Укладомок, що входить до упаковки: Інформація для користувача

Фенітоїн Гікма, 50 мг/мл, розчин для ін'єкцій
Діюча речовина: натрієва сіль фенітоїну
Перед застосуванням лікарського засобу слід уважно ознайомитися з вкладишем, оскільки він містить важливу інформацію для пацієнта.

Зберігайте цей вкладиш, щоб у разі потреби мати змогу знову його прочитати.
Звертайтеся до лікаря або фармацевта у разі будь-яких подальших сумнівів.
Цей лікарський засіб призначено виключно певній особі. Не передавайте його іншим. Лікарський засіб може нашкодити іншій особі, навіть якщо симптоми її хвороби такі самі.
Якщо посиляться будь-які небажані ефекти або виникнуть нові небажані ефекти, зокрема ті, що не зазначені у вкладиші, повідомте про це лікареві або фармацевту.

Зміст вкладиша:

Що таке лікарський засіб Фенітоїн Гікма та для чого його застосовують
Важливі відомості перед застосуванням лікарського засобу Фенітоїн Гікма
Як застосовувати лікарський засіб Фенітоїн Гікма
Можливі небажані ефекти
Як зберігати лікарський засіб Фенітоїн Гікма
Вміст упаковки та інша інформація

1. Що таке лікарський засіб Фенітоїн Гікма та для чого його застосовують

Фенітоїн Гікма, 50 мг/мл, розчин для ін'єкцій містить натрієву сіль фенітоїну. Натрієва сіль фенітоїну належить до групи лікарських засобів, які називаються протисудомними засобами. Протисудомні засоби застосовують для профілактики та лікування епілептичних нападів. Цей лікарський засіб вводиться лікарем у вигляді внутрішньовенного ін'єкційного розчину.
Лікарський засіб Фенітоїн Гікма застосовують для:

лікування таких видів епілептичних нападів:
епілептичного статусу (тривалого епілептичного нападу). Тривалий епілептичний напад — це:
епілептичний напад, який не припиняється;
або кілька епілептичних нападів, між якими пацієнт не відновлює свідомості;
профілактики епілептичних нападів, що виникають під час або після нейрохірургічної операції (операції на мозку).

Лікарський засіб Фенітоїн Гікма не діє, коли відсутній епілептичний статус (особливий вид епілептичних нападів), а також не застосовується для профілактики або лікування судом, спричинених гарячкою.

2. Важливі відомості перед застосуванням ліку Фенітоїн Гікма

Коли не застосовувати лік Фенітоїн Гікма

якщо пацієнт має алергію на фенітоїн або будь-який із інших компонентів цього ліку (перелічені в розділі 6.),
якщо пацієнт має алергію (підвищену чутливість) до інших ліків із подібною хімічною структурою до фенітоїну (наприклад, похідних гідантоїну),
якщо клітини крові та кістковий мозок пацієнта серйозно уражені,
якщо пацієнт має атріовентрикулярну блокаду II або III ступеня (порушення роботи серця),
якщо пацієнт страждає на порушення серця (синдром Стюарта-Адамса), що призводять до втрати свідомості,

іноді з судомами;

якщо пацієнт страждає на синусову брадикардію (повільну роботу серця — менше 50 ударів на хвилину), синдром хворого вузла або синусово-передсердну блокаду (порушення роботи серця),
якщо у пацієнта за останні три місяці був інфаркт міокарда,
якщо пацієнт має низький хвилювий об’єм серця (слід запитати лікаря),
не слід застосовувати лік Фенітоїн Гікма підшкірно, позачерезшкірно при внутрішньовенному введенні або внутрішньоартеріально через його високе значення pH.

Попередження та заходи обережності
Невелика кількість людей, які лікуються протисудомними засобами, такими як фенітоїн, мала думки про
самопошкодження або самогубство. Якщо в будь-який момент виникнуть такі думки, пацієнт
повинен негайно звернутися до лікаря, який його обслуговує.
Лік Фенітоїн Гікма не слід застосовувати у випадках

серцевої недостатності (нездатності серця правильно перекачувати кров),
порушення дихання,
тяжкого артеріального гіпотонусу (систолічний тиск крові нижче 90 мм рт. ст.),
таких порушень ритму серця:
атріовентрикулярної блокади I ступеня,
фібриляції передсердь,
тріпотіння передсердь.

Лік Фенітоїн Гікма слід застосовувати з особливою обережністю, якщо
пацієнт страждає на:

порушення функції нирок,
порушення функції печінки. Лікар призначить збирання зразків крові та сечі для контролю функції печінки та нирок. У людей із цукровим діабетом більш імовірне виникнення гіперглікемії (високого рівня цукру в крові).

При застосуванні ліку Фенітоїн Гікма повідомлялося про виникнення потенційно загрожуючих життю
шкірних уражень (синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз). На початковому етапі
вони виникають на тулубі у вигляді червонуватої, кільцевої висипки або круглих плям, часто з
центрально розташованими пухирями.
Додаткові симптоми, на які слід звернути увагу, — це виразки порожнини рота, горла, носа,
статевих органів, а також кон’юнктивіт (червоні та набряклі очі).
Цим потенційно загрожуючим життю шкірним висипанням часто супроводжуються симптоми, схожі на грип.
Висип може прогресувати до загального утворення пухирів або відшарування шкіри.
Найбільший ризик виникнення серйозних шкірних реакцій виникає в перші тижні
лікування.
Якщо у пацієнта під час застосування ліку Фенітоїн Гікма виник синдром Стівенса-Джонсона або
токсичний епідермальний некроліз, він ніколи більше не може відновлювати прийом ліку Фенітоїн
Гікма.
Серйозні небажані явища з боку шкіри виникають рідко під час застосування ліку Фенітоїн
Гікма. Цей ризик може бути пов’язаний із певною мутацією гена у пацієнтів китайського або тайського походження. Пацієнти такого походження, у яких раніше виявлено
наявність цього варіанта гена (HLA-B*1502), перед прийомом ліку Фенітоїн Гікма повинні
обговорити це зі своїм лікарем.
У разі виникнення висипу або цих шкірних симптомів слід припинити застосування ліку
Фенітоїн Гікма, негайно звернутися до лікаря та повідомити йому, що приймається цей лік.
Важливі відомості щодо лікування
Пацієнти, у яких відбувається повільна гідроксиляція
Повільна гідроксиляція — це спадкове захворювання. Воно впливає на використання ліку в
організмі та реакцію організму на лік.
Тому пацієнти, які страждають на повільну гідроксиляцію, повинні дотримуватися обережності. Симптоми передозування можуть виникати навіть при помірних дозах (див. «Застосування
більшої, ніж рекомендована, дози ліку Фенітоїн Гікма»). У такому випадку дозу ліку слід
зменшити. Лікар призначить дослідження крові, щоб перевірити, чи не є концентрації фенітоїну надто високими.
Заміна іншого ліку, що містить фенітоїн
Після застосування інших ліків, що містять фенітоїн, концентрації фенітоїну можуть бути іншими, ніж після ліку Фенітоїн Гікма. У разі заміни ліку, що містить фенітоїн, лікар буде контролювати стан пацієнта до вирівнювання концентрацій фенітоїну. Це може тривати до двох тижнів.
Раптове припинення прийому ліку Фенітоїн Гікма

можливе частіше виникнення нападів епілепсії,
можливе виникнення епілептичного статусу (тривалого нападу епілепсії).

Щоб уникнути цих проблем, лікар може:

повільно зменшувати дозу ліку Фенітоїн Гікма,
починати застосовувати новий протисудомний засіб у невеликій дозі та поступово її збільшувати.

Зміна лікування на пероральну форму фенітоїну (наприклад, таблетки або сироп):
Лікар буде контролювати стан пацієнта та регулярно призначати дослідження крові.
У разі дітей лікар також буде контролювати функцію щитоподібної залози.
Лікар вирішить, чи означатимуть якісь результати досліджень необхідність зміни або
припинення лікування.
У разі пацієнтів із низьким рівнем білків у плазмі (гіпопротеїнемія) більш імовірне виникнення небажаного впливу на нервову систему.
Інші ліки та Фенітоїн Гікма
Слід повідомити лікареві або фармацевту про всі ліки, які зараз приймаються або приймалися нещодавно, а також про ліки, які пацієнт планує приймати.
Багато ліків можуть підвищувати або знижувати концентрації фенітоїну в крові. Фенітоїн може змінювати концентрації інших ліків у крові. Ці дії називаються взаємодіями. У разі підозри, що у пацієнта виникають лікарські взаємодії, лікар перевірить концентрації фенітоїну в крові пацієнта.
Наступні речовини можуть підвищувати концентрації фенітоїну:

алкоголі (швидке споживання),
пероральні антикоагулянти (ліки, що розріджують кров, наприклад, дікумарол),
бензодіазепіни (заспокійливі засоби, наприклад, хлордіазепоксид, діазепам, трозодон),
анестетики (наприклад, галотан),
інші протисудомні засоби (наприклад, сультіам, валпроїнова кислота, етосуксімід, месуксімід, фелбамат),
нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ, наприклад, саліцилова кислота, азапропазон, фенілбутазон),
антибіотики (наприклад, хлорамфенікол, еритроміцин, ізоніазид, сульфаніламіди),
протигрибкові засоби (наприклад, амфотерцин В, флуконазол, кетоконазол, міконазол, ітраконазол),
блокатори кальцієвих каналів (ліки для серця, наприклад, аміодарон, дилтіазем, ніфедипін),
гормони (наприклад, естроген),
дисульфірам (використовується для лікування залежності від алкоголю),
метилфенідат (використовується для лікування синдрому гіперактивності з дефіцитом уваги [СГДУ]),
циметидин, омепразол, ранітідин (використовуються для лікування виразки шлунка),
тиклопідін (використовується для профілактики тромбозу),
вілоксазин, флуоксетин (антидепресанти),
парааміносаліцилова кислота (ПАС), циклосерин (використовуються для лікування туберкульозу),
трициклічні антидепресанти (наприклад, амітриптилін, кломіпрамін),
толбутамід (використовується для лікування цукрового діабету),
інші протисудомні засоби (наприклад, окскарбазепін, ацетат еслікарбазепіну та — у деяких пацієнтів — топірамат).

Речовини, які можуть знижувати концентрації фенітоїну:

антибіотики (наприклад, ципрофлоксацин, рифампіцин),
інші протисудомні засоби (наприклад, карбамазепін, вігабатрин, фенобарбітал, примідон),
резерпін (використовується для лікування високого тиску крові),
сукральфат (використовується для лікування виразки дванадцятипалої кишки),
діазоксид (використовується для лікування високого тиску крові),
теофілін (використовується для лікування труднощів із диханням),
тривале зловживання алкоголем (стійке, тривале зловживання алкоголем),
нелфінавір (використовується для лікування вірусних інфекцій, спричинених ВІЛ [СНІД]).

Речовини, які можуть підвищувати або знижувати концентрації фенітоїну:

протисудомні засоби (наприклад, карбамазепін, валпроат натрію, валпроїнова кислота, фенобарбітал),
хлордіазепоксид (заспокійливий засіб),
діазепам (заспокійливий засіб).

Валпроїнова кислота (протисудомний засіб): у пацієнтів, які отримують валпроїнову кислоту та
фенітоїн або при збільшенні дози валпроїнової кислоти, може виникати більше небажаних явищ. Зокрема, більш імовірне ураження мозку
(див. розділ 4 «Можливі небажані явища»).
Фенітоїн може змінювати концентрації наступних ліків у крові пацієнта та їхню дію:

клозапін (використовується для лікування шизофренії);
кортикостероїди (наприклад, дексаметазон, преднізон, флудрокортизон);
пероральні антикоагулянти (ліки, що розріджують кров, наприклад, дікумарол);
доксіциклін, тетрациклін (антибіотики);
празиквантел (використовується для лікування гельмінтозів);
рифампіцин (використовується для лікування туберкульозу);
ітраконазол (протигрибковий засіб);
протисудомні засоби (наприклад, ламотриджин, карбамазепін, валпроїнова кислота, фелбамат, топірамат, зонісамід або тіагабін, а також активний метаболіт окскарбазепіну (тобто МГД) та ацетат еслікарбазепіну (тобто еслікарбазепін));
естроген (використовується для гормональної замісної терапії [ГЗТ]);
алкуніній, панкуроній, векуроній (засоби, що розслаблюють м’язи);
циклоспорин (використовується для запобігання відторгнення трансплантованого органу);
діазоксид (використовується для лікування високого тиску крові);
фуросемід (сечогінний засіб, що використовується для лікування серцевої недостатності);
пароксетин, сертралін (антидепресанти);
теофілін (використовується для лікування труднощів із диханням);
дигітоксин (лік для серця);
нікардипін, верапаміл (використовуються для лікування високого тиску крові);
німодипін (використовується для профілактики судинних спазмів у мозку);
хінідин (лік для серця);
трициклічні антидепресанти (наприклад, амітриптилін, кломіпрамін);
метадон (використовується для лікування залежності від героїну);
хлорпропамід, глібенкламід (використовуються для лікування цукрового діабету);
толбутамід (використовується для лікування цукрового діабету);
вітамін D;
теніпозид (протираковий засіб);
пероральні контрацептиви: при прийомі таблеток дія може бути ненадійною;
розріджувачі крові (антикоагулянти): у пацієнтів, які приймають такі ліки, слід регулярно перевіряти час згортання крові (значення МНР);
метотрексат (протираковий засіб): у пацієнта можуть виникати:
більше небажаних явищ під час лікування метотрексатом або
посилення небажаних явищ під час лікування метотрексатом.
фолієва кислота: фенітоїн може не діяти ефективно при одночасному прийомі фолієвої кислоти.

Фенітоїн може, при одночасному застосуванні з продуктами, що містять парацетамол, посилювати
метаболізм парацетамолу, що може призвести до ураження печінки.
Вагітність та годування грудьми
Вагітність
Слід пам’ятати, що протизаплідні таблетки можуть не діяти при одночасному прийомі ліку
Фенітоїн Гікма.
Якщо пацієнтка планує завагітніти або вже вагітна, вона повинна приймати лік Фенітоїн Гікма
виключно за призначенням лікаря після ретельної оцінки ризиків та переваг.
У жінок, які вагітні та лікуються будь-яким протисудомним засобом,
ймовірність виникнення вад у плоду є вищою (дані свідчать, що ця
ймовірність у 2–3 рази вища). До можливих вад належать:

заяча губа,
вади серця,
недорозвиток нігтів або пальців рук чи ніг, обличчя,
вади нервової трубки (нервова трубка — це частина тіла, з якої розвивається нервова система),
затримка росту.

Пацієнтки, які планують вагітність або вже вагітні, повинні негайно обговорити це з лікарем. Лікар
перевірить, чи необхідне застосування ліку Фенітоїн Гікма.
У разі необхідності застосування ліку Фенітоїн Гікма під час вагітності:

Пацієнтка не повинна, наскільки можливо, приймати інші протисудомні засоби. Прийом кількох протисудомних засобів збільшує ризик виникнення вад у плоду.
Зокрема, протягом перших трьох місяців вагітності пацієнтка повинна отримувати найнижчу ефективну дозу. Це найнижча можлива доза, при якій напади епілепсії добре контролюються. Лікар вирішить, якою має бути ця доза.
Стан пацієнтки та плоду буде контролюватися:
Концентрації фенітоїну в сироватці крові змінюються під час вагітності та після її закінчення. Лікар може контролювати концентрації фенітоїну в сироватці, щоб переконатися, що пацієнтка отримує правильну дозу.
Слід провести ультразвукове дослідження (УЗД). Таке дослідження дозволяє отримати детальне зображення плоду. Пацієнтку слід проінформувати про будь-які проблеми, пов’язані зі станом її дитини.

Під час вагітності не слід раптово припиняти прийом ліку Фенітоїн Гікма. Раптове припинення
лікування може призвести до виникнення нападів епілепсії. Це може бути шкідливим як
для матері, так і для плоду.
Догляд за новонародженим
У новонародженого протягом перших 24 годин після пологів можуть виникати кровотечі. Щоб запобігти їм:

На останньому тижні вагітності лікар повинен призначити пацієнтці дозу вітаміну К1;
Лікар повинен призначити новонародженому дозу вітаміну К1.

Профілактика дефіциту фолієвої кислоти
Щоб запобігти можливому дефіциту фолієвої кислоти, пацієнтка повинна приймати фолієву кислоту під час вагітності. Її можна приймати у вигляді таблеток або дієтичних добавок. Лікар
повідомить пацієнтці, яку дозу вона повинна приймати. При прийомі фолієвої кислоти
дія фенітоїну може бути слабшою (див. також «Інші ліки та Фенітоїн Гікма»).
Годування грудьми
Невеликі кількості активної речовини (натрієва сіль фенітоїну) переходять у грудне молоко. Рекомендується, щоб пацієнтка не годувала грудьми під час прийому ліку Фенітоїн Гікма. Якщо ж пацієнтка хоче годувати дитину грудьми, за дитиною слід спостерігати, щоб переконатися, що:

вона правильно набирає вагу,
її потреба у сні не збільшена.

Керування транспортними засобами та робота з механізмами
Не слід керувати транспортними засобами або працювати з механізмами, оскільки здатність до керування
транспортними засобами та роботи з механізмами знижена.
Перед керуванням транспортними засобами або роботою з механізмами слід проконсультуватися з лікарем.
Здатність до керування механізмами або роботи з механізмами може бути порушена:

на початку застосування ліку Фенітоїн Гікма,
при застосуванні високих доз ліку,
при одночасному застосуванні цього ліку з речовинами, що впливають на центральну нервову систему (особливо з алкоголем).

Важливі відомості про деякі складові ліку Фенітоїн Гікма
Лік Фенітоїн Гікма містить натрій у кількості меншій, ніж 23 мг на кожну скляну ампулу.
Це майже «без натрію».
Лік Фенітоїн Гікма містить пропіленгліколь, що може спричинити симптоми, подібні до тих, що виникають після споживання алкоголю.
Цей лікарський засіб містить 10% об. етанолу (спирту), тобто до 394 мг на дозу, що відповідає 10 мл пива, 4,17 мл вина на дозу.
Це може бути шкідливим для осіб, які страждають на алкоголізм.
Це слід враховувати у разі жінок, які вагітні або годують грудьми, дітей та груп
пацієнтів високого ризику, таких як пацієнти з захворюванням печінки або епілепсією.

3. Як застосовувати ліки Фенітоїн Гікма

Детальну інформацію щодо дозування, правил роботи з ліками та підготовки ліків
Фенітоїн Гікма наведено в кінці цієї інструкції, що додається до упаковки, у розділі
„Інформація, призначена виключно для медичного персоналу”.
Ліки Фенітоїн Гікма вводитимуть пацієнту лікар шляхом повільного внутрішньовенного введення.
Лікар визначить, скільки ліків потрібно пацієнтові та коли їх слід вводити. Це залежить від віку та маси тіла
пацієнта, а також від захворювання, через яке пацієнтові призначено ліки Фенітоїн Гікма.
Під час введення ліків Фенітоїн Гікма лікар:

постійно контролюватиме стан серця, артеріальний тиск та нервової системи,
регулярно вимірюватиме концентрацію фенітоїну в крові пацієнта.

Тривалість лікування
Фенітоїн можна застосовувати протягом тривалого часу.
Тривалість лікування залежить від:

захворювання, лікування якого проводиться,
того, наскільки добре пацієнт реагує на лікування,
того, наскільки добре пацієнт переносить побічні ефекти (див. розділ 4 „Можливі побічні ефекти”).

Під час тривалого лікування ліками Фенітоїн Гікма концентрацію препарату в плазмі буде контролюватися,
щоб пацієнт міг отримувати найнижчу ефективну дозу. Це допоможе звести до мінімуму
побічні ефекти.
Якщо пацієнт відчуває, що ліки Фенітоїн Гікма діють надто сильно або надто слабко,
йому слід обов’язково обговорити це з лікарем або фармацевтом.
Застосування більшої, ніж рекомендована, дози ліків Фенітоїн Гікма:
У разі введення надмірної дози ліків Фенітоїн Гікма у пацієнта можуть виникнути такі
симптоми:
Ранні симптоми

непередбачувані різкі рухи очей (нистагм),
мозочкову атаксію (порушення координації рухів),
дизартрію (порушення мовлення).

Інші симптоми

тремор;
гіперрефлексія (посилені рефлекси);
сонливість;
виснаження;
повільність (апатія);
нечітке мовлення;
диплопія (подвійне бачення);
запаморочення;
нудота;
блювота;
кома (втрата свідомості);
можливе зникнення зіничного рефлексу (зменшення зіниць у відповідь на світло);
зниження артеріального тиску;
порушення дихання, які можуть призвести до смерті;
серцеву недостатність, яка може призвести до смерті;
невідворотне ураження мозку.

У разі виникнення будь-яких із цих симптомів необхідно негайно повідомити
лікаря. Лікар вжеве заходів для виведення надлишку фенітоїну з організму пацієнта.
Серце та дихання пацієнта будуть контролюватися, а симптоми — лікуватися.

4. Можливі небажані явища

Як і будь-який лікарський засіб, цей препарат може спричиняти небажані явища, хоча вони не виникають у кожного пацієнта.
Дуже часті небажані явища (спостерігаються у більш ніж одного з десяти пацієнтів):

ністагм (швидкі рухи очей), порушення координації рухів (атаксія), парестезії (відчуття поколювання та мурашок), збудження, запаморочення центрального або вестибулярного походження, безсоння, головний біль, наростання подразливості, тремтіння високої частоти у стані спокою, підкоркові порушення мовлення, виснаження, порушення пам'яті та інтелектуальних здібностей;
подвійне бачення (диплопія).

Часті небажані явища (спостерігаються у максимум одного з десяти пацієнтів):

у пацієнтів, які проходять тривале лікування, повідомляли про сонливість та заспокоєння, порушення сприйняття, затемнення свідомості або навіть кому;
при надто швидкому внутрішньовенному введенні препарату можуть виникати тимчасові симптоми, такі як запаморочення, блювота та сухість у роті, які зазвичай зникають протягом 60 хвилин, якщо пацієнт раніше не отримував препарат, що містить фенітоїн; у пацієнтів, які проходять тривале лікування, також повідомляли про втрату апетиту, нудоту, блювоту, втрату маси тіла, запори;
висип, схожий на вітрянку.

Нечасті небажані явища (спостерігаються у максимум одного зі ста пацієнтів):

у пацієнтів, які проходять тривале лікування, може розвинутися полінейропатія (з ризиком необоротної атрофії мозочка);
у пацієнтів, які проходять тривале лікування фенітоїном, повідомляли про серйозні зміни на ЕКГ.

Рідкісні небажані явища (спостерігаються у максимум одного з тисячі пацієнтів):

можливі зміни кількості кров’яних пластинок, наприклад, лейкопенія (зниження кількості білих кров’яних клітин), мегалобластна анемія (утворення дуже великих червоних кров’яних клітин), порфірія (порушення, пов’язані з певними ферментами, які за нормальних умов беруть участь у синтезі порфіринів та гему). У разі їх появи рекомендовано припинити застосування фенітоїну. Ці симптоми можуть також поступово зникати, якщо дозу зменшити;
повідомляли про випадки анафілаксії та псевдоаналіфактичних реакцій. У рідкісних випадках вони можуть призводити до смерті (цей синдром може включати такі симптоми, як артралгія, еозинофілія, лихоманка, порушення функції печінки, лімфаденопатія або висип);
лабораторні дослідження слід проводити кожні шість місяців, особливо у дітей, через можливість порушення функції щитоподібної залози;
дискінезія (зниження свідомих рухів та наявність мимовільних рухів), хорея (захворювання, що характеризується мимовільними рухами), дистонія (судоми та повторювані рухи або неправильні пози), тремтіння та астеріксис (тремтіння-трускіт), асистолія (пряма лінія на ЕКГ), блокада провідності та пригнічення шлуночкового замісного ритму у пацієнтів із повною передсердно-шлуночковою блокадою, особливо при внутрішньовенному введенні фенітоїну. Можливе виникнення проаритмічної дії у вигляді змін або загострення порушень серцевого ритму, що може призводити до серйозного порушення функції серця або навіть зупинки кровообігу; можливе зниження артеріального тиску, загострення існуючої серцевої недостатності та дихальної недостатності, особливо при внутрішньовенному введенні. У окремих випадках виникало фібриляція передсердь. Фібриляція та тріпотіння передсердь не зникають після введення фенітоїну. Однак можливе прискорення шлуночкового ритму через скорочення часу рефрактерності передсердно-шлуночкового вузла;
у разі порушень функції печінки з можливим ураженням інших органів рекомендовано припинити лікування фенітоїном. Ці симптоми можуть також поступово зникати, якщо дозу зменшити. Тому при тривалому застосуванні фенітоїну необхідно регулярно (кожні кілька тижнів) перевіряти активність печінкових ферментів;
алергічні висипання (екзантема); тяжкі алергічні реакції, наприклад, дерматит або відшарувальний дерматит;
у схильних пацієнтів або пацієнтів із порушенням метаболізму кальцію (підвищення активності лужної фосфатази) може виникнути розм’якшення кісток через неправильну мінералізацію кісток (остеомаляція). Пацієнти з цим захворюванням зазвичай добре реагують на прийом вітаміну D. Тому рівень лужної фосфатази слід регулярно перевіряти;
лихоманка (у поєднанні з висипом). Повідомляли про місцеве подразнення, запалення та болючість. Повідомляли про некроз та відшарування тканин після підшкірного або пара-вазального введення, які не є рекомендованими шляхами введення препарату. Подразнення м’яких тканин та запалення спостерігалися на місці введення при екстравазації фенітоїну, що вводиться внутрішньовенно, а також без екстравазації.

Дуже рідкісні небажані явища (спостерігаються у максимум одного з десяти тисяч пацієнтів):

можливе виникнення Purple Glove Syndrome, вузлуватого периартеріїту (запалення середніх і дрібних артерій) та порушень імуноглобулінів;
повідомляли про надмірний ріст тканини ясен (гіперплазія ясен), шкірні зміни, наприклад, надмірну пігментацію (гіперпігментацію) та ріст волосся (гіпертрихоз). Також повідомляли про хворобу Дюпюїтрена, синдром Стівенса-Джонсона та синдром Лайєлла. Повідомляли про тяжкі шкірні небажані реакції: синдром Стівенса-Джонсона та токсичну епідермальну некролізу (див. розділ 4.4).
слабкість м’язів (міастенічний синдром), яка зникає після припинення прийому фенітоїну.

Небажані явища, частота яких невідома (частоту не можна визначити на підставі наявних даних):

повідомляли про випадки Purple Glove Syndrome (захворювання шкіри, при якому кінцівки набряковані, змінюють колір і болять). У разі виникнення зміни кольору шкіри, набряку та болю на місці введення, які потім починають поширюватися до долоні та пальців, необхідно негайно повідомити лікаря. Це може означати, що у пацієнта розвинулося захворювання, відоме як Purple Glove Syndrome. У більшості випадків стан покращується самостійно, але в деяких випадках може бути серйозним і вимагати негайного лікування.

Небажані явища при тривалому лікуванні
Частота невідома: (частоту не можна визначити на підставі наявних даних)

сенсорна периферична полінейропатія (порушення функції нервів) та тонічні напади,
необоротна атрофія мозочка (стійке зменшення розміру мозочка).

При тривалому прийомі фенітоїну (особливо при пероральному прийомі) можуть виникати симптоми ураження мозку (енцефалопатія). Це особливо ймовірно при одночасному застосуванні інших протисудорожних препаратів, зокрема валпроєвої кислоти. Симптоми ураження мозку включають:
Частота невідома: (частоту не можна визначити на підставі наявних даних)

збільшення кількості нападів епілепсії,
втрата ініціативи (апатія),
слабкість м’язів (недостатній м’язовий тонус),
хореїчна дискінезія (порушення рухів),
тяжкі генералізовані зміни при дослідженні мозку (ЕЕГ),
повідомляли про порушення кісток, зокрема, остеопенію та остеопороз (тоншання кісток) та переломи. При тривалому прийомі протисудорожних препаратів, наявності остеопорозу в анамнезі або прийомі стероїдів слід проконсультуватися з лікарем або фармацевтом.

Якщо виникають будь-які небажані явища, включаючи всі можливі небажані явища, не вказані в інструкції, необхідно звернутися до лікаря або фармацевта.

5. Як зберігати ліки Фенітоїн Гікма

Ліки потрібно зберігати в недоступному для дітей місці.
Не застосовувати цей лікарський засіб після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці після скорочення EXP.
Термін придатності вказує на останній день відповідного місяця.
Особливих вказівок щодо зберігання лікарського засобу не існує.
Після першого відкриття упаковки: ліки Фенітоїн Гікма слід використати одразу.
Не слід використовувати ампулу, якщо розчин у ній мутний або містить тверді частинки.
Ліки не можна викидати у каналізацію чи побутові сміттєві контейнери. Слід запитати у фармацевта, як позбутися ліків, які вже не використовуються. Такий підхід допоможе захистити навколишнє середовище.

6. Вміст упаковки та інша інформація

Що містить ліки Фенітоїн Гікма
Діючою речовиною ліків є натрієва сіль фенітоїну.
Кожен мл розчину містить 50 мг натрієвої солі фенітоїну (що відповідає 46 мг фенітоїну).
Кожна ампула об’ємом 5 мл з розчином для ін’єкцій містить 250 мг натрієвої солі фенітоїну (що
відповідає 230 мг фенітоїну).
Інші складові:
пропіленгліколь,
етиловий спирт,
натрію гідроксид,
вода для ін’єкцій.
Як виглядають ліки Фенітоїн Гікма та що містить упаковка
Ліки Фенітоїн Гікма постачаються у прозорих скляних флаконах, які називаються
ампулами.
Ліки Фенітоїн Гікма — це прозорий розчин.
Розміри упаковок:
Ліки Фенітоїн Гікма доступні в упаковках, що містять 5 або 50 ампул.
1 ампула містить 5 мл розчину для ін’єкцій.
Відповідальна особа та виробник
Hikma Farmacêutica (Portugal), S.A.
Estrada do Rio da Mó n.º 8, 8A e 8B – Fervença
2705-906 Terrugem SNT
Португалія
Тел.: ++351-21 960 84 10
Факс: ++351-21 961 51 02
Цей медичний засіб зареєстрований для обігу в країнах-членах Європейського
Економічного Простору під такими назвами:
Німеччина: Phenytoin Hikma 50 mg/ml Injektionslösung
Італія: Phenytoin Hikma 50 mg/ml Soluzione iniettabile
Польща: Phenytoin Hikma 50 mg/ml Roztwór do wstrzykiwań
Португалія: Fenitoina Hikma 50 mg/ml Solução injectável
Румунія: Phenytoin Hikma 50 mg/ml Soluţie injectabilă
Великобританія: Phenytoin 50 mg/ml Solution for injection

Інформація, призначена виключно для професійного медичного персоналу або працівників

сфери охорони здоров’я:
Спосіб застосування
Розчин для ін’єкцій призначений виключно для внутрішньовенного застосування. При внутрішньом’язовому введенні всмоктування уповільнене та нестабільне. Препарат Фенітоїн Гікма слід вводити повільно безпосередньо в велику вену через голку великого діаметру або внутрішньовенний катетер. Необхідно уникати підшкірного або перивенозного введення, оскільки розчин фенітоїну для ін’єкцій має лужну реакцію і може спричинити некроз тканин.
Обробка препарату та підготовка
Розчин для ін’єкцій не можна змішувати з іншими розчинами, оскільки це може призвести до кристалізації фенітоїну.
Перед використанням ампули слід перевірити на наявність осаду та зміни забарвлення.
Препарат не слід використовувати, якщо у розчині в ампулі утворився осад або розчин помутнів.
Препарат Фенітоїн Гікма придатний для використання, доки не виникло помутніння або осаду. Осад може утворюватися при зберіганні препарату в холодильнику або морозильнику. Цей осад розчиняється, якщо препарат залишити на деякий час при кімнатній температурі. Після цього препарат можна використовувати.
Слід вводити виключно прозорий розчин. Незначне жовте забарвлення не впливає на ефективність цього розчину.
Для одноразового використання. Всі залишки невикористаного розчину слід утилізувати.
Тривалість терапії залежить від основного захворювання та його перебігу. Вона необмежена, за умови добре переносимості препарату.
Дозування
Терапевтичний діапазон концентрацій фенітоїну в плазмі крові зазвичай становить від 10 до 20 мкг/мл. При концентраціях фенітоїну понад 25 мкг/мл можуть виникати симптоми токсичності.
Епілептичний статус або повторювані напади епілепсії через короткі інтервали часу
Необхідно постійно контролювати ЕКГ, артеріальний тиск і неврологічний стан, а також регулярно визначати концентрацію фенітоїну в крові. Крім того, має бути забезпечений швидкий доступ до комплекту для реанімації.
Дорослі та підлітки віком понад 12 років:
Початкова доза — 1 ампула препарату Фенітоїн Гікма (що відповідає 230 мг фенітоїну).
Вводять із максимальною швидкістю 0,5 мл/хв (що відповідає 23 мг фенітоїну на хвилину). Якщо напад не припиняється протягом 20–30 хвилин, дозу можна повторити.
Після припинення нападу можна вводити внутрішньовенно 1 ампулу препарату Фенітоїн Гікма (що відповідає 230 мг фенітоїну) кожні 1,5–6 годин. Максимальна добова доза становить 17 мг/кг маси тіла (або 6 ампул — що відповідає 1380 мг фенітоїну) для швидкого насичення організму препаратом.
Максимальна добова доза 17 мг/кг маси тіла відповідає:
Маса тіла Кількість ампул Доза фенітоїну
41 кг 3 690 мг
54 кг 4 920 мг
68 кг 5 1150 мг
81 кг 6 1380 мг
Діти віком до 12 років
У перший день максимальна добова доза становить 30 мг/кг маси тіла, у другий день — 20 мг/кг маси тіла, у третій день — 10 мг/кг маси тіла. Максимальна швидкість внутрішньовенного введення — 1 мг/кг маси тіла на хвилину.
День 1
Максимальна добова доза 30 мг/кг маси тіла відповідає:
Маса тіла Кількість ампул Доза фенітоїну
8 кг 1 230 мг
15 кг 2 460 мг
23 кг 3 690 мг
31 кг 4 920 мг
38 кг 5 1150 мг
46 кг 6 1380 мг
День 2
Максимальна добова доза 20 мг/кг маси тіла відповідає:
Маса тіла Кількість ампул Доза фенітоїну
12 кг 1 230 мг
23 кг 2 460 мг
35 кг 3 690 мг
46 кг 4 920 мг
День 3
Максимальна добова доза 10 мг/кг маси тіла відповідає:
Маса тіла Кількість ампул Доза фенітоїну
23 кг 1 230 мг
46 кг 2 460 мг
Профілактика епілептичних нападів
Дорослі та підлітки віком понад 12 років отримують 1–2 ампули препарату Фенітоїн Гікма (що відповідає 230–460 мг фенітоїну) на добу з максимальною швидкістю введення 0,5 мл/хв (що відповідає 23 мг фенітоїну на хвилину).
Діти віком до 12 років отримують 5–6 мг/кг маси тіла. Швидкість введення слід відповідно зменшити залежно від маси тіла та віку дитини.
Добова доза 5 мг/кг маси тіла відповідає:
Маса тіла мл Доза фенітоїну
9 кг 1 46 мг
18 кг 2 92 мг
28 кг 3 138 мг
37 кг 4 184 мг
46 кг 5 230 мг
Добова доза 6 мг/кг маси тіла відповідає:
Маса тіла мл Доза фенітоїну
8 кг 1 46 мг
15 кг 2 92 мг
23 кг 3 138 мг
31 кг 4 184 мг
38 кг 5 230 мг
46 кг 6 276 мг
При тривалому застосуванні препарату Фенітоїн Гікма необхідно регулярно (кожні кілька тижнів) контролювати концентрацію фенітоїну в плазмі, а також проводити дослідження морфології крові та активності печінкових ферментів. Показники морфології, що вказують на помірну стабільну лейкопенію або ізольоване підвищення ГГТ, зазвичай не вимагають припинення лікування.
У пацієнтів, схильних до порушень, або у пацієнтів із порушенням метаболізму кальцію (підвищення активності лужної фосфатази), може розвинутися остеомаляція (розм’якшення кісток). Цей стан зазвичай добре реагує на застосування вітаміну D. З цієї причини слід регулярно перевіряти концентрацію лужної фосфатази.
Додатково у дітей необхідно контролювати функцію щитоподібної залози.
Заміна препаратів
З огляду на відносно вузький терапевтичний діапазон концентрацій фенітоїну в плазмі крові та різну біодоступність різних лікарських форм, при заміні одного препарату на інший, що містить фенітоїн, необхідно ретельно контролювати його концентрацію в плазмі крові. Рівноважний стан (стабільна концентрація в плазмі) можна очікувати після застосування постійної дози препарату протягом 5–14 днів.
З цієї причини дозу препарату слід (якщо можливо) поступово зменшувати, а нові протисудомні препарати вводити з початкової малої дози, поступово збільшуючи її. При раптовому припиненні застосування препарату Фенітоїн Гікма може виникнути збільшення частоти епілептичних нападів або епілептичний статус.
Додаткові відомості щодо окремих груп пацієнтів
Пацієнти з нирковою/печінковою недостатністю:
Даних щодо корекції дози у цій групі пацієнтів немає, однак слід дотримуватися обережності у пацієнтів із захворюваннями нирок та печінки (див. розділ 4.4). Ниркова та печінкова недостатність вимагають ретельного контролю.
Особи похилого віку (понад 65 років):
Як у дорослих. У осіб похилого віку ускладнення можуть виникати частіше.
Новонароджені:
Встановлено, що всмоктування фенітоїну після перорального застосування є ненадійним. Препарат Фенітоїн Гікма слід повільно вводити внутрішньовенно зі швидкістю 1–3 мг/кг/хв у дозі 15–20 мг/кг. Зазвичай це дозволяє досягти концентрацій фенітоїну в сироватці в загальноприйнятому терапевтичному діапазоні 10–20 мг/л.
Малюки та діти:
Як у дорослих. Метаболізм фенітоїну у дітей часто швидший, ніж у дорослих. Це слід враховувати при визначенні схеми дозування. У таких випадках моніторинг концентрацій у сироватці особливо корисний.
Лікування передозування
Симптоми передозування
Симптоми передозування можуть виникати у осіб із різними концентраціями фенітоїну в плазмі. Ранні симптоми включають непередбачувані швидкі рухи очей, мозочкову атаксію та дизартрію. Додаткові симптоми можуть включати: тремор, гіперрефлексію, сонливість, виснаження, апатію, белькотливу мову, диплопію, запаморочення, нудоту, блювоту. Пацієнт може впасти в кому, зіничні рефлекси можуть зникнути, а артеріальний тиск може знизитися. Смерть може настати, наприклад, від центрального пригнічення дихання або серцево-судинної недостатності. Вважається, що середня летальна доза (при одноразовому введенні) становить 2–5 г фенітоїну у дорослих. Летальна доза для дітей та підлітків невідома. Передозування може призводити до незворотних дегенеративних змін у мозочку.
Лікування отруєння
Початкове лікування має включати промивання шлунка, введення активованого вугілля та моніторинг пацієнта у відділенні інтенсивної терапії. Гемодіаліз, форсована діуреза та перитонеальний діаліз менш ефективні. Немає відповідного досвіду щодо ефективності гемоперфузії з активованим вугіллям, повної плазмофере́зи та переливання крові. З цієї причини слід проводити інтенсивне терапевтичне лікування без застосування спеціальних процедур детоксикації, але необхідно контролювати концентрацію фенітоїну в плазмі.