнені рідиною, розташовані на набряклій і почервонілій великій ділянці шкіри разом із лихоманкою (гостра генералізована ексфоліативна еритема), шкірні реакції з утворенням пухирів (бульозний дерматит)
• порушення функції нирок та проблеми з нирками
• захворювання легень із підвищенням кількості еозинофілів у легенях (різновид білих кров’яних клітин)
• гостра дезорієнтація та стан сплутаності свідомості (галюцинації)

Введення піперациліну пацієнтам із муковісцидозом пов’язане з більш частим виникненням
лихоманки та висипу.
Бета-лактамні антибіотики, зокрема піперацилін із тазобактамом, можуть призводити до розвитку
симптомів порушення функції мозку (енцефалопатія) та судом.
Повідомлення про побічні ефекти
Якщо виникли будь-які побічні ефекти, у тому числі ті, що не зазначені в цій інструкції, необхідно повідомити лікаря, фармацевта або медсестру. Побічні ефекти можна повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу побічних дій лікарських засобів Уряду реєстрації лікарських засобів, медичних виробів та біоцидних продуктів
Al. Jerozolimskie 181C
02-222 Варшава
Тел.: + 48 22 49 21 301
Факс: + 48 22 49 21 309
Веб-сайт: https://smz.ezdrowie.gov.pl
Побічні ефекти можна також повідомляти суб’єкту-відповідальному або представнику суб’єкта-відповідального.
Завдяки повідомленням про побічні ефекти можна зібрати більше інформації щодо безпеки застосування препарату.

5. Як зберігати ліки Тазоцин

Ліки слід зберігати в недоступному для дітей місці.
Не застосовувати ці ліки після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці та флаконі після напису «EXP».
Термін придатності вказує останній день зазначеного місяця.
Не відкриті флакони: не зберігати при температурі вище 25 °C.
Виключно для одноразового застосування. Слід викинути всі залишки невикористаного розчину.
Ліки не слід викидати у каналізацію чи побутові сміттєві контейнери. Слід запитати
фармацевта, як позбутися ліків, які вже не використовуються. Така поведінка допоможе зберегти
навколишнє середовище.

6. Вміст упаковки та інша інформація

Що містить лікарський засіб Тазоцин

• Діючими речовинами лікарського засобу є піперацилін і тазобактам. Тазоцин, 2 г + 0,25 г: кожен флакон містить 2 г піперациліну (у формі натрієвої солі) і 0,25 г тазобактаму (у формі натрієвої солі). Тазоцин, 4 г + 0,5 г: кожен флакон містить 4 г піперациліну (у формі натрієвої солі) і 0,5 г тазобактаму (у формі натрієвої солі).
• Інші складові: лимонна кислота моногідрат і динатрію едетат (EDTA). Як виглядає лікарський засіб Тазоцин і що містить упаковка Тазоцин, 2 г + 0,25 г, має вигляд білого або майже білого порошку у флаконі. Упаковка містить 1, 5, 10, 12, 25 або 50 флаконів.

Тазоцин, 4 г + 0,5 г, має вигляд білого або майже білого порошку у флаконі.
Упаковка містить 1, 5, 10, 12, 25 або 50 флаконів.
Не всі розміри упаковок можуть бути в обігу.
Відповідальний суб’єкт
Pfizer Europe MA EEIG
Boulevard de la Plaine 17
1050 Bruxelles
Бельгія
Виробник
Wyeth-Lederle S.r.l
Via Franco Gorgone – Zona Industriale
95100 Catania CT
Італія
Pfizer Service Company BV,
Hoge Wei 10,
Zaventem, 1930
Бельгія
Цей лікарський засіб зареєстрований до обігу в країнах — учасницях Європейського економічного простору та в Об’єднаному Королівстві (Північна Ірландія) під наступними назвами:
Кіпр — TAZOCIN EF
Данія — Tazocin
Франція — TAZOCILLINE 2 г/0,25 г, poudre pour solution pour perfusion
TAZOCILLINE 4 г/0,5 г, poudre pour solution pour perfusion
Греція — Tazocin EF
Італія — Tazocin 2 г / 0,25 г polvere per Soluzione Per Infusione
Tazocin 4 г / 0,5 г polvere per Soluzione Per Infusione
Мальта — Tazocin
Польща — Tazocin
Об’єднане Королівство (Північна Ірландія) — TAZOCIN 2 г/0,25 г powder for solution for infusion
TAZOCIN 4 г/0,5 г powder for solution for infusion
Для отримання докладнішої інформації щодо цього лікарського засобу звертайтеся до
місцевого представника відповідального суб’єкта:
Pfizer Polska Sp. z o.o.
тел.: 22 335 61 00
Докладна інформація про цей лікарський засіб доступна на вебсайті: www.urpl.gov.pl

Інформація, призначена виключно для медичного фахівців:

Увага: Не рекомендується застосовувати у дорослих пацієнтів для лікування бактеріємії, спричиненої
штамами E. coli та K. pneumoniae (нестійкі до цефтріаксону), що утворюють β-лактамази з
розширеним спектром дії (ESBL, англ. extended-spectrum beta-lactamases)
Як зберігати лікарський засіб Тазоцин
Невідкрита ампула: не зберігати при температурі вище 25 °C.
Приготовлений розчин у ампулі
Дослідження хімічної та фізичної стабільності підтверджують, що розчин можна зберігати до 12
годин у холодильнику при температурі 2–8 °C після розчинення в одному з сумісних розчинників
(див. Інструкції щодо застосування нижче).
Розведений приготовлений розчин для інфузії
Якщо розведений приготовлений розчин було приготовано з використанням одного з сумісних
розчинників у відповідних об’ємах (див. Інструкції щодо застосування нижче), він зберігає хімічну та фізичну стабільність до 12 годин, якщо зберігається у холодильнику
при температурі 2–8 °C.
З мікробіологічного погляду, розчинений або розведений лікарський засіб слід використовувати негайно.
Якщо лікарський засіб не використовується негайно, відповідальність за час і умови зберігання після
приготування несе особа, що застосовує засіб. Цей час не повинен перевищувати 12 годин
при температурі 2–8 °C.
Інструкції щодо застосування
Тазоцин слід вводити внутрішньовенно крапельно (інфузія тривалістю понад 30 хвилин).
Лікарський засіб слід розчиняти та розбавляти в асептичних умовах. Перед введенням необхідно перевірити, чи розчин не містить видимих частинок і чи не змінив колір. Розчин можна вводити
лише у разі, коли він прозорий і не містить видимих частинок.
Внутрішньовенне введення
Розчин слід приготувати, додаючи до ампули відповідний об’єм одного з нижчевказаних
сумісних розчинників. Ампулу обертають до повного розчинення. Порошок зазвичай розчиняється
протягом 5–10 хвилин постійного обертання (детальні інструкції щодо роботи з лікарським засобом
наведено нижче).

* Сумісні розчинники, що використовуються для розчинення:

• 0,9% (9 мг/мл) розчин хлориду натрію для ін'єкцій
• стерильна вода для ін'єкцій
• 5% розчин глюкози

Максимальний рекомендований об’єм стерильної води для ін'єкцій становить 50 мл на дозу.
Приготований розчин слід набрати з ампули шприцом. Після розчинення порошку
у рекомендований спосіб вміст ампули, набраний шприцем, міститиме зазначену на етикетці
кількість піперациліну та тазобактаму.
Так приготований розчин можна далі розбавляти до потрібного об’єму (наприклад, 50 мл або 150 мл)
одним із нижче зазначених розчинників:

• 0,9% (9 мг/мл) розчин хлориду натрію для ін'єкцій
• 5% розчин глюкози
• 6% розчин декстрану в 0,9% (9 мг/мл) розчині хлориду натрію
• розчин Рінгера з лактатом
• розчин Гартмана
• розчин Рінгера з ацетатом
• розчин Рінгера з ацетатом і малатом

Несумісність
Якщо Тазоцин застосовується одночасно з іншим антибіотиком (наприклад, аміноглікозидом), ці препарати
слід вводити окремо. Змішування β-лактамних антибіотиків з аміноглікозидами in vitro
може призводити до значного інактивації аміноглікозиду. Проте доведено, що амікацин
та гентаміцин є сумісними з препаратом Тазоцин in vitro в деяких розчинниках при певних
концентраціях (див. нижче Застосування Тазоцину з аміноглікозидами).
Не слід змішувати препарат Тазоцин з іншими речовинами в шприці чи інфузійній ємності, оскільки
їх сумісність не встановлена.
У зв’язку з хімічною нестабільністю препарат Тазоцин не слід застосовувати з розчинами,
що містять лише натрію бікарбонат.
Тазоцин є сумісним з розчином Рінгера з лактатом і може вводитися одночасно через
спільний інфузійний Y-канюль.
Не додавати препарат Тазоцин до кровозамінників чи гідролізатів альбуміну.
Застосування Тазоцину з аміноглікозидами
Змішування β-лактамних антибіотиків з аміноглікозидами in vitro може призводити
до суттєвої інактивації аміноглікозидів, тому рекомендується вводити Тазоцин
та аміноглікозид окремо. Якщо одночасне введення аміноглікозиду та препарату
Тазоцин є необхідним, їх слід розчиняти та розбавляти окремо.
Якщо одночасне застосування рекомендовано, Тазоцин є сумісним і може вводитися одночасно
через спільний інфузійний Y-канюль виключно з нижченаведеними аміноглікозидами та за описаними
нижче умовами.

* Дозу аміноглікозиду слід коригувати відповідно до маси тіла пацієнта, тяжкості інфекції (важка або
життєво небезпечна) та функції нирок (кліренс креатиніну).
Сумісність лікарського засобу Тазоцин з іншими аміноглікозидами не встановлена. Лише зазначені вище
концентрації та розчинники амікацину та гентаміцину з вказаними дозами продукту Тазоцин
визначено як сумісні для одночасного введення через спільний інфузійний Y-подвійник. Одночасне
застосування через спільний інфузійний Y-подвійник іншим чином, ніж зазначено вище, може призвести до
інактивації аміноглікозиду продуктом Тазоцин.