Інструкція, що входить до упаковки: інформація для пацієнта

Опакорден, 200 мг, таблетки в оболонці
Amiodaroni hydrochloridum
Перед застосуванням лікувального засобу уважно прочитайте цю інструкцію, оскільки вона містить важливу інформацію для пацієнта.

Зберігайте цю інструкцію, щоб у разі потреби мати змогу знову її прочитати.
У разі будь-яких сумнівів звертайтеся до лікаря або фармацевта.
Цей лікарський засіб призначено конкретній особі. Не передавайте його іншим особам. Лікарський засіб може нашкодити іншій особі, навіть якщо симптоми її хвороби такі самі.
Якщо у пацієнта виникнуть будь-які побічні реакції, у тому числі ті, що не зазначені в цій інструкції, повідомте про це лікареві або фармацевту. Див. розділ 4.

Зміст інструкції

Що таке лікарський засіб Опакорден і для чого його застосовують
Важливі відомості перед застосуванням лікарського засобу Опакорден
Як застосовувати лікарський засіб Опакорден
Можливі побічні реакції
Як зберігати лікарський засіб Опакорден
Зміст упаковки та інша інформація

1. Що таке лікарський засіб Опакорден і для чого його застосовують

Лікарський засіб Опакорден містить аміодарон — речовину, яка належить до групи антиаритмічних засобів, що допомагають відновити правильний ритм серця.
Лікарський засіб Опакорден застосовують для лікування та профілактики:

порушень ритму серця при синдромі Вольфа-Паркінсона-Вайта (WPW);
фібриляції та тріпотіння передсердь, пароксизмальних надшлуночкових тахіаритмій: надшлуночкового та вузлового тахікардії, коли інші ліки не можуть бути застосовані;
небезпечних для життя шлуночкових порушень ритму (шлуночкова тахікардія, фібриляція шлуночків), коли інші антиаритмічні засоби є неефективними.

2. Важливі відомості перед застосуванням препарату Опакорден

Коли не застосовувати препарат Опакорден:

якщо пацієнт має алергію на аміодарон або будь-який інший компонент цього ліку (перелічені в пункті 6);
якщо пацієнт має алергію на йод (кожна таблетка препарату Опакорден містить 75 мг йоду); у разі появи симптомів алергії, таких як свербіж, висипка, труднощі з ковтанням і диханням або набряк губ, обличчя, горла та язика, необхідно негайно звернутися до лікаря;
якщо пацієнт мав або має зараз захворювання щитоподібної залози; перед лікуванням аміодароном необхідно провести дослідження функції щитоподібної залози;
якщо пацієнт застосовує ліки, які можуть викликати torsades de pointes (небезпечне для життя нерегулярне серцебиття);
якщо пацієнт має синусову брадикардію (дуже повільне серцебиття, менше 50 ударів на хвилину), синусово-передсердний блок, синдром хворого вузла, за винятком осіб з імплантованим стимулятором (ризик припинення роботи вузла);
якщо пацієнт має передсердно-шлуночковий блок IIº або IIIº, за винятком пацієнтів з імплантованим стимулятором;
під час вагітності та періоду годування грудьми.

Попередження та заходи обережності
Перед початком застосування препарату Опакорден слід обговорити це з лікарем або фармацевтом.
Необхідно дотримуватися особливої обережності при застосуванні ліку:

у пацієнтів із серцевою недостатністю;
у пацієнтів літнього віку, пацієнтів із порушеннями функції щитоподібної залози в анамнезі, зобом або іншими захворюваннями щитоподібної залози, через можливість розвитку гіпотиреозу або тиреотоксикозу. Перед початком лікування у всіх пацієнтів, а також періодично під час лікування та кілька місяців після його завершення лікар призначить дослідження функції щитоподібної залози;
у пацієнтів після операцій шунтування судин ( by-pass ), у яких може розвинутися гіпотензія при застосуванні аміодарону;
у пацієнтів після хірургічних втручань, через можливість розвитку синдрому гострої дихальної недостатності.

Якщо пацієнт перебуває у списку очікування на трансплантацію серця, лікар може змінити
вид лікування перед трансплантацією. Це пов’язано з тим, що застосування аміодарону перед
трансплантацією серця збільшує ризик життєво небезпечного ускладнення (первинна дисфункція
трансплантата), коли транспльантат перестає працювати належним чином протягом перших
24 годин після операції.
Якщо пацієнт одночасно приймає ліки, що містять софосбувір, які використовуються для лікування
вірусного гепатиту С, і аміодарон, це може призвести до життєво небезпечного уповільнення
серцебиття. Лікар може розглянути альтернативне лікування. Якщо необхідне лікування
аміодароном і софосбувіром, може знадобитися додаткове моніторування роботи серця.
Необхідно негайно повідомити лікаря, якщо пацієнт приймає ліки, що містять софосбувір,
для лікування вірусного гепатиту С, і під час лікування виникли:

повільне або нерегулярне серцебиття або проблеми з ритмом серця;
задишка або посилення наявної задишки;
біль у грудній клітці;
запаморочення;
серцебиття;
передобморковий стан або втрату свідомості.

Перед хірургічним втручанням обов’язково необхідно повідомити анестезіолога про прийом
пацієнтом препарату Опакорден. У пацієнтів, які лікуються аміодароном і піддаються наркозу,
існує ризик розвитку небажаних ефектів, таких як: уповільнення серцебиття, низький тиск крові
та порушення роботи серця.
Застосування препарату Опакорден призводить до безпечних для здоров’я змін на ЕКГ.
Перед початком лікування аміодароном рекомендується провести ЕКГ та визначення рівня калію
у сироватці крові. Моніторинг ЕКГ рекомендовано також під час лікування.
Занадто високі дози препарату Опакорден, особливо у пацієнтів літнього віку або тих, хто приймає
серцеві глікозиди, можуть призвести до розвитку тяжкої брадикардії (дуже повільне серцебиття)
та порушень провідності. У такому разі лікар рекомендує припинити прийом препарату Опакорден.
Необхідно негайно припинити лікування аміодароном, якщо під час його застосування з’являються
реакції шкіри, які можуть свідчити про розвиток синдрому Стівенса-Джонсона (англ. SJS - Stevens-Johnson
syndrome ) (прогресуючий висип з пухирями або ураження слизових оболонок, лихоманка та біль у суглобах) або токсичного епідермального некролізу (англ. TEN - Toxic Epidermal
Necrolysis ) (тяжке гостре захворювання, що характеризується розривом великих підшкірних пухирів, великими ерозіями на шкірі, відшаруванням великих ділянок епідермісу та лихоманкою), булозного дерматиту та лікарської реакції з еозинофілією та системними симптомами (DRESS). Ці симптоми можуть загрожувати життю пацієнта та навіть призвести до смерті.
У більшості пацієнтів, які приймають лік (особливо тривало), аміодарон або його метаболіти
накопичуються в рогівці ока, зазвичай це не призводить до патологічних симптомів.
У деяких пацієнтів можуть виникати порушення зору (наприклад, бачення райдужного ореолу навколо джерела світла, світлобоязнь або сухість очей). У разі появи нечіткого зору або зниження гостроти зору необхідно негайно звернутися до офтальмолога, який проведе комплексне офтальмологічне обстеження.
Під час лікування лікар призначить дослідження функції печінки (визначення активності ферментів АсАТ, АлАТ), оскільки можуть змінюватися показники функції печінки. Крім того, можуть виникати гострі порушення функції печінки, іноді разом із жовтяницею. Ці порушення є зворотними
та зникають після припинення лікування. Під час тривалого лікування може розвинутися хронічна недостатність печінки.
З огляду на токсичний вплив препарату на легені, перед початком лікування рекомендується ретельне клінічне обстеження пацієнтів, і лікар може розглянути можливість проведення рентгенологічного дослідження легень. У разі появи під час застосування препарату задишки або кашлю, які можуть свідчити про токсичну дію препарату на легені, необхідно звернутися до лікаря, який призначить додаткове дослідження функції легень (спірометрія).
Препарат може призвести до розвитку периферичної нейропатії (хвороба нервів) та міопатії (хвороба м’язів) тяжкого перебігу. Зникнення симптомів зазвичай відбувається через кілька місяців після припинення лікування, однак у деяких випадках воно може бути неповним.
У пацієнтів з імплантованим кардіовертером-дефібрилятором або стимулятором серця рекомендується регулярно перевіряти правильну роботу пристрою після початку лікування або зміни дози.
Сонячне світло
Необхідно уникати впливу сонячного світла та використовувати засоби захисту від сонячного світла під час лікування. Опакорден викликає підвищену чутливість до сонячного світла, яка може зберігатися протягом кількох місяців після припинення лікування. Найпоширенішими симптомами підвищеної чутливості до сонячного світла є: поколювання, опіки та почервоніння.
У результаті тривалого застосування препарату шкіра може набути блакитно-сірого забарвлення.
Діти
Безпека та ефективність застосування у дітей не встановлені. Тому застосування препарату у цих пацієнтів не рекомендовано.
Препарат Опакорден та інші ліки
Необхідно повідомити лікареві або фармацевту про всі ліки, які пацієнт зараз приймає або приймав нещодавно, а також про ліки, які пацієнт планує приймати.
Не можна застосовувати препарат Опакорден одночасно з:

ліками, що використовуються при порушеннях ритму серця (такими як: соталол, хінідин, прокаїнамід, дізопірамід, бепридил чи бретиліум);
ліками проти інфекцій (еритроміцин внутрішньовенно), котримоксазол, пентамідин (вводиться у вигляді ін’єкцій), моксифлоксацин);
вінкаміном або цизапридом;
ліками, що використовуються при шизофренії (хлорпромазин, тіорідазин, флупеназин, пімозид, галоперидол, амісулпірид або сертіндол);
ліками від інших психічних розладів (препарати літію, трициклічні антидепресанти, наприклад, доксепин, мапротилін, амітриптилін);
ліками, що використовуються при малярії (хінін, мефлохін, хлорохін, галофантрин);
антигістамінними препаратами (терфенадин, астемізол, мізоластин).

Необхідно повідомити лікареві про застосування:

ліків, які на ЕКГ (електрокардіограмі) подовжують інтервал QT, наприклад, з групи фторхінолонів, що використовуються при інфекціях (ципрофлоксацин, офлоксацин, левофлоксацин);
ліків, що використовуються при захворюваннях серця, наприклад, бета-адреноблокатори (пропранолол);
ліків з групи блокаторів кальцієвих каналів, що використовуються при болі в грудній клітці (стенокардія) або для зниження артеріального тиску (верапаміл, ділтіазем);
деяких проносних засобів (використовуються при лікуванні запорів), таких як бісакодил або сенна;
софосбувіру (ліки, що використовуються для лікування вірусного гепатиту С).

Нижче перелічені ліки можуть посилювати небажані ефекти під час одночасного застосування
з препаратом Опакорден:

амфотерцин B, що вводиться внутрішньовенно — протигрибковий препарат;
протизапальні препарати — системні кортикостероїди, наприклад, гідрокортизон, бетаметазон, преднізолон;
діуретики;
ліки, що використовуються при загальному знеболюванні, або високі концентрації кисню, що вводяться під час хірургічних операцій;
тетракозактид (ліки, що використовуються для дослідження певних ендокринних порушень).

Препарат Опакорден може посилювати дію наступних ліків:

циклоспорин, такролімус і силорімус — ліки, що використовуються для запобігання відторгнення трансплантата;
ліки, що знижують рівень холестерину — статини, наприклад, симвастатин, правастатин;
силденфіл — ліки, що використовуються для лікування порушень ерекції;
фентаніл — потужний знеболювальний засіб;
дигідроерготамін, ерготамін — ліки, що використовуються при мігрені;
мідазолам, тріазолам — ліки, що використовуються при тривожних станах та для заспокоєння перед хірургічними операціями;
колхіцин — ліки, що використовуються при підагрі;
флекаїнід — ліки, що використовуються для лікування аритмій: лікування проводиться під суворим контролем;
лідокаїн — ліки, що використовуються переважно для місцевого знеболювання;
варфарин, дабігатран — ліки, що регулюють згортання крові;
фенітоїн — ліки, що використовуються для лікування епілептичних нападів;
дигоксин — ліки, що використовуються при захворюваннях серця.

Препарат Опакорден, харчування, напої та алкоголі
Не слід пити грейпфрутовий сік під час застосування препарату Опакорден.
Необхідно обмежити вживання алкоголю під час застосування препарату Опакорден, оскільки це збільшує ймовірність розвитку порушень функції печінки. Слід повідомити лікареві про кількість спожитого алкоголю.
Вагітність та годування грудьми
Якщо пацієнтка вагітна або годує грудьми, підозрює, що може бути вагітною, або планує завагітніти, вона повинна проконсультуватися з лікарем перед застосуванням цього препарату.
Приймати препарат не можна під час вагітності, оскільки він може спричинити ушкодження плоду.
Приймати препарат не можна під час годування грудьми.
Керування транспортними засобами та робота з механізмами
Опакорден може впливати на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами через можливість виникнення небажаних ефектів у вигляді порушень зору.
Препарат Опакорден містить червоний барвник кармін, лак (Е124)
Препарат може викликати алергічні реакції.

3. Як застосовувати лік Опакорден

Цей лік слід завжди застосовувати згідно з рекомендаціями лікаря. У разі сумнівів слід звернутися
до лікаря або фармацевта.

Лік слід приймати перорально, запиваючи водою.
Таблетку слід ковтати цілу. Не слід розчавлювати таблетку або жувати її.

Дорослі
Слід застосовувати найменшу ефективну дозу (яка дозволяє контролювати порушення ритму серця).

Зазвичай застосовують насичувальну дозу 200 мг (1 таблетка) 3 рази на добу протягом тижня.
Залежно від стану пацієнта та реакції на лікування лікар може вирішити збільшити або зменшити дозу ліку. Підтримувальна доза становить від 100 мг до 200 мг на добу. Аміодарон може застосовуватися через день у дозі 200 мг на добу або щодня у дозі 100 мг на добу; також можна застосовувати перерви у прийомі ліку (два дні на тиждень).

Застосування у дітей
Недостатньо даних щодо безпеки та ефективності застосування ліку у дітей.
Лікар вирішить, яку дозу ліку слід призначити.

Пацієнти похилого віку
Лікар може призначити меншу дозу ліку Опакорден. Слід регулярно контролювати функцію серця
та щитовидної залози.

Застосування більшої, ніж рекомендована, дози ліку Опакорден
У разі прийому більшої, ніж рекомендована, дози ліку Опакорден, слід негайно звернутися до
лікаря або найближчої лікарні, щоб отримати інформацію щодо подальших дій.
Після прийому дози, що перевищує рекомендовану, описані такі небажані явища: сплутаність свідомості,
слабкість або втому, повільне серцебиття, порушення функції печінки.

Пропуск прийому ліку Опакорден
У разі пропуску дози ліку слід прийняти наступну дозу у встановлений час. Не слід
застосовувати подвійну дозу для відшкодування пропущеної дози.

Припинення застосування ліку Опакорден
Не слід припиняти застосування ліку Опакорден без узгодження з лікарем. Не слід припиняти
застосування ліку, коли пацієнт почувається краще. У разі припинення застосування ліку можуть
з'явитися порушення ритму серця, які можуть бути небезпечними.

Лабораторні дослідження
Лікар може рекомендувати регулярні дослідження щитовидної залози, оскільки лік Опакорден містить йод, який може
порушувати функцію щитовидної залози.
Лікар може також рекомендувати рентгенологічне дослідження грудної клітки, ЕКГ, визначення рівня калію
у сироватці та дослідження зору до початку та під час лікування ліком Опакорден.
Лікар може рекомендувати регулярні дослідження функції печінки під час застосування ліку Опакорден і, залежно від
результатів, вирішити, чи слід продовжувати застосування ліку.
У разі будь-яких подальших сумнівів, пов'язаних із застосуванням цього ліку, слід звернутися
до лікаря або фармацевта.

4. Можливі побічні ефекти

Як і будь-який лікарський засіб, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча вони не виникають у кожного пацієнта.
Необхідно припинити застосування препарату Опакорден та негайно звернутися за медичною допомогою,
якщо виникнуть наступні побічні ефекти.
Часто (відбуваються у менше ніж 1 із 10 пацієнтів)

жовтяниця (жовте забарвлення очей та шкіри), болі в животі, втрата апетиту, втому, гарячку, підвищену активність амінотрансфераз у дослідженні крові; це симптоми загрозливого життю гострого порушення функції печінки або печінкової недостатності;
задишка та кашель без виділення мокротиння; це можуть бути симптоми загрозливого життю інтерстиційного запалення легень або фіброзу легень, запалення плеври, обструктивного бронхіоліту з пневмонією (див. Попередження та заходи обережності у розділі 2), або виникнення бронхоспазму та (або) апное при тяжкій дихальній недостатності, особливо у пацієнтів із бронхіальною астмою.

Нечасто (відбуваються у менше ніж 1 із 100 пацієнтів)

порушення ритму серця або їх загострення, іноді з зупинкою серця (див. Попередження та заходи обережності та Препарат Опакорден та інші ліки у розділі 2), порушення провідності в серцевому м’язі (синусово-передсердний блок, передсердно-шлуночковий блок різного ступеня);
оніміння, слабкість м’язів, поколювання та печіння; це можуть бути симптоми сенсорно-рухової периферичної нейропатії (захворювання нервів) та (або) міопатії (захворювання м’язів), які зазвичай зникають після припинення лікування препаратом Опакорден.

Дуже рідко (відбуваються у менше ніж 1 із 10 000 пацієнтів)

нечітке бачення або зниження гостроти зору; це можуть бути симптоми нейропатії зорового нерву, що може призвести до сліпоти (див. Попередження та заходи обережності у розділі 2);
запаморочення, втому та прискорене дихання; це можуть бути симптоми значного уповільнення серцевого ритму, зупинки синусового вузла, особливо у пацієнтів із порушенням функції синусового вузла та (або) у літніх пацієнтів;
шкірні висипання, що є симптомами васкуліту;
головний біль, що посилюється вранці або після фізичного навантаження, нудота, судоми, непритомність, порушення зору або дезорієнтація; це можуть бути симптоми порушення функції мозку через підвищений внутрішньочерепний тиск (істинний пухир мозку);
порушення координації рухів.

Невідома частота (не може бути визначена на основі наявних даних)

набряк губ, обличчя або язика, труднощі з диханням та ковтанням (ангіоневротичний набряк Квінке); це симптоми алергічних реакцій;
кропив’янка;
може виникнути більша кількість інфекцій, ніж зазвичай. Це може бути спричинене зниженням кількості білих кров’яних клітин (нейтропенія);
значне зниження кількості білих кров’яних клітин, що збільшує ймовірність виникнення інфекцій (агранулоцитоз);
нерегулярне серцебиття; це може бути симптомом загрозливої життю аритмії типу torsades de pointes (див. Попередження та заходи обережності та Препарат Опакорден та інші ліки у розділі 2);
кашель з кров’ю, як симптом легеневого кровотечіння;
пригнічення функції кісткового мозку, гранульома;
тяжкі алергічні реакції (анапілактична реакція, анафілактичний шок);
гострий панкреатит (запалення підшлункової залози (гостре));
зниження апетиту;
ригідність, тремор та рухове збудження (паркінсонізм);
порушення сприйняття запахів (паросмія);
сплутаність свідомості (делірій);
бачення, чуття або відчуття речей, яких немає (галюцинації);
загрозливі життю шкірні реакції, що характеризуються висипанням, пухирями, відшаруванням шкіри та болями (токсичний епідермальний некроліз (TEN), синдром Стівенса-Джонсона (SJS), бульозний дерматит, лікарська реакція з еозинофілією та загальними симптомами (DRESS)).

Інші побічні ефекти препарату Опакорден можуть виникати з наступною частотою:
Дуже часто (відбуваються у більш ніж 1 із 10 пацієнтів)

мікрокристали в рогівці, що утворюються безпосередньо під зіницею. Можуть супроводжуватися баченням кольорових ореолів навколо предметів при погляді на яскраве світло або нечітким зором. Вони складаються зі складних ліпідних відкладень і зникають після припинення лікування аміодароном;
легкі порушення шлунково-кишкового тракту (нудота, блювота, порушення смаку), що зазвичай виникають під час застосування насичувальної дози препарату та зникають після зменшення дози аміодарону;
підвищення активності амінотрансфераз у дослідженні крові, що зазвичай є помірним (у 1,5–3 рази вище за норму) і виникає на початку лікування. Ці відхилення можуть нормалізуватися після зменшення дози препарату або самостійно;
підвищена чутливість до світла.

Часто (відбуваються у менше ніж 1 із 10 пацієнтів)

зниження статевого потягу;
занадто повільне серцебиття (брадикардія), зазвичай помірне та залежне від дози препарату;
гіпотиреоз (що проявляється сильним втамуванням, набором ваги, запорами та болями в м’язах), тиреотоксикоз (що проявляється збудженням та руховим хвилюванням, втратою ваги, підвищеним потовиділенням), іноді зі смертельними наслідками;
тремор екстрапірамідного походження, нічні кошмари, порушення сну;
темно-сіре або блакитнувате забарвлення шкіри при тривалому застосуванні великих доз препарату, що повільно зникає після припинення лікування;
запори;
сверблячий червоний висип (екзема).

Нечасто (відбуваються у менше ніж 1 із 100 пацієнтів)

сухість у роті.

Дуже рідко (відбуваються у менше ніж 1 із 10 000 пацієнтів)

гемолітична анемія, апластична анемія (анемії, що проявляються блідістю шкіри та слизових оболонок, втамуванням, слабкістю та запамороченням), тромбоцитопенія (зниження кількості тромбоцитів, що проявляється схильністю до синців та кровотеч);
синдром неправильного виділення антидіуретичного гормону (ADH) (SIADH), що проявляється поганим самопочуттям, слабкістю, дезорієнтацією, нудотою, втратою апетиту, збудженням;
хронічні захворювання печінки (псевдоалкогольний гепатит, цироз печінки), іноді зі смертельними наслідками;
підвищення концентрації креатиніну у крові;
головний біль; запаморочення;
запалення епідидимісу, імпотенція;
бронхоспазм у пацієнтів із тяжкою дихальною недостатністю, особливо у пацієнтів із бронхіальною астмою, гострим синдромом дихальної недостатності, іноді зі смертельними наслідками, особливо безпосередньо після хірургічного втручання (можлива взаємодія з киснем у великій концентрації) (див. Попередження та заходи обережності та Препарат Опакорден та інші ліки у розділі 2);
почервоніння під час променевої терапії, шкірні висипання, зазвичай неспецифічні, лущення шкіри, випадання волосся;
підвищення концентрації креатиніну у крові у діагностичних дослідженнях.

Невідома частота (не може бути визначена на основі наявних даних)

загрозливе життю ускладнення після трансплантації серця (первинна дисфункція трансплантата), при якому транспльантат перестає працювати належним чином (див. розділ 2. Попередження та заходи обережності).

Повідомлення про побічні ефекти
Якщо виникнуть будь-які побічні ефекти, включаючи ті, що не зазначені
у цій інструкції, необхідно звернутися до лікаря або фармацевта. Побічні ефекти можна повідомляти
безпосередньо до Департаменту моніторингу побічних ефектів лікарських засобів
Урядового реєстру лікарських засобів, медичних виробів та біоцидних продуктів
Ал. Єрозолимське 181C
02-222 Варшава
Тел.: + 48 22 49 21 301
Факс: + 48 22 49 21 309
Веб-сайт: https://smz.ezdrowie.gov.pl
Побічні ефекти також можна повідомляти суб’єкту, відповідальному за реєстрацію.
Завдяки повідомленню про побічні ефекти можна зібрати додаткову інформацію щодо
безпеки застосування препарату.

5. Як зберігати ліки Опакорден

Не зберігати при температурі вище 25 °C. Зберігати в оригінальній упаковці.
Ліки слід зберігати в недоступному для дітей місці, у якому їх не видно.
Не застосовувати цей лік після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці після EXP.
Термін придатності означає останній день зазначеного місяця.
Надпис на упаковці після скорочення EXP означає термін придатності, а після скорочення Lot/LOT — номер партії.
Ліки не слід викидати у каналізацію чи побутові контейнери для сміття. Слід запитати фармацевта, як утилізувати ліки, якими вже не користуються. Такий підхід допоможе захистити навколишнє середовище.

6. Вміст упаковки та інша інформація

Що містить ліки Опакорден

Діючою речовиною ліків є аміодарон. Кожна таблетка містить 200 мг аміодарону гідрохлориду.
Інші складові: ядро таблетки: картопляний крохмаль, желатин, тальк, колоїдний безводний діоксид кремнію, стеарат магнію. Склад оболонки: гіпромелоза, макрогол 6 000, кармінова червона, лак (Е124), тальк, пропіленгліколь, діоксид титану.

Як виглядають ліки Опакорден і що містить упаковка
Круглі, двоопуклі покриті таблетки рожевого кольору.
Упаковка містить 60 таблеток.
Суб’єкт, відповідальний за випуск, та виробник
Фармацевтичні заводи POLPHARMA S.A.
вул. Пельплинська 19, 83-200 Старогард-Ґданський
тел. + 48 22 364 61 01