ФАНХДІ

1.3.1. SPC, etykietowanie i ulotka do opakowania: Informacja dla użytkownika

U Ż YTKOWNIKA
ФАНХДІ
1000 ОД FVIII + 1200 ОД VWF
Порошок та розчинник для приготування розчину для ін'єкцій та інфузій
Комплекс людського фактора згортання VIII та людського фактора Віллебранда
Потрібно уважно ознайомитися з вмістом цієї інструкції перед застосуванням лікарського засобу, оскільки вона містить важливу інформацію для пацієнта.

• Зберігайте цю інструкцію, щоб у разі потреби мати можливість знову її прочитати.
• У разі будь-яких сумнівів звертайтеся до лікаря або фармацевта.
• Цей лікарський засіб призначено виключно певній особі. Не передавайте його іншим особам. Ліки можуть їм нашкодити, навіть якщо симптоми їхніх захворювань такі самі.
• Якщо у пацієнта виникнуть будь-які побічні реакції, у тому числі ті, що не зазначені в цій інструкції, необхідно повідомити лікаря або фармацевта. Див. пункт 4.

Зміст інструкції:

1. Що таке лікарський засіб ФАНХДІ і для чого його застосовують
2. Важливі відомості перед застосуванням лікарського засобу ФАНХДІ
3. Як застосовувати лікарський засіб ФАНХДІ
4. Можливі побічні реакції
5. Як зберігати лікарський засіб ФАНХДІ
6. Вміст упаковки та інша інформація

1. ЩО ТАКЕ ЛІКАРСЬКИЙ ЗАСІБ ФАНХДІ І ДЛЯ ЧОГО ЙОГО ЗАСТОСОВУЮТЬ
ФАНХДІ випускається у вигляді порошку та розчинника для приготування розчину для ін'єкцій та інфузій у флаконах, які містять номінально 1000 ОД людського фактора згортання VIII (FVIII) та 1200 ОД людського фактора Віллебранда (VWF).
Після розчинення відповідною кількістю розчинника (води для ін'єкцій) препарат містить 100 ОД/мл FVIII та 120 ОД/мл VWF.
Фармакотерапевтична група: засоби проти кровотечі, комбінація фактора згортання VIII крові та фактора Віллебранда.
ФАНХДІ застосовується для профілактики та контролю кровотеч у пацієнтів із гемофілією А (вроджений дефіцит фактора згортання VIII).
1.3.1. SPC, etykietowanie i ulotka do opakowania: Informacja dla użytkownika
Застосування ФАНХДІ також показане для профілактики та контролю кровотеч (у тому числі під час хірургічних втручань) у пацієнтів із хворобою Віллебранда (VWD), коли лікування десмопресином (DDAVP) є неефективним або протипоказаним.
Препарат може застосовуватися для лікування набутого дефіциту людського фактора згортання VIII.

2. ВАЖЛИВА ІНФОРМАЦІЯ ПЕРЕД ЗАСТОСУВАННЯМ ЛІКАРСЬКОГО ЗАСОБУ ФАНХДІ

Коли не слід застосовувати лікарський засіб ФАНХДІ

• Якщо у пацієнта виникає алергія (підвищена чутливість) до комплексу фактора VIII згортання крові та фактора фон Віллебранда або до будь-якого з інших компонентів цього лікарського засобу (перелічених у пункті 6).

Слід звернутися до лікаря, якщо потрібна порада або додаткова інформація.
Попередження та заходи обережності

• У рідкісних випадках можуть виникати анафілактичні реакції (раптові сильні алергічні реакції). Алергія на ФАНХДІ може проявлятися висипом, загальною кропив’янкою, відчуттям тиску в грудях, запамороченням, навіть у вертикальному положенні. У разі появи цих симптомів слід припинити введення лікарського засобу та повідомити про це лікаря.
• Для визначення дози ФАНХДІ, яка забезпечує досягнення та підтримання відповідного рівня фактора VIII, лікар може призначити проведення низки досліджень.
• Якщо кровотеча не припиняється навіть після застосування ФАНХДІ, слід повідомити про це лікаря. Це може бути спричинене утворенням інгібітора фактора VIII, що потребує підтвердження в дослідженнях. Інгібітори фактора VIII — це антитіла, які блокують дію введеного фактора VIII. Внаслідок цього знижується ефективність фактора VIII у припиненні кровотечі.
• Якщо раніше вже виникало утворення інгібітора фактора VIII, а потім лікування було змінено на інший препарат, що містить фактор VIII, існує підвищений ризик повторення цього ускладнення.
• Під час лікування хвороби фон Віллебранда при наявності відомих клінічних або лабораторних чинників ризику існує загроза утворення тромбів. З цієї причини необхідно проводити відповідні дослідження для раннього виявлення симптомів, спричинених цим, та застосовувати сучасне рекомендоване лікування тромбоемболічних ускладнень.
• При хворобі фон Віллебранда, зокрема типу 3, можуть утворюватися нейтралізуючі антитіла (інгібітори) до фактора фон Віллебранда. Інгібітори фактора

1.3.1. SPC, labelling and package leaflet
фон Віллебранда — це антитіла, що містяться у крові, які можуть блокувати
введений фактор. У випадках, коли не вдається досягти очікуваних рівнів активності фактора фон Віллебранда в плазмі або не вдається зупинити кровотечу навіть при застосуванні відповідних доз, слід провести дослідження з метою виявлення наявності інгібітора фактора фон Віллебранда. У пацієнтів з високим рівнем інгібітора лікування фактором фон Віллебранда може бути неефективним.

• Якщо для введення ФАНХДІ необхідно використовувати центральний венозний доступ, лікар повинен враховувати можливість виникнення місцевої інфекції, бактеріємії (інфекція крові бактеріями) та утворення тромбу у вені у місці введення катетера.

Під час виробництва препаратів, отриманих з людської крові або плазми, застосовуються
наступні заходи з метою запобігання передачі інфекційних чинників:

• ретельний відбір донорів з метою виключення носіїв інфекційних чинників,
• дослідження кожної донорської одиниці та партії плазми на наявність вірусів,
• застосування процедур інактивації/видалення вірусів із крові та плазми під час виробництва.

Незважаючи на це, не можна повністю виключити передачу інфекційних чинників під час
застосування лікарських засобів, отриманих з людської крові або плазми. Це стосується також невідомих або нових вірусів та інших патогенів.
Застосовані методи вважаються ефективними щодо оболонкових вірусів, таких як
вірус людського імунодефіциту (HIV), гепатиту В (HBV), гепатиту С (HCV) та безоболонкового вірусу гепатиту А. Ефективність цих методів щодо безоболонкових вірусів, таких як парвовірус B19, може бути обмеженою.
Інфекція парвовірусом B19 може бути особливо небезпечною для жінок вагітних (інфікування плоду) та для осіб зі зниженим імунітетом або певними формами анемії (наприклад, при серпоподібноклітинній або гемолітичній анемії).
Для пацієнтів, які регулярно отримують повторні дози плазмозамінних препаратів, що містять фактор VIII, лікар може рекомендувати застосування відповідних щеплень (проти вірусу гепатиту А та В).
Наполегливо рекомендується при кожному введенні пацієнтові лікарського засобу ФАНХДІ фіксувати ім’я пацієнта та номер серії препарату, щоб мати можливість пов’язати пацієнта з серією лікарського засобу.
Див. також пункт 4.
Діти та підлітки
Зазначені попередження та заходи обережності стосуються як дорослих, так і дітей.
1.3.1. SPC, labelling and package leaflet
ФАНХДІ та інші ліки
Слід повідомити лікареві про всі ліки, які пацієнт приймає зараз або приймав нещодавно, а також про ліки, які пацієнт планує приймати.
Взаємодія комплексу людського фактора VIII згортання крові та фактора фон Віллебранда з іншими ліками невідома.
Вагітність та годування грудьми
Оскільки гемофілія А у жінок трапляється рідко, немає досвіду щодо застосування комплексу фактора FVIII/VWF під час вагітності та годування грудьми.
Слід звернутися до лікаря або фармацевта, перш ніж починати застосовувати будь-який лікарський засіб.
Керування транспортними засобами та обслуговування механізмів
ФАНХДІ не впливає на здатність керувати транспортними засобами та обслуговувати механізми.

3. ЯК ЗАСТОСОВУВАТИ ЛІК ФАНХДІ

Лік потрібно вводити внутрішньовенно. Швидкість введення не повинна перевищувати 10 мл/хв.
Необхідно дотримуватися інструкцій лікаря або працівника медичної служби центру лікування гемофілії. У разі виникнення сумнівів слід звернутися до лікаря або фармацевта.
Доза ФАНХДІ залежить від багатьох факторів, таких як маса тіла, клінічний стан, а також тип і обсяг кровотечі. Для досягнення відповідного рівня фактора VIII та фактора фон Віллебранда у крові лікар визначає дозу ФАНХДІ та частоту її введення.
Тривалість лікування ФАНХДІ встановлює лікар.
Не слід зберігати залишки препарату для подальшого використання, навіть якщо вони мають зберігатися в холодильнику.

Підготовка розчину:
Необхідно переконатися, що всі дії виконуються в умовах, що запобігають забрудненню.

1. Нагріти флакони до температури не вище 30 °C (малюнок № 1).
2. Закріпити поршень у ампулі-шприці з розчинником (малюнок № 2).
3. Вийняти фільтр з упаковки. Зняти пластикову накладку з кінця ампули-шприца та приєднати фільтр (малюнок № 3).

1.3.1. SPC, labelling and package leaflet

4. Вийняти з’єднувач для флакона та приєднати ампулу-шприц з фільтром (малюнок № 4).
5. Зняти пластиковий колпачок з флакона та продезинфікувати гумову пробку засобом для дезінфекції (малюнок № 5).
6. Проколоти пробку флакона голкою з’єднувача (малюнок № 6).
7. Ввести весь об’єм розчинника у флакон (малюнок № 7).
8. Акуратно струшити флакон, доки порошок повністю не розчиниться (малюнок № 8). Як і у разі інших препаратів для внутрішньовенного введення, не слід використовувати препарат, якщо він не розчинений або якщо видно частинки.
9. На короткий час від’єднати ампулу-шприц з фільтром від флакона, щоб випустити повітря (малюнок № 9).
10. Перевернути флакон догори дном і аспірувати розчин у ампулу-шприц (малюнок № 10).
11. Підготувати місце для ін’єкції, від’єднати шприц та ввести препарат через приєднану бабусину голку або іншу стерильну голку. Вводити повільно внутрішньовенно зі швидкістю 3 мл/хв, але ніколи не перевищувати 10 мл/хв, щоб уникнути судинних реакцій (малюнок № 11).

1.3.1. SPC, labelling and package leaflet

1.3.1. SPC, labelling and package leaflet
Не слід повторно використовувати набір для введення.
Усі залишки не використаного препарату та інші відходи необхідно утилізувати відповідно до місцевих правил.

ЗАСТОСУВАННЯ БІЛЬШОЇ, НІЖ РЕКОМЕНДОВАНА, ДОЗИ ФАНХДІ
Не повідомлялося про симптоми жодного випадку передозування комплексу людського фактора VIII згортання крові та фактора фон Віллебранда. Після значного передозування можуть виникнути ускладнення тромбоемболічного характеру. Незалежно від цього, будь-який випадок перевищення рекомендованої дози ФАНХДІ необхідно негайно обговорити з фармацевтом або лікарем.

ПРОПУЩЕНЕ ЗАСТОСУВАННЯ ФАНХДІ

• Якщо доза була пропущена, необхідно негайно ввести наступну дозу та продовжити лікування регулярно відповідно до рекомендацій лікаря.
• Не слід застосовувати подвійну дозу, щоб компенсувати пропущену дозу.

4. МОЖЛИВІ НЕБАЖАНІ ПОБІЧНІ ЕФЕКТИ

Як і кожен інший лікарський засіб, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча вони не виникають у всіх пацієнтів.

Рідко спостерігалися гіперчутливість або алергічні реакції (ангіоневротичний набряк, печіння або відчуття пощипування у місці ін'єкції, озноб, почервоніння обличчя, генералізована кропив'янка, головний біль, висипання, зниження артеріального тиску, летаргія, нудота, тривожність, тахікардія, відчуття тиску в грудній клітці, свербіж, блювота, свистяче дихання), і лише в окремих випадках вони призводили до розвитку тяжкої анафілактичної реакції (включаючи анафілактичний шок).

У рідкісних випадках спостерігався підвищений температурний режим тіла.

У разі анафілактичної або алергічної реакції слід негайно припинити введення препарату та негайно повідомити лікаря.

Не можна повністю виключити можливість виникнення алергічних реакцій після застосування цього препарату.

У пацієнтів із гемофілією А можуть утворюватися нейтралізуючі антитіла (інгібітори) до фактора VIII. У разі появи таких інгібіторів спостерігається недостатня клінічна відповідь на лікування.

У дуже рідкісних випадках у пацієнтів із хворобою Віллебранда, зокрема типу 3, можуть утворюватися нейтралізуючі антитіла (інгібітори) до фактора Віллебранда. Якщо з'являються такі інгібітори, спостерігається недостатня клінічна відповідь на лікування.

Інгібітори можуть впливати на збільшення ризику виникнення алергічних реакцій (анафілактичного шоку). У разі виникнення алергічних реакцій слід провести дослідження на наявність інгібіторів.

У таких випадках рекомендується звернутися до спеціалізованого центру лікування порушень гемостазу.

Під час застосування препарату у пацієнтів із хворобою Віллебранда з відомими клінічними або лабораторними чинниками ризику існує небезпека виникнення тромбозів — ускладнень, пов'язаних із утворенням тромбів.

Підтримання надмірно високого рівня F:VIII під час лікування фактором VIII, що містить фактор Віллебранда, збільшує ризик виникнення тромботичних ускладнень.

Під час кількох клінічних досліджень з участю 164 пацієнтів було введено загалом 7000 інфузій ФАНХДІ. Отримані результати обох досліджень свідчать про добру переносимість препарату та низьку частоту виникнення побічних ефектів. Було зареєстровано лише 2 випадки, коли виникли побічні ефекти, пов'язані з використанням лікарського засобу. У цих випадках було зафіксовано підвищення температури тіла.

Табличний перелік побічних ефектів
Нижче наведено категорії систем органів та органів (SOC та Preferred Term Level) відповідно до класифікації MedDRA.
Частоту виникнення оцінювали за такими критеріями:

• дуже часто (≥ 1/10)
• часто (≥ 1/100 до < 1/10)
• нечасто (≥ 1/1000 до < 1/100)
• рідко (≥ 1/10 000 до < 1/1000)
• дуже рідко (< 1/10 000)
• невідомо (частоту неможливо визначити на підставі наявних даних).

У кожній категорії частоти небажані симптоми перераховані від найтяжчих до найлегших.

1.3.1. SPC, маркування та вкладений листок
Діти та молоді
Частота виникнення, тип та тяжкість очікуваних небажаних явищ у дітей
не відрізняються від тих, що спостерігаються у дорослих.
Повідомлення про підозрювані небажані явища
Після виходу лікарського засобу на ринок важливо повідомляти про підозрювані
небажані явища. Це дозволяє безперервно контролювати співвідношення користі та ризику
від застосування лікарського засобу. Особи з числа медичного фахового персоналу
повинні повідомляти про всі підозрювані небажані явища через:
Департамент моніторингу небажаних явищ лікарських засобів Управління реєстрації
лікарських засобів, медичних виробів та біобійчих продуктів
Al. Jerozolimskie 181C
02-222 Варшава
Тел.: +48 222 49 21 301
Факс: +48 222 49 21 309
електронна пошта: [email protected]
Завдяки повідомленню про небажані явища можна буде зібрати більше інформації
щодо безпеки застосування ліку.
Інформація щодо захисту від передачі інфекційних чинників — див. пункт
2.

5. ЯК ЗБЕРІГАТИ ЛІК ФАНХДІ

Лік слід зберігати в недоступному для дітей місці, у якому вони його не бачать.
Не зберігати при температурі вище 30°C. Не заморожувати.
Не слід застосовувати лік після закінчення терміну придатності.
Розчин має бути прозорим і трохи опалізуючим.
Не застосовувати розчини, у яких присутні згустки або осад.
Не застосовувати, якщо після розчинення у продукті видно частинки або розчин змінив колір.
Після відновлення хімічна та фізична стабільність препарату зберігається протягом 12 годин при температурі 25 °C. З мікробіологічного погляду препарат слід використати негайно. Якщо після відновлення препарат не було використано, його можна зберігати не довше 24 годин при температурі 2 °C – 8 °C, але тільки за умови, що
1.3.1. SPC, labelling and package leaflet
відповідальність за це бере на себе користувач, а приготування розчину було проведено відповідно до правил асептики.
Ліки не слід викидати у каналізацію. Слід запитати у фармацевта, як утилізувати ліки, якими вже не користуються. Таке поводження допоможе захистити навколишнє середовище.
Термін придатності
3 роки.
Не слід застосовувати лік після закінчення терміну придатності, зазначеного на етикетці.

6. ВМІСТ УПАКОВКИ ТА ІНША ІНФОРМАЦІЯ

Що містить лікарський засіб ФАНХДІ
Діюча речовина — це комплекс людського фактора VIII згортання та фактора Віллебранда.
Кожна ампула з порошком містить 1000 МО людського фактора VIII згортання та 1200 МО фактора Віллебранда.
Після розчинення в 10 мл води для ін'єкцій препарат містить 100 МО/мл FVIII та 120 МО/мл VWF.
Інші складові: людська альбумін, гістидин та аргінін.
Кожна ампула-шприц містить 10 мл води для ін'єкцій.
Як виглядає лікарський засіб ФАНХДІ та що містить упаковка
Ампула з білим або світло-жовтим порошком та ампула-шприц з водою для ін'єкцій.
Кожна упаковка ФАНХДІ містить ампулу з 1000 МО людського фактора VIII згортання та 1200 МО фактора Віллебранда (порошок для ін'єкцій та інфузій) та 1 ампулу-шприц з 10 мл води для ін'єкцій (розчинник).
Комплект для приготування розчину та введення, що входить до упаковки ФАНХДІ: з'єднувач для ампули, фільтр та комплект для інфузії.
Доступні упаковки:
ФАНХДІ 250 МО FVIII + 300 МО VWF
ФАНХДІ 500 МО FVIII + 1200 МО VWF
Не всі упаковки можуть бути в обігу.
1.3.1. SPC, labelling and package leaflet
Відповідальний суб'єкт та виробник
Instituto Grifols, S.A.
Can Guasc, 2 - Parets del Vallès
08150 Barcelona, Іспанія
Для отримання докладнішої інформації слід звертатися до місцевого представника відповідального суб'єкта:
Grifols Polska Sp. z o.o.
вул. Гжибовська 87, 00-844 Варшава
Тел.: +48 22 378 85 61
…………………………………………………………………………………………………
Інформація, призначена виключно для медичного персоналу:
Дозування
Недолік фактора VIII згортання
Дозування та тривалість замісної терапії залежать від ступеня дефіциту фактора VIII, локалізації та поширеності кровотечі, а також клінічного стану пацієнта.
Дозу фактора VIII згортання виражають у міжнародних одиницях (МО) згідно з чинними нормами ВООЗ, що діють для лікарських засобів, які містять людський фактор VIII згортання. Активність фактора VIII згортання в плазмі може бути виражена у відсотках (у порівнянні з активністю у нормальній плазмі) або в міжнародних одиницях (згідно з міжнародним стандартом для фактора VIII згортання в плазмі).
Одна міжнародна одиниця (МО) активності фактора VIII згортання відповідає кількості фактора VIII згортання в одному мл нормальної людської плазми.
Термінове лікування
Розрахунок необхідної дози фактора VIII згортання ґрунтується на емпіричному спостереженні, що введення 1 МО на 1 кг маси тіла призводить до підвищення активності фактора VIII згортання в плазмі на 1,7–2,5% від норми. Дозу розраховують за наступною формулою:
Потрібна кількість одиниць = маса тіла (кг) × бажаний підйом активності фактора VIII згортання (%) (МО/дл) × 0,5
1.3.1. SPC, labelling and package leaflet
Дозу та частоту її введення завжди слід підбирати індивідуально для кожного випадку залежно від реакції пацієнта на лікування.
Під час лікування кровотеч, залежно від їх причини та локалізації, протягом рекомендованого терміну лікування слід підтримувати відповідний рівень активності фактора VIII згортання (у % норми або МО/дл).
При визначенні дози залежно від типу кровотечі та хірургічного втручання можна скористатися наступною таблицею:

Лікування профілактичне
Для тривалої профілактики кровотеч у пацієнтів із тяжкими формами гемофілії А зазвичай застосовують дозу від 20 до 40 МО/кг маси тіла з інтервалом 2–3 дні. У деяких випадках, особливо у молодших пацієнтів, може виникнути необхідність скоротити інтервали між ін'єкціями або збільшити дозу.
Під час лікування рекомендується відповідне визначення рівнів фактора VIII у плазмі з метою встановлення дози та частоти введення інфузій. Особливо при великому хірургічному втручанні необхідне точне моніторування замісної терапії за допомогою досліджень системи згортання крові (активність фактора VIII у плазмі).
Індивідуальна відповідь пацієнтів на лікування фактором VIII відображається у різних рівнях in vivo відновлення та різних періодах напіввиведення у окремих пацієнтів.

Хвороба Віллебранда
Загальноприйнятим є те, що введення 1 МО VWF:RCo/кг маси тіла призводить до підвищення рівня VWF:RCo на 2% у крові. Метою лікування є досягнення рівня VWF:RCo > 0,6 МО/мл (60%) та FVIII:C > 0,4 МО/мл (40%) у плазмі.
У більшості випадків для досягнення гемостазу рекомендовано дозу 40–80 МО/кг маси тіла фактора Віллебранда та 20–40 МО/кг маси тіла фактора FVIII:C.
Пацієнти із хворобою Віллебранда типу 3, у яких для підтримання відповідних рівнів фактора може знадобитися введення більших доз, можуть потребувати початкової дози фактора Віллебранда 80 МО/кг маси тіла.
Підібрану дозу слід вводити кожні 12–24 години. Дозування та тривалість лікування залежать від клінічного стану пацієнта, локалізації та поширеності кровотечі, а також від рівнів VWF:RCo та FVIII:C.
Під час застосування лікарських засобів, що містять фактор VIII разом із фактором Віллебранда, лікар, який лікує пацієнта, повинен враховувати можливість надмірного підвищення рівня FVIII:C. Щоб уникнути надмірного підвищення рівня FVIII:C, через 24–48 годин після початку лікування слід розглянути можливість зменшення дози або подовження інтервалу між наступними дозами, або застосування лікарських засобів, що містять VWF та меншу кількість фактора VIII.

Діти та підлітки
Щодо вищезазначених показань, клінічні дослідження у дітей молодше 6 років обмежені, і тому немає рекомендацій щодо застосування цього лікарського засобу у цій віковій групі.
У дітей дозування з урахуванням клінічної ефективності, як і у дорослих, також ґрунтується на розрахунку дози відповідно до маси тіла.