Пентаглобулін

УКЛАДИНКА, ПРИЄДНАНА ДО УПАКОВКИ: ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ КОРИСТУВАЧА

Пентаглобулін, 50 мг/мл, розчин для інфузій
Імуноглобулін людський для внутрішньовенного введення
Перед застосуванням лікарського засобу уважно прочитайте укладинку, оскільки вона містить
важливу інформацію для пацієнта.

• Зберігайте цю укладинку, щоб у разі потреби мати змогу знову її прочитати.
• Якщо виникнуть будь-які сумніви, зверніться до лікаря, фармацевта або медсестри.
• Якщо у пацієнта виникнуть будь-які побічні ефекти, у тому числі ті, що не зазначені в цій укладинці, про це слід повідомити лікареві, фармацевту або медсестрі. Див. пункт 4.

Зміст укладинки:

1. Що таке лікарський засіб Пентаглобулін і для чого його застосовують
2. Важливі відомості перед застосуванням лікарського засобу Пентаглобулін
3. Як застосовувати лікарський засіб Пентаглобулін
4. Можливі побічні ефекти
5. Як зберігати лікарський засіб Пентаглобулін
6. Вміст упаковки та інша інформація

1. Що таке лікарський засіб Пентаглобулін і для чого його застосовують

Пентаглобулін — це лікарський засіб, виготовлений з людської крові, що містить антитіла (антитіла є
складовою частиною імунної системи організму). Цей засіб випускається у вигляді розчину для
інфузій, який вводиться крапельно («крапельницею») у вену.
Лікарський засіб Пентаглобулін застосовується

• для лікування бактеріальних інфекцій у поєднанні з антибіотиками
• для замісної терапії пацієнтів, які не мають достатньої кількості власних антитіл (імуноглобулінів), і в яких виникли тяжкі набуті імунодефіцити

2. Важливі відомості перед застосуванням лікарського засобу Пентаглобулін

Коли не застосовувати лікарський засіб Пентаглобулін

• якщо пацієнт має алергію на імуноглобулін людини або будь-який із інших складових цього лікарського засобу (перелічених у розділі 6)
• якщо пацієнт має недостатність імуноглобуліну А, особливо у разі наявності в крові антитіл проти імуноглобуліну А, оскільки це може призвести до анафілаксії.

Попередження та заходи обережності
Перед початком застосування лікарського засобу Пентаглобулін слід проконсультуватися з лікарем,
фармацевтом або медсестрою,

• якщо пацієнт отримує імуноглобулін людини вперше або після тривалої перерви, або якщо у пацієнта змінюють лікарський засіб, що містить імуноглобуліни. У таких випадках лікар уважно спостерігатиме за пацієнтом
• якщо у пацієнта є активна інфекція або супутній хронічний запальний стан
• якщо пацієнт має алергію на імуноглобуліни (див. розділ «Коли не застосовувати лікарський засіб Пентаглобулін»)
• якщо пацієнт
• має велику надмірну вагу або є похилого віку,
• має високий кров’яний тиск (гіпертензію),
• цукровий діабет або хвороби судин,
• має підвищену схильність до утворення тромбів у судинах,
• тривалий час перебував нерухомий у ліжку,
• має малу об’єм крові (гіповолемія) або якщо кров пацієнта загущена,
• має хворобу нирок або приймає ліки, які можуть шкідливо впливати на функцію нирок

У таких випадках може виникнути більше побічних ефектів. За необхідності лікар
припинить лікування лікарським засобом Пентаглобулін або вжеватиме інших заходів обережності (наприклад, зменшить
швидкість інфузії).
Пацієнт може мати алергію (гіперчутливість) до імуноглобулінів і не знати про це. Реакції
гіперчутливості можуть виникнути навіть у разі, якщо пацієнт раніше отримував імуноглобуліни людини
і добре їх переносив. Однак справжні реакції гіперчутливості є рідкісними. Деякі побічні
ефекти (наприклад, головний біль, раптове почервоніння обличчя, озноб, біль у м’язах, свистяче дихання,
тахікардія, біль у попереку, нудота та гіпотензія) можуть бути пов’язані зі швидкістю інфузії.
Якщо під час введення лікарського засобу Пентаглобулін пацієнт помітить такі реакції, необхідно негайно
повідомити про це лікареві. Лікар вирішить, чи потрібно зменшити швидкість інфузії, чи
припинити інфузію та вжити необхідних медичних заходів для їх лікування.
Інформація щодо безпеки у зв’язку з інфекціями
Лікарський засіб Пентаглобулін виготовляють з плазми людини (рідкої частини крові). Коли ліки виготовляють
з крові або плазми людини, застосовують певні заходи обережності, щоб запобігти передачі
інфекцій пацієнтам. Усіх донорів крові обстежують на наявність вірусів та інфекційних
захворювань. Крім того, застосовують заходи для інактивації або видалення вірусів.
Незважаючи на ці заходи обережності, під час введення ліків, отриманих з крові або плазми людини,
не можна повністю виключити можливість передачі інфекційних агентів.
Застосовувані заходи вважаються ефективними щодо оболонкових вірусів, таких як:

• вірус імунодефіциту людини (HIV)
• вірус гепатиту В (HBV)
• вірус гепатиту С (HCV)

Ефективність цих заходів може бути обмеженою щодо необолонкових вірусів, таких як:

• вірус гепатиту А (HAV)
• парвовірус B19

Не виявлено зв’язку між імуноглобулінами та вірусним гепатитом А або інфекцією
парвовірусом B19, ймовірно тому, що антитіла, що містяться в цьому лікарському засобі проти цих
інфекцій, мають захисну дію.
Найбільш рекомендується, щоб у кожному випадку введення пацієнтові дози лікарського засобу
Пентаглобулін лікар фіксував назву та серійний номер лікарського засобу. Серійний номер повідомляє про
вихідні матеріали, використані у лікарському засобі. У разі потреби можна таким чином пов’язати пацієнта з
використаним вихідним матеріалом.
Діти та підлітки
У новонароджених та немовлят можуть виникати інші симптоми реакцій, пов’язаних з інфузією,
гіперчутливості або алергічних реакцій, ніж у інших вікових групах, див. розділ «Можливі
побічні ефекти».
Лікарський засіб Пентаглобулін та інші ліки
Слід повідомити лікареві або фармацевту про всі ліки, які пацієнт зараз приймає або приймав
недавно, а також про ліки, які пацієнт планує приймати.
Лікарський засіб Пентаглобулін може зменшувати ефективність деяких вакцин, наприклад, ефективність вакцин проти

• кору
• краснуху
• свинку
• ветряну горку (varicella). Може бути необхідно почекати до 3 місяців перед введенням деяких вакцин та до року перед введенням вакцини проти кору.

Слід уникати одночасного застосування петльових діуретиків (поширено відомих як сечогінні засоби) з лікарським засобом Пентаглобулін.
Вагітність та годування грудьми
Якщо пацієнтка вагітна або годує грудьми, підозрює, що може бути вагітною, або планує завагітніти,
їй слід проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього лікарського засобу.
Лікар вирішить, чи може пацієнтка лікуватися лікарським засобом Пентаглобулін під час вагітності
та годування грудьми.
Керування транспортними засобами та робота з механізмами
Лікарський засіб Пентаглобулін має незначний вплив на здатність керування транспортними засобами та
роботи з механізмами. Якщо у пацієнта виникнуть побічні ефекти під час лікування, йому слід почекати,
доки вони не зникнуть, перш ніж починати керувати транспортними засобами або працювати з механізмами.
Пентаглобулін містить глюкозу та натрій
1 мл розчину для інфузії містить 25 мг глюкози (що відповідає приблизно 0,0021 хлібної одиниці).
Добова доза розчину для інфузії, що становить приблизно 350 мл для дорослих (70 кг маси тіла), містить
8,75 г глюкози, що відповідає приблизно 0,735 хлібної одиниці. Це слід враховувати у
пацієнтів, які дотримуються дієти при цукровому діабеті.
Лікарський засіб Пентаглобулін містить 0,078 ммоль/мл (1,79 мг/мл) натрію (головного складового компоненту кухонної солі).
Добова доза для дорослих, що становить приблизно 350 мл (70 кг маси тіла), містить 27,3 ммоль
(627,6 мг) натрію. Це відповідає приблизно 31% максимальної добової дози 2 г натрію для дорослих,
рекомендованої ВООЗ.

3. Як застосовувати ліки Пентаглобулін

Ліки Пентаглобулін вводить лікар. Дозування залежить від стану імунної системи пацієнта та тяжкості захворювання.
Рекомендована доза:
Новонароджені та немовлята
5 мл (0,25 г) на кг маси тіла на добу протягом 3 послідовних днів. Подальше повторення доз залежно від клінічного перебігу.
Діти та дорослі
Для лікування тяжких бактеріальних інфекцій: 5 мл (0,25 г) на кг маси тіла на добу протягом 3 послідовних днів. Подальше повторення доз залежно від клінічного перебігу.
Для замісної терапії відсутніх антитіл (імуноглобулінів) у пацієнтів з ослабленою ліками або променевою терапією імунною системою та при важкій набутій імунодефіцитній стані: 3–5 мл (0,15–0,25 г) на кг маси тіла.
У разі потреби рекомендоване повторне введення доз із інтервалом один тиждень.
Ліки Пентаглобулін вводяться внутрішньовенно із такою швидкістю інфузії (внутрішньовенна інфузія):
Новонароджені та немовлята:
1,7 мл на кг маси тіла на годину за допомогою інфузійної помпи,
Діти та дорослі:
0,4 мл на кг маси тіла на годину,
альтернативно: для перших 100 мл — 0,4 мл на кг маси тіла на годину, потім безперервно — 0,2 мл на кг маси тіла на годину до досягнення 15,0 мл на кг маси тіла протягом 72 годин.
Приклади:

Порушення функції печінки
Немає наявних даних, що підтверджують необхідність корекції дози.
Порушення функції нирок
Корекція дози потрібна лише тоді, коли це клінічно виправдано, див. розділ
«Застереження та заходи обережності».
Пацієнти літнього віку
Корекція дози не потрібна, якщо тільки немає клінічних підстав для цього.
Спосіб застосування
Лікарський засіб Пентаглобулін призначений для внутрішньовенного введення (інфузії у вену).
Перед застосуванням лікарський засіб слід довести до кімнатної температури або температури тіла.
Застосування більшої, ніж рекомендована, дози лікарського засобу Пентаглобулін
Занадто велика кількість лікарського засобу Пентаглобулін може призвести до перевантаження рідиною та підвищення в’язкості крові,
особливо у пацієнтів із групою ризику, у тому числі дітей, пацієнтів літнього віку або
пацієнтів із порушеннями функції серця або нирок. Якщо пацієнт вважає, що отримав надмірну дозу
лікарського засобу Пентаглобулін, йому слід якнайшвидше обговорити це з лікарем.
У разі будь-яких подальших сумнівів щодо застосування цього лікарського засобу слід звернутися
до лікаря, фармацевта або медсестри.

4. Можливі небажані явища

Як і будь-який лікарський засіб, цей препарат може викликати небажані явища, хоча вони не виникають у кожного пацієнта.
Наступні небажані явища повідомлялися під час клінічних досліджень із застосуванням препарату
Пентаглобулін:
Часто (можуть виникнути не частіше, ніж у 1 із 10 пацієнтів):

• зниження артеріального тиску
• нудота, блювота
• підвищена пітливість

Не часто (можуть виникнути не частіше, ніж у 1 із 100 пацієнтів):

• алергічні реакції
• шкірні реакції/алергічний дерматит
• біль у спині

Наступні небажані явища повідомлялися після введення препарату Пентаглобулін до обігу:
Невідома частота (частоту не можна визначити на підставі наявних даних)

• запалення оболонок мозку (асептичний менінгіт)
• анемія (гемолітична анемія)/розпад червоних кров’яних клітин (гемоліз)
• анафілактичний шок, псевдоаналіфактичні реакції, реакції гіперчутливості
• головний біль, запаморочення
• прискорене серцебиття (тахікардія)
• почервоніння шкіри
• задиха
• свербіж
• гостра ниркова недостатність і (або) результати аналізів крові, що вказують на порушення функції нирок (підвищення концентрації креатиніну в сироватці)
• озноб, гарячка

Діти та підлітки:
Хоча у новонароджених та немовлят загалом виникають порівнянні небажані явища (наприклад,
реакції, пов’язані з інфузією, анафілактичні реакції, гіперчутливість) порівняно з іншими віковими
групами, їх суб’єктивні та об’єктивні симптоми можуть відрізнятися. Крім того, можуть виникати, наприклад, зміни частоти серцевих скорочень (прискорене або уповільнене серцебиття), прискорене дихання, зниження насичення крові киснем, зміна забарвлення шкіри, зокрема блідість і (або) синюшність, а також зниження м’язового тонусу.
Препарати людської імуноглобуліну загалом можуть викликати наступні небажані явища:

• озноб, головний біль, запаморочення, гарячка, блювота, алергічні реакції, нудота, біль у суглобах, зниження артеріального тиску та помірний біль у попереку
• зниження кількості червоних кров’яних клітин, спричинене руйнуванням цих клітин у судинах ((зворотні) гемолітичні реакції), а також (рідко) гемолітична анемія, що вимагає інфузії
• (рідко) раптове зниження артеріального тиску та в окремих випадках анафілактичний шок
• (рідко) тимчасові шкірні реакції (включаючи шкірний вовчак — невідома частота)
• (дуже рідко) тромбоемболічні ускладнення, такі як інфаркт міокарда, інсульт, тромби в судинах легень (тромбоемболія легеневої артерії), тромби у венах (глибока венозна тромбоз)
• випадки тимчасового гострого запалення захисних оболонок, що вкривають мозок і спинний мозок (зворотній асептичний менінгоенцефаліт)
• випадки результатів аналізів крові, що вказують на порушення функції нирок і (або) гостру ниркову недостатність
• випадки гострої трансфузійної травми легень (англ. Transfusion Related Acute Lung Injury, TRALI). Це призведе до накопичення рідини в повітряних просторах легень, що не пов’язане з серцем (некардіогенний набряк легень). У пацієнта виникнуть серйозні труднощі з диханням (синдром дихальної недостатності), прискорене дихання (тахіпное), неправильний низький рівень кисню в крові (гіпоксія) та підвищена температура тіла (гарячка).

Повідомлення про небажані явища
Якщо виникнуть будь-які небажані симптоми, включаючи ті, що не зазначені в цій інструкції, необхідно повідомити лікареві, фармацевту або медсестрі. Небажані явища можна повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу небажаних подій лікарських засобів Управління реєстрації лікарських засобів, медичних виробів та біоцидних продуктів:
Al. Jerozolimskie 181C
02-222 Варшава
Тел.: + 48 22 49 21 301
Факс: + 48 22 49 21 309
Вебсайт: https://smz.ezdrowie.gov.pl
Небажані явища також можна повідомляти суб’єкту, відповідальному за продукт.
Завдяки повідомленням про небажані явища можна зібрати додаткову інформацію щодо безпеки застосування препарату.

5. Як зберігати лікарський засіб Пентаглобулін

Лікарський засіб слід зберігати в недоступному для дітей місці, прихованому від їхнього погляду.
Не застосовувати цей лікарський засіб після закінчення терміну придатності, зазначеного на етикетці та упаковці після напису «Термін придатності».
Зберігати у холодильнику (2°C–8°C). Не заморожувати. Зберігати у вихідній упаковці для захисту від світла.
Перед застосуванням слід оглянути лікарський засіб. Розчин має бути прозорим або трохи до помірно молочного блиску (опалесцентним). Не застосовувати лікарський засіб Пентаглобулін, якщо розчин є каламутним або містить осад.
Після відкриття упаковки розчин для інфузії слід негайно використати. У зв’язку з ризиком бактеріального забруднення не використаний розчин слід утилізувати.
Лікарські засоби не слід викидати у каналізацію або побутові сміттєзвалища. Слід запитати у фармацевта, як утилізувати лікарські засоби, які більше не використовуються. Такий підхід допоможе захистити навколишнє середовище.

6. Вміст упаковки та інша інформація

Що містить лікарський засіб Пентаглобулін

• Діючою речовиною лікарського засобу є: імуноглобулін людський
• 1 мл розчину містить 50 мг білка плазми людини, зокрема імуноглобулінів  95%: IgM 6 мг, IgA 6 мг, IgG 38 мг.
• Інші складові: глюкоза моногідрат, натрію хлорид, вода для ін'єкцій.

Як виглядає лікарський засіб Пентаглобулін і що містить упаковка
Пентаглобулін є слабким коричнево-жовтим розчином, прозорим або слабко опалізуючим, у
ампулах з безбарвного скла.
Лікарський засіб Пентаглобулін доступний в наступних розмірах упаковок:
Упаковка, що містить 1 ампулу по 10 мл (0,5 г), 50 мл (2,5 г) або 100 мл (5,0 г).
Суб’єкт, відповідальний за випуск, та виробник
Biotest Pharma GmbH
Landsteinerstraße 5
63303 Dreieich
Тел.: (06103) 801-0
Факс: (06103) 801-150
Електронна пошта: [email protected]

Інформація, призначена виключно для медичного фахового персоналу:

Попередження та заходи обережності
Потенційні ускладнення часто можна уникнути, якщо:

• переконатися, що пацієнти не мають алергії на нормальний людський імуноглобулін, шляхом початкового повільного введення препарату (0,4 мл/кг маси тіла/год).
• уважно спостерігати за пацієнтами протягом усього періоду інфузії на предмет появи будь-яких симптомів. Особливо пацієнтів, які отримують нормальний людський імуноглобулін вперше, пацієнтів, яким раніше застосовували інший препарат IVIg або у разі тривалої перерви після попередньої інфузії, слід спостерігати в лікарні або під контролем у закладі охорони здоров’я під час першої інфузії та протягом години після неї на предмет можливих небажаних явищ, а також для забезпечення можливості негайного застосування життєво необхідного лікування у разі виникнення проблем. Усіх інших пацієнтів слід спостерігати принаймні протягом 20 хвилин після введення.

Для всіх пацієнтів застосування IVIg вимагає:

• належного гідратування перед початком інфузії IVIg,
• моніторингу діурезу,
• моніторингу рівня креатиніну в сироватці,
• уникнення одночасного застосування петльових діуретиків.

У разі виникнення небажаної реакції слід зменшити швидкість інфузії або припинити її. Необхідне лікування залежить від типу та тяжкості небажаної реакції.
Реакція, пов’язана з інфузією
Деякі небажані явища (наприклад, головний біль, раптове почервоніння обличчя, озноб, біль у м’язах, свистяче дихання, тахікардія, біль у нижній частині спини, нудота та артеріальна гіпотензія) можуть бути пов’язані зі швидкістю інфузії. Слід суворо дотримуватися рекомендованої швидкості інфузії, зазначеної в розділі «Як застосовувати препарат Пентаглобулін». Під час інфузії необхідно уважно контролювати та ретельно спостерігати за пацієнтами на предмет появи будь-яких симптомів.
Небажані явища можуть виникати частіше:

• у пацієнтів, які отримують нормальний людський імуноглобулін вперше, або в рідкісних випадках у пацієнтів, яким змінили раніше застосовуваний препарат, що містить нормальний людський імуноглобулін, на інший препарат, або у пацієнтів із тривалою перервою після попередньої інфузії;
• у пацієнтів із активною інфекцією або супутніми хронічними запальними захворюваннями.

Гіперчутливість
Реакції гіперчутливості трапляються рідко.
Анафілаксія може виникнути у пацієнтів:

• з невиявним IgA, у яких наявні антитіла проти IgA;
• які добре переносили попереднє лікування нормальним людським імуноглобуліном.

У разі виникнення шоку слід застосовувати стандартні медичні заходи для лікування шоку.
Тромбоемболічні ускладнення
Є клінічні докази зв’язку між застосуванням внутрішньовенних імуноглобулінів (IVIg) та тромбоемболічними подіями, такими як інфаркт міокарда, цереброваскулярна подія (включаючи інсульт), тромбоемболія легеневої артерії та глибока венозна тромбоза. Вважається, що введення високих доз імуноглобуліну пацієнтам із факторами ризику призводить до відносного підвищення в’язкості крові. Необхідно дотримуватися обережності при призначенні та інфузії імуноглобулінів пацієнтам із ожирінням, пацієнтам із наявними факторами ризику тромбоемболічних подій (такими як похилий вік, артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, діагностовані судинні захворювання або історія тромботичних епізодів, пацієнтів із набутими або спадковими схильностями до тромбозу, пацієнтів після тривалого періоду імобілізації, пацієнтів із тяжкою гіповолемією, пацієнтів із захворюваннями, що супроводжуються підвищенням в’язкості крові).
У пацієнтів із наявним ризиком тромбоемболічних небажаних явищ препарати IVIg слід вводити з найменшою можливою швидкістю інфузії та у мінімально можливій дозі.
Гостра ниркова недостатність
Випадки гострої ниркової недостатності повідомлялися у пацієнтів, які отримували лікування IVIg. У більшості випадків були виявлені фактори ризику, наприклад, попередня ниркова недостатність, цукровий діабет, гіповолемія, ожиріння, одночасне застосування лікарських засобів з нефротоксичною дією або вік пацієнта понад 65 років.
Перед інфузією IVIg та потім у відповідні проміжки часу необхідно оцінювати показники функції нирок, особливо у пацієнтів із потенційно підвищеним ризиком гострої ниркової недостатності. У пацієнтів із наявним ризиком гострої ниркової недостатності препарати IVIg слід вводити з найменшою можливою швидкістю інфузії та у мінімально можливій дозі.
У разі виникнення порушень функції нирок слід розглянути можливість припинення введення IVIg.
Випадки порушень функції нирок та гострої ниркової недостатності спостерігалися після введення багатьох зареєстрованих препаратів IVIg, що містять різні допоміжні речовини, такі як сахароза, глюкоза та мальтоза, при цьому найбільша кількість таких випадків припадає на препарати, що містять сахарозу як стабілізатор. У пацієнтів із групами ризику можна розглянути можливість застосування препаратів IVIg, що не містять таких допоміжних речовин. Препарат Пентаглобулін не містить сахарози та мальтози, але містить глюкозу (див. розділ «Пентаглобулін містить глюкозу»).
Синдром асептичного менінгіту (AMS)
Повідомлялося про випадки AMS у зв’язку з лікуванням IVIg. Синдром зазвичай виникає протягом декількох годин до 2 днів після лікування IVIg. При дослідженні спинномозкової рідини (СМР) часто виявляють плейоцитоз у кількості до кількох тисяч клітин на мм³, переважно гранулоцитарного ряду, та підвищений рівень білка до кількох сотень мг/дл. AMS може траплятися частіше після лікування IVIg великими дозами (2 г/кг).
Пацієнтів із такими суб’єктивними та об’єктивними симптомами слід піддавати ретельному неврологічному обстеженню, включаючи дослідження спинномозкової рідини, щоб виключити інші причини запалення оболонок.
Припинення лікування IVIg призводило до ремісії AMS протягом декількох днів без наслідків.
Гемолітична анемія
Внутрішньовенні імуноглобуліни (препарати IVIg) можуть містити антитіла до груп крові, які можуть діяти як гемолізини та спричиняти in vivo опсонізацію еритроцитів імуноглобулінами, що призводить до позитивної прямої реакції антиглобулінового тесту (тест Кумбса), а іноді й до гемолізу. Гемолітична анемія може розвинутися після лікування IVIg унаслідок інтенсивної секвестрації еритроцитів. Пацієнтів, які отримують IVIg, слід спостерігати на предмет клінічних суб’єктивних та об’єктивних симптомів гемолізу.
Нейтропенія/лейкопенія
Після лікування препаратами IVIg повідомляли про тимчасове зниження кількості нейтрофілів та (або) епізоди нейтропенії, іноді серйозні. Зазвичай це виникає протягом годин або днів після введення препарату IVIg і самостійно зникає протягом 7–14 днів.
Гостре трансфузійне ушкодження легень (англ. Transfusion Related Acute Lung Injury, TRALI)
У пацієнтів, які отримують IVIg, повідомлялося про випадки гострого некардіогенного набряку легень [гострого трансфузійного ушкодження легень (TRALI)]. TRALI характеризується тяжкою гіпоксією, задишкою, прискореним диханням, ціанозом, гарячкою та артеріальною гіпотензією. Симптоми TRALI зазвичай виникають під час або протягом 6 годин після трансфузії, найчастіше — протягом 1–2 годин. Тому пацієнтів, які отримують IVIg, слід моніторити на предмет небажаних явищ з боку легень, і негайно припиняти інфузію у разі їх виникнення. TRALI — це стан, що потенційно загрожує життю, і вимагає негайного лікування у відділенні інтенсивної терапії.
Вплив на результати серологічних досліджень
Після введення імуноглобуліну може тимчасово підвищуватися рівень різних пасивно переданих антитіл у крові пацієнта, що може призводити до хибно позитивних результатів серологічних досліджень.
Пасивна передача антитіл проти еритроцитарних антигенів, наприклад A, B, D, може перешкоджати результатам деяких серологічних досліджень на наявність антитіл проти еритроцитів, наприклад прямого антиглобулінового тесту (DAT, прямий тест Кумбса).
Особливі заходи обережності щодо підготовки лікарського засобу до застосування
Препарат Пентаглобулін можна змішувати тільки з фізіологічним розчином.