Інструкція, що входить до упаковки: інформація для користувача

Увага! Зберігайте інструкцію! Інформація на первинній упаковці іноземною мовою.
Стілнокс (Stilnoct)
10 мг, вкриті оболонкою таблетки
Zolpidemi tartras
Стілнокс і Stilnoct — це різні торгові назви одного й того самого ліку.
Перед застосуванням ліку уважно прочитайте цю інструкцію, оскільки вона містить важливу інформацію для пацієнта.

Зберігайте цю інструкцію, щоб у разі потреби мати змогу знову її прочитати.
У разі будь-яких сумнівів звертайтеся до лікаря або фармацевта.
Цей лік призначено строго певній особі. Не передавайте його іншим. Ліки можуть нашкодити іншій особі, навіть якщо симптоми її хвороби такі самі.
Якщо у пацієнта виникнуть будь-які небажані ефекти, у тому числі ті, що не зазначені в цій інструкції, необхідно повідомити про це лікаря або фармацевта. Див. пункт 4.

Зміст інструкції

Що таке лік Стілнокс і для чого його застосовують
Важлива інформація перед застосуванням ліку Стілнокс
Як застосовувати лік Стілнокс
Можливі небажані ефекти
Як зберігати лік Стілнокс
Вміст упаковки та інша інформація

1. Що таке лік Стілнокс і для чого його застосовують

Лік Стілнокс випускається у вигляді вкритих оболонкою таблеток і містить активну речовину золпідем.
Золпідем належить до групи снодійних і заспокійливих засобів.
Лік полегшує засинання, зменшує кількість нічних пробуджень, подовжує тривалість сну та покращує його якість.
Лік Стілнокс застосовується для короткотривалого лікування безсоння у пацієнтів віком понад 18 років у випадках, коли безсоння призводить до значного погіршення стану пацієнта або викликає серйозні страждання.
Не застосовувати довготривало. Лікування має тривати якомога коротше, оскільки ризик розвитку залежності зростає з тривалістю лікування.

2. Важливі відомості перед застосуванням ліку Стілнокс

Не слід застосовувати лік Стілнокс у таких випадках:

алергії на золпідем або будь-який інший компонент цього ліку (перелічені в розділі 6)
тяжкої печінкової недостатності
синдрому апнеї під час сну
гострої та (або) тяжкої дихальної недостатності
міастенії ( myasthenia gravis)
тривалої терапії. Лікування має тривати найкоротший можливий час, оскільки ризик залежності зростає залежно від тривалості лікування.
якщо пацієнт коли-небудь відчував ходьбу під час сну або інші нетипові поведінкові реакції під час сну (наприклад, керування транспортним засобом, прийом їжі, телефонні розмови або статеві стосунки тощо), коли він не прокинувся повністю після прийому ліку Стілнокс або іншого ліку, що містить золпідем.

Попередження та заходи обережності
Перед початком застосування ліку Стілнокс слід проконсультуватися з лікарем або фармацевтом.
У будь-якому разі необхідно визначити, якщо можливо, причини безсоння та за можливості
елімінувати чинники, що їх викликають, перш ніж лікар призначить застосування седативного ліку.
Тривале безсоння після 7–14 днів лікування може свідчити про наявність первинних
психічних або фізичних порушень, які потребують діагностики та оцінки лікарем у регулярних
інтервалах часу.
Дихальна недостатність:
Оскільки седативні засоби можуть пригнічувати дихальний центр, слід дотримуватися обережності при застосуванні ліку Стілнокс у пацієнтів із порушеннями дихальної функції (див. розділ 4).
Порушення функції печінки:
Порушення функції печінки — див. розділ 3. «Як застосовувати лік Стілнокс»
Не слід застосовувати лік Стілнокс у пацієнтів із тяжкою печінковою недостатністю. Застосування ліку
Стілнокс у таких пацієнтів може призвести до енцефалопатії — порушення функції центральної нервової системи, спричиненого печінковою недостатністю (див. розділ 2.
«Важливі відомості перед застосуванням ліку Стілнокс»).
Літні або ослаблені пацієнти:
Літні або ослаблені пацієнти повинні застосовувати меншу дозу ліку, див.
розділ 3.
Психічні захворювання:
Не рекомендується застосовувати седативні засоби, такі як лік Стілнокс, на початкових етапах лікування психічних захворювань.
Порушення психомоторної функції наступного дня (див. також « Керування транспортними засобами та робота з механізмами»):
Як і інші седативні засоби, золпідем має пригнічувальний вплив на центральну нервову систему.
Наступного дня після прийому ліку Стілнокс ризик порушень психомоторної функції, у тому числі зниження здатності керувати транспортними засобами, може зростати, якщо:

пацієнт прийняв лік менш ніж за 8 годин до виконання діяльності, що вимагає підвищеної уваги.
пацієнт прийняв дозу, що перевищує рекомендовану.
пацієнт приймав золпідем одночасно з іншими ліками, що пригнічують центральну нервову систему, або іншими ліками, що підвищують концентрацію золпідему в крові, під час вживання алкоголю або психоактивних речовин.

Слід приймати одну дозу безпосередньо перед сном.
Не слід приймати наступну дозу тієї ж ночі.
Амнезія:
Седативні та снодійні засоби можуть спричиняти амнезію. Вона найчастіше виникає кілька
годин після прийому ліку. Щоб зменшити ризик, пацієнт повинен мати можливість неперервного сну тривалістю 8 годин.
Самогубство, спроби самогубства, депресія:
Деякі дослідження виявили підвищений ризик появи думок про самогубство, спроб самогубства та самогубств у пацієнтів, які приймали певні седативні та снодійні засоби, у тому числі цей лік. Проте не встановлено, чи це пов’язано з прийомом ліків, чи існують інші причини. Якщо у пацієнта виникають думки про самогубство, він повинен якнайшвидше звернутися до лікаря за медичною порадою.
Хоча клінічно значущих взаємодій між золпідемом і селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну (див. розділ: Лік Стілнокс та інші ліки ) та іншими седативними та снодійними засобами не виявлено, слід дотримуватися обережності під час застосування золпідему та інших седативних засобів у пацієнтів із симптомами депресії.
У цій групі пацієнтів можуть виникати схильності до самогубства, тому лікар повинен призначати найменшу дозу ліку, щоб запобігти навмисному передозуванню. Раніше існуюча депресія може проявитися під час застосування золпідему. Оскільки безсоння може бути симптомом депресії, при тривалому безсонні лікар повинен повторно обстежити пацієнта.
Інші психічні реакції та «парадоксальні» ефекти:
При застосуванні седативних та снодійних засобів, таких як золпідем, можуть виникати інші психічні та парадоксальні реакції, наприклад: тривожність, посилене безсоння, збудження, дратівність, агресія, галюцинації, напади люті, кошмари, галюцинації, неправильна поведінка та інші порушення поведінки.
У таких випадках лікування слід припинити. Ймовірність виникнення таких реакцій є вищою у літніх пацієнтів.
Сомнамбулізм та подібні види поведінки:
Лік Стілнокс може спричиняти ходьбу під час сну або інші нетипові поведінкові реакції під час сну (наприклад, керування транспортним засобом, прийом їжі, телефонні розмови або статеві стосунки тощо), коли пацієнт не прокинувся повністю. Наступного ранку пацієнт може не пам’ятати про дії, виконані вночі. Якщо у пацієнта виникли будь-які з цих станів, слід негайно припинити лікування ліком Стілнокс і звернутися до лікаря, оскільки така поведінка під час сну може створювати серйозну небезпеку травмування для пацієнта або його оточення.
Вживання алкоголю або прийом інших ліків, що спричиняють сонливість, одночасно з ліком Стілнокс може підвищувати ризик виникнення таких станів під час сну, так само як і застосування золпідему в дозах, що перевищують максимальну рекомендовану дозу.
Толерантність:
При застосуванні седативних та снодійних засобів, що містять золпідем, у тому числі ліку Стілнокс, більше ніж кілька тижнів, може виникнути зниження їх снодійної дії.
Залежність:
Застосування ліку Стілнокс може призвести до зловживання ліком та (або) розвитку психічної або фізичної залежності.
Якщо пацієнт коли-небудь мав психічні розлади, зловживав або був залежним від алкоголю, заборонених речовин або ліків, він повинен повідомити про це лікареві. Ризик розвитку залежності є вищим, коли лік Стілнокс застосовується довше 4 тижнів і у пацієнтів із психічними розладами та (або) з історією зловживання алкоголем, забороненими речовинами або ліками.
У випадках, коли виникла фізична залежність, раптове припинення лікування супроводжується симптомами синдрому відміни. Можуть виникати головні та м’язові болі, посилене почуття тривоги та психічного напруження, тривожність, сплутаність свідомості та дратівність. У тяжких випадках можуть виникати такі симптоми, як: дереалізація, деперсоналізація, підвищена чутливість слуху, оніміння та поколювання кінцівок, підвищена чутливість до світла, шуму та дотику, галюцинації та судоми.
Повернення безсоння (реактивне безсоння):
Після припинення прийому снодійних засобів може виникнути тимчасовий синдром, коли симптоми, що призвели до призначення седативних та снодійних засобів, повертаються у посиленій формі.
Цим симптомам можуть супроводжуватися інші реакції, такі як зміни настрою, тривожність і страх.
Важливо повідомити пацієнта про можливість виникнення реактивного безсоння та застосувати відповідні заходи для мінімізації ризику появи страху та інших симптомів під час відміни ліку.
При застосуванні короткодіючих седативних та снодійних засобів синдром відміни може виникати між прийомами наступних доз.
Тяжкі ушкодження:
Лік може спричиняти сонливість та порушення свідомості, що може призвести до падіння та, як наслідок, до тяжких ушкоджень.
Пацієнти з синдромом подовженого інтервалу QT:
Потенційні наслідки застосування золпідему у пацієнтів із вродженим синдромом подовження інтервалу QT невідомі. Як захід обережності, лікар повинен ретельно оцінити співвідношення користі та ризику лікування золпідемом у пацієнтів із діагностованим вродженим синдромом подовження інтервалу QT.
Діти та підлітки
Не слід застосовувати лік Стілнокс у дітей та підлітків віком до 18 років, оскільки безпека та ефективність застосування золпідему не встановлені в цій віковій групі.
Лік Стілнокс та інші ліки
Слід повідомити лікареві або фармацевту про всі ліки, які пацієнт приймає зараз або приймав нещодавно, а також про ліки, які пацієнт планує застосовувати.
Алкоголь:
Одночасний прийом алкоголю не рекомендується.
Може виникнути посилення седативної дії золпідему під час одночасного вживання алкоголю. Це може вплинути на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами.
Ліки, що пригнічують центральну нервову систему:
При застосуванні золпідему разом з деякими ліками може посилюватися сонливість та порушення психомоторної функції наступного дня, у тому числі порушення здатності керувати транспортними засобами. До таких ліків належать:

ліки, що застосовуються для лікування певних психічних розладів (нейролептики)
ліки, що застосовуються для лікування проблем із засинанням (снодійні засоби)
седативні засоби або засоби, що зменшують тривожність
ліки, що застосовуються для лікування депресії
ліки, що застосовуються для лікування болю середньої та тяжкої інтенсивності (опіоїдні знеболювальні)
ліки, що застосовуються для лікування епілепсії
ліки, що застосовуються в анестезії
ліки, що застосовуються для лікування сінної лихоманки, висипань або інших алергій, які можуть спричиняти сонливість у пацієнта (седативні антигістамінні засоби). При одночасному прийомі золпідему з антидепресантами, зокрема бупропіоном, дезипраміном, флуоксетином, сертраліном та венлафаксином, пацієнт може бачити нереальні речі (зорові галюцинації). Не рекомендується приймати золпідем разом з флувоксаміном або ципрофлоксацином.

Одночасне застосування ліку Стілнокс та опіоїдів (сильних знеболювальних, ліків для замісної терапії та деяких засобів від кашлю) підвищує ризик появи сонливості, утруднення дихання (дихальна недостатність), коми та може бути смертельним. Через це одночасне застосування цих ліків слід розглядати лише тоді, коли інші методи лікування неможливі.
Проте, якщо лікар призначить лік Стілнокс разом з опіоїдами, доза та тривалість одночасного застосування повинні бути обмежені лікарем.
Слід повідомити лікареві про всі опіоїдні ліки, які пацієнт приймає, та суворо дотримуватися рекомендацій щодо дозування. Може бути корисним повідомити друзів та близьких, щоб вони були обізнані про вищезазначені ознаки та симптоми.
При виникненні цих симптомів слід звернутися до лікаря.
Інгібітори та індуктори цитохрому P450:
Деякі ліки, що пригнічують печінкові ферменти (зокрема цитохром P450), можуть посилювати дію деяких снодійних засобів, таких як золпідем.
Одночасне застосування індукторів CYP3A4, таких як рифампіцин та звіробій звичайний, зменшує фармакодинамічну дію золпідему.
При одночасному застосуванні звіробою звичайного може зменшитися концентрація золпідему в крові. Не рекомендується приймати золпідем разом із звіробоєм звичайним.
Одночасне застосування золпідему з кетоконазолом (у дозі 200 мг двічі на добу) може посилювати його седативну дію.
Інші ліки:
Не спостерігалися значущі фармакокінетичні взаємодії при одночасному застосуванні
золпідему з варфарином, дигоксином та ранітідином.
Лік Стілнокс та їжа, напої
Лік слід приймати безпосередньо перед тим, як лягти спати або після того, як лягли.
Вагітність та годування грудьми
Вагітність
Лік Стілнокс не рекомендується при вагітності. Якщо пацієнтка вагітна, підозрює, що може бути вагітною, або планує вагітність, вона повинна проконсультуватися з лікарем перед застосуванням цього ліку.
Застосування ліку під час вагітності може вплинути на дитину. Деякі дослідження виявили у
новонароджених підвищений ризик розщеплення губи та піднебіння (іноді називається «заяча губа»).
Може виникнути зниження рухової активності плода та змінний ритм серця плода, якщо мати приймає лік Стілнокс у другому та (або) третьому триместрі вагітності.
Якщо пацієнтка приймає лік Стілнокс у пізній термін вагітності або під час пологів, у її дитини можуть виникнути слабкість м’язів, зниження температури тіла, труднощі з годуванням та порушення дихання (дихальна депресія).
Якщо пацієнтка регулярно приймає лік Стілнокс у пізній термін вагітності, у дитини може розвинутися фізична залежність та можуть виникнути симптоми відміни, такі як збудження або судоми. У такому випадку необхідно ретельно спостерігати за новонародженим у перинатальному періоді.
Годування грудьми
Не слід застосовувати лік Стілнокс під час годування грудьми, оскільки невелика кількість ліку проникає до грудного молока.
Керування транспортними засобами та робота з механізмами
Лік Стілнокс значно впливає на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами, може спричиняти події, такі як «засинання за кермом». Наступного дня після прийому ліку Стілнокс (як і інших снодійних засобів) можуть виникати такі стани:

пацієнт відчуває сонливість, сонливість, запаморочення або дезорієнтацію,
пацієнт потребує більше часу для прийняття швидких рішень (знижений рефлекс),
пацієнт може бачити нечітко або подвоєння зображень,
пацієнт може бути менш уважним.

Для мінімізації ризику виникнення зазначених подій рекомендується дотримуватися перерви принаймні 8 годин між прийомом золпідему та керуванням транспортними засобами, роботою з механізмами та роботою на висоті.
Не слід вживати алкоголю або психоактивних речовин під час прийому ліку Стілнокс, оскільки це може посилювати зазначені вище ефекти.
Лік Стілнокс містить лактозу моногідрат
Лік Стілнокс містить лактозу моногідрат. Якщо раніше у пацієнта було діагностовано непереносимість певних цукрів, пацієнт повинен проконсультуватися з лікарем перед прийомом ліку.
Лік Стілнокс містить натрій
Лік містить менше 1 ммоль (23 мг) натрію на таблетку, тобто лік вважається «вільним від натрію».

3. Як застосовувати ліки Стілнокс

Цей лік слід застосовувати відповідно до призначень лікаря. У разі будь-яких сумнівів слід звернутися до
лікаря або фармацевта.
Лік слід приймати перорально.
Лік Стілнокс діє одразу, тому його слід приймати безпосередньо перед тим, як лягати
спати, або після того, як ви вже лягли.
Як і у разі всіх снодійних засобів, не рекомендується тривале застосування ліку Стілнокс. Рекомендований
термін застосування цього ліку не повинен перевищувати 4 тижні.
У деяких випадках може знадобитися подовження терміну лікування лікарем понад максимальний
рекомендований час, однак це можливо лише після повторної оцінки клінічного стану пацієнта
лікарем.
Дорослі
Рекомендована доза ліку Стілнокс становить 10 мг (1 таблетка) на добу (24 години). Деяким пацієнтам
лікар може призначити меншу дозу. Лік Стілнокс слід приймати:

в одноразовому прийомі,
безпосередньо перед сном.

Пацієнт повинен забезпечити період не менше 8 годин між прийомом ліку та початком виконання діяльності,
яка вимагає підвищеної концентрації уваги.
Не слід перевищувати дозу 10 мг на 24 години.
Пацієнти похилого віку:
У пацієнтів похилого віку або ослаблених пацієнтів, які можуть бути особливо чутливими
до золпідему, рекомендується приймати 5 мг ліку Стілнокс (половина таблетки). У цій групі пацієнтів
добова доза не повинна перевищувати 10 мг.
Пацієнти з порушеннями функції печінки:
У пацієнтів з порушеннями функції печінки лікар зменшить початкову дозу до 5 мг,
дотримуючись особливої обережності, особливо у пацієнтів похилого віку.
У дорослих (у віці молодше 65 років) лікар може збільшити дозу до 10 мг, якщо стан пацієнта
добріший і лік добре переноситься, але лише у тому випадку, якщо менша доза не є ефективною.
Діти та підлітки:
Безпека застосування та ефективність золпідему у дітей та підлітків молодше 18 років не встановлені.
З огляду на це, не слід застосовувати лік Стілнокс у цій групі пацієнтів (див. пункт 2).
У разі відчуття, що дія ліку Стілнокс надто сильна або надто слабка, слід звернутися до лікаря.
Застосування більшої, ніж рекомендована, дози ліку Стілнокс
У разі прийому дози, що перевищує рекомендовану, слід негайно звернутися до лікаря.
У випадках передозування золпідемом, як єдиного ліку або одночасного застосування кількох
ліків, що пригнічують центральну нервову систему (включаючи алкоголь), спостерігалися порушення
свідомості різного ступеня тяжкості — від підвищеної сонливості до коми, а також дуже тяжкі
прояви, включаючи летальний наслідок.
Після передозування золпідемом рекомендовано симптоматичне та підтримуюче лікування; може
бути проведено промивання шлунка або застосовано активоване вугілля для зменшення всмоктування
ліку з травного тракту.
Слід припинити прийом седативних засобів, навіть якщо спостерігається збудження.
У разі виникнення тяжких симптомів лікар може розглянути можливість застосування флумазенілу,
однак застосування флумазенілу може спричинити виникнення неврологічних симптомів (напади).
Золпідем не виводиться з організму шляхом гемодіалізу.
Пропуск прийому ліку Стілнокс
Слід прийняти лік наступного дня у звичайний час. Не слід приймати дві дози ліку
одночасно або в короткий проміжок часу.
Припинення застосування ліку Стілнокс
Не слід раптово припиняти застосування ліку Стілнокс, оскільки це збільшує ризик виникнення
симптомів відміни. Лікар повідомить пацієнта про спосіб завершення лікування шляхом
поступового зменшення дози.
У разі будь-яких подальших сумнівів щодо застосування цього ліку слід звернутися до
лікаря або фармацевта.

4. Можливі побічні ефекти

Як і будь-який лікарський засіб, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча вони не виникають у кожного.
Існують докази того, що побічні ефекти, особливо з боку центральної нервової системи, залежать від дози препарату. Побічні ефекти є менш вираженими, якщо препарат приймати безпосередньо перед сном або після того, як людина вже лягла в ліжко (див. пункт 3). Найчастіше вони спостерігаються у пацієнтів похилого віку.
Можуть виникнути такі побічні ефекти:
Часто (можуть виникнути не більше ніж у 1 з 10 осіб):

сонливість, головний біль, запаморочення, посилення безсоння, наступна амнезія (амнезія може бути пов’язана з нетиповою поведінкою)
галюцинації, збудження, кошмари, депресія (див. пункт 2)
втома
діарея, нудота, блювота, біль у животі
інфекції верхніх і нижніх дихальних шляхів
біль у спині

Нечасто (можуть виникнути не більше ніж у 1 з 100 осіб):

стан сплутаності, дратівність, тривожність, агресія, сомнамбулізм (див. пункт 2), ейфорія
подвійне бачення
парестезії (поколювання, дзюркіт), тремтіння
порушення уваги, порушення мовлення
нечітке бачення
підвищення активності печінкових ферментів
висип, свербіж, підвищене потовиділення
порушення апетиту
біль у суглобах, біль у м’язах, м’язові судоми, біль у шиї, слабкість м’язів
препарат Стілнокс може викликати ходьбу під час сну або іншу нетипову поведінку під час сну (наприклад, керування транспортним засобом, прийом їжі, розмови по телефону або статеві стосунки тощо), коли пацієнт повністю не прокидається (див. розділ: Попередження та заходи обережності)

Рідко (можуть виникнути не більше ніж у 1 з 1000 осіб):

порушення лібідо
порушення свідомості
ураження печінки, спричинене токсичною дією препарату
кропив’янка
порушення зору
порушення ходи, падіння (особливо у пацієнтів похилого віку та у разі неправильного застосування препарату) — див. пункт 2

Дуже рідко (можуть виникнути не більше ніж у 1 з 10 000 осіб):

бред, залежність (після припинення лікування можуть виникнути симптоми відмови або «рикошетний» ефект)
депресія дихання (утруднення дихання) — див. пункт 2

Невідома частота (частота не може бути визначена на підставі наявних даних):

гнів, порушення поведінки. Більшість психічних побічних ефектів пов’язані з парадоксальними реакціями.
ангіоневротичний набряк (серйозна алергічна реакція — набряк може охоплювати обличчя, кінцівки, порожнину рота, гортань і викликати утруднення дихання)
толерантність до препарату
делірій (раптові та серйозні зміни психічного стану, що призводять до орієнтування людини як загубленої або дезорієнтованої)

Повідомлення про побічні ефекти
Якщо виникнуть будь-які побічні ефекти, включаючи ті, що не зазначені в цій інструкції, повідомте про це лікареві або фармацевту. Побічні ефекти можна повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу побічних ефектів лікарських засобів Урядового центру реєстрації лікарських засобів, медичних виробів та біоцидних продуктів, Al. Jerozolimskie 181C, 02-222 Варшава, тел.: + 48 22 49 21 301, факс: + 48 22 49 21 309, веб-сайт: https://smz.ezdrowie.gov.pl.
Завдяки повідомленням про побічні ефекти можна зібрати додаткову інформацію щодо безпеки застосування препарату.

5. Як зберігати ліки Стілнокс

Особливих вказівок щодо зберігання немає.
Ліки слід зберігати в недоступному для дітей місці, прихованому від їхнього погляду.
Не застосовувати ці ліки після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці. Термін придатності вказує на останній день зазначеного місяця.
Ліки не слід викидати у каналізацію чи побутові сміттєві контейнери. Слід запитати у фармацевта, як позбутися ліків, які вже не використовуються. Такий підхід допоможе захистити навколишнє середовище.

6. Вміст упаковки та інша інформація

Що містить ліки Стілнокс

Діючою речовиною ліків є золпідему винілат.

Кожна вкрита оболонкою таблетка містить 10 мг золпідему винілату.

Інші складові: лактоза моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, гіпромелоза, натрію карбоксиметилкрахмаль (тип А), магнію стеарат. Склад оболонки: гіпромелоза, титану діоксид (Е 171), макрогол 400.

Як виглядають ліки Стілнокс і що містить упаковка
Ліки Стілнокс мають вигляд білої, подовженої таблетки з відбитком «SN10» і рискою поділу. Таблетку можна поділити на дві рівні частини.
Упаковка містить 14 вкритих оболонкою таблеток.
Для отримання докладнішої інформації звертайтеся до суб’єкта-власника або паралельного імпортера.
Суб’єкт-власник у Ірландії, країні експорту:
Sanofi-aventis Ireland Limited T/A SANOFI
Citywest Business Campus
Dublin 24, Ірландія
Виробник:
Delpharm Dijon
6, Boulevard de l’Europe
21800 Quétigny, Франція
Паралельний імпортер:
InPharm Sp. z o.o.
вул. Strumykowa 28/11
03-138 Варшава
Перепаковано в:
InPharm Sp. z o.o. Services sp. k.
вул. Chełmżyńska 249
04-458 Варшава
Номер дозволу в Ірландії, країні експорту: PA 540/160/2
Номер дозволу на паралельний імпорт: 28/22