Інструкція, що входить до упаковки: інформація для пацієнта

Увага! Зберігайте інструкцію! Інформація на первинній упаковці мовою країни призначення.
Кордарон (Анґорон)
200 мг, таблетки
Amiodaroni hydrochloridum
Кордарон і Анґорон — це різні торгові назви одного й того самого ліку.
Перед застосуванням ліку уважно ознайомтеся з інструкцією, оскільки вона містить
важливу інформацію для пацієнта.

Зберігайте цю інструкцію, щоб у разі потреби мати змогу знову її прочитати.
У разі будь-яких сумнівів звертайтеся до лікаря або медсестри.
Цей лік призначено виключно певній особі. Не передавайте його іншим особам. Ліки можуть їм нашкодити, навіть якщо симптоми їхнього захворювання такі самі.
Якщо у пацієнта виникнуть будь-які побічні ефекти, у тому числі ті, що не вказані в цій інструкції, повідомте про це лікареві, фармацевту або медсестрі. Див. розділ 4.

Зміст інструкції

Що таке лік Кордарон і для чого його застосовують
Важлива інформація, яку необхідно знати перед застосуванням ліку Кордарон
Як застосовувати лік Кордарон
Можливі побічні ефекти
Як зберігати лік Кордарон
Вміст упаковки та інша інформація

1. Що таке лік Кордарон і для чого його застосовують

Лік Кордарон випускається у вигляді таблеток і містить як діючу речовину аміодарону гідрохлорид. Аміодарон — це потужний антиаритмічний засіб, що застосовується для лікування порушень серцевого ритму.
Його застосовують для лікування життєво небезпечних порушень серцевого ритму:

порушень ритму при синдромі Вольфа-Паркінсона-Вайта;
фібриляції та тріпотіння передсердь, пароксизмальних надшлуночкових тахіаритмій: надшлуночкових та вузлових тахікардій, коли інші ліки не можуть бути застосовані;
шлуночкових порушень ритму (шлуночкова тахікардія, фібриляція шлуночків), коли інші антиаритмічні засоби неефективні.

2. Важливі відомості перед застосуванням лікарського засобу Кордарон

Коли не застосовувати лікарський засіб Кордарон:

якщо пацієнт має алергію на йод, аміодарон або будь-який інший компонент цього лікарського засобу (перелічені в розділі 6); у разі появи симптомів алергії, таких як сверблячий висип, утруднення ковтання та дихання або набряк губ, обличчя, горла та язика, необхідно негайно звернутися до лікаря;
у пацієнтів із захворюваннями серця: синусовою брадикардією, сино-атріальним блокуванням, синдромом хворого вузла, за винятком осіб з імплантованим стимулятором (ризик пригнічення функції вузла);
у пацієнтів із атріо-вентрикулярною блокадою II або III ступеня, за винятком осіб з імплантованим стимулятором;
одночасно з ліками, які можуть спричинити загрозливі для життя порушення ритму серця — типу torsade de pointes (див. розділ «Кордарон і інші ліки»);
якщо пацієнт має захворювання щитоподібної залози;
якщо пацієнтка вагітна або годує грудьми.

Попередження та заходи обережності
Перед початком лікування аміодароном рекомендується провести ЕКГ, визначити рівень гормону ТТГ
та концентрацію калію в сироватці (знижений рівень калію в крові збільшує ризик виникнення
порушень ритму серця).
Фармакологічна дія аміодарону спричинює зміни при ЕКГ: подовження інтервалу QT
(пов’язане з подовженням періоду реполяризації) з можливим утворенням хвилі U.
Однак ці зміни не призводять до токсичної дії.
Функція серця може значно зменшитися у пацієнтів похилого віку.
У разі появи атріо-вентрикулярної блокади 2 або 3 ступеня, сино-атріальної
блокади або двопучкової блокади лікування лікарським засобом Кордарон слід припинити.
Лікарський засіб Кордарон має проаритмічну дію. Повідомлялося про виникнення нового типу порушень
ритму серця або погіршення лікованих порушень ритму серця, іноді призводячи до смерті.
Прояви проаритмічної дії лікарського засобу Кордарон повідомлялися рідше, ніж при інших
протиаритмічних засобах. Проаритмічна дія аміодарону виникає особливо як наслідок
взаємодії з ліками, що подовжують інтервал QT і (або) при електролітних порушеннях (див.
підрозділ «Кордарон і інші ліки» та розділ 4). Незалежно від подовження інтервалу QT, лікарський засіб
Кордарон має низьку активність, що спричинює порушення ритму серця типу torsade de pointes.
Аміодарон може впливати на ефективність роботи кардіостимулятора або імплантованого кардіовертера-
дефібрилятора, особливо при тривалому застосуванні протиаритмічних засобів.
Тому рекомендується контроль його функціонування перед і під час лікування аміодароном.
Лікарський засіб Кордарон, прийнятий перорально, не є протипоказаним при серцевій
недостатності, однак слід дотримуватися обережності під час лікування, оскільки може посилювати
недостатність. У таких випадках лікарський засіб Кордарон може застосовуватися в поєднанні з іншими ліками.
Перед початком прийому лікарського засобу Кордарон слід обговорити це з лікарем або фармацевтом, якщо
пацієнт наразі приймає лікарський засіб, що містить софосбувір, який застосовується для лікування
вірусного гепатиту С, оскільки це може призвести до загрозливого для життя уповільнення роботи серця. Лікар
може розглянути альтернативні методи лікування. Якщо необхідно лікування аміодароном і
софосбувіром, може знадобитися додаткове моніторування роботи серця.
Необхідно негайно повідомити лікаря, якщо пацієнт приймає лікарський засіб, що містить софосбувір,
який застосовується для лікування вірусного гепатиту С, і якщо під час лікування виникли:

повільна або нерегулярна робота серця або порушення ритму серця,
задишка або погіршення наявної задишки,
біль у грудній клітці,
запаморочення,
серцебиття,
стан, близький до втрати свідомості, або втрата свідомості. Лікарський засіб Кордарон може спричинювати гіпотиреоз або гіпертиреоз, особливо у пацієнтів із
анамнезом порушень щитоподібної залози. Клінічний і біологічний (у тому числі ТТГ) моніторинг
рекомендується перед початком лікування у всіх пацієнтів. Моніторинг слід проводити під час лікування кожні 6 місяців і протягом декількох місяців після завершення лікування. Це особливо важливо для осіб похилого віку. У пацієнтів із анамнезом, що вказує на підвищений ризик порушень щитоподібної залози, рекомендується регулярно контролювати її функцію. Під час лікування або до декількох місяців після завершення лікування аміодароном може виникнути гіпертиреоз. Клінічні симптоми, зазвичай незначні, такі як втрата маси тіла,

виникнення порушень ритму серця, задишка, застійна серцева недостатність, повинні звернути увагу
лікаря. Діагноз ґрунтується на чіткому зниженні активності гормону ТТГ у сироватці.
У такому разі необхідно припинити прийом лікарського засобу Кордарон. Симптоми зазвичай зникають
через декілька місяців після завершення лікування лікарським засобом Кордарон; клінічне поліпшення
передує нормалізації лабораторних показників функції щитоподібної залози. Тяжкі випадки гіпертиреозу, іноді призводячи до смерті, вимагають негайного застосування відповідного
терапевтичного втручання. Лікування слід підбирати індивідуально для кожного пацієнта: протитиреоїдні
засоби (які не завжди ефективні), кортикостероїди, бета-адреноблокатори.
Поява задишки та непродуктивного кашлю може бути пов’язана з токсичною дією на
легені, наприклад, інтерстиційним пневмонітом. У пацієнтів, у яких виникла задишка при фізичному навантаженні, як єдиний симптом або пов’язана з погіршенням загального стану пацієнта (втому, втрата маси тіла, гарячка), слід провести рентгенологічне дослідження грудної клітки.
Необхідно розглянути продовження лікування лікарським засобом Кордарон, оскільки інтерстиційний пневмоніт зазвичай тимчасовий, якщо терапію швидко припинити (клінічні симптоми
зазвичай зникають протягом 3–4 тижнів, рентгенологічні зміни та поліпшення функції легень відбуваються
протягом декількох місяців). Слід розглянути застосування кортикостероїдів.
Рекомендується періодичний моніторинг функції печінки (визначення активності амінотрансфераз)
під час лікування лікарським засобом Кордарон. Дозування лікарського засобу Кордарон слід зменшити або припинити лікування у разі збільшення активності амінотрансфераз у 3 рази вище за нормальні значення,
що може свідчити про виникнення гострих або хронічних порушень функції печінки.
Клінічні симптоми хронічних порушень функції печінки можуть бути незначними
(можливе збільшення печінки, збільшення активності амінотрансфераз у 1,5–5 разів вище за
нормальні значення). Ці відхилення зазвичай зникають після припинення прийому лікарського засобу Кордарон;
однак повідомлялося про випадки смерті.
Необхідно негайно припинити лікування лікарським засобом Кордарон, якщо під час його застосування виникнуть
тяжкі шкірні реакції (наприклад, прогресуючий висип з пухирями або зміни на слизових оболонках,
гарячка та біль у суглобах, тяжка гостра хвороба, що проявляється розривом великих підшкірних
пухирів, розширеними ерозіями на шкірі, відшаруванням великих ділянок епідермісу та гарячкою — див. також розділ 4). Ці симптоми можуть загрожувати життю пацієнта.
Лікарський засіб Кордарон може спричинювати сенсо-моторну периферичну нейропатію та (або) міопатію. Зникнення симптомів зазвичай відбувається протягом декількох місяців після припинення прийому лікарського засобу Кордарон, але іноді деякі симптоми можуть зберігатися.
У разі появи нечіткого зору або погіршення зору необхідно негайно провести повне офтальмологічне дослідження, включаючи огляд очного дна. При виявленні ураження і (або) запалення зорового нерва необхідно припинити прийом лікарського засобу Кордарон через ризик втрати зору.
Сумісне застосування аміодарону з такими ліками: бета-адреноблокатори, блокатори кальцієвих каналів, що знижують функцію серця (верапаміл, дилтіазем), проносні засоби, що можуть спричинити гіпокаліємію, не рекомендується.
Слід уникати впливу сонячного світла та застосовувати засоби захисту від сонячного світла під час лікування. Лікарський засіб Кордарон спричинює підвищену чутливість до світла, яка може
зберігатися протягом декількох місяців після припинення лікування.
Найчастішими симптомами є: дзвін, печіння та почервоніння шкіри, що виникають на ділянках,
які піддавалися впливу сонячних променів.
Рідко спостерігалася фототоксична реакція та висип.
Перед хірургічним втручанням необхідно повідомити анестезіолога про застосування пацієнтом
аміодарону; повідомлялося про випадки тяжких порушень з боку серцево-судинної та дихальної систем (іноді призводячи до смерті) у пацієнтів, яким проводили загальну анестезію та кисневу терапію.
Якщо пацієнт перебуває в списку очікування на трансплантацію серця, лікар може змінити
вид лікування перед трансплантацією. Це пов’язано з тим, що прийом аміодарону перед
трансплантацією серця збільшує ризик виникнення загрозливого для життя ускладнення (первинна
дисфункція трансплантата), при якому транспльантат перестає працювати належним чином у перші
24 години після операції.
Кордарон і інші ліки
Необхідно повідомити лікаря про всі ліки, які зараз приймаються або приймалися нещодавно, а також
про ліки, які пацієнт планує приймати.
Не можна застосовувати лікарський засіб Кордарон одночасно з ліками, які можуть спричинити загрозливі для життя порушення ритму серця (типу torsade de pointes). До цих ліків належать:

ліки, що застосовуються для лікування аритмії (неправильного серцебиття): хінідин, дисопірамід, прокаїнамід, соталол, бретиліум, бепридил,
внутрішньовенне введення еритроміцину (антибіотик), ко-тримоксазолу (протимікробний засіб) або протозойного засобу — пентамідину,
нейролептики, такі як: хлорпромазин, тіоридазин, флупеназин, пімозид, галоперидол, амісулпірид, сертіндол,
деякі ліки, що застосовуються при інших психічних захворюваннях: препарати літію та трициклічні антидепресанти, наприклад, доксепін, амітріптилін,
деякі антигістамінні засоби, що застосовуються для лікування алергії: терфенадин, астемізол, мізоластин,
протималярійні засоби: хінін, хлорохін, мефлохін, галофантрин,
лікарський засіб, що застосовується для лікування порушень мозкового кровообігу, запаморочення, шуму в вухах, порушень пам’яті та навчання, особливо у похилому віці — вінкамін,
нейролептичні засоби,
лікарський засіб, що застосовується для лікування сповільненого спорожнення шлунка — цизаприд. Не рекомендується застосовувати лікарський засіб Кордарон одночасно з:
фторхінолонами — протимікробними засобами: ципрофлоксацином, офлоксацином, левофлоксацином,
бета-адреноблокаторами — що застосовуються при захворюваннях серця, наприклад, пропранололом,
блокаторами кальцієвих каналів, що уповільнюють ритм серця — що застосовуються при стенокардії (захворювання серця) або при артеріальній гіпертензії (високий кров’яний тиск): верапамілом, дилтіаземом,
противірусними засобами, що застосовуються для лікування вірусного гепатиту С, наприклад, софосбувіром, даклатасвіром, симепревіром або ледипасвіром, через ризик уповільнення роботи серця (брадикардія),
деякими проносними засобами (що застосовуються для лікування запорів), що спричиняють низький рівень калію в крові: бісакодилом, сеном,
засобами, що знижують рівень холестерину — статинами, наприклад, симвастатином, аторвастатином, ловастатином. Необхідно дотримуватися обережності під час застосування таких ліків одночасно з лікарським засобом Кордарон:
діуретики, наприклад, фуроземід,
протизапальні засоби — системні кортикостероїди, наприклад, гідрокортизон, преднізолон,
тетракозактид — лікарський засіб, що застосовується для дослідження певних ендокринних порушень,
протигрибковий засіб — амфотерицин В, що вводиться внутрішньовенно,
засоби, що застосовуються при загальній анестезії, або високі концентрації кисню, що застосовуються під час хірургічних втручань (див. «Попередження та заходи обережності» в розділі 2 та розділ 4). Перед хірургічним втручанням необхідно повідомити анестезіолога про застосування лікарського засобу Кордарон,
фенітоїн — застосовується для лікування епілептичних нападів: необхідно ретельно спостерігати за пацієнтом і негайно зменшити дозу фенітоїну та визначити рівень фенітоїну в плазмі при перших ознаках передозування,
наперстянка глікозид, наприклад, дигоксин — застосовується при захворюваннях серця: лікар призначить

проведення досліджень рівня дигоксину в плазмі та ЕКГ і змінить
дозу глікозиду наперстянки; пацієнта необхідно спостерігати на предмет появи симптомів
інтоксикації глікозидами наперстянки,

антикоагулянти — варфарин, дабігатран: необхідно регулярно перевіряти згортання крові для корекції пероральних доз антикоагулянтів як під час, так і після завершення лікування лікарським засобом Кордарон; може знадобитися корекція дози дабігатрану,
засоби, що запобігають відторгненню трансплантата — циклоспорин, такролімус і сіролімус,
флеокаїнід — застосовується для лікування аритмії: лікування проводитиметься під суворим медичним контролем; лікар змінить дозу флеокаїніду,
фентаніл — потужний знеболювальний засіб,
лідокаїн — знеболювальний засіб,
силденафіл — застосовується для лікування імпотенції,
мідазолам — застосовується при тривожних станах і для заспокоєння перед хірургічними втручаннями,
триазолам — застосовується при безсонні,
дигідроерготамін і ерготамін — протимігренозні засоби,
колхіцин — застосовується при гострих нападах подагри.

Вагітність, годування грудьми та вплив на фертильність
Під час вагітності та в період годування грудьми або якщо є підозра, що жінка вагітна, або якщо
планується вагітність, перед застосуванням цього лікарського засобу необхідно проконсультуватися з лікарем.
Через вплив лікарського засобу Кордарон на щитоподібну залозу плода застосування засобу під час вагітності
протипоказане, за винятком випадків, коли лікар рекомендує інакше. Перед застосуванням засобу слід проконсультуватися з лікарем.
Застосування лікарського засобу Кордарон під час годування грудьми є протипоказаним.
Відсутні дані щодо впливу аміодарону на фертильність у людей.
Керування транспортними засобами та обслуговування механізмів
Згідно з даними щодо безпеки застосування аміодарону, лікарський засіб не обмежує
здатність керувати транспортними засобами та обслуговувати механізми.
Лікарський засіб Кордарон містить лактозу моногідрат
Пацієнти з успадкованою непереносимістю галактози, недостатністю лактази типу Лаппа або
синдромом мальабсорбції глюкози-галактози не повинні застосовувати цей лікарський засіб.

3. Як застосовувати ліки Кордарон

Цей ліки слід завжди застосовувати згідно з призначенням лікаря. У разі виникнення сумнівів слід звернутися
до лікаря.
Лікування ліками Кордарон слід починати в лікарні, а далі продовжувати під наглядом
фахівця.
Насичувальна доза:
зазвичай застосовують 600 мг на добу (3 рази по 200 мг) протягом тижня.
Підтримувальна доза:
слід застосовувати мінімальну ефективну дозу (яка дозволяє контролювати порушення ритму); залежно
від індивідуальної чутливості доза становить від 100 до 200 мг на добу.
Ліки Кордарон можуть застосовуватися через день у дозі 200 мг на добу або щодня у дозі
100 мг на добу; також можливі перерви у прийомі ліків (два дні на тиждень).
Застосування у дітей
Безпеку та ефективність лікування ліками Кордарон у дітей не встановлено. Тому застосування ліків
у цих пацієнтів не рекомендовано.
Застосування у пацієнтів похилого віку
Подібно до всіх пацієнтів слід застосовувати мінімальну ефективну дозу. Немає даних про те, що пацієнти похилого віку можуть потребувати корекції дозування.
Однак пацієнти похилого віку можуть бути більш схильні до розвитку брадикардії та
порушень провідності у разі застосування надмірних доз. Слід приділити особливу увагу
функції щитовидної залози.
У разі відчуття, що дія ліків Кордарон надто сильна або надто слабка, слід звернутися до
лікаря.
Застосування більшої, ніж рекомендована, дози ліків Кордарон
Існує небагато повідомлень щодо передозування аміодарону. Може виникнути уповільнення
серцевих скорочень або шлуночковий тахікардія, порушення типу torsade de pointes, а також
зниження артеріального тиску та ураження печінки.
Передозування ліків вимагає кваліфікованої медичної допомоги; лікування симптоматичне.
Як аміодарон, так і його метаболіти не виводяться під час діалізу.
У разі прийому більшої, ніж рекомендована, дози ліків, слід негайно звернутися до лікаря або
фармацевта.
Пропуск прийому ліків Кордарон
У разі пропуску однієї дози ліків слід прийняти її якомога швидше, окрім ситуації, коли наближається час наступної дози. Не слід приймати дві дози ліків
одночасно або в короткий проміжок часу.
У разі виникнення сумнівів слід проконсультуватися з лікарем.
Припинення застосування ліків Кордарон
У разі будь-яких подальших сумнівів, пов’язаних із застосуванням цих ліків, слід звернутися
до лікаря або медсестри.

4. Можливі побічні ефекти

Як і будь-який інший лікарський засіб, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча вони не виникають у кожного пацієнта.
Необхідно припинити застосування препарату Кордарон і негайно звернутися за медичною допомогою у разі виникнення:
Невідома частота (частоту не можна визначити на підставі наявних даних)

анафілактичного шоку (синдром клінічних проявів, коли ауторегуляторні механізми організму не здатні забезпечити нормальний кровотік через життєво важливі органи та тканини, спричинений гострою алергічною реакцією), що проявляється сплутаністю свідомості, слабкістю, втратою свідомості;
анафілактичних реакцій — тяжких алергічних реакцій, що одночасно вражають кілька органів, зазвичай: серцево-судинну, дихальну системи та шкіру, які виникають негайно після контакту з алергеном;
набряку Квінке — тяжкої алергічної реакції, що призводить до набряку обличчя, утруднення дихання або запаморочення;
шкірних реакцій, що загрожують життю, які характеризуються висипом, пухирями, відшаруванням шкіри та більшістю [токсичний епідермальний некроліз (TEN), синдром Стівенса-Джонсона (SJS), бульозний дерматит, лікарська реакція з еозинофілією та загальними симптомами (DRESS)], ураження слизових оболонок (див. також «Попередження та заходи обережності» в розділі 2). Ці симптоми можуть загрожувати життю пацієнта, а навіть призводити до смерті;
нерегулярного серцебиття, що може бути проявом життєво небезпечної аритмії типу torsade de pointes (див. «Попередження та заходи обережності» та «Препарат Кордарон і інші ліки» в розділі 2);
відкашлювання з кров’ю як прояв легеневої кровотечі;
болю в животі та запору, що можуть бути проявом гострого панкреатиту або гострого запалення підшлункової залози;
сприйняття, чуття або відчуття речей, яких немає (галюцинації);
може виникнути більша, ніж зазвичай, кількість інфекцій. Це може бути спричинене зниженням кількості білих кров’яних клітин (нейтропенія);
значне зниження кількості білих кров’яних клітин, що збільшує ймовірність виникнення інфекцій (агранулоцитоз).
Часто (можуть виникати не частіше, ніж у 1 із 10 пацієнтів)
жовтяниці очей та шкіри (жовтяниця), болю в животі, втрати апетиту, втоми, гарячки, підвищеної активності амінотрансфераз у крові — це симптоми життєво небезпечного гострого порушення функції печінки або печінкової недостатності;
задишки та кашлю без відкашлювання — можуть бути проявами життєво небезпечного інтерстиційного запалення легень або фіброзу легень, запалення плеври, обструктивного бронхіоліту з пневмонією (див. «Попередження та заходи обережності» в розділі 2) або виникнення бронхоспазму та (або) апноеї при тяжкій дихальній недостатності, особливо у пацієнтів з бронхіальною астмою;
зниження статевого потягу.
Нечасто (можуть виникати не частіше, ніж у 1 із 100 пацієнтів)
порушення серцевого ритму або їх загострення, іноді з зупинкою серця (див. «Попередження та заходи обережності» та «Препарат Кордарон і інші ліки» в розділі 2), порушення провідності в серцевому м’язі (синусово-передсердний блок, передсердно-шлуночковий блок різного ступеня);
оніміння, слабкості м’язів, колючого болю та печіння — можуть бути проявами сенсорно-моторної периферичної нейропатії (хвороба нервів) і (або) міопатії (хвороба м’язів), які зазвичай зникають після відміни препарату Кордарон.
Дуже рідко (можуть виникати не частіше, ніж у 1 із 10 000 пацієнтів)
нечіткого зору або погіршення зору — можуть бути проявами ураження зорового нерву, що може призвести до втрати зору (див. «Попередження та заходи обережності» в розділі 2);
запаморочення, втома, задишка — можуть бути проявами значного уповільнення серцевого ритму, зупинки діяльності синусового вузла, особливо у пацієнтів із порушенням функції синусового вузла і (або) у літніх пацієнтів;
шкірного висипу, що є проявом васкуліту;
головного болю, який посилюється вранці або після фізичного навантаження, нудоти, судом, втрати свідомості, порушення зору або дезорієнтації — можуть бути проявами порушень функції мозку через підвищений внутрішньочерепний тиск (істинно не пухлина мозку);
порушення координації рухів.

Інші побічні ефекти препарату Кордарон можуть виникати з такою частотою:
Дуже часто (виникають щонайменше у 1 із 10 пацієнтів):

мікроосадки в рогівці, що утворюються безпосередньо під зіницею. Можуть супроводжуватися відчуттям кольорових ореолів навколо предметів при погляді на яскраве світло або нечітким зором. Складаються зі складних ліпідних відкладень і зникають після припинення лікування аміодароном;
легкі порушення шлунково-кишкового тракту (нудота, блювота, порушення смаку), які зазвичай виникають під час застосування навантажувальної дози препарату і зникають після зменшення дози аміодарону;
підвищення активності амінотрансфераз, виявлене при аналізах крові, яке зазвичай помірне (у 1,5–3 рази вище за верхню межу норми), виникає на початку лікування. Ці відхилення можуть повернутися до нормальних значень після зменшення дози препарату або самостійно;
підвищена світлочутливість.

Часто (можуть виникати не частіше, ніж у 1 із 10 пацієнтів)

надто повільне серцебиття (брадикардія), зазвичай помірне і залежне від дози препарату;
гіпотиреоз (проявляється сильним втомленням, набором ваги, запорами та болями в м’язах), гіпертиреоз (проявляється збудженням і руховою тривогою, втратою ваги, підвищеним потовиділенням), іноді зі смертельними наслідками;
тремор позапірамідного походження, кошмари, порушення сну;
темно-сіре або блакитнувате забарвлення шкіри під час тривалого застосування великих доз аміодарону, яке повільно зникає після відміни препарату;
запор;
сверблячий червоний висип (екзема).
Нечасто (можуть виникати не частіше, ніж у 1 із 100 пацієнтів)
сухість у порожнині рота.
Дуже рідко (можуть виникати не частіше, ніж у 1 із 10 000 пацієнтів)
гемолітична анемія, апластична анемія (анемії, що проявляються блідістю шкіри та слизових оболонок, втомою, слабкістю та запамороченням), тромбоцитопенія (зниження кількості тромбоцитів, що проявляється схильністю до синяків та кровотеч);
синдром неправильного виділення антидіуретичного гормону (ADH) — проявляється поганим самопочуттям, слабкістю, дезорієнтацією, нудотою, втратою апетиту, подразливістю;
хронічні захворювання печінки (псевдоалкогольний гепатит, цироз печінки), іноді зі смертельними наслідками;
підвищення концентрації креатиніну в крові;
головний біль;
запалення придатка яєчка, імпотенція;
бронхоспазм у пацієнтів з тяжкою дихальною недостатністю, особливо у пацієнтів з бронхіальною астмою, синдромом гострої дихальної недостатності у дорослих, іноді зі смертельними наслідками, особливо безпосередньо після хірургічного втручання (можлива взаємодія з киснем у великій концентрації) (див. «Попередження та заходи обережності» та «Препарат Кордарон і інші ліки» в розділі 2);
еритема під час променевої терапії, шкірний висип, зазвичай неспецифічний, відшарування шкіри, випадання волосся.
Невідома частота (частоту не можна визначити на підставі наявних даних):
кропив’янка;
нейтропенія, агранулоцитоз;
панкреатит, гострий панкреатит, сухість у порожнині рота, запори;
гранульома, включаючи гранульому кісткового мозку;
скованість; тремор і рухова тривога (паркінсонізм); нетипові рухи м’язів;
порушення сприйняття запахів (паросмія);
зниження апетиту;
зниження лібідо;
бред (включаючи сплутаність свідомості), галюцинації;
системний червоний вовчак (хвороба, при якій імунна система ушкоджує різні частини тіла і призводить до болю, скованості та набряку суглобів, а також почервоніння шкіри, іноді у вигляді метелика на обличчі);
життєво небезпечне ускладнення після трансплантації серця (первинна дисфункція трансплантата), при якому трансплантоване серце перестає працювати належним чином (див. «Попередження та заходи обережності» в розділі 2).

Повідомлення про побічні ефекти
Якщо виникли будь-які побічні ефекти, включаючи ті, що не зазначені в цій інструкції, повідомте про це лікареві, фармацевту або медсестрі.
Побічні ефекти можна повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу побічних ефектів лікарських засобів Управління реєстрації лікарських засобів, медичних виробів та біоцидних продуктів: Al. Jerozolimskie 181C, 02-222 Варшава, тел.: + 48 22 49 21 301, факс: + 48 22 49 21 309, веб-сайт: https://smz.ezdrowie.gov.pl.
Побічні ефекти також можна повідомляти суб’єкту, відповідальному за реалізацію, або паралельному імпортеру.
Завдяки повідомленням про побічні ефекти можна зібрати більше інформації щодо безпеки застосування препарату.

5. Як зберігати ліки Кордарон

Зберігати при температурі нижче 30 °C. Берегти від світла.
Ліки слід зберігати в недоступному для дітей місці.
Не застосовувати цей лік після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці. Термін
придатності вказує на останній день зазначеного місяця.
Ліки не слід викидати у каналізацію чи побутові сміттєві контейнери. Потрібно запитати
фармацевта, як позбутися ліків, які вже не використовуються. Таке поводження допоможе зберегти
навколишнє середовище.

6. Вміст упаковки та інша інформація

Що містить лікарський засіб Кордарон

Діючою речовиною є аміодарону гідрохлорид. 1 таблетка містить 200 мг аміодарону гідрохлориду.
Інші складові: крохмаль кукурудзяний, лактоза моногідрат, стеарат магнію, повідон К 90, діоксид кремнію колоїдний безводний.

Як виглядає лікарський засіб Кордарон і що містить упаковка
Таблетки білого кольору з рисками поділу з одного боку.
1 упаковка містить 30 таблеток у блистерах з фольги Al/PVC, в картонній коробці.
Для отримання докладнішої інформації слід звернутися до компанії,
відповідальної або паралельного імпортера.
Відповідальна компанія в Греції, країні експорту:
Sanofi-Aventis Monoprósopi AEBE
Syngrou Avenue 348, Будинок А
176 74 Kallithea - Афіни
Греція
Виробник:
Sanofi-Aventis S.A.
Ctra. La Battloria-Hostalric, км 63,09, (C-35)
17404 Riells I Viabrea (Girona)
Іспанія
Паралельний імпортер:
Allpharm Sp. z o.o. sp.k.
вул. М. Здзєховського 11/4
02-659 Варшава
Перепаковано в:
CEFEA Sp. z o.o. Sp. Synoptis Industrial Sp. z o.o. Shiraz Productions Sp. z o.o.
командитна вул. Фортечна 35-37 вул. Тим’янкова 24/28
вул. Дзялкова 56 87-100 Торунь 95-054 Ксаверув
02-234 Варшава
Номер дозволу в Греції, країні експорту: 77642/07/04-04-08
Номер дозволу на паралельний імпорт: 58/25