Елігард 22,5 мг

Інструкція, що входить до упаковки: інформація для користувача

Елігард 22,5 мг,
порошок і розчинник для приготування розчину для ін'єкцій
Ацетат лейпрореліну
Необхідно уважно ознайомитися з вмістом інструкції перед застосуванням препарату, оскільки вона містить
інформацію, важливу для пацієнта.

• Зберігайте цю інструкцію, щоб у разі потреби мати можливість знову її прочитати.
• У разі виникнення будь-яких сумнівів зверніться до лікаря, фармацевта або медсестри.
• Цей препарат призначено виключно певній особі. Не передавайте його іншим особам. Препарат може їм нашкодити, навіть якщо симптоми їхньої хвороби такі самі.
• Якщо у пацієнта виникнуть будь-які небажані ефекти, у тому числі ті, що не зазначені в цій інструкції, необхідно повідомити лікаря, фармацевта або медсестру. Див. розділ 4.

Зміст інструкції

1. Що таке препарат Елігард і для чого його застосовують
2. Важливі відомості перед застосуванням препарату Елігард
3. Як застосовувати препарат Елігард
4. Можливі небажані ефекти
5. Як зберігати препарат Елігард
6. Вміст упаковки та інша інформація

1. Що таке препарат Елігард і для чого його застосовують

Діючою речовиною препарату Елігард є речовина з групи препаратів, які називаються гонадоліберинами. Ці препарати застосовують для пригнічення утворення певних статевих гормонів (тестостерону).
Елігард застосовують дорослим чоловікам для лікування раку передміхурової залози з метастазами, який чутливий до гормональної терапії, а також у поєднанні з променевою терапією — для лікування раку передміхурової залози високого ризику без метастазів, який чутливий до гормональної терапії.

2. Важливі відомості перед застосуванням лікарського засобу Елігард

Коли не застосовувати лікарський засіб Елігард

• У жінок і дітей.
• Якщо пацієнт має алергію на діючу речовину — ацетат лейпрореліну, на будь-яку іншу сполуку, що діє подібно до природного гормону — гонадотропіну, або на будь-який із інших компонентів лікарського засобу Елігард (перелічених у розділі 6).
• Після хірургічного видалення яєчок, оскільки Елігард не призводить до подальшого зниження рівня тестостерону в сироватці крові.
• Як єдине лікування, якщо у пацієнта є симптоми, пов’язані з утиском на спинний мозок або метастазами до хребта. У такому разі Елігард можна застосовувати лише у поєднанні з іншими лікарськими засобами, що використовуються для лікування раку передміхурової залози.

Попередження та заходи обережності
Перед початком застосування лікарського засобу Елігард слід проконсультуватися з лікарем, фармацевтом або медсестрою:

• Якщо має місце будь-який із наступних випадків: будь-які захворювання серця або судин, у тому числі порушення серцевого ритму (аритмія), або пацієнт приймає ліки від цих захворювань. Ризик порушень серцевого ритму може збільшитися під час застосування лікарського засобу Елігард.

• Якщо є труднощі зі сечовипусканням. У такому разі стан пацієнта слід контролювати протягом перших тижнів лікування.

• Якщо посилюється утиск на спинний мозок або труднощі зі сечовипусканням. При одночасному застосуванні лікарських засобів, що діють подібно до Елігарду, спостерігалися тяжкі випадки утиску на спинний мозок та звуження сечоводів, що може призводити до симптомів, подібних до паралічу. У такому разі необхідно застосовувати стандартне лікування.

• Якщо у пацієнта виникне раптовий головний біль, блювота, зміна психічного стану або колапс упродовж двох тижнів після введення лікарського засобу Елігард. У такому разі необхідно негайно повідомити лікаря або медичний персонал. Це симптоми рідкісного стану, що називається інфарктом гіпофіза, який спостерігався при застосуванні ІНШИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ, що діють подібно до Елігарду.

• Якщо у пацієнта є цукровий діабет (підвищений рівень цукру в крові). У такому разі стан пацієнта слід контролювати під час лікування.

• Лікування препаратом Елігард може збільшити ризик переломів, спричинених остеопорозом (зниженням щільності кісток).

• Існують повідомлення про виникнення депресії у пацієнтів, які приймають Елігард. Якщо під час застосування лікарського засобу Елігард виникнуть депресивні настрої, слід повідомити про це лікаря.

• Існують повідомлення про виникнення захворювань серцево-судинної системи у пацієнтів, які приймають ліки, подібні до Елігарду — невідомо, чи пов’язане їх виникнення з застосуванням цих ліків. Якщо під час застосування лікарського засобу Елігард виникнуть симптоми серцево-судинних захворювань, слід повідомити про це лікаря.

• Існують повідомлення про виникнення судом у пацієнтів, яким вводили лікарський засіб Елігард. Якщо під час застосування лікарського засобу Елігард виникнуть судоми, слід повідомити про це лікаря.

• Якщо у пацієнта виникають сильні або повторювані головні болі, труднощі зі зором, дзвін або шум у вухах, слід негайно звернутися до лікаря.

• Якщо пацієнт має жирову дистрофію печінки

У зв’язку із застосуванням лейпрореліну повідомляли про тяжкі висипання на шкірі, у тому числі синдром Стівенса-Джонсона та токсичну епідермальну некролізу (SJS/TEN). У разі виникнення будь-яких симптомів, пов’язаних з тяжкими шкірними реакціями, описаними в розділі 4, застосування лейпрореліну слід припинити та негайно звернутися до лікаря.
Ускладнення, що виникають на початку застосування лікарського засобу Елігард
Протягом першого тижня застосування спостерігається короткочасне підвищення рівня тестостерону в крові, що може призводити до тимчасового погіршення симптомів захворювання або появи нових, що раніше не спостерігалися. Ці симптоми зокрема включають: біль у кістках, порушення сечовипускання, утиск на спинний мозок, наявність крові в сечі. Ці симптоми зазвичай зникають під час подальшого лікування. Якщо симптоми не зникають, слід звернутися до лікаря.
Відсутність дії лікарського засобу Елігард
У деяких пацієнтів виявляють пухлини, які не чутливі до зниження рівня тестостерону в сироватці крові. Якщо здається, що лікарський засіб Елігард не має достатньої дії, слід повідомити про це лікареві.
Взаємодія лікарського засобу Елігард з іншими ліками
Лікарський засіб Елігард може впливати на дію деяких ліків, що застосовуються для лікування порушень серцевого ритму (наприклад, хінідин, прокаїнамід, аміодарон і соталол), або збільшувати ризик виникнення порушень серцевого ритму, коли застосовується разом з деякими іншими ліками (наприклад, метадон (використовується для полегшення болю та детоксикації у наркоманів), моксифлоксацин (антибіотик), нейролептики, що застосовуються для лікування тяжких психічних захворювань).
Слід повідомити лікареві або фармацевту про всі ліки, які пацієнт приймає в даний час або приймав нещодавно, включаючи ті, що відпускаються без рецепта.
Вагітність та годування груддю
Елігард є протипоказаним для застосування у жінок.
Керування транспортними засобами та обслуговування механізмів
Втома, запаморочення та порушення зору можуть бути побічними ефектами лікарського засобу Елігард або виникати внаслідок основного захворювання. Якщо виникають побічні ефекти, зазначені вище, слід дотримуватися обережності під час керування транспортними засобами та обслуговування механізмів.

3. Як застосовувати ліки Елігард

Дозування
Цей лік слід завжди застосовувати згідно з рекомендаціями лікаря або фармацевта. У разі виникнення сумнівів
слід звернутися до лікаря або фармацевта.
Якщо лікар не рекомендував інакше, Елігард 22,5 мг застосовується один раз на 3 місяці.
Після введення розчин утворює депо активної речовини, з якого відбувається постійне вивільнення
діючої речовини — ацетату лейпрореліну — протягом 3 місяців.
Додаткові дослідження
Реакцію на лікування препаратом Елігард повинен контролювати лікар за клінічними симптомами та рівнем
специфічного антигену простати (англ. Prostate Specific Antigen, PSA) у крові.
Спосіб застосування
Елігард повинен вводитися виключно лікарем або медсестрою, які також підготують препарат.
Після підготовки Елігард застосовується у вигляді підшкірного введення (введення в тканину під шкіру).
Категорично заборонено вводити препарат внутрішньоартеріально (у артерію) або внутрішньовенно (у вену).
Як і у разі інших активних речовин, що застосовуються у підшкірних ін'єкціях, місця введення слід періодично змінювати.
Застосування більшої, ніж рекомендована, дози лікувального засобу Елігард
Лік зазвичай вводиться лікарем або відповідно навченим медичним персоналом, тому малоймовірно,
що буде введено надмірну дозу.
Однак якщо була введена більша, ніж рекомендована, доза, лікар призначить спостереження за пацієнтом та відповідне
лікування, якщо це буде необхідно.
Пропуск застосування лікувального засобу Елігард
Якщо виникне підозра, що пропущено 3-місячну дозу лікувального засобу, слід повідомити про це лікаря.
Переривання застосування лікувального засобу Елігард
Лікування поширеного раку простати вимагає тривалого застосування препарату Елігард.
Тому не слід припиняти лікування, навіть якщо стан пацієнта покращиться або симптоми хвороби зникнуть.
У разі передчасного припинення лікування симптоми хвороби можуть загостритися.
Не слід передчасно припиняти лікування без попередньої консультації з лікарем.
У разі будь-яких подальших сумнівів щодо застосування цього лікувального засобу слід
звернутися до лікаря, фармацевта або медсестри.

4. Можливі побічні ефекти

Як і будь-який лікарський засіб, Елігард 22,5 мг може викликати побічні ефекти, хоча вони виникають не у кожного пацієнта.
Побічні ефекти, що спостерігалися під час застосування Елігарду, виникають переважно через специфічну дію ацетату лейпрореліну, який збільшує або зменшує концентрацію певних гормонів. Найчастіше спостерігаються такі побічні ефекти, як приливи (у приблизно 58 % пацієнтів), нудота, погане самопочуття та втому, а також тимчасові подразнення у місці ін’єкції.
Побічні ефекти на початку лікування
У перші тижні лікування препаратом Елігард може виникнути загострення симптомів захворювання через початкове, короткочасне підвищення рівня чоловічого статевого гормону — тестостерону в крові. Тому лікар може рекомендувати прийом відповідного антиандрогена (речовини, що зменшує дію тестостерону) на початковому етапі лікування з метою зменшення цього ефекту препарату (див. також розділ 2. Важливі відомості перед застосуванням препарату Елігард; Ускладнення, що виникають на початку застосування препарату Елігард).
Місцеві побічні ефекти
Місцеві побічні ефекти, описані після введення препарату Елігард, є такими самими, як і ті, що часто виникають після підшкірного введення (введення в підшкірну тканину) подібних ліків. Легке відчуття печіння безпосередньо після ін’єкції виникає дуже часто. Відчуття поколювання та болю після ін’єкції, а також синяки в місці введення виникають часто. Покрасніння в місці введення повідомлялися часто. Ущільнення тканин та виразки в місці введення виникають нечасто.
Зазначені вище місцеві побічні ефекти після підшкірного введення є помірними і описуються як короткотривалі. Вони не повторюються між наступними ін’єкціями.
Побічні ефекти, що виникають дуже часто (можуть виникати у більш ніж 1 із 10 осіб)

• Приливи
• Самочинні кровотечі зі шкіри та слизових оболонок, почервоніння шкіри
• Втому, побічні ефекти в місці ін’єкції (див. вище: Місцеві побічні ефекти)

Побічні ефекти, що виникають часто (можуть виникати рідше, ніж у 1 із 10 осіб)

• Запалення носоглотки (симптоми застуди)
• Нудота, погане самопочуття, діарея, запалення шлунка та кишечника (шлунка та кишечника/ободової кишки)
• Свербіж, нічні пітіння
• Біль у суглобах
• Нерегулярні відвідування туалету з метою сечовипускання (також вночі), труднощі з сечовипусканням, болюче сечовипускання, зменшення кількості виділеної сечі
• Підвищена чутливість молочних залоз, набряк молочних залоз, атрофія яєєк, біль у яєєчках, безпліддя, порушення ерекції, зменшення розміру статевого члена
• Озноб (епізоди посиленого тремтіння з високою температурою), слабкість
• Подовження часу кровотечі, зміни в показниках параметрів крові, зниження кількості червоних кров’яних клітин/мала кількість червоних кров’яних клітин

Побічні ефекти, що виникають нечасто (можуть виникати рідше, ніж у 1 із 100 осіб)

• Інфекції сечових шляхів, місцеві інфекції шкіри
• Загострення симптомів цукрового діабету
• Незвичайні сни, депресія, зниження статевого потягу
• Запаморочення, головний біль, порушення шкірної чутливості, безсоння, порушення смаку, порушення нюху
• Гіпертензія (підвищений кров’яний тиск), гіпотензія (знижений кров’яний тиск)
• Затримка дихання
• Запори, сухість у роті, диспепсія (порушення травлення з відчуттям переповнення шлунка, біль у шлунку, відрижка, нудота, блювота, відчуття печіння в шлунку), блювота
• Збільшення вологості шкіри, підвищене потовиділення
• Біль у спині, судоми м’язів
• Гематурія (наявність крові в сечі)
• Спазм сечового міхура, частіші, ніж зазвичай, відвідування туалету з метою сечовипускання, неможливість сечовипускання
• Збільшення молочних залоз у чоловіків, імпотенція
• Летаргія (сонливість), біль, гарячка
• Збільшення маси тіла
• Втрата рівноваги, відчуття порожнечі в голові
• Атрофія м’язів/втрата м’язової тканини при тривалому застосуванні

Побічні ефекти, що виникають рідко (можуть виникати рідше, ніж у 1 із 1000 осіб)

• Непрохані рухи
• Раптова втрата свідомості, непритомність
• Підняття та виділення газів, відрижка
• Випадіння волосся, висип на шкірі (вугрі на шкірі)
• Біль у молочних залозах
• Виразка в місці ін’єкції

Побічні ефекти, що виникають дуже рідко (можуть виникати рідше, ніж у 1 із 10 000 осіб)

• Некроз у місці введення

Частота невідома (не може бути визначена на підставі наявних даних)

• Зміни на електрокардіограмі (подовження інтервалу QT)

• Запалення легень, захворювання легень

• Ідіопатична внутрішньочерепна гіпертензія (підвищений внутрішньочерепний тиск навколо мозку, що характеризується головним болем, подвійним зором та іншими симптомами, пов’язаними зі зором, а також дзвоном або дзижчанням в одному або обох вухах)

• Червонуваті, невипуклі, пластинчасті або круглі плями на тулубі, часто з пухирями посередині, шелушіння шкіри, виразки в ротовій порожнині, горлі, носі, статевих органах та очах. Ці тяжкі висипання на шкірі можуть передувати гарячка та симптоми, схожі на грип (синдром Стівенса-Джонсона, токсична епідермальна некроліза)

• Покрасніння шкіри та сверблячий висип (токсичні висипання на шкірі)

• Шкірна реакція, що призводить до появи червоних крапок або плям на шкірі, які можуть нагадувати мішень із темночервоним центром, оточеним світлішими червоними кільцями (множинна еритема)

Інші побічні ефекти
Інші побічні ефекти, описані в літературі як пов’язані з лікуванням лейпрореліном — активною речовиною, що входить до складу препарату Елігард, — це: периферичний набряк (накопичення рідини в тканинах, що проявляється набряком долонь і стоп), тромбоемболія легень (проявляється задишшям, труднощами з диханням та білем у грудній клітці), серцебиття (відчутне серцебиття), зниження сили м’язів, озноб, висип, порушення пам’яті та порушення зору. При тривалому лікуванні препаратом Елігард можна очікувати збільшення частоти симптомів зниження щільності кісток (остеопорозу). У зв’язку з остеопорозом зростає ризик переломів.
Після застосування препаратів, що належать до тієї ж групи, що й Елігард, рідко повідомлялися про тяжкі алергічні реакції, що призводять до труднощів із диханням або запаморочення.
Після застосування препаратів, що належать до тієї ж групи, що й Елігард, повідомлялися про виникнення нападів судом.
Повідомлення про побічні ефекти
Якщо виникають будь-які небажані ефекти, включаючи ті, що не зазначені в інструкції, необхідно повідомити про це лікаря, фармацевта або медсестру.
Побічні ефекти можна повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу побічних ефектів лікарських засобів Управління реєстрації лікарських засобів, медичних виробів та біоцидних продуктів
Al. Jerozolimskie 181C, 02-222 Варшава
Тел.: + 48 22 49 21 301
Факс: + 48 22 49 21 309
Веб-сайт: https://smz.ezdrowie.gov.pl
Побічні ефекти також можна повідомляти суб’єкту, відповідальному за реєстрацію.
Завдяки повідомленням про побічні ефекти можна зібрати більше інформації щодо безпеки застосування препарату.

5. Як зберігати ліки Елігард

Ліки треба зберігати в недоступному для дітей місці.
Не застосовувати цей лік після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці після: EXP.
Термін придатності означає останній день зазначеного місяця.
Інструкції щодо зберігання
Зберігати у холодильнику (від 2°C до 8°C).
Зберігати в оригінальній упаковці, щоб захистити від вологи.
Перед ін'єкцією лікарський засіб має бути кімнатної температури. Його потрібно вийняти
з холодильника приблизно за 30 хвилин до підготовки. Після виймання лікарського засобу з холодильника
його можна зберігати в оригінальній упаковці при кімнатній температурі (нижче 25°C)
до 4 тижнів.
Після першого відкриття пластикової піддону, запечатаної фольгою, необхідно негайно приготувати розчин
та якомога швидше ввести його пацієнтові. Продукт призначений для одноразового використання.
Інструкції щодо поводження з невикористаними або простроченими ліками Елігард
Ліки не слід викидати у каналізацію або побутові сміттєві контейнери. Потрібно запитати
фармацевта, як позбутися ліків, які вже не використовуються. Таке поводження допоможе захистити
навколишнє середовище.

6. Вміст упаковки та інша інформація

Що містить лікарський засіб Елігард
Діючою речовиною лікарського засобу Елігард є ацетат лейпрореліну.
Одна ампулка-шприц (шприц B) містить 22,5 мг ацетату лейпрореліну.
Інші складові лікарського засобу: полі(ДЛ-молочна-ко-гліколевий кислота) (75:25) та N-метилпіролідон,
що містяться в ампулці-шприці з розчинником для приготування розчину для ін'єкцій
(шприц А).
Як виглядає лікарський засіб Елігард і що містить упаковка
Елігард — це порошок і розчинник для приготування розчину для ін'єкцій.
Елігард 22,5 мг доступний у таких упаковках:

• Комплект, що складається з термоформованої лотка, запаяного фольгою, та стерильної голки діаметром 20G, у картонному пакеті. Лоток містить пакетик з вологопоглиначем та систему з’єднаних шприців, що складається з: ампулки-шприца А, що містить розчинник, ампулки-шприца B, що містить порошок, з’єднувача з затискачем для з’єднання шприців А та B.
• Групова упаковка, що містить 2 комплекти, кожен з яких містить одну систему з’єднаних шприців.

Не всі розміри упаковок можуть бути в обігу.
Відповідальний суб’єкт та виробник
Recordati Industria Chimica e Farmaceutica S.p.A.
Via Matteo Civitali 1
20148 Мілан
Італія
Для отримання докладнішої інформації звертайтеся до місцевого
представника відповідального суб’єкта:
Recordati Polska sp. z o.o.
Al. Armii Ludowej 26
00-609 Варшава
тел.: + 48 22 206 84 50
Цей лікарський засіб зареєстрований у країнах — учасницях Європейського економічного простору під такими назвами:
Австрія: Eligard Depot 22,5 mg
Бельгія: Depo-Eligard 22,5 mg
Кіпр: Eligard
Чехія: Eligard
Данія: Eligard
Естонія: Eligard
Фінляндія: Eligard
Франція: Eligard 22,5 mg
Німеччина: Eligard 22,5 mg
Угорщина: Eligard 22,5 mg
Ісландія: Eligard
Ірландія: Eligard 22,5 mg
Італія: Eligard
Латвія: Eligard 22,5 mg
Литва: Eligard 22,5 mg
Люксембург: Depo-Eligard 22,5 mg
Нідерланди: Eligard 22,5 mg
Норвегія: Eligard
Польща: Eligard 22,5 mg
Португалія: Eligard 22,5 mg
Словаччина: Eligard 22,5 mg
Словенія: Eligard 22,5 mg
Іспанія: Eligard Trimestral 22,5 mg
Швеція: Eligard

Інформація, призначена виключно для медичного персоналу:

Перед відкриттям необхідно довести лікарський засіб до кімнатної температури,
витягнувши його з холодильника приблизно за 30 хвилин до використання.
Спершу слід підготувати пацієнта до введення препарату, а потім
приготувати розчин згідно з наведеною нижче інструкцією. Якщо розчин не було приготовано
з дотриманням відповідної техніки, його не слід вводити пацієнтові, оскільки через
неправильну реконституцію лікарського засобу може виникнути відсутність клінічної
ефективності.
Крок 1
На чистій поверхні відкрийте лоток, відірвавши фольгу, починаючи з кутів, щоб вийняти вміст.
Видаліть пакет із вологопоглинальним засобом. Вийміть систему з’єднаних шприців (Рис. 1.1)
з лотка. Відкрийте упаковку, що містить голку з захисною ковпачкою (Рис. 1.2), відірвавши
паперову частину упаковки.
Увага: Шприц А і Шприц Б ще не повинні бути встановлені в одній лінії.
Рис. 1.1 Рис. 1.2
Вміст лотка: система з’єднаних шприців Під лотком: голка з захисною ковпачкою та насадка

Крок 2
Пальцем і великим пальцем візьміться за фіксатор на з’єднувачі та натисніть (Рис. 2),
доки не почуєте клацання. Два шприци будуть встановлені в одній лінії. Активація з’єднувача
не вимагає спеціального положення системи з’єднаних шприців. Не вигинайте систему
з’єднаних шприців (зверніть увагу, що це може призвести до витоку, оскільки шприци можуть
бути частково відкручені).

Крок 3
Тримаючи шприци в горизонтальному положенні, перенесіть рідкий вміст Шприца А
до ацетату лейпрореліну у вигляді порошку, що міститься в Шприці Б. Ретельно змішайте
препарат протягом 60 циклів, обережно переміщуючи вміст між двома шприцами (один цикл
означає одне натискання поршня Шприца А та одне натискання поршня Шприца Б),
встановлених у горизонтальному положенні, до отримання однорідного липкого розчину
(Рис. 3). Не вигинайте систему з’єднаних шприців (зверніть увагу, що це може призвести
до витоку, оскільки шприци можуть бути частково відкручені).

Повторити 60 разів
Після ретельного змішування липкий розчин має безбарвний до білого або світло-жовтого
кольору (відтінки від білого до світло-жовтого).
Важливо: після змішування необхідно негайно перейти до наступного кроку, оскільки з часом
збільшується в’язкість препарату. Не заморожуйте змішаний препарат.
Увага: препарат необхідно змішувати згідно з інструкцією; струшування НЕ забезпечить
належного змішування препарату.
Крок 4
Після змішування тримайте шприци у вертикальному положенні так, щоб Шприц Б був унизу.
Шприци повинні залишатися правильно з’єднаними. Перенесіть весь змішаний препарат
до Шприца Б (короткий, широкий шприц), натискаючи поршень Шприца А та трохи витягуючи
поршень Шприца Б (Рис. 4).
Рис. 4

Крок 5
Переконавшись, що поршень Шприца А повністю втиснутий, тримаючи за з’єднувач,
відкрутіть його від Шприца Б. Шприц А залишиться приєднаним до з’єднувача (Рис. 5).
Переконайтеся, що препарат не витікає, оскільки в іншому випадку голка після насадження
не забезпечить належного фіксування шприца.
Увага: у суміші можуть залишитися один великий або кілька дрібних бульбашок повітря —
це нормальне явище.
Не видаляйте бульбашки повітря з Шприца Б на цьому етапі, оскільки це може призвести
до втрати препарату!
Рис. 5

Крок 6

• Тримайте Шприц Б вертикально та притримуйте білий поршень, щоб запобігти втраті препарату.
• Насадіть голку з захисною ковпачкою на Шприц Б, тримаючи шприц, та обережно поверніть голку приблизно на три чверті оберту за годинниковою стрілкою, доки вона міцно не зафіксується (Рис. 6). Не перекручуйте занадто міцно, оскільки це може призвести до тріщини насадки голки та, як наслідок, до витоку препарату під час ін’єкції. Якщо голку закручувати занадто сильно, може бути пошкоджена також захисна ковпачка.

Якщо насадка голки потріскана або виглядає пошкодженою, або спостерігається витік,
лікарський засіб вводити не слід. Пошкоджену голку не слід замінювати іншою, а препарат
не слід вводити. Усі компоненти не використаного препарату необхідно утилізувати
безпечним чином.
У разі пошкодження насадки голки слід використати новий лікарський засіб.

Крок 7
Відкиньте захисну ковпачку від голки та зніміть плівку, що закриває кінчик голки, безпосередньо
перед введенням лікарського засобу (Рис. 7).
Важливо: перед введенням препарату не слід маніпулювати механізмом захисної ковпачки
голки. Якщо насадка голки виглядає пошкодженою або спостерігається витік, НЕ використовуйте
препарат. Пошкоджену голку НЕ слід замінювати іншою, а препарат НЕ слід вводити. У разі
пошкодження насадки голки слід використати новий комплект лікарського засобу Елігард.
Рис. 7

Крок 8
Перед введенням лікарського засобу необхідно видалити всі великі бульбашки повітря
зі Шприца Б. Введіть препарат підшкірно так, щоб захисна ковпачка залишалася відкинутою
від голки. Процедура введення: Рис. 8

• Виберіть місце ін’єкції, яке не використовувалося останнім часом, на животі, у верхній частині сідниць або в іншій

ділянці з достатньою кількістю підшкірної тканини та без
пігментації, вузликів, утворень або волосся.

• Обробіть ділянку місця ін’єкції ватним тампоном, змоченим спиртом (не входить до комплекту).
• Великим і вказівним пальцями захопіть та стисніть ділянку шкіри навколо місця ін’єкції.

• Основною рукою швидко введіть голку під кутом 90° до поверхні шкіри. Глибина проникнення залежатиме від кількості та щільності підшкірної тканини та довжини голки. Після введення голки відпустіть шкіру.
• Повільно та рівномірно введіть препарат, натискаючи на поршень, доки шприц не спорожніє. Перед вилученням голки переконайтеся, що весь об’єм препарату зі Шприца Б було введено.
• Утримуючи тиск на поршень, швидко вийміть голку під тим самим кутом 90°, під яким вона була введена.

Крок 9
Після введення лікарського засобу необхідно закрити захисну ковпачку голки, використовуючи
один із нижчевказаних методів.

1. Закриття на рівній поверхні

Пристосуйте захисний ковпачок, спрямовуючи важіль униз, до рівної поверхні (Рис. 9a),
щоб приховати голку та зафіксувати захисний ковпачок.
Ковпачок вважається закритим, якщо ви почули та відчули клацання. У закритому положенні кінчик голки
буде повністю прихований.

2. Закриття великим пальцем

Помістіть великий палець на захисну кришку (Рис. 9b), закрийте кінчик голки та закрийте захисну кришку.
Кришка вважається закритою, якщо ви почули і відчули клацання. У закритому положенні кінчик голки буде повністю закритий.
Рис. 9a Рис. 9b
Закриття на рівній поверхні Закриття великим пальцем

Після закриття захисної кришки негайно викиньте голку та шприц у контейнер, призначений для гострих предметів.