Інтратект

Інструкція, що входить до упаковки: інформація для користувача

Інтратект, 50 г/л, розчин для інфузій
Імуноглобулін людський нормальний (IVIg)
Необхідно уважно ознайомитися з вмістом інструкції перед застосуванням препарату, оскільки вона містить
інформацію, важливу для пацієнта.

• Зберігайте цю інструкцію, щоб у разі потреби мати змогу знову її прочитати.
• У разі будь-яких сумнівів звертайтеся до лікаря, фармацевта або медсестри.
• Якщо у пацієнта виникнуть будь-які побічні ефекти, у тому числі ті, що не зазначені в цій інструкції, необхідно повідомити про це лікареві, фармацевту або медсестрі. Див. розділ 4.

Зміст інструкції

1. Що таке препарат Інтратект і для чого його застосовують
2. Важлива інформація перед застосуванням препарату Інтратект
3. Як застосовувати препарат Інтратект
4. Можливі побічні ефекти
5. Як зберігати препарат Інтратект
6. Вміст упаковки та інша інформація

1. Що таке препарат Інтратект і для чого його застосовують

Інтратект — це витяг із людської крові, який містить антитіла (власні захисні речовини організму)
проти хвороб, доступний у вигляді розчину для інфузій. Розчин готовий до внутрішньовенного введення
(крапельного).
Інтратект містить людський нормальний імуноглобулін (антитіла) із крові донорів із широкого
спектру популяції, який може містити антитіла проти більшості поширених інфекційних захворювань. У разі, коли рівень імуноглобуліну G (IgG) у крові є низьким, відповідна доза препарату Інтратект може відновити нормальні значення.
Інтратект застосовується у дорослих, дітей та підлітків (0–18 років), у яких антитіла
відсутні у достатній кількості (замісна терапія) у таких випадках:

• Пацієнти з вродженою відсутністю антитіл (синдром первинного імунодефіциту (англ. primary immunodeficiency syndromes, PID))
• Набута відсутність антитіл (синдром вторинного імунодефіциту (англ. secondary immunodeficiency syndrome, SID)) у пацієнтів із тяжкими або рецидивуючими інфекціями та неефективною протимікробною терапією з підтвердженим неуспіхом специфічних антитіл або низьким рівнем IgG < 4 г/л

Інтратект також застосовується у дорослих, дітей та підлітків (0–18 років) для лікування запальних захворювань
(імуномодуляція), наприклад:

• Імунна тромбоцитопенія (ITP, при якій у пацієнта спостерігається зниження кількості тромбоцитів), якщо пацієнтові планується хірургічне втручання в найближчому майбутньому або існує ризик кровотечі.
• Синдром Гійєна-Барре (захворювання, що пошкоджує нерви і може призводити до загального паралічу).
• Хвороба Кавасакі (захворювання, що виникає у дітей, спричинює запалення багатьох органів тіла та призводить до розширення коронарних артерій серця), разом із ацетилсаліциловою кислотою.
• Хронічна запальна демієлінізуюча полінейропатія (CIDP). Це хронічне захворювання, що характеризується запаленням периферичних нервів і призводить до слабкості м’язів і (або) оніміння, переважно ніг та верхніх кінцівок.
• Мультифокальна моторна нейропатія (MMN). Це рідкісне захворювання, що характеризується повільним, прогресуючим, асиметричним ураженням кінцівок без втрати чутливості.

2. Важливі відомості перед застосуванням препарату Інтратект

Коли не застосовувати препарат Інтратект

• якщо пацієнт має алергію на імуноглобулін людини або будь-який інший компонент цього лікувального засобу (перелічені в розділі 6);
• якщо у пацієнта дефіцит імуноглобуліну А, особливо у разі наявності в крові антитіл проти імуноглобуліну А, оскільки це може призвести до анафілаксії.

Попередження та заходи обережності
Перед початком застосування препарату Інтратект слід проконсультуватися з лікарем, фармацевтом або медсестрою, якщо:

• пацієнт раніше не отримував цей препарат або минуло довгий час (наприклад, кілька тижнів) після останнього застосування (пацієнта необхідно ретельно спостерігати під час інфузії та протягом години після її завершення);
• пацієнт недавно отримував Інтратект (пацієнта необхідно спостерігати під час вливання та щонайменше 20 хвилин після нього);
• у пацієнта активна інфекція або супутній хронічний запальний стан;
• у пацієнта в минулому була реакція на інші антитіла (у рідкісних випадках існує ризик алергічних реакцій);
• пацієнт має або мав захворювання нирок;
• пацієнт отримував ліки, які можуть пошкодити нирки (у разі погіршення функції нирок може знадобитися припинення лікування препаратом Інтратект).
  Лікар застосує спеціальні заходи обережності щодо пацієнтів із надмірною вагою, літніх людей, хворих на цукровий діабет або підвищений артеріальний тиск, з низьким об’ємом крові (гіповолемія), коли кров має вищу за норму в’язкість (висока в’язкість крові), у разі обмеження руху, наявності проблем з судинами (судинні захворювання) або інших факторів ризику тромботичних станів (тромби в крові).

Увага — реакції
Пацієнта буде ретельно спостерігати під час інфузії препарату Інтратект, щоб переконатися, що не виникла реакція (наприклад, анафілаксія). Лікар забезпечить відповідну швидкість інфузії Інтратекту для конкретного пацієнта.
У разі появи таких реакцій, як головний біль, раптове відчуття спалаху гарячки, озноб, біль у м’язах, свистяче дихання, прискорене серцебиття, біль у попереку, нудота, низький артеріальний тиск, під час інфузії препарату Інтратект, необхідно негайно повідомити лікаря. Швидкість інфузії можна зменшити або повністю зупинити.
Після інфузії препарату Інтратект у пацієнта може спостерігатися низький рівень білих кров’яних тілець (нейтропенія), що самостійно зникає протягом 7–14 днів. У разі будь-яких сумнівів щодо симптомів слід звернутися до лікаря.
Після отримання імуноглобулінів у дуже рідкісних випадках може виникнути гостре посттрансфузійне ураження легень (TRALI). Це призводить до незалежного від серця накопичення рідини в повітряних просторах легень (некардіогенний набряк легень). Пацієнт відчуває серйозні труднощі з диханням (синдром дихальної недостатності), прискорення дихання (тахіпное), низький рівень кисню в крові (гіпоксія) та підвищення температури тіла (гарячка). Симптоми зазвичай виникають протягом 1–6 годин після отримання лікування. Якщо пацієнт помітить такі реакції під час інфузії препарату Інтратект, необхідно негайно повідомити лікаря. Лікар негайно припинить інфузію.

Інформація щодо передачі інфекційних агентів
Інтратект виготовляють із людської плазми (рідкої частини крові). Коли ліки виготовляють із людської крові або плазми, важливо запобігти передачі інфекцій пацієнтам. Донорів крові обстежують на наявність вірусів. Виробники цих препаратів додатково обробляють кров або плазму з метою інактивації або видалення вірусів. Незважаючи на ці заходи, при застосуванні ліків, виготовлених із людської крові або плазми, не можна повністю виключити можливість передачі інфекції.
Вважається, що застосовані заходи ефективні щодо оболонкових вірусів, таких як вірус імунодефіциту людини (ВІЛ), віруси гепатиту В і С.
Ефективність цих заходів може бути обмежена щодо необолонкових вірусів, таких як вірус гепатиту А та парвовірус B19.
Причиною, чому імуноглобуліни не пов’язані з гепатитом А чи інфекціями парвовірусом B19, може бути те, що антитіла проти цих інфекційних агентів, які містяться в препараті, мають захисний характер.
Настійно рекомендується, щоб у кожному випадку отримання пацієнтом дози препарату Інтратект лікар фіксував назву та серійний номер препарату. Серійний номер інформує про вихідні матеріали, використані в препараті. У разі необхідності цим способом можна пов’язати пацієнта з використаним вихідним матеріалом.

Взаємодія препарату Інтратект з іншими ліками
Слід повідомити лікареві про всі ліки, які пацієнт приймає зараз або приймав нещодавно, а також про ліки, які пацієнт планує застосовувати.
Інтратект може зменшити ефективність деяких вакцин, наприклад, проти:

• кору
• краснухи
• свинки
• вітряної віспи

Може знадобитися очікування до 3 місяців перед введенням деяких вакцин та до 1 року перед вакцинацією проти кору.

Слід уникати одночасного застосування петльових діуретиків разом з препаратом Інтратект.

Вплив на аналізи крові
Інтратект може впливати на лабораторні дослідження крові. Якщо пацієнт проходить аналізи крові після прийому препарату Інтратект, слід повідомити медичному персоналу або лікареві про прийом Інтратекту.

Вагітність та годування груддю
Якщо пацієнтка вагітна, годує груддю, підозрює, що може бути вагітною, або планує завагітніти, їй слід проконсультуватися з лікарем перед застосуванням цього препарату.
Лікар вирішить, чи можна застосовувати Інтратект під час вагітності та годування груддю.

Керування транспортними засобами та робота з механізмами
Препарат Інтратект має незначний вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами.
Пацієнти, у яких виникли побічні ефекти під час лікування, повинні почекати, доки ці симптоми не зникнуть, перш ніж починати керувати транспортними засобами або працювати з механізмами.

3. Як застосовувати лікарський засіб Інтратект

Інтратект призначений для внутрішньовенного введення (внутрішньовенної інфузії). Його вводить пацієнтові
лікар або медсестра. Дозування залежить від стану здоров’я та маси тіла пацієнта. Лікар визначить,
яку кількість слід ввести.
На початку інфузії пацієнт отримуватиме Інтратект з низькою швидкістю. Потім лікар може
поступово збільшити швидкість інфузії.
Швидкість вливання та частота введення залежать від причини, з якої пацієнтові призначають
Інтратект.
Лікарський засіб слід довести до кімнатної температури або температури тіла перед використанням.
Застосування у дітей та підлітків
Дозування у дітей та підлітків (у віці від 0 до 18 років) не відрізняється від дозування у дорослих, оскільки
дозування при кожному показанні визначається на основі маси тіла та коригується залежно від клінічних
результатів при зазначених захворюваннях.
У разі замісної терапії пацієнтам з ослабленою імунною системою (первинний або
вторинний імунодефіцит) інфузію проводять кожні 3–4 тижні.
У разі лікування запальних станів (імуномодуляція) інфузію можна проводити таким чином:

• Первинна імунна тромбоцитопенія: при лікуванні гострого випадку інфузію проводять у перший день, після чого цю дозу можна повторити один раз протягом 3 днів. Альтернативно можна вводити знижену дозу протягом 2–5 днів.
• Синдром Гійєна–Барре: інфузію проводять протягом 5 днів.
• Хвороба Кавасакі: інфузію слід проводити як одноразову дозу разом із ацетилсаліциловою кислотою.
• Хронічна запальна демієлінізуюча полінейропатія та багатофокальна моторна нейропатія: ефект лікування слід оцінювати після кожного циклу введення.

Застосування більшої, ніж рекомендована, дози Інтратекту
Передозування може призвести до перевантаження рідиною та підвищеної в’язкості крові, особливо у
випадку дітей, літніх пацієнтів або пацієнтів із серцевою недостатністю чи порушенням функції нирок.
Пацієнт повинен споживати достатню кількість рідини, щоб уникнути дегідратації, та повідомляти лікаря
про будь-які проблеми зі здоров’ям. Якщо пацієнт вважає, що отримав надмірну кількість лікарського засобу Інтратект,
слід повідомити про це лікаря, який вирішить, чи потрібно припинити введення препарату, чи необхідне інше
лікування.
Якщо одну інфузію було пропущено
Інтратект вводять пацієнтові в лікарні лікар або медсестра, тому ймовірність пропуску дози
є дуже низькою. Однак пацієнт повинен повідомити лікареві, якщо вважає, що інфузію було пропущено.
У разі будь-яких подальших сумнівів щодо застосування цього лікарського засобу слід звернутися до
лікаря або медсестри.

4. Можливі побічні ефекти

Як і будь-який лікарський засіб, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча вони не виникають у кожного.
Наведені нижче частоти появи побічних ефектів, як правило, розраховувалися на основі кількості лікованих
пацієнтів, якщо не вказано інше, наприклад, за кількістю інфузій.
Якщо виникнуть будь-які з наведених нижче симптомів, необхідно негайно
повідомити лікаря:

• висип
• свербіж
• свистяче дихання
• утруднення дихання
• набряк повік, обличчя, губ, горла або язика
• дуже низький кров’яний тиск із такими симптомами, як запаморочення, сплутаність свідомості, втрату свідомості, прискорене серцебиття
  Це може бути алергічна реакція або гостра алергічна реакція (анапілактичний шок) або
  гіперчутливість.

Під час клінічних досліджень препарату Інтратект (50 г/л) спостерігали такі побічні ефекти:
Часто (можуть виникати не частіше, ніж у 1 із 10 інфузій):

• головний біль
• лихоманка

Не часто (можуть виникати не частіше, ніж у 1 із 100 інфузій):

• незначне збільшення руйнування червоних кров’яних тілець у судинах (гемоліз)
• порушення смаку
• підвищений кров’яний тиск
• запалення поверхневих вен
• нудота
• блювота
• біль у животі
• висип із виступаючими плямами
• озноб
• відчуття спекоти
• підвищення температури тіла
• позитивні результати аналізу крові на наявність антитіл проти червоних кров’яних тілець

Наступні побічні ефекти повідомляли спонтанно для препарату Інтратект:
Частота невідома (частоту не можна визначити на основі наявних даних)

• сильний біль у грудній клітці або тиск у грудній клітці (стенокардія)
• озноб або тремтіння
• шок (анапілактичний), алергічна реакція
• утруднення дихання (задишка)
• низький кров’яний тиск
• біль у спині
• зниження кількості білих кров’яних тілець (лейкопенія)

Препарати людської імуноглобуліни загалом можуть викликати такі побічні ефекти
(у спадаючому порядку частоти виникнення):

• озноб, головний біль, запаморочення, лихоманка, блювота, алергічні реакції, нудота, біль у суглобах, низький артеріальний тиск крові та помірний біль у попереку
• зниження кількості червоних кров’яних тілець, спричинене руйнуванням цих клітин у судинах ((зворотні) гемолітичні реакції) та (рідко) гемолітична анемія, що вимагає інфузії
• (рідко) раптове зниження кров’яного тиску та в окремих випадках анафілактичний шок
• (рідко) тимчасові шкірні реакції (включаючи шкірний вовчак — частота невідома)
• (дуже рідко) тромбоемболічні ускладнення, такі як інфаркт міокарда, інсульт, тромби в судинах легень (легенева емболія), тромби у венах (глибока венозна тромбоз)
• випадки тимчасового гострого запалення оболонок, що вкривають мозок і спинний мозок (зворотне асептичне менінгоенцефаліт)
• випадки результатів аналізу крові, що вказують на порушення функції нирок і (або) гостру ниркову недостатність
• випадки гострого посттрансфузійного ураження легень (англ. Transfusion Related Acute Lung Injury, TRALI), див. також розділ «Попередження та заходи обережності»

У разі виникнення побічних ефектів швидкість інфузії буде зменшена або інфузію буде зупинено.
Повідомлення про побічні ефекти
Якщо виникнуть будь-які небажані симптоми, у тому числі будь-які побічні ефекти, не зазначені в
інструкції, необхідно повідомити лікаря, фармацевта або медсестру. Побічні ефекти можна
повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу побічних дій лікарських засобів Урядового центру реєстрації лікарських засобів, медичних виробів та біоцидних продуктів
Al. Jerozolimskie 181C
02-222 Варшава
Тел.: + 48 22 49 21 301
Факс: + 48 22 49 21 309
Веб-сайт: https://smz.ezdrowie.gov.pl
Побічні ефекти також можна повідомляти відповідальному суб’єкту.
Завдяки повідомленням про побічні ефекти можна зібрати додаткову інформацію щодо
безпеки застосування препарату.

5. Як зберігати ліки Інтратект

Ліки потрібно зберігати в недоступному для дітей місці.
Не застосовувати цей лік після закінчення терміну придатності, зазначеного на етикетці та коробці після «Термін
придатності».
Після першого відкриття рекомендується негайно використати ліки.
Не зберігати при температурі вище 25 °C. Не заморожувати.
Зберігати ампулу у зовнішній упаковці для захисту від світла.
Не застосовувати цей лік, якщо розчин є мутним або містить осад. Ліки не слід викидати до
каналізації чи побутових сміттєвих урн. Потрібно запитати у фармацевта, як позбутися ліків, які вже не використовуються. Таке поводження допоможе захистити навколишнє середовище.

6. Вміст упаковки та інша інформація

Що містить лікарський засіб Інтратект

• Діючою речовиною лікарського засобу Інтратект є людська імуноглобуліна для внутрішньовенного застосування.

Інтратект містить 50 г/л нормальної людської імуноглобуліни, з якої принаймні 96% становить
імуноглобулін G (IgG). Розподіл окремих підкласів IgG наближено такий: 57% IgG1, 37%
IgG2, 3% IgG3 та 3% IgG4. Максимальний вміст імуноглобуліну A (IgA) становить
900 мікрограмів/мл.

• Інші складові: гліцин та вода для ін'єкцій.

Як виглядає лікарський засіб Інтратект і що містить упаковка
Інтратект є розчином, призначеним для інфузії. Це прозорий або трохи опалізуючий розчин
(молочного кольору, що нагадує опал), безбарвний або від блідо-жовтого.
20 мл, 50 мл, 100 мл або 200 мл розчину у флаконі (зі скла типу II) з пробкою (бромбутіловий) та
кришкою (алюмінієва).
Розміри упаковок: 1 флакон, що містить 20 мл, 50 мл, 100 мл або 200 мл розчину.
Розміри упаковок: 3 флакони, що містять 200 мл розчину.
Не всі розміри упаковок можуть бути доступні в обігу.
Рецептурний суб'єкт та виробник
Biotest Pharma GmbH
Landsteinerstrasse 5
63303 Dreieich
Німеччина
Тел.: + 49 6103 801-0
Факс: + 49 6103 801-150
Електронна пошта: [email protected]

Інформація, призначена виключно для медичного фахового персоналу:

Особливі заходи обережності
Реакція, пов’язана з інфузією
Деякі небажані явища (наприклад, головний біль, раптове почервоніння обличчя, озноб, біль у м’язах, свистяче дихання, тахікардія, біль у попереку, нудота та артеріальна гіпотензія) можуть бути пов’язані зі швидкістю інфузії. Необхідно суворо дотримуватися рекомендованої швидкості інфузії. Під час проведення інфузії пацієнтів слід уважно контролювати та ретельно спостерігати за наявністю будь-яких симптомів.
Для всіх пацієнтів, яким проводиться внутрішньовенне введення імуноглобуліну (IVIg), необхідно:

• забезпечити належне гідратування пацієнта перед початком інфузії IVIg;
• контролювати діурез;
• контролювати рівень креатиніну в сироватці;
• уникати одночасного застосування петльових діуретиків.

Наполегливо рекомендується при кожному введенні лікарського засобу пацієнту Інтратект фіксувати назву та серійний номер лікарського засобу, щоб можна було пов’язати пацієнта з певною серією продукту.
У разі шоку слід застосовувати загальноприйняті заходи для терапії шоку.
Синдром асептичного менінгіту (AMS)
Повідомлялося про випадки AMS у зв’язку з лікуванням IVIg.
Синдром зазвичай виникає протягом декількох годин до 2 днів після лікування IVIg. У дослідженнях спинномозкової рідини (СМР) часто виявляли наявність плейоцитозу у кількості до кількох тисяч клітин/мм³, переважно гранулоцитів, а також підвищений рівень білка до кількох сотень мг/дл.
AMS може частіше виникати при лікуванні великими дозами IVIg (2 г/кг).
Пацієнтів із такими суб’єктивними та об’єктивними симптомами слід піддавати ретельному неврологічному обстеженню, включаючи дослідження спинномозкової рідини, з метою виключення інших причин менінгіту.
Припинення лікування IVIg призводило до ремісії AMS протягом декількох днів без наслідків.
Гемолітична анемія
Продукти IVIg можуть містити антитіла до груп крові, які можуть діяти як гемолізини та спричиняти in vivo опсонізацію червоних кров’яних клітин (еритроцитів) імуноглобулінами, що призводить до позитивної прямої реакції антиглобулінового тесту (тест Кумбса), а в окремих випадках — до гемолізу. Гемолітична анемія може виникнути після лікування IVIg у зв’язку з інтенсивною секвестрацією еритроцитів. Пацієнтів, яким проводиться лікування IVIg, слід контролювати на наявність клінічних симптомів та ознак гемолізу.

Дозування
Дозування та схема введення залежать від показань.
Дозування слід підбирати індивідуально залежно від клінічної відповіді. Доза, розрахована за масою тіла, може потребувати коригування у пацієнтів із недостатньою або надлишковою масою тіла.
Рекомендоване дозування:
Замісна терапія первинних імунодефіцитів:
Схему дозування слід встановити так, щоб досягти в плазмі рівня IgG не менше 6 г/л або в межах нормального референтного діапазону для віку пацієнта (рівень IgG визначають перед черговою інфузією). Від початку лікування до досягнення рівноважного рівня IgG (стаціонарний стан) потрібно 3–6 місяців. Рекомендована початкова доза — 0,4–0,8 г/кг маси тіла одноразово, потім — не менше 0,2 г/кг маси тіла кожні 3–4 тижні.
Доза, необхідна для досягнення в плазмі рівня IgG 6 г/л, становить 0,2–0,8 г/кг маси тіла щомісячно. Після досягнення рівноважного рівня IgG інтервали між інфузіями можуть становити від 3 до 4 тижнів.
Слід контролювати мінімальний рівень IgG у плазмі та оцінювати його разом із частотою інфекцій. Для зменшення частоти бактеріальних інфекцій може знадобитися збільшення дози та цільове підвищення мінімального рівня IgG у крові.

Замісна терапія вторинних імунодефіцитів:
Рекомендована доза — 0,2–0,4 г/кг кожні 3–4 тижні.
Слід контролювати мінімальний рівень IgG у плазмі та оцінювати його разом із частотою інфекцій. Дозу слід відповідно коригувати для досягнення оптимального захисту від інфекцій. Збільшення дози може бути необхідним у пацієнтів із тривалою інфекцією, а зменшення дози може розглядатися, якщо у пацієнта немає інфекцій.

Імуномодуляція при таких захворюваннях:
Первинна імунологічна тромбоцитопенія:
Існують дві альтернативні схеми лікування:

• 0,8–1 г/кг у день 1; дозу можна повторити один раз протягом 3 днів.
• 0,4 г/кг щоденно протягом 2–5 днів. При рецидиві лікування можна повторити.

Синдром Гійєна-Барре:
0,4 г/кг/добу протягом 5 днів (можливе повторення схеми при рецидиві).
Хвороба Кавасакі:
2,0 г/кг слід вводити як одноразову дозу. Пацієнтам слід одночасно призначати ацетилсаліцилову кислоту.
Хронічна запальна демієлінізуюча полінейропатія (CIDP)
Початкова доза: 2 г/кг, розділені на 2–5 послідовних днів
Підтримувальні дози: 1 г/кг, розділені на 1–2 послідовних дні, кожні 3 тижні.
Ефект лікування слід оцінювати після кожного циклу. Якщо протягом 6 місяців не спостерігається ефекту лікування, його слід припинити.
Якщо лікування ефективне, рішення щодо довготривалого лікування приймає лікар на підставі реакції пацієнта та відповіді на підтримувальну терапію. Може знадобитися коригування дозування та інтервалів між дозами відповідно до індивідуального перебігу захворювання.
Мультифокальна моторна нейропатія (MMN)
Початкова доза: 2 г/кг, розділені на 2–5 послідовних днів.
Підтримувальна доза: 1 г/кг кожні 2–4 тижні або 2 г/кг кожні 4–8 тижнів.
Ефект лікування слід оцінювати після кожного циклу. Якщо протягом 6 місяців не спостерігається ефекту лікування, його слід припинити.
Якщо лікування ефективне, рішення щодо довготривалого лікування приймає лікар на підставі реакції пацієнта та відповіді на підтримувальну терапію. Може знадобитися коригування дозування та інтервалів між дозами відповідно до індивідуального перебігу захворювання.
Рекомендоване дозування наведено в наведеній нижче таблиці:

Dіті та молодь
Дозування у дітей та молоді (у віці 0 – 18 років) не відрізняється від дозування у дорослих,
оскільки дозування при кожному показанні визначається на основі маси тіла та має бути
узгодженим із клінічними результатами при зазначених захворюваннях.
Спосіб застосування
Внутрішньовенне введення
Інтратект слід вводити внутрішньовенно крапельно з початковою швидкістю 0,3 мл/кг маси тіла/год протягом
30 хвилин. Див. «Попередження та заходи обережності». У разі виникнення небажаної події
слід зменшити швидкість введення або припинити інфузію. Якщо препарат добре переноситься,
швидкість інфузії можна поступово збільшувати до максимально 1,9 мл/кг маси тіла/год.
Несумісності лікарських засобів
Не змішувати цей лікарський засіб з іншими лікарськими засобами чи іншими продуктами IVIg,
оскільки дослідження щодо сумісності не проводилися.