ЛісіГЕКСАЛ 10

Польща
Торгова назва ЛісіГЕКСАЛ 10
Форма випуску таблетки
Діюча речовина / Дозування
Тип рецепта Відпускається за рецептом
Код АТХ
Реєстраційний номер 100464818
ЛісіГЕКСАЛ 10 таблетки

Інструкція, вкладена до упаковки: інформація для пацієнта

Увага! Зберігайте інструкцію! Інформація на первинній упаковці іноземною мовою.
ЛісіГЕКСАЛ 10 (Lisinopril 10 - 1 A Pharma)
10 мг, таблетки
Lisinoprilum
ЛісіГЕКСАЛ 10 та Лізиноприл 10 - 1 A Pharma є різними торговими назвами одного й того самого ліку.
Необхідно уважно ознайомитися з вмістом інструкції перед застосуванням ліку, оскільки вона містить
важливу інформацію для пацієнта.

  • Зберігайте цю інструкцію, щоб у разі потреби мати змогу її знову прочитати.
  • У разі будь-яких сумнівів слід звернутися до лікаря або фармацевта.
  • Цей лік призначено строго визначеній особі. Не передавайте його іншим. Лік може нашкодити іншій особі, навіть якщо симптоми її хвороби такі самі.
  • Якщо у пацієнта виникнуть будь-які побічні ефекти, у тому числі ті, що не зазначені в цій інструкції, слід повідомити лікаря або фармацевта. Див. розділ 4.

Зміст інструкції:

  1. Що таке лік ЛісіГЕКСАЛ 10 і для чого його застосовують
  2. Важливі відомості перед застосуванням ліку ЛісіГЕКСАЛ 10
  3. Як застосовувати лік ЛісіГЕКСАЛ 10
  4. Можливі побічні ефекти
  5. Як зберігати лік ЛісіГЕКСАЛ 10
  6. Вміст упаковки та інша інформація

1. Що таке лік ЛісіГЕКСАЛ 10 і для чого його застосовують

Лік ЛісіГЕКСАЛ 10 містить як діючу речовину лізиноприл — лік із групи т.зв. інгібіторів
конвертази ангіотензину (ІКАЕ), що знижує артеріальний тиск крові.
Показаннями до застосування ліку ЛісіГЕКСАЛ 10 є:

  • артеріальна гіпертензія самостійного та судинно-ниркового походження незалежно від ступеня тяжкості;
  • серцева недостатність із застоєм;
  • гострий інфаркт міокарда у пацієнтів із стабільною гемодинамікою без кардіогенного шоку та з артеріальним тиском крові понад 100 мм рт. ст.;
  • мікроальбумінурія при цукровому діабеті.

2. Важливі відомості перед застосуванням ліку ЛісіГЕКСАЛ 10

Коли не застосовувати лік ЛісіГЕКСАЛ 10

  • якщо пацієнт має алергію на лізиноприл, на інший інгібітор ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) або на будь-який інший компонент цього ліку (перелічені в розділі 6);
  • якщо у пацієнта діагностовано ангіоневротичний набряк: спадковий або ідіопатичний ангіоневротичний набряк, а також, якщо ангіоневротичний набряк виникав раніше під час лікування інгібіторами АПФ;
  • якщо пацієнтка вагітна;
  • якщо пацієнт має цукровий діабет або порушення функції нирок і приймає лік, що знижує артеріальний тиск, який містить аліскірен;
  • якщо пацієнт приймав або приймає зараз комбінований лік, що містить сакубітріл і валсартан (використовується для лікування хронічної серцевої недостатності у дорослих), оскільки

збільшується ризик ангіоневротичного набряку (швидкого набряку підшкірної тканини в області,
такій як горло).
У разі сумнівів, чи стосується якась із зазначених ситуацій пацієнта, слід проконсультуватися з
лікарем або фармацевтом.
Попередження та заходи обережності
Перед початком застосування ліку ЛісіГЕКСАЛ 10 слід обговорити це з лікарем.
Слід повідомити лікаря, якщо пацієнт приймає будь-який із наступних ліків, оскільки
ризик ангіоневротичного набряку може збільшитися:

  • ракецадотрил, лік, що використовується для лікування діареї;
  • ліки, що використовуються для профілактики відторгнення трансплантованого органу та лікування раку (наприклад, темсіролімус, силорімус, еверолімус);
  • вілдагліптин, лік, що використовується для лікування цукрового діабету.

Слід повідомити лікареві, якщо пацієнт приймає будь-який із наступних ліків,
що використовуються для лікування підвищеного артеріального тиску:

  • антагоніст рецепторів ангіотензину ІІ (АРА ІІ), так званий сартан — наприклад, валсартан, телмісартан, ірбесартан, особливо якщо пацієнт має порушення функції нирок, пов’язані з цукровим діабетом,
  • аліскірен.

Лікар може рекомендувати регулярний контроль функції нирок, артеріального тиску та концентрації
електролітів (наприклад, калію) у крові.
Див. також підрозділ «Коли не застосовувати лік ЛісіГЕКСАЛ 10».
Ангіоневротичний набряк
Слід негайно повідомити лікареві, якщо у пацієнта виникли:

  • набряк шкіри та (або) слизових оболонок; набряк обличчя, губ, горла, язика або голосової стравини; труднощі з диханням або ковтанням; свербіж або висипання.

Набряк язика, горла або голосової стравини може призвести до непрохідності дихальних шляхів. У такому
випадку необхідне негайне лікування.
У пацієнтів, у яких у минулому вже виникали описані симптоми, ризик їх повторного
появи є вищим.
У пацієнтів негроїдної раси частота виникнення ангіоневротичного набряку після застосування ліків
групи інгібіторів АПФ є вищою, ніж у пацієнтів інших рас.
Ризик ангіоневротичного набряку також збільшується у пацієнтів, які одночасно приймають
ліки групи так званих інгібіторів кінази mTOR, таких як силорімус, еверолімус, темсіролімус
(використовуються для профілактики відторгнення трансплантованого органу або лікування пухлин) або
тканинний активатор плазміногену, див. також розділ «Лік ЛісіГЕКСАЛ 10 та інші ліки».
Гіпотензія
Надмірне зниження артеріального тиску може виникнути у таких пацієнтів:

  • які дотримуються дієти з обмеженням солі;
  • які піддаються діалізу;
  • з діареєю або блювотою;
  • які приймають діуретики;
  • з серцевою недостатністю та нирковою недостатністю (або без ниркової недостатності).

Слід повідомити лікареві, якщо:

  • у пацієнта діагностовано ішемічну хворобу серця або судинні захворювання мозку;
  • пацієнт має бути підданий хірургічному втручанню під загальним наркозом.

У разі значного зниження артеріального тиску пацієнта слід укласти на спину
і повідомити про цю подію лікареві.
Захворювання серця
Слід повідомити лікареві про:

  • серцеву недостатність;
  • діагностоване звуження клапанів серця в області лівого шлуночка або інше звуження відтоку крові з лівого шлуночка серця.

Порушення функції нирок
Перед початком лікування та під час його тривалості лікар рекомендує контроль функції нирок.
Слід повідомити лікареві, якщо:

  • у пацієнта діагностовано ниркову недостатність;
  • у пацієнта діагностовано двобічне звуження ниркових артерій або звуження ниркової артерії єдиної нирки;
  • пацієнт піддається гемодіалізу;
  • пацієнт приймає діуретики;
  • пацієнт має порушення функції нирок і отримує антигіпертензивний лік, що містить аліскірен.

Порушення функції печінки
Якщо під час застосування ліку ЛісіГЕКСАЛ 10 у пацієнта виникне жовтяниця або збільшиться
активність печінкових ферментів, слід припинити застосування ліку та проконсультуватися з лікарем.
Цукровий діабет
У перший місяць застосування ліку ЛісіГЕКСАЛ 10 лікар рекомендує частіший контроль концентрації
глюкози у крові та, за необхідності, підбір дози цукрознижувальних ліків.
Тяжкі реакції гіперчутливості (так звані псевдоанапілактичні реакції)
У зв’язку з ризиком виникнення реакцій гіперчутливості слід повідомити лікареві, якщо:

  • пацієнт проходить десенсибілізацію проти отрути бджіл або ос;
  • пацієнт піддається лікуванню, метою якого є видалення холестерину з крові (так звана афереза ЛПНЩ). Лікар може рекомендувати припинення застосування ліку ЛісіГЕКСАЛ 10 у відповідний час.

Зміни в картині крові
Під час лікування може виникнути нейтропенія (зниження кількості нейтрофілів)
або агранулоцитоз (зниження кількості або відсутність певного типу білих кров’яних тілець), тромбоцитопенія
та анемія. Лікар може рекомендувати проведення відповідних досліджень крові.
Якщо під час застосування ліку ЛісіГЕКСАЛ 10 виникнуть будь-які симптоми інфекції, слід
негайно звернутися до лікаря.
Кашель
Під час застосування ліку ЛісіГЕКСАЛ 10 може виникнути сухий, наполегливий кашель, який зникає
після припинення лікування. Про виникнення кашлю слід повідомити лікареві.
Підвищення концентрації калію у крові
У зв’язку з можливістю підвищення концентрації калію у крові слід повідомити лікареві, якщо:

  • у пацієнта діагностовано порушення функції нирок;
  • пацієнт має цукровий діабет;
  • пацієнт приймає калійзберігаючі діуретики або ліки, що підвищують концентрацію калію у крові;
  • пацієнт приймає препарати калію або замінники кухонної солі, що містять калій.

Лікар рекомендує частіше проводити дослідження крові.
Слід повідомити лікареві, якщо:

  • у пацієнта діагностовано колагеноз;
  • пацієнт отримує імунодепресанти (ліки, що пригнічують імунну відповідь організму), аллопуринол (лік, що використовується для лікування подагри) або прокаїнамід (лік, що використовується при порушеннях серцевого ритму).

Слід проконсультуватися з лікарем, навіть якщо вищезазначені попередження стосуються ситуацій, що виникали
у минулому.
Лік ЛісіГЕКСАЛ 10 та інші ліки
Слід повідомити лікареві про всі ліки, які пацієнт приймає зараз або приймав нещодавно, а також про ліки, які пацієнт планує застосовувати.
Лік ЛісіГЕКСАЛ 10 та інші одночасно застосовувані ліки можуть впливати один на одного щодо свого дії та
виникнення побічних ефектів. Це стосується особливо таких ліків, як:

  • діуретики;
  • індометацин та інші нестероїдні протизапальні засоби (ліки з протизапальною, знеболювальною та жарознижувальною дією, так звані НПЗП);
  • кислота ацетилосаліцилова в дозах понад 3 г/добу;
  • літій (лік, що використовується для лікування депресії);
  • препарати золота (використовуються для лікування, зокрема, ревматичних захворювань або псоріазу);
  • ліки, що використовуються при психічних розладах (антипсихотичні засоби);
  • деякі антидепресанти;
  • знеболювальні засоби, що використовуються під час наркозу;
  • цукрознижувальні ліки (інсулін та пероральні цукрознижувальні засоби);
  • симпатоміметики (наприклад, що входять до складу засобів від застуди та риніту);
  • інші ліки, що знижують артеріальний тиск і (або) використовуються при захворюваннях серця (наприклад, бета-адреноблокатори, нітрати, інші засоби, що розширюють судини);
  • аллопуринол (лік, що використовується для лікування подагри);
  • деякі ліки, що використовуються при порушеннях серцевого ритму (наприклад, прокаїнамід);
  • ліки групи тканинових активаторів плазміногену (ліки, що використовуються при ризику утворення тромбів, що можуть призвести, наприклад, до інсульту або інфаркту міокарда).

Особливо слід поговорити з лікарем або фармацевтом, якщо пацієнт зараз приймає,
нещодавно приймав або може приймати будь-який із наступних ліків:

  • добавки калію (включаючи замінники кухонної солі), калійзберігаючі діуретики та інші ліки, що підвищують концентрацію калію у крові (наприклад, триметоприм і ко-тримоксазол, що є комбінацією триметоприму та сульфаметоксазолу, використовуються при бактеріальних інфекціях; циклоспорин, імунодепресант, що використовується для профілактики відторгнення трансплантованого органу, та гепарин, лік, що використовується для розрідження крові з метою профілактики тромбів).

Надмірне вживання кухонної солі може послабити антигіпертензивну дію ліку
ЛісіГЕКСАЛ 10.
Лікар може рекомендувати зміну дози та (або) застосування інших заходів обережності:

  • якщо пацієнт приймає антагоніст рецепторів ангіотензину ІІ (АРА ІІ) або аліскірен (див. також підрозділи «Коли не застосовувати лік ЛісіГЕКСАЛ 10» та «Попередження та заходи обережності»).

У разі сумнівів, чи пацієнт приймає зазначені ліки, слід проконсультуватися з лікарем.
Лік ЛісіГЕКСАЛ 10 та їжа і напої
Лік можна приймати незалежно від прийому їжі, щодня в той самий час. Таблетки слід
проковтнути, запиваючи відповідною кількістю рідини.
Вагітність та годування грудьми
Якщо пацієнтка вагітна або годує грудьми, підозрює, що може бути вагітною, або планує вагітність,
вона повинна проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього ліку.
Лік ЛісіГЕКСАЛ 10 не можна застосовувати під час вагітності.
Якщо під час лікування пацієнтка завагітніє, вона повинна припинити прийом ліку та негайно звернутися
до лікаря. Жінкам, які планують вагітність, слід обговорити з лікарем інший метод лікування.
Невідомо, чи активна речовина ліку (лізиноприл) проникає до грудного молока, тому лік
ЛісіГЕКСАЛ 10 не слід застосовувати під час годування грудьми.
Керування транспортними засобами та обслуговування машин
Під час застосування ліку ЛісіГЕКСАЛ 10 можуть виникнути запаморочення або втому, що порушують
здатність керування транспортними засобами, обслуговування машин або роботи в небезпечних умовах. Це
особливо важливо на початку лікування, після збільшення дози, зміни ліку та одночасного
вживання алкоголю.
Лік ЛісіГЕКСАЛ 10 містить натрій
Лік містить менше ніж 1 ммоль (23 мг) натрію в таблетці, тобто лік вважається «вільним від натрію».

3. Як застосовувати ліки ЛісіГЕКСАЛ 10

Ці ліки слід застосовувати згідно з рекомендаціями лікаря. У разі будь-яких сумнівів слід звернутися до
лікаря.
У продажу доступні ліки ЛісіГЕКСАЛ 5 (5 мг), ліки ЛісіГЕКСАЛ 10 (10 мг) та ліки ЛісіГЕКСАЛ 20 (20
мг).
Артеріальна гіпертензія
Дозування у пацієнтів, які не приймають діуретики
Початкова доза становить 2,5 мг один раз на добу. Якщо через 2–4 тижні не досягнуто бажаного
терапевтичного ефекту, лікар може збільшити дозу препарату. Ефективна добова доза зазвичай
становить від 10 до 20 мг. Максимальна доза — 40 мг на добу.
Дозування у пацієнтів, які отримують діуретики
Якщо це можливо, за 2 або 3 дні до початку застосування ліків ЛісіГЕКСАЛ 10 слід припинити
прийом діуретика або зменшити його дозу.
У пацієнтів з артеріальною гіпертензією, у яких перед початком лікування лізиноприлом не можна
відмовитися від діуретика, лікар рекомендує застосовувати меншу початкову дозу лізиноприлу (2,5 мг
або 5 мг один раз на добу) та буде уважно контролювати стан пацієнта.
Дозування у дітей та підлітків у віці від 6 до 16 років
Рекомендована початкова доза:

  • 2,5 мг один раз на добу у пацієнтів із масою тіла від 20 до <50 кг
  • 5 мг один раз на добу у пацієнтів із масою тіла ≥50 кг.

Лікар визначає дозу індивідуально та може її збільшити до максимальної добової дози, яка
становить:

  • 20 мг у пацієнтів із масою тіла від 20 до <50 кг
  • 40 мг у пацієнтів із масою тіла ≥50 кг.

У дітей із порушеннями функції нирок лікар може призначити меншу початкову дозу або
подовжити інтервали між дозами.
Застосування лізиноприлу у дітей із тяжкими порушеннями функції нирок не рекомендовано.
Хронічна серцева недостатність
Початкове дозування
Рекомендована початкова доза становить 2,5 мг на добу, і за необхідності лікар може збільшити цю
дозу. У деяких пацієнтів лікар може рекомендувати почати застосування ліків ЛісіГЕКСАЛ 10 у
умовах стаціонару. Перед початком лікування та під час його проведення лікар рекомендує
контролювати артеріальний тиск та функцію нирок.
Підтримувальна доза
Початкову дозу лікар може поступово збільшувати залежно від реакції пацієнта на лікування до
досягнення найчастіше використовуваної підтримувальної дози (від 5 до 20 мг).
Не слід збільшувати наступні дози ліків ЛісіГЕКСАЛ 10 більше ніж на 10 мг.
Гострий інфаркт міокарда
Лікар може рекомендувати приймати ліки ЛісіГЕКСАЛ 10 протягом перших 24 годин після
появи симптомів інфаркту. Спочатку призначають 5 мг, через 24 години — ще 5 мг, через
48 годин — 10 мг, а потім — 10 мг один раз на добу. Пацієнтам із систолічним тиском 120 мм рт.
ст. або менше призначають меншу дозу лізиноприлу — 2,5 мг. Якщо у пацієнта виникає
артеріальна гіпотензія (систолічний тиск <90 мм рт. ст.), яка триває понад 1 годину, ліки слід
відмінити.
Лікування триває 6 тижнів. Подовження терапії може бути необхідним у пацієнтів із наростанням
симптомів серцевої недостатності.
Мікроальбумінурія при цукровому діабеті
Початкова доза становить 2,5 мг лізиноприлу на добу.
У пацієнтів із нормальним артеріальним тиском та інсулінзалежним цукровим діабетом зазвичай
застосовують 10 мг на добу. Лікар може збільшити добову дозу до 20 мг (з метою досягнення
діастолічного тиску <75 мм рт. ст.).
У пацієнтів із артеріальною гіпертензією та інсуліннезалежним цукровим діабетом зазвичай
застосовують 10 мг на добу. За необхідності лікар може збільшити добову дозу до 20 мг (з метою
досягнення діастолічного тиску <90 мм рт. ст.).
Застосування у пацієнтів із нирковою недостатністю
Пацієнти, які проходять діаліз, можуть отримувати звичайну дозу ліків ЛісіГЕКСАЛ 10 у дні
проведення діалізу. У дні без діалізу лікар визначає дозування залежно від артеріального тиску
пацієнта.
Застосування у дітей та підлітків
Застосування лізиноприлу у дітей за показаннями, відмінними від артеріальної гіпертензії, не
рекомендовано. Застосування лізиноприлу у дітей молодше 6 років або у дітей із тяжкими
порушеннями функції нирок не рекомендовано.
У разі виникнення відчуття, що дія ліків ЛісіГЕКСАЛ 10 надто сильна або надто слабка, слід
звернутися до лікаря.
Прийом більшої дози ліків ЛісіГЕКСАЛ 10, ніж рекомендовано
У разі прийому дози, що перевищує рекомендовану, слід негайно звернутися до лікаря,
фармацевта або відвідати лікарню.
Симптомами передозування можуть бути: тяжка артеріальна гіпотензія, електролітні порушення
та ниркова недостатність. У разі передозування пацієнт повинен перебувати під суворим
спостереженням. Лікувальні заходи залежать від виду та тяжкості симптомів.
Пропуск прийому ліків ЛісіГЕКСАЛ 10
Не слід застосовувати подвійну дозу для компенсації пропущеної дози.
Припинення застосування ліків ЛісіГЕКСАЛ 10
Лікар надасть інформацію, як довго слід приймати ліки ЛісіГЕКСАЛ 10. У жодному разі не
слід припиняти лікування занадто рано, оскільки симптоми можуть повернутися.
У разі будь-яких подальших сумнівів щодо застосування цих ліків слід звернутися до лікаря або
фармацевта.

4. Можливі побічні ефекти

Як і будь-який інший лікарський засіб, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча вони не виникають у кожного пацієнта.
Побічні ефекти, пов’язані з застосуванням лізиноприлу, можуть виникати з такою частотою:
Часто (можуть виникати рідше, ніж у 1 із 10 осіб):
запаморочення, головний біль, ортостатична гіпотензія (зниження артеріального тиску під час підйому), кашель, діарея, блювота, порушення функції нирок.
Нечасто (можуть виникати рідше, ніж у 1 із 100 осіб):
зміни настрою, відчуття поколювання, запаморочення, порушення смаку, порушення сну, інфаркт міокарда або інсульт, серцебиття, прискорена робота серця, феномен Рейно (охолодження та поблідіння пальців рук і ніг через спазм артерій кінцівок), запалення слизової оболонки носа, нудота, болі в животі, нерегулярний стілець, висипання, свербіж, імпотенція, відчуття втоми, слабкість, підвищення концентрації сечовини в крові, підвищення концентрації креатиніну в сироватці, підвищення активності печінкових ферментів, підвищення рівня калію в крові, галюцинації.
Рідко (можуть виникати рідше, ніж у 1 із 1000 осіб):
зниження концентрації гемоглобіну, зниження гематокриту, відчуття дезорієнтації, сухість у роті, гіперчутливість/ангіоневротичний набряк (ангіоневротичний набряк обличчя, кінцівок, губ, язика, голосової щілини та (або) гортані), кропив’янка, випадіння волосся, псоріаз, сечовина, гостра ниркова недостатність, гінекомастія (збільшення молочних залоз у чоловіків), підвищення рівня білірубіну в сироватці, зниження концентрації натрію в крові, синдром неправильного виділення антидіуретичного гормону, порушення нюху.
Дуже рідко (можуть виникати рідше, ніж у 1 із 10 000 осіб):
пригнічення функції кісткового мозку, анемія, зниження кількості тромбоцитів, зниження кількості білих кров’яних клітин, зниження кількості нейтрофільних гранулоцитів, агранулоцитоз (повний або майже повний відсутність гранулоцитів), гемолітична анемія (анемія внаслідок руйнування червоних кров’яних клітин), лімфаденопатія (захворювання лімфатичних вузлів), аутоімунні захворювання, зниження концентрації глюкози в крові (гіпоглікемія), бронхоспазм, синусит, алергійний/еозинофільний пневмоніт, панкреатит, набряк кишечника, гепатит (паренхіматозний або холестатичний), жовтяниця та печінкова недостатність, пітливість, бульозний висип, тяжкі шкірні реакції (токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона, багатоформний еритема), псевдолімфома шкіри, зниження або відсутність виділення сечі.
Частота невідома (не може бути визначена на основі наявних даних):
анапілактичні або псевдоанапілактичні реакції, симптоми депресії, втрати свідомості.
Описано хворобливий синдром, який може включати всі або лише деякі з перерахованих симптомів: лихоманку, серозит, васкуліт, болі в м’язах і (або) міозит, болі в суглобах і (або) артрит, наявність антинуклеарних антитіл (ANA), прискорене згортання (ШОЕ), еозинофілію та лейкоцитоз (збільшення кількості білих кров’яних клітин). Може виникати висипання, світлочутливість або інші шкірні симптоми.
Повідомлення про побічні ефекти
Якщо виникли будь-які побічні ефекти, у тому числі ті, що не зазначені в цій інструкції, повідомте про це лікареві або фармацевту. Побічні ефекти можна повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу побічних ефектів лікарських засобів Урядового центру реєстрації лікарських засобів, медичних виробів та продуктів біологічного походження, Al. Jerozolimskie 181C, 02-222 Варшава, тел.: + 48 22 49 21 301, факс: + 48 22 49 21 309, веб-сайт: https://smz.ezdrowie.gov.pl.
Завдяки повідомленням про побічні ефекти можна зібрати більше інформації щодо безпеки застосування ліків.

5. Як зберігати лікарський засіб ЛісіГЕКСАЛ 10

  • Лікарський засіб потримати у місці, недоступному для дітей, і в захищеному від світла місці.
  • Зберігати при температурі нижчій за 25 °C.
  • Не застосовувати цей лікарський засіб після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці. Термін придатності означає останній день зазначеного місяця.
  • Переклад деяких відомостей, наведених на первинній упаковці: Ch.-B./verwendbar bis: siehe Prägung — номер серії/термін придатності: див. тиснення
  • Не викидати лікарські засоби у каналізацію чи побутові сміттєві контейнери. Слід запитати у фармацевта, як утилізувати лікарські засоби, які більше не використовуються. Такий підхід допоможе захистити навколишнє середовище.

6. Вміст упаковки та інша інформація

Що містить ліки ЛісіГЕКСАЛ 10
Діючою речовиною є лізиноприл. Одна таблетка містить 10 мг лізиноприлу у формі лізиноприлу
двохводного.
Інші складові: кальцію гідрофосфат двоводний, манітол, крохмаль кукурудзяний,
натрію кроскармелоза, магнію стеарат, заліза оксид червоний (Е 172).
Інформація для хворих на цукровий діабет
1 таблетка містить менше ніж 0,01 ВО (вуглеводний обмінний еквівалент).
Як виглядають ліки ЛісіГЕКСАЛ 10 і що містить упаковка
Таблетки ліків ЛісіГЕКСАЛ 10 — світлочервоні, крапчасті, круглі, двоопуклі, з розподільним жолобком
з одного боку.
Ліки доступні в упаковках по 25 таблеток.
Для отримання більш детальної інформації слід звернутися до державця-відповідальності або паралельного імпортера.
Державець-відповідальний у Німеччині, країні експорту:
1 A Pharma GmbH
Keltenring 1 + 3
82041 Oberhaching
Німеччина
Виробник:
Lek Pharmaceuticals d.d.
Verovskova 57
1526 Любляна
Словенія
Salutas Pharma GmbH
Otto-von-Guericke-Allee 1
39179 Barleben
Німеччина
Паралельний імпортер:
InPharm Sp. z o.o.
вул. Strumykowa 28/11
03-138 Варшава
Перепаковано в:
InPharm Sp. z o.o. Services sp. k.
вул. Chełmżyńska 249
04-458 Варшава
Номер дозволу в Німеччині, країні експорту: 45584.02.00
Номер дозволу на паралельний імпорт: 116/22