Рунрапік

Польща
Торгова назва Рунрапік
Форма випуску порошок для інфузійного розчину
Діюча речовина / Дозування
Тип рецепта Відпускається за рецептом
Код АТХ
Реєстраційний номер 100334169

Інструкція, що входить до упаковки: інформація для пацієнта

Рунрапік, 300 мг, порошок для приготування розчину для інфузій
landiololi hydrochloridum
Необхідно уважно ознайомитися з вмістом інструкції перед отриманням препарату, оскільки вона містить
важливу інформацію для пацієнта.

  • Рекомендується зберігати цю інструкцію, щоб у разі потреби можна було її знову прочитати.
  • У разі будь-яких сумнівів слід звернутися до лікаря або медсестри.
  • Якщо у пацієнта виникнуть будь-які побічні ефекти, у тому числі ті, що не зазначені в цій інструкції, необхідно повідомити лікареві або медсестрі. Див. розділ 4.

Повна назва препарату — Рунрапік, 300 мг, порошок для приготування розчину для інфузій. У цій інструкції
використовується скорочена назва: Рунрапік.
Зміст інструкції

  1. Що таке препарат Рунрапік і для чого його застосовують
  2. Важливі відомості перед отриманням препарату Рунрапік
  3. Як застосовують препарат Рунрапік
  4. Можливі побічні ефекти
  5. Як зберігати препарат Рунрапік
  6. Вміст упаковки та інша інформація

1. Що таке препарат Рунрапік і для чого його застосовують

Діючою речовиною препарату Рунрапік є landiololi hydrochloridum, який належить до групи ліків, що називаються бета-
адренолітиками. Дія препарату полягає у зміні нерегулярного або швидкого серцебиття на правильний ритм
серця.
Цей препарат застосовують у дорослих для лікування порушень ритму серця, коли серце б'ється надто швидко.
Його використовують під час або безпосередньо після хірургічної операції або в інших ситуаціях, коли необхідно контролювати серцебиття.

2. Важливі відомості перед застосуванням препарату Рунрапік

Лікар НЕ застосовуватиме препарат Рунрапік:

  • якщо пацієнт має алергію на ландіолол або будь-який інший компонент цього препарату (перелічені в розділі 6).
  • якщо у пацієнта дуже повільне серцебиття (менше 50 ударів на хвилину).
  • якщо у пацієнта швидке або почергово швидке та повільне серцебиття (порушення, яке називають «хворобою вузла синуса»).
  • якщо у пацієнта є порушення провідності, яке називається «важкий серцевий блок». Серцевий блок — це порушення провідності електричних імпульсів, які регулюють ритм серця.
  • якщо у пацієнта є порушення кровопостачання серця (так званий «кардіогенний шок»).
  • якщо у пацієнта дуже низький кров’яний тиск.
  • якщо у пацієнта є тяжкі симптоми серцевої недостатності.
  • якщо у пацієнта підвищений тиск у легенях (легенева гіпертензія).
  • якщо у пацієнта є невиліковане захворювання залози, яке називається феохромоцитома (pheochromocytoma). Феохромоцитома — це пухлина надниркових залоз, яка може спричиняти раптове підвищення кров’яного тиску, сильний головний біль, пітливість та прискорення серцебиття.
  • якщо у пацієнта є симптоми астми, які швидко загострюються.
  • якщо у пацієнта дуже високий рівень кислот у організмі (важкий метаболічний ацидоз), який не можна виправити.

Забороняється застосовувати препарат Рунрапік, якщо хоча б одна з наведених вище ситуацій стосується пацієнта. Якщо пацієнт не впевнений, чи стосується якась із цих ситуацій до нього, перед застосуванням препарату слід обговорити це з лікарем або медсестрою.

Попередження та заходи обережності

  • Перед застосуванням препарату Рунрапік слід обговорити це з лікарем або медсестрою.
  • Препарат Рунрапік — це порошок, і перш ніж його ввести, його повинен розчинити лікар або медсестра.
  • Ритм серця, кров’яний тиск і електрична активність серця, як правило, постійно контролюються під час лікування цим препаратом.

Лікар дотримуватиметься особливої обережності під час застосування цього препарату:

  • якщо пацієнт має цукровий діабет або низький рівень цукру в крові. Ландіолол може приховувати симптоми низького рівня цукру в крові.
  • якщо у пацієнта низький кров’яний тиск.
  • якщо у пацієнта є порушення, яке називається «синдром передчасної екзитації», у поєднанні з нерегулярним і швидким серцебиттям (фібриляція передсердя).
  • якщо у пацієнта є порушення провідності електричних імпульсів, які регулюють ритм серця (серцевий блок).
  • якщо у пацієнта є порушення провідності електричних імпульсів у серці, і він приймає верапаміл або дилтіазем.
  • якщо у пацієнта є особливий тип стенокардії (біль у грудній клітці), який називається «ангіна Принцметала».
  • якщо у пацієнта є або були порушення функції серця (наприклад, застійна серцева недостатність). Лікар уважно спостерігатиме за пацієнтом щодо будь-яких симптомів з боку серця. За необхідності лікар припинить лікування, зменшить дозу препарату або призначить спеціальне лікування.
  • якщо у пацієнта є порушення ритму серця, які називаються надшлуночковими аритміями, а також:
  • якщо у пацієнта є інші захворювання серця або
  • пацієнт приймає інші кардіологічні препарати.
  • якщо у пацієнта є захворювання нирок.
  • якщо у пацієнта є захворювання залози, яке називається феохромоцитома, яке лікувалося альфа-блокаторами.
  • якщо у пацієнта є звуження дихальних шляхів або свистяче дихання, як при астмі.
  • якщо у пацієнта є порушення кровообігу, наприклад, блідість пальців (хвороба Рейно) або болі, втому та іноді печіючі болі в ногах.
  • якщо у пацієнта є алергії або ризик анафілактичних реакцій (тяжких алергічних реакцій). Препарат Рунрапік може посилювати алергію та ускладнювати її лікування.

Якщо будь-яка з наведених вище ситуацій стосується пацієнта (або у нього є сумніви), слід поговорити з лікарем або медсестрою перед застосуванням препарату.

Препарат Рунрапік та інші ліки

Слід повідомити лікареві або медсестрі про всі ліки, які пацієнт приймає зараз або приймав нещодавно, а також про ліки, які він планує приймати. Це стосується також ліків, які продаються без рецепта, включаючи фітопрепарати та натуральні засоби. Лікар перевірить, чи не змінять інші ліки дію препарату Рунрапік.

Зокрема, слід повідомити лікареві або медсестрі про прийом будь-якого з наступних препаратів:

  • Препарати, які застосовуються для лікування порушень ритму серця (наприклад, дилтіазем, верапаміл, пропафенон, дизопірамід, аміодарон, дигоксин, наперстянкові глікозиди), а також високого кров’яного тиску (наприклад, ніфедипін).
  • Препарати, які застосовуються для лікування цукрового діабету, включаючи інсулін та пероральні цукрознижувальні засоби.
  • Препарати, які зазвичай застосовуються під час операцій для розслаблення м’язів (наприклад, суксаметоній), або препарати, які застосовуються для відновлення дії м’язових розслаблювачів, які називаються інгібіторами холінестерази (наприклад, неостигмін, дистигмін, едрофоній). Лікар дотримуватиметься особливої обережності під час застосування препарату Рунрапік під час операцій, під час яких пацієнт отримує засоби загального знеболювання та інші ліки.
  • Препарати, які відомі як гангліоблокатори (наприклад, триметафан).
  • Засоби від болю, такі як нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП).
  • Флоктафенін — препарат від болю.
  • Амісульприд — препарат, який застосовується для лікування психічних розладів.
  • Трициклічні антидепресанти (наприклад, іміпримін, амітриптилін).
  • Барбітурати (наприклад, фенобарбітал, який застосовується для лікування епілепсії).
  • Фенотіазини (наприклад, хлоропромазин, який застосовується для лікування психічних розладів).
  • Препарати, які застосовуються для лікування астми.
  • Препарати, які застосовуються для лікування застуди або закладеності носа, які називаються засобами для звуження слизової оболонки носа.
  • Препарати, які можуть знижувати кров’яний тиск (наприклад, резерпін, клонідин).
  • Адреналін, який застосовується для лікування алергічних реакцій.
  • Гепарин, який застосовується для розрідження крові.

У разі сумнівів щодо того, чи стосується якась із наведених вище ситуацій до пацієнта, перед застосуванням препарату Рунрапік слід проконсультуватися з лікарем або медсестрою.

Вагітність та годування грудьми

Якщо пацієнтка вагітна або годує грудьми, підозрює, що може бути вагітною, або планує завагітніти, їй слід проконсультуватися з лікарем перед застосуванням цього препарату.

Дані щодо застосування препарату Рунрапік під час вагітності обмежені. Враховуючи обмежений досвід, рекомендується уникати застосування ландіололу під час вагітності.

Слід повідомити лікареві, якщо пацієнтка годує грудьми. Препарат Рунрапік може проникати в грудне молоко, тому його не слід застосовувати під час годування грудьми.

3. Як застосовується лікарський засіб Рунрапік

  • Лікарський засіб Рунрапік є порошком, і перед застосуванням його повинен розчинити лікар або медсестра. Лікарський засіб вводиться внутрішньовенно крапельно за допомогою голки, встановленої у вені пацієнта.
  • Доза повинна підбиратися індивідуально. Може застосовуватися початкова доза, а потім — підтримуюча доза. Лікар визначить схему дозування та скоригує дозу залежно від потреб.
  • Тривалість застосування залежить від ефекту та можливих побічних реакцій. Лікар визначить тривалість лікування. Як правило, лікарський засіб Рунрапік не застосовується довше ніж протягом 24 годин.
  • Під час застосування лікарського засобу Рунрапік здійснюється моніторинг серцевого ритму, артеріального тиску та електричної активності серця.
  • Після досягнення стабільного стану пацієнту може бути призначено інший засіб для лікування захворювань серця, одночасно з поступовим зменшенням дози лікарського засобу Рунрапік.

Зміна дози цього лікарського засобу, як правило, не є необхідною у пацієнтів літнього віку.
Якщо у пацієнта спостерігаються порушення функції нирок, лікар вжеве відповідних заходів обережності.
Порушення функції печінки
Якщо у пацієнта спостерігаються порушення функції печінки, лікар розпочне лікування з меншої дози.
Застосування у дітей та підлітків
Досвід застосування лікарського засобу Рунрапік у дітей та підлітків обмежений. Лікар вирішить, чи слід застосовувати лікування за допомогою лікарського засобу Рунрапік.
Застосування більшої, ніж рекомендована, дози лікарського засобу Рунрапік
Якщо пацієнт відчуває, що отримав надто велику дозу лікарського засобу Рунрапік, необхідно негайно повідомити лікаря або медсестру.
Лікар вжеве відповідних заходів (введення лікарського засобу може бути негайно припинене, пацієнту може бути призначено підтримуюче лікування).
Якщо пацієнт отримав надто велику дозу лікарського засобу, можуть виникнути такі симптоми:

  • Виражене зниження артеріального тиску (можуть виникнути запаморочення або відчуття непритомності)
  • Дуже повільне серцебиття
  • Зниження скоротливої здатності серця
  • Шок через зниження скоротливої здатності серця
  • Порушення дихання
  • Втрата свідомості, включаючи кому
  • Судоми (конвульсії)
  • Нудота
  • Блювота
  • Низький рівень цукру в крові
  • Підвищений рівень калію в крові (гіперкаліємія)

Припинення застосування лікарського засобу Рунрапік
Раптове припинення застосування лікарського засобу Рунрапік, як правило, не призводить до рецидиву симптомів швидкого серцебиття (тахікардії). Лікар ретельно спостерігатиме за пацієнтом у разі припинення застосування цього лікарського засобу.
У разі виникнення будь-яких подальших сумнівів щодо застосування цього лікарського засобу слід звернутися до лікаря або медсестри.

4. Можливі побічні ефекти

Як і будь-який інший лікарський засіб, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча вони не виникають у кожного пацієнта.
Більшість побічних ефектів зникають протягом 30 хвилин після завершення введення препарату Рунрапік.
Необхідно негайно повідомити лікаря або медсестру, якщо у пацієнта виникнуть будь-які з наступних побічних ефектів, які можуть бути серйозними.
Може знадобитися припинення інфузії, якщо лікар виявить будь-які серйозні зміни, пов’язані з:

  • ритмом серця
  • артеріальним тиском
  • електричною активністю серця

Часто (можуть виникати не більш ніж у 1 пацієнта з 10):

  • Повільне серцебиття
  • Низький артеріальний тиск

Нечасто (можуть виникати не більш ніж у 1 пацієнта з 100):

  • Інфекція легень (пневмонія)
  • Низький рівень натрію в крові (гіпонатріємія)
  • Зниження припливу крові до мозку, головний біль
  • Порушення кровообігу (нагла зупинка кровообігу), прискорене серцебиття
  • Високий артеріальний тиск
  • Накопичення рідини в легенях
  • Блювота, нудота
  • Ураження печінки
  • Зміни в результатах аналізів крові
  • Неправильна кількість клітин, відповідальних за згортання крові (тромбоцитів)
  • Підвищений рівень білірубіну (барвника, що утворюється при руйнуванні червоних кров’яних тілець) у крові

Рідко (можуть виникати не більш ніж у 1 пацієнта з 1 000):

  • Запалення тквин грудної клітки
  • Підвищений рівень цукру в крові
  • Інсульт, судоми
  • Інфаркт міокарда, порушення ритму серця, ослаблення функції серця
  • Шок, приливи гарячого
  • Порушення дихання (хвороба легень, що супроводжується звуженням дихальних шляхів, що ускладнює дихання), хвороба легень, надмірно низький рівень кисню в крові
  • Дискомфорт у черевній порожнині, виділення з ротової порожнини, неприємний запах із рота
  • Покрасніння шкіри, холодний піт
  • Судоми м’язів
  • Ниркова недостатність, ураження нирок, зменшення об’єму сечі
  • Лихоманка, озноб, відчуття дискомфорту в грудній клітці, біль у місці ін’єкції
  • Підвищений тиск у судинах легень
  • Наявність цукру (глюкози) в сечі
  • Неправильні результати аналізу сечі (білок у сечі, підвищений вміст сечовини в сечі)
  • Неправильні результати досліджень серця (ЕКГ, УЗД)

Частота невідома (не може бути визначена на підставі наявних даних):

  • Шкірні зміни в місці ін’єкції, відчуття тиску в місці ін’єкції

Повідомлення про побічні ефекти
Якщо виникнуть будь-які побічні ефекти, у тому числі ті, що не зазначені в цій інструкції, необхідно повідомити про це лікаря або медсестру. Побічні ефекти можна повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу побічних дій лікарських засобів Уряду реєстрації лікарських засобів, медичних виробів та біоцидних продуктів:
Al. Jerozolimskie 181 C
02-222 Варшава
Тел.: +48 22 49 21 301
Факс: +48 22 49 21 309
Вебсайт: https://smz.ezdrowie.gov.pl
Побічні ефекти також можна повідомляти суб’єкту, відповідальному за препарат.
Завдяки повідомленням про побічні ефекти можна зібрати додаткову інформацію щодо безпеки застосування лікарського засобу.

5. Як зберігати ліки Рунрапік

  • Зберігати ампулу у зовнішній упаковці для захисту від світла.
  • Ліки слід зберігати у недоступному для дітей місці, прихованому від їхнього погляду.
  • Не застосовувати цей лік після закінчення терміну придатності, зазначеного на коробці та ампулі після «EXP». Термін придатності означає останній день зазначеного місяця.
  • Немає спеціальних рекомендацій щодо температури зберігання ліків.
  • Ліки Рунрапік мають бути розчинені перед застосуванням. Розведений розчин стабільний протягом 24 годин при температурі 25°C. Однак ліки слід використовувати негайно після розведення.
  • Не застосовувати цей лік, якщо виявлено частинки або зміну кольору розчину.

Ліки не слід викидати у каналізацію чи побутові контейнери для сміття. Слід запитати
фармацевта, як утилізувати ліки, які більше не використовуються. Така дія допоможе захистити навколишнє середовище.

6. Вміст упаковки та інша інформація

Що містить лікарський засіб Рунрапік
Діючою речовиною лікарського засобу є гідрохлорид ландіололу. Флакон містить 300 мг гідрохлориду ландіололу (у
вигляді порошку), що відповідає 280 мг ландіололу. Після розчинення 1 мл розчину містить 6 мг гідрохлориду ландіололу.
Інші складові: манітол та натрію гідроксид (для забезпечення відповідного рівня pH).
Як виглядає лікарський засіб Рунрапік та що містить упаковка
Лікарський засіб Рунрапік має вигляд білого або білуватого порошку для приготування розчину для інфузії.
Розмір упаковки: один флакон 50 мл.
Суб’єкт, відповідальний за випуск на ринок, та виробник
Суб’єкт, відповідальний за випуск на ринок
Amomed Pharma GmbH
Леопольд-Унгар-Пляц 2,
1190 Відень,
Австрія
Для отримання додаткової інформації звертайтеся до представника суб’єкта, відповідального за випуск на ринок:
AOP Orphan Pharmaceuticals Poland Sp. z o.o.
вул. Пулавська 145
02-715 Варшава, Польща
Тел.: +48 22 245 43 95
Виробник
AOP Orphan Pharmaceuticals GmbH
Леопольд-Унгар-Пляц 2,
1190 Відень,
Австрія
Цей лікарський засіб зареєстрований для обігу в країнах-членах Європейського економічного простору
під наступними назвами:
Австрія Rapibloc 300 mg Pulver zur Herstellung einer Infusionslösung
Болгарія Rapibloc 300 mg прах за инфузионен разтвор
Хорватія Rapibloc 300 mg prašak za otopinu za infuziju
Кіпр Rapibloc 300 mg κόνις για διάλυμα προς έγχυση
Чеська Республіка Rapibloc 300 mg prášek pro infuzní roztok
Данія Rapibloc 300 mg pulver til infusionsvæske, opløsning
Естонія Raploc 300 mg infusioonilahuse pulber
Німеччина Rapibloc 300 mg Pulver zur Herstellung einer Infusionslösung
Греція Rapibloc 300 mg κόνις για διάλυμα προς έγχυση
Фінляндія Rapibloc 300 mg infuusiokuiva-aine, liuosta varten
Франція Rapibloc 300 mg poudre pour solution pour perfusion
Угорщина Rapibloc 300 mg por oldatos infúzióhoz
Італія Landiobloc 300 mg polvere per soluzione per infusione
Литва Raploc 300 mg milteliai infuziniam tirpalui
Латвія Raploc 300 mg pulveris infūziju šķīduma pagatavošanai
Нідерланди Rapibloc 300 mg poeder voor oplossing voor infusie
Норвегія Raploc 300 mg pulver til infusjonsvæske, oppløsning
Румунія Rapibloc 300 mg pulbere pentru soluţie perfuzabilă
Словаччина Rapibloc 300 mg prášok na infúzny roztok
Словенія Rapibloc 300 mg prašek za raztopino za infundiranje
Швеція Rapibloc 300 mg pulver till infusionsvätska, lösning

Інформація, призначена виключно для медичного фахового персоналу:

Цей розділ містить практичну інформацію щодо введення. Будь ласка, прочитайте «Характеристику
лікарського засобу» для отримання повної інформації щодо дозування та способу введення,
протипоказань, попереджень тощо.
Ландіолол призначений для внутрішньовенного застосування в контрольованих умовах. Ландіолол
повинен вводитися лише кваліфікованим медичним персоналом. Дозування ландіололу слід
підбирати індивідуально.
Лікарський засіб Рунрапік не можна вводити без попереднього розчинення.
Розчинити 1 ампулу у 50 мл одного з таких розчинів:

  • 0,9% розчин NaCl (9 мг/мл)
  • 5% розчин глюкози (50 мг/мл)
  • розчин Рінгера
  • лактатний розчин Рінгера Білий або білуватий порошок повністю розчиняється після розчинення. Акуратно перемішати до отримання прозорого розчину. Отриманий розчин слід перевірити на наявність видимих частинок та змін кольору. Використовувати слід лише прозорі та безбарвні розчини.

Інфузію зазвичай розпочинають зі швидкістю 10–40 мкг/кг маси тіла/хв., що дозволяє
уповільнити серцеві скорочення протягом 10–20 хвилин.
Якщо потрібно швидко уповільнити роботу серця (протягом 2–4 хвилин), слід розглянути можливість
введення додаткової насичувальної дози 100 мкг/кг маси тіла/хв. протягом 1 хвилини, а потім
продовжувати внутрішньовенну інфузію у дозі 10–40 мкг/кг маси тіла/хв.
У пацієнтів із порушеннями серцевої діяльності та септичним шоком слід застосовувати менші
початкові дози.
Інструкції щодо дозування наведені в розділі «Особливі групи пацієнтів» та в інтегрованій схемі
дозування.
Максимальна доза: Підтримувальну дозу можна підвищити до 80 мкг/кг маси тіла/хв. на обмежений
термін (див. розділ 5.2 ХЛП), якщо стан серцево-судинної системи пацієнта вимагає підвищення
дози і дозволяє таке підвищення, і якщо не перевищено максимальну добову дозу.
Максимальна рекомендована добова доза гідрохлориду ландіололу становить 57,6 мг/кг маси тіла/добу (наприклад, інфузія у дозі 40 мкг/кг маси тіла/хв., що вводиться протягом 24 годин).
Досвід застосування інфузії ландіололу у дозах >10 мкг/кг маси тіла/хв. протягом більше ніж 24 години
обмежений.
Формула перерахунку для безперервної внутрішньовенної інфузії: мкг/кг маси тіла/хв. у мл/год. (Рунрапік
300 мг/50 мл = 6 мг/мл):
Цільова доза (мкг/кг маси тіла/хв.) × маса тіла (кг)/100 = швидкість інфузії (мл/год.)
Таблиця перерахунку (приклад):

кг
маси
тіла
1
мкг/кг м.т.
/хв
2
мкг/кг м.т.
/хв
5
мкг/кг м.т.
/хв
10
мкг/кг м.т.
/хв
20
мкг/кг м.т.
/хв
30
мкг/кг м.т.
/хв
40
мкг/кг м.т.
/хв
400,40,82481216мл/год.
500,512,55101520мл/год.
600,61,236121824мл/год.
700,71,43,57142128мл/год.
800,81,648162432мл/год.
900,91,84,59182736мл/год.
10012510203040мл/год.

Опціональне введення болюсної дози пацієнтам із стабільним гемодинамічним станом:
Формула перерахунку з 100 мкг/кг маси тіла/хв на мл/год (Runrapiq 300 мг/50 мл = 6 мг/мл):
Швидкість інфузії насичувальної дози (мл/год) протягом 1 хвилини = маса тіла (кг)
(Приклад: швидкість інфузії насичувальної дози 70 мл/год протягом 1 хвилини для пацієнта з масою тіла 70 кг)
У разі виникнення побічних ефектів дозу ландіололу слід зменшити або припинити інфузію,
а пацієнту за необхідності слід надати відповідну медичну допомогу. У разі виникнення
артеріальної гіпотензії або брадикардії введення ландіололу можна відновити у меншій дозі після
відновлення артеріального тиску або частоти серцевих скорочень до прийнятних значень. У пацієнтів із низьким
систолічним тиском необхідно дотримуватися особливої обережності під час корекції дози та підтримувальної інфузії.
У разі передозування можуть виникнути такі симптоми: тяжка артеріальна гіпотензія, тяжка брадикардія,
передсердно-шлуночкова блокада, серцева недостатність, кардіогенний шок, раптове зупинення серця,
бронхоспазм, дихальна недостатність, втрата свідомості включно з комою, судоми, нудота, блювота,
гіпоглікемія та гіперкаліємія.
У разі передозування необхідно негайно припинити введення ландіололу.
Заміна на альтернативний препарат: Після досягнення відповідного контролю частоти серцевих скорочень та стабілізації клінічного стану можна перейти на альтернативні препарати (наприклад, пероральні антиаритмічні засоби).
Якщо ландіолол має бути замінений альтернативним препаратом, лікар повинен уважно ознайомитися
з інформацією щодо альтернативного препарату та його дозування. У разі заміни ландіололу альтернативним лікарським засобом дозу ландіололу можна зменшувати таким чином:

  • Протягом першої години після введення першої дози альтернативного препарату слід зменшити
    швидкість інфузії ландіололу наполовину (50%).

  • Після введення другої дози альтернативного препарату слід спостерігати за реакцією пацієнта, і якщо задовільний контроль зберігається принаймні протягом однієї години, можна припинити інфузію ландіололу.

Особливі групи пацієнтів
Пацієнти літнього віку (≥65 років)
Немає необхідності у корекції дози.
Пацієнти з порушенням функції нирок
Немає необхідності у корекції дози.
Пацієнти з порушенням функції печінки
Дані щодо лікування пацієнтів із порушенням функції печінки обмежені. Пацієнтам із порушенням функції печінки будь-якого ступеня рекомендовано обережне дозування, починаючи з найменшої дози.
Порушення функції серця
Для контролю частоти серцевих скорочень у пацієнтів із порушенням функції лівого шлуночка серця (LVEF <40%, CI <2,5 л/хв/м², клас 3–4 за NYHA), наприклад, після кардіохірургічної операції, під час ішемії або при септичних станах, застосовували менші початкові дози — від 1 мкг/кг маси тіла/хв і поступово збільшували їх під суворим контролем артеріального тиску до 10 мкг/кг маси тіла/хв. За необхідності та за доброї переносимості пацієнтом можна розглянути подальше збільшення дози під суворим контролем гемодинамічних параметрів, враховуючи стан серцево-судинної системи.
Септичний шок
У пацієнтів із септичним шоком для контролю частоти серцевих скорочень застосовували менші дози — від 1 мкг/кг маси тіла/хв до максимально 40 мкг/кг маси тіла/хв. Дозу збільшували з кроком 1 мкг/кг маси тіла/хв із мінімальним інтервалом 20 хвилин між дозами під суворим контролем артеріального тиску.
Діти та підлітки
Безпека та ефективність застосування ландіололу у дітей віком до 18 років не встановлені.
Спосіб застосування
Лікарський засіб Рунрапік повинен бути розчинений перед застосуванням і використаний одразу після відкриття.
Не змішувати лікарський засіб Рунрапік з іншими лікарськими засобами, окрім зазначених у розділі 6.6 ІІ.
Ландіолол слід вводити внутрішньовенно через центральний або периферичний венозний доступ і не повинен вводитися через той самий венозний доступ, що й інші ліки.
На відміну від інших бета-адреноблокаторів, ландіолол не викликає рефлекторної тахікардії при раптовому припиненні введення після 24-годинної безперервної інфузії. Проте пацієнтів слід ретельно спостерігати, коли планується припинення введення ландіололу.
Протипоказання

  • Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якої допоміжної речовини, зазначеної в розділі 6.1 ІІ.
  • Тяжка брадикардія (менше 50 ударів на хвилину)
  • Хвороба вузла-пейсмейкера
  • Тяжкі порушення провідності в передсердно-шлуночковому вузлі (без кардіостимулятора): передсердно-шлуночкова блокада II або III ступеня
  • Кардіогенний шок
  • Тяжка артеріальна гіпотензія
  • Декомпенсована серцева недостатність, якщо вона не пов’язана з порушеннями ритму серця
  • Легенева гіпертензія
  • Нелікований хромафінний пухир ( phaeochromocytoma )
  • Гострий напад бронхіальної астми
  • Тяжкий, неможливий для корекції метаболічний ацидоз.