Інструкція, що входить до упаковки: інформація для пацієнта

Увага! Потрібно зберігати інструкцію. Інформація на первинній упаковці іноземною мовою.
Стілнокс
10 мг, вкриті оболонкою таблетки
Zolpidemi tartras
Перед застосуванням лікарського засобу необхідно уважно ознайомитися з вмістом цієї інструкції, оскільки вона містить
важливу інформацію для пацієнта.

Зберігайте цю інструкцію, щоб у разі потреби мати можливість знову її прочитати.
Якщо виникнуть будь-які сумніви, зверніться до лікаря або фармацевта.
Цей лікарський засіб призначено виключно певній особі. Не передавайте його іншим. Цей засіб може нашкодити іншій людині, навіть якщо симптоми її хвороби такі самі.
Якщо у пацієнта виникнуть будь-які небажані реакції, у тому числі ті, що не зазначені в цій інструкції, необхідно повідомити про це лікарю, фармацевту або медсестрі. Див. розділ 4.

Зміст інструкції

Що таке лікарський засіб Стілнокс і для чого його застосовують
Важлива інформація, яку необхідно знати перед застосуванням лікарського засобу Стілнокс
Як застосовувати лікарський засіб Стілнокс
Можливі побічні ефекти
Як зберігати лікарський засіб Стілнокс
Вміст упаковки та інша інформація

1. Що таке лікарський засіб Стілнокс і для чого його застосовують

Лікарський засіб Стілнокс випускається у вигляді вкритих оболонкою таблеток і містить діючу речовину: цольпідему вініграт.
Цольпідем належить до групи снодійних і заспокійливих засобів.
Засіб полегшує засинання, зменшує кількість нічних пробуджень, подовжує тривалість сну та покращує його якість.
Лікарський засіб Стілнокс застосовується для короткотривалого лікування безсоння у пацієнтів віком понад 18 років у випадках, коли безсоння призводить до значного функціонального обмеження або вираженого страждання пацієнта.
Не застосовувати тривало. Лікування має бути якомога коротшим, оскільки ризик розвитку залежності зростає зі збільшенням тривалості лікування.

2. Важливі відомості перед застосуванням лікарського засобу Стілнокс

Не слід застосовувати лікарський засіб Стілнокс у таких випадках:

наявності алергії на золпідем або будь-який інший компонент цього лікарського засобу (перелічені в розділі 6)
тяжкої недостатності функції печінки
синдрому апнеї під час сну
гострої та (або) тяжкої недостатності дихання
міастенії (myasthenia gravis)
тривалої терапії. Лікування має тривати найкоротший можливий час, оскільки ризик залежності зростає залежно від тривалості лікування.
якщо пацієнт коли-небудь відчував ходьбу під час сну або інші нетипові поведінкові реакції під час сну (наприклад, керування транспортним засобом, прийом їжі, розмови по телефону або статеві стосунки тощо), коли не прокинувся повністю після прийому лікарського засобу Стілнокс або іншого лікарського засобу, що містить золпідем.

Попередження та заходи обережності
Перед початком застосування лікарського засобу Стілнокс слід проконсультуватися з лікарем або фармацевтом.
У будь-якому разі слід, якщо можливо, визначити причини безсоння та за можливості
елімінувати чинники, що їх спричиняють, перш ніж лікар призначить застосування снодійного засобу.
Тривале безсоння після 7–14 днів лікування може свідчити про наявність первинних
психічних або фізичних порушень, які потребують діагностики та оцінки лікарем у регулярних
інтервалах часу.
Недостатність дихання:
Оскільки снодійні засоби можуть пригнічувати дихальний центр, слід дотримуватися обережності при застосуванні лікарського засобу Стілнокс у пацієнтів із порушенням функції дихання
(див. розділ 4).
Порушення функції печінки:
Порушення функції печінки — див. розділ 3. «Як застосовувати лікарський засіб Стілнокс».
Не слід застосовувати лікарський засіб Стілнокс у пацієнтів із тяжкою недостатністю функції печінки. Застосування лікарського засобу Стілнокс у пацієнтів із тяжкою недостатністю функції печінки може призвести до енцефалопатії — порушення функції центральної нервової системи, спричиненого недостатністю функції печінки (див. розділ 2.
«Важливі відомості перед застосуванням лікарського засобу Стілнокс»).
Пацієнти похилого віку або ослаблені пацієнти:
Пацієнти похилого віку або ослаблені пацієнти повинні застосовувати меншу дозу лікарського засобу, див.
розділ 3.
Психічні захворювання:
Не рекомендується застосовувати снодійні засоби, такі як лікарський засіб Стілнокс, на початкових етапах лікування психічних захворювань.
Порушення психомоторної функції наступного дня (див. також «Керування транспортними засобами та обслуговування машин»):
Як і інші снодійні засоби, золпідем має пригнічуючий вплив на центральну нервову систему. Наступного дня після прийому лікарського засобу Стілнокс ризик порушень психомоторної функції, у тому числі зниження здатності керувати транспортними засобами, може збільшитися, якщо:

Пацієнт прийняв лікарський засіб менш ніж за 8 годин до виконання діяльності, що вимагає підвищеної свідомості
Пацієнт прийняв дозу, що перевищує рекомендовану
Пацієнт приймав золпідем під час лікування іншими лікарськими засобами, що пригнічують центральну нервову систему, або іншими лікарськими засобами, що підвищують концентрацію золпідему в крові, під час вживання алкоголю або приймання заборонених речовин

Слід застосовувати одну дозу безпосередньо перед сном.
Не слід приймати наступну дозу тієї ж ночі.
Забуття:
Заспокійливі та снодійні засоби можуть спричиняти амнезію. Вона найчастіше виникає кілька
годин після прийому лікарського засобу. Щоб зменшити ризик, пацієнт повинен мати можливість
неперервного сну тривалістю 8 годин.
Самогубні думки, спроби самогубства, самогубство та депресія:
Деякі дослідження показали збільшений ризик самогубних думок, спроб самогубства та самогубства
у пацієнтів, які приймають певні заспокійливі та снодійні засоби, у тому числі цей лікарський засіб. Однак не встановлено, чи це спричинено прийомом лікарського засобу, чи існують інші причини. Якщо пацієнт має самогубні думки, він повинен якомога швидше звернутися до лікаря, щоб отримати медичну пораду.
Хоча клінічно значущих взаємодій золпідему з інгібіторами зворотного захоплення серотоніну (див. розділ: «Лікарський засіб Стілнокс та інші лікарські засоби») та іншими заспокійливими та снодійними засобами не виявлено, слід дотримуватися обережності під час застосування золпідему, а також інших заспокійливих і снодійних засобів у пацієнтів із симптомами депресії.
У цій групі пацієнтів можуть виникати схильності до самогубства, тому лікар повинен призначати найменшу дозу лікарського засобу, щоб запобігти навмисному передозуванню. Раніше існуюча депресія може проявитися під час застосування золпідему. Оскільки безсоння може бути симптомом депресії, у разі тривалого безсоння лікар повинен повторно обстежити пацієнта.
Інші психічні реакції та «парадоксальні» реакції:
Застосуванню заспокійливих і снодійних засобів, таких як золпідем, можуть супроводжувати інші психічні та парадоксальні реакції, такі як: тривога, посилене безсоння, збудження, дратівливість, агресія, галюцинації, напади люті, нічні кошмари, ілюзії, неприйнятна поведінка та інші порушення поведінки.
У таких випадках слід припинити лікування. Виникнення таких реакцій більш імовірне у пацієнтів похилого віку.
Сомнамбулізм та подібні види поведінки:
Лікарський засіб Стілнокс може спричиняти ходьбу під час сну або інші нетипові поведінкові реакції під час сну (наприклад, керування транспортним засобом, прийом їжі, телефонні розмови або статеві стосунки тощо), коли пацієнт не прокинувся повністю. Наступного ранку пацієнт може не пам’ятати дій, виконаних під час ночі. Якщо у пацієнта виникли будь-які з перелічених вище поведінкових реакцій, слід негайно припинити лікування лікарським засобом Стілнокс і звернутися до лікаря, оскільки така поведінка під час сну може створювати серйозний ризик травмування для пацієнта або його оточення.
Вживання алкоголю або прийом інших лікарських засобів, що спричиняють сонливість, одночасно з лікарським засобом Стілнокс може збільшувати ризик виникнення таких поведінкових реакцій під час сну, так само як і застосування золпідему в дозах, що перевищують максимальну рекомендовану дозу.
Толерантність:
При застосуванні заспокійливих і снодійних засобів, що містять золпідем, у тому числі лікарського засобу Стілнокс, більше ніж кілька тижнів, може виникнути зниження їх снодійної дії.
Залежність:
Застосування лікарського засобу Стілнокс може призвести до зловживання та (або) розвитку психічної або фізичної залежності.
Якщо пацієнт коли-небудь мав психічні розлади, зловживав або був залежний від алкоголю, заборонених речовин або лікарських засобів, він повинен повідомити про це лікареві. Ризик виникнення залежності збільшується, коли лікарський засіб Стілнокс застосовується довше 4 тижнів і у пацієнтів із психічними розладами та (або) з історією зловживання алкоголем, забороненими речовинами або лікарськими засобами.
У випадках, коли виникла фізична залежність, раптове припинення лікування супроводжується симптомами абстинентного синдрому. Можуть виникати головний біль і біль у м’язах, посилення тривоги та психічного напруження, тривожність, сплутаність свідомості та дратівливість. У тяжких випадках можуть виникати такі симптоми, як: дерозособлення, деперсоналізація, підвищена чутливість слуху, оніміння та поколювання в кінцівках, підвищена чутливість до світла, шуму та дотику, галюцинації та напади судом.
Повернення безсоння (реактивне безсоння):
Після припинення лікування снодійними засобами може виникнути тимчасовий синдром, при якому симптоми, що спричинили початок застосування заспокійливих і снодійних засобів, повертаються у посиленій формі.
Цим симптомам можуть супроводжувати інші реакції, такі як зміни настрою, тривожність і страх.
Важливо повідомити пацієнта про можливість виникнення реактивного безсоння та застосувати відповідні заходи для мінімізації ризику виникнення страху та інших симптомів, якщо вони виникнуть під час припинення прийому лікарського засобу.
При застосуванні короткодіючих заспокійливих і снодійних засобів абстинентний синдром може виникати між прийомами наступних доз.
Серйозні травми:
Лікарський засіб може спричиняти сонливість і порушення свідомості, що може призвести до падіння та, як наслідок, до серйозних травм.
Пацієнти з синдромом подовженого інтервалу QT:
Потенційні наслідки застосування золпідему у пацієнтів із вродженим синдромом подовженого інтервалу QT невідомі. Як захід обережності, лікар повинен ретельно оцінити співвідношення користі та ризику лікування золпідемом у пацієнтів із діагностованим вродженим синдромом подовженого інтервалу QT.
Діти та молодь
Не слід застосовувати лікарський засіб Стілнокс у дітей та молоді віком до 18 років, оскільки безпека та ефективність застосування золпідему не встановлені в цій віковій групі.
Лікарський засіб Стілнокс та інші лікарські засоби
Слід повідомити лікареві або фармацевту про всі лікарські засоби, які пацієнт приймає зараз або приймав нещодавно, а також про лікарські засоби, які пацієнт планує застосовувати.
Алкоголь:
Одночасне вживання алкоголю не рекомендується.
Може виникнути посилення заспокійливої дії золпідему під час одночасного вживання алкоголю. Це може впливати на здатність керувати транспортними засобами та обслуговувати машини.
Лікарські засоби, що пригнічують центральну нервову систему:
Під час застосування золпідему разом з деякими лікарськими засобами може посилюватися сонливість та порушення психомоторної функції наступного дня, у тому числі порушення здатності керувати транспортними засобами. До таких лікарських засобів належать:

Лікарські засоби, що застосовуються для лікування певних психічних розладів (антипсихотичні засоби)
Лікарські засоби, що застосовуються для лікування проблем із засипанням (снодійні засоби)
Заспокійливі або засоби, що зменшують тривогу
Лікарські засоби, що застосовуються для лікування депресії
Лікарські засоби, що застосовуються для лікування болю середньої тяжкості до тяжкого (опіоїдні знеболювальні)
Лікарські засоби, що застосовуються для лікування епілепсії
Лікарські засоби, що застосовуються для знеболення
Лікарські засоби, що застосовуються для лікування алергічного риніту, висипання або інших алергій, які можуть спричиняти сонливість у пацієнта (седативні антигістамінні засоби)

Під час прийому золпідему разом із антидепресантами, зокрема бупропіоном, дезипраміном,
флуоксетином, сертраліном та венлафаксином, пацієнт може бачити нереальні речі (зорові галюцинації).
Не рекомендується приймати золпідем разом із флувоксаміном або ципрофлоксацином.
Одночасне застосування лікарського засобу Стілнокс та опіоїдів (сильних знеболювальних, лікарських засобів, що застосовуються для замісної терапії, та деяких засобів від кашлю) збільшує ризик виникнення сонливості, труднощів із диханням (недостатність дихання), коми та може бути смертельним. Через це одночасне застосування цих лікарських засобів слід розглядати лише тоді, коли інші методи лікування неможливі.
Однак, якщо лікар призначить лікарський засіб Стілнокс разом з опіоїдами, доза та тривалість одночасного застосування повинні бути обмежені лікарем.
Слід повідомити лікареві про всі застосовувані пацієнтом опіоїдні лікарські засоби та суворо дотримуватися рекомендацій щодо дозування. Може бути корисним повідомити друзів та близьких, щоб вони були обізнані про перелічені вище ознаки та симптоми.
У разі виникнення цих симптомів слід звернутися до лікаря.
Інгібітори та індуктори цитохрому P450:
Деякі лікарські засоби, що пригнічують печінкові ферменти (особливо цитохром P450), можуть посилювати дію деяких снодійних засобів, таких як золпідем.
Одночасне застосування індукторів CYP3A4, таких як рифампіцин та звіробій звичайний, зменшує фармакодинамічну дію золпідему.
У разі одночасного застосування звіробою звичайного може зменшитися концентрація золпідему в крові. Не рекомендується приймати золпідем разом із звіробоєм звичайним.
Одночасне застосування золпідему з кетоконазолом (у дозі 200 мг двічі на добу) може посилювати його седативну дію.
Інші лікарські засоби:
Не спостерігалося значущих фармакокінетичних взаємодій під час одночасного застосування
золпідему та варфарину, дигоксину та ранітидину.
Лікарський засіб Стілнокс та їжа, напої
Лікарський засіб слід приймати безпосередньо перед тим, як лягти спати, або після того, як лягли.
Вагітність та годування груддю
Вагітність
Лікарський засіб Стілнокс не рекомендовано застосовувати під час вагітності. Якщо пацієнтка вагітна, підозрює, що може бути вагітною, або планує завагітніти, вона повинна проконсультуватися з лікарем перед застосуванням цього лікарського засобу.
Лікарський засіб, застосований під час вагітності, може впливати на дитину. Деякі дослідження показали у новонароджених підвищений ризик виникнення розщеплення губи та піднебіння (іноді називається «заяча губа»).
Може виникнути зниження рухової активності плода та змінний ритм серця плода, якщо мати застосовує лікарський засіб Стілнокс у другому та (або) третьому триместрі вагітності.
Якщо пацієнтка застосовує лікарський засіб Стілнокс у пізній термін вагітності або під час пологів, у її дитини можуть виникнути слабкість м’язів, зниження температури тіла, труднощі з годуванням та порушення дихання (депресія дихання).
Якщо пацієнтка регулярно приймає лікарський засіб Стілнокс у пізній термін вагітності, у дитини може розвинутися фізична залежність, і можуть виникнути симптоми відмови, такі як збудження або судоми.
У такому випадку слід ретельно спостерігати за новонародженим у періоді після пологів.
Годування груддю
Не слід застосовувати лікарський засіб Стілнокс під час годування груддю, оскільки невелика кількість лікарського засобу проникає до грудного молока.
Керування транспортними засобами та обслуговування машин
Лікарський засіб Стілнокс має значний вплив на здатність керувати транспортними засобами та обслуговувати машини, може спричиняти події, такі як «засинання за кермом». Наступного дня після прийому лікарського засобу Стілнокс (як і інших снодійних засобів) може виникнути:

пацієнт відчуває сонливість, сонливість, запаморочення або дезорієнтацію,
пацієнт потребує більше часу для прийняття швидких рішень (знижений рефлекс),
пацієнт може бачити нечітко або подвоєння зору,
пацієнт може бути менш пильним.

Для мінімізації ризику виникнення перелічених вище подій рекомендується дотримуватися
щонайменше 8-годинної перерви між прийомом золпідему та керуванням транспортними засобами,
обслуговуванням машин та роботою на висоті.
Не слід вживати алкоголю або психоактивних речовин під час прийому лікарського засобу Стілнокс, оскільки це може посилювати перелічені вище дії.
Лікарський засіб Стілнокс містить лактозу моногідрат
Лікарський засіб Стілнокс містить лактозу моногідрат. Якщо раніше у пацієнта була виявлена непереносимість певних цукрів, пацієнт повинен звернутися до лікаря перед прийомом лікарського засобу.
Лікарський засіб Стілнокс містить натрій
Лікарський засіб містить менше ніж 1 ммоль (23 мг) натрію на таблетку, тобто лікарський засіб вважається «вільним від натрію».

3. Як застосовувати лікарський засіб Стілнокс

Цей лікарський засіб слід застосовувати відповідно до рекомендацій лікаря. У разі будь-яких сумнівів слід звернутися до
лікаря або фармацевта.
Лікарський засіб слід приймати внутрішньо.
Лікарський засіб Стілнокс діє одразу, тому його слід приймати безпосередньо перед тим, як лягти
спати, або після того, як ви вже лягли.
Так само, як і у разі всіх снодійних засобів, не рекомендується тривале застосування лікарського засобу
Стілнокс. Рекомендований термін застосування цього засобу не повинен перевищувати 4 тижні.
У деяких випадках може знадобитися продовження терміну лікування лікарем понад
максимальний рекомендований час, однак це не може бути зроблено без повторної оцінки клінічного стану
пацієнта лікарем.
Дорослі:
Рекомендована доза лікарського засобу Стілнокс становить 10 мг (1 таблетка) на добу (24 години). Лікар може призначити деяким пацієнтам меншу дозу. Лікарський засіб Стілнокс слід приймати:

в однократному прийомі,
безпосередньо перед сном.

Пацієнт повинен дотримуватися періоду щонайменше 8 годин між прийомом лікарського засобу та початком виконання діяльності, яка вимагає підвищеної концентрації уваги.
Не слід перевищувати дозу 10 мг на 24 години.
Пацієнти похилого віку:
Пацієнтам похилого віку або ослабленим пацієнтам, які можуть бути особливо чутливими
до золпідему, рекомендується застосовувати 5 мг лікарського засобу Стілнокс (половина таблетки). У цій групі пацієнтів добова доза не повинна перевищувати 10 мг.
Пацієнти з порушеннями функції печінки:
Пацієнтам із порушеннями функції печінки лікар зменшить початкову дозу до 5 мг, дотримуючись особливої обережності, особливо у пацієнтів похилого віку.
У дорослих (у віці до 65 років) лікар може збільшити дозу до 10 мг, якщо стан пацієнта добрий і лікарський засіб добре переноситься, але виключно у разі, коли менша доза виявилася неефективною.
Діти та підлітки:
Безпека застосування та ефективність золпідему у дітей та підлітків у віці до 18 років не встановлені. Внаслідок цього застосування лікарського засобу Стілнокс у цій групі пацієнтів не рекомендується (див. пункт 2).
У разі виникнення відчуття, що дія лікарського засобу Стілнокс надто сильна або надто слабка, слід звернутися до
лікаря.
Застосування більшої, ніж рекомендована, дози лікарського засобу Стілнокс
У разі прийому більшої, ніж рекомендована, дози лікарського засобу, слід негайно звернутися до лікаря.
У випадках передозування золпідемом як єдиного лікарського засобу або одночасно з іншими лікарськими засобами, що пригнічують центральну нервову систему (включаючи алкоголі), спостерігалися порушення свідомості різного ступеня тяжкості — від посиленої сонливості до коми, а також дуже тяжкі симптоми, включаючи летальний наслідок.
При передозуванні золпідемом рекомендують симптоматичне та підтримувальне лікування; може бути проведено промивання шлунка або застосовано активоване вугілля для зменшення всмоктування лікарського засобу з травного тракту.
Слід припинити застосування седативних засобів, навіть якщо спостерігається збудження.
У разі виникнення тяжких симптомів лікар може розглянути можливість застосування флумазенілу, однак
застосування флумазенілу може спричинити виникнення неврологічних симптомів (наприклад, судоми).
Золпідем не виводиться з організму шляхом гемодіалізу.
Пропущений прийом лікарського засобу Стілнокс
Слід прийняти лікарський засіб наступного дня у звичайний час. Не слід приймати дві дози лікарського засобу
одночасно або в короткий проміжок часу.
Припинення застосування лікарського засобу Стілнокс
Не слід раптово припиняти застосування лікарського засобу Стілнокс, оскільки це збільшує ризик виникнення симптомів відміни. Лікар проінформує пацієнта про спосіб припинення лікування шляхом поступового зменшення дози.
У разі будь-яких подальших сумнівів щодо застосування цього лікарського засобу слід звернутися до
лікаря або фармацевта.

4. Можливі побічні ефекти

Як і будь-який лікарський засіб, цей препарат може спричиняти побічні ефекти, хоча вони не виникають у кожного.
Існують докази того, що побічні ефекти, пов’язані з застосуванням препарату, особливо побічні ефекти з боку центральної нервової системи, залежать від дози лікарського засобу. Побічні ефекти є менш вираженими, якщо препарат приймається безпосередньо перед відходом спати або після того, як людина вже лягла (див. розділ 3). Найчастіше вони спостерігаються у пацієнтів похилого віку.
Можуть виникнути такі побічні ефекти:
Часто (можуть виникнути не більше, ніж у 1 з 10 осіб):

сонливість, головний біль, запаморочення, посилення безсоння, наступна амнезія (амнезія може бути пов’язана з нетиповою поведінкою)
галюцинації, збудження, кошмари, депресія (див. розділ 2)
втому
діарея, нудота, блювота, біль у животі
інфекції верхніх та нижніх дихальних шляхів
біль у спині.

Нечасто (можуть виникнути не більше, ніж у 1 з 100 осіб):

стан сплутаності свідомості, дратівність, тривожність, агресія, сомнамбулізм (див. розділ 2), ейфорія
подвоєння в очах
парестезії (воювання, поколювання), тремтіння
порушення уваги, порушення мовлення
нечітке зору
підвищення активності печінкових ферментів
висипання, свербіж, підвищена пітливість
порушення апетиту
біль у суглобах, біль у м’язах, судоми, біль у шиї, слабкість м’язів
препарат Стілнокс може спричиняти ходьбу під час сну або інші нетипові форми поведінки під час сну (наприклад, керування транспортним засобом, прийом їжі, розмови по телефону або статеві стосунки тощо), коли пацієнт не прокидається повністю (див. розділ: «Попередження та заходи обережності»).

Рідко (можуть виникнути не більше, ніж у 1 з 1000 осіб):

порушення лібідо (статевого потягу)
порушення свідомості
ураження печінки, спричинене токсичною дією препарату
кропив’янка
порушення зору
порушення ходи, падіння (особливо у пацієнтів похилого віку та у разі, якщо препарат приймався не згідно з рекомендаціями) — див. розділ 2.

Дуже рідко (можуть виникнути не більше, ніж у 1 з 10 000 осіб):

уявлення, залежність (після припинення лікування можуть виникнути симптоми відмови або «рикошетний» ефект)
респіраторна депресія (труднощі з диханням) — див. розділ 2.

Невідома частота (частота не може бути визначена на підставі наявних даних):

злість, порушення поведінки. Більшість психічних побічних ефектів пов’язані з парасоксальними реакціями.
ангіоневротичний набряк (серйозна алергічна реакція — набряк може охоплювати обличчя, кінцівки, порожнину рота, гортань і спричиняти труднощі з диханням)
толерантність до препарату
делірій (раптові та серйозні зміни психічного стану, що призводять до того, що людина виглядає збентеженою або дезорієнтованою).

Повідомлення про побічні ефекти
Якщо виникли будь-які побічні ефекти, включаючи ті, що не зазначені в цій інструкції, повідомте лікареві, фармацевту або медсестрі. Побічні ефекти можна повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу побічних дій лікарських засобів Управління реєстрації лікарських засобів, медичних виробів та біоцидних продуктів
Al. Jerozolimskie 181C
02-222 Warszawa
тел.: + 48 (22) 49 21 301
факс: + 48 (22) 49 21 309
веб-сайт: https://smz.ezdrowie.gov.pl
Завдяки повідомленням про побічні ефекти можна буде зібрати більше інформації щодо безпеки застосування препарату.

5. Як зберігати ліки Стілнокс

Відсутні спеціальні вимоги щодо зберігання.
Ліки слід зберігати у недоступному для дітей місці, у якому їх не видно.
Не застосовувати ці ліки після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.
Термін придатності вказує на останній день зазначеного місяця.
Ліки не слід викидати у каналізацію чи побутові сміттєві контейнери. Слід запитати у фармацевта, як утилізувати ліки, якими вже не користуються. Таке поводження допоможе захистити навколишнє середовище.

6. Вміст упаковки та інша інформація

Що містить лікарський засіб Стілнокс

Діючою речовиною препарату є золпідему виніан. Кожна вкрита оболонкою таблетка містить 10 мг золпідему виніану.
Інші складові: лактоза моногідрат, целюлоза мікрокристалічна, гіпромелоза, натрію карбоксиметилкрахмаль (тип А), магнію стеарат. Склад оболонки: гіпромелоза, титану діоксид (Е 171), макрогол 400.

Як виглядає лікарський засіб Стілнокс і що містить упаковка
Овальні білі вкриті оболонкою таблетки з написом «СТІЛНОКС» на одній стороні та розподільною риской на іншій стороні. Таблетку можна розділити на рівні дози.
Упаковка містить 10, 14, 20 або 28 вкритих оболонкою таблеток.
Для отримання додаткової інформації слід звернутися до компанії-власника ліцензії або паралельного імпортера.
Компанія-власник ліцензії в Румунії, країні експорту:
Sanofi Romania SRL
вул. Гара Герештру, № 4, буд. В, поверхи 8–9
Сектор 2, Бухарест
Румунія
Виробник:
Sanofi Winthrop Industrie
30–36 Gustave Eiffel, 37100 Tours, Франція
Паралельний імпортер:
Delfarma Sp. z o.o.
вул. Св. Терези від Дитинства Ісуса 111
91-222 Лодзь
Перепаковано в:
Delfarma Sp. z o.o.
вул. Св. Терези від Дитинства Ісуса 111
91-222 Лодзь
Номер дозволу в Румунії, країні експорту: 1344/2009/04
1344/2009/03
1344/2009/02
1344/2009/01
Номер дозволу на паралельний імпорт: 632/15