Сумамед

Інструкція, що входить до упаковки: інформація для пацієнта

СУМАМЕД, 100 мг/5 мл, порошок для приготування суспензії для перорального застосування
Azithromycinum
Перед застосуванням ліку зверніться до цієї інструкції, оскільки вона містить
важливу інформацію для пацієнта.

• Зберігайте цю інструкцію, щоб у разі потреби мати можливість знову її прочитати.
• У разі будь-яких сумнівів зверніться до лікаря або фармацевта.
• Цей лікарський засіб призначено строго певній особі. Не передавайте його іншим. Ліки можуть нашкодити іншій особі, навіть якщо симптоми її хвороби такі самі.
• Якщо у пацієнта виникнуть будь-які небажані ефекти, у тому числі ті, що не вказані в цій інструкції, повідомте про це лікареві або фармацевту. Див. пункт 4.

Зміст інструкції

1. Що таке лікарський засіб Сумамед і для чого його застосовують
2. Важливі відомості перед застосуванням лікарського засобу Сумамед
3. Як застосовувати лікарський засіб Сумамед
4. Можливі побічні ефекти
5. Як зберігати лікарський засіб Сумамед
6. Вміст упаковки та інша інформація

1. Що таке лікарський засіб Сумамед і для чого його застосовують

Сумамед містить як діючу речовину азитроміцин, який є антибіотиком азалідом із групи макролідів із широким спектром дії. Він діє бактерицидно на чутливі мікроорганізми.
Сумамед у вигляді порошку для приготування суспензії для перорального застосування застосовують для лікування нижчевказаних інфекцій, спричинених мікроорганізмами, чутливими до азитроміцину.

• Інфекції верхніх дихальних шляхів: бактеріальний ангіна, тонзиліт, синусит (див. також пункт 2.).
• Гострий середній отит.
• Інфекції нижніх дихальних шляхів: гострий бронхіт, загострення хронічного бронхіту, легке до помірно тяжкого пневмонії, у тому числі інтерстиційної.
• Інфекції шкіри та м’яких тканин: рожа, еризипелоїд, вторинний гнійний дерматит; мігруючий еритема — перший симптом бореліозу Лайма.

2. Важливі відомості перед застосуванням препарату Сумамед

Коли не застосовувати препарат Сумамед

• Якщо пацієнт має алергію на азитроміцин, еритроміцин, інші макролідні або кетолідні антибіотики або на будь-який інший компонент цього лікарського засобу (перелічені в розділі 6).

Попередження та заходи обережності
Перед початком застосування препарату Сумамед слід обговорити з лікарем або фармацевтом, якщо:

• у пацієнта є стани, що сприяють виникненню порушень серцевого ритму (особливо важливо для жінок та пацієнтів похилого віку):
  • вроджені або колись виникавші порушення серцевого ритму (виявлені за допомогою ЕКГ — дослідження електричної активності серця),
  • тяжка серцева недостатність,
• дуже повільна робота серця (так звана брадикардія),
• електролітні порушення в крові, особливо низький рівень калію та магнію,
• застосування інших ліків, які можуть спричиняти подовження інтервалу QT на ЕКГ (див. розділ «Сумамед і інші ліки»);
  • у пацієнта тяжкі порушення функції нирок;
  • у пацієнта тяжкі порушення функції печінки: лікар може контролювати функцію печінки або припинити лікування;
  • у пацієнта виникла нова інфекція (це може свідчити про надмірне зростання стійких мікроорганізмів або про грибкову інфекцію);
  • у пацієнта є нервові (нейрологічні) або психічні розлади;
  • у пацієнта є захворювання, що передається статевим шляхом: лікар повинен переконатися, чи немає у пацієнта сифілісу;
  • пацієнт застосовує ерготамінові похідні (препарати споришу);
  • у пацієнта є інфіковані опікові рани.

Також слід ознайомитися з попередженнями, наведеними в розділі 4.
Якщо незважаючи на лікування симптоми інфекції не зникають або з’являються симптоми нової інфекції,
наприклад грибкової, необхідно знову звернутися до лікаря.
Інфекції, спричинені стрептококами
При лікуванні ангіни та запалення піднебінних мигдаликів, спричинених стрептококами,
зазвичай перевагу віддають пеніциліну.
Псевдомембранозний коліт
У разі появи діареї необхідно негайно повідомити лікареві, оскільки це може бути симптомом
псевдомембранозного коліту — ускладнення, що іноді виникає під час застосування
макролідних антибіотиків. Таке діагноз лікар повинен розглянути у пацієнтів, у яких
виникла діарея після початку лікування азитроміцином. У разі псевдомембранозного коліту
внаслідок застосування азитроміцину може бути необхідним припинення препарату Сумамед і
застосування відповідного лікування. Протипоказано застосування засобів, що пригнічають
перистальтику.
Тривале застосування
Немає даних щодо безпеки та ефективності тривалого застосування азитроміцину
при зазначених вище показаннях. У разі швидкого рецидивування інфекцій лікар розгляне
можливість лікування іншим антибактеріальним препаратом.
Міастенія
Під час лікування азитроміцином спостерігалося загострення симптомів міастенії або виникнення
міастенічного синдрому (див. розділ «Можливі небажані реакції»).
Лікування інфекцій, спричинених комплексом Mycobacterium avium, у дітей
Безпека та ефективність застосування азитроміцину при лікуванні інфекцій, спричинених
комплексом Mycobacterium avium, або для їх профілактики у дітей не встановлені.
Діти та підлітки
Дозу коригують залежно від маси тіла (див. розділ 3).
Сумамед і інші ліки
Необхідно повідомити лікареві або фармацевту про всі ліки, які пацієнт зараз приймає або
приймав нещодавно, а також про ліки, які пацієнт планує застосовувати.
Якщо пацієнт застосовує будь-який із нижче зазначених ліків, особливо важливо повідомити про це
лікареві або фармацевту:

• ліки, що впливають на інтервал QT, такі як
• хінідин, прокаїнамід, дофетилід, аміодарон, соталол (застосовуються при лікуванні порушень серцевого ритму),
• гідроксихлорохіна (застосовується при лікуванні ревматологічних захворювань або малярії),
• цизаприд (застосовується при порушеннях шлунка),
• терфенадин (застосовується при лікуванні алергії),
• нейролептики, наприклад пімозид,
• антидепресанти, наприклад циталопрам,
• фторхінонолони (застосовуються при інфекціях), наприклад моксифлоксацин, левофлоксацин;
  • антациди (Сумамед слід приймати принаймні за 1 годину до або через 2 години після прийому антацидів);
  • пероральні антикоагулянти, наприклад варфарин;
  • алкалоїди споришу (застосовуються при мігрені або для зменшення кровотоку), наприклад ерготамін у поєднанні з азитроміцином може спричинити отруєння споришем (симптоми — судоми периферичних судин та ішемія);
  • дигоксин (застосовується при порушеннях функції серця) і колхіцин (застосовується при лікуванні підагри та сімейній середземноморській гарячці);
  • циклоспорин (застосовується при захворюваннях шкіри, ревматоїдному артриті або після трансплантації органів);
  • аторвастатин (лікарський засіб, що застосовується для зниження рівня холестерину);
  • рифабутин (застосовується при лікуванні ВІЛ або туберкульозу).

Сумамед і харчування
Сумамед можна приймати незалежно від прийому їжі.
Вагітність, годування груддю та вплив на фертильність
Якщо пацієнтка вагітна або годує груддю, підозрює, що може бути вагітною, або планує завагітніти,
їй слід проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього препарату.
Вагітність
Препарат може застосовуватися під час вагітності тільки в тому випадку, якщо, на думку лікаря,
користь для матері переважає ризик для дитини.
Годування груддю
Азитроміцин проникає в грудне молоко. Рекомендується не годувати груддю під час лікування
азитроміцином, якщо тільки лікар не рекомендує інше.
Фертильність
У дослідженнях фертильності, проведених на гризунах, було відзначено зниження коефіцієнта
запліднення після застосування азитроміцину. Значення цих результатів для людей невідоме.
Керування транспортними засобами та робота з механізмами
Немає даних щодо впливу препарату Сумамед на здатність керувати транспортними засобами
та працювати з механізмами. Однак під час виконання таких дій слід враховувати
можливість виникнення таких небажаних реакцій, як запаморочення та судоми.
Сумамед містить сахарозу
5 мл суспензії містить 3,863 г сахарози.
Якщо у пацієнта раніше було виявлено непереносимість певних цукрів, він повинен
зв’язатися з лікарем перед прийомом препарату.
Препарат містить 10,04 г сахарози в максимальній добовій дозі (20 мг/кг маси тіла — 13 мл суспензії).
Це слід враховувати у пацієнтів із цукровим діабетом.
Сумамед містить сульфіти у смакових добавках вишневого, бананового та ванільного ароматів
Препарат рідко може спричиняти тяжкі алергічні реакції та бронхоспазм.
Сумамед містить бензиловий спирт у смаковій добавці вишневого аромату
Препарат містить 0,65 мікрограма бензилового спирту в 5 мл суспензії. Бензиловий спирт може
спричиняти алергічні реакції.
Застосування бензилового спирту маленьким дітям пов’язане з ризиком тяжких небажаних
реакцій, зокрема порушень дихання (так званий «синдром важкого дихання» — gasping syndrome).
Не застосовувати новонародженим (до 4 тижнів життя) без призначення лікаря.
Не застосовувати маленьким дітям (у віці до 3 років) більше ніж протягом тижня без призначення
лікаря або фармацевта.
Жінкам у вагітності або які годують груддю, слід зв’язатися з лікарем перед застосуванням
препарату, оскільки велика кількість бензилового спирту може накопичуватися в їхньому організмі
і спричиняти небажані реакції (так звану метаболічну ацидозу).
Пацієнтам із захворюваннями печінки або нирок слід зв’язатися з лікарем перед застосуванням
препарату, оскільки велика кількість бензилового спирту може накопичуватися в їхньому організмі
і спричиняти небажані реакції (так звану метаболічну ацидозу).
Сумамед містить натрій
Препарат містить 35,28 мг натрію (головного компонента кухонної солі) в 5 мл суспензії. Це відповідає
1,76 % максимальної рекомендованої добової дози натрію в раціоні дорослих.
Максимальна добова доза препарату (20 мг/кг маси тіла — 13 мл суспензії) містить 91,73 мг натрію.
Це відповідає 4,59 % максимальної рекомендованої добової дози натрію в раціоні дорослих.

3. Як застосовувати ліки Сумамед

Цей ліки слід завжди застосовувати згідно з рекомендаціями лікаря. У разі будь-яких сумнівів слід звернутися
до лікаря або фармацевта.
Ліки застосовують внутрішньо.
При інфекціях верхніх і нижніх дихальних шляхів, середньому отиті, інфекціях шкіри
і м'яких тканин (за винятком еритеми мігруючої) загальна доза становить 30 мг/кг маси тіла, тобто
10 мг/кг маси тіла один раз на добу протягом 3 днів.
Дозування у дітей та підлітків
Дозування у дітей залежить від маси тіла, як зазначено нижче:

При лікуванні мігруючого рожевого лишаю загальна доза становить 60 мг/кг маси тіла, яку застосовують таким чином: 20 мг/кг маси тіла в перший день, потім 10 мг/кг маси тіла один раз на добу з 2-го по 5-й день лікування.
Лікування ангіни та тонзиліту, спричинених Streptococcus pyogenes
При лікуванні ангіни, спричиненої бактеріями виду Streptococcus pyogenes, у дітей із масою тіла до 13 кг азитроміцин застосовують або протягом 3 днів, застосовуючи щодня дозу 20 мг/кг маси тіла, або протягом 5 днів, застосовуючи щодня дозу 12 мг/кг маси тіла. Як при 3-денному, так і при 5-денному лікуванні, загальна кількість азитроміцину, прийнятого пацієнтом, повинна становити 60 мг/кг маси тіла.
Дозування суспензії 100 мг/5 мл для дітей із масою тіла від 5 до 13 кг наведено в таблиці нижче:

Пацієнти похилого віку
Пацієнтам похилого віку застосовують ту саму дозу, що й іншим дорослим пацієнтам. Через
ризик розвитку захворювань серця слід дотримуватися обережності під час застосування ліку
пацієнтам похилого віку.
Пацієнти з порушеннями функції нирок або печінки
Якщо у пацієнта виникають порушення функції нирок або печінки, необхідно повідомити про це
лікаря, оскільки він може зменшити звичайну дозу ліку. Лік не слід застосовувати
у пацієнтів із тяжким печінковим захворюванням.
Спосіб застосування
Азитроміцин слід застосовувати перорально, один раз на добу.
Приготовану суспензію можна приймати незалежно від прийому їжі.
Приготовану суспензію слід застосовувати перорально за допомогою шприца, що додається до упаковки.
Потрясати перед кожним застосуванням!
Після прийому ліку дитиною слід дати їй трохи чаю або соку для промивання рота, щоб лік не залишався у
роті.
Спосіб приготування суспензії
Згідно з доданою інструкцією.
Застосування більшої, ніж рекомендована, дози ліку Сумамед
Побічні ефекти, які виникали після прийому ліку в дозах, що перевищують рекомендовані, були
подібними до тих, що спостерігалися після застосування правильних доз. Типовими симптомами після
передозування макролідних антибіотиків є: тимчасова втрата слуху, сильне нудота,
блювота та діарея.
У разі прийому дози, що перевищує рекомендовану, необхідно негайно звернутися до лікаря або
фармацевта. У разі передозування рекомендується прийом лікарського вугілля та застосування
симптоматичної терапії, а за необхідності — підтримувальної терапії життєвих функцій.
Пропуск застосування ліку Сумамед
Пропущену дозу слід прийняти якомога швидше, а наступні дози — за графіком рекомендованої схеми дозування. Не слід застосовувати подвійну дозу для відшкодування пропущеної дози.

4. Можливі небажані явища

Як і кожен лікарський засіб, цей препарат може спричиняти небажані явища, хоча вони виникають не у всіх.
У разі виникнення наступних небажаних явищ необхідно припинити застосування препарату
Сумамед і негайно звернутися до лікаря або дістатися до відділення невідкладної допомоги
найближчої лікарні:

• Тяжка алергічна реакція (раптові труднощі з диханням і ковтанням, набряк губ, язика, обличчя та шиї, свербіж шкіри, особливо по всьому тілу).
• Тяжкі шкірні реакції: шкірна висипка, що характеризується швидким виникненням ділянок почервоніння шкіри, усіяних дрібними пухирцями (пухирями, заповненими білою або жовтою рідиною); тяжка шкірна висипка, що призводить до почервоніння та лущення; тяжкий пухирчастий висип і кровотеча з губ, очей, ротової порожнини, носа та статевих органів, пов’язані з високою температурою та болями в суглобах. Це може бути «гостра загальна пустульозна еритема» (AGEP), «множинна еритема», «бульозна множинна еритема (синдром Стівенса-Джонсона)» або «токсична епідермальна некроліза».
• Тяжка алергічна реакція, що може включати підвищення температури, шкірну висипку, набряк внутрішніх органів, підвищення кількості певного типу білих кров’яних клітин (еозинофілія) та запалення внутрішніх органів (лікарська висипка з еозинофілією та системними симптомами (DRESS)).

Також необхідно припинити застосування препарату Сумамед і негайно звернутися до лікаря у разі виявлення:

• Тяжкої або хронічної діареї з наявністю крові або слизу. Цей симптом може виникати під час або після лікування і може свідчити про серйозне запалення кишечника.
• Слабкості, жовтяниці шкіри або білков оболонки очей, а також темного забарвлення сечі.
• Нетипової схильності до утворення синяків або кровотеч.
• Прискореного (шлуночкової тахікардії) або нерегулярного серцебиття або змін у ритмі серця за даними електрокардіограми (подовження інтервалу QT та аритмія типу torsade de pointes).

Повідомлялися наступні небажані явища:
Дуже часто (можуть виникати частіше, ніж у 1 із 10 пацієнтів):

• діарея.

Часто (можуть виникати не частіше, ніж у 1 із 10 пацієнтів):

• головний біль;
• блювота, болі в животі, нудота;
• зміна кількості білих кров’яних клітин;
• зниження концентрації бікарбонатів у крові.

Не дуже часто (можуть виникати не частіше, ніж у 1 із 100 пацієнтів):

• грибкові інфекції (кандидоз), інфекція піхви, запалення легень, грибкова інфекція, бактеріальна інфекція, запалення горла, гастроентерит, порушення дихання, риніт, грибкова інфекція ротової порожнини;
• зміна кількості білих кров’яних клітин (лейкопенія, нейтропенія, еозинофілія);
• ангіоневротичний набряк (набряк обличчя та горла, що може призводити до труднощів із диханням), гіперчутливість;
• втрата апетиту (анорексія);
• нервозність, безсоння; запаморочення, сонливість, порушення смаку, нетипові відчуття на шкірі, наприклад, поколювання та оніміння кінцівок (парестезії);
• порушення зору;
• порушення вуха, порушення рівноваги;
• серцебиття;
• приливи гарячого;
• задишка, носова кровотеча;
• запори, метеоризм із виділенням газів, погане травлення, запалення слизової оболонки шлунка, порушення ковтання (дисфагія), вздуття живота, сухість у роті, відрижка із зворотним викиданням вмісту шлунка, виразки ротової порожнини, надмірне виділення слини;
• висипка, свербіж, кропив’янка, дерматит, сухість шкіри, надмірне потовиділення;
• дегенеративні захворювання суглобів, болі в м’язах, біль у спині, біль у шиї;
• порушення сечовипускання (дизурія), біль у нирках;
• маткові кровотечі, порушення яєчок;
• набряк, слабкість (астенія), поганий самопочуття (апатія), відчуття втоми, набряк обличчя, біль у грудній клітці, гарячка, біль, периферичний набряк;
• неправильні результати лабораторних досліджень (наприклад, щодо крові, показників функції печінки, глюкози, електролітів);
• ускладнення після операцій.

Рідко (можуть виникати рідше, ніж у 1 із 1000 пацієнтів):

• збудження;
• порушення функції печінки, жовтяниця із застоєм жовчі (холестатична жовтяниця);
• світлочутливість, тяжкі шкірні реакції: шкірна висипка, що характеризується швидким виникненням ділянок почервоніння шкіри, усіяних дрібними пухирцями (пухирями, заповненими білою або жовтою рідиною).

Частота невідома (частоту неможливо визначити на основі наявних даних):

• псевдомембранозний коліт;
• тромбоцитопенія (зниження кількості тромбоцитів), зниження кількості червоних кров’яних клітин (гемолітична анемія);
• анафілактична реакція (загальна алергічна реакція, рідко призводить до смерті; може проявлятися такими симптомами, як: набряк губ, обличчя або шиї, що призводить до тяжких труднощів із диханням, висипка на шкірі або кропив’янка);
• агресивна поведінка, тривога, бред, галюцинації;
• втрата свідомості (непритомність), судоми, порушення чутливості (гіпоестезія), надмірна психомоторна активність, втрата нюху, втрата смаку, порушення нюху, швидке втомлення м’язів (міастенія);
• порушення слуху, зокрема глухота та (або) шум у вухах;
• порушення серцевого ритму (включаючи аритмію типу torsade de pointes та шлуночкову тахікардію), подовження інтервалу QT за даними електрокардіограми;
• зниження артеріального тиску;
• запалення підшлункової залози, зміна забарвлення язика;
• печінкова недостатність (рідко призводить до смерті), молниеносне запалення печінки, некроз печінки;
• тяжкі шкірні реакції: бульозна множинна еритема (синдром Стівенса-Джонсона), токсична епідермальна некроліза, множинна еритема, лікарська реакція з еозинофілією та системними симптомами (DRESS, англ. Drug reaction with eosinophilia and systemic symptoms);
• біль у суглобах;
• гостра ниркова недостатність, інтерстиційний нефрит.

Небажані явища, ймовірно або припущено пов’язані з застосуванням
азитроміцину у лікуванні інфекцій, спричинених мікобактеріями з комплексу Mycobacterium avium або профілактиці цих інфекцій, спостережені під час клінічних досліджень та після виходу препарату в обіг
Дуже часто (можуть виникати частіше, ніж у 1 із 10 пацієнтів):

• діарея;
• біль у животі;
• нудота;
• метеоризм;
• відчуття дискомфорту в черевній порожнині;
• розпідковані калові маси.

Часто (можуть виникати не частіше, ніж у 1 із 10 пацієнтів):

• анорексія;
• запаморочення;
• головний біль;
• нетипові відчуття на шкірі, наприклад, поколювання та оніміння кінцівок (парестезії);
• порушення смаку;
• порушення зору;
• глухота;
• висипка, свербіж;
• біль у суглобах;
• відчуття втоми.

Не дуже часто (можуть виникати не частіше, ніж у 1 із 100 пацієнтів):

• порушення чутливості (гіпоестезія);
• порушення слуху, шум у вухах;
• серцебиття;
• гепатит;
• бульозна множинна еритема (синдром Стівенса-Джонсона (тяжка шкірна реакція)), світлочутливість;
• раптове слабкість (астенія), погане самопочуття.

Повідомлення про небажані явища
Якщо виникнуть будь-які небажані симптоми, включаючи ті, що не зазначені
у цій інструкції, необхідно повідомити про це лікаря або фармацевта. Небажані явища можна
повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу небажаних явищ лікарських засобів Управління реєстрації лікарських засобів, медичних виробів та біоцидних продуктів
Al. Jerozolimskie 181C, 02-222 Warszawa
Тел.: + 48 22 49 21 301
Факс: + 48 22 49 21 309
Веб-сайт: https://smz.ezdrowie.gov.pl
Небажані явища також можна повідомляти суб’єкту, відповідальному за препарат.
Завдяки повідомленням про небажані явища можна буде зібрати більше інформації щодо
безпеки застосування препарату.

5. Як зберігати ліки Сумамед

• Ліки слід зберігати в недоступному для дітей місці, у якому їх не видно.
• Зберігати при температурі нижчій за 25 °C.
• Приготовану суспензію зберігати не довше 5 днів при температурі нижчій за 25 °C.

Не застосовувати цей лік після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці. Термін придатності вказує останній день зазначеного місяця.
Ліки не слід викидати у каналізацію чи побутові сміттєві контейнери. Слід запитати у фармацевта, як позбутися ліків, які вже не використовуються. Така поведінка допоможе зберегти навколишнє середовище.

6. Вміст упаковки та інша інформація

Що містить лікарський засіб Сумамед

• Діючою речовиною лікарського засобу є азитроміцин у формі азитроміцину дигідрату. 5 мл суспензії містить 100 мг азитроміцину.
• Інші компоненти: сахароза, натрію фосфат триосновний безводний, гідроксипропілцелюлоза, камедя ксантанова, діоксид кремнію колоїдний безводний, ароматизатор вишневий, ароматизатор банановий, ароматизатор ванільний.

Як виглядає лікарський засіб Сумамед і що містить упаковка
Лікарський засіб Сумамед — це порошок від білого до жовтувато-білого кольору.
Пляшки з HDPE для приготування 20 мл суспензії.
Кожна пляшка має кришку, захищену від відкриття дітьми.
Кожна пляшка упакована в картонну коробку. До упаковки додається дозатор-шприц.
Відповідальний суб’єкт
Teva Pharmaceuticals Polska Sp. z o.o.
вул. Емілії Плятер 53, 00-113 Варшава
тел.: (22) 345 93 00
Виробник
Teva Operations Poland Sp. z o.o.
вул. Могільська 80, 31-546 Краків
Pliva Hrvatska d.o.o. (Pliva Croatia Ltd.)
Прілаз Баруна Філіповіча 25, 10000 Загреб, Хорватія
ІНСТРУКЦІЯ ЩОДО СПОСОБУ ЗАСТОСУВАННЯ ЛІКАРСЬКОГО ЗАСОБУ
Приготування суспензії для перорального застосування
Воду, необхідну для приготування суспензії, найкраще відміряти за допомогою дозувального шприца.

1. Пляшка містить порошок, з якого після додавання води утворюється суспензія для перорального застосування.
2. Натисніть на кришку пляшки і поверніть її проти годинникової стрілки.
3. Додайте 12 мл прокип’яченої охолодженої води. Відміряйте прикладеного шприца тричі по 4 мл води і додайте до пляшки з лікарським засобом. У пляшці залишиться 5 мл надлишку суспензії для забезпечення повного дозування.

4. Інтенсивно струшіть, доки не утвориться однорідна суспензія.
5. Приготовану суспензію слід зберігати при температурі нижче 25 °C.

Готова суспензія зберігається 5 днів.
Інструкція щодо користування дозувальним шприцом
Перед введенням лікарського засобу дитині слід уважно прочитати наведену нижче інструкцію.
НАПОВНЕННЯ ШПРИЦА ЛІКАРСЬКИМ ЗАСОБОМ

1. Перед використанням суспензію слід добре струсити.
2. Натисніть на кришку і поверніть її проти годинникової стрілки.
3. Опустіть наконечник шприца в суспензію і, витягуючи поршень вгору, наберіть потрібну кількість суспензії.

4. Якщо у шприці з’явиться бульбашка повітря, введіть лікарський засіб назад у пляшку та повторіть дії, описані в пункті 3.

ВВЕДЕННЯ ЛІКАРСЬКОГО ЗАСОБУ ДИТИНІ

5. Укладіть дитину так, як під час годування.
6. Введіть наконечник шприца в рот дитини.
7. Повільно виштовхуйте поршень, щоб дитина могла поступово ковтати лікарський засіб.

8. Коли дитина проковтне лікарський засіб, дайте їй трохи чаю або соку, щоб лікарський засіб не залишався у роті.

ОЧИЩЕННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

9. Після використання розберіть шприц, промийте його під проточною водою, висушіть і відкладіть у чисте місце разом з лікарським засобом.

10. Після введення дитині останньої дози викиньте шприц разом з пляшкою.

Увага! Лікарський засіб і шприц слід зберігати в недоступному для дітей місці.
Лікарський засіб слід застосовувати суворо за призначенням лікаря.
У разі будь-яких сумнівів слід звернутися до лікаря або фармацевта.