Каспофунгін Віатріс

Інструкція для користувача

Каспофунгін Віатріс, 50 мг, порошок для приготування концентрату розчину для інфузій
Caspofunginum
Уважно прочитайте цю інструкцію, перш ніж застосовувати препарат пацієнту або його дитині, оскільки вона містить важливу інформацію.

• Зберігайте цю інструкцію, щоб у разі потреби мати змогу звернутися до неї.
• Якщо у вас виникнуть будь-які запитання, зверніться до лікаря, медсестри або фармацевта.
• Якщо у пацієнта виникнуть будь-які побічні реакції, у тому числі ті, що не зазначені в цій інструкції, повідомте про це лікареві, медсестрі або фармацевту. Див. розділ 4.

Зміст інструкції

1. Що таке препарат Каспофунгін Віатріс і для чого його застосовують
2. Важлива інформація, перш ніж застосовувати Каспофунгін Віатріс
3. Як застосовувати Каспофунгін Віатріс
4. Можливі побічні ефекти
5. Як зберігати Каспофунгін Віатріс
6. Вміст упаковки та інша інформація

1. Що таке препарат Каспофунгін Віатріс і для чого його застосовують

Що таке Каспофунгін Віатріс
Каспофунгін належить до групи препаратів, які називаються протигрибковими засобами.
Для чого застосовують Каспофунгін Віатріс
Каспофунгін застосовують для лікування наведених нижче інфекцій у дітей, підлітків та дорослих:

• тяжкі грибкові ураження тканин і органів (так звана «інвазивна кандидоза»). Це інфекція, спричинена грибками (дріжджами) під назвою Candida. До пацієнтів, у яких може розвинутися така інфекція, належать ті, хто недавно переніс операцію або має ослаблену імунну систему. Найпоширенішими симптомами цієї інфекції є підвищення температури тіла та озноб, які не піддаються лікуванню антибіотиками.
• грибкові інфекції носа, навколишніх носових пазух або легень (так звана «інвазивна аспергільоза»), якщо інші протигрибкові препарати не спрацювали або спричинили побічні ефекти. Ці інфекції спричинені цвільовим грибком під назвою Aspergillus. До пацієнтів, у яких може розвинутися така інфекція, належать ті, хто проходить хіміотерапію, отримав трансплантацію органів або має ослаблену імунну систему.
• підозра на грибкову інфекцію у осіб із підвищеною температурою тіла та зниженою кількістю білих кров’яних клітин, стан яких не поліпшився після лікування антибіотиками. До осіб, у яких існує ризик розвитку грибкової інфекції, належать пацієнти, які недавно перенесли операцію або мають ослаблену імунну систему.

Як діє Каспофунгін Віатріс
Каспофунгін Віатріс пошкоджує клітинні стінки грибка та пригнічує його нормальний ріст. Це запобігає поширенню інфекції та дає змогу природним захисним механізмам організму повністю її усунути.

2. Важливі відомості перед застосуванням лікарського засобу Каспофунгін Віатріс

Коли не застосовувати лікарський засіб Каспофунгін Віатріс

• якщо пацієнт має алергію на каспофунгін або будь-який інший компонент цього лікарського засобу (перелічені в розділі 6).

У разі будь-яких сумнівів перед введенням лікарського засобу слід звернутися до лікаря, фармацевта або медсестри.
Попередження та заходи обережності
Перед початком застосування лікарського засобу Каспофунгін Віатріс слід обговорити це з лікарем, медсестрою
або фармацевтом:

• якщо пацієнт має алергію на будь-які ліки
• якщо пацієнт коли-небудь мав порушення функції печінки — може знадобитися інша доза лікарського засобу
• якщо пацієнт приймає циклоспорин (лікарський засіб, що застосовується для запобігання відторгненню трансплантації або для пригнічення імунної системи), оскільки в цьому випадку лікар може призначити додаткові аналізи крові під час лікування
• якщо у пацієнта коли-небудь виникали будь-які інші медичні проблеми

Якщо будь-яке з наведених вище тверджень стосується пацієнта (або пацієнт не впевнений), перед
застосуванням лікарського засобу Каспофунгін Віатріс слід звернутися до лікаря, фармацевта або медсестри.
Лікарський засіб Каспофунгін Віатріс може викликати тяжкі небажані шкірні реакції, такі як синдром
Стівенса-Джонсона (SJS) та токсичний епідермальний некроліз (TEN).
Каспофунгін Віатріс та інші ліки
Слід повідомити лікареві, медсестрі або фармацевту про всі ліки, які пацієнт зараз приймає або приймав нещодавно, а також про ліки, які пацієнт планує застосовувати, включаючи безрецептурні засоби та рослинні препарати, оскільки лікарський засіб Каспофунгін Віатріс може впливати на дію інших ліків. Деякі інші ліки також можуть впливати на дію лікарського засобу Каспофунгін Віатріс.
Якщо пацієнт приймає будь-який із наведених нижче ліків, слід повідомити про це лікареві, медсестрі або
фармацевту:

• циклоспорин або такролімус (ліки, що застосовуються для запобігання відторгненню трансплантації або для пригнічення імунної системи), оскільки в цьому випадку лікар може призначити додаткові аналізи крові під час лікування
• деякі ліки, що застосовуються при інфекції ВІЛ, такі як ефавіренз або невірапін
• фенітоїн або карбамазепін (використовуються для лікування судом)
• дексаметазон (стероїдний препарат)
• рифампіцин (антибіотик)

Якщо будь-яке з наведених вище тверджень стосується пацієнта (або пацієнт не впевнений), перед
застосуванням лікарського засобу Каспофунгін Віатріс слід повідомити лікареві, медсестрі або
фармацевту.
Вагітність та годування грудьми
Під час вагітності, годування грудьми або при підозрі на вагітність перед застосуванням будь-якого лікарського засобу слід проконсультуватися з лікарем.

• Досліджень щодо застосування лікарського засобу Каспофунгін Віатріс у вагітних жінок не проводилося. У період вагітності лікарський засіб слід застосовувати лише тоді, коли потенційна користь від лікування виправдовує можливий ризик для немовляти.
• Жінкам, які приймають лікарський засіб Каспофунгін Віатріс, не слід годувати дитину грудьми.

Керування транспортними засобами та обслуговування механізмів
Немає відомостей, що свідчать про здатність Каспофунгіну Віатріс впливати на здатність керувати
транспортними засобами або обслуговувати механізми.
Каспофунгін Віатріс містить натрій
Лікарський засіб містить менше 1 ммоль (23 мг) натрію на дозу, тобто лікарський засіб вважається «вільним від натрію».

3. Як застосовувати ліки Каспофунгін Віатріс

Каспофунгін Віатріс завжди буде підготовано і введено кваліфікованим медичним персоналом.
Каспофунгін Віатріс буде вводитися:

• щодня один раз на добу
• повільною внутрішньовенною інфузією (внутрішньовенне вливання)
• протягом приблизно 1 години

Тривалість лікування та добову дозу ліків Каспофунгін Віатріс визначить лікар.
Він також буде контролювати ефективність дії ліків у пацієнта. У пацієнтів із масою тіла понад 80
кг може знадобитися інша доза.
Діти та підлітки
Доза, призначена для дітей та підлітків, може відрізнятися від дози, що застосовується у дорослих.
Застосування більшої, ніж рекомендована, дози ліків Каспофунгін Віатріс
Лікар визначить, яку саме добову дозу ліків Каспофунгін Віатріс потрібно застосовувати пацієнтові, та як довго має тривати лікування. Однак, якщо виникне підозра, що пацієнт отримав надто високу дозу ліків Каспофунгін Віатріс, необхідно негайно звернутися до лікаря або медсестри.
У разі будь-яких подальших сумнівів щодо застосування цих ліків слід звернутися до лікаря, медсестри або фармацевта.

4. Можливі побічні ефекти

Як і будь-який лікарський засіб, Каспофунгін Віатріс може викликати побічні ефекти, хоча вони не виникають у кожного.
У разі виникнення будь-яких із нижче зазначених побічних ефектів необхідно
негайно повідомити лікаря або медсестру, оскільки може знадобитися
невідкладна медична допомога:

• висип, свербіж, відчуття тепла, набряк обличчя, губ або горла або труднощі з диханням
  • можлива поява гістамінової реакції на лікарський засіб
• труднощі з диханням із свистячим диханням або посилення висипу — можлива поява алергічної реакції на лікарський засіб
• кашель, тяжкі порушення дихання — у дорослих із інвазивною аспергільозою можуть виникати тяжкі порушення дихання, які можуть перетворитися на дихальну недостатність
• висип, відшарування шкіри, виразки слизових оболонок, кропив’янка, відшарування шкіри на великій площі.

Як і при застосуванні всіх лікарських засобів, що відпускаються за рецептом, деякі з побічних ефектів можуть бути тяжкими. Слід звернутися до лікаря, який веде пацієнта, з проханням надати додаткову інформацію.
Інші побічні ефекти, що виникають у дорослих:
Часто: можуть виникати не більш ніж у 1 із 10 осіб:

• Зниження концентрації гемоглобіну (зниження вмісту в крові речовини, що переносить кисень), зниження кількості лейкоцитів
• Зниження концентрації альбуміну (виду білка) у крові, зниження концентрації калію або низький рівень калію у крові
• Головний біль
• Запалення вен
• Задишка
• Діарея, нудота або блювота
• Зміна результатів деяких лабораторних досліджень крові (зокрема, підвищення значень деяких показників функції печінки)
• Свербіж, висип, почервоніння, підвищена пітливість
• Біль у суглобах
• Значення, лихоманка
• Свербіж у місці ін’єкції

Не дуже часто: можуть виникати не більш ніж у 1 із 100 осіб:

• Зміни результатів деяких лабораторних досліджень крові (зокрема, згортання крові, кількість тромбоцитів, червоних і білих кров’яних тілець)
• Відсутність апетиту, збільшення кількості внутрішніх рідин, порушення балансу солей у організмі, високий рівень цукру в крові, низький рівень кальцію в крові, підвищений рівень кальцію в крові, низький рівень магнію в крові, підвищення кислотності крові
• Дезорієнтація, відчуття збудження, неможливість заснути
• Головокруження, послаблення чутливості або відчуттів (особливо шкіри), тремтіння, сонливість, зміна смаку, відчуття оніміння або поколювання
• Нечітке зору, підвищене сльозовиділення, набряк повік, жовтяниця (склери очей)
• Відчуття прискореного або нерегулярного серцебиття, прискорене серцебиття, нерегулярне серцебиття, порушення ритму серця, серцева недостатність
• Покрасніння обличчя, приливи гарячого повітря, високий кров’яний тиск, низький кров’яний тиск, почервоніння шкіри у ділянці проходження вени, надмірна чутливість до дотику
• Спазм м’язів дихальних шляхів, що призводить до свистячого дихання або кашлю, прискорене дихання, задишка, що викликає прокидання під час сну, гіпоксія (нестача кисню в крові), ненормальні дихальні шуми, тріскіт у легенях, свистяче дихання, закладеність носа, кашель, біль у горлі
• Біль у животі, біль у підшлунковій ділянці, метеоризм, запор, труднощі з ковтанням, сухість у роті, непереварювання, виділення газів, боліві відчуття в шлунку, набряк, спричинений накопиченням рідини в черевній порожнині
• Зниження відтоку жовчі, збільшення печінки, жовтяниця шкіри і (або) склери (білок очей), хімічне або лікарське ураження печінки, порушення функції печінки
• Ненормальні зміни шкіри, загальний свербіж, кропив’янка, поліморфний висип, ненормальний вигляд шкіри, наявність червоних, часто сверблячих плям на руках і ногах, а іноді на обличчі та інших частинах тіла
• Біль у хребті, біль у руках або ногах, біль у кістках, біль у м’язах, слабкість м’язів
• Погіршення функції нирок, раптове погіршення функції нирок
• Біль у місці введення катетера, зміни в місці ін’єкції (покрасніння, тверде вузлище, біль, набряк, подразнення, висип, кропив’янка, витік рідини з катетера в тканини), запалення вени в місці ін’єкції
• Підвищення кров’яного тиску та зміни результатів деяких лабораторних досліджень крові (зокрема, щодо оцінки функції нирок, електролітів і згортання крові), підвищення концентрації прийнятих ліків, що послаблюють імунну систему
• Відчуття дискомфорту в грудній клітці, біль у грудній клітці, відчуття зміни температури тіла, загальне погане самопочуття, загальні болі, набряк обличчя, набряк щиколоток, долонь або стоп, набряк, болючість, відчуття втоми

Побічні ефекти у дітей та підлітків
Дуже часто: можуть виникати більше ніж у 1 із 10 осіб:

• Лихоманка

Часто: можуть виникати не більш ніж у 1 із 10 осіб:

• Головний біль
• Прискорене серцебиття
• Раптове почервоніння обличчя, низький кров’яний тиск
• Зміни результатів деяких лабораторних досліджень крові (підвищення значень деяких показників функції печінки)
• Свербіж, висип
• Біль у місці введення канюлі
• Значення
• Зміни результатів деяких лабораторних досліджень крові

Повідомлення про побічні ефекти
Якщо виникають будь-які небажані симптоми, включаючи побічні ефекти, не зазначені
в цій інструкції, необхідно повідомити лікаря, медсестру або фармацевта. Побічні ефекти
можна повідомляти безпосередньо до:
Департаменту моніторингу небажаних подій лікарських засобів Урядового центру
реєстрації лікарських засобів, медичних виробів та біоцидів
Ал. Єрозолимське 181C
02-222 Варшава
Тел.: + 48 22 49 21 301
Факс: + 48 22 49 21 309
Веб-сайт: https://smz.ezdrowie.gov.pl
Побічні ефекти також можна повідомляти суб’єкту, відповідальному за реєстрацію.
Завдяки повідомленням про побічні ефекти можна буде зібрати більше інформації щодо
безпеки застосування лікарського засобу.

5. Як зберігати лікарський засіб Каспофунгін Віатріс

Лікарський засіб потрібно зберігати в недоступному для дітей місці.
Не застосовувати цей лікарський засіб після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці та на флаконі (перші дві цифри позначають місяць; наступні чотири цифри — рік). Термін придатності означає останній день зазначеного місяця.
Зберігати в холодильнику (від 2°C до 8°C).
Після приготування лікарський засіб Каспофунгін Віатріс слід використати одразу, оскільки він не містить жодних речовин, що запобігають росту бактерій. Приготування лікарського засобу має здійснювати тільки навчений медичний персонал, який ознайомився з усіма інструкціями (див. нижче
„Інструкція щодо способу реституції та розведення лікарського засобу Каспофунгін Віатріс”).
Якщо розчин не було використано одразу, його можна застосувати протягом 24 годин, якщо він зберігається при температурі 25°C або нижчій, або протягом 48 годин, якщо розчин зберігається в інфузійному мішку (пляшці) у холодильнику (від 2 до 8°C) після розведення розчином натрію хлориду для ін'єкцій з концентрацією 9 мг/мл (0,9%), 4,5 мг/мл (0,45%) або 2,25 мг/мл (0,225%) або розчином Рінгера з лактатом. Якщо лікарський засіб не було використано одразу, відповідальність за час і умови зберігання несе користувач. Час зберігання не повинен перевищувати 24 години при температурі від 2°C до 8°C, якщо тільки реституція та розведення не проводилися за контрольованих, валідованих асептичних умов.
Не застосовувати розчин, якщо виявлено будь-які ознаки зміни забарвлення або наявність видимих частинок.
Лікарські засоби не слід викидати у каналізацію чи побутові сміттєві контейнери. Потрібно запитати у фармацевта, як утилізувати ліки, які більше не використовуються. Такий підхід допоможе захистити навколишнє середовище.

6. Вміст упаковки та інша інформація

Що містить лікарський засіб Каспофунгін Віатріс

• Діючою речовиною лікарського засобу є каспофунгін. Кожна ампула лікарського засобу Каспофунгін Віатріс містить 50 мг каспофунгіну у вигляді ацетату каспофунгіну.
• Інші складові: сахароза, манітол, кислота хлористоводнева концентрована (для регулювання рН), натрію гідроксид (для регулювання рН) та двоокис вуглецю (для регулювання рН)

Як виглядає лікарський засіб Каспофунгін Віатріс та що містить упаковка
Каспофунгін Віатріс — це стерильний, білий або білуватий, в’язкий порошок. Розчин після приготування є прозорим.
Каспофунгін Віатріс постачається у флаконах об’ємом 10 мл з безбарвного скла (тип I), закритих пробками з бромбутілової гуми та алюмінієвими кришками flip-off із червоною пластиковою накладкою flip-off, у картонному пакеті.
Кожна упаковка містить один флакон з порошком.

Відповідальний суб’єкт та виробник
Відповідальний суб’єкт
Viatris Limited
Damastown Industrial Park
Mulhuddart, Dublin 15
DUBLIN
Ірландія

Виробник/Імпортер
Viatris Santé
1 rue de Turin
69007 Lyon
Франція
SAG Manufacturing, S.L.U.
Ctra. N-I, Km 36, San Agustín de Guadalix
28750 Мадрид
Іспанія
Galenicum Health, S.L.U
Sant Gabriel, 50,
Esplugues de Llobregat
08950 Barcelona
Іспанія
Mylan Germany GmbH
Zweigniederlassung Bad Homburg v. d. Hoehe
Benzstrasse 1
Bad Homburg v. d. Hoehe
Hessen, 61352
Німеччина
Hikma Italia S.p.A
Viale Certosa, 10
27100, Pavia (PV)
Італія

Для отримання докладнішої інформації щодо цього лікарського засобу звертайтеся до місцевого представника відповідального суб’єкта:
Viatris Healthcare Sp. z o.o.
Тел.: +48 22 54 66 400

Інформація призначена виключно для медичного персоналу:
Інструкція щодо реконституції та розведення лікарського засобу Каспофунгін Віатріс:

Реконституція лікарського засобу Каспофунгін Віатріс
НЕ ВИКОРИСТОВУВАТИ ЖОДНИХ РОЗЧИНІВ, ЩО МІСТЯТЬ ГЛЮКОЗУ, оскільки лікарський засіб Каспофунгін Віатріс нестабільний у розчинах, що містять глюкозу. НЕ ЗМІШУВАТИ ТА НЕ ВВОДИТИ У ТОМУ ЖЕ ІНФУЗІЙНОМУ РОЗЧИНІ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ, оскільки немає даних щодо одночасного введення лікарського засобу Каспофунгін Віатріс з іншими діючими речовинами для внутрішньовенного застосування, допоміжними речовинами чи іншими лікарськими засобами.
Приготований розчин є прозорим. Розчин для інфузії необхідно перевірити на наявність твердих частинок та забарвлення.

ІНСТРУКЦІЯ ЗАСТОСУВАННЯ ЛІКАРСЬКОГО ЗАСОБУ ДЛЯ ДОРОСЛИХ ПАЦІЄНТІВ

Етап 1. Розчинення вмісту флакона
Для розчинення порошку необхідно довести закритий флакон до кімнатної температури, після чого асептично додати 10,5 мл води для ін’єкцій. Концентрація отриманого концентрату становитиме: 5,2 мг/мл.
Білий або майже білий, в’язкий, ліофілізований порошок розчинити, обережно перемішуючи, до отримання прозорого розчину. Приготований розчин необхідно перевірити на наявність твердих частинок та забарвлення. Приготований розчин можна зберігати протягом 24 годин при температурі до 25°C.

Етап 2. Додавання розчиненого лікарського засобу Каспофунгін Віатріс до розчину для інфузії пацієнта
Для приготування остаточного розчину для інфузії можна використовувати наступні розчини: розчин натрію хлориду для ін’єкцій або розчин Рінгера з лактатом. Розчин для інфузії готують шляхом асептичного додавання відповідного об’єму приготованого концентрату (як показано в таблиці нижче) до пляшки або пакета інфузійного розчину об’ємом 250 мл. Добову дозу 50 мг або 35 мг, якщо це показано, можна вводити інфузійно об’ємом зменшеним до 100 мл. Не використовувати розчин, якщо він помутнів або утворився осад.

ПРИГОТУВАННЯ РОЗЧИНУ ДЛЯ ІНФУЗІЇ ДЛЯ ДОРОСЛИХ

* Для розчинення вмісту кожного флакона слід використовувати 10,5 мл рідини.
ІНСТРУКЦІЯ ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ ЛІКАРСЬКОГО ЗАСОБУ У ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ
Обчислення площі поверхні тіла (англ. Body Surface Area, BSA) для визначення дози у дітей
та підлітків
Перед підготовкою інфузії необхідно обчислити площу поверхні тіла пацієнта, використовуючи
наступну формулу (формула Мостеллера):

Підготовка внутрішньовенної інфузії, що містить дозу 70 мг/м² пл.п.т. для дітей та підлітків у віці >3 місяців (з використанням флакону, що містить 50 мг лікарського засобу)

1. Визначити фактичну початкову дозу для дітей та підлітків на основі площі поверхні тіла (обчисленої, як зазначено вище), використовуючи наступне рівняння: BSA (м²) × 70 мг/м² = початкова доза. Максимальна початкова доза, що вводиться в день 1 терапії, не повинна перевищувати 70 мг, незалежно від розрахованої дози для конкретного пацієнта.
2. Вийняти флакон лікарського засобу Каспофунгін Віатріс з холодильника та довести його до кімнатної температури.
3. Дотримуючись умов асептики, додати 10,5 мл води для ін'єкцій. Отриманий таким чином розчин можна зберігати не більше 24 годин при температурі не вище 25°C. У результаті вміст флакона матиме кінцеву концентрацію каспофунгіну 5,2 мг/мл.
4. З флакона слід відібрати об’єм лікарського засобу, що відповідає розрахованій початковій дозі (етап 1). Дотримуючись умов асептики, перенести цей об’єм (мл) розчиненого лікарського засобу Каспофунгін Віатріс, 50 мг, у пакет (або пляшку) для внутрішньовенних інфузій, що містить 250 мл розчину натрію хлориду для ін'єкцій із концентрацією 0,9%, 0,45% або 0,225%, або розчину Рінгера з лактатом для ін'єкцій. Або ж цей об’єм (мл) розчиненого лікарського засобу Каспофунгін Віатріс, 50 мг, можна додати до меншої кількості розчину натрію хлориду для ін'єкцій із концентрацією 0,9%, 0,45% або 0,225%, або розчину Рінгера з лактатом для ін'єкцій, не перевищуючи кінцеву концентрацію 0,5 мг/мл. Готовий розчин для інфузії слід використати протягом 24 годин, якщо він зберігається при температурі не вище 25°C, або протягом 48 годин, якщо зберігається в холодильнику при температурі від 2 до 8°C.

Підготовка внутрішньовенної інфузії, що містить дозу 50 мг/м² пл.п.т. для дітей та підлітків у віці >3 місяців (з використанням флакону, що містить 50 мг лікарського засобу)

1. Визначити фактичну щоденну підтримуючу дозу для дітей та підлітків на основі площі поверхні тіла (обчисленої, як зазначено вище), використовуючи наступне рівняння: BSA (м²) × 50 мг/м² = щоденна підтримуюча доза. Щоденна підтримуюча доза не повинна перевищувати 70 мг, незалежно від розрахованої дози для конкретного пацієнта.
2. Вийняти з холодильника флакон лікарського засобу Каспофунгін Віатріс, 50 мг, та довести його до кімнатної температури.
3. Дотримуючись умов асептики, додати 10,5 мл води для ін'єкцій. Отриманий таким чином розчин можна зберігати не більше 24 годин при температурі не вище 25°C. У результаті вміст флакона матиме кінцеву концентрацію каспофунгіну 5,2 мг/мл.
4. З флакона слід відібрати об’єм лікарського засобу, що відповідає розрахованій щоденній підтримуючій дозі (етап 1). Дотримуючись умов асептики, перенести цей об’єм (мл) розчиненого лікарського засобу Каспофунгін Віатріс, 50 мг, у пакет (або пляшку) для внутрішньовенних інфузій, що містить 250 мл розчину натрію хлориду для ін'єкцій із концентрацією 0,9%, 0,45% або 0,225%, або розчину Рінгера з лактатом для ін'єкцій. Або ж цей об’єм (мл) розчиненого лікарського засобу Каспофунгін Віатріс, 50 мг, можна додати до меншої кількості розчину натрію хлориду для ін'єкцій із концентрацією 0,9%, 0,45% або 0,225%, або розчину Рінгера з лактатом для ін'єкцій, не перевищуючи кінцеву концентрацію 0,5 мг/мл. Готовий розчин для інфузії слід використати протягом 24 годин, якщо він зберігається при температурі не вище 25°C, або протягом 48 годин, якщо зберігається в холодильнику при температурі від 2 до 8°C.

Примітки щодо підготовки лікарського засобу:
a Згусток білого або майже білого кольору повинен повністю розчинитися. Слід обережно перемішувати вміст до отримання прозорого розчину.
b Підготовлений розчин слід перевірити на наявність твердих частинок або зміни кольору перед розведенням та введенням інфузії. Якщо розчин є мутним або містить осад, його не слід вводити.
c Лікарський засіб Каспофунгін Віатріс підготовлено таким чином, щоб забезпечити можливість отримання повної дози, зазначеної на етикетці флакона (50 мг), після відбирання з флакона 10 мл розчину.