Домілган

Польща
Торгова назва Домілган
Форма випуску порошок для оральної суспензії
Діюча речовина / Дозування
Тип рецепта Відпускається за рецептом
Код АТХ
Реєстраційний номер 100420880
Домілган порошок для оральної суспензії

Укладинка, додана до упаковки: інформація для пацієнта

Домілган, 1000 мг, порошок для приготування розчину для перорального застосування, в саше
Metamizolum natricum monohydricum
Домілган може спричиняти неправильну кількість білих кров’яних клітин (агранулоцитоз), що може призводити до тяжких і небезпечних для життя інфекцій (див. пункт 4).
Необхідно припинити застосування препарату та негайно звернутися до лікаря, якщо виникнуть будь-які з наступних симптомів: лихоманка, озноб, біль у горлі, болючі виразки в носі, порожнині рота та горлі або в області статевих органів чи заднього проходу.
Якщо у пацієнта коли-небудь виникав агранулоцитоз під час застосування метамізолу або подібних препаратів, у майбутньому ніколи не слід повторно приймати цей препарат (див. пункт 2).
Необхідно уважно ознайомитися з вмістом інструкції перед прийомом препарату, оскільки вона містить важливу інформацію для пацієнта.

  • Зберігайте цю інструкцію, щоб у разі потреби змогти її знову прочитати.
  • У разі будь-яких сумнівів слід звернутися до лікаря або фармацевта.
  • Цей препарат призначено строго певній особі. Не передавайте його іншим. Препарат може зашкодити іншій людині, навіть якщо симптоми її хвороби такі самі.
  • Якщо у пацієнта виникнуть будь-які побічні ефекти, у тому числі ті, що не зазначені в цій інструкції, слід повідомити про це лікареві або фармацевту. Див. пункт 4.

Зміст інструкції

  1. Що таке Домілган і для чого його застосовують
  2. Важливі відомості перед застосуванням Домілгану
  3. Як застосовувати Домілган
  4. Можливі побічні ефекти
  5. Як зберігати Домілган
  6. Вміст упаковки та інша інформація

1. Що таке Домілган і для чого його застосовують

Діючою речовиною препарату Домілган є метамізол — похідне піразолону з протизапальним і жарознижувальним дією.
Навіть у високих дозах метамізол не впливає на перистальтику кишечника і не спричинює запорів.
Препарат Домілган призначається для короткотривалого лікування болю різного походження тяжкого ступеня тяжкості та лихоманки, коли застосування інших препаратів є протипоказаним або неефективним:

  • головний біль,
  • мігрень,
  • зубний біль,
  • болі в м’язах і суглобах,
  • травматичні та післяопераційні болі,
  • болі, спричинені нирковою колікою,
  • коліки жовчовивідних шляхів,
  • болі при онкологічних захворюваннях,
  • лихоманка.

2. Важливі відомості перед застосуванням препарату Домілган
Коли не застосовувати препарат Домілган

  • якщо у пацієнта в минулому виникало значне зниження кількості білих кров’яних клітин із відсутністю гранулоцитів, спричинене метамізолом або іншими подібними препаратами, що називаються піразолонами або піразолідинами,
  • якщо у пацієнта є порушення функції кісткового мозку або захворювання, що впливає на утворення або дію клітин крові,
  • якщо пацієнт має алергію на метамізол та інші похідні піразолону та піразолідину, наприклад: пропіфеназон, феназон або фенілбутазон (препарати з протизапальним, жарознижувальним і знеболювальним дією), особливо, якщо після застосування одного з цих препаратів виник агранулоцитоз (гострий стан, пов’язаний з тяжким, небезпечним для життя зниженням кількості гранулоцитів у крові) або на будь-який інший компонент цього препарату (перелічені в пункті 6),
  • при синдромі анальгетичної астми або виявленій непереносимості знеболювальних препаратів, що проявляється кропив’янкою, ангіоневротичним набряком, тобто коли пацієнт реагує спазмом бронхів або іншою анафілактоїдною реакцією (подібною до алергічної реакції) на саліцилати, парацетамол або інші неопіоїдні знеболювальні препарати, у тому числі нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), такі як: диклофенак, ібупрофен, індометацин або напроксен, алергія на нестероїдні протизапальні препарати,
  • тяжкі захворювання нирок і печінки,
  • гостра печінкова порфірія,
  • після лікування цитостатиками (препарати, що застосовуються при хіміотерапії пухлин),
  • якщо у морфологічному аналізі крові виявлені зміни (агранулоцитоз, лейкопенія),
  • якщо у пацієнта є анемія,
  • якщо у пацієнта є вроджений дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази,
  • з іншими препаратами з групи похідних піразолону (амінофеназон, фенілбутазон, оксифенбутазон),
  • дітям і підліткам віком до 15 років,
  • якщо пацієнтка перебуває у третьому триместрі вагітності.

Попередження та заходи обережності
Перед початком застосування препарату Домілган слід обговорити це з лікарем, фармацевтом або медсестрою, якщо у пацієнта:

  • гіпотонія менше 100 мм рт. ст. або захворювання серця та порушення кровообігу (наприклад, інфаркт міокарда, коронарна хвороба або ушкодження кількох органів), звуження судин головного мозку, зниження об’єму циркулюючої крові, дегідратація, висока температура, оскільки препарат може спричинити зниження артеріального тиску,
  • ниркова і (або) печінкова недостатність,
  • виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки,
  • бронхіальна астма або анальгетична астма або непереносимість знеболювальних препаратів, що проявляється кропив’янкою, набряком язика, обличчя, губ, і (або) горла, зокрема, якщо це супроводжується поліпозним запаленням слизової оболонки носа та пазух,
  • алергічні захворювання, у тому числі атопічні, хронічна кропив’янка,
  • непереносимість певних барвників (наприклад, тартразину) або консервантів (наприклад, бензоатів),
  • непереносимість алкоголю, що проявляється чханням, сльозотечею та сильним почервонінням обличчя навіть при незначних кількостях алкоголю; це може вказувати на невиявлену раніше анальгетичну астму.

Неправильна кількість білих кров’яних клітин (агранулоцитоз)
Домілган може спричиняти агранулоцитоз, тобто дуже низьку кількість певних типів білих кров’яних клітин, що називаються гранулоцитами, які відіграють важливу роль у боротьбі з інфекціями (див. пункт 4). Необхідно припинити прийом метамізолу та негайно звернутися до лікаря, якщо виникнуть наступні симптоми, оскільки вони можуть вказувати на можливий агранулоцитоз: озноб, лихоманка, біль у горлі та болючі виразки слизової оболонки, особливо в порожнині рота, носі, горлі або в області статевих органів або заднього проходу.
Лікар призначить лабораторне дослідження для перевірки кількості кров’яних клітин у пацієнта.
Якщо метамізол застосовується при лихоманці, деякі симптоми розвиваючогося агранулоцитозу можуть залишатися непоміченими. Аналогічно симптоми можуть бути приховані, якщо пацієнт отримує антибіотики.
Агранулоцитоз може розвинутися в будь-який час під час застосування Домілгану, а навіть протягом короткого часу після припинення прийому метамізолу.
Агранулоцитоз може виникнути навіть якщо метамізол застосовувався раніше без ускладнень.

Проблеми з печінкою
У пацієнтів, що приймають метамізол, спостерігалися випадки гепатиту, симптоми якого з’являлися через кілька днів до кількох місяців після початку лікування.
Необхідно припинити застосування препарату Домілган та звернутися до лікаря, якщо у пацієнта виникнуть проблеми з печінкою, такі як: погане самопочуття (нудота або блювота), лихоманка, відчуття втоми, втрата апетиту, темне забарвлення сечі, світле забарвлення калу, жовтяниця шкіри або склери очей, свербіж, висип або біль у верхній частині живота. Лікар перевірить правильність функціонування печінки у пацієнта.
Пацієнт не повинен приймати препарат Домілган, якщо раніше приймав будь-які лікарські засоби, що містять метамізол, і мав проблеми з печінкою.

Необхідно негайно припинити застосування препарату та викликати медичну допомогу у разі виникнення симптомів алергічної реакції (анафілактичної), наприклад:

  • набряк обличчя, губ, язика і (або) горла, що може ускладнювати ковтання або дихання,
  • тяжкий спазм бронхів,
  • зміни шкіри та слизових оболонок, такі як свербіж, печіння, почервоніння, кропив’янка,
  • шок (реакція, що загрожує життю, спричинена алергічною реакцією, що порушує автогрегуляторні механізми організму, які не здатні забезпечити нормальний кровотік через життєво важливі органи та тканини, що проявляється сплутаністю свідомості, слабкістю та втратою свідомості).
    Пацієнтам із підвищеним ризиком виникнення реакцій, подібних до гострих алергічних реакцій (анфілактоїдних), метамізол можна застосовувати лише в умовах суворого медичного контролю з забезпеченням можливості надання невідкладної допомоги.
    Пацієнти, що мають алергічну реакцію або іншу імунологічну реакцію на метамізол, також піддаються ризику подібної реакції на інші піразолони та піразолідини та інші неопіоїдні знеболювальні препарати. У пацієнтів із алергією може виникнути анафілактичний шок. Тому під час застосування препарату слід дотримуватися особливої обережності у пацієнтів із астмою або атопією (наприклад, атопічний дерматит або слизових оболонок, сінна лихоманка, алергічна астма).

Необхідно негайно припинити застосування препарату та звернутися до лікаря, якщо у пацієнта виникнуть:

  • агранулоцитоз, що проявляється, наприклад, підвищеною температурою тіла, що супроводжується ознобом, біль у горлі, труднощі при ковтанні та виразки в порожнині рота, носі, горлі, статевих органах та прямої кишки. Пацієнти, у яких виник агранулоцитоз у відповідь на лікування натрієвим метамізолом моногідратом, особливо піддаються ризику виникнення подібної реакції на застосування інших піразолонів та піразолідинів;
  • тромбоцитопенія (зниження кількості тромбоцитів, що призводить до порушень згортання крові), наприклад: петехії на шкірі та слизових оболонках, синці, повторні кровотечі з ясен, носа, шлунково-кишкового тракту;
  • панцитопенія (значне зниження кількості всіх клітин крові: червоних і білих кров’яних клітин та тромбоцитів), наприклад: загальне погане самопочуття, лихоманка, часті захворювання інфекційного характеру, синці, кровотечі, блідість.

У разі виникнення вищезазначених симптомів більше ніколи не можна повторно застосовувати метамізол!
У разі необхідності застосування метамізолу пацієнту, лікар обов’язково проводитиме контрольні дослідження крові, оскільки метамізол може спричиняти ураження кісткового мозку.
У онкологічних пацієнтів, що приймають метамізол, слід проводити дослідження морфології крові.

Тяжкі шкірні реакції
У зв’язку з лікуванням метамізолом спостерігалися випадки тяжких шкірних реакцій, у тому числі синдрому Стівенса-Джонсона, токсичного епідермального некролізу, лікарської реакції з еозинофілією та системними симптомами (синдром DRESS). Якщо у пацієнта виникне будь-який із цих симптомів, пов’язаних із тяжкими шкірними реакціями, зазначених у пункті 4, необхідно припинити застосування метамізолу та негайно звернутися по медичну допомогу.
Якщо у пацієнта коли-небудь виникали тяжкі шкірні реакції, у майбутньому ніколи не слід повторювати лікування препаратом Домілган (див. пункт 4).

Діти та підлітки
Препарат Домілган є протипоказаним для застосування у дітей та підлітків віком до 15 років через постійну кількість метамізолу в одному саше, що становить 1000 мг. Існують інші лікарські форми або дози препаратів, що містять метамізол, які можна відповідно дозувати для менших дітей.

Препарат Домілган та інші ліки
Необхідно повідомити лікареві про всі ліки, які пацієнт приймає зараз або приймав нещодавно, а також про ліки, які пацієнт планує приймати.
Протипоказане застосування препарату Домілган разом із препаратами з групи похідних піразолону та піразолідину (амінофеназон, фенілбутазон, оксифенбутазон). Це препарати з знеболювальною, жарознижувальною та протизапальною дією.
Перед застосуванням цього препарату слід проконсультуватися з лікарем, якщо пацієнт приймає:

  • антикоагулянти, похідні кумарину,
  • пероральні гіпотензивні засоби,
  • фенітоїн (протисудинний препарат),
  • сульфонаміди (препарати з антибактеріальною дією),
  • антидепресанти,
  • пероральні контрацептиви та аллопуринол, оскільки вони можуть уповільнювати метаболізм натрієвого метамізолу моногідрату та збільшувати його токсичність,
  • циклоспорин (препарат, що знижує імунітет, застосовується, зокрема, для запобігання відторгнення трансплантата). Натрієвий метамізол моногідрат може знижувати концентрацію циклоспорину в сироватці крові. Під час одночасного застосування обох препаратів слід розглянути можливість корекції дози натрієвого метамізолу моногідрату.
  • барбітурати (наприклад, фенобарбітал — препарат, що застосовується, зокрема, при епілепсії), барбітурати зменшують дію натрієвого метамізолу моногідрату.
  • інгібітори моноаміноксидази — МАО (наприклад, селегілін, моклобемід — препарати, що застосовуються, зокрема, при депресії). Інгібітори МАО посилюють дію метамізолу.
  • хлорпромазин (препарат, що застосовується, зокрема, при лікуванні шизофренії). Одночасне застосування натрієвого метамізолу моногідрату та хлорпромазину може спричинити тяжку гіпотермію.
  • натрієвий метамізол моногідрат може посилювати гемотоксичність метотрексату, особливо у пацієнтів похилого віку. Слід уникати одночасного застосування обох препаратів.
  • щодо похідних піразолону, до яких належить натрієвий метамізол моногідрат, можуть виникати взаємодії з каптоприлом, літієм та тріамтереном. Ці препарати можуть змінювати ефективність препаратів, що знижують артеріальний тиск, та діуретиків. Немає інформації, чи натрієвий метамізол моногідрат також спричинює такі взаємодії;
  • бупропіон, препарат, що застосовується при лікуванні депресії або як допоміжний засіб під час відмови від куріння,
  • ефавіренз, препарат, що застосовується при лікуванні ВІЛ-інфекції (СНІД),
  • метадон, препарат, що застосовується при лікуванні залежності від заборонених наркотиків (так званих опіоїдів),
  • валпроїн, препарат, що застосовується при лікуванні епілепсії або біполярного афективного розладу,
  • такролімус, препарат, що застосовується для запобігання відторгнення органу у пацієнтів після трансплантації,
  • сертралін, препарат, що застосовується при лікуванні депресії.

Метамізол може зменшувати дію ацетилсаліцилової кислоти на тромбоцити. Слід дотримуватися обережності при одночасному застосуванні ацетилсаліцилової кислоти, що застосовується для профілактики серцевих захворювань.

Домілган та їжа, напої або алкоголь
Препарат слід застосовувати під час або безпосередньо після прийому їжі.
Алкоголь може впливати на ефективність препарату.

Вагітність, годування грудьми та вплив на фертильність
Якщо пацієнтка вагітна або годує грудьми, підозрює вагітність або планує завагітніти, їй слід проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього препарату.

Вагітність
Дані щодо застосування метамізолу протягом перших 3 місяців вагітності обмежені, але не вказують на шкідливий вплив на ембріон. У вибраних випадках, якщо немає інших варіантів лікування, після консультації з лікарем або фармацевтом пацієнтка може приймати одноразові дози метамізолу в першому та другому триместрах за умови ретельного розгляду користі та ризиків, пов’язаних із прийомом препарату. Як правило, застосування метамізолу в першому та другому триместрах не є показаним.
Не можна приймати препарат Домілган у період останніх трьох місяців вагітності через підвищений ризик ускладнень для матері та дитини (кровотечі, передчасне закриття важливого судини — так званого артеріального протоку Боталла — у немовляти, який природним чином закривається лише після народження).

Годування грудьми
Метаболіти метамізолу проникають у молоко жінок, що годують грудьми, у значних кількостях, і не можна виключити ризик для немовляти. Тому особливо слід уникати багаторазового застосування метамізолу під час годування грудьми.
У разі одноразового застосування метамізолу матерям слід порадити збирати та вилучати молоко протягом 48 годин після прийому препарату.

Керування транспортними засобами та робота з механізмами
У рекомендованому діапазоні дозування не спостерігалося порушення здатності до концентрації та реакції. Однак з міркувань обережності слід, принаймні при застосуванні більших доз, враховувати можливість порушення цих здібностей та відмовитися від роботи з механізмами, керування транспортними засобами або виконання діяльності, пов’язаної з ризиком.

Препарат Домілган містить натрій
Одне саше препарату містить 82,7 мг натрію (головного компонента кухонної солі). Це відповідає 4,14 % максимальної рекомендованої добової дози натрію в дієті для дорослих.

Препарат Домілган містить глюкозу
Якщо раніше у пацієнта виявлено непереносимість певних цукрів, пацієнт повинен проконсультуватися з лікарем перед прийомом препарату.

Препарат Домілган містить 3,27 г маннітолу (Е421) в одному саше
Препарат може мати легкий проносний ефект.

3. Як застосовувати препарат Домілган
Цей препарат слід завжди застосовувати відповідно до рекомендацій лікаря або фармацевта. У разі сумнівів слід звернутися до лікаря або фармацевта.
Доза залежить від інтенсивності болю або лихоманки та реакції конкретної особи на препарат Домілган. Завжди слід вибирати найменшу дозу, необхідну для контролю болю та лихоманки. Лікар повідомить пацієнтові, як застосовувати Домілган.

Дорослі та підлітки віком 15 років або старші (з масою тіла понад 53 кг) можуть застосовувати 1 саше в одноразовій дозі не частіше чотирьох разів на добу з інтервалами 6–8 годин. Максимальна добова доза для дорослих та підлітків віком понад 15 років — 4 саше препарату у вигляді порошку для приготування розчину для перорального застосування (що відповідає 4000 мг метамізолу).
Препарат Домілган не застосовують підліткам віком до 15 років та дітям, оскільки у цьому випадку необхідні лікарські форми, що містять меншу кількість діючої речовини (див. також «Коли не застосовувати препарат Домілган»).

Спосіб застосування:
Препарат слід застосовувати під час або безпосередньо після прийому їжі. Вміст саше слід розчинити у склянці води та випити відразу після розчинення, не пізніше ніж через 5 хвилин.
Розчинений, але не випитий протягом 5 хвилин препарат слід вилити.

Літні люди та пацієнти з поганим загальним станом здоров’я або нирковою недостатністю
У літніх людей, ослаблених пацієнтів та пацієнтів із порушенням функції нирок дозу слід зменшити через можливість подовження часу виведення метаболітів метамізолу.

Пацієнти з порушенням функції нирок або печінки
Через зниження швидкості елімінації у пацієнтів із порушенням функції нирок або печінки слід уникати багаторазового застосування великих доз. При короткотривалому застосуванні зменшення дози не потрібне. Досвід довготривалого застосування відсутній.

Застосування у дітей та підлітків
Препарат Домілган не застосовують дітям та підліткам віком до 15 років (див. також «Коли не застосовувати препарат Домілган»).

Прийом більшої, ніж рекомендована, дози препарату Домілган
У разі прийому більшої, ніж рекомендована, дози препарату, необхідно негайно звернутися до лікаря або фармацевта.

Симптоми передозування:
Можуть виникнути запаморочення, шум у вухах, порушення слуху, психомоторне збудження, порушення свідомості, кома, судоми або зниження артеріального тиску, порушення серцевого ритму (тахікардія). Передозування натрієвого метамізолу моногідрату може також спричинити болі в животі, блювоту, ерозії слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки, кровотечі, перфорацію (розрив стінки внутрішнього органу), ураження клітин печінки, інтерстиційний нефрит, некроз канальців нирок та спазм бронхів.
Спостерігалися випадки виникнення висипу, кропив’янки, набряку, лущильного дерматиту та токсичного епідермального некролізу (синдром Лайєлла). Після прийому дуже великих доз виведення рубазонової кислоти може спричинити червоне забарвлення сечі.
Також існує можливість виникнення порушень крові та кровотворної системи, наприклад, лейкопенії (зниження кількості білих кров’яних клітин), тромбоцитопенії (зниження кількості тромбоцитів), ураження кісткового мозку, анемії, пов’язаної з порушенням функції кровотворення кісткового мозку.
Антидоту до натрієвого метамізолу моногідрату не існує.
У разі передозування необхідно негайно звернутися до лікаря. Може знадобитися симптоматичне та підтримальне лікування.

Пропуск прийому препарату Домілган
Не слід застосовувати подвійну дозу для компенсації пропущеної дози.
У разі будь-яких подальших сумнівів, пов’язаних із застосуванням цього препарату, слід звернутися до лікаря, фармацевта або медсестри.

4. Можливі побічні ефекти

Як і будь-який інший лікарський засіб, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча вони не виникають у кожного.
Необхідно припинити прийом препарату Домілган і негайно звернутися за медичною допомогою, якщо
виявляться будь-які з наступних симптомів:
Погане самопочуття (нудота або блювота), гарячка, відчуття втоми, втрата апетиту, темне
забарвлення сечі, світле забарвлення калу, жовтяниця шкіри або склер очей, свербіж,
висип або біль у верхній частині живота. Це можуть бути симптоми ураження печінки. Див. також пункт 2
«Попередження та заходи обережності».
У зв’язку з небезпекою для життя препарат необхідно негайно відмінити та викликати медичну допомогу у разі виникнення тяжких алергічних реакцій (анапілактичних):
Рідко (може виникнути рідше, ніж у 1 із 1 000 пацієнтів):

  • набряк обличчя, губ, язика і (або) горла, задиха, що можуть ускладнювати ковтання та дихання.
  • напад астми, бронхоспазм, задиха. Дуже рідко (може виникнути рідше, ніж у 1 із 10 000 пацієнтів):
  • тяжкий бронхоспазм,
  • шкірні та слизові зміни, такі як свербіж, печіння, почервоніння, кропив’янка. Невідома частота:
  • анафілактичний шок (небезпечне для життя зниження артеріального тиску, слабкість, непритомність).

Необхідно негайно відмінити препарат і звернутися до лікаря у разі виникнення наступних побічних ефектів:
Не дуже часто (рідше, ніж у 1 із 100 пацієнтів) виникають:

  • лікарська висипка

  • надмірне зниження артеріального тиску. Рідко (рідше, ніж у 1 із 1 000 пацієнтів) виникають:

  • висипка (наприклад, плямисто-вузликова),

  • судоми, схожі на епілептичні, після високих доз препарату. Дуже рідко виникають:

  • бульозний еритема багатоформна (синдром Стівенса-Джонсона, бульозні ураження з ерозій, на слизових оболонках ротової порожнини, кон’юнктиви, статевих органів),

  • токсична епідермальна некроліза (синдром Лайєлла), еритематозно-бульозні ураження шкіри та слизових оболонок, що призводять до відшарування великих ділянок епідермісу, оголення великих ділянок шкіри,

  • тромбоцитопенія (синяки, кровотечі),

  • панцитопенія,

  • агранулоцитоз, що проявляється: високою гарячкою, ознобом, білем у горлі, труднощами при ковтанні та запальними станами слизової оболонки ротової порожнини, носа, горла, статевих органів та прямої кишки, у тому числі випадки, що закінчилися смерттю,

  • анальгетична астма (див. «Коли не застосовувати препарат Домілган» у пункті 2),

  • раптове погіршення функції нирок із протеїнурією, олігурією або анурією включно,

  • гостра ниркова недостатність,

  • інтерстиційний нефрит. Невідома частота (частоту не можна визначити на підставі наявних даних):

  • ураження печінки, холестаз (механічне затримання відтоку жовчі), гепатит, жовтяниця шкіри та склер очей, підвищення активності печінкових ферментів у крові,

  • гемолітична анемія (анемія, спричинена прискореним руйнуванням червоних кров’яних тілець), гемоліз еритроцитів у пацієнтів з дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; апластична анемія, ураження кісткового мозку, іноді з летальним наслідком,

  • занадто швидке серцебиття, ціаноз,

  • тяжкі шкірні реакції: необхідно припинити застосування метамізолу та негайно звернутися за медичною допомогою, якщо у пацієнта виникають будь-які з наступних тяжких побічних ефектів:

  • червонуваті плоскі плями на тулубі у вигляді мішені або круглі, часто з бульозними ураженнями в центрі, шелушіння шкіри, виразки в ротовій порожнині, горлі, носі, на статевих органах та навколо очей. Такі тяжкі шкірні висипки можуть передувати гарячка та грипозні симптоми (синдром Стівенса-Джонсона, токсична некротична епідермальна відшарування);

  • поширений висип, висока температура тіла та збільшення лімфатичних вузлів (синдром DRESS або синдром гіперчутливості на ліки). Інші побічні ефекти
    Необхідно проконсультуватися з лікарем у разі виникнення будь-яких з наступних побічних ефектів: Рідко (рідше, ніж у 1 із 1 000 пацієнтів) виникають:

  • лейкопенія (зниження кількості білих кров’яних тілець у крові),

  • пурпура. Дуже рідко (рідше, ніж у 1 із 10 000 пацієнтів) виникають:

  • підвищення концентрації білірубіну у крові. Невідома частота (частоту не можна визначити на підставі наявних даних):

  • нудота, блювота, болі в животі, подразнення шлунка, діарея, сухість у роті,

  • головний біль, запаморочення,

  • зниження апетиту,

  • червоне забарвлення сечі (після застосування дуже високих доз метамізолу).

Повідомлення про побічні ефекти
Якщо виникають будь-які побічні ефекти, включаючи ті, що не зазначені в інструкції, необхідно повідомити про це лікаря або фармацевта. Побічні ефекти можна повідомляти
безпосередньо до Департаменту моніторингу побічних дій лікарських засобів Управління з реєстрації лікарських засобів, медичних виробів та біоцидів:
Al. Jerozolimskie 181C
02-222 Варшава
Тел.: + 48 22 49 21 301
Факс: + 48 22 49 21 309
Веб-сайт: https://smz.ezdrowie.gov.pl
Побічні ефекти також можна повідомляти суб’єкту, відповідальному за препарат.
Завдяки повідомленням про побічні ефекти можна буде зібрати більше інформації щодо безпеки застосування лікарського засобу.

5. Як зберігати препарат Домілган
Відсутні спеціальні рекомендації щодо температури зберігання лікарського засобу.
Зберігати у вихідній упаковці для захисту від світла та вологи.
Препарат необхідно зберігати в недоступному для дітей місці.
Не застосовувати цей препарат, якщо виявлені зміни зовнішнього вигляду порошку.
Не застосовувати цей препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на пакетику та коробці після скорочення «EXP». Термін придатності означає останній день відповідного місяця.
Скорочення «Lot» на упаковках означає номер партії.
Лікарські засоби не слід викидати в каналізацію або побутові контейнери для сміття. Необхідно запитати фармацевта, як утилізувати ліки, які більше не використовуються. Такий підхід допоможе захистити навколишнє середовище.

6. Вміст упаковки та інша інформація

Що містить лікарський засіб Домілган
Діюча речовина: натрію метамізол моногідрат.
Кожна саше містить 1000 мг натрію метамізолу моногідрату.
Допоміжні речовини: манітол (Е421), натрію цикламат, ароматизатор полуничний, кремнію діоксид колоїдний безводний.
Склад ароматизатора полуничного: цис-3-гексан-1-ол, 4-гідрокси-2,5-диметил-3-фуранон, малтол, метиловий ефір коричного кислоти, етил-2-метилбутірат, етилгексаноат, 2-метилбутанова кислота, етилбутаноат, гекс-2(транс)-енол, гамма-декалактон, капронова кислота nat, обезводнений кукурудзяний сироп глюкози, гума арабіка (Е414), діоксид кремнію (Е551).
Як виглядає лікарський засіб Домілган і що містить упаковка
Лікарський засіб Домілган, 1000 мг — це порошок білого або майже білого кольору з ароматом полуниці, упакований по 4,5 г у саше з фольги поліетилен/алюміній/папір.
Упаковка містить 6 або 20 саше та інструкцію, у картонному коробці.
Відповідальний суб’єкт
SOLINEA Sp. z o.o.
Elizówka, вул. Szafranowa 6
21-003 Ciecierzyn
Польща
Тел.: 81463-48-82
Виробник
CHEMAX PHARMA LTD
8A Goritsa str., 1618 Sofia
Болгарія
Інші джерела інформації
Детальна інформація про цей лікарський засіб доступна на вебсайті Управління реєстрації лікарських засобів, медичних виробів та біоцидних продуктів: www.urpl.gov.pl