Плазмалайт

Інструкція для користувача

Плазмалайт, розчин для інфузій
Діючі речовини: натрію хлорид, калію хлорид, магнію хлорид гексагідрат, натрію ацетат
тригідрат та натрію глюконат
Перед застосуванням лікарського засобу уважно прочитайте усю інструкцію, оскільки вона містить важливу інформацію для пацієнта.

• Зберігайте цю інструкцію, щоб у разі потреби мати змогу звернутися до неї знову.
• Якщо у вас виникнуть будь-які сумніви, зверніться до лікаря або медсестри.
• Якщо у пацієнта виникнуть будь-які побічні реакції, у тому числі ті, що не зазначені в цій інструкції, про це необхідно повідомити лікаря або медсестру. Див. розділ 4.

Зміст інструкції

1. Що таке лікарський засіб Плазмалайт і для чого його застосовують
2. Важливі відомості перед застосуванням лікарського засобу Плазмалайт
3. Як застосовувати лікарський засіб Плазмалайт
4. Можливі побічні реакції
5. Як зберігати лікарський засіб Плазмалайт
6. Вміст упаковки та інша інформація

1. Що таке лікарський засіб Плазмалайт і для чого його застосовують

Фармакотерапевтична група: електроліти; код АТС: B05BB01
Плазмалайт є водним розчином наступних речовин:

• натрію хлорид;
• калію хлорид;
• магнію хлорид гексагідрат;
• натрію ацетат тригідрат;
• натрію глюконат.

Натрій, калій, магній, хлорид, ацетат та глюконат — це хімічні речовини, які містяться у крові.
Розчин для інфузій Плазмалайт застосовується:

• для поповнення рідини, наприклад:
• при опіках;
• при травмі голови;
• при переломах;
• при інфекції;
• при перитоніті (запальні стани в області живота);
• як джерело рідини під час хірургічного втручання;
• у лікуванні шоку, спричиненого втратою крові, та в інших станах, що вимагають швидкого поповнення крові та (або) рідини;
• при небезпечній для життя метаболічній ацидозі (коли кров стає надто кислою);
• при лактатному ацидозі (різновид ацидозу, спричинений накопиченням молочної кислоти в організмі). Молочна кислота утворюється переважно в м’язах і виводиться печінкою.

Розчин для інфузій Плазмалайт може застосовуватися:

• у дорослих пацієнтів, літніх пацієнтів, підлітків;
• у немовлят та маленьких дітей віком від 28 днів до 23 місяців, а також у дітей віком від 2 до 11 років.

2. Важливі відомості перед застосуванням ліку Плазмалайт

НЕ можна застосовувати лік Плазмалайт, якщо у пацієнта є будь-який із
нижчеперелічених станів

• підвищений рівень калію в крові (гіперкаліємія);
• ниркова недостатність;
• серцева блокада (дуже повільне серцебиття);
• порушення, при яких кров стає надто лужною (метаболічний або дихальний алкалоз);
• недостатність кислоти в шлунковому соку (гіпохлоргідрія);
• підвищена чутливість до діючої речовини або будь-якого іншого компонента цього ліку, зазначеного в розділі 6.

Попередження та заходи обережності
Перед початком застосування Плазмалайту слід проконсультуватися з лікарем або медсестрою,
якщо у пацієнта є або були раніше будь-які з наведених нижче станів:

• серцева недостатність;
• дихальна недостатність (хвороба легень);
• ниркова недостатність; (у разі перелічених вище станів можуть знадобитися спеціальні заходи моніторингу)
• підвищений кров’яний тиск (гіпертензія);
• накопичення рідини під шкірою, особливо в області щиколоток (периферичний набряк);
• накопичення рідини в легенях (легеневий набряк);
• підвищений кров’яний тиск під час вагітності (прееклампсія або еклампсія);
• альдостеронізм (хвороба, що призводить до підвищення рівня гормону, відомого як альдостерон);
• будь-які інші стани, пов’язані із затримкою натрію в організмі (коли організм затримує надмірну кількість натрію), наприклад, лікування стероїдами (див. також розділ «Лік Плазмалайт та інші ліки»);
• стан, що може призвести до підвищення рівня вазопресину — гормону, який регулює кількість рідини в організмі. Надмірний рівень вазопресину може бути спричинений, наприклад:
• гострим та серйозним захворюванням;
• більш;
• операцією;
• інфекцією, опіками або хворобою мозку;
• захворюваннями серця, печінки, нирок або центральної нервової системи;
• прийомом певних ліків (див. також розділ «Лік Плазмалайт та інші ліки»). Це може підвищувати ризик гіпонатріємії (низький рівень натрію в крові) і спричиняти головний біль, нудоту, судоми, сонливість, кому, набряк мозку та смерть. Набряк мозку підвищує ризик смерті та ушкодження мозку. Пацієнти з підвищеним ризиком набряку мозку — це:
• діти;
• жінки (особливо репродуктивного віку);
• пацієнти з проблемами рівня спинномозкової рідини, наприклад, через менінгоенцефаліт, внутрішньочерепну кровотечу або ушкодження мозку.
• підвищений рівень хлоридів у крові (гіперхлоремія);
• підвищений рівень натрію в крові (гіпернатріємія);
• знижений рівень кальцію в крові (гіпокальціємія);
• стани, що підвищують ймовірність підвищення рівня калію в крові (гіперкаліємія), такі як:
• ниркова недостатність;
• недостатність кори надниркових залоз (захворювання надниркових залоз, що впливає на гормони, відповідальні за контроль рівня хімічних речовин в організмі);
• гостре зневоднення (втрата води з організму, наприклад, через блювоту або діарею);
• масивне ушкодження тканин (як у разі серйозних опіків); (у таких випадках необхідний ретельний моніторинг рівня калію в крові).
• міастенія гравіс (хвороба, що призводить до прогресуючого ослаблення м’язів);
• період реконвалесценції після операції.

Під час інфузії лікар буде брати зразки крові та сечі для дослідження:

• кількості рідини в організмі;
• кількості хімічних речовин, таких як натрій і калій у крові та сечі (електроліти в плазмі та сечі);
• кислотно-лужної рівноваги (рівень кислотності крові та сечі).

Хоча лік Плазмалайт містить калій, його кількість недостатня для лікування значних
недоліків калію (дуже низький рівень у плазмі крові).
Лік Плазмалайт містить речовини, що можуть спричиняти метаболічний алкалоз (кров
стає надто лужною).
Якщо потрібно повторне лікування, лікар призначить додатково інші види інфузійних розчинів для
покриття потреби в інших хімічних речовинах та харчових речовинах (харчі).
Якщо кров пацієнта перевіряють на наявність гриба Aspergillus (аспергіл),
тест може виявити його наявність навіть тоді, коли він відсутній.
Лік Плазмалайт та інші ліки
Слід повідомити лікареві або фармацевту про всі ліки, які пацієнт приймає зараз
або приймав нещодавно, а також про ліки, які планує приймати.
Не рекомендується приймати такі ліки під час застосування ліку Плазмалайт:

• калійзберігаючі діуретики (таблетки, такі як: амілорид, спіронолактон, триамтерен, калію канреонат);
• інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) (використовуються для лікування підвищеного кров’яного тиску);
• блокатори рецепторів ангіотензину ІІ (використовуються для лікування підвищеного кров’яного тиску);
• такролімус (використовується для запобігання відторгнення трансплантатів та лікування деяких шкірних захворювань);
• циклоспорин (використовується для запобігання відторгнення трансплантатів).

Ці ліки можуть підвищувати рівень калію в крові, що може загрожувати життю.
Підвищення рівня калію в крові більш імовірне у людей із нирковою недостатністю.
Деякі ліки можуть впливати на рівень гормону вазопресину. До них належать:

• цукрознижуючі засоби (хлорпропамід);
• ліки від холестерину (клофібрат);
• деякі протиракові засоби (вінкрістин, іфосфамід, циклофосфамід);
• селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (використовуються при лікуванні депресії);
• нейролептики;
• опіоїди, що використовуються для полегшення сильного болю;
• знеболювальні та (або) протизапальні засоби (також відомі як НПЗП);
• ліки, що імітують або посилюють дію вазопресину, такі як десмопресин (використовується для лікування підвищеної спраги та підвищеної кількості сечі), терліпресин (використовується для лікування кровотечі з стравоходу) та окситоцин (використовується для індукування пологів);
• протисудомні засоби (карбамазепін та окскарбамазепін);
• діуретики (сечогінні засоби).

Інші ліки, що можуть впливати на лік Плазмалайт або піддаватися його впливу:

• кортикостероїди (протизапальні засоби);
• карбеноксолон (протизапальний засіб, що використовується для лікування шлункових виразок);
• блокатори нервово-м’язових з’єднань (такі як тубокурарин, суксаметоній та векуроній). Це засоби, що використовуються під час хірургічних операцій під контролем анестезіолога.
• ацетилхолін;
• аміноглікозиди (група антибіотиків);
• ніфедипін (використовується для лікування підвищеного кров’яного тиску та болю в грудях);
• кислі ліки, такі як:
• саліцилати, що використовуються для лікування запальних станів (ацетилсаліцилова кислота);
• снодійні засоби (барбітурати);
• літій (використовується для лікування психічних захворювань).
• ліки з лужною дією (алкалічні), зокрема:
• симпатоміметики (збудливі засоби, такі як ефедрин і псевдоефедрин, що входять до складу засобів від кашлю та застуди);
• інші збудливі засоби (наприклад, декстроамфетамін, фенфлурамін).

Застосування ліку Плазмалайт разом із їжею та напоями
Слід запитати лікаря, що може їсти та пити пацієнт.
Вагітність, годування грудьми та вплив на фертильність:
Якщо пацієнтка вагітна або годує грудьми, підозрює, що може бути вагітною, або планує завагітніти, вона повинна проконсультуватися з лікарем перед застосуванням цього ліку.
Лік Плазмалайт можна застосовувати під час вагітності та годування грудьми. Лікар буде
контролювати рівень електролітів у крові та водно-сольовий баланс в організмі.
Однак перед додаванням іншого ліку до інфузійного розчину, що застосовується під час вагітності або
годування грудьми, необхідно:

• проконсультуватися з лікарем;
• прочитати інструкцію, додану до упаковки ліку, який планується додати.

Керування транспортними засобами та робота з механізмами
Слід проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед керуванням транспортними засобами та роботою з механізмами.

3. Як застосовувати лік Плазмалайт

Лік Плазмалайт вводиться лікарем або медсестрою. Дозу ліку та тривалість його введення визначає лікар. Це залежить від віку пацієнта, його маси тіла, стану здоров’я та причини лікування. На застосовану дозу можуть також впливати інші ліки, які застосовуються одночасно.
НЕ слід застосовувати лік Плазмалайт, якщо він містить видимі частинки або якщо
упаковка ліку пошкоджена будь-яким чином.
Розчин для інфузії Плазмалайт вводиться через пластикову трубку, підключену до голки, яка вставлена у вену. Зазвичай цей розчин вводять через вену на руці. Однак лікар може призначити інший спосіб введення.
Перед і під час інфузії лікар буде контролювати:

• кількість рідини в організмі;
• кислотність крові та сечі;
• концентрацію електролітів в організмі (особливо натрію, у пацієнтів з підвищеним рівнем гормону вазопресину або тих, хто приймає інші ліки, що посилюють дію вазопресину).

Необхідно утилізувати всі не використані залишки розчину. Частково використані пакети з
ліком НЕ МОЖНА підключати повторно.
Застосування більшої, ніж рекомендована, дози ліку Плазмалайт:
Внутрішньовенне введення надто великої кількості розчину (передозування) або введення розчину занадто швидко може призводити до:

• надмірної кількості рідини та (або) натрію (солі) з накопиченням рідини в тканинах (набряк), що призводить до набрякання;
• відчуття поколювання в кінцівках рук і ніг (парестезія);
• слабкості м’язів;
• втрати рухової здатності (параліч);
• нерегулярного серцебиття (аритмія серця);
• блокади серця (дуже повільне серцебиття);
• інфаркту серця (серце припиняє битися; стан, що загрожує життю);
• стану сплутаності свідомості;
• зникнення сухожилкових рефлексів;
• поверхневого дихання (депресія дихання);
• нудоти;
• блювоти;
• почервоніння шкіри;
• спраги;
• низького кров’яного тиску (гіпотензія);
• сонливості;
• повільного серцебиття (брадикардія);
• коми (втрата свідомості);
• закислення крові (ацидоз), що призводить до втоми, сплутаності свідомості, летаргії та прискорення дихання;
• гіпокаліємії (знижений рівень калію в крові) та метаболічного алкалозу (коли кров стає надто лужною), особливо у пацієнтів із нирковою недостатністю;
• змін настрою;
• втоми;
• скорочення тривалості дихання;
• м’язової скованості;
• м’язового тремору;
• судом м’язів.

Якщо будь-який із перелічених вище симптомів посилюється, необхідно негайно повідомити лікаря. У такому разі інфузію буде припинено, а також буде призначено відповідне лікування залежно від симптомів.
Якщо до розчину для інфузії Плазмалайт було додано інший лік до того, як сталася передозування, цей додатковий лік також може викликати симптоми. Рекомендується ознайомитися з Інструкцією, доданою до цього ліку, щоб дізнатися про можливі симптоми.
Припинення застосування ліку Плазмалайт
Рішення про припинення застосування ліку Плазмалайт приймає лікар.
У разі будь-яких подальших сумнівів щодо застосування цього ліку слід звернутися до лікаря або медсестри.

4. Можливі побічні ефекти

Як і будь-який лікарський засіб, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча вони не виникають у кожного пацієнта.
Необхідно негайно повідомити лікаря або медсестру, якщо у пацієнта виникнуть будь-які з наведених нижче симптомів. Це можуть бути ознаки дуже тяжкої або навіть смертельної алергічної реакції (гіперчутливості):

• набряк шкіри обличчя, губ, набряк горла,
• утруднення дихання,
• висип на шкірі,
• почервоніння шкіри (еритема).
  Спосіб лікування залежатиме від симптомів.

Інші побічні ефекти:

• реакції, пов’язані зі способом введення препарату:
• лихоманка (піретична реакція),
• інфекція у місці введення,
• відчуття печіння,
• місцевий біль або реакція (по червоніння або набряк) у місці введення,
• подразнення та запалення вени, у яку вводять розчин (флебіт). Це може спричиняти почервоніння, біль або печіння та свербіж уздовж вени, у яку вводять розчин.
• утворення тромбів (тромбоз вен), у місці введення, що спричиняє біль, набряк або почервоніння в ділянці тромбу,
• витік розчину у навколишні тканини (екстравазація). Це може пошкодити тканини та призвести до утворення рубців.
• збільшення об’єму рідини в організмі (гіперволемія),
• напади судом,
• кропив’янка,
• тяжкі алергічні реакції, що спричиняють утруднення дихання або запаморочення (анапілактичні реакції),
• прискорене серцебиття (тахікардія),
• перебій у роботі серця,
• біль у грудній клітці,
• відчуття дискомфорту в грудній клітці,
• поверхневе дихання (задишка),
• збільшення частоти дихання,
• почервоніння,
• гіперемія,
• відчуття слабкості (астенія),
• незвичайне самопочуття,
• мурашки,
• периферичний набряк,
• лихоманка,
• низький рівень натрію в крові, що може бути пов’язаний з лікуванням у лікарні (госпітальна гіпонатріємія) та пов’язані з цим нейрологічні порушення (гостра гіпонатріємічна енцефалопатія). Гіпонатріємія може призвести до незворотного ураження мозку та смерті внаслідок набряку/опухлості мозку (див. також пункт 2 «Попередження та заходи обережності»).

Якщо до розчину для інфузії, що вводиться внутрішньовенно, додається інший лікарський засіб, він також може викликати побічні ефекти. Вони залежатимуть від доданого препарату.
Слід ознайомитися з Інструкцією, що додається до доданого препарату, щоб дізнатися про можливі побічні ефекти.
Інші побічні ефекти, що спостерігаються після введення подібних препаратів:

• інші симптоми гіперчутливості/реакції на введення: низький тиск крові (гіпотонія), свистяче дихання, холодний піт, озноб;
• гіперкаліємія.

Повідомлення про побічні ефекти
Якщо виникнуть будь-які побічні ефекти, у тому числі ті, що не зазначені в цій інструкції, необхідно повідомити лікареві або медсестрі. Побічні ефекти можна повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу побічних ефектів лікарських засобів Управління реєстрації лікарських засобів, медичних виробів та біоцидних продуктів
Al. Jerozolimskie 181C
02-222 Варшава
тел.: + 48 22 49 21 301
факс: + 48 22 49 21 309
Вебсайт: https://smz.ezdrowie.gov.pl
Побічні ефекти можна також повідомляти суб’єкту, який несе відповідальність.
Завдяки повідомленням про побічні ефекти можна зібрати додаткову інформацію щодо безпеки застосування препарату.

5. Як зберігати лікарський засіб Плазмалайт

Лікарський засіб потрібно зберігати в недоступному для дітей місці.
Спеціальних рекомендацій щодо температури зберігання лікарського засобу немає.
Не застосовувати цей лікарський засіб після закінчення терміну придатності, зазначеного на пакеті. Термін придатності вказує на останній день відповідного місяця.
Не застосовувати цей лікарський засіб, якщо він містить видимі частинки або якщо упаковка лікарського засобу пошкоджена будь-яким чином.

6. Вміст упаковки та інша інформація

Що містить лікарський засіб Плазмалайт
Діючими речовинами є:

• натрію хлорид: 5,26 г на літр
• калію хлорид: 0,37 г на літр
• магнію хлорид шестиводний: 0,30 г на літр
• натрію ацетат триводний: 3,68 г на літр
• натрію глюконат: 5,02 г на літр

Інші складові:

• вода для ін'єкцій
• натрію гідроксид

Як виглядає лікарський засіб Плазмалайт і що містить упаковка
Плазмалайт — це прозорий розчин, вільний від видимих частинок. Доступний у
пластикових пакетах з поліолефіну та поліаміду (Viaflo). Кожен пакет
розміщено в закритій захисній пластиковій зовнішній упаковці.
Об’єм пакетів:

• 500 мл
• 1000 мл

Пакети постачаються в картонних упаковках. Картонна коробка може містити:

• 1 пакет 500 мл
• 20 пакетів по 500 мл
• 1 пакет 1000 мл
• 10 пакетів по 1000 мл
• 12 пакетів по 1000 мл

Не всі види упаковок можуть бути в обігу.
Відповідальна організація та виробник
Відповідальна організація:
Baxter Polska Sp. z o.o.
вул. Кручиньковського, 8
00-380 Варшава
Виробники:
Baxter SA
Boulevard René Branquart, 80
7860 Lessines
Бельгія
Bieffe Medital S.A.
Ctra de Biescas, Senegüé
22666 Sabiñanigo (Huesca)
Іспанія
Цей лікарський засіб зареєстровано в країнах-членах Європейського
Економічного простору та у Великобританії (Північна Ірландія) під наступними
назвами:
Австрія Plasmalyt – Infusionslösung
Бельгія, Люксембург Plasmalyte A Viaflo, solution pour perfusion
Хорватія Plasma-Lyte 148 (pH 7,4) Viaflo, otopina za infuziju
Чехія Plasmalyte roztok
Кіпр Plasma-Lyte 148 (pH 7,4) διάλυμα για έγχυση
Іспанія Viaflo Plasmalyte 148 (pH 7,4), solución para perfusion
Данія Plasmalyte, infusionsvæske, opløsning
Фінляндія Plasmalyte infuusioneste, liuos
Франція Plasmalyte Viaflo, solution pour perfusion
Греція Plasma-Lyte 148 (pH 7,4) διάλυμα για έγχυση
Ісландія Plasmalyte innrennslislyf, lausn
Ірландія Plasma-Lyte 148 (pH 7.4) Solution for infusion
Італія CrystalSol Solution for infusion
Литва Plasmalyte infuzinis tirpalas
Мальта Plasma-Lyte 148 (pH 7.4) Solution for infusion
Нідерланди Plasma-Lyte 148, oplossing voor infusie
Норвегія Plasmalyte infusjonsvæske, oppløsning
Польща Плазмалайт, розчин для інфузії
Португалія Plasma-Lyte (ph 7,4) 148 Viaflo
Словенія Plaslyte raztopina za infundiranje
Словаччина Plasmalyte infúzny roztok
Швеція Plasmalyte infusionsvätska, lösning
Великобританія Plasma-Lyte 148(pH 7.4) Solution for Infusion
Baxter та Viaflo — це торгові марки компанії Baxter International Inc.
<--------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Інформація, призначена виключно для професійного медичного персоналу:

Спосіб застосування та підготовка
Перед введенням необхідно візуально оцінити, наскільки це можливо, чи розчин не містить видимих частинок і чи не змінив свого кольору. Застосовувати тільки тоді, коли розчин є прозорим, а контейнер — неушкодженим. Не виймати пакет із захисної упаковки до моменту використання.
Внутрішній пакет забезпечує стерильність продукту.
Вводити негайно після під'єднання інфузійного набору.
Пластикові контейнери не слід під'єднувати послідовно. Таке застосування може призвести до повітряної емболії, спричиненої залишковим повітрям, яке потрапляє з першого контейнера, перш ніж завершиться введення рідини з другого контейнера.
Створення додаткового тиску на внутрішньовенні розчини, що містяться в гнучких контейнерах із пластмаси, з метою збільшення швидкості потоку може призвести до повітряної емболії, якщо перед введенням із контейнера не було повністю видалено залишкове повітря.
Використання інфузійних систем із повітрявідведенням, коли клапан повітрявідведення перебуває у відкритому положенні, може призвести до повітряної емболії. Інфузійні системи з повітрявідведенням, коли клапан повітрявідведення перебуває у відкритому положенні, не повинні застосовуватися з гнучкими контейнерами з пластмаси.
Розчин для внутрішньовенного введення вводити за допомогою стерильного обладнання з дотриманням правил асептики. Інфузійне обладнання слід попередньо заповнити розчином, щоб запобігти потраплянню повітря в систему.
Додаткові ліки можна вводити до розчину до або під час інфузії через самозатискний порт для додавання ліків.
Додавання інших ліків або неправильна техніка введення може призвести до появи гарячкових реакцій унаслідок можливого введення пірогенних речовин. У разі виникнення побічної дії інфузію слід негайно припинити.
Викинути після одноразового використання.
Викинути невикористану залишкову кількість розчину.
Не під'єднувати повторно частково використані пакети.

1. Відкриття

a. Вийняти мішечок Viaflo з захисної упаковки безпосередньо перед використанням.
b. Стиснувши міцно внутрішній мішечок, перевірити, чи немає витоку. Якщо виявлено витік, мішечок слід викинути, оскільки вміст може бути нестерильним.
c. Перевірити, чи розчин прозорий і не містить нерозчинених частинок. Якщо розчин не прозорий і містить нерозчинені частинки, його слід викинути.

2. Підготовка до введення

Під час підготовки та введення слід використовувати стерильні матеріали.
a. Підвісити пакет на стенд.
b. Зняти пластиковий захисний ковпачок із порту для інфузії, розташованого внизу пакета:

• однією рукою захопити менше крильця на горловині порту,
• іншою рукою захопити більше крильця на пробці та повернути,
• пробка відскочить.
  c. Під час підключення інфузії дотримуватися асептичних правил.
  d. Підключити інфузійний набір, дотримуючись рекомендацій, наданих разом із набором, щодо підключення, заповнення набору та введення розчину.

3. Способи введення додаткових ліків

Увага: Додані ліки можуть мати несумісність. Перед введенням необхідно перевірити
сумісність додаткових ліків із розчином і упаковкою. Якщо застосовується інший лік, слід
підтвердити ізотонічність перед парентеральним введенням. Необхідне ретельне та
обережне змішування в асептичних умовах із кожним додатковим ліком. Розчини,
що містять додаткові ліки, мають бути використані одразу, без зберігання.
(див. нижче пункт 5 „Несумісність додаваних ліків”).
Додавання ліків перед введенням
a. Обробити порт для додавання ліку.
b. Використовуючи шприц з голкою 19G (1,10 мм) до 22G (0,70 мм), увійти голкою в
самогерметичний порт для додавання ліку та ввести лік.
c. Ретельно змішати розчин із доданим ліком. У разі препаратів із високою
густиною, таких як калію хлорид, обережно постукати по портах у положенні мішка портами догори та змішати.
Увага: Не зберігати мішки, що містять додані ліки.
Додавання ліків під час введення
a. Закрити затиск набору для переливання.
b. Обробити порт для додавання ліку.
c. Використовуючи шприц з голкою 19G (1,10 мм) до 22G (0,70 мм), увійти голкою в
самогерметичний порт для додавання ліку та ввести лік.
d. Зняти мішок з штатива та (або) перевернути його портами догори.
e. Спорожнити обидва порти, обережно постукавши, тримаючи мішок портами догори.
f. Ретельно змішати розчин із ліком.
g. Підвісити мішок у попереднє положення, знову відкрити затиск та продовжити
введення.

4. Термін придатності після першого відкриття: продукт слід застосувати одразу після відкриття. Термін придатності під час використання після реконституції з додатками: Перед застосуванням необхідно встановити хімічну та фізичну стабільність кожного доданого ліку при pH, який має Плазмалайт у контейнері Viaflo. З мікробіологічного погляду розчинений лік слід використовувати одразу. Якщо розчин не було використано одразу, відповідальність за час і умови зберігання несе користувач, а зберігання не повинно тривати довше 24 годин у температурному діапазоні від 2 до 8°C, якщо тільки реконституція ліку не проводилася в контрольованих і валідованих асептичних умовах.

5. Несумісність доданих ліків

Під час введення додаткових ліків до розчину Плазмалайт необхідно дотримуватися асептичної техніки. Кожен доданий лік слід ретельно перемішати. Розчини, що містять додані ліки, не підлягають зберіганню.
Перед додаванням ліку до розчину у пакеті Viaflo слід оцінити можливість несумісності.
Рекомендується ознайомитися з інструкцією щодо застосування ліку, який планується додати до розчину. Перед додаванням речовини або ліку слід переконатися, що він розчинний і (або) стабільний у воді, а також, що діапазон pH розчину Плазмалайт є відповідним (pH 6,5 – 8,0). Після додавання необхідно перевірити можливу зміну кольору і (або) утворення осаду, нерозчинних комплексів або кристалів.
Не слід застосовувати добавки, про які відомо, що вони несумісні.
Baxter і Viaflo — це торгівельні марки компанії Baxter International Inc.