Еюлір

Інструкція, вкладена до упаковки: інформація для пацієнта

Еюлір, 6 мг/мл, розчин для ін’єкцій у шприці-ручці
Liraglutidum
Уважно прочитайте цю інструкцію перед застосуванням препарату, оскільки вона містить
важливу інформацію для пацієнта.

• Зберігайте цю інструкцію, щоб у разі потреби мати змогу знову її перечитати.
• У разі будь-яких сумнівів зверніться до лікаря, фармацевта або медсестри.
• Цей препарат призначено виключно конкретній особі. Не передавайте його іншим. Препарат може нашкодити іншій особі, навіть якщо симптоми її хвороби такі самі.
• Якщо у пацієнта виникнуть будь-які побічні реакції, у тому числі ті, що не зазначені в цій інструкції, необхідно повідомити лікаря, фармацевта або медсестру. Див. розділ 4.

Зміст інструкції:

1. Що таке препарат Еюлір і для чого його застосовують
2. Важливі відомості перед застосуванням препарату Еюлір
3. Як застосовувати препарат Еюлір
4. Можливі побічні ефекти
5. Як зберігати препарат Еюлір
6. Вміст упаковки та інша інформація

1. Що таке препарат Еюлір і для чого його застосовують

Що таке препарат Еюлір
Еюлір — це препарат, що сприяє зниженню маси тіла, який містить активну речовину ліраглутід.
Ця речовина нагадує природний гормон — глюкагоноподібний пептид-1 (GLP-1),
який виділяється в кишечнику після прийому їжі. Еюлір діє шляхом впливу на рецептори в мозку, які
контролюють апетит, викликаючи відчуття насичення та зменшуючи відчуття голоду. Це може допомогти
обмежити кількість споживаної їжі та зменшити масу тіла.
Для чого застосовують препарат Еюлір
Еюлір — це препарат, що допомагає у втраті маси тіла, який застосовується разом з дієтою та фізичними вправами у дорослих у віці 18 років і старше, у яких:

• ІМТ становить 30 кг/м² або більше (ожиріння) або
• ІМТ становить від 27 кг/м² до менше ніж 30 кг/м² (надмірна вага) і наявні стани, пов’язані з надмірною вагою (такі як цукровий діабет, артеріальна гіпертензія, порушення рівня жирів у крові або порушення дихання під час сну, що називаються «обструктивним апное сну»). Індекс маси тіла (англ. Body Mass Index, ІМТ) — це коефіцієнт маси тіла до зросту.

Лікування препаратом Еюлір слід продовжувати лише в тому випадку, якщо після 12 тижнів застосування препарату в дозі 3,0 мг на добу маса тіла зменшилася щонайменше на 5% (див. розділ 3). Для продовження лікування необхідно проконсультуватися з лікарем.
Препарат Еюлір може застосовуватися як доповнення до здорового способу харчування та збільшеного фізичного навантаження з метою контролю маси тіла у підлітків віком від 12 років і старше з:

• ожирінням (діагностоване лікарем)
• масою тіла понад 60 кг

Застосування препарату Еюлір може продовжуватися лише в тому випадку, якщо індекс маси тіла (ІМТ) зменшився щонайменше на 4% після 12 тижнів застосування препарату в дозі 3,0 мг на добу або в максимально переносній пацієнтом дозі (див. розділ 3). Для продовження лікування необхідно проконсультуватися з лікарем.
Препарат Еюлір показаний для застосування як доповнення до здорового способу харчування та збільшеного фізичного навантаження з метою контролю маси тіла у дітей віком від 6 до < 12 років з:

• ожирінням (діагностоване лікарем)
• масою тіла ≥ 45 кг

Застосування препарату Еюлір може продовжуватися, якщо індекс маси тіла зменшився щонайменше на 4% після 12 тижнів застосування препарату в дозі 3,0 мг на добу або в максимально переносній пацієнтом дозі (див. розділ 3). Для продовження лікування необхідно проконсультуватися з лікарем.
Дієта та фізичні вправи
Лікар розпочне з введення дієти та програми фізичних вправ. Під час лікування препаратом Еюлір слід дотримуватися цих рекомендацій.

2. Важливі відомості перед застосуванням препарату

Коли не застосовувати препарат Еюлір

• якщо пацієнт має алергію на ліраглутід або будь-який інший компонент цього препарату (перелічені в розділі 6).

Попередження та заходи обережності
Перед початком застосування препарату Еюлір слід обговорити це з лікарем, фармацевтом або медсестрою.
Застосування препарату Еюлір не рекомендоване пацієнтам із тяжкою серцевою недостатністю.
Дані щодо застосування у пацієнтів віком 75 років і старше є обмеженими, тому не рекомендується застосовувати цей препарат у пацієнтів віком 75 років і старше.
Доступні дані щодо застосування цього препарату у пацієнтів із нирковою недостатністю є обмеженими.
Пацієнти з порушенням функції нирок або пацієнти, які перебувають на діалізі, повинні проконсультуватися з лікарем.
Доступні дані щодо застосування цього препарату у пацієнтів із печінковою недостатністю є обмеженими.
Пацієнти з порушенням функції печінки повинні проконсультуватися з лікарем.
Не рекомендується застосовувати цей препарат пацієнтам із тяжким порушенням шлунка або кишечника, що призводить до уповільнення спорожнення шлунка (так звана гастропарезія) або з неспецифічним запаленням кишечника.
Якщо пацієнтові передбачається операція під наркозом, він повинен повідомити лікареві, що приймає препарат Еюлір.
Пацієнти з цукровим діабетом
Пацієнти з цукровим діабетом не повинні застосовувати препарат Еюлір як заміну інсуліну.
Запалення підшлункової залози
Якщо у пацієнта є або була в анамнезі хвороба підшлункової залози, слід проконсультуватися з лікарем.
Запалення жовчного міхура та камені в жовчному міхурі
Під час значної втрати маси тіла пацієнт може мати підвищений ризик утворення каменів у жовчному міхурі, а внаслідок цього — запалення жовчного міхура. Слід припинити застосування препарату Еюлір і негайно проконсультуватися з лікарем, якщо виник гострий біль у верхній частині живота, зазвичай сильніший праворуч під ребрами. Біль може віддавати в спину або праве плече. Див. розділ 4.
Хвороба щитовидної залози
У разі захворювання щитовидної залози, включаючи вузлики та збільшення щитовидної залози, слід проконсультуватися з лікарем.
Частота серцевих скорочень
Якщо під час лікування препаратом Еюлір виникають серцебиття (відчуття серцебиття) або відчуття прискорення серцевих скорочень у спокої, слід звернутися до лікаря.
Втрата рідини та дегідратація
Після початку лікування препаратом Еюлір може виникнути втрата внутрішньої рідини або дегідратація організму. Це може бути спричинено нудотою, блювотою та діареєю. Слід пити багато рідини, щоб уникнути дегідратації. У разі будь-яких запитань або сумнівів слід звернутися до лікаря, фармацевта або медсестри. Див. розділ 4.
Діти
Безпека застосування та ефективність препарату Еюлір у дітей віком до 6 років не досліджувалися.
Препарат Еюлір та інші ліки
Слід повідомити лікареві, фармацевту або медсестрі про всі ліки, які пацієнт приймає зараз або приймав нещодавно, а також про ліки, які пацієнт планує приймати.
Зокрема, слід повідомити лікаря, фармацевта або медсестру, якщо:

• пацієнт приймає цукрознижувальні засоби з групи похідних сульфонілсечовини (наприклад, глімепірид або глібенкламід) або інсулін — можливе виникнення низького рівня цукру в крові (гіпоглікемії) при застосуванні препарату Еюлір разом із зазначеними цукрознижувальними засобами. Щоб запобігти низькому рівню цукру в крові, лікар може змінити дозу цукрознижувального засобу. Див. розділ 4 — симптоми, що передують низькому рівню цукру в крові. Якщо потрібно скоригувати дозу інсуліну, лікар може порадити частіше перевіряти рівень цукру в крові.
• пацієнт приймає варфарин або інші пероральні засоби, які знижують згортання крові (антикоагулянти). Може знадобитися частіше проводити аналізи, що оцінюють згортання крові.

Вагітність та годування грудьми
Не слід застосовувати препарат Еюлір, якщо пацієнтка вагітна, підозрює, що може бути вагітною, або планує завагітніти. Відсутні дані щодо впливу ліраглутіду на здоров’я дитини.
Не слід годувати грудьми під час застосування препарату Еюлір. Відсутня інформація щодо проникнення ліраглутіду в грудне молоко.
Керування транспортними засобами та обслуговування механізмів
Ліраглутід, ймовірно, не впливає на здатність керувати транспортними засобами та обслуговувати механізми.
У деяких пацієнтів, які застосовують препарат Еюлір, можуть виникати запаморочення, особливо протягом перших 3 місяців лікування (див. розділ «Можливі небажані ефекти»). Якщо виникають запаморочення, слід дотримуватися особливої обережності під час керування транспортними засобами або обслуговування механізмів. Щоб отримати додаткову інформацію, слід звернутися до лікаря.
Важливі відомості щодо деяких складових препарату Еюлір
Цей препарат містить менше ніж 1 ммоль (23 мг) натрію на дозу, тобто препарат вважається «без натрію».

3. Як застосовувати ліки Еюлір

Цей лік слід завжди застосовувати згідно з рекомендаціями лікаря. У разі будь-яких сумнівів слід звернутися
до лікаря, фармацевта або медсестри.
Лікар розпочне з призначення дієти та програми фізичних вправ. Під час лікування ліками Еюлір слід дотримуватися
цих рекомендацій.
Яку кількість ліків слід вводити
Дорослі
Лікування розпочинають з невеликої дози, яку поступово збільшують протягом перших
п’яти тижнів лікування.

• Початкова доза ліків Еюлір становить 0,6 мг один раз на добу, принаймні протягом одного тижня.
• Дозу слід поступово збільшувати на 0,6 мг згідно з рекомендаціями лікаря, зазвичай щотижня, аж до досягнення рекомендованої дози 3,0 мг один раз на добу.

Лікар повідомить, яку кількість ліків Еюлір слід приймати в наступні тижні лікування.
Зазвичай рекомендовано таке дозування, як наведено в таблиці нижче.
Тиждень Введена доза
Тиждень 1. 0,6 мг один раз на добу
Тиждень 2. 1,2 мг один раз на добу
Тиждень 3. 1,8 мг один раз на добу
Тиждень 4. 2,4 мг один раз на добу
З 5. тижня 3,0 мг один раз на добу
Після досягнення рекомендованої дози 3,0 мг на 5-му тижні її слід зберігати до кінця лікування.
Подальше збільшення дози не потрібно.
Результати лікування лікар буде оцінювати регулярно.
Діти та підлітки (у віці від 6 до 18 років)
У дітей та підлітків у віці від 6 до 18 років слід застосовувати подібний графік збільшення дози, як і у дорослих (див. таблицю вище в розділі для дорослих).
Дозу слід поступово збільшувати до досягнення дози 3,0 мг (підтримувальна доза) або до максимальної дози, яку пацієнт може переносити. Дози, що перевищують 3,0 мг на добу, не рекомендуються.
Як і коли застосовувати ліки Еюлір

• Перед першим використанням шприца лікар або медсестра покажуть, як його використовувати.
• Ліки Еюлір можна застосовувати в будь-який час доби, разом з їжею та напоями або незалежно від них.
• Ліки Еюлір слід застосовувати приблизно в той самий час кожного дня — пацієнт може обрати найзручніший для себе час.

Місце введення
Ліки Еюлір слід вводити під шкіру (підшкірне введення).

• Найкращі місця для введення — передня частина талії (живіт), передня частина стегна та верхня частина плеча.
• Кожного дня слід змінювати місце введення, щоб зменшити ризик утворення вузликів.
• Не слід вводити ліки в вену або м’яз.

Докладна інструкція наведена на зворотному боці цієї брошури.
Пацієнти з цукровим діабетом
Якщо пацієнт хворіє на цукровий діабет, він повинен повідомити про це лікареві. Щоб запобігти низькому
рівню цукру в крові, лікар може скоригувати дозу протидіабетичних засобів.

• Ліки Еюлір не слід змішувати з іншими ліками, які вводяться ін’єкційно (наприклад, з інсуліном).
• Не слід застосовувати цей лік одночасно з іншими ліками, що є агоністами рецептора GLP-1 (такими як екзенатид або ліксісенатид).

Застосування більшої, ніж рекомендована, дози ліків Еюлір
У разі застосування більшої, ніж рекомендована, дози ліків Еюлір, слід негайно звернутися
до лікаря або звернутися до лікарні. Слід взяти з собою упаковку ліків. Пацієнту може знадобитися лікування. Можуть виникнути такі симптоми:

• нудота,
• блювота,
• низький рівень цукру в крові (гіпоглікемія). Симптоми, що передують низькому рівню цукру в крові, — див. у розділі можливі побічні ефекти «Часто».

Пропуск застосування ліків Еюлір

• Якщо минуло менше ніж 12 годин з часу, коли мала бути введена доза ліків Еюлір, ліки слід ввести якомога швидше.
• Якщо ж минуло більше 12 годин з моменту, коли мали бути введені ліки, пропущену дозу пропускають. Наступного дня, як зазвичай, вводять наступну дозу.
• Наступного дня не слід вводити подвійну дозу або збільшувати дозу, щоб відшкодувати пропущену дозу.

Переривання застосування ліків Еюлір
Не слід припиняти застосування цих ліків без консультації з лікарем.
У разі будь-яких подальших сумнівів щодо застосування цих ліків слід звернутися
до лікаря, фармацевта або медсестри.

4. Можливі побічні ефекти

Як і кожен лікарський засіб, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча вони не виникають у кожного.
Тяжкі побічні ефекти
Тяжкі алергічні реакції (анапілаксія) рідко повідомлялися у пацієнтів, які лікувалися препаратом Еюлір.
У разі появи симптомів, таких як труднощі з диханням, набряк горла та обличчя, прискорене серцебиття, необхідно негайно звернутися до лікаря.
Запальні стани підшлункової залози (панкреатит) повідомлялися нечасто у пацієнтів, які лікувалися препаратом Еюлір. Панкреатит може мати тяжкий перебіг і потенційно загрожувати життю. Необхідно припинити застосування цього препарату та негайно звернутися до лікаря у разі появи будь-яких із нижче зазначених тяжких побічних ефектів:

• сильний і тривалий біль у животі (у ділянці шлунка), який може віддавати в спину, а також нудота та блювота, оскільки це можуть бути симптоми панкреатиту.

Інші побічні ефекти
Дуже часто: можуть виникати частіше, ніж у 1 із 10 пацієнтів

• нудота, блювота, діарея, запори, головний біль. Ці симптоми найчастіше зникають через кілька днів або тижнів.

Часто: можуть виникати не частіше, ніж у 1 із 10 пацієнтів

• порушення функції шлунка та кишечника, такі як диспепсія, запалення слизової оболонки шлунка, розлади шлунка, біль у верхній частині живота, печія, метеоризм, гази, відрижка та сухість у порожнині рота
• почуття слабкості або втоми
• порушення смаку
• запаморочення
• труднощі заснути (безсоння). Ці симптоми зазвичай виникають протягом перших 3 місяців лікування.
• камені в жовчному міхурі
• висип
• реакції на місці ін’єкції (такі як синці, біль, подразнення, свербіж та висип)
• низький рівень цукру в крові (гіпоглікемія). Симптоми, що передують низькому рівню цукру в крові, можуть раптово з’явитися. До них належать: холодний піт, холодна бліда шкіра, головний біль, серцебиття, нудота, почуття сильного голоду, порушення зору, сонливість, почуття слабкості, нервозність, тривожність, стан сплутаності свідомості, труднощі з концентрацією, тремтіння. Лікар повідомить, як лікувати симптоми, спричинені низьким рівнем цукру в крові, і як діяти у разі появи таких симптомів.
• підвищена активність ферментів підшлункової залози, таких як ліпаза та амілаза.

Нечасто: можуть виникати не частіше, ніж у 1 із 100 пацієнтів

• втрата рідини (дегідратація). Ймовірність появи цих симптомів є вищою на початку лікування і може бути спричинена блювотою, нудотою та діареєю.
• уповільнення спорожнення шлунка
• запальний стан жовчного міхура
• алергічні реакції, включаючи шкірний висип
• загальне погане самопочуття
• прискорене серцебиття.

Рідко: можуть виникати не частіше, ніж у 1 із 1 000 пацієнтів

• порушення функції нирок
• гостра ниркова недостатність. Симптомами можуть бути зменшення об’єму сечі, металічний смак у порожнині рота та схильність до утворення синців.

Частота невідома: не може бути визначена на підставі наявних даних

• непрохідність кишечника. Тяжка форма запору з додатковими симптомами, такими як біль у животі, метеоризм, блювота тощо.
• підшкірні вузлики можуть бути спричинені накопиченням білка під назвою амілоїд (шкірна амілоїдоза; частота випадків не встановлена).

Повідомлення про побічні ефекти
Якщо виникнуть будь-які побічні ефекти, включаючи ті, що не зазначені в цій інструкції, необхідно повідомити лікареві, фармацевту або медсестрі. Побічні ефекти можна повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу побічних ефектів лікарських засобів Управління реєстрації лікарських засобів, медичних виробів та біоцидних продуктів, Al. Jerozolimskie 181C, 02 222 Варшава, тел.: + 48 22 49 21 301, факс: + 48 22 49 21 309, веб-сайт: https://smz.ezdrowie.gov.pl
Завдяки повідомленням про побічні ефекти можна буде зібрати більше інформації щодо безпеки застосування препарату.
Побічні ефекти також можна повідомляти суб’єкту, відповідальному за препарат.

5. Як зберігати ліки Еюлір

Ліки потрібно зберігати в недоступному для дітей місці.
Не застосовувати ліки Еюлір після закінчення терміну придатності, зазначеного на етикетці шприца після
«EXP» та на картонному пакуванні після «Термін придатності». Термін придатності вказує останній день
зазначеного місяця.
Перед першим використанням:
Зберігати у холодильнику (від 2°C до 8°C). Не заморожувати.
Після початку використання шприца:
Шприц можна зберігати до одного місяця при температурі нижчій за 30°C або
у холодильнику (від 2°C до 8°C). Не заморожувати.
Якщо шприц не використовується, для захисту від світла слід накладати ковпачок на
шприц.
Не застосовувати ліки Еюлір, якщо розчин не є прозорим і безбарвним.
Ліки не слід викидати у каналізацію чи побутові сміттєві контейнери. Потрібно запитати
фармацевта, як позбутися ліків, які вже не використовуються. Таке поводження допоможе захистити
навколишнє середовище.

6. Вміст упаковки та інша інформація

Що містить лікарський засіб Еюлір

• Діючою речовиною засобу є ліраглутид. 1 мл розчину для ін'єкцій містить 6 мг ліраглутиду. Один шприц-ручка містить 18 мг ліраглутиду.
• Інші складові: динатрію фосфат дигідрат, пропіленгліколь, фенол, кислота хлористоводнева концентрована та натрію гідроксид (для регулювання рН) та вода для ін'єкцій.

Як виглядає лікарський засіб Еюлір і що містить упаковка
Лікарський засіб Еюлір постачається у вигляді прозорого безбарвного розчину для ін'єкцій у
шприц-ручці (ін'єкція). Кожна шприц-ручка містить 3 мл розчину і дозволяє введення
засобу у 30 дозах по 0,6 мг, 15 дозах по 1,2 мг, 10 дозах по 1,8 мг, 7 дозах по 2,4 мг
та 6 дозах по 3,0 мг.
Лікарський засіб Еюлір доступний у упаковках, що містять 1, 3, 5 або 10 шприц-ручок, у картонному
пакуванні. Не всі розміри упаковок можуть бути в обігу.
Упаковка не містить голок.
Відповідальний суб'єкт
Viatris Limited
Damastown Industrial Park
Mulhuddart, Dublin 15
DUBLIN, Ірландія
Виробник / Імпортер
betapharm Arzneimittel GmbH, Kobelweg 95, 86156 Augsburg, Німеччина

Pharmadox Healthcare Ltd., KW20A Kordin Industrial Park, Paola PLA 3000, Malta
Для отримання докладніших відомостей щодо цього лікарського засобу звертайтеся до
місцевого представника суб'єкта, що несе відповідальність:
Viatris Healthcare Sp. z o.o.
тел.: +48 22 546 64 00
Цей лікарський засіб зареєстрований у країнах — учасницях Європейського економічного
простору під такими назвами:

Інструкція щодо застосування лікарського засобу Еюлір, 6 мг/мл, розчин для ін'єкцій у шприці-ручці
Перед використанням шприца-ручки, що містить лікарський засіб Еюлір, необхідно уважно ознайомитися з вмістом наведеної нижче інструкції.
Не використовувати шприц-ручку без попереднього навчання лікарем або медсестрою. Слід почати з перевірки, чи шприц-ручка містить лікарський засіб Еюлір, 6 мг/мл, після чого ознайомитися з наведеними нижче ілюстраціями, щоб дізнатися про окремі частини шприца-ручки та голки.
Особи, які не бачать або погано бачать і не можуть прочитати лічильник дози на шприці-ручці, не повинні користуватися шприцем-ручкою без допомоги. Необхідно звернутися за допомогою до зоручої особи, яка пройшла навчання щодо використання шприца-ручки з лікарським засобом Еюлір.
Цей шприц-ручка дозволяє встановлювати дозу. Він містить 18 мг ліраглутиду і дозволяє вводити лікарський засіб у дозах 0,6 мг, 1,2 мг, 1,8 мг, 2,4 мг і 3,0 мг. Шприц-ручка призначена для використання з одноразовими голками довжиною до 8 мм і товщиною 32 G. Упаковка не містить голок.
Важливі відомості

Необхідно уважно ознайомитися з цією інформацією, оскільки вона важлива для безпечного використання шприца-ручки.
Шприц-ручка з лікарським засобом Еюлір і голка (приклад)

1. Підготовка шприца-ручки з новою голкою

• Перевірити назву та колір етикетки на шприці-ручці, щоб переконатися, що він містить лікарський засіб Еюлір. Це особливо важливо у разі застосування кількох видів лікарських засобів, які вводяться ін'єкційно. Застосування неправильного лікарського засобу може загрожувати здоров’ю.
• Зняти ковпачок з шприца-ручки.

Переконайтеся, що розчин у шприці прозорий і безбарвний. Подивіться крізь віконце шприца. Якщо розчин мутний, не використовуйте шприц.
Візьміть нову голку та відірвіть паперову етикетку.
Переконайтеся, що голка надійно встановлена Надіньте голку безпосередньо на шприц. Закрутіть, доки вона міцно не зафіксується.
Голка захищена двома колпачками. Необхідно зніти обидва колпачки. Якщо пацієнт не зніме обидва колпачки, розчин не буде введений. Зніміть зовнішній колпачок голки та відкладіть його на потім. Він знадобиться після ін'єкції для безпечного видалення голки зі шприца.
Зніміть внутрішній колпачок голки та утилізуйте його. При спробі повторно надіти його можна випадково уколотися голкою. На кінці голки може з'явитися крапля розчину. Це нормально, але під час першого використання шприца слід перевірити прохідність розчину. Не надівайте нову голку на шприц, доки ви не будете готові зробити ін'єкцію. Кожну ін'єкцію слід виконувати лише з новою голкою. Це допомагає запобігти закупорці голки, забрудненню, інфекції та неточному дозуванню. Ніколи не використовуйте зігнуту або пошкоджену голку.
2 Перевірка прохідності розчину перед використанням кожного нового шприца Якщо шприц уже використовувався, перейдіть до пункту 3 «Встановлення дози». Перевірку прохідності слід виконувати лише перед першим введенням за допомогою кожного нового шприца. Обертайте регулятор дози до позиції символу перевірки прохідності ( ) безпосередньо під позицією 0. Переконайтеся, що символ перевірки прохідності вирівняний зі стрілкою дози.
Тримайте шприц голкою вгору. Натисніть кнопку подачі дози та утримуйте її, доки лічильник дози не повернеться до позиції 0. Значення 0 має бути вирівняне зі стрілкою дози. На кінці голки має з'явитися крапля розчину з лікарським засобом. На кінці голки може залишитися невелика крапля, але вона не буде введена. Якщо крапля не з'явилася, повторіть дії пункту 2 «Перевірка прохідності розчину перед використанням кожного нового шприца» до 6 разів. Якщо крапля все ще не з'являється, замініть голку та повторіть дії пункту 2 «Перевірка прохідності розчину перед використанням кожного нового шприца». Якщо крапля все ще не з'являється, утилізуйте шприц та використайте новий. Перед першим використанням нового шприца завжди переконайтеся, що крапля розчину з'явилася на кінці голки. Це гарантує, що прохідність розчину не заблокована. Якщо крапля не з'являється, лікарський засіб не буде введений, хоча лічильник дози може рухатися. Це може означати, що голка заблокована або пошкоджена. Використання нового шприца без перевірки прохідності перед першою ін'єкцією може призвести до того, що призначена доза не буде введена, і лікарський засіб Еюлір не подіє так, як очікувалося.

3 Налаштування дози

• Поверніть регулятор дози, доки лічильник дози не покаже потрібну дозу (0,6 мг, 1,2 мг, 1,8 мг,

2,4 мг або 3,0 мг).
Якщо вибрано неправильну дозу, можна повернути регулятор
уперед або назад, щоб виправити дозу.
На шприці можна встановити дозу до 3,0 мг.
Регулятор дози дозволяє змінювати дозу. Лише
лічильник дози та вказівник дози показують, скільки мг
вибрано на дозу.
Можна встановити до 3,0 мг на дозу. Якщо у шприці
міститься менше ніж 3,0 мг лікувального засобу, лічильник дози
зупиниться, перш ніж досягне значення 3,0.
Клацання регулятора дози відрізняються при обертанні
вперед і назад, а також коли перевищено кількість
залишкових мг лікувального засобу. Не рахуйте клацання
шприца.
Перед введенням цього лікувального засобу завжди треба перевірити
кількість вибраних мг лікувального засобу за допомогою лічильника дози
та вказівника дози.
Не рахуйте клацання шприца.
Не користуйтеся шкалою шприца. Ця шкала показує лише
приблизну кількість розчину, що залишився у шприці.
За допомогою регулятора дози слід вибирати лише дози 0,6 мг, 1,2 мг, 1,8 мг, 2,4 мг або 3,0 мг.
Вибрана доза має точно збігатися з однією лінією вказівника дози, щоб забезпечити введення потрібної дози.
Скільки розчину залишилося?

• Шкала шприца показує приблизну кількість розчину, що залишився у шприці.

Щоб точно перевірити, скільки розчину залишилося, слід використовувати лічильник дози: обертати регулятор дози, доки лічильник дози не зупиниться. Якщо видно число 3,0, це означає, що у шприці залишилося щонайменше 3,0 мг препарату. Якщо лічильник дози зупинився перед значенням 3,0 мг, це означає, що в шприці недостатньо розчину для введення повної дози 3,0 мг препарату. Якщо потрібно більше препарату, ніж залишилося в шприці, дозу можна розділити між поточним і новим шприцем лише в разі попереднього навчання лікарем або медсестрою або отримання від них відповідних інструкцій. Слід використовувати калькулятор для визначення доз згідно з інструкціями, отриманими від лікаря або медсестри. Обчислення слід виконувати дуже уважно. У разі сумнівів щодо того, як розділити дозу між двома шприцами, слід вибрати та ввести потрібну дозу, використовуючи новий шприц.
4 Введення дози Ввести голку під шкіру згідно з рекомендаціями лікаря або медсестри. Переконайтеся, що лічильник дози видно. Не закривайте його пальцями. Це може призвести до переривання введення.
Натисніть і утримуйте кнопку подачі дози. Спостерігайте за тим, як лічильник дози повертається до позиції 0. Значення 0 має бути вирівняне зі стрілкою дози. Можна почути або відчути клацання.
Тримайте кнопку подачі дози натиснутою весь час, поки голка введена в шкіру. Утримуючи натиснутою кнопку подачі дози, повільно порахуйте до 6. Якщо витягнути голку раніше, можна побачити, як розчин витікає з кінця голки. Це означає, що повна доза препарату не була введена.
Витягніть голку зі шкіри. Потім відпустіть кнопку подачі дози. Якщо у місці ін’єкції з’явилася кров, слід легко притиснути це місце. Після ін’єкції на кінці голки може з’явитися крапля розчину. Це нормально і не впливає на введену дозу. Завжди спостерігайте за лічильником дози, щоб контролювати кількість введених мг препарату. Утримуйте натиснутою кнопку подачі дози, доки лічильник дози не покаже 0. Як перевірити, чи не заблокована або не пошкоджена голка? Якщо після натискання кнопки подачі дози лічильник дози не показує значення 0, голка могла бути заблокована або пошкоджена. Це означає, що препарат не був введений взагалі, навіть якщо лічильник дози змінив позицію і показує іншу дозу, ніж та, яка була спочатку встановлена.
Що робити у разі блокування голки? Замініть голку таким чином, як описано в пункті 5 «Після виконання ін’єкції», і повторіть всі дії, починаючи з пункту 1 «Підготовка шприца з новою голкою». Переконайтеся, що вибрано повну необхідну дозу. Під час введення не торкайтеся лічильника дози. Це може призвести до переривання введення.
5 Після виконання ін’єкції Завжди слід знімати голку після кожної ін’єкції, щоб забезпечити зручність подальших ін’єкцій і запобігти блокуванню голок. Якщо голка заблокована, препарат не буде введено. Введіть кінець голки в зовнішній колпачок голки, розміщений на рівній поверхні, не торкаючись голки або зовнішнього колпачка голки.
Після введення голки обережно до кінця надіньте зовнішній колпачок голки. Відкрутіть голку та обережно видаліть її згідно з інструкціями, отриманими від лікаря, медсестри, фармацевта або місцевих органів влади.
Після кожного використання слід надіти кришку на шприц для захисту розчину від світла. Коли шприц буде спорожнений, викиньте його без голки згідно з інструкціями, отриманими від лікаря, медсестри, фармацевта або місцевих органів влади. Ніколи не намагайтеся знову надягати внутрішній колпачок на голку. Можна випадково уколотися голкою. Завжди знімайте голку зі шприца після кожної ін’єкції. Це може запобігти блокуванню голок, забрудненню, інфекції, витіканню розчину та неточному дозуванню.
Інші важливі відомості Шприц і голки завжди слід тримати в недоступному для інших, особливо дітей, місці. Ніколи не передавайте свій шприц або голки іншим особам. Особи, що доглядають, повинні дотримуватися особливої обережності під час знімання та утилізації використаних голок, щоб уникнути ризику уколу голкою та перехресної інфекції. Щодня слід змінювати місце ін’єкції, щоб зменшити ризик утворення вузликів.
Обійм зі шприцом Не залишайте шприц у машині чи іншому місці, де він може піддаватися надмірно високій або надто низькій температурі. Не слід вводити препарат Еюлір, якщо він був заморожений. У такому разі бажаний ефект препарату може не бути досягнутий. Не піддавайте шприц дії пилу, бруду чи рідин. Не мийте, не змочуйте та не змащуйте шприц. Шприц можна протирати серветкою, змоченою у м’якому миючому засобі. Не кидайте шприц і не вдаряйте його об тверді поверхні. Якщо шприц випав або є підозра, що він може працювати неналежним чином, завжди слід навернути нову голку та перевірити потік розчину перед введенням. Не наповнюйте шприц повторно. Після спорожнення його слід утилізувати. Не намагайтеся ремонтувати шприц або розбирати його на частини.