ФАНХДІ

1.3.1. SPC, etykietowanie i ulotka do opakowania

УКЛАДИНКА, ПРИКРІПЛЕНА ДО ОПАКОВКИ: ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ

К О Р И С Т У В А Ч А
ФАНХДІ
500 од. FVIII + 600 од. VWF
Порошок і розчинник для приготування розчину для ін'єкцій і інфузій
Комплекс людського фактору згортання VIII і людського фактору фон Віллебранда
Уважно ознайомтеся з вмістом укладинки перед застосуванням лікарського засобу, оскільки вона містить важливу інформацію для пацієнта.

• Зберігайте цю укладинку, щоб у разі потреби мати можливість знову її прочитати.
• У разі будь-яких сумнівів звертайтеся до лікаря або фармацевта.
• Цей лікарський засіб призначено конкретній особі. Не передавайте його іншим особам. Лікарський засіб може нашкодити іншій особі, навіть якщо симптоми її захворювання такі самі.
• Якщо у пацієнта виникнуть будь-які побічні ефекти, у тому числі ті, що не зазначені в цій укладинці, необхідно повідомити про це лікаря або фармацевта. Див. розділ 4.

Зміст укладинки:

1. Що таке лікарський засіб ФАНХДІ і для чого його застосовують
2. Важливі відомості, перш ніж застосовувати лікарський засіб ФАНХДІ
3. Як застосовувати лікарський засіб ФАНХДІ
4. Можливі побічні ефекти
5. Як зберігати лікарський засіб ФАНХДІ
6. Вміст упаковки та інша інформація

1. ЩО ТАКЕ ЛІКАРСЬКИЙ ЗАСІБ ФАНХДІ І ДЛЯ ЧОГО ЙОГО ЗАСТОСОВУЮТЬ
ФАНХДІ випускається у вигляді порошку і розчинника для приготування розчину для ін'єкцій і інфузій у флаконах, які містять номінально 500 од. людського фактору VIII згортання (FVIII) і 600 од. людського фактору фон Віллебранда (VWF).
Після розчинення відповідною кількістю розчинника (води для ін'єкцій) препарат містить 50 од./мл FVIII і 60 од./мл VWF.
Фармакотерапевтична група: засоби проти кровотеч, комбінація фактору VIII згортання крові і фактору фон Віллебранда.
ФАНХДІ застосовується для профілактики та контролю кровотеч у пацієнтів із гемофілією А (вроджений дефіцит фактору VIII згортання).
Застосування ФАНХДІ також показане для профілактики та контролю кровотеч (у тому числі кровотеч під час хірургічних втручань) у пацієнтів із хворобою фон Віллебранда (VWD), коли лікування десмопресином (DDAVP) неефективне або протипоказане.
Препарат може застосовуватися для лікування набутого дефіциту людського фактору VIII згортання.

2. ВАЖЛИВА ІНФОРМАЦІЯ ПЕРЕД ЗАСТОСУВАННЯМ ЛІКАРСЬКОГО ЗАСОБУ ФАНХДІ

Коли не застосовувати лікарський засіб ФАНХДІ

• Якщо у пацієнта є алергія (підвищена чутливість) до комплексу фактора VIII згортання крові та фактора Віллебранда або до будь-якого з інших компонентів цього лікарського засобу (перелічених у розділі 6).

Необхідно звернутися до лікаря, якщо потрібна порада або додаткова інформація.
Попередження та заходи обережності

• У рідкісних випадках можуть виникати анафілактичні реакції (гострі сильні алергічні реакції). Алергія на ФАНХДІ може проявлятися висипом, загальною кропив’янкою, відчуттям тиску в грудях, запамороченням, навіть у вертикальному положенні. У разі появи цих симптомів необхідно припинити введення препарату та повідомити про це лікаря.
• Для визначення дози ФАНХДІ, яка забезпечує досягнення та підтримання відповідного рівня фактора VIII, лікар може призначити серію досліджень.
• Якщо кровотеча не припиняється, незважаючи на застосування ФАНХДІ, необхідно повідомити про це лікаря. Це може бути спричинене утворенням інгібітора фактора VIII, що потребує підтвердження в лабораторних дослідженнях. Інгібітори фактора VIII — це антитіла, які блокують дію введеного фактора VIII. Внаслідок цього знижується ефективність фактора VIII у припиненні кровотеч.
• Якщо раніше вже виникало утворення інгібітора фактора VIII, а потім лікування було змінено на інший препарат, що містить фактор VIII, існує більший ризик рецидиву цього ускладнення.
• Під час лікування хвороби Віллебранда за наявності клінічних або лабораторних чинників ризику існує небезпека утворення тромбів. З цієї причини необхідно проводити відповідні дослідження для раннього виявлення симптомів, спричинених цим, та застосовувати сучасне рекомендоване лікування ускладнень тромбоемболічного характеру.
• При хворобі Віллебранда, зокрема типу 3, можуть утворюватися нейтралізуючі антитіла (інгібітори) до фактора Віллебранда. Інгібітори фактора

1.3.1. SPC, labelling and package leaflet
Віллебранда — це антитіла, що містяться в крові, які можуть блокувати введений фактор. У випадках, коли не досягається очікуваних рівнів активності фактора Віллебранда в плазмі або не вдається зупинити кровотечу навіть при застосуванні відповідних доз, необхідно провести дослідження з метою виявлення наявності інгібітора фактора Віллебранда. У пацієнтів з високим рівнем інгібітора лікування фактором Віллебранда може бути неефективним.

• Якщо для введення ФАНХДІ необхідно використовувати центральний внутрішньовенний доступ, лікар повинен брати до уваги можливість виникнення місцевої інфекції, бактеріємії (інфікування крові бактеріями) та утворення тромбу в вені у місці введення катетера.

У процесі виробництва препаратів, отриманих з людської крові або плазми, застосовуються наступні заходи з метою запобігання передачі інфекційних чинників:

• ретельний відбір донорів з метою виключення носіїв інфекційних чинників,
• дослідження кожної донорської одиниці та партії плазми на наявність вірусів,
• застосування процедур інактивації/видалення вірусів з крові та плазми під час виробництва.

Незважаючи на це, не можна повністю виключити передачу інфекційних чинників під час застосування лікарських засобів, отриманих з людської крові або плазми. Це стосується також невідомих або нових вірусів та інших патогенів.
Вважається, що застосовані методи є ефективними щодо оболонкових вірусів, таких як вірус людського імунодефіциту (HIV), вірус гепатиту В (HBV), вірус гепатиту С (HCV) та безоболонковий вірус гепатиту А. Ефективність цих методів щодо безоболонкових вірусів, таких як парвовірус B19, може бути обмеженою.
Інфекція парвовірусом B19 може бути особливо небезпечною для вагітних жінок (інфікування плода) та для осіб зі зниженим імунітетом або певними формами анемії (наприклад, при серпоподібноклітинній або гемолітичній анемії).
Для пацієнтів, які регулярно отримують повторні дози плазмозамінних препаратів, що містять фактор VIII, лікар може рекомендувати відповідні щеплення проти вірусу гепатиту А та В.
Настійно рекомендується фіксувати при кожному введенні препарату ФАНХДІ прізвище пацієнта та номер серії продукту, щоб мати можливість пов’язати пацієнта з серією препарату.
Див. також розділ 4
Діти та підлітки
Зазначені попередження та заходи обережності стосуються як дорослих, так і дітей.
1.3.1. SPC, labelling and package leaflet
ФАНХДІ та інші ліки
Необхідно повідомити лікареві про всі ліки, які пацієнт приймає в даний час або приймав нещодавно, а також про ліки, які пацієнт планує приймати.
Взаємодії комплексу людського фактора VIII згортання крові та фактора Віллебранда з іншими ліками невідомі.
Вагітність та годування грудьми
Оскільки гемофілія А у жінок зустрічається дуже рідко, досвід застосування комплексу фактора FVIII/VWF у період вагітності та годування грудьми відсутній.
Необхідно звернутися до лікаря або фармацевта, перш ніж починати застосовувати будь-який лікарський засіб.
Керування транспортними засобами та робота з механізмами
ФАНХДІ не впливає на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами.

3. ЯК ЗАСТОСОВУВАТИ ЛІК ФАНХДІ

Лік слід вводити внутрішньовенно. Швидкість введення не повинна перевищувати 10 мл/хв.
Необхідно дотримуватися інструкцій лікаря або працівника медичного персоналу лікувального центру гемофілії. У разі виникнення сумнівів слід звернутися до лікаря або фармацевта.
Доза лікувального засобу ФАНХДІ залежить від багатьох факторів, таких як маса тіла, клінічний стан, тип і тяжкість кровотечі. Для досягнення відповідного рівня фактору VIII та фактору Віллебранда в крові лікар визначить дозу ФАНХДІ та частоту її введення.
Тривалість лікування препаратом ФАНХДІ встановлює лікар.
Не слід зберігати залишки препарату для подальшого використання, навіть якщо вони зберігатимуться в холодильнику.

Приготування розчину:
Необхідно переконатися, що всі маніпуляції виконуються в умовах, що запобігають забрудненню.

1. Нагріти ампули до температури не вище 30 °C (малюнок № 1).
2. Закріпити поршень у ампулі-шприці з розчинником (малюнок № 2).

1.3.1. SPC, labelling and package leaflet

3. Вийняти фільтр з упаковки. Зняти пластикову накладку з кінця ампули-шприца та приєднати фільтр (малюнок № 3).
4. Вийняти з’єднувач для ампули та приєднати ампулу-шприц із фільтром (малюнок № 4).
5. Зняти пластиковий ковпачок з ампули та продезинфікувати гумовий пробку засобом для дезінфекції (малюнок № 5).
6. Проколоти пробку в ампулі голкою з’єднувача (малюнок № 6).
7. Ввести весь розчинник у ампулу (малюнок № 7).
8. Акуратно струшувати ампулу до повного розчинення порошку (малюнок № 8). Як і у разі інших препаратів для внутрішньовенного введення, не слід застосовувати препарат, якщо він не розчинений або якщо видно частинки.
9. На короткий час від’єднати ампулу-шприц із фільтром від ампули, щоб випустити повітря (малюнок № 9).
10. Перевернути ампулу догори дном і аспірувати розчин у ампулу-шприц (малюнок № 10).
11. Підготувати місце ін’єкції, від’єднати шприц та ввести препарат через приєднану бабусину голку або іншу стерильну голку. Вводити повільно внутрішньовенно зі швидкістю 3 мл/хв, і ніколи не перевищувати 10 мл/хв, щоб уникнути судинних реакцій (малюнок № 11).

1.3.1. SPC, labelling and package leaflet

1.3.1. SPC, labelling and package leaflet
Не слід повторно використовувати комплект для введення.
Усі залишки не використаного препарату та інші відходи слід утилізувати відповідно до місцевих правил.

Застосування більшої, ніж рекомендована, дози ФАНХДІ
Не повідомлялося про симптоми жодного випадку передозування комплексу людського фактору VIII згортання крові та фактору Віллебранда. Після значного передозування можуть виникнути тромбоемболічні ускладнення. Незалежно від цього, будь-який випадок перевищення рекомендованої дози ФАНХДІ слід негайно проконсультувати з фармацевтом або лікарем.

Пропуск застосування ФАНХДІ

• Якщо доза була пропущена, необхідно негайно ввести наступну дозу та продовжити лікування регулярно відповідно до рекомендацій лікаря.
• Не слід застосовувати подвійну дозу для відшкодування пропущеної дози.

4. МОЖЛИВІ НЕБАЖАНІ ПОБІЧНІ ЕФЕКТИ

Як і будь-який лікарський засіб, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча вони не виникають у кожного пацієнта.

Підвищена чутливість або алергічні реакції (ангіоневротичний набряк, печіння або відчуття поколювання у місці ін’єкції, озноб, почервоніння обличчя, генералізована кропив’янка, головний біль, висипання, зниження артеріального тиску, летаргія, нудота, тривожність, тахікардія, відчуття тиску в грудній клітці, свербіж, блювота, свистяче дихання) спостерігалися рідко і лише в деяких випадках призводили до розвитку тяжкої анафілактичної реакції (включаючи шок).

У рідких випадках спостерігався підвищений рівень температури тіла.

У разі анафілактичної або алергічної реакції слід негайно припинити введення препарату та повідомити лікаря.

Не можна повністю виключити можливість виникнення алергічних реакцій після введення цього лікарського засобу.

Хворі на гемофілію А можуть утворювати нейтралізуючі антитіла (інгібітори) проти фактору VIII. У разі появи таких інгібіторів спостерігається недостатня клінічна відповідь на лікування.

У дуже рідких випадках у пацієнтів із хворобою Віллебранда, зокрема типу 3, можуть утворюватися нейтралізуючі антитіла (інгібітори) до фактора Віллебранда. Якщо з’являються такі інгібітори, спостерігається недостатня клінічна відповідь на лікування.

1.3.1. SPC, маркування та вкладений листок
Інгібітори можуть впливати на збільшення ризику виникнення алергічних реакцій (анафілактичного шоку). У разі виникнення алергічних реакцій слід провести дослідження на наявність інгібіторів.

У таких випадках рекомендується зв’язатися зі спеціалізованим центром лікування порушень гемостазу.

Під час застосування препарату у пацієнтів із хворобою Віллебранда, у яких є відомі клінічні або лабораторні чинники ризику, існує небезпека виникнення тромботичних ускладнень.

Підтримання надмірно високого рівня F:VIII під час лікування фактором VIII, що містить фактор Віллебранда, збільшує ризик виникнення тромботичних ускладнень.

У ході кількох клінічних досліджень з участю 164 пацієнтів було введено загалом 7000 інфузій ФАНХДІ. Отримані результати обох досліджень свідчать про добру переносимість препарату та низьку частоту виникнення побічних ефектів. Було зареєстровано лише 2 випадки, у яких виникли побічні ефекти, пов’язані з використаним лікарським засобом. У цих випадках було зафіксовано підвищення температури тіла.

Таблиця побічних ефектів
Нижче наведено категорії систем та органів (SOC та Preferred Term Level) відповідно до класифікації MedDRA.
Частоту виникнення оцінювали за такими критеріями:

• дуже часто (≥ 1/10)
• часто (≥ 1/100 до < 1/10)
• нечасто (≥ 1/1000 до < 1/100)
• рідко (≥ 1/10 000 до < 1/1000)
• дуже рідко (< 1/10 000)
• невідомо (частоту не можна визначити на підставі наявних даних).

У кожній категорії частоти небажані симптоми перераховані, починаючи з найтяжчих і до найлегших.

Діти та молодь
Частота виникнення, тип та тяжкість очікуваних побічних ефектів у дітей не відрізняються від тих, що спостерігаються у дорослих.
1.3.1. ІІЗ, маркування та вкладиш
Повідомлення про підозрювані побічні ефекти
Після виходу лікарського засобу в обіг важливо повідомляти про підозрювані побічні ефекти. Це дозволяє безперервно контролювати співвідношення користі та ризику від застосування лікарського засобу. Особи з медичного фахового персоналу повинні повідомляти про всі підозрювані побічні ефекти через:
Департамент моніторингу побічних ефектів лікарських засобів Управління реєстрації лікарських засобів, медичних виробів та біоцидних продуктів
Al. Jerozolimskie 181C
02-222 Варшава
Тел.: +48 222 49 21 301
Факс: +48 222 49 21 309
електронна пошта: [email protected]
Благодаря повідомленню про побічні ефекти можна зібрати більше інформації щодо безпеки застосування ліку.
Інформація щодо захисту від передачі інфекційних чинників — див. пункт 2.

5. ЯК ЗБЕРІГАТИ ЛІК ФАНХДІ

Ліки слід зберігати в недоступному для дітей місці.
Не зберігати при температурі вище 30 °C. Не заморожувати.
Не застосовувати ліки після закінчення терміну придатності.
Розчин повинен бути прозорим і трохи опалізуючим.
Не застосовувати розчини, у яких присутні згустки або осад.
Не застосовувати, якщо після розчинення у продукті видно частинки або розчин змінив колір.
Після відновлення термін хімічної та фізичної стабільності продукту становить до 12 годин при температурі 25 °C. З мікробіологічного погляду ліки слід використати негайно. Якщо після відновлення продукт не було використано, його можна зберігати не більше 24 годин при температурі 2 °C – 8 °C, але тільки в тому випадку, якщо відповідальність за це бере користувач, а приготування розчину виконувалося відповідно до правил асептики.
1.3.1. SPC, labelling and package leaflet
Ліки не слід викидати у каналізацію. Слід запитати у фармацевта, як позбутися ліків, які вже не використовуються. Таке поводження допоможе захистити навколишнє середовище.
Термін придатності
3 роки.
Не застосовувати ліки після закінчення терміну придатності, зазначеного на етикетці.

6. ВМІСТ УПАКОВКИ ТА ІНША ІНФОРМАЦІЯ

Що містить лікарський засіб ФАНХДІ
Діюча речовина — це комплекс людського фактора VIII згортання крові та фактора фон Віллебранда.
Кожна ампула з порошком містить 500 МО фактора VIII згортання крові людини та 600 МО фактора фон Віллебранда.
Після розчинення в 10 мл води для ін'єкцій продукт містить 50 МО/мл FVIII та 60 МО/мл VWF.
Інші складові: людський альбумін, гістидин та аргінін.
Кожна ампула-шприц містить 10 мл води для ін'єкцій.

Як виглядає лікарський засіб ФАНХДІ та що містить упаковка
Ампула з білим або світло-жовтим порошком та ампула-шприц з водою для ін'єкцій.
Кожна упаковка ФАНХДІ містить ампулу з 500 МО фактора VIII згортання крові людини та 600 МО фактора фон Віллебранда (порошок для ін'єкцій та інфузій) та 1 ампулу-шприц з 10 мл води для ін'єкцій (розчинник).
Комплект для приготування розчину та введення, включений до упаковки ФАНХДІ: з'єднувач для ампули, фільтр та комплект для інфузії.

Доступні упаковки:
ФАНХДІ 250 МО FVIII + 300 МО VWF
ФАНХДІ 1000 МО FVIII + 1200 МО VWF
Не всі упаковки можуть бути в обігу.

Суб'єкт, відповідальний за випуск на ринок, та виробник
1.3.1. SPC, labelling and package leaflet
Instituto Grifols, S.A.
Can Guasc, 2 - Parets del Vallès
08150 Barcelona, Іспанія
Для отримання докладнішої інформації звертайтеся до місцевого представника суб'єкта, відповідального за випуск на ринок:
Grifols Polska Sp. z o.o.
вул. Гжибовська 87, 00-844 Варшава
тел.: +48 22 378 85 61
…………………………………………………………………………………………………
Інформація, призначена виключно для медичного персоналу:

Дозування
Недолік фактора VIII згортання крові
Дозування та тривалість замісної терапії залежать від ступеня дефіциту фактора VIII, локалізації та поширення кровотечі, а також клінічного стану пацієнта.
Дозу фактора VIII згортання крові виражають у міжнародних одиницях (МО) згідно з чинними нормами ВООЗ, що діють для лікарських засобів, які містять людський фактор VIII згортання крові. Активність фактора VIII згортання крові в плазмі може бути виражена у відсотках (у порівнянні з активністю в нормальній плазмі) або в міжнародних одиницях (згідно з міжнародним стандартом для фактора VIII згортання крові в плазмі).
Одна міжнародна одиниця (МО) активності фактора VIII згортання крові відповідає кількості фактора VIII згортання крові в одному мл нормальної людської плазми.

Екстрене лікування
Розрахунок необхідної дози фактора VIII згортання крові ґрунтується на емпіричному спостереженні, що введення 1 МО на 1 кг маси тіла призводить до підвищення активності фактора VIII згортання крові в плазмі на 1,7–2,5% від норми. Дозу розраховують за наступною формулою:
Потрібна кількість одиниць = маса тіла (кг) × бажане підвищення активності фактора VIII згортання крові (%) (МО/дл) × 0,5
Обсяг доз та частоту їх введення завжди слід підбирати індивідуально для кожного випадку залежно від реакції пацієнта на лікування.
1.3.1. SPC, labelling and package leaflet
Під час лікування кровотечі, залежно від їх причини та локалізації, протягом рекомендованого терміну лікування слід підтримувати відповідний рівень активності фактора VIII згортання крові (у % норми або МО/дл).
При визначенні дози залежно від типу кровотечі та хірургічного втручання можна скористатися наступною таблицею:

Лікування профілактичне
При довготривалій профілактиці кровотеч у пацієнтів з тяжкими формами гемофілії А зазвичай застосовують дозу від 20 до 40 ОД/кг маси тіла з інтервалом 2–3 дні. У деяких випадках, особливо у молодших пацієнтів, може виникнути необхідність скорочення інтервалів між ін'єкціями або збільшення дози.
1.3.1. SPC, маркування та брошура
Під час лікування для визначення дози та частоти введення інфузій рекомендується відповідне визначення рівнів фактору VIII у плазмі. Особливо при великому хірургічному втручанні необхідне точне моніторування замісної терапії за допомогою досліджень системи згортання крові (активність фактору VIII у плазмі).
Пацієнти можуть індивідуально реагувати на лікування фактором VIII, що відображається у різних рівнях in vivo відновлення та різних періодах напіввиведення у окремих пацієнтів.
Хвороба фон Віллебранда
Загальноприйнятим є те, що введення 1 ОД VWF:RCo/кг маси тіла призводить до підвищення рівня VWF:RCo на 2% у кровотоці. Метою лікування є досягнення рівня VWF:RCo > 0,6 ОД/мл (60%) та FVIII:C > 0,4 ОД/мл (40%) у плазмі.
У більшості випадків для досягнення гемостазу рекомендують дозу 40–80 ОД/кг маси тіла фактору фон Віллебранда та 20–40 ОД/кг маси тіла фактору FVIII:C.
Пацієнти з хворобою фон Віллебранда типу 3, у яких для підтримання відповідних рівнів фактору може знадобитися введення більших доз, можуть потребувати початкової дози фактору фон Віллебранда 80 ОД/кг маси тіла.
Вибрану дозу слід вводити кожні 12–24 години. Дозування та тривалість лікування залежать від клінічного стану пацієнта, місця та поширеності кровотечі, а також рівнів VWF:RCo та FVIII:C.
У період застосування лікарських засобів, що містять фактор VIII разом із фактором фон Віллебранда, лікар, який лікує пацієнта, повинен враховувати можливість надмірного підвищення рівня FVIII:C. З метою уникнення надмірного підвищення рівня FVIII:C через 24–48 годин після початку лікування слід розглянути можливість зменшення дози або подовження інтервалу між наступними дозами, або застосування лікарських засобів, що містять VWF та меншу кількість фактору VIII.
Діти та підлітки
Щодо наведеного вище показання, клінічні дослідження у дітей молодше 6 років обмежені, і тому немає рекомендацій щодо застосування лікарського засобу у цій віковій групі.
У дітей при наведених вище показаннях підбір дози залежно від клінічної ефективності здійснюється так само, як і у дорослих, — розрахунок дози залежно від маси тіла.