Лізиноприлатіо 20

Інструкція, що входить до упаковки: інформація для пацієнта

Увага! Зберігайте інструкцію! Інформація на первинній упаковці іноземною мовою.
Лізиноприлатіо 20 (Lisinopril-ratiopharm 20 mg Tabletten)
20 мг, таблетки
Lisinoprilum
Лізиноприлатіо 20 та Lisinopril-ratiopharm 20 mg Tabletten — це різні комерційні назви одного й того самого лікувального засобу.
Необхідно уважно ознайомитися з вмістом інструкції перед застосуванням препарату, оскільки вона містить важливу інформацію для пацієнта.

• Зберігайте цю інструкцію, щоб у разі потреби мати змогу знову її прочитати.
• Звертайтеся до лікаря або фармацевта у разі виникнення будь-яких сумнівів.
• Цей препарат призначено виключно конкретній особі. Не передавайте його іншим особам. Препарат може їм нашкодити, навіть якщо симптоми їхнього захворювання такі самі.
• Якщо виникнуть будь-які побічні реакції, у тому числі можливі побічні реакції, не зазначені в інструкції, повідомте про це лікареві або фармацевту. Див. розділ 4.

НЕ ЗАСТОСОВУВАТИ У ВАГІТНИХ ЖІНОК
Зміст інструкції

1. Що таке препарат Лізиноприлатіо 20 і для чого його застосовують
2. Важлива інформація перед застосуванням препарату Лізиноприлатіо 20
3. Як застосовувати препарат Лізиноприлатіо 20
4. Можливі побічні реакції
5. Як зберігати препарат Лізиноприлатіо 20
6. Вміст упаковки та інша інформація

1. Що таке препарат Лізиноприлатіо 20 і для чого його застосовують

Препарат Лізиноприлатіо 20 містить лізиноприл (так званий інгібітор ангіотензинперетворюючого ферменту — АПФ), який пригнічує активність ферменту, що перетворює ангіотензин І на ангіотензин ІІ, який викликає звуження судин і підвищує артеріальний тиск.
Пригнічення ангіотензинперетворюючого ферменту призводить до зниження концентрації ангіотензину ІІ у плазмі крові, зменшення секреції альдостерону, зниження артеріального тиску у пацієнтів із артеріальною гіпертензією та зменшення симптомів серцевої недостатності. Лізиноприл, прийнятий перорально, всмоктується приблизно на 25%, наявність їжі не впливає на всмоктування препарату. Максимальна концентрація у сироватці крові досягається через 6–8 годин. Період напіввиведення препарату становить приблизно 12 годин. Тривале застосування терапевтичних доз препарату Лізиноприлатіо 20 не призводить до його кумуляції у плазмі крові. У організмі препарат не піддається метаболічним перетворенням, виводиться з сечею у незміненому вигляді.
Препарат Лізиноприлатіо 20 застосовують для:

• лікування первинної та судинно-ниркової гіпертензії у монотерапії (як єдиний препарат) або у поєднанні з іншими гіпотензивними засобами
• лікування серцевої недостатності у монотерапії або у поєднанні з діуретиками та у певних випадках — з препаратами наперстянки
• лікування гемодинамічно стабільних пацієнтів на ранній (24 год) стадії інфаркту міокарда з метою запобігання розвитку дисфункції лівого шлуночка та серцевої недостатності
• лікування пацієнтів із гіпертензією та цукровим діабетом 2-го типу та супутніми ураженнями нирок із мікроальбумінурією.

2. Важливі відомості перед застосуванням ліку Лізиноприлатіо 20

Коли не застосовувати лік Лізиноприлатіо 20:

• якщо пацієнт має алергію на лізиноприл або будь-який інший компонент цього ліку (перелічені в пункті 6),
• якщо колись виникав стан, що називається ангіоневротичним набряком, спричинений попереднім лікуванням інгібітором ангіотензинперетворюючого ферменту, який проявляється набряком обличчя, губ, язика та (або) горла, утрудненням ковтання, дихання (відчуття задухи);
• у разі наявності вродженого або ідіопатичного (самостійного) ангіоневротичного набряку,
• у жінок вагітних або годуючих грудьми;
• якщо пацієнт має цукровий діабет або порушення функції нирок і лікується ліком, що знижує артеріальний тиск і містить альіскерин,
• якщо пацієнт приймає лік, що містить інгібітор непрілізину (наприклад, сакубітріл). Не слід застосовувати лік Лізиноприлатіо 20 протягом 36 годин до або після застосування ліку сакубітріл + валсартан, що містить інгібітор непрілізину.

Попередження та заходи обережності
Перед початком застосування Лізиноприлатіо 20 слід обговорити це з лікарем, фармацевтом.
Лік Лізиноприлатіо 20 слід приймати в дозах, призначених лікарем, протягом усього періоду лікування,
навіть якщо цей період буде дуже довгим.
Не слід самостійно, без рекомендацій лікаря, змінювати дози або спосіб прийому ліку,
особливо у разі підвищеного ризику виникнення порушень функції нирок або у
пацієнтів із серцевою недостатністю.
Слід повідомити лікаря, якщо пацієнт приймає будь-який із наступних ліків, що застосовуються
для лікування артеріальної гіпертензії:

• антагоніст рецептора ангіотензину II (АІІРА), відомий також як сартан — наприклад, валсартан, телмісартан, ірбесартан, особливо якщо пацієнт має порушення функції нирок, пов’язані з цукровим діабетом,
• альіскерин.

Лікар може рекомендувати регулярний контроль функції нирок, артеріального тиску та концентрації
електролітів (наприклад, калію) у крові.
Див. також підрозділ «Коли не застосовувати лік Лізиноприлатіо 20».
Слід повідомити лікаря про прийом інших ліків, включаючи ті, що доступні без рецепта.
Слід повідомити лікаря, зокрема, про прийом цукрознижувальних засобів — пероральних або
інсуліну, солей літію (які застосовуються, зокрема, для лікування депресії), солей золота (які застосовуються для лікування
особливого виду болю або запалення суглобів).
Через підвищений ризик виникнення гіпотензії, що проявляється, наприклад, запамороченням,
порушенням зору, втратою свідомості, слід перед застосуванням ліку Лізиноприлатіо 20 повідомити
лікареві про прийом діуретиків.
Також слід повідомити лікареві про будь-які незручності або порушення, зокрема
ураження нирок, блювоту та діарею, застосування діалізу або безсольової дієти, або інших ліків,
що можуть підвищувати концентрацію калію в сироватці (наприклад, ліків, що містять триметоприм).
Слід повідомити лікареві про будь-які колишні реакції гіперчутливості
(алергічні), особливо якщо вони проявлялися набряком обличчя, губ, язика та (або) горла,
утрудненням дихання або ковтання.
У разі виникнення гіпотензії, що проявляється, наприклад, порушенням зору, запамороченням,
втратою свідомості, слід лягти з піднятими ногами. Якщо симптоми не зникнуть через кілька хвилин,
слід зв’язатися з лікарем.
Слід дотримуватися обережності під час застосування під час терапії ліком Лізиноприлатіо 20 препаратів, що містять
калій (включаючи дієтичні добавки), а також калійзберігаючих діуретиків.
У пацієнтів із ішемічною хворобою серця або значним звуженням артерій, що постачають мозок,
надмірне зниження артеріального тиску може призвести до інфаркту міокарда або ішемії мозку.
Під час прийому ліку Лізиноприлатіо 20 або іншого ліку з групи інгібіторів АПФ може виникнути ангіоневротичний набряк [набряк обличчя, кінцівок, губ, язика, голосової зв’язки та (або) горла]. У такому випадку
слід негайно припинити прийом ліку та проконсультуватися з лікарем.
У пацієнтів, що приймають інгібітори АПФ і піддаються діалізу з використанням діалізних мембран
з високою проникністю (high–flux), може виникнути псевдоанапілактична реакція. Перед
процедурою діалізу слід повідомити лікареві про прийом лізиноприлу. Аналогічні реакції
виникали під час аферезу ліпопротеїнів низької щільності з використанням декстрансульфату.
Цей метод не слід застосовувати у пацієнтів, що приймають інгібітори АПФ.
У пацієнтів, що приймають лізиноприл і проходять десенсибілізацію до отрути комах-перетинчастокрилих, може
виникнути загрожуюча життю псевдоанапілактична реакція. Лікар порадить припинити прийом ліку на час
десенсибілізації або відмовитися від процедури десенсибілізації.
Слід повідомити лікареві про прийом ліку Лізиноприлатіо 20 перед загальним наркозом під час
хірургічних операцій.
На початку лікування ліком Лізиноприлатіо 20 може виникнути надмірне зниження артеріального тиску, що зникає під час подальшого лікування, і проявляється відчуттям надмірної втоми
та запаморочення. У разі виникнення таких симптомів слід лягти з піднятими
ногами, а якщо симптоми не зникнуть через кілька хвилин, зв’язатися з лікарем.
З метою оцінки ефективності лікування та підбору найменшої ефективної дози лікар може рекомендувати
регулярно вимірювати артеріальний тиск, особливо на початку лікування та після
зміни дози ліку.
Лікар може рекомендувати регулярний контроль концентрації електролітів у сироватці, особливо у пацієнтів із
підвищеним ризиком виникнення ниркової недостатності або тих, що приймають калійзберігаючі діуретики.
У разі виникнення симптомів, таких як: гарячка, збільшення лімфатичних вузлів, запалення
мигдаликів, кровотеча з носа, ясен, або надмірна схильність до утворення підшкірних крововиливів, слід якнайшвидше зв’язатися з лікарем, оскільки вони можуть бути пов’язані
з надмірним зниженням кількості білих кров’яних клітин або тромбоцитів.
Слід повідомити лікареві про прийом ліку, що містить інгібітор непрілізину (наприклад,
сакубітріл).
Слід повідомити лікареві про прийом ліку, що містить вілдагліптин.
Діти та підлітки
Досвід щодо ефективності та безпеки застосування лізиноприлу для лікування
артеріальної гіпертензії у дітей віком старше 6 років є обмеженим, досвіду застосування лізиноприлу при інших показаннях, ніж артеріальна гіпертензія, немає. Не рекомендується застосовувати
лізиноприл у дітей при інших показаннях, ніж артеріальна гіпертензія.
Не рекомендується застосовувати лізиноприл у дітей віком до 6 років або у дітей із тяжким
порушенням функції нирок.
Лізиноприлатіо 20 та інші ліки
Зазвичай лік Лізиноприлатіо 20 можна приймати разом з іншими ліками. Проте слід повідомити
лікареві або фармацевту про всі ліки, які пацієнт зараз приймає або приймав нещодавно,
а також про ліки, які пацієнт планує приймати, оскільки деякі ліки можуть впливати на дію
інших.
Лікар може рекомендувати зміну дози та (або) застосувати інші заходи обережності:

• якщо пацієнт приймає антагоніст рецептора ангіотензину II (АІІРА) або альіскерин (див. також підрозділи «Коли не застосовувати лік Лізиноприлатіо 20» та «Коли дотримуватися особливої обережності під час застосування ліку Лізиноприлатіо 20»).

Для призначення відповідної дози ліку Лізиноприлатіо 20 особливо важливо, щоб лікар знав про
прийом: інших ліків, що знижують артеріальний тиск, діуретиків (сечогінних засобів),
препаратів, що містять калій (включаючи замінники кухонної солі), або інших ліків, що можуть
підвищувати концентрацію калію в сироватці (наприклад, ліків, що містять триметоприм), ліків, що застосовуються для лікування цукрового діабету (включаючи пероральні цукрознижувальні або інсулін), літію (лік,
що застосовується для лікування певних видів депресії), а також деяких ліків, що застосовуються для лікування
болю та захворювань суглобів. Слід повідомити лікареві про прийом інгібітора mTOR (наприклад,
темсіролімусу, силолімусу, еверолімусу) або ліку, що містить інгібітор непрілізину (наприклад,
сакубітріл) або вілдагліптин (цукрознижувальний лік), оскільки одночасне застосування з ліком
Лізиноприлатіо 20 може підвищувати ризик виникнення алергічної реакції, що називається ангіоневротичним набряком.
Лік Лізиноприлатіо 20, що застосовується разом з діуретиками, може посилювати дію, що знижує артеріальний тиск.
Індометацин та інші нестероїдні протизапальні засоби (наприклад, ацетилсаліцилова кислота) послаблюють
протигіпертензивну дію ліку Лізиноприлатіо 20.
Одночасне застосування ліку Лізиноприлатіо 20 та солей літію може призвести до зниження виведення літію.
Лікар порадить регулярно перевіряти концентрацію літію в сироватці та, за необхідності, порадить менші дози
літію.
Одночасне приймання добавок калію, замінників кухонної солі, що містять калій, або калійзберігаючих діуретиків (спіронолактон, еплеренон, амілорид, тріамтерен) може призвести до гіперкаліємії (підвищення концентрації калію в сироватці).
Вагітність та годування грудьми
Якщо пацієнтка вагітна або годує грудьми, підозрює, що може бути вагітною, або планує завагітніти,
їй слід проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього ліку.
Вагітність
Не слід застосовувати лік Лізиноприлатіо 20 у жінок під час вагітності.
Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту, зокрема лізиноприл, можуть спричинити ушкодження або смерть
плода у разі їх прийому у другому або третьому триместрі вагітності (тобто з четвертого
місяця вагітності до пологів). Якщо під час лікування виявиться, що жінка вагітна, слід припинити
прийом ліку, зв’язатися з лікарем і, відповідно до рекомендацій лікаря, змінити спосіб лікування.
Жінка, яка вагітна або планує мати дитину, повинна повідомити про це лікареві перед початком
застосування ліку Лізиноприлатіо 20.
Жінки репродуктивного віку, що приймають лізиноприл, повинні використовувати ефективний засіб контрацепції.
Годування грудьми
Невідомо, чи проникає лізиноприл у грудне молоко. У разі годування грудьми або
планування годування грудьми слід обговорити це з лікарем.
Керування транспортними засобами та обслуговування машин
Індивідуальна реакція на лік у різних осіб може бути різною. Деякі побічні ефекти,
про які повідомляли під час застосування лізиноприлу, можуть впливати на здатність керування
транспортними засобами або обслуговування машин (див. пункт 4).
Лік Лізиноприлатіо 20 містить натрій
Лік містить менше 1 ммоль (23 мг) натрію на таблетку, тобто лік вважається «безнатрієвим».

3. Як застосовувати лікарський засіб Лізиноприлатіо 20

Цей лікарський засіб слід завжди застосовувати відповідно до призначень лікаря. У разі виникнення сумнівів слід звернутися
до лікаря або фармацевта.
Оскільки харчові продукти не впливають на всмоктування лізиноприлу з таблеток, приймати препарат можна
незалежно від прийому їжі.
Лізиноприл слід застосовувати один раз на добу, щодня о тій самій порі.
Первинна артеріальна гіпертензія
Початкова рекомендована доза для пацієнтів з первинною артеріальною гіпертензією становить 10 мг на добу.
Зазвичай ефективна підтримувальна доза становить 20 мг на добу. Максимальна одноразова
добова доза становить 80 мг. Пацієнтам, які отримують діуретики, лікар зазвичай рекомендує
відмінити або зменшити дозу діуретика за 2–3 дні до початку лікування препаратом Лізиноприлатіо 20. Рекомендована початкова доза становить 5 мг.
Вазоренальна гіпертензія
У деяких пацієнтів із вазоренальною гіпертензією, особливо з двобічним стенозом ниркових артерій або стенозом артерії, що забезпечує єдину нирку, початкова доза становить 2,5 мг або 5 мг на добу. Лікар може потім рекомендувати більшу дозу препарату.
Серцева недостатність
Пацієнтам із серцевою недостатністю початкова одноразова добова доза, яку приймають вранці, становить
2,5 мг. Підтримувальні добові дози зазвичай становлять від 5 мг до 20 мг.
У разі коли неможливо відмінити діуретики, у дегідратованих пацієнтів, з дефіцитом натрію, а також у пацієнтів із нирковою недостатністю лікар повинен рекомендувати меншу дозу
лізиноприлу, адаптовану до ступеня ниркової недостатності (кліренсу креатиніну).
Гостра фаза інфаркту міокарда
У гострій фазі інфаркту міокарда у гемодинамічно стабільних пацієнтів (у яких не розвинувся кардіогенний шок), протягом 24 годин після розвитку інфаркту лікар повинен рекомендувати першу
дозу препарату 5 мг. Через наступні 24 години слід прийняти таку саму дозу (5 мг), а через
48 годин після початку інфаркту — дозу 10 мг лізиноприлу. Потім слід продовжувати
приймати препарат в одноразовій добовій дозі 10 мг протягом 6 тижнів. Якщо немає протипоказань, лікар також рекомендує приймати інші засоби, які зазвичай застосовуються при лікуванні інфаркту міокарда (протизгортні, антиагрегантні та бета-адреноблокатори).
Пацієнти з низьким систолічним тиском крові (≤ 120 мм рт. ст.) на початку лікування та протягом наступних трьох днів повинні приймати меншу дозу — 2,5 мг лізиноприлу на добу. У разі виникнення артеріальної гіпотензії (систолічний тиск нижче 100 мм рт. ст.) лікар може рекомендувати
зменшити підтримувальну дозу до 5 мг або 2,5 мг. Якщо виникне тривала гіпотензія
(систолічний тиск нижче 90 мм рт. ст. протягом більше 1 години), лікар повинен рекомендувати
відміну препарату Лізиноприлатіо 20.
Цукровий нефроз
У пацієнтів із гіпертензією та цукровим діабетом 2 типу (інсуліннезалежним) зазвичай одноразова початкова доза препарату Лізиноприлатіо 20 становить 10 мг, а підтримувальну добову дозу слід встановити таким чином, щоб знизити діастолічний тиск крові у сидячому положенні до значень, які рекомендуються для цих пацієнтів.
Ниркова недостатність
У пацієнтів із порушенням функції нирок дозування слід коригувати відповідно до ступеня порушень на основі показників кліренсу креатиніну, використовуючи нижче наведену таблицю

Потім лікар зазвичай рекомендує поступове збільшення дози. Максимальна одноразова добова доза лізиноприлу становить 40 мг.
Застосування у дітей віком від 6 до 16 років з артеріальною гіпертензією
Лікар визначить дозу, відповідну для дитини. Вона залежить від маси тіла.
Для дітей із масою тіла від 20 до < 50 кг рекомендована початкова доза становить 2,5 мг один раз на добу.
Для дітей із масою тіла ≥ 50 кг рекомендована початкова доза становить 5 мг один раз на добу.
Застосування більшої, ніж рекомендована, дози лікарського засобу Лізиноприлатіо 20
У разі прийому надмірної дози лікарського засобу Лізиноприлатіо 20 пацієнт повинен негайно звернутися до лікаря. Необхідне медичне спостереження. Найімовірнішим симптомом передозування є надмірне зниження артеріального тиску та пов’язані з цим запаморочення.
Пропуск застосування лікарського засобу Лізиноприлатіо 20
Ліки слід приймати в дозі, призначеній лікарем.
У разі пропуску прийому ліків у звичайний час не слід приймати додаткову дозу.
Наступного дня слід повернутися до регулярного застосування ліків у дозі, рекомендованій лікарем.

4. Можливі побічні ефекти

Як і будь-який лікарський засіб, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча вони не виникають у кожного.
Лізиноприлат загалом добре переноситься. Найчастіші побічні ефекти — це запаморочення, головний біль, діарея, блювота, порушення функції нирок, кашель та запаморочення, пов’язані з раптовим зниженням артеріального тиску під час швидкого піднімання (ортостатичні симптоми).
Інші побічні ефекти, що трапляються не дуже часто: інфаркт міокарда або інсульт, ймовірно вторинні до надмірного зниження тиску у пацієнтів із високим ризиком, відчуття сильного серцебиття (серцебиття), прискорене серцебиття (тахікардія), зниження кровотоку в пальцях рук і ніг, що проявляється зміною їх кольору, якому супроводжують відчуття холоду або оніміння (синдром Рейно), запалення слизової оболонки носа, біль у животі, нездужання, нудота, висипання, свербіж, втрата сил (слабкість), порушення настрою, порушення сну, поколювання, відчуття щипання, відчуття колючості або печіння (парестезія), імпотенція, втому, запаморочення, порушення смаку, підвищення концентрації сечовини в крові, підвищення концентрації креатиніну в сироватці, підвищення активності печінкових ферментів, підвищення рівня калію в крові (гіперкаліємія).
Інші побічні ефекти, що трапляються рідко: зниження концентрації гемоглобіну, зниження кількості червоних кров’яних тілець (зниження гематокриту), дезорієнтація, сухість слизової оболонки ротової порожнини, гіперчутливість/ангіоневротичний набряк (набряк обличчя, кінцівок, губ, язика, голосової щілини та (або) гортані), кропив’янка, випадання волосся (алопеція), підвищений рівень сечовини, креатиніну та інших азотовмісних кінцевих продуктів метаболізму білків і амінокислот у крові (сечовина), гостра ниркова недостатність, гінекомастія, підвищення концентрації білірубіну в сироватці, низький рівень калію в крові (гіпонатріємія).
Інші побічні ефекти можуть виникати дуже рідко, і деякі з них можуть бути тяжкими.
Приклади таких побічних ефектів: жовтяниця шкіри та (або) очей (жовтяниця), олігурія або анурія та сильний біль у животі. Інші побічні ефекти, що трапляються дуже рідко: пригнічення функції кісткового мозку, анемія, низька кількість тромбоцитів (тромбоцитопенія), зниження загальної кількості білих кров’яних тілець (лейкопенія), низька кількість одного з видів білих кров’яних тілець — нейтрофілів (нейтропенія), значне зниження кількості одного з видів білих кров’яних тілець — гранулоцитів (агранулоцитоз), гемолітична анемія, збільшення лімфатичних вузлів (лімфаденопатія), аутоімунне захворювання, низький рівень цукру в крові (гіпоглікемія), звуження дихальних шляхів (бронхоспазм), синусит, панкреатит, набряк стінки кишки (ангіоневротичний набряк кишки), запалення печінки (гепатоцелюлярне або холестатичне), печінкова недостатність, підвищена пітливість, утворення пухирів на шкірі та слизових оболонках (бульозний дерматоз), утворення пухирів та відшарування епідермісу (токсичний епідермальний некроліз), синдром Стівенса-Джонсона, еритема мультиформна.
Також повідомлялися такі побічні ефекти, але частота їх виникнення не може бути визначена на підставі наявних даних (частота невідома): підв’язковий артрит, зниження лібідо, депресія, сонливість, інсульт, запаморочення, стенокардія, порушення серцевого ритму, відчуття задухи, інфільтрати в легенях, ларингіт, бронхіт, набряк слизової оболонки носа, біль у горлі, анорексія, запор, метеоризм, світлочутливість, псевдолімфома шкіри, інфекція сечових шляхів, біль у грудній клітці, почервоніння, синдром неправильного виділення антидіуретичного гормону (SIADH), нечітке бачення, біль у спині, біль у суглобах, судоми м’язів та біль у плечі.
Повідомлялося про синдром, що включає один або більше з таких симптомів: лихоманку, васкуліт, біль у м’язах, біль або запалення суглобів, позитивний титр антинуклеарних антитіл (ANA), підвищення швидкості оседання еритроцитів (ШОЕ), еозинофілію та лейкоцитоз, висипання, світлочутливість або інші шкірні симптоми.
Щодо додаткової інформації про побічні ефекти слід звертатися до лікаря або фармацевта.
Якщо виникнуть будь-які побічні ефекти або тривожні симптоми, необхідно повідомити про це лікаря або фармацевта.
Слід припинити прийом препарату Лізиноприлатіо 20 і негайно звернутися до лікаря у будь-якому з таких випадків:

• якщо виникне набряк обличчя, губ, язика, голосової щілини та (або) гортані, що може спричиняти труднощі з диханням або ковтанням
• якщо виникне набряк рук, щиколоток або стоп
• якщо виникне кропив’янка

Після прийому першої дози препарату може виникнути більше зниження артеріального тиску, ніж після наступних доз. Це може проявлятися запамороченням або втратою свідомості. Якщо це відбувається, пацієнт повинен лягти. У разі сумнівів слід звернутися до лікаря.
Повідомлення про побічні ефекти
Якщо виникнуть будь-які побічні ефекти, у тому числі ті, що не зазначені в інструкції, слід повідомити про це лікаря або фармацевта. Побічні ефекти можна повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу побічних ефектів лікарських засобів Уряду реєстрації лікарських засобів, медичних виробів та біоцидних продуктів, Al. Jerozolimskie 181C, 02-222 Варшава, тел.: + 48 22 49 21 301, факс: + 48 22 49 21 309; веб-сайт: https://smz.ezdrowie.gov.pl.
Завдяки повідомленню про побічні ефекти можна буде зібрати більше інформації щодо безпеки застосування препарату.

5. Як зберігати ліки Лізиноприлатіо 20

Ліки слід зберігати у місці, недоступному для дітей.
Не зберігати при температурі вище 25 °C.
Не застосовувати ці ліки після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці. Термін
придатності вказує на останній день зазначеного місяця.
Переклад деяких відомостей, наведених на первинній упаковці:
Ch.-B. und verwendbar bis: siehe Prägung – Номер серії та термін придатності: див. тиснення
Не викидайте ліки у каналізацію або побутові сміттєві контейнери. Запитайте у фармацевта, як утилізувати ліки, які ви більше не використовуєте. Такий підхід допоможе захистити навколишнє середовище.

6. Вміст упаковки та інша інформація

Що містить лікарський засіб Лізиноприлатіо 20

• Діючою речовиною лікарського засобу є лізиноприл (у формі лізиноприлу двогідрату). Кожна таблетка містить 20 мг лізиноприлу.
• Інші складові лікарського засобу: манітол, кальцію гідрофосфат двогідрат, крохмаль кукурудзяний желатинований, натрію кроскармелоза, магнію стеарат, заліза(III) оксид, заліза(II, III) оксид, заліза(III) гідроксид.

Як виглядає лікарський засіб Лізиноприлатіо 20 і що містить упаковка
Рожеві, круглі таблетки, з двостороннім опуклим виглядом, з подільним риском на одній стороні.
Упаковки: 30 шт.
Для отримання докладнішої інформації слід звертатися до суб’єкта,
відповідального або паралельного імпортера.
Відповідальний суб’єкт у Німеччині, країні експорту:
ratiopharm GmbH
Graf-Arco-Str. 3
89079 Ulm, Німеччина
Виробник:
Merckle GmbH
Ludwig-Merckle-Str. 3
89143 Blaubeuren, Німеччина
Паралельний імпортер:
InPharm Sp. z o.o.
вул. Strumykowa 28/11
03-138 Варшава
Переупаковано в:
InPharm Sp. z o.o. Services sp. k.
вул. Chełmżyńska 249
04-458 Варшава
Номер дозволу в Німеччині, країні експорту: 43687.03.00
Номер дозволу на паралельний імпорт: 100/20