Піксалзина

Інструкція, що входить до упаковки: інформація для користувача

Піксалзина, 500 мг/мл, розчин для ін'єкцій
Metamizolum natricum monohydricum
Піксалзина може спричиняти надто низьку кількість білих кров’яних клітин (агранулоцитоз), що може призводити до тяжких і небезпечних для життя інфекцій (див. розділ 4).
Необхідно припинити застосування препарату та негайно звернутися до лікаря, якщо виникнуть будь-які з наступних симптомів: гарячка, озноб, біль у горлі, болючі виразки в носі, порожнині рота та горлі або в області статевих органів чи заднього проходу.
Якщо у пацієнта коли-небудь виникав агранулоцитоз під час застосування метамізолу або подібних ліків, у майбутньому повторно приймати цей препарат ні в якому разі не можна (див. розділ 2).
Необхідно уважно ознайомитися з вмістом інструкції перед застосуванням препарату, оскільки вона містить
інформацію, важливу для пацієнта.

• Зберігайте цю інструкцію, щоб у разі потреби мати змогу знову її прочитати.
• У разі будь-яких сумнівів звертайтеся до лікаря або фармацевта.
• Цей препарат призначено строго певній особі. Не передавайте його іншим. Препарат може нашкодити іншій людині, навіть якщо симптоми її хвороби такі самі.
• Якщо у пацієнта виникнуть будь-які побічні ефекти, у тому числі ті, що не зазначені в цій інструкції, повідомте про це лікарю, фармацевту або медсестрі. Див. розділ 4.

Зміст інструкції

1. Що таке препарат Піксалзина та для чого його застосовують
2. Важливі відомості перед застосуванням препарату Піксалзина
3. Як застосовувати препарат Піксалзина
4. Можливі побічні ефекти
5. Як зберігати препарат Піксалзина
6. Вміст упаковки та інша інформація

1. Що таке препарат Піксалзина та для чого його застосовують

Препарат Піксалзина містить діючу речовину — метамізол натрію моногідрат, який належить до групи піразолонів.
Піксалзина — це препарат із знеболювальною, жарознижувальною та спазмолітичною дією.
Його застосовують для лікування сильного гострого або тривалого болю та високої гарячки, яка не зникає після застосування інших методів лікування.

2. Важливі відомості перед застосуванням ліки Піксалзина

Коли не застосовувати ліки Піксалзина

• якщо пацієнт має алергію на метамізол або інші піразолони (наприклад, феназон, пропіфеназон) або піразолідини (наприклад, фенілбутазон, оксифенбутазон), це стосується також пацієнтів, у яких коли-небудь виникали, наприклад, тяжкі шкірні реакції (див. пункт 4) після застосування

однієї з цих речовин або будь-якого з інших складових компонентів (перелічених у
пункті 6).

• якщо у пацієнта в минулому виникало значне зниження кількості білих кров’яних клітин, які називаються гранулоцитами, спричинене метамізолом або іншими подібними ліками, що називаються піразолонами або піразолідинами.
• якщо у пацієнта є порушення функції кісткового мозку або захворювання, яке впливає на утворення або дію кров’яних клітин.
• якщо у пацієнта виникають порушення утворення крові (захворювання кровотворної системи).
• якщо у пацієнта виникає непереносимість знеболювальних засобів (синдром анальгетичної астми або непереносимість знеболювальних препаратів, що проявляється кропив’янкою та (або) ангіоневротичним набряком). Це стосується пацієнтів, які реагують спазмом бронхів (раптове звуження нижніх дихальних шляхів) або іншими алергічними реакціями (гіперчутливість), такими як свербіж, риніт та набряк (крапив’янка, риніт, ангіоневротичний набряк) після застосування знеболювальних засобів, таких як саліцилати, парацетамол, диклофенак, ібупрофен, індометацин або напроксен.
• якщо у пацієнта є вроджений дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (ризик гемолізу червоних кров’яних клітин).
• якщо у пацієнта є тяжке захворювання печінки — порфірія (спадкове захворювання, що проявляється порушенням синтезу гемоглобіну).
• якщо пацієнтка перебуває на третьому триместрі вагітності (останні 3 місяці вагітності).
• якщо у пацієнта є низький артеріальний тиск або порушення кровообігу.

Попередження та заходи обережності
Перед початком застосування ліки Піксалзина слід проконсультуватися з лікарем або фармацевтом:

• якщо виникнуть будь-які симптоми, що вказують на порушення кровотворення (наприклад, загальна слабкість, інфекція, тривала гарячка, синяки, кровотеча, блідість), необхідно негайно звернутися до лікаря. Ці симптоми можуть бути спричинені панцитопенією (зниженням кількості всіх типів кров’яних клітин).
• якщо пацієнт страждає на будь-яке з наведених нижче захворювань, через підвищений ризик тяжких анафілактоїдних реакцій на метамізол:
• бронхіальну астму з одночасним ринітом слизової оболонки носа.
• тривалу та (або) хронічну крапив’янку.
• непереносимість або гіперчутливість до барвників (наприклад, тартразину) або консервантів (наприклад, бензоатів).
• непереносимість алкоголю, тобто у пацієнтів, які реагують навіть на найменші дози алкоголю чханням, сльозотечею та вираженим почервонінням обличчя.
• якщо у пацієнта є артеріальна гіпотензія, втрата рідини, нестабільний об’єм рідини, симптоми початкового етапу порушень кровообігу або висока гарячка. У таких випадках існує підвищений ризик виникнення тяжких гіпотензивних реакцій (реакцій, пов’язаних із зниженням артеріального тиску). Тому введення метамізолу слід розглядати з особливою обережністю, а у разі його застосування в таких обставинах необхідний суворий медичний контроль. Потрібно вжити відповідних заходів для мінімізації ризику тяжкого артеріального гіпотензіону. Введення метамізолу може спричиняти такі реакції навіть за відсутності вищезазначених захворювань. Ці реакції, здається, залежать від дози лікувального засобу.
• якщо у пацієнта є тяжке захворювання коронарних артерій або значне звуження судин, що постачають кров до мозку. У цих випадках абсолютно необхідно уникати виникнення артеріальної гіпотензії, і тому в такій ситуації метамізол може застосовуватися виключно за умови суворого контролю параметрів кровообігу.
• якщо у пацієнта є захворювання нирок або печінки. У цих випадках не слід застосовувати високі дози метамізолу через знижене його виведення.
• якщо лікар планує проводити будь-які лабораторні дослідження, оскільки метамізол може впливати на результати деяких досліджень (наприклад, рівень креатиніну в крові, жири, HDL-холестерин або сечаова кислота).

Недостатня кількість білих кров’яних клітин (агранулоцитоз)
Піксалзина може спричиняти агранулоцитоз, тобто дуже низьку кількість певного типу білих
кров’яних клітин, які називаються гранулоцитами, що відіграють важливу роль у боротьбі з інфекціями (див. пункт 4).
Необхідно припинити прийом метамізолу та негайно звернутися до лікаря, якщо виникають
такі симптоми, оскільки вони можуть свідчити про можливий агранулоцитоз: озноб, гарячка,
біль у горлі та болючі виразки слизової оболонки, особливо в порожнині рота, носі та горлі або в
області статевих органів або прямої кишки. Лікар призначить лабораторне дослідження для перевірки кількості
кров’яних клітин у пацієнта.
Якщо метамізол застосовується при гарячці, деякі симптоми розвиваючогося агранулоцитозу можуть
залишитися непоміченими. Аналогічно симптоми можуть бути замасковані, якщо пацієнт отримує
антибіотики.
Агранулоцитоз може розвинутися в будь-який момент під час застосування Піксалзини, а навіть
невеликий час після припинення прийому метамізолу.
Агранулоцитоз може виникнути навіть якщо метамізол застосовувався раніше без ускладнень.
Порушення з боку печінки
У пацієнтів, які приймають метамізол, спостерігалися випадки гепатиту, симптоми якого
з’являлися в період від декількох днів до декількох місяців після початку лікування.
Необхідно припинити застосування ліки Піксалзина та звернутися до лікаря, якщо у пацієнта виникають
порушення з боку печінки, такі як: погане самопочуття (нудота або блювота), гарячка,
відчуття втоми, втрата апетиту, темне забарвлення сечі, світле забарвлення калу, жовтяниця
шкіри або склери очей, свербіж, висипання або біль у верхній частині живота. Лікар перевірить у
пацієнта правильність функціонування печінки.
Пацієнт не повинен приймати ліки Піксалзина, якщо раніше застосовував будь-які ліки,
що містять метамізол, і мав порушення з боку печінки.
Тяжкі шкірні реакції
У зв’язку з лікуванням метамізолом відзначалися випадки тяжких шкірних реакцій, включаючи
синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз (TEN), лікарську реакцію з еозинофілією та загальними симптомами (синдром DRESS). Якщо у пацієнта виникає будь-який із
цих симптомів, пов’язаних з тяжкими шкірними реакціями, зазначених у пункті 4, необхідно припинити
застосування метамізолу та негайно звернутися за медичною допомогою.
Якщо у пацієнта коли-небудь виникали тяжкі шкірні реакції, у майбутньому ніколи не слід відновлювати лікування ліками Піксалзина (див. пункт 4).
Ліки Піксалзина та інші ліки
Необхідно повідомити лікареві або фармацевту про всі ліки, які пацієнт приймає
наразі або приймав нещодавно, а також про ліки, які пацієнт планує приймати, особливо про
такі ліки:

• метотрексат (ліки, що застосовуються при лікуванні пухлин або деяких ревматичних захворювань). Сумісне застосування може збільшувати потенційний ризик ураження кров’яних клітин метотрексатом, особливо у пацієнтів похилого віку. Слід уникати сумісного застосування цих ліків.
• ацетилсаліцилову кислоту (аспірин). Метамізол може зменшувати її вплив на тромбоцити. Ліки Піксалзина слід застосовувати з обережністю при застосуванні разом з малими дозами ацетилсаліцилової кислоти з метою захисту серця. Метамізол може послаблювати дію таких ліків, як:
• циклоспорин (ліки, що пригнічують імунну систему).
• ефавіренз (ліки, що застосовуються при лікуванні ВІЛ/СНІДу).
• метадон (ліки, що застосовуються при лікуванні залежності від заборонених наркотичних засобів (так званих опіоїдів)).
• валпроїн (ліки, що застосовуються при лікуванні епілепсії або біполярного афективного розладу).
• такролімус (ліки, що застосовуються для профілактики відторгнення органа у пацієнтів після трансплантації).
• сертралін (ліки, що застосовуються при лікуванні депресії).
• бупропіон (ліки, що застосовуються при лікуванні депресії або як допоміжний засіб під час відмови від куріння). Лікар уважно спостерігатиме за станом пацієнта, якщо метамізол застосовуватиметься одночасно з будь-яким із вищезазначених ліків.

Застосування ліки Піксалзина разом з алкоголем
Під час застосування ліки Піксалзина не слід вживати алкоголю.
Вагітність та годування груддю
Якщо пацієнтка вагітна або годує груддю, підозрює, що може бути вагітною, або планує
народити дитину, їй слід проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього ліку.
Вагітність
Не рекомендується застосовувати метамізол протягом перших 6 місяців вагітності. Дані щодо застосування метамізолу протягом перших 3 місяців вагітності обмежені, але не
вказують на шкідливий вплив на ембріон. У вибраних випадках, якщо немає інших варіантів лікування, після консультації з лікарем або фармацевтом пацієнтка може приймати
одноразові дози метамізолу в першому та другому триместрах вагітності за умови
ретельного зважування користі та ризиків, пов’язаних із прийомом ліку.
Не можна приймати ліки Піксалзина протягом останніх трьох місяців вагітності через
підвищений ризик ускладнень для матері та дитини (кровотечі, передчасне закриття важливого
кровоносного судини у дитини, так званого артеріального протоку Боталла, який природно закривається лише після народження).
Годування груддю
Не можна годувати груддю під час багаторазового застосування цього ліку. Продукти розпаду
метамізолу проникають у молоко жінок, які годують груддю, у значних кількостях, і не можна
виключити ризик для немовляти, яке годується груддю. У разі одноразового введення
метамізолу матерям слід рекомендувати збирати та вилучати молоко протягом 48 годин після введення ліку.
Керування транспортними засобами та обслуговування механізмів
У рекомендованому діапазоні дозування не спостерігалися побічні ефекти, що впливають на
здатність до реакції та концентрації.
Однак з міркувань обережності слід, принаймні при застосуванні більших доз, враховувати можливість порушення цих здібностей та відмовитися від обслуговування механізмів,
керування транспортними засобами або виконання діяльності, пов’язаної з ризиком. Це стосується особливо застосування в поєднанні з алкоголем.
Ліки Піксалзина містить натрій
Цей ліки містить 32,7 мг натрію (головний компонент кухонної солі) в 1 мл розчину для ін’єкцій / для
інфузії, що відповідає 1,6% максимальної рекомендованої добової дози натрію в дієті для дорослих.

3. Як застосовувати ліки Піксалзина

Ці ліки слід завжди застосовувати згідно з призначенням лікаря або фармацевта. У разі
будь-яких сумнівів слід звернутися до лікаря або фармацевта.
Доза залежить від інтенсивності болю або лихоманки та чутливості конкретної особи до ліків Піксалзина. Ліки
Піксалзина будуть введено у вену або м’яз (внутрішньовенно або внутрішньом’язово).
Початок дії ліків можна очікувати через 30 хвилин після введення, тривалість дії становить
зазвичай близько 4 годин.
Якщо знеболювальна дія після введення однієї дози ліків є недостатньою або припиняється через певний час,
лікар може ввести наступну дозу, не перевищуючи максимальної добової дози, як описано нижче.
Під час введення (ін’єкції) слід залишатися в лежачому положенні та перебувати під наглядом лікаря для
належного контролю стану здоров’я пацієнта.
Рекомендовані дози
Застосування у дорослих та підлітків віком понад 15 років
Дорослі та підлітки віком понад 15 років (з масою тіла понад 53 кг) можуть
отримати одноразову дозу 1–2 мл, введену внутрішньовенно (у вену) або внутрішньом’язово (у м’яз); у
разі потреби одноразову дозу можна збільшити максимум до 5 мл (що відповідає
2500 мг метамізолу). Максимальна добова доза становить 8 мл; у разі потреби добову
дозу можна збільшити максимум до 10 мл (що відповідає 5000 мг метамізолу).
Застосування у дітей
Слід керуватися наведеною нижче схемою дозування для одноразових внутрішньовенних або внутрішньом’язових доз:

Особи похилого віку та пацієнти з поганим загальним станом здоров’я або з порушеннями функції
нирок
У осіб похилого віку, ослаблених пацієнтів та пацієнтів із порушеннями функції нирок
дозу слід зменшити через можливість подовження часу виведення продуктів розпаду
метамізолу.
Пацієнти з порушенням функції нирок або печінки
Через зниження швидкості елімінації у пацієнтів із порушенням функції нирок або
печінки слід уникати багаторазового застосування великих доз. У разі короткотривалого
застосування зменшення дози не вимагається. Досвід довготривалого застосування
відсутній.
Застосування більшої, ніж рекомендована, дози лікарського засобу Піксалзина
У разі передозування необхідно негайно звернутися до лікаря для вжиття
відповідних заходів.
Симптоми передозування: нудота, блювота (нудота), біль у животі, проблеми з нирками та
рідше — порушення з боку нервової системи (запаморочення, сонливість, втрата свідомості,
судоми). Тяжке передозування може також призводити до зниження артеріального тиску (іноді до
шоку) та підвищення частоти серцевих скорочень.
При дуже високих дозах може виводитися безпечний метаболіт, що спричиняє червоне
фарбування сечі, яке зникає після припинення лікування.
Пропуск застосування лікарського засобу Піксалзина
Не слід застосовувати подвійну дозу з метою компенсації пропущеної дози.
У разі будь-яких подальших сумнівів щодо застосування цього лікарського засобу слід
звернутися до лікаря або фармацевта.

4. Можливі побічні ефекти

Як і будь-який лікарський засіб, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча вони не виникають у кожного.
Наступні побічні ефекти можуть мати серйозні наслідки. Необхідно негайно припинити застосування препарату Піксалзина та негайно повідомити лікаря:
Якщо будь-який із цих побічних ефектів раптово виникне або посилюється, необхідно негайно повідомити про це лікаря, оскільки деякі реакції на ліки (наприклад, тяжкі реакції гіперчутливості, тяжкі шкірні реакції, такі як синдром Стівенса-Джонсона або токсичний епідермальний некроліз), агранулоцитоз, панцитопенія) у певних випадках можуть загрожувати життю. У таких випадках препарат Піксалзина більше не можна застосовувати без медичного контролю. Негайне припинення лікування має вирішальне значення для одужання.

• Реакції гіперчутливості (анафілактоїдні або анафілактичні реакції) — рідко виникаючий побічний ефект. Типові симптоми легких реакцій включають: печіння в очах, кашель, симптоми з боку носа, гіперемію слизової оболонки носа, чхання, біль у грудній клітці, почервоніння шкіри (особливо в області обличчя та голови), кропив’янку та набряк обличчя, а також рідше — нудоту та спазми шлунка. Особливими попереджувальними симптомами є печіння, свербіж та відчуття тепла на язику та під ним, особливо на долонях та підошвах стоп. Такі легкі реакції можуть перетворюватися на тяжчі форми з гострою кропив’янкою, тяжким ангіоневротичним набряком (включаючи гортань), тяжким бронхоспазмом (спазматичне звуження нижніх дихальних шляхів), підвищенням частоти серцевих скорочень (іноді зниженням частоти серцевих скорочень), порушеннями серцевого ритму, зниженням артеріального тиску (іноді після попереднього підвищення), втратою свідомості та циркуляторною недостатністю. Ці реакції можуть виникнути навіть після попереднього застосування препарату без ускладнень і можуть загрожувати життю, а в деяких випадках призводити до смерті. У пацієнтів із синдромом анальгетичної астми реакції гіперчутливості зазвичай проявляються нападами астми (див. пункт 2 «Коли не застосовувати препарат Піксалзина»).

• Червонуваті плоскі плями на тулубі у формі мішені або круглі, часто з пухирями в центрі, шелушіння шкіри, виразки в порожнині рота, горлі, носі, на статевих органах та в області очей. Виникненню таких серйозних шкірних висипів можуть передувати лихоманка та симптоми, схожі на грип (синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз) — частота невідома.

• Масивний висип, висока температура тіла та збільшені лімфатичні вузли (синдром DRESS або синдром гіперчутливості на ліки).

• Погане самопочуття (нудота або блювота), лихоманка, відчуття втоми, втрата апетиту, темне забарвлення сечі, світле забарвлення випорожнень, жовтяниця шкіри або склери очей, свербіж, висип або біль у верхній частині живота. Це можуть бути симптоми ураження печінки. Див. також пункт 2 «Попередження та заходи обережності».

• Значне зниження кількості гранулоцитів — певних білих кров’яних тілець (агранулоцитоз), включаючи випадки з летальним наслідком, або зниження кількості тромбоцитів (тромбоцитопенія) — рідкісні побічні ефекти. Ці реакції, ймовірно, залежать від імунної системи. Вони також можуть виникнути, навіть якщо метамізол раніше застосовувався без ускладнень. Якщо виникнуть симптоми агранулоцитозу, панцитопенії або тромбоцитопенії (див. нижче та пункт 2 «Попередження та заходи обережності»), необхідно негайно припинити застосування препарату Піксалзина, не чекаючи результатів лабораторних досліджень. Загальний аналіз крові (включаючи лейкоцитарну формулу) має контролюватися лікарем.
  Препарат Піксалзина не слід застосовувати, якщо виникнуть наступні симптоми, які можуть свідчити про можливість розвитку агранулоцитозу:

• Неочікуване погіршення загального стану (наприклад, лихоманка, озноб, біль у горлі, труднощі при ковтанні).

• Якщо лихоманка не зменшується або знову з’являється.

• Якщо виникають болючі зміни на слизових оболонках, особливо в порожнині рота, носі, горлі або в області статевих органів або заднього проходу. Типовими симптомами зниження кількості тромбоцитів є, наприклад, підвищена схильність до кровотеч та петехії (точкові крововиливи) на шкірі та слизових оболонках. Зниження об’єму крові з супутніми порушеннями функції кісткового мозку (апластична анемія), зниження кількості білих та червоних кров’яних тілець та тромбоцитів (панцитопенія), включаючи випадки, що закінчилися смертю. Симптоми панцитопенії та апластичної анемії — загальне погане самопочуття (слабкість), інфекції, тривала лихоманка, синці, кровотечі та блідість.

Інші можливі побічні ефекти
Нечасті побічні ефекти (можуть виникнути не більше ніж у 1 із 100 осіб)

• Зниження артеріального тиску (ізольована гіпотензивна реакція), ймовірно, спричинене безпосередньою дією препарату, і не супроводжується іншими симптомами гіперчутливості. Така реакція спричинює серйозне зниження артеріального тиску лише в рідкісних випадках. Ризик може бути підвищений також у пацієнтів із дуже високою температурою. Типові симптоми серйозного зниження артеріального тиску: підвищення частоти серцевих скорочень, блідість, тремтіння, запаморочення, нудота та втрата свідомості.

Рідкісні побічні ефекти (можуть виникнути не частіше ніж у 1 із 1 000 осіб)

• Зниження кількості білих кров’яних тілець (лейкопенія) або червоних кров’яних тілець (апластична анемія).
• Шкірний висип.

Дуже рідкісні побічні ефекти (можуть виникнути не частіше ніж у 1 із 10 000 осіб)

• Порушення функції нирок, в окремих випадках — з відсутністю або недостатнім об’ємом сечі (оліго- або анурія), виведенням білків крові з сечею (протеїнурія) або гострою нирковою недостатністю. Частота невідома (частоту не можна встановити на основі наявних даних)
• Інфаркт міокарда внаслідок алергічної реакції (синдром Коуніса),
• Кровотеча з травного каналу.
• Гепатит, жовтяниця шкіри та склери очей, підвищення активності печінкових ферментів у крові.
• Фіолетовий до темно-червоного шкірний висип, іноді з пухирцями (стійкі лікарські висипання).
• Ниркова недостатність (гострий інтерстиційний нефрит).
• Біль та місцеві реакції в місці ін’єкції, запалення вени (флебіт).

Повідомлення про побічні ефекти
Якщо виникли будь-які побічні ефекти, включаючи всі можливі побічні ефекти, не зазначені в інструкції, необхідно повідомити про це лікаря або фармацевта. Побічні ефекти можна повідомляти безпосередньо до

Департаменту моніторингу побічних ефектів лікарських засобів
Управління реєстрації лікарських засобів, медичних виробів та біоцидних продуктів
Ал. Єрозолимське 181С, 02-222 Варшава
Тел.: + 48 22 49 21 301
Факс: + 48 22 49 21 309
Веб-сайт: https://smz.ezdrowie.gov.pl
Побічні ефекти також можна повідомляти суб’єкту відповідальності.
Завдяки повідомленням про побічні ефекти можна буде зібрати більше інформації щодо безпеки застосування лікарського засобу.

5. Як зберігати ліки Піксалзина

Ліки слід зберігати в недоступному для дітей місці.
Зберігати при температурі нижчій за 25 °C. Зберігати в оригінальній
упаковці для захисту від світла.
Не застосовувати цей лік після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці після
скорочення EXP. Термін придатності вказує останній день зазначеного місяця.
Ліки не слід викидати в каналізацію чи побутові сміттєві контейнери. Слід
запитати у фармацевта, як позбутися ліків, які вже не використовуються. Така дія допоможе
захистити навколишнє середовище.

6. Вміст упаковки та інша інформація

Що містить лікарський засіб Піксалзина

• Діючою речовиною лікарського засобу є метамізолу натрію моногідрат. 1 мл розчину для ін'єкцій містить 500 мг метамізолу натрію моногідрату. Одна ампула об'ємом 2 мл розчину для ін'єкцій містить 1000 мг метамізолу натрію моногідрату. Одна ампула об'ємом 5 мл розчину для ін'єкцій містить 2500 мг метамізолу натрію моногідрату.
• Інші складові: кислота сірчана 10%, вода для ін'єкцій.

Як виглядає лікарський засіб Піксалзина та що містить упаковка

Піксалзина є прозорим, безбарвним до слабко-жовтого розчином. Не містить видимих частинок.
Коричнева ампула місткістю 2 мл, виготовлена з борокремніевого скла, з нейтральним гідролітичним реакційним типом I, позначена сірим пунктом перелому та 2 зеленими ідентифікаційними кільцями, містить 2 мл лікарського засобу Піксалзина.
Коричнева ампула місткістю 5 мл, виготовлена з борокремніевого скла, з нейтральним гідролітичним реакційним типом I, позначена сірим пунктом перелому та 2 зеленими ідентифікаційними кільцями, містить 5 мл лікарського засобу Піксалзина.
Ампули Піксалзина місткістю 2 мл доступні в упаковках по 5, 10, 100 ампул.
Ампули Піксалзина місткістю 5 мл доступні в упаковках по 5, 10 ампул.
Не всі розміри упаковок можуть бути в обігу.

Суб’єкт, відповідальний за випуск на ринок
Zentiva, k.s.
U kabelovny 130
Dolní Měcholupy
102 37 Прага 10
Чеська Республіка

Виробник
Zentiva S.A.
B-dul Theodor Pallady, № 50, sector 3
032266 Бухарест
Румунія

Для отримання докладнішої інформації щодо цього лікарського засобу звертайтеся до місцевого представника суб’єкта, відповідального за випуск на ринок:
Zentiva Polska Sp. z o.o.
вул. Bonifraterska 17
00-203 Варшава
тел.: +48 22 375 92 00

Цей лікарський засіб зареєстрований у країнах-членах Європейського економічного простору під такими назвами:
Чеська Республіка: Afexil
Австрія: Metamizol Zentiva
Польща: Pixalzina
Словаччина: Nofebran

Інформація, призначена виключно для медичних фахівців:
Парентеральне застосування лікарського засобу пов’язане з високим ризиком анафілактичної або анафілактоїдної реакції.
Необхідно переконатися, що введення лікарського засобу буде припинено при перших ознаках анафілактичної або анафілактоїдної реакції, а також що ризик виникнення ізольованої гіпотензивної реакції мінімізовано. Під час парентерального застосування пацієнт повинен перебувати в лежачому положенні та перебувати під ретельним медичним контролем. Крім того, для профілактики гіпотензивної реакції внутрішньовенне введення слід проводити дуже повільно — не більше 1 мл (500 мг метамізолу) на хвилину.
Розчин для ін'єкцій можна розбавляти, використовуючи 5% розчин глюкози (50 мг/мл), 0,9% розчин натрію хлориду (9 мг/мл) або розчин Рінгера. Отриману суміш слід вводити негайно після приготування через обмежену стабільність. У зв’язку з можливістю виникнення фармацевтичної несумісності, розчин метамізолу не слід вводити разом з іншими лікарськими засобами для ін'єкцій.