Ебетрексат

Інструкція, що входить до упаковки: інформація для пацієнта

Ебетрексат, 20 мг/мл, розчин для ін’єкцій у флаконі-шприфті
Methotrexatum
Перед застосуванням лікарського засобу необхідно уважно ознайомитися з інструкцією, оскільки вона містить важливу інформацію для пацієнта.

• Зберігайте цю інструкцію, щоб у разі потреби мати змогу знову її прочитати.
• Якщо виникнуть будь-які сумніви, звертайтеся до лікаря або фармацевта.
• Цей лікарський засіб призначено виключно конкретній особі. Не передавайте його іншим особам. Лікарський засіб може нашкодити іншій людині, навіть якщо симптоми її захворювання такі самі.
• Якщо у пацієнта виникнуть будь-які небажані ефекти, у тому числі ті, які не зазначені в цій інструкції, необхідно повідомити про це лікаря або фармацевта. Див. розділ 4.

Зміст інструкції:

1. Що таке Ебетрексат і для чого його застосовують
2. Важливі відомості перед застосуванням лікарського засобу Ебетрексат
3. Як застосовувати Ебетрексат
4. Можливі небажані ефекти
5. Як зберігати Ебетрексат
6. Вміст упаковки та інша інформація

1. Що таке Ебетрексат і для чого його застосовують

Ебетрексат — це лікарський засіб, який має такі властивості:

• впливає на розмноження певних швидко ділячихся клітин (діє протипухлинно);
• послаблює небажані імунні реакції організму (діє імунносупресивно);
• має протизапальну дію.

Ебетрексат застосовують для лікування пацієнтів із:

• активним ревматоїдним артритом (RA) у дорослих;
• поліартрикулярними формами (уражено 5 або більше суглобів) тяжкого активного ювенільного ідіопатичного артриту (JIA), якщо лікування нестероїдними протизапальними засобами (НПЗЗ) виявилося неефективним;
• тяжкою, стійкою до лікування, що призводить до інвалідизації, псоріазом у пацієнтів із недостатньою відповіддю на інші види терапії, такі як фототерапія, фотохіміотерапія (PUVA) та ретиноїди, а також з тяжким псоріатичним артритом (псоріатичне запалення суглобів) у дорослих пацієнтів.

2. Важливі відомості перед застосуванням лікарського засобу Ебетрексат

У разі будь-яких запитань, перед застосуванням лікарського засобу Ебетрексат необхідно проконсультуватися з лікарем або фармацевтом.
Коли не застосовувати лікарський засіб Ебетрексат

• якщо пацієнт має алергію на метотрексат або будь-який інший компонент цього лікарського засобу (перераховані в розділі 6);
• якщо пацієнт має тяжке захворювання нирок (лікар оцінить, чи є захворювання тяжким);
• якщо пацієнт має тяжке захворювання печінки (лікар оцінить, чи є захворювання тяжким);
• якщо пацієнт має порушення кровотворної системи;
• якщо пацієнт вживає велику кількість алкоголю;
• якщо пацієнт має порушення функції імунної системи;
• якщо пацієнт має тяжке або супутнє інфекційне захворювання, наприклад, туберкульоз або ВІЛ;
• якщо пацієнт має активне виразкове захворювання (включаючи виразку порожнини рота);
• якщо пацієнтка вагітна або годує грудьми (див. розділ «Вагітність, годування грудьми та вплив на фертильність»);
• якщо пацієнт одночасно отримує вакцини, що містять живі мікроорганізми.

Попередження та заходи обережності
Перед початком застосування лікарського засобу Ебетрексат необхідно обговорити з лікарем, якщо:

• пацієнт має цукровий діабет і лікується інсуліном;
• пацієнт має неактивну хронічну інфекцію (наприклад, туберкульоз, гепатит В або С, опоясуючий герпес);
• пацієнт має або мав у минулому захворювання нирок або печінки;
• пацієнт має порушення функції легень;
• у пацієнта накопичується рідина в черевній порожнині або в просторі між легенями та грудною кліткою (асцит, плевральний випіт);
• пацієнт має дегідратацію або стан, що призводить до дегідратації (блювота, діарея, запалення слизової оболонки порожнини рота).

Під час лікування метотрексатом спостерігалися випадки гострого кровотечі з легень у пацієнтів із основним ревматологічним захворюванням. Якщо у пацієнта виникне кровохаркання, тобто відкашлювання слизу з кров’ю, необхідно негайно звернутися до лікаря.
Лікарський засіб слід застосовувати один раз на тиждень.
Неправильне застосування метотрексату може призвести до тяжких, у тому числі потенційно смертельних, небажаних явищ.
Необхідно дуже уважно прочитати розділ 3 цієї інструкції.
Метотрексат може підвищувати чутливість шкіри до сонячного світла. Слід уникати інтенсивного впливу сонячних променів і не користуватися солярієм або лампами для засмаги без консультації з лікарем.
Для захисту шкіри від інтенсивного сонячного випромінювання слід носити відповідний одяг або використовувати сонцезахисний фільтр з високим фактором захисту.
Під час застосування метотрексату може виникнути рецидив променевого дерматиту (променеве запалення шкіри) або сонячного опіку (так звана «реакція нагадування»).
Якщо пацієнт, його партнер або опікун помітять нове виникнення або посилення неврологічних симптомів, зокрема загальну слабкість м’язів, порушення зору, зміни мислення, пам’яті та орієнтації, що призводять до дезорієнтації та змін особистості, необхідно негайно звернутися до лікаря, оскільки це можуть бути симптоми дуже рідкісної, серйозної інфекції головного мозку, відому як прогресуюча мультифокальна лейкоенцефалопатія (англ. progressive multifocal leukoencephalopathy, PML).
Діти та підлітки
Дозування залежить від маси тіла пацієнта. Застосування лікарського засобу не рекомендовано пацієнтам віком молодше 3 років через недостатній досвід у цій віковій групі.
Застосування лікарського засобу Ебетрексат у дітей має бути особливо ретельно контролюватися досвідченим фахівцем, щоб якнайшвидше виявити можливі небажані явища.
Пацієнти похилого віку
Під час застосування метотрексату стан пацієнтів похилого віку слід особливо ретельно контролювати, щоб якнайшвидше виявити можливі небажані явища. У зв’язку з віковими порушеннями функції печінки та нирок і зниженням запасів фолієвої кислоти в організмі, дози метотрексату, що застосовуються у пацієнтів похилого віку, повинні бути відносно невеликими.
Вплив ультрафіолетового випромінювання під час терапії лікарським засобом Ебетрексат може посилювати шкірні зміни, пов’язані з псоріазом.
Рекомендовані контрольні обстеження та заходи обережності
Навіть після застосування малих доз лікарського засобу Ебетрексат можуть виникати тяжкі небажані явища.
Для вчасного виявлення цих явищ лікар повинен проводити контрольні та лабораторні обстеження.
Перед початком лікування
Перед початком лікування будуть проведено аналізи крові, щоб перевірити, чи достатня кількість кров’яних клітин. Кров також буде перевірено, щоб оцінити функцію печінки та виявити можливе запалення печінки. Крім того, буде перевірено рівень альбумінів у сироватці (білок у крові), стан запалення печінки (інфекція печінки) та функцію нирок. Лікар може також вирішити провести інші обстеження печінки, деякі з них можуть бути візуалізаційними дослідженнями цього органу, а інші можуть вимагати взяття невеликої проби тканини для більш детального дослідження. Лікар також може перевірити, чи є у пацієнта туберкульоз, а також призначити рентген грудної клітки або обстеження функції легень.
Під час лікування:
Лікар може провести такі обстеження:

• огляд порожнини рота та горла на наявність змін слизової оболонки, таких як запалення або виразки;
• аналізи крові/загальний аналіз крові з підрахунком кількості кров’яних клітин та визначенням концентрації метотрексату в сироватці;
• аналіз крові для моніторингу функції печінки;
• візуалізаційні дослідження для моніторингу стану печінки;
• взяття невеликої проби тканини печінки для більш детального дослідження;
• аналіз крові для моніторингу функції нирок;
• моніторинг дихальної системи та, за необхідності, обстеження функції легень.

Дуже важливо, щоб пацієнт приходив на заплановані обстеження.
Якщо результати будь-якого з цих тестів є ненормальними, лікар відповідно скоригує лікування.
Особливі заходи обережності щодо застосування лікарського засобу Ебетрексат
Метотрексат на певний час порушує утворення сперматозоїдів і яйцеклітин; у більшості випадків цей ефект зникає. Метотрексат може спричинити викидень і важкі вроджені вади. Пацієнтка повинна уникати вагітності під час прийому метотрексату та принаймні 6 місяців після закінчення лікування. Чоловіки повинні уникати зачаття дитини під час отримання метотрексату та принаймні 3 місяці після закінчення лікування. Див. також розділ «Вагітність, годування грудьми та вплив на фертильність».
Ебетрексат та інші лікарські засоби
Необхідно повідомити лікаря або фармацевта про всі лікарські засоби, які пацієнт приймає зараз або приймав нещодавно, а також про ті, які планує застосовувати. Якщо лікар призначає пацієнтові інші ліки, слід повідомити його про застосування лікарського засобу Ебетрексат.
Особливо важливо повідомити лікареві про застосування:

• інших лікарських засобів, що використовуються при ревматоїдному артриті або псоріазі, таких як лефлуномід, сульфасалазин (використовується також для лікування виразкового коліту), ацетилсаліцилова кислота, фенілбутазон або амінофеназон;
• алкоголю (його слід уникати);
• живих вакцин;
• азатіоприну (використовується для профілактики відторгнення трансплантованого органу);
• ретиноїдів (використовуються для лікування псоріазу та інших захворювань шкіри);
• протисудорожних засобів (для запобігання нападам епілепсії);
• протиракових засобів;
• барбітуратів (снодійних засобів, що вводяться ін’єкційно);
• засобів для зняття тривоги;
• оральних контрацептивів;
• пробенециду (використовується для лікування подагри);
• антибіотиків;
• пеніцилінів — можуть зменшувати виведення метотрексату, що потенційно збільшує небажані явища;
• метамізолу (синоніми: новінасульфон і дипірон) (потужний знеболювальний і (або) жарознижувальний засіб);
• піриметаміну (використовується для профілактики та лікування малярії);
• вітамінних препаратів, що містять фолієву кислоту;
• інгібіторів протонної помпи (використовуються для лікування сильного печінкового рефлюксу або виразок);
• теофіліну (використовується для лікування астми).

Ебетрексат, їжа, напої та алкоголь
Під час лікування лікарським засобом Ебетрексат слід уникати вживання алкоголю, а також надмірної кількості кави, напоїв, що містять кофеїн, і чорного чаю. Під час лікування лікарським засобом Ебетрексат слід пити багато рідини, оскільки дегідратація (зменшення кількості води в організмі) може посилювати токсичну дію лікарського засобу Ебетрексат.
Вагітність, годування грудьми та вплив на фертильність
Якщо пацієнтка вагітна або годує грудьми, підозрює, що може бути вагітною, або планує завагітніти, вона повинна проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього лікарського засобу.
Вагітність
Не застосовувати лікарський засіб Ебетрексат, якщо пацієнтка вагітна або намагається завагітніти. Метотрексат може спричинити вроджені вади, шкідливо вплинути на ненароджену дитину або викликати викидень. Це пов’язано з вадами розвитку черепа, обличчя, серця та кровоносних судин, мозку та кінцівок. Тому дуже важливо, щоб жінки, які вагітні або планують вагітність, не приймали метотрексат. Якщо пацієнтка репродуктивного віку, перед початком лікування необхідно однозначно підтвердити, що вона не вагітна, вжити відповідних заходів, наприклад, провести тест на вагітність.
Пацієнтка повинна уникати вагітності під час лікування метотрексатом та принаймні 6 місяців після його закінчення, використовуючи протягом усього цього часу надійні методи контрацепції (див. також розділ «Попередження та заходи обережності»).
Якщо пацієнтка завагітніє під час лікування або підозрює, що може бути вагітною, їй слід якнайшвидше проконсультуватися з лікарем. Пацієнтка повинна отримати пораду щодо можливого шкідливого впливу лікування на дитину.
Якщо пацієнтка планує завагітніти, вона повинна проконсультуватися з лікарем, який може направити її до фахівця для отримання поради перед планованим початком лікування.
Годування грудьми
Не слід годувати грудьми під час лікування, оскільки метотрексат проникає в материнське молоко. Якщо лікар вважає лікування метотрексатом абсолютно необхідним у цей період, слід припинити годування грудьми.
Фертильність чоловіків
Наявні дані не вказують на підвищений ризик вроджених вад або викиднів після прийому метотрексату батьком у дозі нижче 30 мг/тиждень. Однак ризик повністю виключити не можна. Метотрексат може мати генотоксичну дію. Це означає, що лікарський засіб може викликати генетичні мутації. Метотрексат може впливати на сперматозоїди та спричиняти вроджені вади. Тому пацієнт повинен уникати запліднення своєї партнерки та не може бути донором сперми під час прийому метотрексату та принаймні 3 місяці після його припинення.
Керування транспортними засобами та обслуговування механізмів
Під час застосування лікарського засобу Ебетрексат можуть виникати небажані явища з боку центральної нервової системи, такі як відчуття втоми та запаморочення. У деяких випадках ці явища можуть порушувати здатність керувати транспортними засобами та обслуговувати механізми. Якщо пацієнт відчуває втому або запаморочення, він не повинен керувати транспортними засобами та обслуговувати механізми.
Ебетрексат містить натрію хлорид та натрію гідроксид
Цей лікарський засіб містить менше ніж 1 ммоль (23 мг) натрію на тижневу дозу, тобто вважається «безсодовим».

3. Як застосовувати Ебетрексат

Важливе попередження щодо дозування препарату Ебетрексат (метотрексат):
При лікуванні ревматоїдного артриту, ювенільного ідіопатичного артриту
та псоріазу препарат Ебетрексат слід застосовувати виключно один раз на тиждень. Застосування більшої кількості
препарату Ебетрексат (метотрексат) може призвести до смерті. Необхідно уважно прочитати цей розділ
інструкції. У разі будь-яких запитань слід проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед
прийомом препарату.
Ебетрексат може призначатися лише лікарями, які добре знають властивості цього препарату та особливості його дії.
Цей препарат слід завжди застосовувати відповідно до рекомендацій лікаря. У разі виникнення сумнівів слід звернутися
до лікаря або фармацевта.
Ебетрексат застосовується лише один раз на тиждень. Разом з лікарем слід вибрати відповідний день тижня,
у який буде виконуватися ін’єкція.
Неправильне застосування препарату Ебетрексат може призвести до тяжких побічних ефектів,
які можуть закінчитися смерттю.

Зазвичай застосовувана доза:

Дозування у пацієнтів із ревматоїдним артритом
Рекомендована початкова доза становить 7,5 мг метотрексату один раз на тиждень. Ебетрексат застосовується
у вигляді одноразової підшкірної, внутрішньом’язової або внутрішньовенної ін’єкції (див. розділ «Спосіб
введення препарату та тривалість лікування»).
Якщо Ебетрексат недостатньо ефективний, а пацієнт добре переносить препарат, лікар може збільшити дозу.
Середня тижнева доза метотрексату становить 15–20 мг.
Як правило, не слід перевищувати тижневу дозу 25 мг. Після досягнення бажаного терапевтичного ефекту дозу слід,
якщо можливо, поступово знижувати до отримання найменшої ефективної підтримувальної дози.

Дозування у дітей та підлітків віком до 16 років із поліартрикулярними формами
ювенільного ідіопатичного артриту
Рекомендована доза становить 10–15 мг/м² площі тіла (ПТ) на тиждень. У разі недостатньої відповіді на лікування
лікар може збільшити тижневу дозу до 20 мг/м² ПТ на тиждень. У цьому випадку необхідно частіше проводити
контрольні дослідження. У зв’язку з обмеженою кількістю даних щодо внутрішньовенного введення препарату
дітям та підліткам, метотрексат слід застосовувати лише у вигляді підшкірних та внутрішньом’язових ін’єкцій.
Застосування препарату у дітей віком до 3 років не рекомендовано через недостатній досвід застосування
в цій віковій групі.

Дорослі з тяжкими формами псоріазу або псоріатичним артритом
Рекомендовано застосування одноразової пробної дози 5–10 мг для оцінки можливих токсичних ефектів.
Цю дозу можна вводити підшкірно, внутрішньом’язово або внутрішньовенно.
Якщо через тиждень не виникло змін у кількості кров’яних клітин, лікування продовжують дозою близько 7,5 мг.
Дозу можна поступово збільшувати (на 5–7,5 мг на тиждень, контролюючи кількість кров’яних клітин)
до досягнення оптимальних результатів лікування. Тижнева доза 20 мг може бути пов’язана зі значним
рівнем токсичності. Не слід перевищувати дозу 30 мг на тиждень.
Після досягнення бажаного терапевтичного ефекту дозу слід знижувати щотижня до отримання
найменшої ефективної підтримувальної дози для конкретного пацієнта.

Пацієнти з порушеннями функції нирок
У пацієнтів із порушеннями функції нирок може знадобитися зменшення дози препарату.

Спосіб введення препарату та тривалість лікування
Тривалість лікування визначає лікар. Ебетрексат застосовується у вигляді ін’єкції один раз на тиждень!
Рекомендовано вибрати один день на тиждень, у який буде виконуватися ін’єкція препарату.
Ебетрексат вводять підшкірно, внутрішньом’язово або внутрішньовенно. Дітям та підліткам
внутрішньовенне введення заборонено.
Лікування ревматоїдного артриту, ювенільного ідіопатичного артриту, звичайного псоріазу
та псоріатичного артриту вимагає тривалого застосування препарату Ебетрексат.

Ревматоїдний артрит
Покращення симптомів, як правило, спостерігається зазвичай через 4–8 тижнів після початку лікування.
Після припинення прийому Ебетрексату симптоми можуть повернутися.

Тяжкі форми звичайного псоріазу та псоріатичний артрит ( psoriasis arthropatica )
Очікувана реакція на лікування, як правило, виникає через 2–6 тижнів.
Залежно від тяжкості симптомів та лабораторних показників лікування слід продовжувати або припинити.

На початку лікування препарат Ебетрексат може вводити медичний персонал. Проте лікар може вирішити,
що пацієнт здатний самостійно вводити ін’єкції препарату Ебетрексат. У цьому випадку пацієнта відповідно
навчають. Ніколи не слід намагатися самостійно вводити ін’єкцію без попереднього навчання.

Застосування більшої, ніж рекомендована доза препарату Ебетрексат
Слід застосовувати дозу, призначену лікарем. Ніколи не слід самостійно змінювати дозу.
У разі підозри, що пацієнт (або хтось інший) застосував більшу дозу препарату, ніж слід,
необхідно негайно звернутися до лікаря або до відділення невідкладної допомоги найближчої лікарні.
Лише лікар може вирішити, які методи лікування слід застосувати, залежно від тяжкості симптомів отруєння.
Передозування метотрексату може призвести до тяжких токсичних реакцій. До симптомів передозування належать:
легке утворення синців або кровотечі, незрозуміле слабкість, виразки в порожнині рота, нудота, блювота,
чорний або з кров’ю стіл, кашель з кров’ю або блювота з вмістом, що нагадує каву, а також виділення меншої кількості сечі.
Див. також розділ 4.
Пацієнти, які звертаються до лікарні або лікаря, повинні взяти з собою упаковку препарату.
Протиотрутою при отруєнні є кальцію фолінат.

Пропуск прийому препарату Ебетрексат
Не слід застосовувати подвійну дозу для компенсації пропущеної дози. Слід продовжувати прийом
рекомендованої дози препарату. Необхідно звернутися за порадою до лікаря.

Припинення застосування препарату Ебетрексат
Не слід переривати або припиняти лікування препаратом Ебетрексат без узгодження з лікарем.
У разі підозри на тяжкі побічні ефекти слід негайно звернутися до лікаря.
У разі будь-яких додаткових запитань або сумнівів щодо застосування цього препарату слід
звернутися до лікаря або фармацевта.

4. Можливі небажані явища

Як і кожен лікарський засіб, цей препарат може викликати небажані явища, хоча вони виникають не у кожного.
Якщо у пацієнта раптово з’являється свистяче дихання, труднощі з диханням, набряк повік, обличчя або губ, висип або свербіж (особливо по всьому тілу) та втрату свідомості (можуть бути ознаками тяжких алергічних реакцій або анафілактичного шоку), необхідно негайно повідомити лікаря.
Тяжкі небажані явища
Якщо виникнуть наведені нижче небажані явища, необхідно негайно звернутися до лікаря:

• легеневі розлади (можуть проявлятися загальним поганим самопочуттям; сухий, подразливий кашель; задишка; утруднення дихання у стані спокою; біль у груднині або лихоманка);
• кровохаркання, тобто відкашлювання слизу з кров’ю;
• сильне шелушіння шкіри або утворення пухирів на шкірі (включаючи порожнину рота, очі та статеві органи);
• нез’ясоване кровотечіння (в тому числі кров’яні блювотні маси) або утворення синців;
• тяжка діарея;
• виразки слизової оболонки ротової порожнини;
• чорний або смолистий стілець;
• кров у сечі або калі;
• дрібні червоні плями на шкірі;
• лихоманка;
• жовтяниця шкіри (жовтяниця);
• біль або труднощі з сечовипусканням;
• почуття спраги та (або) часте сечовипускання;
• напади епілепсії (судоми);
• втрата свідомості;
• нечітке бачення або порушення зору.

Також повідомлялися такі небажані явища:
Дуже часто (можуть виникати частіше, ніж у 1 із 10 осіб):

• втрата апетиту, нудота, блювота, біль у животі
• запалення та виразки ротової порожнини та горла
• підвищення активності печінкових ферментів.

Часто (можуть виникати рідше, ніж у 1 із 10 осіб):

• зниження утворення клітин крові зі зниженням кількості білих та (або) червоних кров’яних тілець або тромбоцитів (лейкопенія, анемія, тромбоцитопенія)
• головний біль
• почуття втоми, сонливість
• оніміння, пощипування або печіння шкіри, висип, почервоніння шкіри, свербіж
• запалення легень
• діарея.

Не дуже часто (можуть виникати рідше, ніж у 1 із 100 осіб):

• герпес зостер
• лімфома (у багатьох випадках зникає після припинення застосування препарату)
• зниження кількості кров’яних тілець та тромбоцитів
• тяжкі алергічні реакції
• цукровий діабет
• депресія
• слабкість м’язів лівої або правої сторони тіла
• запаморочення, дезорієнтація
• напади епілепсії
• ураження мозку (лейкоенцефалопатія/енцефалопатія)
• ураження судин (васкуліт)
• ураження легень, наявність рідини навколо легень
• виразки та кровотечі з травного тракту
• запалення підшлункової залози
• порушення функції печінки
• зниження концентрації білків у крові
• кропив’янка (без інших симптомів), підвищена чутливість шкіри до сонячного світла, коричневе забарвлення шкіри
• тяжкі токсичні реакції шкіри, включаючи утворення пухирів та відшарування епідермісу (синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лайєлла)
• випадання волосся
• збільшення ревматичних вузлів
• біль у псоріатичних висипах
• реакції, схожі на сонячні опіки, спричинені підвищеною чутливістю шкіри до сонячного світла
• біль у суглобах або м’язах
• остеопороз (зниження кісткової маси)
• запалення та виразки сечового міхура (може супроводжуватися гематурією), болісне сечовипускання
• вроджені вади у плода
• запалення та виразки піхви
• почуття печіння або ушкодження тканини після внутрішньом’язового введення препарату.

Рідко (можуть виникати рідше, ніж у 1 із 1000 осіб):

• сепсис
• наявність у крові дуже великих еритроцитів (мегалобластна анемія)
• коливання настрою
• тимчасові порушення сприйняття
• послаблення свідомих рухів усіх м’язів
• труднощі з мовою
• тяжкі порушення з боку очей
• низький артеріальний тиск
• тромби в крові
• біль у горлі
• зупинка дихання
• запалення травної системи, кал із кров’ю
• запалення ясен
• гостре запалення печінки
• зміна забарвлення нігтів, випадання нігтів
• вугрові висипи, наявність червоних або фіолетових плям через кровотечі
• переломи кісток від перевантаження
• електролітні порушення
• викидень
• порушення утворення сперми
• порушення менструального циклу.

Дуже рідко (можуть виникати рідше, ніж у 1 із 10 000 осіб):

• герпес губ
• запалення печінки
• тяжка недостатність кісткового мозку
• імунодефіцит (гіпогаммаглобулінемія)
• біль
• слабкість м’язів
• порушення смаку (металічний присмак у роті)
• запалення оболонок мозку та спинного мозку (менінгоенцефаліт), що призводить до паралічів або блювоти
• почервоніння очей
• запалення серцевої сумки (перикардит), наявність рідини в серцевій сумці
• запалення легень, труднощі з диханням, бронхіальна астма
• кров’яні блювотні маси
• печінкова недостатність
• інфекція околонігтьового валика, фурункули, наявність дрібних судин, видимих на шкірі
• наявність білка в сечі
• смерть плода
• порушення дозрівання яйцеклітин у жінок та утворення сперми у чоловіків
• відсутність статевого потягу
• порушення ерекції
• виділення
• безпліддя
• легкі шкірні реакції після підшкірного введення препарату
• лімфопроліферативні розлади (надмірне утворення білих кров’яних тілець)
• почуття оніміння або пощипування або зниження чутливості до подразників.

Частота невідома (не може бути визначена на підставі наявних даних):

• інфекції, які в окремих випадках можуть призвести до смерті
• набряк лімфатичних вузлів
• порушення функції імунної системи
• лихоманка
• запалення дрібних судин через алергічну реакцію
• запалення очеревини (оболонки, що вистилає черевну порожнину)
• повільне загоєння ран
• кровотечі з легень
• ураження кістки щелепи (внаслідок надмірного утворення білих кров’яних тілець)
• руйнування тканини в місці введення
• почервоніння та шелушіння шкіри
• набряк.

Після внутрішньом’язового введення часто можуть виникати небажані явища (почуття печіння) або ушкодження тканини (утворення асептичного абсцесу, атрофія жирової тканини) у місці введення.
Підшкірне введення метотрексату добре переноситься. Спостерігалися лише легкі шкірні реакції, які зменшуються під час лікування.
Метотрексат може спричинити зниження кількості білих кров’яних тілець та послаблення імунітету до інфекцій. Якщо у пацієнта виникне інфекція з такими симптомами, як лихоманка та значне погіршення загального стану здоров’я, або лихоманка та симптоми місцевої інфекції (біль у горлі та (або) біль у горлі та (або) біль у ротовій порожнині), або порушення сечовипускання, необхідно негайно звернутися до лікаря. Лікар порадить зробити аналіз крові, щоб виявити, чи не знизилася кількість білих кров’яних тілець (не виникла агранулоцитоз). Важливо повідомити лікареві про застосування препарату Ебетрексат.
Метотрексат може викликати тяжкі (іноді життєво небезпечні) небажані явища. Тому лікар порадить провести обстеження для виявлення можливих змін у крові (наприклад, зниження кількості білих кров’яних тілець, низька кількість тромбоцитів, наявність лімфоми) та змін у нирках і печінці.
Повідомлення про небажані явища
Якщо виникнуть будь-які небажані симптоми, включаючи будь-які небажані явища, не зазначені в інструкції, необхідно повідомити лікаря, фармацевта або медсестру. Небажані явища можна повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу небажаних явищ лікарських засобів Управління реєстрації лікарських засобів, медичних виробів та біоцидних продуктів: Al. Jerozolimskie 181C, 02-222 Варшава
тел.: + 48 22 49 21 301, факс: + 48 22 49 21 309, веб-сайт: https://smz.ezdrowie.gov.pl
Небажані явища також можна повідомляти суб’єкту, відповідальному за препарат.
Завдяки повідомленням про небажані явища можна буде зібрати більше інформації щодо безпеки застосування препарату.

5. Як зберігати Ебетрексат

Ліки слід зберігати в недоступному для дітей місці.
Не застосовувати цей лік після закінчення терміну придатності, зазначеного на етикетці ампул-
шприца та на упаковці після EXP. Термін придатності означає останній день зазначеного місяця.
Ампулу-шприц слід зберігати в зовнішній упаковці для захисту від світла.
Не зберігати при температурі вище 25 °C.
Ліки слід застосувати безпосередньо після відкриття.
Не застосовувати ліки Ебетрексат, якщо розчин не є прозорим і містить випаділі частинки.
Ліки призначені виключно для одноразового використання. Будь-які залишки розчину слід
утилізувати!
Ці ліки та їх упаковку не слід викидати в каналізацію чи побутові сміттєві контейнери. Слід запитати у фармацевта, як утилізувати ліки або упаковки, які вже не використовуються. Таке поводження допоможе захистити навколишнє середовище.

6. Вміст упаковки та інша інформація

Що містить Ебетрексат
Діючою речовиною є метотрексат.
1 мл розчину для ін'єкцій містить 20 мг метотрексату (у формі 21,94 мг динатрієвого метотрексату).
1 ампулка-шприц з 0,375 мл розчину містить 7,5 мг метотрексату.
1 ампулка-шприц з 0,5 мл розчину містить 10 мг метотрексату.
1 ампулка-шприц з 0,625 мл розчину містить 12,5 мг метотрексату.
1 ампулка-шприц з 0,75 мл розчину містить 15 мг метотрексату.
1 ампулка-шприц з 0,875 мл розчину містить 17,5 мг метотрексату.
1 ампулка-шприц з 1 мл розчину містить 20 мг метотрексату.
1 ампулка-шприц з 1,125 мл розчину містить 22,5 мг метотрексату.
1 ампулка-шприц з 1,25 мл розчину містить 25 мг метотрексату.
1 ампулка-шприц з 1,375 мл розчину містить 27,5 мг метотрексату.
1 ампулка-шприц з 1,5 мл розчину містить 30 мг метотрексату.
Інші складові: натрію хлорид, натрію гідроксид для коригування рН та вода для ін'єкцій.

Як виглядає Ебетрексат і що містить упаковка
Ебетрексат доступний у вигляді прозорого жовтуватого розчину для ін'єкцій у ампулках-шприцах.
Кожна картонна пачка містить 1 ампулку-шприц з 0,375 мл, 0,5 мл, 0,625 мл, 0,75 мл, 0,875 мл, 1 мл, 1,125 мл, 1,25 мл, 1,375 мл або 1,5 мл розчину для ін'єкцій, одноразові голки з захисним корпусом або без нього та спиртові серветки.
Групові упаковки містять 4, 5, 6, 12 або 30 ампулок-шприців (по 1 ампулці-шприцу в картонній пачці).

Відповідальна організація та виробник
Відповідальна організація
Ebewe Pharma Ges.m.b.H. Nfg. KG
Mondseestrasse 11
4866 Unterach, Австрія
Виробник
Ebewe Pharma Ges.m.b.H. Nfg. KG
Mondseestrasse 11
4866 Unterach, Австрія
Salutas Pharma GmbH
Otto-von-Guericke-Allee 1
D-39179 Barleben, Німеччина
Fareva Unterach GmbH
Mondseestraße 11
4866 Unterach, Австрія

Для отримання докладнішої інформації про лікарський засіб та його назви в інших країнах — учасницях Європейського економічного простору — звертайтеся до:
Sandoz Polska Sp. z o.o.
вул. Доманевська 50 С
02-672 Варшава
тел. 22 209 70 00

Інформація, призначена виключно для медичного фахового персоналу

Ебетрексат, 20 мг/мл, розчин для ін'єкцій у флакон-шприці
Інструкція щодо застосування, поводження та утилізації
Розчин має бути прозорим і без частинок.
Порядок поводження та утилізації має відповідати національним правилам щодо
підготовки інших цитотоксичних лікарських засобів. Медичний персонал жіночої статі, які перебувають у вагітному стані,
не повинні мати контакту з цим препаратом і (або) вводити його.
Препарат призначений для одноразового використання. Будь-які залишки невикористаного розчину
слід утилізувати.
Усі залишки невикористаного препарату або його відходи слід утилізувати відповідно до
місцевих правил щодо цитотоксичних лікарських засобів.
Несумісності
Сумісність з іншими засобами не досліджувалася, тому не дозволяється змішувати цей
лікарський засіб з іншими лікарськими засобами.
Особливі заходи щодо зберігання
Зберігати у зовнішній упаковці для захисту від світла.
Не зберігати при температурі вище 25 °C.
Інструкція щодо підшкірного введення, крок за кроком
Етап 1

• Вийміть із коробки внутрішню упаковку з флакон-шприцем і голкою з колпачком.
• Відкрийте внутрішню упаковку, потягнувши за бічну кришку. Вийміть флакон-шприц.
• Відкрутіть сіру гумову пробку (покриту пластику) зі шприца, не торкаючись оголеного кінця флакон-шприца (див. малюнок 1).

Малюнок 1.
Етап 2

• Поверніть флакон-шприц назад у внутрішню упаковку. Жовтий розчин не витікатиме зі шприца.
• Перевірте етикетку на пластиковому корпусі, в якому знаходиться голка. Етикетка не повинна бути пошкоджена (див. малюнок 2).

Малюнок 2.
Етап 3.

• Зніміть колпачок з пластикового корпусу голки, відкрутивши його, а потім витягнувши. Див. малюнок 3.1.
• Обережно прикрутіть голку разом із її пластиковим корпусом до шприца до упору. Див. малюнок 3.2.

Малюнок 3.1 Малюнок 3.2
Етап 4

• Виберіть місце ін'єкції на животі або стегні та протріть його серветкою, змоченою спиртом. Не торкайтеся продезінфікованого місця ін'єкції (див. малюнки 4.1 і 4.2).

Малюнок 4.1 Малюнок 4.2
Етап 5.

• Зніміть захисний колпачок голки, а потім відкладіть його вбік.

• Не торкайтеся стерильної голки. Якщо це сталося, попросіть лікаря або фармацевта використати нову голку. Утримуючи шкіру двома пальцями, утворіть шкірний валик і введіть голку флакон-шприца майже вертикально.

Етап 6.

• Повністю введіть голку в шкірний валик. Потім повільно натискайте на поршень шприца, вводячи весь розчин під шкіру.

Етап 7.

• Обережно витягніть голку зі шкірного валика та прикладіть серветку до місця ін'єкції. Не терти місце ін'єкції, щоб уникнути подразнення.

• Щоб уникнути уколу, утилізуйте використаний шприц у спеціальному контейнері.

Укладка, додана до упаковки: інформація для пацієнта

Ебетрексат, 20 мг/мл, розчин для ін'єкцій у флаконі-шприці
Methotrexatum
Необхідно уважно ознайомитися з вмістом інструкції перед застосуванням ліку, оскільки вона містить
важливу інформацію для пацієнта.

• Зберігайте цю інструкцію, щоб у разі потреби можна було її знову прочитати.
• У разі будь-яких сумнівів слід звернутися до лікаря або фармацевта.
• Цей лікарський засіб призначено строго певній особі. Не передавайте його іншим. Ліки можуть нашкодити іншій людині, навіть якщо симптоми її хвороби такі самі.
• Якщо у пацієнта виникнуть будь-які побічні ефекти, у тому числі ті, що не зазначені в цій інструкції, необхідно повідомити лікаря або фармацевта. Див. розділ 4.

Зміст інструкції:

1. Що таке Ебетрексат і для чого його застосовують
2. Важливі відомості перед застосуванням ліку Ебетрексат
3. Як застосовувати Ебетрексат
4. Можливі побічні ефекти
5. Як зберігати Ебетрексат
6. Вміст упаковки та інша інформація

1. Що таке Ебетрексат і для чого його застосовують

Ебетрексат — це лікарський засіб, який має такі властивості:

• впливає на розмноження певних швидко діляться клітин (діє протипухлинно);
• послаблює небажані імунні реакції організму (діє імунодепресивно);
• має протизапальну дію.

Ебетрексат застосовують для лікування пацієнтів із:

• активним ревматоїдним артритом (RA) у дорослих;
• поліартрикулярними формами (уражено 5 або більше суглобів) тяжкого активного ювенільного ідіопатичного артриту (JIA), якщо лікування нестероїдними протизапальними засобами (НПЗЗ) виявилося неефективним;
• тяжкою, стійкою до лікування, що призводить до інвалідності, псоріазом у пацієнтів із недостатньою відповіддю на інші види терапії, такі як фототерапія, фотохіміотерапія (PUVA) та ретиноїди, а також з тяжким псоріатичним артритом (псоріатичне запалення суглобів) у дорослих пацієнтів.

2. Важливі відомості перед застосуванням лікувального засобу Ебетрексат

У разі будь-яких запитань перед застосуванням лікувального засобу Ебетрексат необхідно проконсультуватися з лікарем або фармацевтом.
Коли не застосовувати лікувальний засіб Ебетрексат

• якщо пацієнт має гіперчутливість до метотрексату або до будь-якого з інших компонентів цього лікувального засобу (перелічених у розділі 6);
• якщо пацієнт має тяжке захворювання нирок (лікар оцінить, чи є захворювання тяжким);
• якщо пацієнт має тяжке захворювання печінки (лікар оцінить, чи є захворювання тяжким);
• якщо пацієнт має порушення кровотворної системи;
• якщо пацієнт вживає велику кількість алкоголю;
• якщо пацієнт має порушення функції імунної системи;
• якщо пацієнт має тяжке або супутнє інфекційне захворювання, наприклад, туберкульоз або ВІЛ;
• якщо пацієнт має активне виразкове захворювання (включаючи виразку порожнини рота);
• якщо пацієнтка вагітна або годує грудьми (див. розділ «Вагітність, годування грудьми та вплив на фертильність»);
• якщо пацієнт одночасно отримує вакцини, що містять живі мікроорганізми.

Попередження та заходи обережності
Перед початком застосування лікувального засобу Ебетрексат необхідно обговорити з лікарем, якщо:

• пацієнт має цукровий діабет і лікується інсуліном;
• пацієнт має неактивну хронічну інфекцію (наприклад, туберкульоз, гепатит В або С, герпес зостер);
• пацієнт має або мав у минулому захворювання нирок або печінки;
• пацієнт має порушення функції легень;
• у пацієнта накопичується рідина в черевній порожнині або в просторі між легенями та грудною кліткою (асцит, плевральний випіт);
• пацієнт має дегідратацію або стан, що призводить до дегідратації (блювання, діарея, запалення слизової оболонки порожнини рота).

Під час лікування метотрексатом спостерігалися випадки гострого легеневого кровотечіння у пацієнтів із основним ревматологічним захворюванням. Якщо у пацієнта виникне кровохаркання, тобто відкашлювання слизу з кров’ю, необхідно негайно звернутися до лікаря.
Лікувальний засіб слід застосовувати один раз на тиждень.
Неправильне застосування метотрексату може призвести до тяжких, у тому числі потенційно смертельних, небажаних явищ.
Необхідно дуже уважно прочитати розділ 3 цієї інструкції.
Метотрексат може підвищувати чутливість шкіри до сонячного світла. Слід уникати інтенсивного сонячного опромінення та не користуватися солярієм або лампами для загару без консультації з лікарем.
Для захисту шкіри від інтенсивного сонячного світла слід носити відповідний одяг або застосовувати сонцезахисний фільтр з високим фактором захисту.
Під час застосування метотрексату може виникнути рецидив променевого дерматиту (променеве запалення шкіри) або сонячного опіку (так звана «реакція нагадування»).
Якщо пацієнт, його партнер або опікун помітять нове виникнення або загострення неврологічних симптомів, зокрема загальне ослаблення м’язів, порушення зору, зміни мислення, пам’яті та орієнтації, що призводять до дезорієнтації та змін особистості, необхідно негайно звернутися до лікаря, оскільки це можуть бути симптоми дуже рідкісної, серйозної інфекції головного мозку, відому як прогресуюча мультифокальна лейкоенцефалопатія (англ. progressive multifocal leukoencephalopathy, PML).
Діти та підлітки
Дозування залежить від маси тіла пацієнта. Застосування лікувального засобу не рекомендовано пацієнтам віком молодше 3 років через недостатній досвід застосування у цій віковій групі.
Застосування лікувального засобу Ебетрексат у дітей має бути особливо ретельно контролюватися лікарем-спеціалістом, щоб якнайшвидше виявити можливі небажані явища.
Пацієнти похилого віку
Під час застосування метотрексату стан пацієнтів похилого віку слід особливо ретельно контролювати, щоб якнайшвидше виявити можливі небажані явища. У зв’язку з віковими порушеннями функції печінки та нирок та зниженим запасом фолієвої кислоти в організмі, дози метотрексату, що застосовуються пацієнтам похилого віку, повинні бути відносно невеликими.
Вплив УФ-випромінювання під час терапії лікувальним засобом Ебетрексат може посилювати шкірні ураження, пов’язані з псоріазом.
Рекомендовані контрольні обстеження та заходи обережності
Навіть після застосування малих доз лікувального засобу Ебетрексат можуть виникати тяжкі небажані явища. Для вчасного виявлення цих явищ лікар повинен проводити контрольні та лабораторні обстеження.
Перед початком лікування
Перед початком лікування будуть проведено аналізи крові, щоб перевірити, чи достатня кількість кров’яних клітин. Також буде досліджено кров, щоб перевірити функцію печінки та встановити, чи немає гепатиту. Крім того, будуть перевірені рівні альбумінів у сироватці (білка в крові), стан запалення печінки (інфекція печінки) та функція нирок. Лікар також може вирішити провести інші дослідження печінки, деякі з них можуть бути візуалізаційними дослідженнями цього органу, а інші можуть вимагати взяття невеликої проби тканини для більш детального дослідження. Лікар також може перевірити, чи немає у пацієнта туберкульозу, та призначити рентгенографію грудної клітки або дослідження функції легень.
Під час лікування:
Лікар може провести такі дослідження:

• огляд порожнини рота та горла на наявність уражень слизової оболонки, таких як запальні стани або виразки;
• аналізи крові/загальний аналіз крові з підрахунком кров’яних клітин та визначенням концентрації метотрексату в сироватці;
• аналіз крові для моніторингу функції печінки;
• візуалізаційні дослідження для моніторингу стану печінки;
• взяття невеликої проби тканини печінки для більш детального дослідження;
• аналіз крові для моніторингу функції нирок;
• моніторинг дихальної системи та, за необхідності, дослідження функції легень.

Дуже важливо, щоб пацієнт приходив на ці заплановані обстеження.
Якщо результати будь-якого з цих тестів є поганими, лікар відповідно скоригує лікування.
Особливі заходи обережності щодо застосування лікувального засобу Ебетрексат
Метотрексат на певний час порушує утворення сперматозоїдів та яйцеклітин; у більшості випадків цей ефект тимчасовий. Метотрексат може спричинити викидень та тяжкі вроджені вади. Пацієнтка повинна уникати вагітності під час прийому метотрексату та принаймні 6 місяців після закінчення лікування. Чоловіки повинні уникати зачаття дитини під час отримання метотрексату та принаймні 3 місяці після закінчення лікування. Див. також розділ «Вагітність, годування грудьми та вплив на фертильність».
Ебетрексат та інші ліки
Необхідно повідомити лікареві або фармацевту про всі ліки, які пацієнт приймає зараз або приймав нещодавно, а також про ліки, які пацієнт планує застосовувати. Якщо лікар призначає пацієнтові інші ліки, слід повідомити йому про застосування лікувального засобу Ебетрексат.
Особливо важливо повідомити лікареві про застосування:

• інших ліків, що застосовуються при ревматоїдному артриті або псоріазі, таких як лефлуномід, сульфасалазин (використовується також для лікування виразкового коліту), ацетилсаліцилова кислота, фенілбутазон або амінопірон;
• алкоголю (його слід уникати);
• живих вакцин;
• азатіоприну (використовується для профілактики відторгнення трансплантованого органу);
• ретиноїдів (використовуються для лікування псоріазу та інших захворювань шкіри);
• протисудорожних засобів (для запобігання нападам епілепсії);
• протинеопластичних засобів;
• барбітуратів (засобів для сну, що вводяться ін’єкційно);
• седативних засобів;
• оральних контрацептивів;
• пробенециду (використовується для лікування подагри);
• антибіотиків;
• пеніцилінів — можуть зменшувати виведення метотрексату, що потенційно збільшує небажані явища;
• метамізолу (синоніми: новамінсульфон та дипірон) (потужний знеболювальний та (або) жарознижувальний засіб);
• піриметаміну (використовується для профілактики та лікування малярії);
• вітамінних препаратів, що містять фолієву кислоту;
• інгібіторів протонної помпи (використовуються для лікування сильного кислотного рефлюксу або виразок);
• теофіліну (використовується для лікування астми).

Ебетрексат, їжа, напої та алкоголь
Під час лікування лікувальним засобом Ебетрексат слід уникати вживання алкоголю, а також надмірної кількості кави, напоїв, що містять кофеїн, та чорного чаю. Під час лікування лікувальним засобом Ебетрексат слід пити багато рідини, оскільки дегідратація (зменшення кількості води в організмі) може посилювати токсичну дію лікувального засобу Ебетрексат.
Вагітність, годування грудьми та вплив на фертильність
Якщо пацієнтка вагітна або годує грудьми, підозрює, що може бути вагітною, або планує завагітніти, їй слід проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього лікувального засобу.
Вагітність
Не застосовувати лікувальний засіб Ебетрексат, якщо пацієнтка вагітна або намагається завагітніти. Метотрексат може спричинити вроджені вади, шкідливо вплинути на ненароджену дитину або викликати викидень. Це пов’язано з порушеннями розвитку черепа, обличчя, серця та кровоносних судин, мозку та кінцівок. Тому дуже важливо, щоб жінки, які вагітні або планують вагітність, не приймали метотрексат. Якщо пацієнтка репродуктивного віку, перед початком лікування необхідно однозначно підтвердити, що вона не вагітна, вжити відповідних заходів, наприклад, провести тест на вагітність.
Пацієнтка повинна уникати вагітності під час лікування метотрексатом та принаймні 6 місяців після його закінчення, застосовуючи протягом усього цього часу надійні методи контрацепції (див. також розділ «Попередження та заходи обережності»).
Якщо пацієнтка завагітніє під час лікування або підозрює, що може бути вагітною, їй слід якнайшвидше проконсультуватися з лікарем. Пацієнтка повинна отримати пораду щодо можливого шкідливого впливу лікування на дитину.
Якщо пацієнтка планує завагітніти, їй слід проконсультуватися з лікарем, який може направити її до спеціаліста для отримання поради перед планованим початком лікування.
Годування грудьми
Не слід годувати грудьми під час лікування, оскільки метотрексат проникає в материнське молоко. Якщо лікар вважає лікування метотрексатом абсолютно необхідним у цей період, годування грудьми слід припинити.
Фертильність чоловіків
Наявні дані не вказують на підвищений ризик вроджених вад або викиднів після прийому метотрексату батьком у дозі нижче 30 мг/тиждень. Однак ризик не можна повністю виключити. Метотрексат може мати генотоксичну дію. Це означає, що лікарський засіб може викликати генетичні мутації. Метотрексат може впливати на сперматозоїди та спричиняти вроджені вади. Тому пацієнт повинен уникати запліднення своєї партнери та не може бути донором сперми під час прийому метотрексату та принаймні 3 місяці після його припинення.
Керування транспортними засобами та експлуатація механізмів
Під час застосування лікувального засобу Ебетрексат можуть виникати небажані явища з боку центральної нервової системи, такі як відчуття втоми та запаморочення. У деяких випадках ці явища можуть порушувати здатність керувати транспортними засобами та експлуатувати механізми. Якщо пацієнт відчуває втому або запаморочення, він не повинен керувати транспортними засобами та експлуатувати механізми.
Ебетрексат містить натрію хлорид та натрію гідроксид
Цей лікарський засіб містить менше 1 ммоль (23 мг) натрію на тижневу дозу, тобто вважається «без натрію».

3. Як застосовувати Ебетрексат

Важливе попередження щодо дозування лікарського засобу Ебетрексат (метотрексат):
При лікуванні ревматоїдного артриту, ювенільного ідіопатичного артриту
та псоріазу лікарський засіб Ебетрексат слід застосовувати виключно один раз на тиждень. Застосування більшої кількості
лікарського засобу Ебетрексат (метотрексат) може призвести до смерті. Необхідно дуже уважно прочитати пункт
3 цієї інструкції. У разі будь-яких запитань слід проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед
прийомом лікарського засобу.
Ебетрексат може призначатися виключно лікарями, які добре знають властивості цього засобу та його
механізм дії.
Цей лікарський засіб слід завжди застосовувати відповідно до рекомендацій лікаря. У разі виникнення сумнівів слід
звернутися до лікаря або фармацевта.
Ебетрексат застосовується лише один раз на тиждень. Разом з лікарем слід вибрати відповідний день
тижня, в який буде виконуватися ін’єкція.
Неправильне застосування лікарського засобу Ебетрексат може призвести до тяжких небажаних реакцій, що
можуть закінчитися смерттю.
Зазвичай застосовувана доза:

Дозування у пацієнтів з ревматоїдним артритом
Рекомендована початкова доза становить 7,5 мг метотрексату один раз на тиждень. Ебетрексат вводиться
одноразово підшкірно, внутрішньом’язово або внутрішньовенно (див. розділ «Спосіб введення лікарського засобу та тривалість лікування»).
Якщо Ебетрексат недостатньо ефективний, а пацієнт добре його переносить, лікар може збільшити
дозу. Середня тижнева доза метотрексату становить 15–20 мг.
Як правило, не слід перевищувати тижневу дозу 25 мг. Після досягнення бажаного терапевтичного ефекту дозу слід, якщо можливо, поступово зменшувати до досягнення найменшої ефективної підтримувальної дози.

Дозування у дітей та підлітків віком до 16 років з поліартрикулярними формами
ювенільного ідіопатичного артриту
Рекомендована доза становить 10–15 мг/м² площі тіла (п.т.) на тиждень. У разі недостатньої відповіді на лікування лікар може збільшити тижневу дозу до 20 мг/м² п.т. на тиждень.
У цьому випадку необхідно частіше проводити контрольні обстеження. У зв’язку з обмеженою кількістю даних щодо внутрішньовенного введення лікарського засобу дітям та підліткам, метотрексат слід вводити лише підшкірно або внутрішньом’язово.
Застосування лікарського засобу у дітей віком до 3 років не рекомендується через недостатній досвід застосування у цій віковій групі.

Дорослі з тяжкими формами псоріазу або псоріатичним артритом
Рекомендується ввести одноразову пробну дозу 5–10 мг для оцінки можливої токсичної дії.
Цю дозу можна ввести підшкірно, внутрішньом’язово або внутрішньовенно.
Якщо через тиждень не виникло змін у кількості кров’яних пластинок, лікування продовжують дозою близько 7,5 мг.
Дозу можна поступово збільшувати (на 5–7,5 мг на тиждень, контролюючи кількість кров’яних пластинок) до
досягнення оптимальних результатів лікування. Тижнева доза 20 мг може супроводжуватися значним ступенем токсичності. Не слід перевищувати дозу 30 мг на тиждень.
Після досягнення бажаного терапевтичного ефекту дозу слід зменшувати щотижня до досягнення найменшої ефективної підтримувальної дози для конкретного пацієнта.

Пацієнти з порушеннями функції нирок
У пацієнтів з порушеннями функції нирок може знадобитися зменшення дози лікарського засобу.

Спосіб введення лікарського засобу та тривалість лікування
Тривалість лікування визначає лікар. Ебетрексат застосовується у вигляді ін’єкції один раз на тиждень! Рекомендується вибрати один день на тиждень, в який буде виконуватися ін’єкція.
Ебетрексат вводиться підшкірно, внутрішньом’язово або внутрішньовенно. Дітям та підліткам внутрішньовенне введення заборонене.
Лікування ревматоїдного артриту, ювенільного ідіопатичного артриту, звичайного псоріазу та псоріатичного артриту потребує тривалого застосування лікарського засобу Ебетрексат.

Ревматоїдний артрит
Полегшення симптомів, як правило, спостерігається через 4–8 тижнів після початку лікування. Після припинення прийому Ебетрексату симптоми можуть повернутися.

Тяжкі форми звичайного псоріазу та псоріатичний артрит ( psoriasis arthropatica )
Очікувана реакція на лікування, як правило, виникає через 2–6 тижнів.
Залежно від тяжкості симптомів та показників лабораторних досліджень лікування слід продовжувати або припинити.

На початку лікування лікарський засіб Ебетрексат може вводити медичний персонал. Однак лікар може вирішити, що пацієнт здатний самостійно вводити ін’єкції Ебетрексату.
Пацієнта буде відповідно проінструктовано. Ніколи не слід намагатися самостійно вводити ін’єкцію без попереднього навчання.
Додаткову інформацію наведено в розділі «Інструкція щодо застосування лікарського засобу Ебетрексат у ампулі-шприці».

Застосування більшої, ніж рекомендована, дози лікарського засобу Ебетрексат
Слід застосовувати дозу, рекомендовану лікарем. Ніколи не слід самостійно її змінювати.
У разі підозри, що пацієнт (або хтось інший) застосував більшу дозу лікарського засобу, ніж слід, необхідно негайно звернутися до лікаря або на відділення невідкладної допомоги найближчої лікарні. Лише лікар може вирішити, які методи лікування застосовувати, залежно від тяжкості симптомів отруєння.
Передозування метотрексату може призвести до тяжких токсичних реакцій. До симптомів передозування належать: схильність до утворення синяків або кровотеч, необґрунтована слабкість, виразки в порожнині рота, нудота, блювота, чорний або кров’янистий стілець, кашель із кров’ю або блювота вмістом, що нагадує кавову гущу, та виділення меншої кількості сечі. Див. також розділ 4.
Пацієнти, які звертаються до лікарні або лікаря, повинні взяти з собою упаковку лікарського засобу.
Протиотрутою при отруєнні є кальцієвий фолінат.

Пропущене введення лікарського засобу Ебетрексат
Не слід застосовувати подвійну дозу для відшкодування пропущеної дози. Слід продовжувати прийом рекомендованої дози лікарського засобу. Слід звернутися за порадою до лікаря.

Припинення застосування лікарського засобу Ебетрексат
Не слід припиняти або закінчувати лікування лікарським засобом Ебетрексат без узгодження з лікарем.
У разі підозри на тяжкі небажані реакції слід негайно звернутися до лікаря.
У разі будь-яких додаткових запитань або сумнівів щодо застосування цього лікарського засобу слід звернутися до лікаря або фармацевта.

4. Можливі побічні ефекти

Як і кожен лікарський засіб, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча вони не виникають у кожного пацієнта.
Необхідно негайно повідомити лікаря, якщо у пацієнта раптово з’являється свистяче дихання,
труднощі з диханням, набряк повік, обличчя або губ, висип або свербіж (особливо по всьому тілу) та втрату свідомості (це можуть бути симптоми тяжких алергічних реакцій або анафілактичного шоку).
Тяжкі побічні ефекти
Необхідно негайно звернутися до лікаря, якщо виникають такі побічні ефекти:

• захворювання легень (можуть проявлятися загальним погіршенням самопочуття; сухий, подразнюючий кашель; задишка, труднощі з диханням у спокої, біль у грудній клітці або лихоманка);
• кровохаркання, тобто відкашлювання слизу з кров’ю;
• сильне шелушіння шкіри або утворення пухирів на шкірі (в тому числі у порожнині рота, очей та статевих органів);
• нез’ясоване кровотечіння (в тому числі кров’яні блювотні маси) або утворення синців;
• тяжка діарея;
• виразки слизової оболонки порожнини рота;
• чорний або дьогтявий стілець;
• кров у сечі або калі;
• дрібні червоні плями на шкірі;
• лихоманка;
• жовтяниця (жовте забарвлення шкіри);
• біль або труднощі з сечовипусканням;
• почуття спраги та (або) часте сечовипускання;
• напади епілепсії (судоми);
• втрата свідомості;
• нечітке бачення або порушення зору.

Також повідомлялися такі побічні ефекти:
Дуже часто (можуть виникати частіше, ніж у 1 із 10 осіб):

• втрата апетиту, нудота, блювота, біль у животі
• запалення та виразки порожнини рота та горла
• підвищення активності печінкових ферментів.

Часто (можуть виникати рідше, ніж у 1 із 10 осіб):

• зниження утворення клітин крові зі зниженням кількості білих і (або) червоних кров’яних пластинок або тромбоцитів (лейкопенія, анемія, тромбоцитопенія)
• головний біль
• почуття втоми, сонливість
• оніміння, пощипування або печіння шкіри, висип, почервоніння шкіри, свербіж
• запалення легень
• діарея.

Нечасто (можуть виникати рідше, ніж у 1 із 100 осіб):

• опоясуючий лишай
• лімфома (у багатьох випадках зникає після припинення застосування препарату)
• зниження кількості кров’яних клітин і тромбоцитів
• тяжкі алергічні реакції
• цукровий діабет
• депресія
• слабкість м’язів лівої або правої сторони тіла
• запаморочення, дезорієнтація
• напади епілепсії
• ураження мозку (лейкоенцефалопатія/енцефалопатія)
• ураження судин (васкуліт)
• ураження легень, наявність рідини навколо легень
• виразки та кровотечі з травного тракту
• запалення підшлункової залози
• порушення функції печінки
• зниження концентрації білків у крові
• кропив’янка (без інших симптомів), підвищена чутливість шкіри до сонячного світла, коричневе забарвлення шкіри
• тяжкі токсичні реакції шкіри, включаючи утворення пухирів та відшарування епідермісу (синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лайєлла)
• випадіння волосся
• збільшення ревматичних вузлів
• болісність вугрицевих уражень
• реакції, схожі на сонячні опіки, спричинені підвищеною чутливістю шкіри до сонячного світла
• болі в суглобах або м’язах
• остеопороз (зниження кісткової маси)
• запалення та виразки сечового міхура (може супроводжуватися гематурією), болісне сечовипускання
• вроджені вади у плода
• запалення та виразки піхви
• почуття печіння або ушкодження тканини після внутрішньом’язового введення препарату.

Рідко (можуть виникати рідше, ніж у 1 із 1000 осіб):

• сепсис
• наявність у крові дуже великих еритроцитів (мегалобластна анемія)
• коливання настрою
• тимчасові порушення сприйняття
• послаблення свідомих рухів усіх м’язів
• труднощі з мовою
• тяжкі порушення з боку очей
• низький артеріальний тиск
• тромби в крові
• біль у горлі
• зупинка дихання
• запалення травної системи, кал з кров’ю
• запалення ясен
• гостре запалення печінки
• зміна забарвлення нігтів, втрата нігтів
• вугрові висипання, наявність червоних або фіолетових плям через кровотечі
• переломи кісток під навантаженням
• порушення електролітного балансу
• викидень
• порушення утворення сперми
• порушення менструального циклу.

Дуже рідко (можуть виникати рідше, ніж у 1 із 10 000 осіб):

• герпес губ
• запалення печінки
• тяжка недостатність кісткового мозку
• імунодефіцит (гіпогаммаглобулінемія)
• біль
• слабкість м’язів
• порушення смаку (металевий присмак у роті)
• запалення оболонок мозку (менінгоенцефаліт), що призводить до паралічів або блювоти
• почервоніння очей
• запалення серозної оболонки навколо серця (перикардит), наявність рідини в перикарді
• запалення легень, труднощі з диханням, бронхіальна астма
• кров’яні блювотні маси
• печінкова недостатність
• інфекція навколо нігтя, фурункули, наявність дрібних судин, видимих на шкірі
• наявність білка в сечі
• смерть плода
• порушення дозрівання яйцеклітин у жінок та утворення сперми у чоловіків
• відсутність статевого потягу
• порушення ерекції
• виділення
• безпліддя
• легкі шкірні реакції після підшкірного введення препарату
• лімфопроліферативні порушення (надмірне утворення білих кров’яних клітин)
• почуття оніміння або пощипування або відчуття зниженої чутливості до подразників.

Частота невідома (не може бути визначена на основі наявних даних):

• інфекції, які в окремих випадках можуть призвести до смерті
• набряк лімфатичних вузлів
• порушення функції імунної системи
• лихоманка
• запалення дрібних судин на шкірі через алергічну реакцію
• запалення очеревини (оболонки, що вистилає черевну порожнину)
• повільне загоєння рани
• кровотеча з легень
• ураження кістки щелепи (внаслідок надмірного утворення білих кров’яних клітин)
• ушкодження тканини в місці введення
• почервоніння та шелушіння шкіри
• набряк.

Після внутрішньом’язового введення часто можуть виникати побічні ефекти (почуття печіння) або
ушкодження тканини (утворення стерильного абсцесу, атрофія жирової тканини) у місці введення.
Підшкірне введення метотрексату добре переноситься. Спостерігалися лише легкі шкірні реакції,
які зменшуються під час лікування.
Метотрексат може спричинити зниження кількості білих кров’яних клітин та послаблення імунітету до інфекцій. Якщо у пацієнта виникає інфекція з такими симптомами, як лихоманка та значне погіршення загального стану здоров’я, або лихоманка та симптоми місцевої інфекції (біль у горлі та (або) біль у горлі та (або) біль у порожнині рота), або порушення сечовипускання, необхідно негайно звернутися до лікаря. Лікар порадить провести дослідження крові, щоб виявити, чи не знизилася кількість білих кров’яних клітин (не виникла агранулоцитоз). Важливо повідомити лікареві про застосування препарату Ебетрексат.
Метотрексат може викликати тяжкі (іноді життєзагрожуючі) побічні ефекти. Тому лікар порадить провести дослідження для виявлення можливих змін у крові (наприклад, зниження кількості білих кров’яних клітин, низька кількість тромбоцитів, наявність лімфоми) та змін у нирках і печінці.
Повідомлення про побічні ефекти
Якщо виникають будь-які побічні ефекти, включаючи ті, що не зазначені в цій інструкції, необхідно повідомити лікареві, фармацевту або медсестрі. Побічні ефекти можна повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу побічних ефектів лікарських засобів Управління реєстрації лікарських засобів, медичних виробів та біоцидних продуктів: Al. Jerozolimskie 181C, 02-222 Варшава
тел.: + 48 22 49 21 301, факс: + 48 22 49 21 309, веб-сайт: https://smz.ezdrowie.gov.pl
Побічні ефекти також можна повідомляти відповідальній особі.
Завдяки повідомленням про побічні ефекти можна зібрати більше інформації щодо безпеки застосування препарату.

5. Як зберігати Ебетрексат

Ліки слід зберігати в недоступному для дітей місці.
Не застосовувати цей лікарський засіб після закінчення терміну придатності, зазначеного на етикетці ампул-
шприців та на упаковці після EXP. Термін придатності означає останній день зазначеного місяця.
Ампулу-шприц слід зберігати в зовнішній упаковці для захисту від світла.
Не зберігати при температурі вище 25 °C.
Ліки слід застосовувати безпосередньо після відкриття.
Не застосовувати лікарський засіб Ебетрексат, якщо розчин не є прозорим або містить осіли частинки.
Ліки призначені виключно для одноразового використання. Будь-які залишки розчину слід
утилізувати!
Ліки не слід викидати у каналізацію чи побутові контейнери для сміття. Слід запитати
фармацевта, як позбутися ліків, які вже не використовуються. Таке поводження допоможе захистити
навколишнє середовище.

6. Вміст упаковки та інша інформація

Що містить Ебетрексат
Діючою речовиною є метотрексат.
Кожен мл розчину для ін'єкцій містить 20 мг метотрексату (у формі 21,94 мг динатрієвого метотрексату).
Кожна ампулоспринцовка з 0,375 мл розчину містить 7,5 мг метотрексату.
Кожна ампулоспринцовка з 0,5 мл розчину містить 10 мг метотрексату.
Кожна ампулоспринцовка з 0,625 мл розчину містить 12,5 мг метотрексату.
Кожна ампулоспринцовка з 0,75 мл розчину містить 15 мг метотрексату.
Кожна ампулоспринцовка з 0,875 мл розчину містить 17,5 мг метотрексату.
Кожна ампулоспринцовка з 1 мл розчину містить 20 мг метотрексату.
Кожна ампулоспринцовка з 1,125 мл розчину містить 22,5 мг метотрексату.
Кожна ампулоспринцовка з 1,25 мл розчину містить 25 мг метотрексату.
Кожна ампулоспринцовка з 1,375 мл розчину містить 27,5 мг метотрексату.
Кожна ампулоспринцовка з 1,5 мл розчину містить 30 мг метотрексату.
Інші складові: натрію хлорид, натрію гідроксид для коригування рН та вода для ін'єкцій.

Як виглядає Ебетрексат і що містить упаковка
Ебетрексат доступний у вигляді прозорого жовтуватого розчину для ін'єкцій у ампулоспринцовках.
Кожна картонна коробка містить 1 ампулоспринцовку з 0,375 мл, 0,5 мл, 0,625 мл, 0,75 мл, 0,875 мл, 1 мл, 1,125 мл, 1,25 мл, 1,375 мл або 1,5 мл розчину для ін'єкцій, голку одноразового використання з захисним чохлом або без чохла, а також спиртові серветки.
Групові упаковки містять 4, 5, 6, 12 або 30 ампулоспринцовок (по 1 ампулоспринцовці в картонній коробці).

Відповідальний суб’єкт і виробник
Відповідальний суб’єкт
Ebewe Pharma Ges.m.b.H. Nfg. KG
Mondseestrasse 11
4866 Unterach, Австрія
Виробник
Ebewe Pharma Ges.m.b.H. Nfg. KG
Mondseestrasse 11
4866 Unterach, Австрія
Salutas Pharma GmbH
Otto-von-Guericke-Allee 1
D-39179 Barleben, Німеччина
Fareva Unterach GmbH
Mondseestraße 11
4866 Unterach, Австрія

Для отримання докладнішої інформації про лікарський засіб та його назви в інших країнах — учасницях Європейського економічного простору, звертайтеся до:
Sandoz Polska Sp. z o.o.
ul. Domaniewska 50 C
02-672 Варшава
тел. 22 209 70 00

Інструкція щодо застосування лікарського засобу Ебетрексат у ампулоспринцовці
Розчин жовтого кольору повинен бути прозорим і не містити частинок. Його не можна змішувати з іншими лікарськими засобами.
Порядок дій та утилізації повинні відповідати національним правилам щодо приготування інших лікарських засобів, які можуть пошкоджувати клітини. Жінки, які перебувають у стані вагітності, зокрема працівниці охорони здоров’я, які вагітні, не повинні мати контакту з продуктом Ебетрексат і (або) вводити його.
Для правильного застосування ампулоспринцовки слід суворо дотримуватися послідовних кроків інструкції щодо підшкірного введення:

Етап 1

• Вийняти внутрішню упаковку з ампулоспринцовкою та голкою з коробки.
• Відкрити внутрішню упаковку, потягнувши за бічну клапанку. Вийняти ампулоспринцовку.
• Відкрутити сіру гумову пробку (захищену пластиком) зі шприца, не торкаючись оголеного кінця ампулоспринцовки (див. малюнок 1).

Малюнок 1.

Етап 2

• Повернути шприц назад до внутрішньої упаковки. Жовтий розчин не буде витікати зі шприца.
• Перевірити етикетку на пластиковому чохлі, у якому знаходиться голка. Етикетка не повинна бути пошкоджена! (див. малюнок 2)

Малюнок 2.

Етап 3

• Зняти ковпачок з пластикового чохла голки, відкрутивши його, а потім потягнувши. Див. малюнок 3.1.
• Обережно навернути голку разом із її пластиковим чохлом на шприц до упору. Див. малюнок 3.2.

Малюнок 3.1 Малюнок 3.2

Етап 4

• Вибрати місце для ін'єкції на животі або стегні та протерти його спиртовою серветкою. Не торкатися продезінфікованого місця введення (див. малюнки 4.1 і 4.2).

Малюнок 4.1 Малюнок 4.2

Етап 5

• Потягнути чохол прямо назад, щоб зняти його з голки. Переконатися, що індикатор має синій колір (див. стрілку на малюнку 5.1).
• Шприц тепер готовий до використання. Увага: Ковпачок голки не можна накидати назад на голку, щоб уникнути випадкового запуску захисного механізму. Не можна торкатися чохла голки перед введенням лікарського засобу (див. малюнок 5.2). Будь-який тиск на чохол може призвести до блокування захисного механізму та зробити голку непридатною для використання. У такому випадку синій індикатор у віконці не з’явиться.

Малюнок 5.1 Малюнок 5.2

Етап 6

• Тримаючи шкіру двома пальцями, утворити шкірну складку в обраному, продезінфікованому місці (етап 4).
• Узяти шприц іншою рукою, як показано на малюнку 6.1.
• Впевнено, одним плавним рухом ввести голку ампулоспринцовки в шкірну складку під майже вертикальним кутом. Вводити голку до повного відведення чохла назад! Див. малюнок 6.2.

Малюнок 6.1 Малюнок 6.2

• Підтримуючи постійний тиск шприца на шкіру, одночасно повільно натискувати поршень шприца, щоб ввести весь розчин під шкіру (див. малюнок 6.3).

Малюнок 6.3

Етап 7

• Після введення лікарського засобу синій індикатор зникне з віконця, що підтверджує автоматичне блокування захисного механізму. Чохол голки активується та захищає від уколу (див. малюнок 7).

Малюнок 7

• Прикласти спиртову серветку до місця введення, поки не припиниться кровотеча. Не терти шкіру, щоб уникнути подразнення місця ін'єкції.
• Використану ампулоспринцовку та голку утилізувати, помістивши їх у спеціальний контейнер, призначений для цієї мети.