Інструкція, що входить до упаковки: інформація для пацієнта

ЛісіГЕКСАЛ 5, 5 мг, таблетки
ЛісіГЕКСАЛ 10, 10 мг, таблетки
ЛісіГЕКСАЛ 20, 20 мг, таблетки
Lisinoprilum
Перед застосуванням лікарського засобу необхідно уважно ознайомитися з інструкцією, оскільки вона містить
важливу інформацію для пацієнта.

Зберігайте цю інструкцію, щоб у разі потреби мати можливість знову її прочитати.
Якщо виникнуть будь-які сумніви, зверніться до лікаря або фармацевта.
Цей лікарський засіб призначено строго певній особі. Не передавайте його іншим. Лікарський засіб може нашкодити іншій особі, навіть якщо симптоми її хвороби такі самі.
Якщо у пацієнта виникнуть будь-які небажані ефекти, у тому числі ті, що не вказані в цій інструкції, необхідно повідомити про це лікаря або фармацевта. Див. розділ 4.

Зміст інструкції:

Що таке ЛісіГЕКСАЛ і для чого його застосовують
Важливі відомості перед застосуванням лікарського засобу ЛісіГЕКСАЛ
Як застосовувати ЛісіГЕКСАЛ
Можливі небажані ефекти
Як зберігати ЛісіГЕКСАЛ
Вміст упаковки та інша інформація

1. Що таке ЛісіГЕКСАЛ і для чого його застосовують

ЛісіГЕКСАЛ містить як діючу речовину лізиноприл — лікарський засіб із групи так званих інгібіторів конвертази ангіотензину (ІКАЕ), що знижує артеріальний тиск крові.
Показаннями до застосування лікарського засобу ЛісіГЕКСАЛ є:
первинне та судинно-ниркове артеріальне гіпертензійне захворювання незалежно від ступеня тяжкості;
застійна недостатність серця;
гострий інфаркт міокарда у пацієнтів із стабільною гемодинамікою, без кардіогенного шоку, з артеріальним тиском крові понад 100 мм рт. ст.;
мікроальбумінурія при цукровому діабеті.

2. Важливі відомості перед застосуванням препарату ЛісіГЕКСАЛ

Коли не застосовувати препарат ЛісіГЕКСАЛ
якщо пацієнт має алергію на лізиноприл, на інший інгібітор ангіотензинперетворювального ферменту або на
будь-який з інших компонентів цього препарату (перелічених у розділі 6);
якщо у пацієнта виявлено ангіоневротичний набряк: спадковий або ідіопатичний ангіоневротичний набряк, а також якщо ангіоневротичний набряк виникав у минулому під час лікування
інгібіторами ангіотензинперетворювального ферменту;
якщо пацієнтка вагітна;
якщо у пацієнта цукровий діабет або порушення функції нирок і він приймає лікарський засіб, що знижує артеріальний тиск, який містить аліскірен;
якщо пацієнт приймав або приймає зараз комбінований препарат, що містить сакубітріл і валсартан
(використовується для лікування тривалої (хронічної) серцевої недостатності у дорослих), оскільки
збільшується ризик ангіоневротичного набряку (швидкого набряку підшкірної тканини в області,
такій як горло).
У разі сумнівів, чи стосується якась із зазначених ситуацій пацієнта, слід проконсультуватися з
лікарем або фармацевтом.
Попередження та заходи обережності
Перед початком застосування препарату ЛісіГЕКСАЛ слід обговорити це з лікарем.
Повідомте лікареві, якщо пацієнт приймає будь-який із наступних препаратів, оскільки
ризик ангіоневротичного набряку може збільшитися:
ракекадотрил — препарат, що використовується для лікування діареї;
препарати, що використовуються для профілактики відторгнення трансплантата та лікування раку
(наприклад, темсиролімус, силорімус, еверолімус);
вілдагліптин — препарат, що використовується для лікування цукрового діабету.
Повідомте лікареві, якщо пацієнт приймає будь-який із наступних препаратів, що використовуються
для лікування підвищеного артеріального тиску:
антагоніст рецепторів ангіотензину ІІ (АІІРА), так званий «сартан» — наприклад, валсартан, телмісартан,
ірбесартан, особливо якщо у пацієнта є порушення функції нирок, пов’язані з цукровим діабетом,
аліскірен.
Лікар може рекомендувати регулярний контроль функції нирок, артеріального тиску та концентрації
електролітів (наприклад, калію) у крові.
Див. також підрозділ «Коли не застосовувати препарат ЛісіГЕКСАЛ».
Ангіоневротичний набряк
Необхідно негайно повідомити лікаря, якщо у пацієнта виникнуть:
набряк шкіри та (або) слизових оболонок; набряк обличчя, губ, горла, язика або голосової щілини; труднощі
з диханням або ковтанням; свербіж або висип.
Набряк язика, горла або голосової щілини може призвести до закупорки дихальних шляхів. У такому
випадку необхідне негайне лікування.
У пацієнтів, у яких у минулому вже виникали описані симптоми, ризик їх повторного
виникнення є вищим.
У пацієнтів чорної раси частота виникнення ангіоневротичного набряку після застосування препаратів
групи інгібіторів АПФ є вищою, ніж у пацієнтів інших рас.
Ризик ангіоневротичного набряку також збільшується у пацієнтів, які одночасно приймають
препарати групи так званих інгібіторів кінази mTOR, такі як силорімус, еверолімус, темсиролімус
(використовуються для профілактики відторгнення трансплантата або лікування пухлин) або
тканий активатор плазміногену, див. також розділ «ЛісіГЕКСАЛ та інші ліки».
Гіпотензія
Надмірне зниження артеріального тиску може виникнути у таких пацієнтів:

які дотримуються дієти з обмеженням солі;
які перебувають на діалізі;
з діареєю або блювотою;
які приймають діуретики;
з серцевою недостатністю та нирковою недостатністю (або без ниркової недостатності).

Слід повідомити лікареві, якщо:

у пацієнта виявлено ішемічну хворобу серця або хворобу судин мозку;
пацієнт має бути підданий хірургічному втручанню під загальним наркозом.

У разі значного зниження артеріального тиску пацієнта слід укласти на спину
та повідомити лікаря про випадок.
Хвороби серця
Слід повідомити лікареві про:

серцеву недостатність;
виявлене звуження клапанів серця в області лівого шлуночка або інше звуження відтоку крові з лівого шлуночка серця.

Порушення функції нирок
Перед початком лікування та під час його тривалості лікар рекомендує контроль функції нирок.
Слід повідомити лікареві, якщо:

у пацієнта виявлено ниркову недостатність;
у пацієнта діагностовано двобічне звуження ниркових артерій або звуження ниркової артерії єдиної нирки;
пацієнт піддається гемодіалізу;
пацієнт приймає діуретики;
пацієнт має порушення функції нирок і отримує антигіпертензивний препарат, що містить аліскірен.

Порушення функції печінки
Якщо під час застосування препарату ЛісіГЕКСАЛ у пацієнта виникне жовтяниця або збільшиться активність
печінкових ферментів, слід припинити застосування препарату та проконсультуватися з лікарем.
Цукровий діабет
У перший місяць застосування препарату ЛісіГЕКСАЛ лікар рекомендує частіше контролювати концентрацію
глюкози у крові та за необхідності скоригувати дози цукрознижувальних препаратів.
Тяжкі реакції гіперчутливості (так звані псевдоанапілактичні реакції)
У зв’язку з ризиком виникнення реакцій гіперчутливості слід повідомити лікареві, якщо:

пацієнт проходить десенсибілізацію проти отрути бджіл або ос;
пацієнт піддається лікуванню, яке має на меті видалення холестерину з крові (так звана ЛДЛ-афереза). Лікар може рекомендувати припинити застосування препарату ЛісіГЕКСАЛ у відповідний час.

Зміни в крові
Під час лікування може виникнути нейтропенія (зниження кількості нейтрофілів)
або агранулоцитоз (зниження кількості або відсутність певного типу білих кров’яних клітин), тромбоцитопенія
та анемія. Лікар може рекомендувати проведення відповідних досліджень крові. Якщо під час застосування
препарату ЛісіГЕКСАЛ виникнуть будь-які симптоми інфекції, слід негайно звернутися
до лікаря.
Кашель
Під час застосування препарату ЛісіГЕКСАЛ може виникнути сухий, наполегливий кашель, який зникає після
припинення лікування. Про виникнення кашлю слід повідомити лікареві.
Підвищення концентрації калію у крові
У зв’язку з можливістю підвищення концентрації калію у крові слід повідомити лікареві, якщо:

у пацієнта виявлено порушення функції нирок;
пацієнт має цукровий діабет;
пацієнт приймає діуретики, що зберігають калій, або препарати, що підвищують концентрацію калію у крові;
пацієнт приймає препарати калію або замінники кухонної солі, що містять калій.

Лікар рекомендує частіше проводити аналізи крові.
Слід повідомити лікареві, якщо:

у пацієнта виявлено колагеноз;
пацієнт отримує імунодепресанти (препарати, що пригнічують імунну відповідь організму), алопуринол (препарат, що використовується для лікування подагри) або прокаїнамід (препарат, що використовується при порушеннях серцевого ритму).

Слід проконсультуватися з лікарем, навіть якщо вищезазначені попередження стосуються ситуацій, що виникали
у минулому.
ЛісіГЕКСАЛ та інші ліки
Слід повідомити лікареві про всі препарати, які пацієнт приймає зараз або приймав нещодавно, а також про ліки, які пацієнт планує приймати.
Препарат ЛісіГЕКСАЛ та інші одночасно застосовувані ліки можуть впливати один на одного та на
виникнення побічних ефектів. Це стосується особливо таких препаратів, як:
діуретики;
індометацин та інші нестероїдні протизапальні препарати (препарати з протизапальною,
знеболювальною та жарознижувальною дією, так звані НПЗП);
кислота ацетилосаліцилова в дозах понад 3 г/добу;
літій (препарат, що використовується для лікування депресії);
препарати золота (використовуються для лікування, зокрема, ревматичних захворювань або псоріазу);
препарати, що використовуються при психічних розладах (анти психотичні препарати);
деякі антидепресанти;
анестетики, що застосовуються під час наркозу;
цукрознижувальні препарати (інсулін та пероральні цукрознижувальні препарати);
симпатоміметики (наприклад, що входять до складу препаратів від застуди та риніту);
інші препарати, що знижують артеріальний тиск і (або) використовуються при захворюваннях серця (наприклад, бета-
адреноблокатори, нітрати, інші вазодилятатори);
алопуринол (препарат, що використовується для лікування подагри);
деякі препарати, що використовуються при порушеннях серцевого ритму (наприклад, прокаїнамід);
препарат групи тканих активаторів плазміногену (препарати, що використовуються у разі ризику
утворення тромбів, що можуть призвести, наприклад, до інсульту або інфаркту міокарда).
Зокрема, слід проконсультуватися з лікарем або фармацевтом, якщо пацієнт зараз приймає,
нещодавно приймав або може приймати будь-який із наступних препаратів:
додатки калію (включаючи замінники кухонної солі), діуретики, що зберігають калій, та інші
препарати, що підвищують концентрацію калію у крові (наприклад, триметоприм та ко-тримоксазол, що є комбінацією
триметоприму та сульфаметоксазолу, використовуються при інфекціях, спричинених бактеріями;
циклоспорин — імунодепресант, що використовується для профілактики відторгнення трансплантата, та гепарин — препарат, що використовується для розрідження крові з метою профілактики тромбів).
Надмірне вживання кухонної солі може послабити антигіпертензивну дію препарату
ЛісіГЕКСАЛ.
Лікар може рекомендувати змінити дозу та (або) застосувати інші заходи обережності:

якщо пацієнт приймає антагоніст рецепторів ангіотензину ІІ (АІІРА) або аліскірен (див. також підрозділи «Коли не застосовувати препарат ЛісіГЕКСАЛ» та «Попередження та заходи обережності»).

У разі сумнівів, чи пацієнт приймає зазначені препарати, слід проконсультуватися з лікарем.
ЛісіГЕКСАЛ та їжа, напої
Препарат можна приймати незалежно від прийому їжі, щодня о тій самій порі. Таблетки слід
проковтнути, запивши відповідною кількістю рідини.
Вагітність та годування грудьми
Якщо пацієнтка вагітна або годує грудьми, підозрює, що може бути вагітною, або планує мати
дитину, їй слід проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього препарату.
Препарат ЛісіГЕКСАЛ не можна застосовувати під час вагітності.
Якщо під час лікування пацієнтка завагітніє, вона повинна припинити застосування препарату та негайно звернутися
до лікаря. Жінкам, які планують вагітність, слід обговорити з лікарем інший метод лікування.
Невідомо, чи активна речовина препарату (лізиноприл) проникає до грудного молока, тому препарат
ЛісіГЕКСАЛ не слід застосовувати під час годування грудьми.
Керування транспортними засобами та робота з механізмами
Під час застосування препарату ЛісіГЕКСАЛ можуть виникати запаморочення або втому, що порушують
здатність керування транспортними засобами, роботи з механізмами або роботи в небезпечних умовах. Це
особливо важливо на початку лікування, після збільшення дози, зміни препарату та одночасного
вживання алкоголю.
Препарат ЛісіГЕКСАЛ містить натрій
Препарат містить менше 1 ммоль (23 мг) натрію в таблетці, тобто препарат вважається «вільним від натрію».

3. Як застосовувати ЛісіГЕКСАЛ

Цей лікарський засіб слід застосовувати відповідно до рекомендацій лікаря. У разі будь-яких сумнівів слід звернутися до лікаря.
Артеріальна гіпертензія
Дозування для пацієнтів, які не приймають діуретики
Початкова доза становить 2,5 мг один раз на добу. Якщо через 2–4 тижні не досягнуто бажаного терапевтичного ефекту, лікар може збільшити дозу. Ефективна добова доза зазвичай становить від 10 до 20 мг. Максимальна доза — 40 мг на добу.
Дозування для пацієнтів, які отримують діуретики
Якщо це можливо, за 2 або 3 дні до початку застосування лікарського засобу ЛісіГЕКСАЛ слід припинити прийом діуретика або зменшити його дозу.
У пацієнтів з артеріальною гіпертензією, у яких перед початком лікування лізиноприлом не можна припинити прийом діуретика, лікар рекомендує застосовувати меншу початкову дозу лізиноприлу (2,5 мг або 5 мг один раз на добу) та уважно контролюватиме стан пацієнта.
Дозуван游戏副本і та підлітків у віці від 6 до 16 років
Рекомендована початкова доза:

2,5 мг один раз на добу для пацієнтів із масою тіла від 20 до <50 кг
5 мг один раз на добу для пацієнтів із масою тіла ≥50 кг.

Лікар визначає дозу індивідуально та може її збільшити до максимальної добової дози, яка становить:

20 мг для пацієнтів із масою тіла від 20 до <50 кг
40 мг для пацієнтів із масою тіла ≥50 кг.

У дітей із порушеннями функції нирок лікар може призначити меншу початкову дозу або подовжити інтервали між дозами.
Застосування лізиноприлу не рекомендується дітям із тяжкими порушеннями функції нирок.
Серцева недостатність
Початкове дозування
Рекомендована початкова доза становить 2,5 мг на добу, і за необхідності лікар може збільшити дозу. У деяких пацієнтів лікар може рекомендувати почати застосування лікарського засобу ЛісіГЕКСАЛ у стаціонарних умовах. Перед початком лікування та під час його проведення лікар рекомендує контролювати артеріальний тиск та функцію нирок.
Підтримувальна доза
Початкову дозу лікар може поступово збільшувати залежно від реакції пацієнта на лікування до досягнення найчастіше застосовуваної підтримувальної дози (від 5 до 20 мг).
Не слід збільшувати наступні дози лікарського засобу ЛісіГЕКСАЛ більше ніж на 10 мг.
Гострий інфаркт міокарда
Лікар може рекомендувати прийом лікарського засобу ЛісіГЕКСАЛ протягом перших 24 годин після появи симптомів інфаркту. Спочатку призначають 5 мг, через 24 години — наступні 5 мг, через 48 годин — 10 мг, а потім — 10 мг один раз на добу. Пацієнтам із систолічним тиском 120 мм рт. ст. або нижчим призначають меншу дозу лізиноприлу — 2,5 мг. Якщо у пацієнта розвинеться артеріальна гіпотензія (систолічний тиск <90 мм рт. ст.), яка триває більше 1 години, лікарський засіб слід припинити.
Тривалість лікування — 6 тижнів. Подовжене лікування може бути необхідним для пацієнтів, у яких прогресують симптоми серцевої недостатності.
Мікроальбумінурія при цукровому діабеті
Початкова доза становить 2,5 мг лізиноприлу на добу.
У хворих із нормальним артеріальним тиском та інсулінозалежним цукровим діабетом зазвичай призначають 10 мг на добу. Лікар може збільшити добову дозу до 20 мг (для досягнення діастолічного тиску <75 мм рт. ст.).
У хворих із артеріальною гіпертензією та інсулінонезалежним цукровим діабетом зазвичай призначають 10 мг на добу. За необхідності лікар може збільшити добову дозу до 20 мг (для досягнення діастолічного тиску <90 мм рт. ст.).
Застосування у пацієнтів із нирковою недостатністю
Пацієнти, які проходять діаліз, можуть отримувати звичайну дозу лікарського засобу ЛісіГЕКСАЛ у дні проведення діалізу. У дні без діалізу лікар визначає дозування залежно від артеріального тиску пацієнта.
Застосування у дітей та підлітків
Застосування лізиноприлу не рекомендується дітям за іншими показаннями, ніж артеріальна гіпертензія. Застосування лізиноприлу не рекомендується дітям віком молодше 6 років або дітям із тяжкими порушеннями функції нирок.
У разі відчуття, що дія лікарського засобу ЛісіГЕКСАЛ є надто сильною або надто слабкою, слід звернутися до лікаря.
Прийом більшої дози лікарського засобу ЛісіГЕКСАЛ, ніж рекомендовано
У разі прийому дози, що перевищує рекомендовану, слід негайно звернутися до лікаря, фармацевта або безпосередньо до лікарні.
Симптомами передозування можуть бути: тяжка артеріальна гіпотензія, електролітні порушення та ниркова недостатність. У разі передозування пацієнт повинен перебувати під суворим спостереженням. Лікувальні заходи залежать від виду та тяжкості симптомів.
Пропущений прийом лікарського засобу ЛісіГЕКСАЛ
Не слід приймати подвійну дозу для відшкодування пропущеної дози.
Припинення застосування лікарського засобу ЛісіГЕКСАЛ
Лікар надасть інформацію щодо тривалості прийому лікарського засобу ЛісіГЕКСАЛ. У жодному разі не слід припиняти лікування передчасно, оскільки симптоми можуть повернутися.
У разі будь-яких подальших сумнівів щодо застосування цього лікарського засобу слід звернутися до лікаря або фармацевта.

4. Можливі побічні ефекти

Як і будь-який лікарський засіб, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча вони не виникають у кожного.
Побічні ефекти, пов’язані з застосуванням лізиноприлу, можуть виникати з такою
частотою:
Часто (можуть виникати рідше, ніж у 1 із 10 осіб):
запаморочення, головний біль, ортостатична гіпотензія (зниження артеріального тиску під час вставання), кашель, діарея, блювота, порушення функції нирок.
Нечасто (можуть виникати рідше, ніж у 1 із 100 осіб):
зміни настрою, відчуття поколювання, запаморочення, порушення смаку, порушення сну, інфаркт міокарда
або інсульт, серцебиття, прискорення серцевої діяльності, синдром Рейно (змерзання
та побліднення пальців рук і ніг унаслідок спазму артерій у кінцівках), запалення слизової оболонки
носу, нудота, болі в животі, нерегулярність шлунку, висипання, свербіж, імпотенція, відчуття втоми,
слабкість, підвищення концентрації сечовини в крові, підвищення концентрації креатиніну в сироватці,
підвищення активності печінкових ферментів, підвищення концентрації калію в крові, галюцинації.
Рідко (можуть виникати рідше, ніж у 1 із 1000 осіб):
зниження концентрації гемоглобіну, зниження гематокриту, відчуття дезорієнтації,
сухість у порожнині рота, гіперчутливість/ангіоневротичний набряк (ангіоневротичний набряк обличчя,
кінцівок, губ, язика, голосової щілини та (або) гортані), кропив’янка, алопеція, псоріаз, сечовина, гостра
недостатність нирок, гінекомастія (збільшення молочних залоз у чоловіків), підвищення концентрації білірубіну
в сироватці, зниження концентрації натрію в крові, синдром неправильного виділення антидіуретичного гормону, порушення нюху.
Дуже рідко (можуть виникати рідше, ніж у 1 із 10 000 осіб):
пригнічення діяльності кісткового мозку, анемія, зниження кількості тромбоцитів,
зниження кількості білих кров’яних тілець, зниження кількості нейтрофільних гранулоцитів,
агранулоцитоз (повний або майже повний відсутність гранулоцитів), гемолітична анемія
(анемія внаслідок руйнування червоних кров’яних тілець), лімфаденопатія (захворювання лімфатичних вузлів),
аутоімунні захворювання, зниження концентрації глюкози в крові (гіпоглікемія),
бронхоспазм, синусит, алергічний/еозинофільний пневмоніт, панкреатит, ангіоневротичний набряк кишечника, гепатит (паренхіматозний або холестатичний), жовтяниця
та недостатність печінки, пітливість, бульозний дерматоз, тяжкі шкірні реакції (токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона, еритема мультиформна), псевдолімфома шкіри, зниження або відсутність виділення сечі.
Частота невідома (не може бути визначена на підставі наявних даних):
анапілактичні або псевдоанапілактичні реакції, симптоми депресії, непритомність.
Описано синдром, який може включати всі або лише деякі з перерахованих симптомів: гарячку, запалення серозних оболонок, васкуліт, болі в м’язах і (або) міозит, болі в суглобах і (або) артрит, наявність антинуклеарних антитіл (ANA), прискорену швидкість оседання еритроцитів (ШОЕ), підвищення кількості еозинофільних гранулоцитів та лейкоцитоз (збільшення кількості білих кров’яних тілець). Може виникати висипання, світлочутливість або інші шкірні симптоми.
Повідомлення про побічні ефекти
Якщо виникнуть будь-які небажані симптоми, включаючи побічні ефекти, не зазначені
в інструкції, необхідно повідомити лікаря, фармацевта або медсестру. Побічні ефекти
можна повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу побічних ефектів лікарських засобів Управління реєстрації лікарських засобів, медичних виробів та біоцидів: Al. Jerozolimskie 181C, 02-222 Warszawa
тел.: + 48 22 49 21 301, факс: + 48 22 49 21 309, веб-сайт: https://smz.ezdrowie.gov.pl.
Побічні ефекти також можна повідомляти суб’єкту, відповідальному за лікарський засіб.
Завдяки повідомленням про побічні ефекти можна буде зібрати більше інформації щодо
безпеки застосування ліків.

5. Як зберігати ЛісіГЕКСАЛ

Ліки потрібно зберігати в недоступному для дітей місці.
Зберігати при температурі нижчій за 25 °C.
Цей лік не слід застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці після
EXP. Термін придатності вказує на останній день зазначеного місяця.
Ліки не слід викидати у каналізацію чи побутові сміттєві контейнери. Потрібно запитати
фармацевта, як позбутися ліків, які вже не використовуються. Таке поводження допоможе зберегти
навколишнє середовище.

6. Вміст упаковки та інша інформація

Що містить ЛісіГЕКСАЛ
Діючою речовиною є лізиноприл. Одна таблетка містить 5 мг, 10 мг або 20 мг лізиноприлу
у формі лізиноприлу двогідрату.
Інші складові: кальцію гідрофосфат двогідрат, манітол, крохмаль кукурудзяний,
натрію кроскармелоза, магнію стеарат, заліза оксид червоний (Е 172).
Інформація для хворих на цукровий діабет
1 таблетка містить менше ніж 0,01 ХО (вуглеводного еквівалента).
Як виглядає лікарський засіб ЛісіГЕКСАЛ і що містить упаковка
Таблетки ЛісіГЕКСАЛ є світлочервоні, крапчасті, круглі, двосторонньо опуклі, з подільним жолобком
з одного боку. Лікарський засіб доступний в упаковках, що містять 30 таблеток.
Відповідальний суб’єкт
Sandoz GmbH
Biochemiestrasse 10
A-6250 Kundl, Австрія
Виробник
Salutas Pharma GmbH
Otto-von-Guericke-Allee 1
39179 Barleben, Німеччина
Lek S.A.
вул. Domaniewska 50 C
02-672 Варшава, Польща
Lek Pharmaceuticals d.d.
Verovškova 57
1526 Любляна, Словенія
Для отримання докладнішої інформації звертайтеся до:
Sandoz Polska Sp. z o.o.
вул. Domaniewska 50 C
02-672 Варшава
тел. 22 209 70 00