Інструкція, що входить до упаковки: інформація для пацієнта

Лорабекс, 4 мг/мл, розчин для ін’єкцій
Lorazepamum
Перед застосуванням лікарського засобу уважно ознайомтеся зі змістом інструкції, оскільки він містить
інформацію, важливу для пацієнта.

Зберігайте цю інструкцію, щоб у разі потреби мати можливість знову її прочитати.
Якщо виникнуть будь-які сумніви, зверніться до лікаря, фармацевта або медсестри.
Цей лікарський засіб призначено виключно певній особі. Не передавайте його іншим. Лікарський засіб може нашкодити іншій особі, навіть якщо симптоми її хвороби такі самі.
Якщо у пацієнта виникнуть будь-які побічні ефекти, у тому числі ті, що не зазначені в цій інструкції, необхідно повідомити про це лікареві, фармацевту або медсестрі. Див. пункт 4.

Зміст інструкції

Що таке лікарський засіб Лорабекс і для чого його застосовують
Важливі відомості перед застосуванням лікарського засобу Лорабекс
Як застосовувати лікарський засіб Лорабекс
Можливі побічні ефекти
Як зберігати лікарський засіб Лорабекс
Вміст упаковки та інша інформація

1. Що таке лікарський засіб Лорабекс і для чого його застосовують

Цей лікарський засіб містить лоразепам, який належить до групи лікарських засобів, що називаються бензодіазепінами. Лікарський засіб допомагає
полегшити тривожність і м’язове напруження.
Лорабекс зазвичай застосовують у якості премедикації перед операцією або перед інвазивними або тривалими
діагностичними дослідженнями. Його також можуть застосовувати для полегшення гострих станів тривожності,
гострого збудження або гострої манії, а також для контролювання нападів епілепсії.
Якщо стан пацієнта не поліпшився або він почувається гірше після застосування Лорабексу, необхідно повідомити
про це лікареві.
Лікарський засіб Лорабекс не можна застосовувати дітям віком до 12 років, за винятком стану епілептичного статусу,
у якому лікарський засіб Лорабекс може застосовуватися дорослим, дітям та немовлятам від 1 місяця життя
і старших.

2. Важливі відомості перед застосуванням лікарського засобу Лорабекс

Необхідно повідомити лікаря або фармацевта, якщо пацієнт отримав лікарський засіб Лорабекс перед застосуванням будь-якого іншого лікарського засобу, якщо пацієнтка завагітніла або якщо пацієнт звернувся до лікарні для лікування.
Коли не застосовувати лікарський засіб Лорабекс

якщо пацієнт має значні труднощі з диханням або відчуває біль у грудях
якщо раніше лікар призначав бензодіазепіни, і вони виявилися неефективними
якщо пацієнт має алергію на бензодіазепіни, зокрема на лоразепам або будь-які інші складові цього лікарського засобу (перераховані в пункті 6)
якщо пацієнт має myasthenia gravis (надмірну слабкість або втому м’язів)
якщо пацієнт має значні проблеми з печінкою
якщо пацієнт має синдром апнеї під час сну (проблеми з диханням під час сну)
якщо дитина молодша 12 років, за винятком контролю епілептичного статусу. У разі епілептичного статусу лікарський засіб Лорабекс не застосовують новонародженим.

Попередження та заходи обережності
Перед початком застосування лікарського засобу Лорабекс слід обговорити це з лікарем, фармацевтом або медсестрою:

якщо пацієнтка вагітна, планує завагітніти або годує грудьми
якщо пацієнт зловживає ліками або алкоголем
якщо пацієнт має проблеми з нирками або печінкою
якщо пацієнт похилого віку або ослаблений
якщо пацієнт має або мав депресію
якщо пацієнт має розлад особистості
якщо пацієнт у минулому мав психотичні розлади
якщо пацієнт у минулому мав судоми/епілептичні напади
якщо пацієнт має труднощі з диханням
якщо пацієнт має проблеми з очима — глаукому
якщо пацієнт приймає будь-які інші ліки, оскільки вони можуть впливати на дію лікарського засобу Лорабекс.

Якщо пацієнт лікується амбулаторно, не слід вводити лікарський засіб Лорабекс, якщо тільки з пацієнтом не перебуває опікун, який відведе його додому.
Толерантність та залежність
Може розвинутися толерантність до бензодіазепінів, тому після декількох тижнів застосування лікарського засобу Лорабекс дія може стати менш помітною.
Лоразепам може викликати залежність, особливо у пацієнтів, які у минулому зловживали ліками, наркотиками і (або) алкоголем.
Імовірність виникнення залежності невелика, але ризик зростає при вищих дозах та тривалому застосуванні і ще більше підвищується у пацієнтів, які у минулому були залежні від алкоголю, ліків або наркотиків, або у пацієнтів із вираженими розладами особистості. Тому слід уникати застосування лоразепаму у осіб, які залежать від алкоголю, ліків або наркотиків.
Залежність може призводити до симптомів відміни, особливо при раптовому припиненні лікування. Тому лікарський засіб слід завжди відміняти поступово — за необхідності застосовуючи лоразепам у формі для перорального застосування.
Деякі пацієнти після прийому лікарського засобу Лорабекс відчувають сонливість. Може бути доцільним перебування в лікарні принаймні 8 годин або на ніч після введення ін’єкції. Якщо пацієнт має залишити лікарню невдовзі після отримання лікарського засобу Лорабекс, він повинен перебувати під наглядом опікуна.
У деяких пацієнтів похилого віку можуть виникати запаморочення після прийому лікарського засобу Лорабекс, і у цих пацієнтів існує підвищений ризик падінь.
Повідомлялося про тимчасову втрату пам’яті після введення бензодіазепінів.
Діти
Не можна застосовувати лікарський засіб Лорабекс у дітей молодше 12 років, за винятком контролю епілептичного статусу. У разі епілептичного статусу лікарський засіб Лорабекс не застосовують новонародженим.
Лікарський засіб Лорабекс та інші ліки
Необхідно повідомити лікаря або фармацевта про всі ліки, які пацієнт приймає зараз або приймав нещодавно, а також про ліки, які пацієнт планує приймати.
Зокрема, слід повідомити лікаря про прийом будь-яких інших седативних, протитривожних, антидепресантів, сильних знеболюючих (наприклад, опіоїдів, метадону — дози слід зменшити, а тривалість застосування обох ліків скоротити до мінімуму відповідно до рекомендацій лікаря), протисудомних, антигістамінних, психотропних препаратів при розладах настрою або психічних розладах (наприклад, галоперидолу або хлорпромазину). Прийом лікарського засобу Лорабекс разом із знеболюючими засобами збільшує ризик сонливості, у рідкісних випадках — труднощів із диханням і може призвести до смерті.
Барбітурати (седативні засоби) та знеболювальні засоби (ліки, що викликають знеболення — тимчасову втрату чутливості), клозапін (ліки від розладів настрою або психічних розладів), натрію валпроат (використовується при лікуванні епілепсії та біполярного афективного розладу), пробенецид (ліки, що застосовуються при подагрі), теофілін, амінофілін (ліки, що застосовуються при захворюваннях дихальної системи), дисульфірам (ліки, що допомагають у лікуванні алкоголізму) та метронідазол (антибіотик): може знадобитися зменшення доз цих ліків перед введенням лікарського засобу Лорабекс. Також слід повідомити лікареві про прийом лікарського засобу під назвою скополамін, який може застосовуватися при проблемах із кишечником або перед операцією.
Необхідно повідомити лікаря або фармацевта, якщо пацієнт отримав лікарський засіб Лорабекс перед застосуванням будь-якого іншого лікарського засобу, якщо пацієнтка завагітніла або якщо пацієнт звернувся до лікарні для лікування.
Лікарський засіб Лорабекс та їжа, напої та алкоголь
Слід уникати вживання алкоголю за 24–48 годин до введення лікарського засобу Лорабекс. Див. пункт 3.
Вагітність та годування грудьми
Якщо пацієнтка вагітна або годує грудьми, підозрює, що може бути вагітною, або планує завагітніти, вона повинна проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього лікарського засобу.
Вагітність
Бензодіазепіни, зокрема лікарський засіб Лорабекс, можуть спричинити ушкодження плоду, якщо їх застосовувати на ранніх термінах вагітності. Тому, якщо пацієнтка вагітна або може завагітніти, вона не повинна приймати цей лікарський засіб без консультації з лікарем. Якщо пацієнтка приймає цей лікарський засіб на пізньому терміні вагітності або під час пологів, новонароджений може бути менш активним, ніж інші діти, можуть виникнути такі симптоми: низька температура тіла, знижене м’язове напруження, проблеми з диханням або труднощі з харчуванням. У дитини може тимчасово порушитися реакція на низьку температуру. У новонародженого можуть виникнути симптоми відміни, якщо мати регулярно приймала лоразепам протягом тривалого часу на пізньому терміні вагітності.
Годування грудьми
Лікарський засіб Лорабекс не слід застосовувати матерям, які годують грудьми, якщо тільки, на думку лікаря, очікувана користь для матері не переважає потенційний ризик для дитини, оскільки лікарський засіб може проникати в материнське молоко.
Керування транспортними засобами та робота з механізмами
У деяких пацієнтів у день прийому лікарського засобу Лорабекс може виникнути сонливість або запаморочення.
Не слід керувати транспортними засобами та працювати з механізмами протягом 24–48 годин після прийому лікарського засобу Лорабекс.
Лікарський засіб Лорабекс містить бензиловий спирт, пропіленгліколь (Е1520) та макрогол 400
Цей лікарський засіб містить 21 мг бензилового спирту, 840 мг пропіленгліколю та 189 мг макроголю 400 в кожному 1 мл.
У разі дітей молодше 5 років, пацієнтів із захворюваннями печінки або нирок, або жінок у вагітності або які годують грудьми, слід проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед застосуванням лікарського засобу, оскільки допоміжні речовини можуть спричинити небажані реакції. Лікар може скоригувати дозу, якщо пацієнт або дитина приймають інші ліки, що містять бензиловий спирт, пропіленгліколь або спирт.
Бензиловий спирт може викликати алергічні реакції.
Введення бензилового спирту маленьким дітям пов’язане з ризиком тяжких небажаних реакцій, зокрема порушень дихання (так званий «gasping syndrome»), однак Лорабекс не застосовують у немовлят молодше 1 місяця життя.
Не вводити маленьким дітям (молодше 3 років) довше ніж на тиждень без рекомендації лікаря або фармацевта.
3. Як застосовувати лікарський засіб Лорабекс
Цей лікарський засіб слід завжди застосовувати відповідно до рекомендацій лікаря. У разі виникнення сумнівів слід звернутися до лікаря або фармацевта.
Лікар введе лікарський засіб Лорабекс у вигляді ін’єкції в одну з вен або в один з м’язів.
Рекомендована доза:
При премедикації зазвичай рекомендована доза становить 0,05 мг на кожен кілограм маси тіла (наприклад, якщо пацієнт важить 70 кг, йому, ймовірно, введуть 3,5 мг лоразепаму).
Лікарський засіб Лорабекс не можна застосовувати при премедикації у дітей молодше 12 років.
При гострому тривожному стані зазвичай рекомендована доза становить від 0,025 до 0,03 мг на кожен кілограм маси тіла (наприклад, якщо пацієнт важить 70 кг, йому, ймовірно, введуть від 1,75 до 2,1 мг лоразепаму). Лікарський засіб Лорабекс не можна застосовувати при лікуванні гострого тривожного стану у дітей молодше 12 років.
Лікар може призначити іншу дозу або рекомендувати інший термін лікування, особливо у пацієнтів похилого віку або ослаблених.
Пацієнти з порушенням функції нирок або печінки: у цих пацієнтів можуть бути достатніми менші дози. Застосування у пацієнтів із тяжким ураженням печінки є протипоказанням.
При контролі епілептичного статусу у дорослих лоразепам зазвичай вводять внутрішньовенно у дозі 4 мг. Діти отримують внутрішньовенно нижчу дозу — 0,1 мг на кожен кілограм маси тіла. Не слід перевищувати дозу 4 мг. Якщо судоми тривають через 10–15 хвилин після введення лікарського засобу, лікар може вирішити про введення другої дози.
Через потенційний ризик токсичності, пов’язаний з накопиченням допоміжних речовин, не слід повторювати максимальну дозу лікарського засобу Лорабекс протягом 24 годин у дітей молодше 5 років.
Застосування у дітей
Лікарський засіб Лорабекс не слід застосовувати у дітей молодше 12 років, за винятком контролю епілептичного статусу (див. також пункт 2). У разі епілептичного статусу лікарський засіб не слід застосовувати новонародженим (див. також пункт 2).
При тривалому лікуванні може виникнути залежність від бензодіазепінів. Тому лікарський засіб Лорабекс зазвичай призначають в одній або двох дозах або на короткий термін лікування.
Це зменшує ризик виникнення залежності від лікарського засобу Лорабекс або появи симптомів відміни після припинення його застосування (див. «Припинення застосування лікарського засобу Лорабекс» нижче).
Лікар призначить найменшу ефективну дозу для застосування на найкоротший можливий термін.
Якщо лікарський засіб Лорабекс вводиться в дозах, що значно перевищують вказані вище, зростає ризик виникнення небажаних реакцій, таких як ті, що перераховані в пункті 4 «Можливі небажані реакції». Слід повідомити лікареві, якщо виникнуть будь-які з цих симптомів або інші небажані реакції.
Припинення застосування лікарського засобу Лорабекс
Після завершення лікування лікарським засобом Лорабекс лікар вирішить, чи потрібне подальше лікування.
Після завершення лікування дозу лікарського засобу Лорабекс слід поступово зменшувати. Це допоможе організму звикнути до відсутності лікарського засобу Лорабекс і зменшить ризик виникнення небажаних реакцій.
Симптоми відміни
Після припинення застосування лікарського засобу Лорабекс можуть виникнути симптоми відміни, такі як: головний біль, біль у м’язах, тривога, напруга, депресія, непокій, запаморочення, нудота, діарея, втрата апетиту, безсоння, сплутаність свідомості, дратівність, збудження, тремтіння, біль у животі, зміни частоти серцевих скорочень, втрата короткотривалої пам’яті, дисфорія (почуття суму (знижений настрій), тривога, дратівність або непокій), підвищена температура тіла та пітливість. Якщо виникнуть вищезазначені симптоми, вони зазвичай не тривають довго. Якщо у пацієнта виникнуть будь-які з цих симптомів, слід звернутися до лікаря.
Якщо у пацієнта виникне один із наступних симптомів відміни: втрата почуття реальності, відчуття нереальності або відриву від життя та неможливість відчувати емоції, шум у вухах (дзвін у вухах), оніміння або поколювання рук або ніг, блювота, тремтіння, галюцинації, судоми або порушення зору, слуху або дотику, слід негайно звернутися до лікаря.
У разі будь-яких подальших сумнівів щодо застосування цього лікарського засобу слід звернутися до лікаря або фармацевта.

4. Можливі побічні ефекти

Як і будь-який лікарський засіб, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча вони не виникають у кожного.
Під час застосування бензодіазепінів повідомлялося про тяжкі алергічні реакції, навіть після першої дози.
У пацієнтів після прийому першої дози або наступних доз бензодіазепінів спостерігалися випадки
набряку шкіри та (або) слизових оболонок, зокрема язика, гортані або голосових зв’язків (ангіоневротичний набряк).
У деяких пацієнтів під час прийому бензодіазепінів виникали інші побічні ефекти, такі як задишка, набряк горла або нудота та блювота.
Бензодіазепіни, зокрема лоразепам, можуть викликати потенційно смертельні проблеми з диханням.
Під час застосування препарату Лорабекс побічні ефекти можуть виникати зрідка. Зазвичай вони не є тяжкими і не тривають довго.
Однак слід повідомити лікаря, якщо будь-який із наведених нижче побічних ефектів є тяжким або докучливим.
Інші побічні ефекти, які можуть виникати, включають:
Дуже часто: виникають у більш ніж 1 із 10 пацієнтів

заспокоєння
втому
сонливість.

Часто: виникають у менш ніж 1 із 10 пацієнтів

слабкість м’язів
астенія (слабкість)
атаксія (порушення координації рухів)
сплутаність свідомості
депресія
виявлення депресії (виявлення симптомів депресії, які раніше були приховані)
запаморочення.

Не дуже часто: виникають у менш ніж 1 із 100 пацієнтів

нудота
порушення статевого потягу
імпотенція
менш інтенсивний оргазм.

Невідома частота: частоту не можна визначити на основі наявних даних

підвищена чутливість до світла, звуку та дотику
судоми та (або) напади епілепсії
запори, жовтяниця шкіри та очей
тремтіння
порушення зору (подвоєння зору, нечітке бачення)
труднощі з мовою та (або) нерозбірлива мова
головний біль
втрата пам’яті
посилені емоції
кома
самогубні думки та (або) спроби самогубства
порушення уваги та (або) концентрації
відсутність інгібування (психічне)
підвищення активності печінкових ферментів (білірубіну, амінотрансфераз, лужної фосфатази)
тривога, стан збудження, ворожість, агресія, сексуальне збудження
порушення рівноваги
проблеми з диханням
проблеми з диханням під час сну
погіршення захворювання легень
алергічні шкірні реакції (наприклад, висип, набряк)
алопеція (випадання волосся з голови або тіла)
реакції гіперчутливості
ангіоневротичний набряк (набряк обличчя, долонь і стоп)
синдром неправильного виділення антидіуретичного гормону (англ. syndrome of inappropriate antidiuretic hormone secretion — SIADH), стан, при якому організм виділяє надмір антидіуретичного гормону (АДГ). Підвищений рівень АДГ може призводити до надмірного затримання рідини в організмі.
гіпонатріємія (низький рівень натрію в крові, що може викликати втому, сплутаність свідомості, тремтіння м’язів, судоми та кому)
гіпотермія (зниження температури тіла)
низький кров’яний тиск
тромбоцитопенія (незрозуміле виникнення синяків, носова кровотеча та (або) кровотеча з ясен), агранулоцитоз (тяжке інфікування), панцитопенія (кровотеча, схильність до утворення синяків, втому, задишка та слабкість)
запаморочення вестибулярного походження
проблеми зі сном.

Наступні побічні ефекти можуть бути ймовірнішими у дітей та літніх пацієнтів:

тривожність
збудження
дратівливість
агресія
раптовий гнів
кошмари
галюцинації
порушення особистості
порушення поведінки
хибні переконання.

У рідкісних випадках пацієнти відчувають біль, запалення шкіри або висип у місці ін’єкції. У такому разі необхідно негайно повідомити лікаря.
Повідомлення про побічні ефекти
Якщо виникнуть будь-які небажані симптоми, у тому числі такі, що не зазначені в цій інструкції, слід повідомити лікареві або фармацевту. Побічні ефекти можна повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу побічних ефектів лікарських засобів Управління реєстрації лікарських засобів, медичних виробів та біоцидних продуктів
Al. Jerozolimskie 181C
02-222 Варшава
Тел.: + 48 22 49 21 301
Факс: + 48 22 49 21 309
Вебсайт: https://smz.ezdrowie.gov.pl
Побічні ефекти також можна повідомляти суб’єкту, відповідальному за реєстрацію.
Завдяки повідомленням про побічні ефекти можна зібрати додаткову інформацію щодо безпеки застосування препарату.

5. Як зберігати ліки Лорабекс

Ліки потрібно зберігати в недоступному для дітей місці, яке не підпадає під дію прямих сонячних променів.
Зберігати та перевозити у охолодженому стані (2ºC–8ºC). Зберігати в оригінальній упаковці для захисту від світла. Хімічна та фізична стабільність ліків після розведення підтверджена протягом однієї години при температурі 2ºC–8ºC. З мікробіологічного погляду, якщо метод відкриття/розводіння не виключає ризику мікробіологічного забруднення, ліки слід використовувати негайно. Якщо ліки не було використано одразу, відповідальність за час і умови зберігання під час застосування несе користувач.
Не застосовувати ці ліки після закінчення терміну придатності, зазначеного на етикетці та упаковці після напису: EXP.
Термін придатності вказує на останній день зазначеного місяця.
Напис на упаковці після скорочення EXP означає термін придатності, а після скорочення Lot — номер серії.
Ліки не слід викидати у каналізацію чи побутові сміттєві контейнери. Необхідно запитати у фармацевта, як позбутися ліків, які більше не використовуються. Такий підхід допоможе захистити навколишнє середовище.

6. Вміст упаковки та інша інформація

Що містить лікарський засіб Лорабекс

Діючою речовиною лікарського засобу є лоразепам. Кожен мл розчину містить 4 мг лоразепаму.
Інші складові: пропіленгліколь (Е1520), макрогол 400, бензиловий спирт.

Як виглядає лікарський засіб Лорабекс і що містить упаковка
Прозорий, безбарвний або майже безбарвний розчин без видимих частинок.
Лікарський засіб Лорабекс упаковується в ампули з безбарвного скла типу I місткістю 2 мл. Кожна
ампула містить 1 мл розчину.
Ампули розміщуються на пластинах з ПВХ, запаяних прозорою плівкою з ПЕ, і упаковуються в картонну коробку разом з інструкцією.
Лікарський засіб Лорабекс упаковується по 5 або 10 ампул по 1 мл розчину.
Не всі розміри упаковок можуть бути в обігу.
Відповідальний суб’єкт
Фармацевтичні підприємства POLPHARMA S.A.
вул. Пельплинська 19, 83-200 Старогард-Ґданський
тел. + 48 22 364 61 01
Виробник
Medochemie Ltd
48 Iapetou Street, Agios Athanassios Industrial Area
4101 Agios Athanassios, Limassol
Кіпр

Інформація, призначена виключно для медичного фахового персоналу:

Дозування та спосіб застосування
Дозування:
Дозування та тривалість лікування необхідно визначати індивідуально для кожного пацієнта.
Слід застосовувати найнижчу ефективну дозу за найкоротший можливий час. Ризик синдрому відміни та явища «відскоку» є вищим після раптової відміни препарату; тому у всіх пацієнтів препарат слід відміняти поступово.
Премедикація:
Дорослі: 0,05 мг/кг маси тіла (3,5 мг при середній масі тіла 70 кг). Препарат вводять внутрішньовенно за 30–45 хвилин до операції, седативний ефект виникає через 5–10 хвилин, втрата свідомості — максимум через 30–45 хвилин.
Препарат вводять внутрішньом’язово за 1–1,5 години до операції, седативний ефект виникає через 30–45 хвилин, втрата свідомості — максимум через 60–90 хвилин.
Діти та молодь: Препарат Лорабекс не можна застосовувати дітям віком до 12 років.
Гострий стан тривожності:
Дорослі: 0,025–0,03 мг/кг маси тіла (1,75–2,1 мг при середній масі тіла 70 кг). Повторювати кожні 6 годин.
Діти та молодь: Препарат Лорабекс не можна застосовувати дітям віком до 12 років.
Стан епілептичного статусу:
Дорослі: 4 мг внутрішньовенно.
Діти та молодь ( віком від 1 місяця і старші ): 0,1 мг/кг маси тіла внутрішньовенно. Максимально 4 мг на дозу.
У зв’язку з потенційним ризиком токсичності, пов’язаною з кумуляцією допоміжних речовин, не слід повторювати максимальну дозу лікарського засобу Лорабекс протягом 24 годин у дітей віком до 5 років.
У разі епілептичного статусу препарат Лорабекс не застосовують новонародженим.
Якщо напади тривають протягом наступних 10–15 хвилин, дозу можна повторити, але не більше ніж 2 дози. Не перевищувати 4 мг на дозу.
Пацієнти літнього віку та ослаблені пацієнти: Пацієнти літнього віку та ослаблені можуть реагувати на менші дози, і половина рекомендованої дози для дорослих може бути достатньою.
Пацієнти з порушеннями функції нирок або печінки
Менші дози можуть бути достатніми у пацієнтів із порушеннями функції нирок або з легкою до помірної недостатністю функції печінки. Застосування у пацієнтів із тяжкою недостатністю функції печінки є протипоказаним.
Пацієнти літнього віку та ослаблені
У пацієнтів літнього віку та ослаблених слід зменшити початкову дозу приблизно на 50% та коригувати дозу відповідно до потреб і толерантності пацієнта.
Спосіб введення
Препарат Лорабекс можна вводити внутрішньовенно або внутрішньом’язово, проте переважається внутрішньовенний шлях.
Слід дотримуватися обережності під час введення препарату, щоб уникнути внутрішньоартеріального введення або введення в малі вени.
Всмоктування з місця ін’єкції значно повільніше при внутрішньом’язовому введенні, а подібну швидкість дії можна досягти при пероральному застосуванні таблеток з лоразепамом.
Препарат Лорабекс не слід застосовувати тривалий час.
Підготовка ін’єкції
Внутрішньом’язове введення:
Для полегшення внутрішньом’язового введення рекомендується розчинити препарат Лорабекс у співвідношенні 1:1 0,9% розчином натрію хлориду, 5% розчином глюкози або водою для ін’єкцій.
Внутрішньовенне введення:
У разі внутрішньовенного введення препарат Лорабекс завжди слід розчинити 0,9% розчином натрію хлориду, 5% розчином глюкози або водою для ін’єкцій у співвідношенні 1:1.
Препарат Лорабекс доступний у вигляді 1 мл розчину в 2 мл ампулі для полегшення розведення.
Препарат Лорабекс не слід змішувати з іншими лікарськими засобами в одній шприці.
Несумісність у фармацевтиці
У зв’язку з відсутністю даних щодо сумісності цей препарат не можна змішувати з іншими лікарськими засобами, крім тих, що зазначені в розділі «Дозування та спосіб застосування».
Термін придатності
До відкриття: 18 місяців.
Після відкриття: використовувати одразу після відкриття.
Особливі заходи безпеки під час зберігання
Зберігати та перевозити в охолодженому стані (2ºC–8ºC).
Зберігати в оригінальній упаковці для захисту від світла.
Особливі заходи безпеки щодо утилізації та підготовки препарату до застосування
Препарат Лорабекс не слід змішувати з іншими лікарськими засобами в одній шприці. Не застосовувати, якщо розчин змінив колір або з’явився осад (див. «Дозування та спосіб застосування»).
Без спеціальних вимог щодо утилізації.
Усі невикористані залишки препарату або його відходи слід утилізувати відповідно до місцевих правил.